1. Експедиторська діяльність – це самостійний вид підприємницької діяльності по організації та забезпеченні перевезень вантажів, здійснення якої передбачає виконання комплексу робіт і послуг, що включають в себе також тех. і консультативні послуги, здійснення необхідних попередніх узгоджень і одержання дозволів на просування вантажів, здійснення складських, пакувальних, вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення, розсилку і одержання товарно-супроводжувальної та транспортної документації, страхування, стягнення необхідних платежів і здійснення розрахунку з учасниками транспортного процесу, а також інші дії, пов’язані з виконанням зобов’язань експедитора.
2. Експедитор – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, вказаних договором транспортної експедиції. Третьою особою на торговому ринку виступає експедитор. Слово „експедитор”: італьянське spedire – відправляти, латинське expedition – привести до ладу, похід.
3. Перевізник – юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання і відповідальність за договором перевезення за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
4. Клієнт – споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортної експедиції самостійно або через представника, що діє від його імені доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначені договором тр.-експ. послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
5. Торгівельна угода – це матеріально-оформлений договір двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів і спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.
6. Реквізити – назва, номер договору, дата і місце укладання. Преамбула – визначаються повні найменування сторін – учасників зовнішньоекономічної операції із зазначенням країн реєстрації, скорочене визначення сторін, як контрагентів і посилання на документи, якими керуються контрагенти при укладанні договору (статут підприємства, установчий договір тощо).
7. Предмет зовнішньоекономічного договору – визначається який товар один із контрагентів зобов’язаний поставити другому з вказівкою точного найменування, марки, сорту.
8. Кількість та якість товару визначається в залежності від номенклатури одиниця виміру товару, яка прийнята для товарів даного виду, його загальна кількість і характеристика якості. У тексті договору на виконання робіт зазначається обсяг робіт і терміни їх виконання.
9. Базисні умови поставки товару – вказується вид транспорту і базисні умови, які визначають умови і обов’язки контрагентів і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний термін поставки товару або його окремих партій.
10. Ціна та загальна вартість товару – визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів (виконаних робіт) та валюта оплати. Якщо поставляються товари різної якості і асортименту ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, а окремим пунктом вказується його загальна вартість. Умови платежів – визначається спосіб, порядок і терміни фінансових розрахункових.
11. Умови здачі товару – визначається термін і місце фактичної передачі товару, перелік товару супровідних документів. Упаковка та маркування – вміщує дані про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери), нанесене маркування (найменування покупця і продавця, номер договору, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування та транспортуванні тощо), а при необхідності умови повернення упаковки.
12. Форс-мажорні обставини – вміщуються відомості про невиконання сторонами умов договору (стихійні лиха, воєнні дії, втручання з боку влади та ін.). При цьому сторони звільняються від відповідальності на термін дії цих обставин або можуть відмовитись від виконання договору цілком або частково без додаткової фінансової відповідальності. Термін дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.
13. Санкції та рекламації – визначається порядок використання штрафних санкцій, відшкодування збитків і надання рекламацій у зв’язку з неналежним виконанням одним із контрагентів своїх обов’язків. Арбітраж – встановлюється місце арбітражного суду, повна його назва, країна і право, яке буде використано при розгляді спорів. Юридичні адреси сторін – вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити контрагентів.
14. Рис.1. Схеми організації каналів збуту.
В – виробник;
Д – дистриб’ютор;
К – Клієнт.
а. б.
Виробник може вибрати два принципові варіанти виходу на ринок: або брати на себе збут, або скористатися послугами посередницьких фірм (рис.1.б.).
15.
Структура витрат товарного руху
16. Часто сторонами контракту невідомі відмінності в торгівельній практиці країн. Це тягне за собою непорозуміння, спори і звернення в суди, а також втрати часу та грошей. Для уникнення подібних проблем міжнародна торговельна палата вперше в 1936р опублікувала міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів, відомі як Інкотермс-36. Доповнення і зміни вносились після цього в 1953,1967,1976,1980,1990,2000 рр. з метою приведення правил у відповідність з поточною міжнародною торговельною практикою. Метою Інкотермс є розробка збірника міжнародних правил тлумачення торговельних термінів, що найбільш часто зустрічаються в зовнішній торгівлі.
17. Група Е – продавець надає свій товар покупцю безпосередньо у своїх приміщеннях.
Термін | Вид транспорту | Обов’язки експорту | Обов’язки імпорту | Транспортний контракт | Місце поставки | Перехід ризиків | Поділ витрат | Транспортне страхування |
ЕXW | Всі | Покупець | Покупець | Покупець | Завод продавця | Місце поставки | Місце поставки | - |
18. Група F – Продавець зобов’язується надати товар в розпорядження перевізника, який забезпечується покупцем.
Термін | Вид транспорту | Обов’язки експорту | Обов’язки імпорту | Транспортний контракт | Місце поставки | Перехід ризиків | Поділ витрат | Транспортне страхування |
FCA | Всі | Пр | По | По | Місце передачі перевозки | Місце поставки | Місце поставки | - |
FAS | Водний | По | По | По | Вздовж борту суднів порту | Місце поставки | Місце поставки | - |
FOB | Водний | Пр | По | По | Судно в порту | Корабельна огорожа | - |
19. Група С – продавець зобов’язується укласти договір перевезення, однак без прийняття на себе ризику випадкової загибелі або пошкодження товару, або будь-яких додаткових витрат після навантаження товару.
Термін | Вид транспорту | Обов’язки експорту | Обов’язки імпорту | Транспортний контракт | Місце поставки | Перехід ризиків | Поділ витрат | Транспортне страхування |
CFR | Водний | Пр | По | Пр | Судно в порту | Кораб. огорожа | Порт признач. | - |
CIF | Водний | Пр | По | Пр | Судно в порту | Кораб. огорожа | Порт признач | Пр |
CPT | Водний | Пр | По | Пр | Місце передачі першому перевізнику | Місце поставки | Місце поставки | - |
CIP | Всі | Пр | По | Пр | Місце передачі першому перевізнику | Місце поставки | Місце поставки | Пр |
20. Група D – продавець несе всі витрати і приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару у країну призначення.
Термін | Вид транспорту | Обов’язки експорту | Обов’язки імпорту | Транспортний контракт | Місце поставки | Перехід ризиків | Поділ витрат | Транспортне страхування |
DAF | Всі | Пр | По | Пр | Кордон | Кордон | Кордон | - |
DES | Водний | Пр | По | Пр | Судно в порту призначення | Місце поставки | Місце поставки | - |
DEQ | Водний | Пр | Пр | Пр | Набережна порту призначення | Місце поставки | Місце поставки | - |
DDY | Всі | Пр | По | Пр | Місце призначення | Місце призначення | - | |
DDP | Всі | Пр | Пр | Пр | Місце призначення | Місце призначення | - |
21. FCA «Франко перевізник» - даний термін означає, що продавець доставить попередньо очищений від мита товар зазначений покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов’язання по навантаженню і розвантаженню товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, то продавець відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов’язується здійснити чи забезпечити доставку товару залізничним, автомобільним, морським чи авіатранспортом або внутрішнім водним транспортом чи комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець доручає іншій особі прийняти товар, то продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання по доставці товару з моменту його передачі даній особі.
22.FAS– «Франко вздовж борта судна» -даний термін означає, що продавець виконав постачання, коли товар розміщений вздовж борту судна на причалі, чи на ліхтерах у зазначеному порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати за пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами FAS на продавця покладається зобов’язання у митному очищенні товару при експорті. Однак, якщо сторони бажають, щоб покупець взяв на себе зобов’язання по митному очищенні товару для експорту то це повинно бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
23. FОВ– «Франко борт» - цей термін означає, що продавецьвиконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати за пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами FOB на продавця покладається зобов’язання у митному очищенні товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки для перевезення морським чи внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони збираються поставити товар через поручні судна то варто застосовувати термін FCA.
24.CFR– «Вартість і фрахт» - цей термін означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Продавець зобов’язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, однак ризики втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару переходять з продавця на покупця. За умовами CFR на продавця покладаються зобов’язання у митному очищенні товару для експорту. Даний термін може застосовуватись тільки для перевезень морським чи внутрішньо водним транспортом. Якщо сторони не збираються доставити товар через поручні судна варто застосовувати термін CPT.
25.CPT – «Фрахт/перевезення оплачені до…» - даний термін означає, що продавець доставить товар названому йому перевізнику, крім цього продавець зобов’язаний оплатити витрати пов’язані із перевезенням товару до названого пункту призначення, це означає, що покупець бере на себе всі ризики та витрати за пошкодження товару як і інші витрати після передачі товару перевізнику. У випадку здійснення перевезень погоджений пункт призначення декількома перевізниками перехід ризиків відбудеться в момент передачі товару першим з них. За умовами терміну CPT на продавця покладаються зобов’язання по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватись під час перевезення товару будь-якими видами транспорту включно змішані перевезення.
26. CIF – «Вартість, страхування і фрахт» - цей термін означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту розвантаження. Продавець зобов’язаний оплатити витрати і фрахт необхідні для доставки товару в орт призначення, але ризик втрати чи пошкодження,як і будь-які додаткові витрати, що виникли після розвантаження товару переходять із продавця на покупця, однак за умовами терміну CIF на продавця покладаються зобов’язання по морському страхуванні на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, отже продавець зобов’язаний укласти договір і страхування й оплатити страхові внески. Покупець повинен брати до уваги, що відповідно до умов CIF від продавця потрібне забезпечення страхування лише з мінімальними розмірами. У випадку,якщо покупець бажає мати страхування з більшими розмірами, він повинен або спеціально домовитись про це з продавцем або самому вжити заходів щодо додаткового страхування. За умовами терміну CIF на продавця покладаються зобов’язання по митному очищенні товару та експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення морськими чи внутрішньо водними шляхами. Якщо сторони не бажають доставити через поручні судна варто застосувати термін СІР.
27. CIP– «Фрахт/перевезення і страхування оплачені до» - цей термін означає, що продавець доставить товар названому йому перевізнику, крім цього продавець зобов’язаний оплатити витрати, пов’язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати по доставці товару в такий спосіб, однак за умовами СІР на продавця також покладається зобов’язання по забезпеченні страхування від ризиків втрати та пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже покупець укладає договір страхування і оплачує страхові внески. Покупець повинен взяти до уваги, що відповідно до умов СІР від продавця потрібне забезпечення страхування лише з мінімальними розмірами. У випадку,якщо покупець бажає мати страхування з більшими розмірами, він повинен або спеціально домовитись про це з продавцем або самому вжити заходів щодо додаткового страхування. У випадку здійснення перевезень погоджений пункт призначення декількома перевізниками перехід ризиків відбудеться в момент передачі товару першим з них. За умовами СІР на продавця покладається зобов’язання по митному очищенні товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезень товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
28. DAF– «Постачання до границі» - даний термінозначає, що продавець виконав постачання, коли він надав не розвантажений товар, що пройшов митне очищення для експорту, але не для імпорту на транспортному засобі і в розпорядження покупця в названому місці на границі для постачання товару на митний кордон суміжної країни. Тому дуже важливо точне визначення границі, шляхом вказівки конкретного пункту чи місця, однак, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе зобов’язання по розвантаженню товару з транспортного засобу і ніс усі ризики і витрати, пов’язані з ним, то це повинно бути чітко обговорено у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, коли товар поставляється до сухопутної границі. Якщо постачання буде мати місце в порту призначення, на борті судна або на пристані, то варто застосовувати терміни DES або DEQ.
29.DES– «Постачання із судна» -цей термін означає, що продавець виконав постачання, коли він надав не очищений від мита товар для імпорту у розпорядження покупця на борту судна в названому порту призначення. Продавець повинний нести усі витрати і ризики пов’язані з доставкою товару в названий порт призначення до моменту його розвантаження. Якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе видатки і ризики по розвантаженню товару, то повинен застосовуватися термін DEQ. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення морським або внутрішньо водним транспортом або у змішаних перевезеннях, коли товар прибуває в порт призначення на судні.
30.DEQ– «Постачання з пристані» - даний термін означає, що продавець виконав свої зобов’язання по постачанню, коли товар, що не пройшов митне очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на пристані в названому порту призначення. Продавець зобов’язаний нести усі витрати і ризики, пов’язані з транспортуванням і розвантаженням товару на пристань. Термін DEQ покладає на покупця зобов’язання митного очищення товару для імпорту, а також сплату податків при імпорті. Однак, якщо сторони бажають щоб продавець узяв на себе всі або частину витрат пов’язаних з доставкою товару, то це повинно бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу. Даний термін може застосовуватись тільки під час перевезень морським чи внутрішньо водним транспортом або у змішаних перевезеннях, коли товар розвантажується із судна на пристань у порту призначення. Однак, якщо сторони бажають включити в зобов’язання продавця ризики і витрати, пов’язані з переміщенням товару з пристані в інше місце (склад, термінал тощо), то повинні використовувати терміни DDU чи DDP.
31.DDU– «Постачання без оплати мита» -цей термін означає, що продавець надасть не очищений від мита і не розвантажений з транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов’язаний нести усі витрати і ризики, пов’язані з транспортуванням товару до цього місця, за винятком податків, що збираються для імпорту в країну призначення. Відповідальність за сплату таких податків повинен нести покупець, а також інші витрати та ризики, що виникли в зв’язку з тим, що він не зміг вчасно розмитнити товар для імпорту. Однак, якщо сторони бажають, щоб продавець узяв на себе ризики і витрати по митному очищенню, а також частину витрат, пов’язаних з імпортом товару, то це повинно бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу. Відповідальність, ризики і витрати за розвантаження і перевантаження товару залежать від того, під чиїм контролем знаходиться обране місце постачання. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, але якщо постачання здійснюється з судна на пристань в порту призначення, то варто застосовувати терміни DES чи DEQ.
32.DDP– «Постачання з оплатою мита» -даний термін означає, що продавець надасть очищений від мита і не розвантажений з транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов’язаний нести усі витрати і ризики, пов’язані з транспортуванням товару. У той час як термін EXW покладає на продавця мінімальні зобов’язання, то термін DDP – максимальні. Даний термін не може застосовуватися, якщо продавець повністю чи частково не може забезпечити одержання імпортної ліцензії. Якщо сторони домовились про виключення із зобов’язань продавця деяких з витрат, то це повинно бути чітко обговорене у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу. Якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе всі ризики і витрати пов’язані з імпортом товару, варто застосовувати термін DDU. Даний термін може застосовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, але, якщо постачання здійснюється з судна на пристань в порту призначення, варто застосовувати терміни DES чи DEQ.
33. Договір купівлі-продажу передбачає 3 доставки вантажу:
-безпосередньо виробником;
-Перевізником;
-третьою особою.
Третьою особою на торговому ринку виступає експедитор.
34. Задача FIATA: об’єднання експедиторів в окрему галузь, впровадження стандартних експедиторських документів і торгових умов, захист інтересів експедиторів, професійне навчання, налагодження стосунків між експедиторськими організаціями.
Технічні комітети FIATA:
-по видах транспорту
-зв’язки з громадськістю
-юридичні питання
-документація і страхування
-митні питання
-професійне навчання
-спрощення торгових процедур
35. В процесі доставки вантажів можливі різноманітні варіанти включення експедитора:
- відправник-експедитор-одержувач
- відправник-експедитор відправлення-перевізник- експедитор одержання-одержувач
- відправник-експедитор відправлення-перевізник-експедитор прийому - експедитор навантаження-одержувач.
36. Функції експедитора:
1. організація перевезень та перевалки вантажів різними видами транспорту
2. забезпечує оптимальне транспортне обслуговування відповідно до умов контракту, в тому числі на території зарубіжних країн.
3. фрахтує національні та зарубіжні судна та забезпечує їх подачу в порти для своєчасного відправлення вантажів
4. надає послуги, пов’язані з прийманням, накопиченням, доробкою, сортуванням та комплектуванням вантажів для передачі транспортним організаціям для перевезення.
5. проводить своєчасні розрахунки з портами і транспортними організаціями за проведення перевалки та зберігання вантажів
6. оформляє документи відповідно до митних, санітарних вимог і страхування вантажів
7. веде облік надходження та відправлення вантажів з портів і залізничних станцій
8. організовує експертизу вантажів в портах і на залізничних станціях
9. здійснює оформлення товарно-транспортних документацій та її розсилання
10. подає в установленому порядку підприємствам заявки на відправлення вантажів та наряди на відправлення імпортних, транзитних та інших вантажів.
11. вирішує з транспортними організаціями та власниками транспорту питання відправлення вантажів, які надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, не стандартній упаковці, або такий, що не відповідає вимогам цих транспортних засобів
12. складає обмірні ескізи на негабаритні те надважкі вантажі
13. організовує перевезення особистих речей громадян
37. В світі існує 2 системи права: загальне і цивільне право. Загальне право побудоване на судових прецедентах. Судді висловлюють свою точку зору на подію, звертаючись на аналогічний випадок в минулому.
38. В світі існує 2 системи права: загальне і цивільне право. Цивільне право –до конкретної справи застосовують певні положення закону із звертанням до нормативно-правових актів. В державах цивільного права укладення договорів має чітке регламентування, обов’язки і права визначені в відповідних нормативно-правових актах: закони, кодекси, правила тощо.
39. Документи FIATA:
1. свідоцтво експедитора щодо одержання вантажу FIATA-FCR: FIATA Forwarders Certificate of Receipt FIATA.
2. свідоцтво експедитора щодо транспортування вантажу FIATA-FCT: Forwarders Certificate of Transport - FIATA.
3. складське свідоцтво FIATA-FWR: Warehouse Receipt - FIATA.
4. мультимодальний транспортний коносамент FIATA – FBL: Multimodal Transport Bill of Lading.
40. Форми FIATA:
1. Судова декларація про транспортування небезпечних вантажів: FIATA – STB: Shippers Declaration for the Transport of Dangerous Goods/
2. Форми для інструкції про експедирування вантажу FIATA – FFI: FIATA Forwarding Instructions.
41. Правила виникнення документів і форм FIATA мають тільки експедиторські фірми – дійсні члени національних Асоціацій. Це документи суворої звітності, відтворення бланків заборонене. Облік документів ведеться з присвоєнням паперів в спец журналах. На кожному документі або бланку на правому верхньому полі, а FIATA - FWR – на двох полях, друкарським способом, та код експедиторської фірми, її повні реквізити з номерами телефонів /факсу/ телексу а також фірмового знаку (логотипу)
Тризначне число – це реєстраційний номер, присвоєний національною Асоціацією експедиторів.
Право на виникнення FIATA – FBL видається тільки тим дійсним членам національної Асоціації експедиторів, які є асоційованими членами FIATA або власниками свідоцтва міжнародного бюро з якості „Верітас”. На документах друкується оригінал „ORIGINAL” або „COPY” (копія).
42,43. Схема роботи при міжнародних перевезеннях вантажів
„Переміщення документів і вантажів”
44. Акредитив – це умовне зобов’язання банку, що видається ним за дорученням покупця виконати платіж іншим банком в межах певної суми і в установлений термін проти документів, означених в акредитиві.
Під акредитиви найчастіше вводять документи FIATA: FCR, FBL, FCT. Порядок: Продавець і покупець укладають між собою контракт, що розрахунок буде здійснено в акредитивній формі. Вказується банк, в якому буде відкритий акредитив, вид акредитиву, умови виконання платежу і перелік документів проти яких буде здійснений платіж. 
45. Бенефіціар (продавець, експортер) – сторона, якій адресується кредитів і на користь якої буде виконано платіж за умови надання документів, вказаних в акредитиві.
Банк емітент – банк, що відкриває акредитив за дорученням імпортера.
Авізуючий банк – банк, що сповіщає бенефіціанту про відкриття акредитиву.
Платіжний банк (виконуючий банк) – це банк, вказаний в акредитиві як банк, що здійснює платіж бенефіціанту проти документів, передбачених акредитивом.
46. За родом діяльності фірм їх можна поділити на:
чисто експедиторські, які займаються організацією транспортного процесу
змішаного типу, які мають важкі ТЗ і частково займаються перевезенням
Структура експедиторської фірми визначається обсягом робіт і переліком функціональних задач, що виконуються
47. Узагальнена структура транспортно-експедиційної фірми
Основне виробництво:
- перевезення вантажів
- вантажні роботи
- складські роботи
- прийняття і здача вантажу
- розрахункові операції
- охорона і супроводження вантажів
допоміжне виробництво:
- технічне обслуговування і ремонт рухомого складу
- обслуговування і ремонт обладнання технічних засобів і споруд
забезпечуючи виробництво:
- забезпечення необхідними видами енергії, оснасткою, технічними засобами.
48. З 1993 по 1998 роки в Україні утворилось 1200 транспортних фірм, а кваліфікованих експедиторів було лише 50. На Україні створена Асоціація міжнародних експедиторів України АМЕУ, яка об’єднує транспортно-експедиційні організації всіх форм власності. На них приходить 50% українського експорту і імпорту і більше 70% транзиту товарів. Ефективність роботи залежить від раціональної організації розподілу перевезень між різними перевізниками.
49. Закордонний досвід
Успіх при трьох умовах:
високий рівень розвитку мережі транспортно-експедиційних підприємств, які повинні охоплювати фактично всіх вантажовідправників
готовність транспортно-експедиційних підприємств до організації перевезень будь-яким видом транспорту або в змішаному сполученні незалежно від відстані доставки, виду вантажу і його маси
готовність експедиторських підприємств до надання клієнтурі додаткових послуг, супутніх транспортному процесу.
50. Задачі перед Україною:
1. необхідність в кваліфікованих кадрах і центрах перепідготовки кадрів
2. узагальнювати прогресивний закордонний досвід, впроваджувати прогресивні форми спектральної докуме6тації та міжкомп’ютерних обмінів комерційною інформацією
3. необхідні правові акти з визначенням статусу експедитора та оператора перевезень
4. необхідність в розробці і прийнятті ряду нормативних матеріалів, умов експедирування вантажів, форми наскрізних перевізних документів, експедиторських розписок тощо.
51. Виконання перевезень вантажів одним видом транспорту називається доставкою в прямому сполученні, декількома видами – в змішаному сполученні. Різновидність системи – доставка в прямому – змішаному сполученні: різними видами транспорту по єдиному транспортному документу. Якщо вантаж перевантажується разом з вантажною ємністю, сполучення називається без перевантажним.
52. З точки зору упаковки класичним є пакетні перевезення – упакування наборів штучних та довго мірних вантажів з використанням спеціальної тари і піддонів.
Контейнерний спосіб – це об’єднання багатьох упаковок в одне відправлення.
53. Переваги контейнерного способу:
- швидке виконання перевантажень
- послаблення умов до упаковки
- зниження крадіжок
- спрощення складання документів
- зниження вартості перевезень
При контейнерних перевезеннях площа підлоги рухомого складу використовується на 80%-90%, а вантажопідйомність – на 39%-40% - для залізничних перевезень.
Метод змінних кузовів.
Змінні кузова – для розміщення 12 або 18 вантажних одиниць. Маса змінного типового кузова – 2,5 тони, при навантаженні 15,5 тон.
54. Спосіб перевезення вантажних модулів на залізниці – контрейлерні. Є два способи завантаження змінних модулів:
вертикальний – за допомогою портальних кранів
накопичування горизонтально на залізну платформу
При контейнерних перевезеннях використовують залізні платформи з комплексами звичайного діаметра (950 мм) або зменшеного (330-360 мм).
Недоліки:
- необхідність перевозити залізницею велику масу вантажного модулю
- необхідність спеціалізованих залізничних платформ
55. Система трейлер них перевезень.
Це перевезення залізничних вагонів на трейлер них возах (автомобільних причепах) по автомобільних шляхах від залізничної станції до складу адресату.
Недоліки:
- необхідність потужних тягачів та важких трейлерів та обладнання для скочування вагонів із - залізничних колій на причепи та назад.
Основна перевага контрейлерних і трейлерних перевезень вантажів полягає у їх досить швидкому навантаженні чи розвантаженні.
56. Роудлейдерні перевезення.
Роудлейдер – це контейнер з комбінованою або змішаною ходовою частиною для руху по автошляхах та залізничних копіях.
В подорожньому стані роудлейдер має масу 18 тон і вантажопідйомність 80 тон.
57. Ліхтер – це несамохідне морське судно для перевезення вантажів, а також для без причальних вантажних операцій при навантаженні або розвантаженні на рейді суден з великою осадкою, які не можуть увійти в порт.
Існують ліхтеровози трьох типів:
- Ліхтери на судно піднімають або знімають потужним судновим краном
- Ліхтери буксиром заводять на опущену у воду кормову платформу, яка ліфтом піднімається на відповідну палубу
Судно являє собою самохідний плавучий док, у який ліхтери заводять всередину по воді.
Різновидність кораблів – ролери – які забезпечують завантаження самохідних або рухомих вантажів горизонтальним способом. Це залізничні та автомобільні паромні переправи. В Україні основними є Керченська переправа, Іллічівськ – Варна, Одеса – Поті, тощо. Паром має довжину 180 м, ширину – 26м, місткість 22 тис. тон. Ліфт може взяти 170 тон. Можна завантажити 108 вагонів.
58. Термінал – це вузловий пункт у транспортній системі для виконання різноманітних робіт, пов’язаних із забезпеченням вантажів і пасажирів.
Основними функціями є концентрація і розсіюванн6я вантажопотоків, забезпечення безперервного руху вантажів з високою швидкістю, зберігання вантажів, зменшення вартості перевезень.
59. стратегія фіксованого розміру накопичення вантажів: при досягнення певного рівня вантажі вивозяться три засобом встановленої вантажопідйомності
60. стратегія накопичення вантажів із однаковою періодичністю, тобто відправлення йде через рівномірні проміжки часу. При цьому використовується ТЗ різної вантажопідйомності.
61. Використання декількох терміналів утворює мережу терміналів. Мережа терміналів визначає:
- зони обслуговування
- маршрути доставки в магістральному сполученні
- розміри об’єднаних партій вантажів, від яких залежить вибір рухомого складу
Сумарні витрати на доставку вантажів залежить від площі території які обслуговується, тарифів перевезення 1 т вантажу на 1 км на міжнародній лінії, на місцевій лінії і експлуатаційні витрати функціонування одного терміналу.
Використовуються також питомі витрати на перевезення 1 тони вантажу.
62. Критеріями оцінки ефективності застосування певного виду транспорту або сполучення вважаються:
а) тривалість доставки „від дверей до дверей”
б) спроможність перевозити різні вантажі
в) частота відправлення і додержання графіків доставки
г) територіальна доступність
д) вартість
63. Автомобільний транспорт
Правове регулювання
Основами правового регулювання міжнародних автоперевезень є двосторонні міжурядові угоди і конвекції, розроблені в рамках ООН, та норми внутрішнього законодавства.
Двосторонні договори визначають:
Ø порядок перетину кордонів
Ø довільну систему для міжнародних перевезень
Ø порядок перевезень вантажу і пасажирів
Ø взаємне звільнення від дорожніх податків і зборів
Ø заборону здійснення внутрішніх перевезень іноземним транспортом (каботаж)
Ø питання транзиту
Ø страхування цивільної відповідальності
Ø положення, що стосується митних, санітарних і інших правил
Ø порядок перевезення небезпечних, важковагових і великогабаритних вантажів
дозвільна система дає можливість обмежувати кількість іноземних вантажних автомобілів, які в’їжджають на територію України.
Основна функція – перепустка через кордон. Кількість дозволів на рік визначається міжурядовими угодами через Мінтранс України.
Комітет по внутрішньому транспорту Європейської Економічної комісії ООН приводить перелік вантажів, на які не вимагається дозволу на перевезення. Зокрема це майно громадян, засоби для спортивних заходів, експонати виставок. Театральні реквізити, пошкоджені транспортні засоби.
Конвенція про договір міжнародних перевезень вантажу (КДМПВ): форма накладної для товару не визначена. Відправник вантажу має право перевірки ваги і кількості в інших одиницях виміру. Основний обов’язок перевізника – доставити вантаж в пункт призначення схоронності і своєчасно. Відповідальність перевізника по принципу вини. Шкода, викликана повною або частковою втратою вантажу, відшкодовується в розмірі вартості втраченого вантажу. Відшкодування, якщо перевізник отримує письмове застереження, протягом21 дня з дати одержання вантажу.
Питання організації дорожнього руху регулюються Європейськими угодами, конвенціями і протоколами.
Основні вимоги:
o єдині правила дорожнього руху
o основні вимоги до автомобілів, причепів і водіїв до реєстраційних номерів і розпізнавальних знаків ТЗ, макетів міжнародних і національних посвідчень водіїв
64. Вимоги до водіїв для міжнародних перевезень:
¨ вік від 21 року
¨ автопоїзд вагою менше 20т: два водії або зміна з 450-го км
¨ мінімальний відпочинок – 9год
¨ загальний час управління менше 8год, протягом тижня – 48год, потягом двох тижнів – 92год, перерва не менше 1год.
65. Основні документи при перевезенні вантажів:
- шляховий лист
- товаротранспортна накладна
Вимагається також рахунок фактури, карантинний і ветеринарний сертифікати (якщо перевозимо тварин).
66. Автомобільний транспорт. Характеристика галузі.
Вантажний автопарк України більший 1 млн. ТЗ. Ліцензії на перевезення мають біля 100тис. осіб, з яких тільки біля 2% мають дозволи на перевезення в країни зарубіжжя. В Україні біля 800 фірм, які виконують міжнародних перевезення, приблизно 12тис автомобілів. З них тільки 20% відповідають вимогам Євро-2. найбільш поширений діапазон вантажопідйомності: 0,5:20т, об’єм кузова – до 86 м³. Відправки – від 10кг до 20тон: дрібні; більше 2 тон – поїздні. Максимальні терміни використання початку замовлення – чере5з експедиційну організацію: здоби через транспортне підприємство – 2 доби; для термінових замовлень – 4год. На доставку вантажу на відстань до 250км – 1доба, для кожних наступних 4010км – 1доба.
67. Технології доставки вантажів:
а) наскрізна – доставка вантажів одним ТЗ без заміни бригади водіїв
б) термінальна – заміна водіїв, можливо і рухомого складу, на протязі тривалого процесу
Термінальна система перевезень підвищує швидкість доставки вантажів, розвивається система автомобіле-вантажних водіїв. Розрив зв’язку автомобіль-водій відомий як естафетний метод. Він полягає у заміні на терміналі водія і закріплення водіїв за певними ділянками.
На автомобільному транспорті, на відміну від інших видів транспорту, не вантажовласник доставляє вантаж до місці навантаження, а перевізник надає ТЗ під навантаження.
68. Залізничний транспорт
Правове регулювання
Залізничне транспортне право – це сукупність норм, що регулюють відношення при залізничних перевезеннях вантажу, пасажирів і багажу. Його основу складають положення цивільного, адміністративного і процесуального права: Бернська вантажна конференція 1893року. Угода про міжнародні залізничні вантажні сполучення (УМЗВС) – 1951 рік – між країнами Східної Європи.
По залізниці України діє „Статут залізниць України” 1998р. Розділи цього статуту:
- вантажне господарство і пристрої для обслуговування пасажирів
- планування і організація перевезень вантажів
- залізничні під’їзні колії
- перевезення вантажів у прямому і змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту
- перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти
- відповідальність залізниці, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів
- акти, претензії, позови
На основі статуту Мінтранс затверджує:
- правила перевезення вантажів
- технічні умови навантаження і кріплення вантажів
69. Характеристика галузі:
· 24 тис км залізничної мережі
· більше 1800 вантажних і технічних станцій
· 75 локомотивних депо
· 85 вагонних депо
· транзит приблизно 25%
· відстань між рейками 1524мм (1520мм)
· вузько лінійки – 750мм
· безпечний рух по залізниці:
- висота 5300мм
- ширина 3600мм
· рухомий склад:
- тепловози (від 4400до 6000 кВт)
- електровози (5000-6500 кВт)
- самохідні одиниці (мотор вагони, електропоїзди)
- вагони
· ККД:
- потяга – 4%
- тепловоза – 26%
- електровоза – 16%
· вантажний парк:
- криті вагони
- платформи
- на піввагони
- 
цистерни
- ізотермічні вагони
· відправники:
- по вагонні
- дрібні - партія вантажу, для перевезення якої не потрібно окремого вагону (від 20кг до 5т).
- Малотоннажні – 10-20т
- Групові - більше 1 вагону але менше маршруту
- Маршрутні – цілий маршрут
· вантажна швидкість: за добу від 150 до 550км і велика швидкість – 330-660км
· договір перевезень:
- накладна – супроводжує вантаж від станції відправлення до одержувача
- дорожній лист – супроводжує вантаж від станції відправлення до станції призначення. Має три бланки:
٭ дорожня відомість
٭ дорожня накладна і квитанція вантажу
٭ вагонний лист (вміщує перелік всіх відправок, що завантажені у вагони)
70. Не пізніше12 днів (а для планування перевезень експорту, імпорту і транзиту – за 15 днів) до початку місяця вантажовідправник передає розгорнутий місячний план в управління залізниці разом з планом перевезень за маршрутами.
На цій основі управління складає план завантажувальних робіт за пунктами призначення та типами рухомого складу і передає його в Укрзалізницю за 9 (для експорту - за 13) днів до початку місяця. Укрзалізниця розробляє технічні плани експлуатаційної роботи, а також місячні плани перевезень для кожного відділення і передає їм за 5 днів до початку місяця. Відділення розробляє і затверджує плани перевезень для кожної станції і передають їм за 3 дні до початку місяця. Вантажовідправник зобов’язаний за 2 дні до початку декади подати начальнику станції декадну заявку на завантаження з календарним розподілом подачі вагонів за днями декади (форма ГУ-11). Плани перевезень при змішаних сполученнях планують централізовано міністерством транспорту з департаментом морського і річкового транспорту і Укрзалізниці.
71. Організація перевезень вантажів маршрутами базується на концентрації вантажопотоків у визначені дні за призначенням. Маршрутом називається склад поїзда, встановленої ваги або довжини, що формується вантажовідправником, або залізницею з вагонів, завантажених одним або декількома відправниками на одній або декількох станціях, призначений на одну станцію.
72. Кількість вантажу, що перевозиться за однією накладною називається відправкою. Розрізняють:
- по вагонну
- дрібну
- малотоннажну
- групову
- маршрутну
По вагонною вважається партія вантажу, достатня для повного завантаження окремого вагону і пред’явлена за однією накладною.
Дрібною вважається партія вантажу, для перевезення якої не потрібно надання окремого вагону. К-сть вантажу не повинна перевищувати за об’ємом третини вмісту 4-ох осного вагону, а за вагою бути не менше 20кг і не перевищувати 5т. При прийняті від відправників, що не мають плану перевезень і 10т. при наявності плану перевезень.
Малотоннажною відправкою вважається партія вантажу, що перевозиться за однією накладною, вагою від 10т. до 20т. і місткістю не > половини об’єму вагону.
Груповою називається партія вантажу, для перевезення якої потрібно більше 1-го вагону, але менше маршруту.
Маршрутна партія вантажу, що відповідає ваговій нормі встановленій для маршруту.
73. Річковий транспорт
Правове регулювання
Статут внутрішнього водного транспорту (1955р.) і постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.1992р.
Розроблено окремі конвенції і угоди відносно міжнародних перевезень річковим транспортом в Україні.
74. Характеристика галузі
· найбільший розквіт – 1989р.: перевезено 67млн. тон вантажів і 20 млн. пасажирів
· довжина річкових судноплавних шляхів – 4900км, в тому числі штучних – 1000км
· основний обсяг перевезень: по Дніпру і його притоках, Прип’яті і Десні
· 1992р – роздержавлення галузі
· транспортні судна річкового флоту розраховані на перевезення вантажів вагою до 2 тис тон
· рух транспорту за двома принципами:
- наскрізний (без перевантаження)
- ділянковий
· форми перевезень:
- лінійна – регулярні рейси кораблями даної лінії
- рейсова – спеціальні рейси кораблів на лініях нерегулярного руху
· навігаційний період: на Дніпрі – 220-270 діб
· термін накопичення вантажів - 2 доби, проходження шлюзів – 10год
· термін доставки на самохідних суднах: 220км/добу проти течії і 300км/добу за течією. При перевезенні швидкопсувних вантажів – 330км/добу
75. Морський транспорт
Правове регулювання
Морські перевезення регламентуються Кодексом торговельного мореплавства України 1955р та іншими законодавчими актами. Згідно Кодексу, перевезення вантажів можуть здійснювати суб’єкти підприємницької діяльності при наявності спеціального дозволу – ліцензії.
Морська транспортна експедиція:
а) зобов’язана прийняти запропонований для перевезення вантаж
б) не в праві віддавати перевагу одному вантажовласникові перед іншим стосовно прийняття вантажів і умов перевезення
в) зобов’язана публікувати тарифи на перевезення
За договором морського перевезення перевізник (фрахтівник) зобов’язується перевезти доручений йому вантаж за встановлену плату (фрахт). Перевізник несе відповідальність з втрату, нестачу, пошкодження або прострочення в доставці вантажу. Правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом.
Види фрахтування суден:
- На послідовні рейси
- По генеральному контракту (зобов’язання перевезти певну кількість вантажу за певний час)
- фрахтування на умовах тайм-чартеру (звичайний тайм-чартер і кругові рейси)
- Фрахтування на умовах судна без екіпажу
Коносамент складається на основі підписаного відправником документа – навантажувального ордера. В ньому приведені необхідні дані про вантаж, і він служить основою для прийняття вантажу на судно.
76. Характеристика галузі
· середній вік кораблів – 25років
· власники флоту – 12 судноплавних компаній
· основні порти: Іллічівський, Одеський, Херсонський, Ізмаїльський
· особливості сучасного флоту – спеціалізація
- пристосованість суден до умов використання
- укрупнення та уніфікація вантажних місць
- зростання вантажності та швидкості руху суден
- скорочення екіпажу завдяки комплексній автоматизації суден
- підвищення надійності суден та обладнання для забезпечення безаварійності роботи
· в останні роки широко застосовують:
- контейнеровози
- ліхтеровози
- судна з горизонтальним навантаженням
- інший спеціалізований рухомий склад
· морське сполучення поділяється по регіонах плавання на:
- прибережне
- морське
- океанське
- арктичне
· лінійне судноплавство – регулярність з дотриманням розкладу руху
· нелінійне (трампове) судноплавство
· головний документ по організації роботи флоту - технічний план та графік руху
77. Повітряний транспорт
Правове регулювання
Перевезення визначаються Варшавською угодою, Повітряним Кодексом України 1993р, постановою кабміну „Про порядок повітряного сполучення через державний кордон України” 1995р. та іншими нормативними документами.
Утворення Міжнародної Асоціації повітряного транспорту (ІАТА), яка встановлює тарифи, знижки, розклад руху.
Уніфікація перевізних документів, порядок бронювання, розробка принципів і загальних умов перевезень і відношень авіапідприємств з агентами.
Міжнародні правила – на рейсових пасажирських літаках до перевезень приймаються вантажі, маса одного місці яких не перевищує 200кг, а габарити відповідають розмірам вантажного люку.
Перевезення важковагових і великогабаритних вантажів здійснюється спеціальними вантажними літаками.
78. Характеристика галузі
· в належному стані знаходиться приблизно 35% літаків
· обсяг перевезень скорочений
· парк літаків потребує заміни
· перевезення виконуються на основі договору
· документи на перевезення:
- квиток при перевезенні пасажирів
- багажна квитанція при перевезенні речей пасажира та багажу
· можливе чартерне сполучення на підставі договору – чартера (фрахтування повітряного судна)
79. Склади – це споруди з різноманітним обладнанням, призначені для прийняття, розміщення і зберігання товарів, які надійшли, та підготовки їх до відправлення споживачу.
Конструкція складів:
- закриті
- напівзакриті
- відкриті
80. Функції складів:
1. Тимчасове розміщення і зберігання матеріальних засобів
2. перетворення матеріального потоку (дрібні партії товарів об’єднуються в одне відправлення з метою повного завантаження ТЗ)
3. забезпечення сервісу в системі обслуговування:
- підготовка товару до продажу
- сортування
- перевірка якості
- розвантаження і заповнення контейнерів
- фасування продукції
81. Проблеми Організація і управління складським господарством:
1. обґрунтування необхідності власної складської мережі
2. визначення кількості складів, вибір розмірів
3. визначення розмірів поставок і стратегічних запасів
Визначення кількості складів можна виконати аналогічно до методики визначення кількості терміналів.
82. Системи управління:
- система з постійним розміром замовлення. Передбачає поповнення запасу кожен раз на одну і ту саму фіксовану величину
- система з постійною періодичністю замовлення. Замовлення повторюється через рівні проміжки часу. Розмір замовлення – непостійна величина
Страхові запаси визначаються на основі ймовірних характеристик обсягів постачань і розходування.
83. Тенденції при побудові сучасних комунікаційних мереж:
- створення єдиних інформаційних систем
- застосування супутникового та інших видів зв’язку за наглядом за матеріальним потоком на магістральному транспорті
- оснащення ТЗ бортовими приладами для прийому і передачі інформації про їх стан і дислокацію на шляху матеріального потоку.
84. На автомобільному транспорті:
٭ сигнальна охорона вантажу і автомобілів
٭ визначення розташування автомобіля в момент часу при русі по маршруту з передачею даних в диспетчерську
٭ негайна передача інформації в диспетчерську даної фірми про порушення охоронності вантажу або несправності автомобіля
٭ постійний зв’язок автомобіля з диспетчерською:
- оптимізація вантажних перевезень
- інформування водіїв про зміни маршруту
- обслуговування нових клієнтів
- попередження про дорожні умови, можливі небезпеки тощо
٭ досягнення відповідної швидкості проходження документації, зв’язаної з переміщенням товару
Такі системи складаються з мобільної охоронно-навігаційної системи автомобіля і моніторингу вантажопотоку.
На автомобіль встановлюється апаратура (аналогія „чорного ящика”), в якій зберігаються в пам’яті і передаються в диспетчерський центр навігаційні дані про об’єкт, в тому числі відхилення від маршруту, і вся інформація по даному автомобілю (диспетчер отримує інформацію про порушення цілісності вантажу, напад або поломку автомобіля). Досвід Європи – збільшення продуктивності на 10%.
85. Інформаційне обслуговування складського господарства:
- обробка вхідної документації і оформлення замовлень
- управління надходженням і відправленням вантажів
- контроль за товаром на складі
- вибір партій відвантаження і маршрути доставки
- обробка рахунку клієнтів
- обмін інформацією з внутрішніми і зовнішніми абонентами
- статистичний аналіз
86. Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб в разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів.
Взаємовідносини між страхівниками і страхувальниками визначається договором страхування і положеннями чинного законодавства.
Договір страхування – це письмова угода згідно якої страховик барк на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником.
87. В Україні страхування використовується в двох формах:
- добровільне
- обов’язкове
Франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
88. Добровільне страхування:
· страхування вантажу
· страхування відповідальності перевізників вантажу
· страхування транспортних засобів
· медичне страхування
· страхування майна
· страхування фінансових ризиків
· страхування відповідальності експедитора
89. Обов’язкове страхування:
· особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
· страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу
· страхування працівників замовника авіаційних робіт та пасажирів, які перевозяться за його заявою без придбання квитків
· страхування відповідальності повітряного перевізника щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу
· страхування авіаційних суден
· страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за кордоном
· страхування відповідальності перевізника перед митними органами (страхування книжок МДП – міжнародних дорожніх перевезень)
90. Виконання зовнішньоторговельних операцій включає в себе страхування вантажу і відображається в договорі купівлі-продажу. В міжнародній практиці в стандарті умови страхування вантажу вносяться зміни і доповнення:
А – „з відповідальністю за всі ризики”
Б – „з відповідальністю за пошкодження вантажу”
В – „з відповідальністю за загибель вантажу і пропажу його безвісті у випадку катастрофи”
91. Основний документ страхування – це страховий поліс. При страхування вантажу в нього включають:
- найменування товару
- вид товару
- дату відправлення
- дату придбання
- умови на яких зроблено страхування
- страхову суму
92. Згідно з Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів відповідальність перевізника може бути застрахована від окремого рейсу до терміну в 1рік.
93. Вибір страхової компанії:
Ø наявність ліцензії на надання послуг по страхуванню
Ø надійність
Ø платоспроможність
Ø наявність перестраховчої суми
Ø умови страхування
94. Вартість роботи по транспортуванню виражається в тарифах.
Транспортні тарифи – це ціни, за якими транспорт реалізує свою продукцію.
Ціна складається з двох компонентів:
- собівартість
- нормативний продукт
95. Ефективність роботи залежить від використання вантажного складу замовником перевезень.
Вартість перевезень в чималій мірі визначає кінцеву ціну продукту в пункті споживання.
96. Продукцію транспорту не можна накопичувати, тому виникає необхідність в утворенні резервів пропускної здатності, витрати на що повинні бути враховані у вартості транспортної продукції.
Різноманітність транспортної продукції потребує диференціювання вартості за видами перевезень (вантажів та пасажирів), за швидкістю перевезення, за типом рухомого складу, за відстанню перевезень
97. При розробці тарифів розрахунку собівартості виконують за операціями процесу перевезень: початково-кінцевим і руху. Операції руху пов’язані з витратами по переміщенню вантажів, їх рівень визначається відстанню перевезень. Початково-кінцеві не залежать від дальності і визначаються витратами, які припадають на 1 т вантажу чи одного пасажира.
98. Одержали розповсюдження 2 теорії побудови тарифів:
- на базі ціни вантажу (або цінності перевезення для вантажовласника)
- на базі собівартості перевезень
Види тарифів:
٭ загальні: розповсюджуються на всі перевезення вантажів на кожному виді транспорту
٭ виняткові: встановлюються або з пониженням, або з підвищенням проти загальних
٭ пільгові: тарифи для окремих вантажів певних підприємств
٭ спеціальні: на специфічні види робіт і операцій, характерні тільки для даного виду транспорту
99. Процес формування тарифної політики транспортного підприємства:
· визначення завдань, які плануються вирішити за допомогою тарифної політики
· визначення і оцінка попиту на послуги
· оцінка конкуренції на відповідному ринку
· аналіз і оцінка витрат на послуги
· визначення цін, тарифів, ринкових пропозицій конкурентів
· вибір способів ціноутворення (собівартість і прибуток)
· встановлення цін і тарифів на послуги з перевіркою сприйняття їх конкурентами, державними органами і клієнтами
100. Тарифи на міжнародні автомобільні перевезення формуються на основі собівартості перевезень за окремими маршрутами. Базова ставка:
§ рефрижератор – надбавка 10-25%
§ автомобіль з причепом – q=27т і V=103м³ - надбавка 20-35%
§ на великі замовлення (≥ 10 рейсів) – знижка до 15%
§ знижка клієнту, який замовить перевезення вантажу в прямому і зворотному напрямках – до 20%
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| - Салат «Золотой гребешок»(томаты, грибы, перец, фасоль, м-р) ..100. .50 | | | 1.Експедиторська діяльність – це самостійний вид підприємницької діяльності по організації та забезпеченні перевезень вантажів, здійснення якої передбачає виконання комплексу робіт і послуг, що |