Основні критерії інженерної екології

Основні критерії інженерної екології

Загальний вміст органічних речовин у воді оцінюють показниками хімічної (ХПК) та біохімічної (БПК) потреби кисню. ХПК визначається кількістю кисню, необхідного для перетворення органічних речовин, що містяться у воді, на вуглекислий газ СО₂, аміак NH₃ (якщо речовини містять азот), сульфати SO₃ (в разі наявності сірки), воду (при окисленні незв’язаного азотом водню), фосфати Р₂О₅ (при окисленні фосфору) та ін.

БПК води визначається кількістю кисню, необхідного для окислення органічних речовин, що містяться у воді, біохімічним шляхом. Практично БПК можна умовно розглядати як частину ХПК, оскільки органічні речовини біохімічним шляхом не окислюються повністю, а деякі з них окислюються незначною мірою.

Розрізняють значення БПК₂₀, яке відповідає споживанню кисню за 20 діб (для більшості органічних речовин це значення практично дорівнює повній біохімічній потребі БПК_ПОВН), і значення БПК₅, що відповідає споживанню кисню за 5 діб. Для деяких органічних речовин біохімічне окислення може тривати значно довше за 20 діб.

встановленому МОЗ України. Тимчасовий норматив встановлюють на певний термін (2-3 роки).

Щоб повніше оцінити стан довкілля, використовують такий критерій як ГДЕН – гранично допустиме екологічне навантаження.

а) для повітря:

ГДВ – гранично допустимий викид, г/с.

б) для води:

ГДС – гранично допустимий скид, г/с;

До таких критеріїв належать такі поняття як: сталість, рівновага, живучість і безпека.

а) сталість – це властивість, яка внутрішньо притаманна екоси­стемі і характеризує її здатність: витримувати зміни, створені зовнішніми впливами; опиратися зовнішнім антропогенним впливам; відновлюватися після техногенного впливу;

б) рівновага – це властивість екосистеми зберігати сталість у регла­ментованих межах після антропогенних змін природного ландшафту;

в) живучість – властивість, що характеризує показники еко­логічного захисту екосистеми, які виявляються у здатності біогеоценозів до самовідновлення;

г) безпека – це властивість, що відповідає найменшим ризикам втрати сталості, рівноваги і живучості.

Саме ці властивості необхідно враховувати при визначенні кількісних показників техногенного впливу на природу.

Дата добавления: 2015-11-04