Дажбоже Могутній, Великий,

Дажбоже Могутній, Великий,

Ми вірнії внуки* Твої,

Плекаємо єдність і волю

У нашій достойній сім"ї.

Дажбоже Всевічний, Єдиний

Ми вірнії внуки Твої,

Твоєю любов"ю ми любим

І рідні й не рідні краї.

Дажбоже Всещедрий і Світлий,

Тобі наші ум і серця!

Твої володіння всесвітні

Не мають початку й кінця.

Дажбоже, прости нам минуле –

Прости необачним очам,

Які Твоє ім’я ганьбили,

Молилися зайшлим богам.

Дажбоже, і гори, і ріки,

Ліси і духмяні поля,

Тобою нам дані навіки,

Щоб множилась наша сім’я.

Дажбоже Всерідний і Славний,

Ми вірнії внуки Твої,

Живем.щоб жила Рідна Віра

На нашій священній Землі.

Радуйся серце дітей України,

Є "Мага Віра"- Святеє Письмо!

Вийдем з неволі, незгоди, руїни,

Рідній Державі свій труд віддамо!

Радуйтесь гори, і ниви, і ріки:

Духом оновлений Люд вироста!

Слався Святине вовіки і віки,

Світлом Дажбожим, Ти щедра й свята.

Радуйтесь вірні - у нас е покрова-

Слава велика Дідівських Могил,

Розум чіткий діловитого слова,

Вічність всетворча Дажбожих світил!

З

О, люди чужії, ми вас поважаєм,

Ви нас поважайте також.

Дажбогу святому молитву складаєм

Без зайдів - ереїв вельмож!

О, люди чужії, до нашої хати

Приходьте на щедрий обід.

Та віри Чужої не смійте вторгати

У наш добросовісний світ!

О, люди чужії, святі ваші дари:

Є Біблія, Тора, Коран.

І в нас е святії слова Мага Віри,

І хліб свій, і хата, і лан!

Ми сини і дочки України,

Вірні діти Матері Святої,

Вийшли з тьми, неволі і руїни,

Правдоносні українські вої.

Є правдиві Віри всі на світі:

Бог Один: а розумінь багато.

Всі Народи, щоб жили в привіті,

Хай Терпимість радує, як свято.

Праведний Дажбоже, у Святині

Совісти і Волі Всеземної

Ми натхненно молимося нині

За блаженство долі Світової.

5 *

Учителю Рідний, на Рідну Дорогу

Ти рідні ведеш племена.

Твої Заповіти - Святу Перемогу

Прийма Україна свята!

Учителю Рідний, Ти в білій хатині

Родивсь над священним Дніпром,

І мати русява маленькому сину -

Пророку складала чолом.

Учителю Рідний, сіянням Дажбога

Наука безсмертна Твоя.

Вічніє борнею із духом ворожим

Руси Укрїни земля.

Б.С.

Святая Великая Мати,

Улюблена Ненечко-Лель,

Ми просим Тебе завітати

До наших гостинних осель!

Ти нам подарила навіки

Святу материнську любов,

Поля благородні і ріки,

Добротну і вольную кров.

Ти образ дала нам і волю,

Навчила рушник вишивать,

І прясти і шити обнову,

І рідних дітей доглядать.

Навчила Ти кашу варити,

В хатині тримать чистоту.

В Родині любов сотворити,

І Правду і Волю святу.

Ми хочемо, Рідная, нині

Твій образ святий шанувать,

Щоб вічно в Дажбожій Святині

Світилась Твоя благодать!

Мати, мати, хочу знати

Чи Дажбожа благодать

Святить мир у Твоїй хаті,

І Твою родинну знать?

Мати, мати, Світ, як море:

Бог Один, релігій - тьма. України Воля й горе -

То релігія моя.

Мати, мати, я дарую

Мага Віру - шлях Життя,

По якому я мандрую,

Твій синок - твоє дитя.

Ти гордися: я іконі

Заморській чолом не б"ю. Україну й твої скроні,

Я, як вірний син, люблю.

Моліться, моліться за тата, Моліться за маму: Вони

Дали нам Вітчизну багату,

І милу, як сонце весни.

Моліться. І славтесь Ділами,

Що Світ звеличають і Вас, Ніколи не будьте рабами

Релігій Чужих і окрас!

Моліться. Дажбожі Закони

Хранять Благодаттю Ваш Рід.

Долавши тяжкі перепони, Ідіть з "Мага Вірою" в Світ!

Во Україні, в тихій хатині

Русява Леля ніжить дитя,

Нічка Різдв’яна: славиться нині Сонцем народжена Оря сім’я.

І з Роду того Різдвом святого

Кий народився: град заснував,

Щоби в нас нині в рідній хатині

Завжди РУНВіри дух панував.

Нічка Різдв’яна - чаром убрана,

В гості ідіте, Предки святі.

Хата гостинна, Свята Вечеря

На Вас чекає в нас на столі.

Живи, Україно, Дажбогом хранима Вітчизна Трипільських племен

Соборна і славна, ніким неділима

У сяйві державних знамен.

Міцній Україно, Ми єдністю сили

Житейський освячуєм шлях.

Щоб вражі когорти наш Дім не сквернили,

Ми зброю тримаєм в руках.

У нас є Закони: по-рідному з рідним,

Чужому не молимось Ми.

Плянета, щоб славилась Духом свобідним, Виходьте Народи з пітьми!

Живи, Україно, з Твоєї Держави

Народам сія Благодать.

Ти Богом покликана з мирної слави

Хід ери нової зачать!

Ідеш Ти, Посестро, ідеш гордівлива,

Від нас Праотців привітай!

Ти будеш у Царстві Дажбожім щаслива,

Ти йдеш у Безсмертя і рай.

Ідеш Ти, Посестро, ідеш працьовита,

Натруджені руки Твої.

Душа Твоя добра завжди буде жити

У нашій Дажбожій сім"ї.

Дніпро повноводний, степи золотаві

І Предків святії Могили,

Нетлінні Могили. В безсмертній заграві

Нетлінні Твої світлі сили.

Ідеш Ти, Посестро, дитино Трипілля

Із даром Землі золотої.

Зорею цвістимеш в Дажбожім привіллі

Родительки Лель пресвятої.

О, Великий Дажбоже, зорею

Шлях сія до Небесних Осель.

Поєднай мирну душу з душею

Тата Оря і Матері Лель.

Вічна пам"ять про душу спочилу

Пам'ять світла, як сонце, свята.

Уквітчаєм любов'ю могилу

На безсмертя - на вічні літа!

Поєднай мирну душу із Світом

Рідних весен, Ланів і Дніпра.

Щоб жила вона промінем-квітом

У Безсмертній Святині Добра.

О, Великий Дажбоже, ми знаєм

Твій Закон - Твоє вічне Буття,

Що померши, в Тобі воскресаєм

Неповторністю душ і життя.

Україно,Мати наша Рідна,

Ми Твій образ і Твої надії,

Славимо Дажбога, щоб свобідні

Були наші сили віковії.

Бог Один, сини Його - всі Люди

Чарівної вічности Земної.

І вони однакові є всюди

У обіймах Долі Світової

Кращай, Світе добрістю людини,

Кожне плем"я володій собою.

Ми Дажбога славимо щоднини

Правдою і Вірою святою.

Ми Щасливі - не вірим Чужому,

Бо Чуже нас гнітило віки.

Ми вернулись до Рідного Дому:

Орь і Лель - наші славні Батьки!

"Мага Віра" є в нас - є Дорога

У нас Рідна, як рідна Земля.

Живемо, щоб жила Перемога:

Української Віри Сім'я.

О, Дажбоже, Ми горді є нині,

Що свій розум звільнили із тьми.

У РУНВірі - в правдивій Святині

Ми достойними стали людьми.

Дитина, маленька дитина,

Дажбоже творіння святе:

Невинна, як промінь, людина,

Як ряст, що чарівно цвіте.

Усміхнена любая мати

Скарб новий життя пригорта.

З Дажбогом приходять до хати

І люди й надія свята.

Рости, виростай! Підеш з хати

У світ невідомих доріг.

У Вірі твоїй святість: Мати

І Тато, і рідний Поріг.

Дажбоже, Життя Ти життів,

І Вічність Ти вічности є.

Ти Світ у безсмерті світів:

Усе є в Тобі і Твоє!

Дажбоже, Краса Ти краси,

Ти сонячне Серце сердець.

Ти в ласках, у блиску сльози,

Ти Мати і Ти є Отець.

Дажбоже, в Тобі ми є Ти,

Із Світла у світло йдемо.

Ти шлях благородний мети,

І наше духовне Кермо!

Живіть і множтеся! Багата

На хліб хай буде ваша хата.

Придбайте скарб - умійте в сварі

Подати руки - жити в парі.

Душі краса є там, де тихо

Од ніжности зникає лихо.

Живіть, щоб знали злі і добрі,

Що ви правдиві і хоробрі.

На світі много Вір, та Рідна

Є там, де є душа свобідна.

Живіть, щоб радощі і болі

Людей жили у вашій долі.

Різдво - Дажбожа Благодать:

І знов оновиться земля!

Почнімо Світло зустрічать,

Ми рідні всі - Одна Сім’я.

За Мир, за Правду на Землі

Піднімем чари із вином!

Співаймо (старші і малі)

За цим, за радісним столом.

Незгоди, чвари у цей час

Хай пилом згинуть в забутті.

Міцнійте, здравствуйте між нас

Любов і Подвиги святі!

Ми з вами, як рідні. Живіть,

Не майте хвороб і журби,

Від нас привітання прийміть,

Поклін і сердечність мольби.

З Дажбогом у серці живіть,

Відійде захмарений час.

Бажаємо вам многоліть,

По-рідному любимо вас!

Ви роджені мужньо іти

Дорогою Правди. Живіть,

Пліч-о- пліч,як сестри, брати

У краще Майбутнє ідіть!

Великдень - Свята Благодать

У Світлі Дажбожім скреса.

Виходять Великдень стрічать

Землиця, Народ, Небеса!

Життя торжествує: зерно

Народжує Силу і Кров.

Як вічне святе знамено

В серцях багатіє Любов.

Ми діти Дажбожі, сини

і дочки. Ми світло в імлі,

Ми славимо силу Весни,

Життя невмируще Землі!

Вийди, брате, рідний брате

З дому чвар і тьми!

Буде в нас життя багате,

Станем новими людьми.

Мага Віра - шлях правдивий

Українських Перемог!

З нами Воля і Єдиний,

І Всеправедний Дажбог!

Україна - Рідна Мати

(Дім Її -наш дім і квіт)

Буде славна і багата

Та на весь Великий Світ!

Дажбоже, Отець Ти і Мати,

Ти Правда - Святая Любов.

Родилися ми звеличати

Життя і всевічність обнов!

Дажбоже, Твої володіння

Не мають початку й кінця.

Безсмертя знайшли і спасіння

Тобою натхненні серця.

Дажбоже, релігій багато:

Про Бога є много понять.

Для нас Ти Єдиний. Ти Тато

і Мати: Свята Благодать.

У РУНВірі є МИ - наші очі,

Перемоги, поразки і гнів.

Українські світанки і ночі,

Врода доньок і слава синів.

У РУНВірі є МИ - наші Сили

Незалежні від Сил Чужини.

І освячені Предків Могили,

Наші радощі, сльози і сни.

Відійти від РУНВіри - це значить

Від основ свого "я" відійти,

І в духовній неволі кріпачить,

І не мати рятунку й снаги.

У РУНВірі Ми мудрість і сила,

І багаті, як рідна Земля.

Чужа Воля, щоб нас не корила,

Рідна Воля є в нашому "Я".

Дажбоже, ми завжди з Тобою,

Ти Світ без початку й кінця,

Ти Силою грієш святою

Наш розум і наші серця.

Дажбоже, створив Ти з нічого

Енергію вічну Буття -

Немеркнучу велич земного

На нашій Плянеті Життя.

Дажбоже, і сонце, і зорі,

І ріки і небо святе,

І ми, Твої діти в покорі

Молитвою славим Тебе.

МИ в РУНВірі волею багаті -

Нас не гнобить Чужинецька сила.

Правда наша вільна в нашій хаті

Нас людьми достойними зробила.

Кращай Світе добрістю людини,

Кожне плем’я володій собою.

Ми Дажбога славимо щоднини

Правдою і Вірою святою.

Бог Один, сини Його всі люди

Чарівної вічности Земної,

І вони однакові є всюди

У обіймах Долі Світової.

* Автором пісень, що мають числа 5, 14, 15, є Б.С.

Усі інші пісні, тут поміщені, написав Учитель Лев Силенко.

Дата добавления: 2015-10-21