4. Обгрунтування і вибір затискних пристроїв

4. Обгрунтування і вибір затискних пристроїв

При механічній обробці заданої деталі застосовуємо наступні затискні пристрої: трикулачковий самоцентрувальний патрон і призми з прихватами.

Заготовки невеликої довжини (для деталей типу „вал”, „диск”, „шків” і т.п.) прикріплюють до шпинделя верстата за допомогою спеціального затискного пристрою – трикулачкового самоцентрувального патрона (рисунок 4.1).

Рисунок 4.1 – Трикулачковый самоцентрувальный патрон: а – загальний вигляд; б – деталі патрона; 1 – конічне зубчасте колесо; 2 – кулачки; 3 – корпус; 4 – конічне колесо зі спіральною нарізкою

Універсальний трикулачковий самоцентрувальний патрон має три кулачки, котрі одночасно сходяться до центра або розходяться від нього, забезпечуючи точне центрування заготовки та її надійне затискання. Кулачки 2 переміщуються в радіальних пазах корпусу 3 патрона. Своїми виступами на підошві кулачки заходять у канавки спеціальної нарізки великого конічного зубчастого колеса („планетарки”) 4, яке приводять в обертання ключем, що вставляють у гніздо одного з малих зубчастих коліс 1. По спіральній нарізці планетарки кулачки патрона рухаються до центра або від нього, відповідно закріпляючи чи звільняючи заготовку.

На пазах корпусу патрона і кулачках нанесено цифри 1, 2, 3, (або ж накернено відповідну кількість точок). При складанні патрона кулачки вставляють у пази по черзі за зростанням цифр.

Для фрезерування в заготовках шпонкових пазів їх закріплюють у призмах. Заготовки, залежно від довжини, встановлюють на двох призмах.

Рисунок 4.2 – Закріплення циліндричної заготовки у призмах

В основі призми є шип, який при установці входить у паз стола верстата, в результаті чого призма правильно розміщується на столі верстата. Надійність закріплення заготовки забезпечується двома прихватами.

Дата добавления: 2015-10-21