де N ТО-1с – змінна програма поТО-1;
Д рт – кількість днів роботи авто на рік на лінії (253 дня);
З ст – кількість змін.
N ТО-1с = 29/(253·1) = 0,11
4.3Коригування трудомісткості технічного обслуговування
Корректирование трудомісткостіТО-1:
>t >TO-1 = >t >TO-1н · До 2 · До 5, (4.14)
де >t >TO-1н – нормативна трудомісткістьТО-1, >t >TO-1н = 7,5чел.-ч;
До 5 – коефіцієнт коригування нормативів трудомісткості ТЕ і ТР залежно кількості обслуговуваних і ремонтованих автомобілів на АТП і кількість технологічно сумісних груп рухомого складу, До 5 = 1,10.
t TO-1= 7,5·1,0·1,10 = 8,25чел.-ч
Корректирование трудомісткостіТО-2:
t TO-2 = t TO-2н· До 2· До 5, (4.15)
де t >TO-2н – нормативна трудомісткістьТО-2, t TO-2н = 33,0чел.-ч.
Корректирование удільної трудомісткості поточного ремонту:
t тр = t трн· До 1· До 2· До 3· До 4 · До 5,(4.16)
де t трн – нормативна питома трудомісткість ТР, t >трн = 7,6чел.-ч/1000 км;
До 4 – коефіцієнт коригування нормативів удільної трудомісткості залежно від пробігу спочатку експлуатації.
Опреділим коефіцієнт коригування До 4:
До 4= (А 1· До 4-1+ А 2· До 4-2)/(А 1+ А 2),(4.17)
де А 1– кількість автомобілів в інтервалі пробігу (1,5…1,75)· L кр;
А 2– кількість автомобілів в інтервалі пробігу понад 2 L кр.
До 4-1– коефіцієнт коригування для пробігу (1,5…1,75))· L кр,
До 4-1 = 1,8;
До 4-2 – коефіцієнт коригування для пробігу 2 L кр, До 4-2 = 2,5.
До 4= (190·1,8 + 60·2,5)/250 = 2,57
Тоді питома трудомісткість поточного ремонту дорівнює:
t >тр = 7,6·1,0·1,0·0,9·2,57·1,10 = 19,3чел.-ч/1000 км
4.4 Розрахунок трудомісткості технічного обслуговування
ТрудомісткістьТО-1:
Т ТО-1 = N TO-1· t TO-1, (4.18)
Т ТО-1 = 29·8,25 = 239,25чел.-ч
ТрудомісткістьТО-2:
Т ТО-2 = N TO-2· t TO-2, (4.19)
Т ТО-2 = 9·36,3 = 326,7чел.-ч
Трудомісткість поточного ремонту:
Т тр = (L р · t тр)/1000, (4.20)
Т тр = (127200·19,3)/1000 = 2454,96чел.-ч
Сумарна трудомісткість усіх фізичних робіт протягом року:
Т = Т ТО-1 + Т ТО-2 + Т тр, (4.21)
Т = 239,25 + 326,7 + 2454,96 = 3020,91чел.-ч
4.5 Розрахунок основних виробничих робітників
Визначимо номінальний фонд робочого часу:
Ф зв = (Д до – Д в – Д п)·8, (4.22)
де Д до – кількість календарних днів на рік, Д до = 365 днів;
Д в– кількість вихідних днів на рік, Д в = 48 днів;
Д п– кількість святкових днів на рік, Д п = 5 днів.
Ф зв= (365 – 48 – 5)·8 = 2496 годину
Явочна кількість робочих:
Р я = Т / Ф зв, (4.23)
Р я= 3020,91/2494 = 1,2 чол.
Приймаємо Р я = 1 людина.
Справжній фонд робочого дня:
Ф буд = (Д до – Д в – Д п – Д отп – Д уп)·8, (4.24)
де Д отп – кількість відпускних днів на рік, Дотп = 24 дня;
Д уп – кількість днів відсутності по шанобливій причини, Д уп = 5 днів.
Ф буд = (365 – 48 – 5 – 24 – 5)·8 = 2264 годину
Спискова кількість робочих ділянок:
Р з = Т / Ф буд, (4.25)
Р з = 3020,91/2264 = 1,3
Приймаємо Р з = 2 людини, тому для проведення випробування необхідно знімати дані, що один робітник не зможе провести якісну обкатку і випробування.
5.Об'ємно-планувальне рішення
5.1Планування моторного ділянки
Моторний ділянку призначений для ремонту двигунів внутрішнього згоряння різних типів і марок, а також їх обкатки і випробування. Режим роботи моторного ділянки однозмінний. Планування моторного ділянки з розстановкою обладнання наведена на аркуші ТАДП.04.084.Д3.
Перелік технологічного устаткування і оснащення представлений в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1.Відомість технологічного обладнання.
Найменування | Марка, модель | >Кол-во, прим. | Площа, м2 | ||||
одиниці | всього | ||||||
>Слесарно-механический ділянку | |||||||
1.Верстак з настільнимсверлильним верстатом | >ТУ-70/1-15-101--69 +НС-12-М | 2,8 | 2,8 | ||||
2.Верстак на місце | >ТУ-70/1-15- -101-69 | 2,8 | 8,4 | ||||
3.Стеллаж для деталей і запчастин | >ОРГ-1468-05- ->230А | 2,8 | 2,8 | ||||
4. Стенд універсальний для складання двигунів | >ОПР-989 | 2,25 | 2,25 | ||||
5. Стенд універсальний дляразборки-сборки двигунів | >ОПР-996 | 1,0 | |||||
6.Кран-балкакатучая | >1А25-12-6 | =20кН = 12 м | |||||
7.Станов для притирання клапанів | >ОПР-1841 | 4,5 | 4,5 | ||||
8.Станов дляшлифования клапанів | >ОР-17106 | 0,83 | 0,83 | ||||
9.Тумбочка для інструмента | >ОРГ-1611 | 0,24 | 0,72 | ||||
10. Шафа для інструмента | >ОРГ-1468- -07-040 | 0,31 | 0,31 | ||||
Ділянкадеффектовки циліндропоршневої групи | |||||||
11. Верстаталмазно-расточной | >МС-3А | 0,24 | 0,72 | ||||
12. Верстатвертикально-хонинговальний | >СС-700М | 0,31 | 0,31 | ||||
13.Верстак на дві робочі місця | >ОПР-1468- ->01-070А | 2,72 | 2,72 | ||||
14.Стеллаж для деталей і запчастин | >ОРГ-1468- ->05-230А | 0,7 | 0,7 | ||||
15.Верстак на місце | >ТУ-70/1-15- -101-69 | 2,8 | 2,8 | ||||
16. Терези торгові | >РН-10Ц-13М | 0,12 | 0,12 | ||||
Ділянка мийки | |||||||
17. Машина мийна | >ОМ-9101 | 2,9 | 2,9 | ||||
18. Кран підвісної електричний | >1А16-22-3 | = 1,0кН = 4,2 м | |||||
19.Тележка пересувна саморобна | 0,5 | 0,5 | |||||
20.Стеллаж для деталей | >ОРГ-1468- -05-320 | 0,77 | |||||
Ділянка обкатування двигунів внутрішнього згоряння | |||||||
21. Стендобкаточно-тормозной для обкатування і пройшло випробування двигунів | >КИ-5541М | 8,26 | 8,26 | ||||
22. Кран підвісної електричний | >1А16-22-3 | = 1,5кН = 4,2 м | |||||
23. Шафа для інструмента | >ОРГ-1468- -07-040 | 0,31 | 0,31 | ||||
Приміщення моторного ділянки знаходиться всередині ремонтної зони, де знаходяться оглядові канави, оборотний цех, шиномонтажний ділянку, акумуляторна; зони ТО-1, ТО-2,ТР, фарбувальне відділення; диспетчерська, складські приміщення запчастин,побутові приміщення і т.д. Проліт самого приміщення моторного ділянки 28 Г— 12м. Крок колони 6 м. Тепло постачання моторного ділянки передбачено від зовнішньої мережі. Живлення електроенергією здійснюється від зовнішніх мереж 380/220 В.
5.2 Вибір обладнання для проектованої ділянки
Технологічне обладнання ділянки обкатки і випробування двигуна внутрішнього згоряння вибираємо згідно з технологічним процесом. Обране устаткування зводимо в таблицю 5.2. Розстановка устаткування і розташування робочих місць на ділянці представлені на аркуші ТАДП.04.084Д3.
Таблиця 5.2.Відомість устаткування і оснащення ділянки.
Найменування | Марка, модель | >Кол-во, прим. | Площа, м2 | |
одиниці | всього | |||
1. Стендобкаточно-тормозной | >КИ-2139 | |||
2.Реостат | 1,08 | 1,08 | ||
3.Электрошкаф | ||||
4. Терези торгові | >РН-10Ц13М | 0,12 | 0,12 | |
5.Виносной пульт управління | 0,16 | 0,16 | ||
6.Полка для терезів разом зтрехходовим краном | 0,15 | 0,15 | ||
7. Бак для пального | 0,64 | 0,64 | ||
8. Шафа інструментальний | >ОРГ-1603 | 0,57 | 0,57 | |
9.Стеллаж для деталей і запчастин | >ОРГ-148-05- ->230А | 0,7 | 0,7 | |
10.Ларь для дрантя | 0,5 | 0,5 | ||
11.Зонт витяжний | 1,44 | 1,44 | ||
12. Кран підвісної | >1А16-22-3 | = 1,5кН = 4,2 | ||
13. Вогнегасник | >ОХП-10 | 0,2 | 0,4 |
5.3 Розрахунок площі приміщення
Площа ділянки обкатки і випробування ДВЗ визначають трьома способами: графічним - розстановкою обладнання на плануванні; розрахунковим - за питомими площами на одиницю обладнання, на одного робітника, на одне робоче місце або на одиницю роботу; розрахунковим - по площі, займаної обладнанням та перехідним коефіцієнтом. Орієнтовно площа ділянки обкатки ДВЗ визначається:
F = F про· До пл,(5.1)
де F про– сумарна площа обладнання плані, м2;
До пл – коефіцієнт щільності розстановки устаткування (До пл = 3…4).
F = 9,76 · 3 = 29,28 м2
Приймаємо, враховуючи будівельні норми, F = 36 м2.
Ширина прольоту ділянки мусить бути щонайменше 6 метрів.
Тоді виробнича довжина ділянки визначається за такою формулою:
L п = F / g, (5.2)
де g – ширина прольоту, (g = 6 м).
L п = 36/6 = 6 м
5.4 Технологічна розстановка устаткування
При розстановці устаткування й оснастки слід керуватися розмірами (розривами) з-поміж них і відстанями від муру і колон. Ці розміри повинні гарантувати зручність робіт, безпеку робочих, достатню свободу руху людей.
Відстань між устаткуванням регламентується правилами охорони праці та існуючими нормативами, які враховують зручність і безпека за її експлуатації.
При компонуванні ділянки потрібно узгодити його з протипожежними, санітарно-гігієнічними та інші нормами.
Кожен вид устаткування має умовне позначення, форма якого відповідає його контурам на плані, а розміри габаритам у відповідній масштабі.
На плані наводять також умовні позначення місць підвода електроенергії, води, місцеві вентиляційні насоси, перебування аптечки і коштів пожежогасіння.
6.Конструкторська розробка
6.1 Аналіз існуючих конструкцій і пристосувань для обкатки і випробування двигунів внутрішнього згорання
приробітку і випробування двигунів внутрішнього згоряння виробляються на обкатних – гальмівних стендах змінного струму, що включають пристрій для обертання двигуна в період холодного обкатування і для поглинання потужності двигуна під час гарячої обкатки і випробування, а також додаткове устаткування, що забезпечує двигун паливом, охолоджувальною водою і мастилом. Стенд складається з асинхронної електричної машини АБК, яка при холодній обкатці працює в режимі двигуна. Під час гарячої обкатки електрична машина працює в режимі генератора, віддаючи струм в електричну мережу. Відомий стенд для обкатки двигуна внутрішнього згоряння, що містить електропривод,карданний вал, вимикальний пристрій з шлицевою втулкою і опори для розміщення двигуна. Вал електроприводу з'єднаний з храповиком двигуна внутрішнього згоряння через карданний вал, пристрій, що вимикає, шлицевую втулку і зачіпляє пристрій. Вимикальний пристрій виконано у вигляді фланця,встановленого на шлицевой втулці і забезпеченого ступінчастим виступом з зачіпляє елементом, причому останній забезпечений храповиком. Між електроприводом і двигуном внутрішнього згоряння встановлена підшипникова опора, на яку спирається карданний вал своєї середньою частиною. Випробуваний двигун встановлюють на опори спів вісно карданного валу. Переміщенням відключаю чого пристрої по шліцах карданного валу з'єднують зачіпляє пристрій з храповиком двигуна, після чого виробляють обкатку двигуна. Стенд розрахований на обкатку двигунів тільки певного типорозміру, у зв'язку з чим має вузькі функціональні можливості. Найбільш близьким до заявляється за сукупністю суттєвих ознак є прийнятий за прототип, відомий стенд для обкатки і випробування двигуна внутрішнього згоряння (КІ-5540). Стенд містить підставу, поздовжні напрямні,закріплені на підставі, і встановлений на підставі гальмо, що виконує функції навантажувального пристрою. На поздовжніх направляючих встановлено візок, що має раму, ложементи для розміщення двигуна, механізм фіксування візка від осьового переміщення і перекидання. Вал двигуна з'єднанийз валом гальма за допомогою з'єднувального пристрою. Стенд має знімні ементи різної форми і розмірів для установки двигунів різних типорозмірів. Ложементи накладаються безпосередньо на раму візка. Цей стендбільш універсальний у порівнянні вищеописаним стендом, оскільки дозволяє обкатувати двигуни різних типорозмірів. В залежності від вильоту вала двигуна візок фіксують на відповідній відстані до гальма, а в Залежно від розташування опор двигуна і розташування вала двигуна по висоті підбирають ложементи відповідної форми і розмірів. Недоліком стенду є низька універсальність. У даному дипломному проекті пропонується підвищити ступінь універсальності останнього запропонованого стенду, що є найбільш близькою до винаходу.
6.2 Короткий опис стенду і принцип його роботи
Поставлена задача вирішується тим, що стенд для обкатки двигуна внутрішнього згоряння,містить підставу, навантажувальний і сполучне пристрій, поздовжні направляючі, закріплені на підставі, раму, встановлену на поздовжніх направляючих з можливістю переміщення і фіксування, ложементи для розміщення двигуна, згідно винаходу має поперечні напрямні тастійки, причому рама виконана у вигляді автономних балок, поперечні напрямні закріплені на балках, а стійки встановлені на поперечних направляючих зможливістю переміщення і фіксації. Крім того,ложементи закріплені на стійках з можливістю переміщення по вертикалі і фіксування в обраному положенні. Сполучне пристрій виконаний у вигляді зовнішнього циліндра, внутрішнього циліндра і вала з зачіпляються зубами для з'єднання з валом двигуна. Зовнішній циліндр скріплений з навантажувальним пристроєм. Внутрішній циліндр з'єднаний із зовнішнім циліндром за допомогою перший шліцьового з'єднання. Вал з'єднаний з внутрішнім циліндром за допомогою другий шліцьового з'єднання. На зовнішньому і внутрішньому циліндрах встановлені фіксатори. На внутрішньому циліндрі і на валу утворені виїмки для розміщення фіксаторів. Поперечні направляючі і стійки, встановлені на поперечних направляючих з можливістю переміщення і фіксування, а також розміщення ложементів на стійках забезпечують можливість плавкого регулювання відстані між Ложементи в поперечному напрямку в широкому діапазоні відповідно до розташування опор випробовуваного двигуна, а також забезпечують можливість переміщення двигуна в напрямі, перпендикулярному осі валу двигуна. Виконанням рами у вигляді автономних балок з розміщенням на них поперечних направляючих забезпечена можливістю зміни довжини рами і відстані між Ложементи в поздовжньому напрямку у відповідності з розташуванням опор випробуваного двигуна. Закріпленням ложементів на стійках з можливістю переміщення по вертикалі і фіксування в обраному положенні забезпечена можливість регулювання положення ложементівпо вертикалі і, відповідно, можливістю розміщення двигуна на різній висоті. Таким чином, передбачені широкі діапазони плавного регулювання положення ложементів в поздовжньому, поперечному і вертикальному напрямках забезпечують можливість кріплення і обкатки інших механізмів, наприклад, коробки передач,ведучого моста автомобіля, роздавальної коробки. Сполучений пристрій, виконаний у вигляді телескопически з'єднаних між собою зовнішнього циліндра, внутрішнього циліндра і вала з зачіпляються зубами, дозволяє прискорити і полегшити з'єднання і роз'єднання валу двигуна з навантажувальним пристроєм, що забезпечує експлуатацію стенду.
Стенд працює таким чином:
Передобкаткой двигуна внутрішнього згоряння встановлюють ложементи вагітною, відповідному розташуванню опоробкативаемого типорозміру двигуна внутрішнього згоряння те щоб за умови встановлення двигуна на ложементи осі обертанняхраповика двигуна внутрішнього згоряння валунагрузочного устрою збіглися. І тому поперечні балкисалазок переміщають по подовжнім котрі спрямовують і кріплятькрепежними болтами. Стойки переміщають по поперечним котрі спрямовують і кріплятькрепежними болтами.Вращением гвинтів встановлюють ложементи на необхідної висоті.Обкативаемий двигун внутрішнього згоряння встановлюють на ложементи і кріплять притискними болтами. Вал і внутрішній циліндр з'єднувального устрою висувають за першим й другомушлицевим сполуки до зачеплення зубів зхраповиком двигуна. У цьому центрування становища з'єднувального пристрої і зубів щодо осіхраповика виробляєтьсяцентрирующим конусом. У час зачеплення зубів зхраповиком фіксатори западають в виїмки під впливом пружин, що запобігає осьове усунення валу і вихід зубів зі зачеплення зхраповиком. У стані виробляють обкатку і випробування двигуна внутрішнього згоряння.
Після закінчення обкатування виводять фіксатори з вилучень згинанням пружин. Вал з'єднувального устроювдвигают у внутрішній циліндр, виводять у своїй зуби зі зачеплення зхраповиком, а внутрішній циліндрвдвигают в зовнішній циліндр. Післяоткрепленияприжимних болтів обкатаного двигун знімають.
.
6.3 Розрахунок маси рами стенда для обкатування двигунів внутрішнього згоряння
Рама стенда є зварної конструкцією і складається з різноманітних складових елементів, масу яких знаходитимемо окремо:
1) Балка поперечна (швелер № 14), 3 штуки:
m 1 = 1,070·3·12,3 = 39,483 кг
2) Балка поздовжня (швелер № 16), 2 штуки:
m 2 = 3,740·2·14,2 = 106,216 кг
3) Плита:
m 3 = 0,830·0,860·0,015 ·7800 =83,515 кг
4) Опертя передня:
m 4 = 0,322·0,860·0,015·7800 = 32,399 кг
5) Опертя задня:
m 5 = 0,200·0,860·0,015·7800 = 20,124 кг
Загальна маса рами дорівнює
m = m 1 + m 2 + m 3 + m 4 + m 5, (6.1)
m = 39,483 + 106,216 + 83,515 + 32,399 + 20,124 = 282 кг
6.4 Розрахунок вала на кручення
Умова міцності
кр = М кр/(0,2 · >d 3) кр], (6.2)
Де М >кр – крутний момент,Н·мм;
D – діаметр валу, мм;
[ кр] –допускаемое напруга на крутіння, [ кр] = 12…20МПа (Н/мм2).
кр = (400·103)/(0,2·803) = 4 12МПа
Умова виконується.
6.5 Розрахунок шліцьового з'єднання
Определим силу, діючу нашлиц
F = 2 М кр/(d · ·z· 
), (6.3)
Де М кр – крутний момент,Н·мм;
D – діаметр валу, мм;
Z – число шлиців;
– коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження між шлицами, = 0,7…0,8.
F = (2 ·400·103)/(80·14·0,75) = 952,4 М
Запишемо умова міцності на зминання
див = F /(h · l) [ див], (6.4)
де l – довжина шліца, мм;
h – висота шліца, мм;
F – сила, діюча нашлиц, М.
[ див] –допустима напруга на зминання, [ див] = 100…140МПа (Н/мм2).
див = 952,4/(4 · 130) = 1,83МПа 100МПа
Умова виконується.
6.6 Розрахунок шпонки на зминання
Умова міцності на зминання
див = 2 М кр/(d е· t · l) [ див], (6.5)
Де М кр – крутний момент,Н·мм;
d е – діаметр валу електротормозного устрою, мм;
t – висота опору шпонки зі маточини, мм;
l – довжина шпонки, мм.
див = (2 · 400 · 103)/(108 · 6,4 · 100) = 11,57МПа 100МПа
Умова виконується.
Запишемо умова міцності на зріз
порівн = 2 М кр/(d е· b · l) [ порівн], (6.6)
де [ порівн] –допустима напруга на зріз, [ порівн] = 60…90МПа;
d е – діаметр валу електротормозного устрою, мм;
b – ширина шпонки, мм;
l – довжина шпонки, мм.
порівн = (2·400·103)/(108·28·100) = 2,6МПа 60МПа
Умова виконується.
6.7Техніко-економічна ефективність конструкторської розробки
6.7.1 Розрахунок маси і вартості конструкції
Маса конструкції визначається за формулою:
G = (G до + G р)· k, (6.7)
де G до – маса сконструйованих деталей, вузлів і агрегатів, кг;
G р – маса готових деталей, вузлів і агрегатів, кг;
K – коефіцієнт, враховує масу витрачених на виготовлення конструкції монтажних матеріалів, k = 1,05…1,15.
G 1 = (440 + 1000)·1,1 = 1584 кг
Для визначення вартості конструкції стенда застосуємо спосіб аналогії, де визначення балансову вартість нової конструкції виготовляють основі порівнянності маси за такою формулою:
З б1 = (З б0· G 1· I ц· R)/ G 0, (6.8)
де З б0 – балансову вартість базової конструкції, крб.;
G 0 і G 1 – маса базової і будівництва нової конструкції відповідно, кг;
I ц – коефіцієнт, враховує зміна цін досліджуваному періоді;
R – коефіцієнт, враховує здешевлення чи подорожчання нової конструкції залежно від труднощі з виготовленням, R = 0,95…1,05.
З б1 = (300000·1584·1,5·1,05)/2000 = 374220 грн.
6.7.2 Розрахунок техніко-економічних показників ефективності конструкції і їх порівняння
Визначимо годинну продуктивність на стаціонарних роботах періодичної дії за формулою:
W год = (60· t)/ Т ц, (6.9)
де t – коефіцієнт використання робочого дня зміни, t = 0,60…0,95;
Т ц – певний час самого робочого циклу, хв.
а) базового варіанта:
W ч0 = (60·0,6)/200 = 0,18 од./рік
б) для створення нового варіанта:
W ч1 = (60·0,6)/160 = 0,23 од./рік
Розрахуєм енергоємність процесу з формулі:
Еге е = N e/ W год, (6.10)
де N e – споживана конструкцією потужність, кВт.
а) Еге е0 = 55/0,18 = 305,6кВт-ч/шт.
б) Еге е1 = 55/0,23 = 239,1кВт-ч/шт.
Розчитуємо металлоємкість процесу з формулі:
М е = G /(W год· Т рік 
Т сл), (6.11)
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 14 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |