|
Пияцтво - петля на тендітну шию народу: минувщина та сьогодення
«Який же руський без горілки ? Хліб і горілка – дві основи руського життя, його ідеологія, філософія і національна ідея. Тому, на відміну від інших народів, руські горілку не п*ють, а «кушають» чи навіть «откушивають» - «водочки откушать» на рівні з хлібом », писав Вільям Похльобкін у передмові до своєї наукової книги «Історія горілки».
Якщо більш детальніше вдатися в історію минулих віків, то горілка мала великий попит, високий рівень споживання та слугувала як символ благонадійності і престижності.
В період війни з 1943 року в Червоній Армії вперше за всю історію горілки була офіційно введена так звана «винная поруш»,тобто доза вживання горілки повинна становити 100 г. в день. Правда, для тих хто не вживав «оковитої», а їх на початку було досить багато, горілку замінили цукром і шоколадом, але цією заміною до 1945 року майже ніхто не користувався. Важко усвідомлювати, але в той період похитнулася психологія людей: вживання горілки, яке раніше було заборонене, раптом стало високопрестижним в очах начальства, старшини, командира роти, а відмова від призначеної дози спиртного розцінювалась уже як прояв опозиції і неблагонадійності.
Що стосується самого виробництва горілки, то рецепт досить простий: цукор, дріжджі, тепла вода, щоб прискорити процес бродіння. Такий спосіб виготовлення горілчаної продукції був і досі є універсальним по всій території України. Однак інші країни мають свої секрети приготування міцного напою, цікаво, що сировиною можуть бути фрукти, злаки, і навіть молоко.
Порівняльні сировинні й технологічні дані про міцні алкогольні напої різних країн | ||
|
|
|
(Великобританія) |
|
|
|
|
|
|
|
|
ВІСКІ Ірландія | Ячмінний солод; із зерном жита, ячменю. | Зерно попередньо замочують, потім висушують (натвердо) на повітрі. |
США |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Китай |
|
|
Китай |
|
|
Індонезія |
|
|
Латинська Америка: а) Куба (кращий) б) Ямайка в) Пуерто -Ріко г) Гаїті (найгірший) |
|
|
Франція, Нормандія |
|
|
Південна і Південно -Західна Німеччина (Баден, Вюртемберг, Баварія) |
|
|
Україна (Одеса) |
|
|
Угорщина, Словаччина, Румунія, Югославія |
|
|
Азербайджан, Карабах, Вірменія |
|
|
Грузія |
|
|
Північний Кавказ, Кубань |
|
|
Мексика |
|
|
Швейцарія |
|
|
Удмуртія, Башкирія |
|
|
Калмикія |
|
|
Калмикія |
|
|
|
|
|
|
|
|
Угорщина |
|
|
Італія, П'ємонт |
|
|
Аракі (фінікова горілка) Туреччина |
|
|
Італія |
|
|
Як бачимо виробництво горілки відрізнялось якістю, смаком і запахом, що і вабило спробувати «міцнющу» водицю.
Якщо ж говорити в цілому, основним споживачем високоградусного напою був робітничий клас: працівники у сфері важкої промисловості і металургії, хімічного виробництва, шахтарі.
При дешевизні горілки (2 руб. 65 коп.) та її широкій і вільній державній продажі в 50 - 60 роках збільшувався загальний відсоток споживачів.
Тодішня влада не могла допустити, щоб у країні прогресував розвиток пияцтва і тому в 1985
році увела сухий закон, за яким заборонялося вживання та продаж алкогольних напоїв. Було закрито багато магазинів, які продавали лікеро-горілчану продукцію. Заборонялося проведення банкетів, на яких споживали спиртне, приймали жорстокі заходи проти розпиття алкоголю в парках,скверах та в інших громадських місцях. У селах проводились обшуки будинків на наявність горілки. Ось,що говорить про той важкий період та про заходи, які вживала влада, щоб піймати «самогонних» правопорушників 73 – річна жителька Вінницької області Галина Петрівна.
«Важко згадувати про те, що діялось. Злидні. Голод. Відсутність грошей: не те, що на одяг, на їжу не вистачало. Тому мусила останні копійки витрачати на купівлю цукру та дріжджів, щоб мати сировину для «вигону» горілки. Займалася разом з чоловіком Петром Семеновичем продажем самогону, тому що це був єдиний шанс прогодувати сім*ю, а нас було п’ятеро: хвора мати та двоє доньок. Проте все не продавали, залишали четверту частину від загального вигону, про всяк випадок, хто ж зна, що далі. Можливо, знадобиться для весілля(доньки Ганна і Марія ще трохи, та й заміж вийдуть),а можливо і для похорон (старенька мати важко дихала та ледве ходила, дивилась я на неї і сльози несамовільно котились).
Продавали тихцем, тому що часто проходили перевірки.. Якщо знайдуть хоч щось спиртне - відразу штраф. Бували випадки, коли запроторювали до в’язниці на термін 2-3 роки.
Люди ховали самогон де тільки можна: в коморах, погребах, закопували у землю. Ми з чоловіком закопували на долині в кінці городу і, знаєте, міліції не вдавалось знаходити.
Чи можна було вживати горілку на весіллях чи на різних святах? Не можна. За це теж карали. Люди вдавались до різних хитрощів: приносили з собою на свято горілку, яку ховали під одягом, і тишком-нишком наливали собі в склянку, адже яке свято без «веселящого» напою. Міліція ще дивувалась, як таке може бути, наче горілки не пили, а так витанцьовують, усміхається згадуючи Галина Петрівна.
З тих пір майже нічого не змінилось, горілка в домашніх умовах виготовляється, продається, бо ж нікому не завадить зайва копійчина до мізерної зарплатні, переважно це стосується сіл. Відрізняється лише те, що зараз не застосовуються суворі заходи, які були в ті роки, єдиним покаранням може бути штраф в розмірі від 51-170 гривень. А тому немає перепон, щоб не продавати горілку. Тим паче покупці завжди знайдуться. Бо не все так солодко у житті.
Багато причин штовхають людину заглядати в чарку. Невлаштованість в житті, безробіття, зубожіння, постійні проблеми та чвари, що часто відбуваються у сім*ях.
Та й держава свідомо заохочує громадян до спиртного. Будь-яке свято перетворюється на масову пиятику. П*ють з приводу і без нього. Існує пропаганда алкоголю, проте відсутня контрпропаганда. Немає просвітницької роботи, яка б показала, що вихід зі складних ситуацій завжди є і він полягає не в «забутті», коли ти випиваєш в черговий раз, а в боротьбі зі своїми слабостями. Алкоголь не панацея від труднощів, а блокування мозку та почуттів.
Завданням просвітницької роботи повинно бути правильне формування свідомості людини. Потрібно донести до кожного, що проблема не в тому, що людина вживає спиртне, (в помірних дозах воно навіть корисне) а в тому, що при регулярному споживанні алкоголю втрачається почуття міри. Необхідно боротися з хибними думками, що нічого поганого не станеться якщо випити одну-дві склянки алкоголю, повірте, станеться - це увійде у звичку, а потім і призведе до загибелі, якщо вчасно не спинитись.
Джерела:
1). Вільям Похльобкін «Історія горілки»
Підготувала Суворова Карина, 3 курс 2 група
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| | Целью курсового проекта является систематизация полученных теоретических знаний и практических навыков по анализу новых моделей одежды, проэкттирования их технологий, а также подготовка исходных |