Харківський національний університет внутрішніх справ навчально-консультативний Пункт у місті Сміла

Харківський національний університет внутрішніх справ навчально-консультативний Пункт у місті Сміла

Контрольна робота

З дисципліни: Адміністративне право

Варіант: №1

Виконав:студент 2 курсу

Групи Пззм13-3с

Вихрест Олександр

Сміла

План

Завдання 1

Завдання адміністративного судочинства та відмінність його від інших видів судочинства.

Завдання 2

Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Завдання З

Студент філологічного факультету університету Олександр Петренко звернувся до міського військового комісаріату за місцем знаходження гуртожитку із проханням поставити його на військовий облік у зв'язку з переїздом на навчання до міста. Одночасно подав посвідчення про приписку з відміткою про зняття з військового обліку за попереднім місцем проживання. Відповідальний службовець комісаріату відмовився ставити його на військовий облік, оскільки О. Петренко не надав довідки з університету, що він дійсно є студентом і має право на забезпечення гуртожитком. В університеті відповіли, що таку довідку О. Петренку зможуть видати лише через два тижні, коли з відпустки вийде працівник, що відповідає за ведення обліку студентів.

О. Петренко оскаржив бездіяльність міського військового комісаріату до адміністративного суду щодо не взяття його на військовий облік, оскільки внаслідок такої бездіяльності з'являються підстави для притягнення О.Петренка до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Крім того, за відсутності відповідного запису у посвідченні про приписку він не зможе звернутися до паспортного столу для реєстрації свого нового місця проживання.

Суд, розглянувши адміністративний позов, відмовив у його задоволенні, заславшись на те, що жодного права О. Петренка військовий комісаріат не порушив, адже стати на військовий облік є обов'язком, а не правом призовника.

Чи допустив військовий комісаріат порушення прав, свобод чи інтересів О. Петренка?

Чи може суд надавати захист інтересам особи?

Чи правильне рішення ухвалив суд? Підготуйте консультацію, як діяти О. Петренку далі.

Завдання 4

16-річний Петро Заїка перед тим, як одержувати паспорт, звернувся до міського відділу реєстрації актів цивільного стану із заявою про зміну прізвища із "Заїка" на "Зайка", оскільки дуже комплексував з приводу свого прізвища. Відділ реєстрації актів цивільного стану відмовив йому, мотивуючи це тим, що П. Заїка не сплатив державного мита і ні подав довідки з органів внутрішніх справ про те, що він не перебуває у розшуку і щодо нього не ведеться слідство.

П. Заїка не погодився з такою відмовою і звернувся до адміністративного суду з позовом про зобов'язання відділу реєстрації актів цивільного стану змінити його прізвище. Адміністративний суд повернув позовну заяву у зв'язку з тим, що П.Заїка не має адміністративної процесуальної дієздатності, оскільки не досяг повноліття.

П. Заїка звернувся до юридичної клініки за консультацією.

Чи належить справу розглядати за правшами адміністративного судочинства?

Чи правильно вчинив суд, повернувши позовну заяву П. Заїки?

Порадьте 11. Заїці, як йому діяти далі.

Завдання 1

Завдання адміністративного судочинства та відмінність його від інших видів судочинства.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно–правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) пори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відмінність адміністративного судочинства від конституційного, цивільного, господарського та кримінального судочинства. Розмежовуються по завданню. Кожен вид судочинства спрямований на досягення властивого лише йому специфічного завдання, яке підпорядковане загальному завданню судочинства, тобто захист прав, свобод та інтересів особи: — конституційного: контроль за конституційністю актів вищих органів влади; — кримінального: встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, захист прав, свобод та інтересів суспільства, держави від злочинних посягань; — цивільногогосподарського: вирішення приватно-правових спорів сторін; -адмінстративного –захсит свобод, інтересів особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку органів влади. 3. Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства 1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. 3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено)

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завдання 2

Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Компетенція адміністративних судів поширюється на:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечи ними адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Завдання З

Студент філологічного факультету університету Олександр Петренко звернувся до міського військового комісаріату за місцем знаходження гуртожитку із проханням поставити його на військовий облік у зв'язку з переїздом на навчання до міста. Одночасно подав посвідчення про приписку з відміткою про зняття з військового обліку за попереднім місцем проживання. Відповідальний службовець комісаріату відмовився ставити його на військовий облік, оскільки О. Петренко не надав довідки з університету, що він дійсно є студентом і має право на забезпечення гуртожитком. В університеті відповіли, що таку довідку О. Петренку зможуть видати лише через два тижні, коли з відпустки вийде працівник, що відповідає за ведення обліку студентів.

О. Петренко оскаржив бездіяльність міського військового комісаріату до адміністративного суду щодо не взяття його на військовий облік, оскільки внаслідок такої бездіяльності з'являються підстави для притягнення О.Петренка до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Крім того, за відсутності відповідного запису у посвідченні про приписку він не зможе звернутися до паспортного столу для реєстрації свого нового місця проживання.

Суд, розглянувши адміністративний позов, відмовив у його задоволенні, заславшись на те, що жодного права О. Петренка військовий комісаріат не порушив, адже стати на військовий облік є обов'язком, а не правом призовника.

Чи допустив військовий комісаріат порушення прав, свобод чи інтересів О. Петренка?

Чи може суд надавати захист інтересам особи?

Чи правильне рішення ухвалив суд? Підготуйте консультацію, як діяти О. Петренку далі.

Відповідь:

Військовий комісаріат не порушив права О. Петренка, адже стати на військовий облік є обов'язком, а не правом призовника.

згідно ст. 65 К.У. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Суд ухвалив правильне рішення тому що ніяких прав О.Петренка не було порушено, і на даний момент його не було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах,організаціях і навчальних закладах

2.10. На військовозобов'язаних, які змінили місце проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, органом місцевого

самоврядування, на територію обслуговування якого прибули

військовозобов'язані, складається та надсилається у військовий

комісаріат іменний список, у якому зазначаються: прізвища, імена

та по батькові військовозобов'язаних, попереднє та нове місце

проживання в межах району, обліковий орган, де вони раніше

перебували на військовому обліку. Список військовозобов'язаних

до 5 числа щомісяця надсилається встановленим порядком у

військовий комісаріат. О. Петренку потрібно до паспортиста щоб той надав списки в військовий комісаріат після цього додаткових документів для приписки не знадобиться. Або просто за чикати та потім обґрунтувати свою затримку у військовому комісаріаті.

Завдання 4

16-річний Петро Заїка перед тим, як одержувати паспорт, звернувся до міського відділу реєстрації актів цивільного стану із заявою про зміну прізвища із "Заїка" на "Зайка", оскільки дуже комплексував з приводу свого прізвища. Відділ реєстрації актів цивільного стану відмовив йому, мотивуючи це тим, що П. Заїка не сплатив державного мита і не подав довідки з органів внутрішніх справ про те, що він не перебуває у розшуку і щодо нього не ведеться слідство.

П. Заїка не погодився з такою відмовою і звернувся до адміністративного суду з позовом про зобов'язання відділу реєстрації актів цивільного стану змінити його прізвище. Адміністративний суд повернув позовну заяву у зв'язку з тим, що П.Заїка не має адміністративної процесуальної дієздатності, оскільки не досяг повноліття.

П. Заїка звернувся до юридичної клініки за консультацією.

Чи належить справу розглядати за правилами адміністративного судочинства?

Чи правильно вчинив суд, повернувши позовну заяву П. Заїки?

Порадьте 11. Заїці, як йому діяти далі.

Відповідь:

Ця справа належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства згідно Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ

1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Суд відмовив цілком правомірно згідно тому що Ст 56 КАС України передбачено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Відповідно до вимог даної статті представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Заїчі потрібно виконати вимоги реєстрації актів цивільного стану тому що ці вимоги є необхідною і затвердженою процедурою і підлягають виконанню всіма громадянами.

Використана література:

1. Колтунова А.І. Спірні питання забезпечення позову в цивільному процесі // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України /Тези доповідей та наукових повідомлень учасників міжнародної науков-практичної конференції, 25-26 січня 2007 р. – Харків, 2007. – С.138

2. Основи адміністративного судочинства / Навч. посібник / За заг.редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К.: Конус-Ю, 2006.

3. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / Навч. посібник / За заг.редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006.

4. Перепелюк В.Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики. – К., 2007 р.

5. Янюк Н. Спірні питання щодо забезпечення позову при оскарженні нормативно- правових актів // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2009. - №1. – С.60-63.

Дата добавления: 2015-10-21