Тематика рефератів з курсу “Вступ до фаху”

Тематика рефератів з курсу “Вступ до фаху”

1. Екологічні моделі (Мальтус, Дж.Форрестер, Д.Медоуз, М.Мессарович і Е.Пестель, модель біосфери Гея)

2. Проблеми реалізації стійкого розвитку суспільства в Україні

3. Україна і реалізація Кіотського протоколу

4. Парниковий ефект, кислотні дощі, озонові діри – глобальні екологічні проблеми людства

5. Регіональні екологічні проблеми України (Карпати, Придніпров’я, міста України, Чорне і Азовське море, Полісся, Донбас, зона ЧАЕС)

6. Концепція В.І.Вернадського про ноосферу

7. Екологічні проблеми використання природних ресурсів України

8. Структурні рівні організації матерії і місце в них екологічних структур і людини.

9. Екосфера. Гіпотези про виникнення живого.

10. Біосфера і її перехід в ноосферу.

11. Енергія – проблема зростання споживання.

12. Зростання населення і проблеми нестачі ресурсів.

13. Озоновий захист живого: проблема збереження і можливість відновлення.

14. Збереження біорізноманітності і біологічної продуктивності біосфери.

15. Природні території, що підлягають особливій охороні і національні парки.

16. Екологічні проблеми лісокористування.

17. Агроекологічні проблеми.

18. Екологічні наслідки забруднення навколишнього середовища (проблеми здоров’я населення).

19. Забруднення атмосфери.

20. Забруднення гідросфери.

21. Радіаційне забруднення.

22. Тверді і небезпечні відходи.

23. Антропогенна дія на літосферу.

24. Техносфера як середовищетвірний чинник (транспорт, гірничодобування, комбінати і ін. технічні чинники).

25. Методи і технології екологічної реабілітації (переробка твердих побутових відходів, очищення промислових стоків і ін.).

26. Екологічне законодавство.

27. Екологічний менеджмент.

28. Екологічний моніторинг.

29. Математичне моделювання і прогнозування антропогенних дій на природні системи.

30. Эколого-господарський баланс територій.

31. Адміністративні методи управління в екології: ліцензування природокористування і природоохоронної діяльності.

32. Адміністративні методи управління в екології: екологічна експертиза.

33. Адміністративні методи управління в екології: оцінка впливу на навколишнє середовище.

34. Адміністративні методи управління в екології: екологічний аудит.

35. Адміністративні методи управління в екології: екологічна сертифікація.

36. Економічні і ринкові методи управління в екології: економічний механізм управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища.

37. Економічні і ринкові методи управління в екології: екологічне страхування і інші ринкові методи управління.

38. Забезпечення екологічної безпеки як форма взаємодії суспільства і природи.

39. Правове регулювання і державна політика у сфері екологічної безпеки.

40. Економічний механізм забезпечення екологічної безпеки.

41. Соціальна екологія.

42. Екологічна освіта і освіта населення.

43. Суспільний екологічний рух.

44. Соціально-екологічний моніторинг як система.

45. Міжнародна співпраця в охороні навколишнього середовища і природокористуванні.

46. Біосфера: суть і методологічне значення.

47. Закономірність розвитку біосфери.

48. Ноосфера: поняття, місце техносфери, значення для розробки стратегії виходу з глобальної екологічної кризи.

49. Специфіка взаємодії суспільства і природи.

50. Науково-технічна революція і тенденції зміни біосфери.

51. Принципи взаємодії суспільства і природи.

52. Концепція стійкого розвитку.

53. Деформація і руйнування екосистем в XX столітті. Сценарій на першу половину XXI століття.

54. Економічне зростання і його екологічні наслідки (доповіді вчених Римського клубу).

55. Експропріація енергії людиною (динаміка споживання первинної органічної речовини).

56. Втрата біологічної різноманітності в біосфері.

57. Кругообіг води в біосфері, зміни, що відбуваються (запустелювання; евтрофікація водних об’єктів і ін.).

58. Хімічна деформація навколишнього середовища.

59. Глобальний клімат.

60. Зміна цивілізацій і екологічні кризи.

61. Сучасна глобальна екологічна криза: наукові точки зору.

62. Вплив технологій виробництва енергії на навколишнє середовище.

63. Ядерна енергетика і екологія.

64. Інформаційне забруднення навколишнього середовища.

З дисципліни “Вступ до фаху” передбачається виконання студентом індивідуальної роботи, яка є одним із видів навчальної роботи і включає індивідуальні заняття з викладачем та виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) – це позааудиторна самостійна робота студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яка використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни і завершується разом зі складанням підсумкового екзамену або заліку із відповідної навчальної дисципліни.

Метою ІНДЗ є самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчальної дисципліни та розвиток навичок самостійної роботи.

Таким чином ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах програми навчальної дисципліни, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, сформованих у процесі опанування навчальною дисципліною та охоплює декілька тем або зміст навчальної дисципліни загалом.

Індивідуальні заняття організовуються в позааудиторний час за окремим графіком у формі консультацій з навчальної дисципліни.

Індивідуальні завдання можуть виконуватись у формі реферату, теми яких видаються студентам на початку вивчення курсу та виконуються ними самостійно при консультуванні викладачем.

Як було зазначено вище, реферат являє собою короткий виклад змісту одного або кількох літературних джерел з певної теми. Обсяг реферату визначається специфікою теми і змістом документів, кількістю інформації, її науковою цінністю або практичним значенням.

Існує багато видів рефератів. Науковці найчастіше мають справу з інформативними і розширеними або зведеними рефератами.

Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документа. Містить основні фактичні та теоретичні відомості. У такому рефераті має бути зазначено предмет дослідження і мету роботи, наведено основні результати, викладено дані про метод і умови дослідження, відбито пропозиції автора щодо застосування результатів тощо.

Розширений або зведений реферат (багатоджерельний, оглядовий) реферат містить відомості про певну кількість опублікованих і неопублікованих, наприклад архівних, документів з певної теми, які викладено у вигляді змістовного тексту.

Структура і зміст реферату. З метою розширення кругозору, формування системного екологічного мислення, пізнання процесів, що відбуваються на рівні системи “суспільство – природа” студент виконує реферативну роботу за однією із запропонованих тем.

Для якісної підготовки реферату студенту необхідно:

• підібрати і опрацювати літературу з відповідної теми;

• освоїти категорії курсу;

• правильно встановити і проаналізувати проблем в межах конкретної теми;

• розробити варіанти вирішення проблем на міждисциплінарному рівні;

• вийти на самостійні висновки і пропозиції, пов’язані з практикою господарювання.

При написанні реферату рекомендується дотримуватися наступної структури:

Титульний аркуш.

Зміст.

Вступ. Реферат починається із розгляду суті проблеми. У вступі обґрунтовуються актуальність теми, її особливості, значущість щодо екологічних потреб суспільства та розвитку раціонального природокористування.

Розділ 1. У першому розділі наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми, згадуються вчені, які вивчали дану проблему, їхні ідеї. Визначаються сутність проблеми, основні чинники (фактори, умови), що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми, що розглядалися вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання і наводяться причини, які зумовили їх недостатню розробленість.

Розділ 2. У другому розділі подається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми. Особлива увага приділяється виявленню нових ідей і гіпотез, нових методик, оригінальних підходів до вивчення проблеми. Важливим є висловлення власної думки щодо перспектив розвитку проблеми.

Висновки. У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції дослідника.

Список використаних джерел. При роботі над будь-якою темою необхідно використати як періодичні видання, що поставляють поточну інформацію, так і спеціальні джерела, а також монографії з відповідних проблем.

До списку використаних джерел включаються публікації переважно останніх 5-10 років. Особливу цінність становлять роботи останнього року. Також у списку джерел зазначаються використані електронні документи в мережі Internet.

Додатки. У додатках наводяться таблиці, діаграми, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.

Тема реферату видається науковим керівником. Рекомендований обсяг реферату становить 10-12 сторінок тексту, набраного на комп’ютері (14 кегель, інтервал – 1,5).

Виклад матеріалу в рефераті має бути стислим. Доцільно використовувати синтаксичні конструкції, властиві мові наукових документів, уникати складних граматичних зворотів.

При позитивній оцінці роботи студент допускається до захисту, інакше матеріал повертається на доопрацювання.

Захист реферату може відбуватися на практичному занятті або на спеціально виділеному індивідуальному занятті (консультації). Для захисту готується короткий (3-5 хв.) виклад основних положень реферату та власних висновків. Студент також має відповісти на запитання викладача і студентів.

Кращі студентські реферати рекомендуються для участі в конкурсах студентських наукових робіт.

Критеріями оцінки підготовленого реферату є: вміння автора правильно скласти план і висвітлити всі його питання; наукова спрямованість реферату, його об’єктивність; зв’язок з життям; наявність достовірної аргументації; самостійність мислення, творчий характер дослідження, конкретність, логічна послідовність у викладі матеріалу; критичний підхід при опрацюванні літератури; вміння донести до слухачів все, що викладено в рефераті.

Критерії оцінювання реферату. Викладене розуміння реферату як цілісного авторського тексту визначає критерії його оцінки: новизна тексту; обґрунтованість вибору джерела; ступінь розкриття суті питання; дотримання вимог до оформлення.

Новизна тексту: а) актуальність теми дослідження; б) новизна і самостійність в постановці проблеми, формулювання нового аспекту відомої проблеми у встановленні нових зв’язків (міжнаочних, внутрішньонаочних, інтеграційних); в) уміння працювати з дослідженнями, критичною літературою, систематизувати і структурувати матеріал; г) наявність авторської позиції, самостійність оцінок і думок; д) стильова єдність тексту.

Ступінь розкриття суті питання: а) відповідність плану темі реферату; б) відповідність змісту темі і плану реферату; в) повнота і глибина знань з теми; г) обґрунтованість способів і методів роботи з матеріалом; д) уміння узагальнювати, робити висновки, зіставляти різні точки зору з одного питання (проблеми).

Обґрунтованість вибору джерел: оцінка використаної літератури, опрацювання найбільш відомих робіт по темі дослідження (в т.ч. журнальні публікації останніх років, останні статистичні дані, зведення, довідки і т.д.).

Дотримання вимог до оформлення: а) наскільки вірно оформлені посилання на використану літературу, список використаних джерел; б) оцінка письменності і культури викладу (в т.ч. орфографічної, пунктуації, стилістичної культури), володіння термінологією; в) дотримання вимог до об’єму реферату, оформлення заголовків, основного тексту, титульної сторінки і т.д.

Відповідно до розподілу балів (100 балів) за виконання завдань програми навчальної дисципліни “Вступ до фаху” на індивідуальне навчально-дослідне завдання відводиться 10 балів (див. табл.).

Таблиця

Критерії оцінки реферату з дисципліни “Вступ до фаху”

Оцінка в балах	Критерій
8-10	Окреслена проблема і обґрунтована її актуальність, зроблений короткий аналіз різних точок зору на дану проблему і логічно викладена власна позиція, сформульовані висновки, тема розкрита повністю, витриманий об’єм, дотримані вимоги до зовнішнього оформлення, дані правильні відповіді на додаткові питання.
6-7	Виконані основні вимоги до реферату і його захисту, але при цьому допущені недоліки. Зокрема, є неточності у викладі матеріалу; відсутня логічна послідовність в думках; не витриманий об’єм реферату; є упущення в оформленні; на додаткові питання при захисті дані неповні відповіді.
1-5	Є істотні відступи від вимог до реферування. Зокрема: тема освітлена лише частково; допущені фактичні помилки в змісті реферату або при відповіді на додаткові питання; під час захисту відсутні висновки.
	Тема реферату не розкрита, виявляється істотне нерозуміння проблеми; реферат студентом не представлений.

В разі отримання незадовільної оцінки (0 балів) викладач повертає реферат на доопрацювання, а також вирішує чи студент зможе це зробити, чи він повинен опрацьовувати нову тему, визначену викладачем.

Дата добавления: 2015-11-04