Послідовність кроків побудови сейсмогеологічних розрізів:

7 ТЕМА

Послідовність кроків побудови сейсмогеологічних розрізів:

а) виконання сейсморозвідки методом СГТ, уведення статичних і кінематичних поправок, підсумовування сейсмограм, побудова часового розрізу, міграція часового розрізу і перерахунок його у глибинний, встановлення стратиграфічного положення опорних горизонтів та перетворення глибинного у сейсмогеологічний розріз;

б) виконання сейсморозвідки методом СГТ, уведення статичних поправок, підсумовування сейсмограм, побудова часового розрізу і перерахунок його у глибинний, встановлення стратиграфічного положення опорних горизонтів та перетворення глибинного у сейсмогеологічний розріз;

в) побудова часового розрізу, міграція часового розрізу і перерахунок його у глибинний, уведення статичних і кінематичних поправок, підсумовування сейсмограм та встановлення стратиграфічного положення опорних горизонтів та перетворення їх у сейсмогеологічний розріз;

г) виконання сейсморозвідки методом СГТ, підсумовування сейсмограм, побудова часового розрізу і перерахунок його у глибинний розріз;

д) виконання сейсморозвідки методом СГТ, уведення статичних і кінематичних поправок, підсумовування сейсмограм, побудова часового розрізу, міграція часового розрізу і перерахунок його у сейсмогеологічний розріз.

Зона малих швидкостей:

а) глибинна частина геологічного розрізу, представлена ґрунтом, крихкими, слабко зцементованими відкладами, вивітрені або слабко ущільнені породи і які характеризуються низькими швидкостями розповсюдження хвиль;

б) глибинна частина геологічного розрізу, представлена зцементованими відкладами і ущільненими породами, які характеризуються низькими швидкостями розповсюдження хвиль;

в) поверхнева частина геологічного розрізу, представлена ґрунтом, крихкими, слабко зцементованими відкладами, вивітрені або слабко ущільнені породи і які характеризуються низькими швидкостями розповсюдження хвиль;

г) середня частина геологічного розрізу, представлена зцементованими відкладами і ущільненими породами, які характеризуються низькими швидкостями розповсюдження хвиль;;

д) глибинна частина геологічного розрізу, представлена магматичними і метаморфічними породами, які характеризуються низькими швидкостями розповсюдження хвиль.

В сейсморозвідці використовується низка визначень. Знайдіть помилку у наступних визначеннях:

а) за початок відліку часу розповсюдження пружних хвиль беруть момент збудження пружної хвилі;

б) проміжок часу між моментом збудження і досягненням фронтом хвилі точки середовища називають часом вступу хвилі у цю точку;

в) проміжок часу між двома екстремумами зміщення (максимумом або мінімумом) називають видимим періодом коливань;

г) найбільше відхилення частинки середовища від стану рівноваги називають видимою амплітудою коливань;

д) границю називають сильною у залежності від інтенсивності хвильових опорів товщ, що розділені цією границею.

Коефіцієнт проходження хвилі:

а) ; б) V_i ´s_i ¹ V_i+1 ´s_i+1; в) ;

г) g = V´s×; д) .

Пластова швидкість визначається за формулою:

а) ; б) V_i ´s_i ¹ V_i+1 ´s_i+1; в) ;

г) g = V´s×; д) .

Час пробігу хвилі від покрівлі до підніжжя і-го прошарку:

а) ; б) ; в) ;

г) , ; д) h=V₀×t₀/2.

Час пробігу хвилі через сейсмічний пласт вздовж променів, перпендикулярних нашаруванню пласта:

а) ; б) ; в) ;

г) , ; д) h=V₀×t₀/2.

Кінематична поправка (поправка за кінематичний зсув):

а) ; б) ; в) ;

г) , ; д) h=V₀×t₀/2.

Час пробігу хвилі вздовж променю, перпендикулярному простяганню пласта, до границі пласта і у зворотному напрямку до пункту збудження/прийому:

а) ; б) ; в) ;

г) , ; д) t₀ =2´h/V₀.

Хвильовий опір змінюється у широкому діапазоні [´10⁶ кг/(м²×с)]:

а) для ґрунтів - g = 0,2 ¸ 1,6; для кристалічних порід - g = 10 ¸ 20;

б) для ґрунтів - g = 0,02 ¸ 0,06; для кристалічних порід - g = 1 ¸ 2;

в) для ґрунтів - g = 2 ¸ 6; для кристалічних порід - g = 100 ¸ 200;

г) для ґрунтів - g = 0 ¸ 0,001; для кристалічних порід - g = 1 ¸ 2;

д) для ґрунтів - g = 20 ¸ 60; для кристалічних порід - g = 100 ¸ 200.

Сейсмічні границі називають витриманими, якщо:

а) радіус кривизни границі близький до довжини хвилі; б) вони спостерігаються в межах всієї площі досліджень;

в) радіуси кривизни їхніх згинів перевищують довжину пружних хвиль;

г) вони в межах всієї площі досліджень спостерігаються фрагментарно; д) такі границі відсутні.

Границі називають шорсткими або границями розсіяння пружних хвиль:

а) радіус кривизни границі близький до довжини хвилі; б) вони спостерігаються в межах всієї площі досліджень;

в) радіуси кривизни їхніх згинів перевищують довжину пружних хвиль;

г) вони в межах всієї площі досліджень спостерігаються фрагментарно; д) такі границі відсутні.

Сейсмічні границі називають гладкими:

а) радіус кривизни границі близький до довжини хвилі; б) вони спостерігаються в межах всієї площі досліджень;

в) радіуси кривизни їхніх згинів перевищують довжину пружних хвиль;

г) вони в межах всієї площі досліджень спостерігаються фрагментарно; д) такі границі відсутні.

До глибинних сейсмогеологічних умов не відносяться:

а) наявність границь відбиття, що узгоджуються зі стратиграфічними границями;

б) витриманість та гладкість границь відбиття; в) характер залягання границь відбиття та плікативних дислокацій;

г) умови, які сильно впливають на збудження та приймання пружних хвиль;

д) наявність опорних границь і диз’юнктивних порушень.

Сейсмогеологічні умови погіршуються якщо в розрізі є:

а) круті границі поділу гірських порід (з кутами нахилу понад 40⁰¸50⁰);

б) незначні за розмірами (перші кілометри у довжину та у ширину) структури;

в) малоамплітудні (до 30¸40 м), пологі платформні структури з кутами падіння порід на крилах до перших одиниць градуса;

г) горизонти відбиття різної інтенсивності, стійкості, витриманості, гладкості, що створюють відбиті хвилі, час приходу яких близький часу корисних хвиль;

д) зазначені елементи розрізу тільки погіршують сейсмогеологічні умови.

До хвиль-завад не належать:

а) мікросейсмічні коливання ґрунту; б) інтенсивні звукові хвилі, що розповсюджуються поблизу земної поверхні;

в) однократно відбиті хвилі; г) поверхневі хвилі Релея і Лява, що розповсюджуються вздовж земної поверхні;

д) розсіяні хвилі, що утворюються на дрібних включеннях і неоднорідностях.

У сейсмограми і годографи вводять статичні поправки для:

а) побудови сейсмогеологічних розрізів;

б) обмеження впливу рельєфу земної поверхні і неоднорідностей будови верхньої частини розрізу;

в) визначення положення у просторі сейсмічних границь і швидкості розповсюдження пружних хвиль;

г) спрямлення осі синфазності однократно-відбитих хвиль; д) статичні поправки не вводяться.

У сейсмограми і годографи вводять кінематичні поправки для:

а) побудови сейсмогеологічних розрізів;

б) обмеження впливу рельєфу земної поверхні і неоднорідностей будови верхньої частини розрізу;

в) визначення положення у просторі сейсмічних границь і швидкості розповсюдження пружних хвиль;

г) спрямлення осі синфазності однократно-відбитих хвиль; д) кінематичні поправки не вводяться.

Хвильовий опір (акустична жорсткість середовища):

а) ; б) V_i ´s_i ¹ V_i+1 ´s_i+1; в) ;

г) g = V´s×; д) .

Умова виникнення відбитих хвиль на границях між двома середовищами:

а) ; б) V_i ´s_i ¹ V_i+1 ´s_i+1; в) ;

г) g = V´s×; д) .

Коефіцієнт відбиття сейсмічної хвилі:

а) ; б) V_i ´s_i ¹ V_i+1 ´s_i+1; в) ;

г) g = V´s×; д) .

До сильних границь відбиття (де різко змінюються пружні властивості гірських порід) відносяться:

а) границі, на яких коефіцієнти відбиття 0,1 < К < 0,5; б) границі, на яких коефіцієнти відбиття К > 0,5;

в) границі, на яких коефіцієнти відбиття 5 < К; г) границі, на яких коефіцієнти відбиття 1 < К < 5;

д) границі, на яких коефіцієнти відбиття К < 0,1.

До середніх границь відбиття (де змінюються пружні властивості гірських порід) відносяться:

а) границі, на яких коефіцієнти відбиття 0,1 < К < 0,5;

б) границі, на яких коефіцієнти відбиття К > 0,5; в) границі, на яких коефіцієнти відбиття 5 < К;

г) границі, на яких коефіцієнти відбиття 1 < К < 5; д) границі, на яких коефіцієнти відбиття К < 0,1.

До сильних границь відбиття відносяться:

а) земна поверхня (поверхня ґрунту або води у випадку морської розвідки);

б) дзеркало ґрунтових вод, морське дно; в) підніжжя зони малих швидкостей;

г) границі поділу теригенних порід з карбонатними або виверженими;

д) усі вказані границі відносяться до сильних границь відбиття.

Дата добавления: 2015-11-04