Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пияцтво - петля на тендітну шию народу: минувщина та сьогодення



Пияцтво - петля на тендітну шию народу: минувщина та сьогодення

«Який же руський без горілки ? Хліб і горілка – дві основи руського життя, його ідеологія, філософія і національна ідея. Тому, на відміну від інших народів, руські горілку не п*ють, а «кушають» чи навіть «откушивають» - «водочки откушать» на рівні з хлібом », писав Вільям Похльобкін у передмові до своєї наукової книги «Історія горілки».

Якщо більш детальніше вдатися в історію минулих віків, то горілка мала великий попит, високий рівень споживання та слугувала як символ благонадійності і престижності.
В період війни з 1943 року в Червоній Армії вперше за всю історію горілки була офіційно введена так звана «винная поруш»,тобто доза вживання горілки повинна становити 100 г. в день. Правда, для тих хто не вживав «оковитої», а їх на початку було досить багато, горілку замінили цукром і шоколадом, але цією заміною до 1945 року майже ніхто не користувався. Важко усвідомлювати, але в той період похитнулася психологія людей: вживання горілки, яке раніше було заборонене, раптом стало високопрестижним в очах начальства, старшини, командира роти, а відмова від призначеної дози спиртного розцінювалась уже як прояв опозиції і неблагонадійності.
Що стосується самого виробництва горілки, то рецепт досить простий: цукор, дріжджі, тепла вода, щоб прискорити процес бродіння. Такий спосіб виготовлення горілчаної продукції був і досі є універсальним по всій території України. Однак інші країни мають свої секрети приготування міцного напою, цікаво, що сировиною можуть бути фрукти, злаки, і навіть молоко.


Порівняльні сировинні й технологічні дані про міцні алкогольні напої різних країн
(для зіставлення з горілкою)


Назва напою, країна виробництва


Вид сировини


Особливості технологічного процесу або вид попередньої обробки сировини, що впливає на якість і смак


ДЖИН

(Великобританія)


Зерно, ячмінь.


Дистилюють вдруге з добавкою ялівцевих ягід.


Женевер (ШІДАМ)
Голандія
(ялівцева горілка)


Ячмінь (солод), пшеничне зерно з ялівцевими ягодами.


Дистиляція


ВІСКІ
Шотландія


Ячмінь, ячмінний солод в різних пропорціях.


Зерно попередньо розбухає (замочування), потім обсихає в струмі гарячого диму від торфу («копчене зерно»). Композицію віскі роблять з декількох різних дистилятів. Вода дистильована

ВІСКІ

Ірландія



Ячмінний солод; із зерном жита, ячменю.

Зерно попередньо замочують, потім висушують (натвердо) на повітрі.
Спирт- ректифікат витримують у дубових бочках п'ять років. Дистиляція.


ВІСКІ (бурбон)

США


Кукурудзяне зерно з добавками пшениці.


Витримують в обпалених зсередини бочках, звідси темний коньячний колір і відсутність специфічного кукурудзяного запаху.



ВІСКІ
Канада


Солод пшеничний, житнє і пшеничне зерно,картопляний спирт.


Зерновий спирт - сирець купажують з нейтральним (етиловим), картопляним спиртом. Дистиляція.Міцність завжди 43 °.

 

 


ШНАПС
Німеччина


Картопля, Буряківка. Солод пшеничний, ячмінь.



Дистиляція


САКЕ (рисова горілка)
Японія


Рис, рисовий солод.


Спеціальна обробка рису паром, сильне розпарювання зерна перед дистиляцією. Саке вживають в гарячому вигляді в дуже невеликих кількостях.


Маотай (рисова горілка)

Китай


Рис, подрібнене зерно, рисовий солод.


Колір - жовтуватий. Має характерний запах. Дистиляція.


Ханшіна (пшоняна горілка)

Китай


Просо (гаолян), чумиза.


Дистиляція. Мутнуватий колір, специфічний запах. Якість нижче маотая.



БАМБУЗЕ (бамбукова горілка)

Індонезія



Зерно бамбука Бамбук квітне раз на 25-30 років.



Дистиляція. Погано очищена від домішок, особливо від домішок метилового спирту. Викликає галюцинації, внаслідок чого вживають лише як ритуальний напій у зв'язку з місцевими віруваннями народів Південно -Східної Азії в особливі свята (дуже рідко).


РОМ

Латинська Америка:

а) Куба (кращий)

б) Ямайка

в) Пуерто -Ріко

г) Гаїті (найгірший)


Цукровий очерет: продукти цукрового виробництва, очеретяна патока, очеретяний сік, ферментована очеретяна маса


Від варіацій видів сировини відбувається все різноманіття рому, їх нюанси в кольорі, ароматі, вмісті алкоголю, загальній кількості кінцевого продукту. Міцність рому до 55 °. Дистиляція: єдиний процес для всіх видів.


КАЛЬВАДОС (яблучна горілка)

Франція, Нормандія


Яблука, обов'язково не перестиглі


Дистиляція з подальшою витримкою в бочках. Міцність різна від 38 до 50 ° залежно від сорту сировини.


Кіршвасер (вишнева горілка)

Південна і Південно -Західна Німеччина (Баден, Вюртемберг, Баварія)


Збродивше сусло маленьких чорних вишень разом з кісточками.


Дистиляція


ПЕЙСАХОВКА(єврейська ізюмна горілка)Ізраїль,

Україна (Одеса)


Ізюм.


Дистиляція


Сливовиця (сливова горілка)

Угорщина, Словаччина, Румунія, Югославія


Чорнослив


Дистиляція, в’ялення ягід


Тутівка (шовковична горілка)

Азербайджан, Карабах, Вірменія


Ягода білого і чорного тута.


Дистиляція. Специфічний приємний аромат, з жовтувато - зеленуватий відтінок


Чача (грузинська виноградна горілка)

Грузія


Незрілий несортовий виноград з гребенями.


Дистиляція.Приємний «винний» аромат


Кизлярка (rизлярська горілка)

Північний Кавказ, Кубань


Різні фрукти (збірні: яблука, груші, сливи, абрикоси)


Дистиляція


Пульке (кактусова горілка)

Мексика


Кактуси


Дистиляція. Звичайна міцність 32-34 °. Якість продукту різко варіюється від виду сировини, характеру виробництва (прийоми, ретельність) і ступеня очищення. Практично немає стабільного стандарту.


ВІЛІАМІНА

Швейцарія


Груші


Дистиляція


Кумишка (молочна горілка)

Удмуртія, Башкирія


Прокисле коров'яче овече, кінське молоко.


Дистиляція


Арька (кумисна горілка)

Калмикія


Кумис або прокисле молоко великої рогатої худоби


Дистиляція. П'ють тільки гарячою


Арза

Калмикія


Арька з кумисом


Дуже міцна кумисна горілка. П'ють тільки гарячою.


Арак
Південно-Східна Азія, Індонезія, Малайзія, Таїланд


Змішана сировина: рис, пальмовий сік ядра ареки (горіх)


Дистиляція. Близький до рому. Звичайна міцність - 58 °.


фрамбуаз Франція


Малина
(малиновий жом)


Дистиляція. Двоїння. Використовуються як свіжі ягоди, так і відходи промисловості з виробництва соків, а також сушена ягода.


палінка

Угорщина


Абрикоси


Дистиляція


ГРАППА

Італія, П'ємонт


Виноградний жом, (відходи виноробства).


Дистиляція. Кришталево прозора безбарвна рідина (виноградний спирт) з виразною гірчинкою.

Аракі (фінікова горілка)

Туреччина


Фініки


Дистиляція


ЦИНАР

Італія


Артишоки


Дистиляція. Має гіркуватим специфічним смаком. Використовується головним чином під італійські ковбасні вироби.


Як бачимо виробництво горілки відрізнялось якістю, смаком і запахом, що і вабило спробувати «міцнющу» водицю.
Якщо ж говорити в цілому, основним споживачем високоградусного напою був робітничий клас: працівники у сфері важкої промисловості і металургії, хімічного виробництва, шахтарі.

При дешевизні горілки (2 руб. 65 коп.) та її широкій і вільній державній продажі в 50 - 60 роках збільшувався загальний відсоток споживачів.
Тодішня влада не могла допустити, щоб у країні прогресував розвиток пияцтва і тому в 1985
році увела сухий закон, за яким заборонялося вживання та продаж алкогольних напоїв. Було закрито багато магазинів, які продавали лікеро-горілчану продукцію. Заборонялося проведення банкетів, на яких споживали спиртне, приймали жорстокі заходи проти розпиття алкоголю в парках,скверах та в інших громадських місцях. У селах проводились обшуки будинків на наявність горілки. Ось,що говорить про той важкий період та про заходи, які вживала влада, щоб піймати «самогонних» правопорушників 73 – річна жителька Вінницької області Галина Петрівна.

«Важко згадувати про те, що діялось. Злидні. Голод. Відсутність грошей: не те, що на одяг, на їжу не вистачало. Тому мусила останні копійки витрачати на купівлю цукру та дріжджів, щоб мати сировину для «вигону» горілки. Займалася разом з чоловіком Петром Семеновичем продажем самогону, тому що це був єдиний шанс прогодувати сім*ю, а нас було п’ятеро: хвора мати та двоє доньок. Проте все не продавали, залишали четверту частину від загального вигону, про всяк випадок, хто ж зна, що далі. Можливо, знадобиться для весілля(доньки Ганна і Марія ще трохи, та й заміж вийдуть),а можливо і для похорон (старенька мати важко дихала та ледве ходила, дивилась я на неї і сльози несамовільно котились).
Продавали тихцем, тому що часто проходили перевірки.. Якщо знайдуть хоч щось спиртне - відразу штраф. Бували випадки, коли запроторювали до в’язниці на термін 2-3 роки.
Люди ховали самогон де тільки можна: в коморах, погребах, закопували у землю. Ми з чоловіком закопували на долині в кінці городу і, знаєте, міліції не вдавалось знаходити.
Чи можна було вживати горілку на весіллях чи на різних святах? Не можна. За це теж карали. Люди вдавались до різних хитрощів: приносили з собою на свято горілку, яку ховали під одягом, і тишком-нишком наливали собі в склянку, адже яке свято без «веселящого» напою. Міліція ще дивувалась, як таке може бути, наче горілки не пили, а так витанцьовують
,
усміхається згадуючи Галина Петрівна.

З тих пір майже нічого не змінилось, горілка в домашніх умовах виготовляється, продається, бо ж нікому не завадить зайва копійчина до мізерної зарплатні, переважно це стосується сіл. Відрізняється лише те, що зараз не застосовуються суворі заходи, які були в ті роки, єдиним покаранням може бути штраф в розмірі від 51-170 гривень. А тому немає перепон, щоб не продавати горілку. Тим паче покупці завжди знайдуться. Бо не все так солодко у житті.
Багато причин штовхають людину заглядати в чарку. Невлаштованість в житті, безробіття, зубожіння, постійні проблеми та чвари, що часто відбуваються у сім*ях.
Та й держава свідомо заохочує громадян до спиртного. Будь-яке свято перетворюється на масову пиятику. П*ють з приводу і без нього. Існує пропаганда алкоголю, проте відсутня контрпропаганда. Немає просвітницької роботи, яка б показала, що вихід зі складних ситуацій завжди є і він полягає не в «забутті», коли ти випиваєш в черговий раз, а в боротьбі зі своїми слабостями. Алкоголь не панацея від труднощів, а блокування мозку та почуттів.
Завданням просвітницької роботи повинно бути правильне формування свідомості людини. Потрібно донести до кожного, що проблема не в тому, що людина вживає спиртне, (в помірних дозах воно навіть корисне) а в тому, що при регулярному споживанні алкоголю втрачається почуття міри. Необхідно боротися з хибними думками, що нічого поганого не станеться якщо випити одну-дві склянки алкоголю, повірте, станеться - це увійде у звичку, а потім і призведе до загибелі, якщо вчасно не спинитись.

Джерела:
1). Вільям Похльобкін «Історія горілки»


Підготувала Суворова Карина, 3 курс 2 група

 



Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Целью курсового проекта является систематизация полученных теоретических знаний и практических навыков по анализу новых моделей одежды, проэкттирования их технологий, а также подготовка исходных

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.018 сек.)