1.1 Аналіз предметної області 5 5 страница

- для операторів із застосуванням ПК слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

- для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ПК.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.

4.2 Практична частина

Проаналізуємо умови праці техніка-програміста. Робоче приміщення має наступні характеристики: довжина приміщення 12 м, ширина 7 м і висота 6 м. Отже, площа приміщення складає 84 м², а об’єм – 504 м³.

Для забезпечення оптимальних умов праці необхідне дотримання відповідності наступних параметрів: параметрів мікроклімату (температури, вологості, якісного складу повітря) нормативним значенням, достатнє освітлення. Умови експлуатації обчислювальної техніки накладають ряд умов на параметри мікроклімату, оскільки перегрівши апаратуру може привести до виходу її з ладу.

Велике значення має оптимальне планування робочого місця і раціональний режим праці і відпочинку.

Для даного робочого місця і виробничого приміщення характеристика умов праці приведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Опис робочого місця

Параметри мікроклімату в теплий період року	Загальне освітлення,Е, лк	Тривалість зосередженого спостереже-ння, %
Температура, °С	Швидкість повітря, м/с	Вологість повітря, %
	0,3
Рівень шуму, дБ А	Характеристика приміщень, м	Кількість
Довжина	Ширина	Висота	Приміщень	Робочих місць

4.2.1 Оцінка категорії важкості праці

Категорія важкості характеризує стан організму людини, яке формується впливом умов праці. Кожен виробничий елемент умов праці Х_і на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника впродовж всього робочого часу. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю.

Згідно індивідуального завдання температура повітря складає 30 °С, тоді відповідно таблиці 4.2 оцінка факторів умов праці складає 4 бали. Таким чином визначаємо бали для кожного іншого чинника. У таблиці 4.2 приведені бали для кожного чинника відповідно індивідуального завдання.

Таблиця 4.2 – Оцінки чинників важкості праці в балах

Чинник	Коефіцієнт чинника
Температура
Швидкість повітря
Вологість повітря
Рівень шуму
Загальна освітленість
Тривалість зосередженого спостереження

Інтегральну бальну оцінку важкості праці Іт₁ на конкретному робочому місті можна визначити по формулі (4.1):

І_т1 = 10 (4.1)

де Х_оп – елемент умов праці, яка отримала найбільшу оцінку;

– середній бал всіх активних елементів умов праці окрім того, що визначає Х_оп, який визначається по формулі (4.2):

– сума всіх елементів окрім того, що визначає Х_оп (коефіцієнт чинника відповідно таблиці 4.1);

n – кількість врахованих елементів умов праці.

Елементом умов праці, яка отримала найбільшу оцінку, в даних умовах приймаємо температуру: Х_оп = 4. Середній бал всіх активних елементів умов праці окрім того, що визначає Х_оп за формулою (4.2):

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо по формулі (4.1):

І_т1 = 10 = 44,67

Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки наведена в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 – Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки

Категорія важкості праці	Діапазон інтегральної бальної оцінки
І	До 18
ІІ	19 … 33
ІІІ	34 … 45
ІV	45,7 … 53,9
V	54 … 59
VI	Понад 59,1

Відповідно таблиці 4.3 приймаємо інтегральну бальну оцінку 44,67 балів, яка відповідає ІІІ категорії важкості праці.

Інтегральна бальна оцінка важкості роботи дає можливість визначити вплив умов роботи на працездатність людини. Для цього спочатку визначається рівень стомлення по формулі (4.3):

де Y – рівень стомлення, умовні одиниці;

15,6 і 0,64 – коефіцієнт регресії.

По формулі (4.3) отримаємо:

Працездатність людини визначається як величина протилежна стомленню по формулі (4.4):

де R – працездатність людини, умовні одиниці.

Розрахуємо працездатність по формулі (4.4):

4.2.2 Оздоровлення повітря робочої зони

Кліматичні умови є важливим чинником надійної роботи засобів обчислювальної техніки і високої працездатності обслуговуючого персоналу.

Вимоги до параметрів мікроклімату і чистоти повітря встановлені ГОСТ 12.1.055-88 ССБТ «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги».

Розрахунок вентиляції виробничого приміщення здійснюється залежно від кількості тих, що працюють.

Необхідна кількість повітря (м³/ч), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається по формулі (4.5):

де – нормативна кількість повітря на того, що одного працює, яке залежить від питомного об’єму приміщення, м³/(час*чол.);

N – кількість тих, що працюють.

Питомний об’єм приміщення V_n (м³/чол.), визначається по формулі (4.6):

V_n = V/N (4.6)

де V – об’єм приміщення, м³.

Величина нормативної кількості повітря V^’ визначається по таблиці 4.4 (НПАОП 0.00-1.31-99).

Таблиця 4.4 – Вентиляція приміщень для ПЕВМ

Об’єм приміщення на того, що одного працює, м3/чол.	Об’єм вентиляційного повітря, м3/ч.
20 – 40	Не менше 20

У 15 приміщеннях відсутні джерела виділення шкідливих речовин, працюють 15 операторів ПЕВМ. Розміри 1 приміщення в метрах:

А∙В∙Н = 12*7*6 = 504 м³.

Визначуваний вільний об’єм 1 приміщення:

V = А*В*Н * 0,85 = 504*0,85 = 428,4 м³.

Оскільки 15 приміщень тоді вільний об’єм 15 приміщень буде рівний 6426 м³.

Питомний вільний об’єм складає:

Нормована кількість повітря на одну людину по таблиці 4.4 складає 20

За формулою 4.5 визначимо необхідну кількість повітря (м³/ч), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням.

У розрахованій системі, в якій використовується вентиляція з об’ємом повітря 20 відбувається зниження температури до норми. Чинник умов праці – температура, отримає оцінку в три бали.

4.2.3 Захист від шуму та вібрації

Рівень шуму у приміщені, розміри якого згідно індивідуального завдання а = 12; b = 7; h = 6; 55 дБ А.

Підлога у приміщені – лінолеум (5мм), стіни – штукатурка акустична (10мм), стеля – штукатурка акустична (10мм).

Коефіцієнт поглинання для лінолеуму складає 0,03, для акустичної штукатурки – 0,11.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою (4.7):

де – площа і-тої поверхні;

– коефіцієнт поглинання і-тої поверхні.

Тобто за формулою (4.7) маємо:

(4.7)

де а – довжина приміщення;

b – ширина приміщення;

h – висота приміщення;

α – коефіцієнт поглинання стін;

β – коефіцієнт поглинання стелі;

γ – коефіцієнт поглинання підлоги.

Визначаємо за формулою (4.7) звукопоглинання приміщення після акустичної обробки. При цьому коефіцієнт поглинання після акустичної обробки стін та стелі звукопоглинаючим матеріалом складає 0,9.

Зниження рівня шуму визначається за формулою (4.8):

(4.8)

Рівень шуму після обробки приміщення складає:

Відповідно таблиці 8 рівень шуму після обробки приміщення відповідає нормативним вимогам до приміщень з ЕОМ, в результаті чого бальна оцінка шуму дорівнює 2 бала.

4.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці

Для оцінки ефективності визначаються нові значення аналітичних показників: категорія важкості, коефіцієнт умов роботи (таблиця 4.5).

Таблиця 4.5 – Бали оцінки чинників важкості праці після проведення заходів щодо охорони праці

Чинник	Коефіцієнт чинника
Температура
Швидкість повітря
Вологість повітря
Рівень шуму
Загальна освітленість
Тривалість зосередженого спостереження

Інтегральну оцінку важкості праці під час визначення ефективності заходів з охорони праці визначають по формулі (4.9):

(4.9)

де Х – середній бал всіх активних елементів умов праці.

Середній бал всіх активних елементів умов праці (відповідно таблиці 4.6) визначуваний по формулі (4.2):

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо по формулі (4.1):

Інтегральна оцінка важкості праці в балів відповідає ІІІ категорії важкості праці (відповідно таблиці 4.2).

Визначуваний рівень стомлення визначається по формулі (4.3):

Працездатність людини визначається за формулою (4.4):

Для оцінки ефективності і заходів щодо охорони праці визначаємо, яким чином зміна важкості роботи впливає на працездатність людини і його продуктивність по формулі (4.10):

(4.10)

де зростання продуктивності праці, %;

R₁ і R₂ – працездатність в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці, які понизили важкість праці;

0,2 – емпіричний коефіцієнт, який показує вплив зростання рівня працездатності на продуктивність праці.

Визначаємо зростання продуктивності праці по формулі (4.10):

Для оцінки ефективності заходів щодо охорони праці визначаємо також зменшення важкості праці і міри стомлення.

Зменшення важкості праці визначається за формулою (4.11):

(4.11)

де зменшення важкості праці;

інтегральна оцінка важкості до впровадження заходів щодо охорони праці;

інтегральна оцінка важкості після впровадження заходів щодо охорони праці.

Зменшення міри стомлення визначається за формулою (4.12):

(4.12)

де зменшення міри стомлення;

рівень стомлення до впровадження заходів щодо охорони праці;

рівень стомлення після впровадження заходів щодо охорони праці.

Таким чином ефективність заходів щодо охорони праці: виражається у зростанні продуктивності праці на ; рівень шуму знизився на дБ А; інтегральна оцінка важкості праці зменшилась на ; ступень стомлення зменшилась на .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 ЕСПД. Виды программ и программных документов. ГОСТ 19.101-77. – [Введен 1980-01-01]. – (Межгосударственный стандарт)

2 Документація. Звіт у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення. (ISO 5566:1982, IDT): ДСТУ 3008-95. – [Чинний від 1995-02-23]. – (Національний стандарт України).

3 ЕСПД. Общие положения. ГОСТ 19.001-77. – [Введен 1980-01-01]. – (Межгосударственный стандарт).

4 Фленов Михаил Библия C#; БХВ-Петербург, 2009. - 560 c.

5 Фленов Михаил Библия C#; БХВ-Петербург, 2011. - 560 c.

6 ЕСПД. Стадии разработки. ГОСТ 19.102-77. – [Введен 1980-01-01]. – (Межгосударственный стандарт).

7 ЕСПД. Обозначение программ и программных документов. ГОСТ 19.103-77 – [Введен 1980-01-01]. – (Межгосударственный стандарт).

8 Гуриков С. Р. Введение в программирование на языке Visual C#; Форум, Инфра-М, 2013. - 448 c.

9 ЕСПД. Требования к программным документам, выполненным печатным способом. ГОСТ 19.106-78. – [Введен 1980-01-01].

10 ЕСПД. Спецификация. Требования к содержанию и оформлению. ГОСТ 19.202-78. – [Введен 1980-01-01]. – (Межгосударственный стандарт).

11 Мартин Р. С., Мартин М. Принципы, паттерны и методики гибкой разработки на языке C#; Символ-Плюс, 2011. - 768 c.

12 Пугачев С., Шериев А., Кичинский К. Разработка приложений для Windows 8 на языке C#; БХВ-Петербург, 2013. - 416 c.

13 Податковий кодекс України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України) від 7 червня 2012 року № 4915- VI

14 Економіка підприємства: Підручник/ За заг ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001.

15 Экономика предприятия: Учебник для вузов / Л.Я Аврашков, В.В. Адамчук, О.В. Антонов и др.; Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

16 Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Н.А. Сафронова. – М.: Юристь, 2002.

17 Экономика организации. Н.Л.Зайцев. – М.: «Экзамен», 2000. – 768с.

18 Економіка підприємства: Навч. посібник. – 2-е вид., випр. і доп. /І.М.Бойчик, М.І.Харів, М.І.Хопчан, Ю.В.Піча. – К.: Каравела; Львів: Новий світ –2001. – 298 с.

19 Продиус Ю.И. Экономика предприятия: Учебное пособие. – Харьков: ООО «Одиссей». – 2006. – 416 с.

Дата добавления: 2015-10-21