План семінарських занять

План семінарських занять

Тема 1. ЗЛОЧИН: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ І КЛАСИФІКАЦІЯ. СКЛАД ЗЛОЧИНУ

План. 2 години

1. Поняття злочину та його ознаки.

2. Відмінність злочину від інших правопорушень.

3. Класифікація злочинів

4. Проблеми визначення складу злочину в теорії кримінального права.

5. Загальна характеристика юридичного складу злочину.

6. Види юридичних складів злочину.

7. Юридичний склад злочину і кваліфікація злочинів.

Питання для самоконтролю:

· Визначення поняття злочину: 1) формальне; 2) матеріальне; 3) формально-матеріальне, їх суть. Поняття злочину в чинному КК України.

· Ознаки злочину. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину. Неприпустимість застосування статей Особливої частини КК за аналогією. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності.

· Винність як ознака злочину; зміст, значення.

· Караність як невід’ємна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин. Органічна єдність ознак злочину.

· Значення ч. 2 ст. 11 КК для поняття злочину.

· Проблема вдосконалення поняття злочину в кримінальному праві.

· Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування зло-чинів від інших правопорушень. Питання про відмежування злочинів та інших правопорушень у науці кримінального права.

· Класифікація злочинів залежно від їх тяжкості та її значення. Критерії класифікації проблема вдосконалення класифікації злочинів у чинному законодавстві.

· Поняття складу злочину і його значення. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві. Співвідношення понять злочину і складу злочину.

· Елементи складу злочину, їх зміст, органічна єдність. Об’єкт, об’єк-тивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона як елементи складу злочину, їх ознаки. Обов’язкові і факультативні ознаки складу злочину, зна-чення такого ділення ознак складу злочину: 1) як конститутивних ознак; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що обтяжують відповідаль-ність при призначенні покарання.

· Види складів злочину залежно від їх тяжкості: прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані.

· Склад злочину і кваліфікація злочину. Поняття кваліфікації злочину і її значення.

Література:

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. Ст. 141 (Ст.ст. 3, 6, 61,68).

2. Постанова № 9 пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні право-суддя". – Юридичний вісник України. – 1996, 28 листопада – 4 грудня.

3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я.Тація. – Х.: Право, 1997. – С. 65-75.

4. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. П.С. Матишевського та ін. – К.: Юрінком, 1997. – С. 84-119.

Тема 2. ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ.ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА.

План. 2 години

1. Поняття та значення об’єкта складу злочину.

2. Класифікація об’єктів злочину.

3. Предмет складу злочину.

4. Об’єктивна сторона складу злочину.

5. Поняття і значення об’єктивної сторони складу злочину.

6. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)

7. Суспільно-небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення.

8. Причинний зв’язок між діянням (дією чи бездіяльністю) і суспільно-небезпечними наслідками.

9. Місце, час, обстановка, спосіб, засоби та знаряддя вчинення злочину.

Питання для самоконтролю:

· Поняття об’єкта злочину. Значення об’єкта злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпеки злочину і його кваліфікація.

· Суспільні відносини як об’єкт злочину. Об’єкт злочину і об’єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв’язок між ними, предмет суспільних відносин.

· Класифікація (види) об’єктів злочину. Загальний об’єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об’єкт злочину. Безпосередній (конкретний) об’єкт злочину. Їх значення.

· Основний (головний) і додатковий безпосередні об’єкти.

· Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину.

· Описання предмета злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК.

· Поняття об’єктивної сторони складу злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону: обов’язкові та факультативні. Значення об’єктивної сторони для оцінки суспільної небезпеки. кваліфі-кації злочину, а також відмежування одного складу злочину від іншого.

· Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність (діяння) як зовнішні акти поведінки людей, які вчинюються в реальній дійсності.

· Поняття та ознаки дії в кримінальному праві. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, який покладено на особу.

· Значення нездоланної сили. фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність).

· Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони складу злочину. Поняття суспільно небезпечних наслідків. Їх види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами: значення такого поділу.

· Причинний зв’язок в кримінальному праві та його значення. Вирішення питання про причинний зв’язок між дією чи бездіяльністю і сусіпльно небезпечним наслідком у науці кримінального права. Об’єктивний характер причинного зв’язку. Вимоги, що пред’явля-ються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв’язку.

· Поділ причинного зв’язку на необхідний і випадковий, безпосередній і опосередкований причинний зв’язок та ін.

· Встановлення причинного зв’язку при наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Особливості причинного зв’язку при злочинній бездіяльності.

· Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об’єктивну сторону складу злочину; їх значення. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, місце, час вчинення злочину як конститутивні (конструктивні) ознаки конкрет-ного складу злочину: як кваліфікуючі ознаки; як обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

Література:

1. Конституція України //Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. Ст. 141 (Ст.ст. 3, 6, 61,68).

2. Постанова № 9 пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні право-суддя". – Юридичний вісник України. – 1996. 28 листопада – 4 грудня.

3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я.Тація. – Х.: Право, 1997. – С. 77-90.

4. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. П.С. Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – С. 123-132.

5. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М., 1980. –С. 3-104.

6. Коржанський Н.Й. Об’єкт і предмет злочину. – Лекція. – Київ: Національна академя внутрішніх справ України, 1995.

7. Коржанский Н.И. Предмет преступления (понятие, виды и значение для квалификации). – Волгоград: ВСШ МВС СССР, 1976.

8. Таций В.Я. Объект и предмет преступления по советскому уголовному праву. – Харьков, 1988.

Тема 3. СУБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ

План. 2 години

1. Поняття, ознаки і види суб’єктів злочину.

2. Примусові заходи медичного характеру.

3. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння.

4. Зменшена осудність.

Питання для самоконтролю:

· Поняття суб’єкта злочину в кримінальному праві. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину. Загальний і спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві. Ознаки та види спеціального суб’єкта, його значення для кваліфікації злочину.

· Суб’єкт злочину та особа злочинця.

· Проблема визнання юридичних осіб суб’єктами окремих злочинів. Загальний та знижений вік кримінальної відповідальності.

· Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсут-ністю офіційних даних, що його підтверджують. Критерії встанов-лення в законі зниженого віку кримінальної відповідальності. Злочини, за вчинення яких в кримінальному законі встановлено знижений вік відповідальності.

· Осудність як обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Поняття осудності та її значення. Формула неосудності і її види. Формула неосудності за чинним КК України.

· Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний). Ознаки медич-ного критерію неосудності: хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності, слабоумство, інший хворобливий стан (розгляд психіки). Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.

· Ознаки юридичного критерію неосудності. Характеристика інтелекту-альної та вольової ознак юридичного критерію неосудності та їх спів-відношення. Значення юридичного критерію неосудності. Співвідно-шення юридичного та медичного критеріїв неосудності. Наслідки визнання особи неосудною. Проблема так званої зменшеної (обмеженої) осудності в кримінальному праві.

· Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння, та її обгрунтовування

Література:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України – 1996. –№ 30. –Ст. 141. (ст.ст. 29, 55, 57, 58, 59, 61, 63, 68).

2. Постанова № 9 Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні право-суддя". // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – Сімферополь: Таврія, 1998р.

3. Кримінальне право України. Загальна частина Підручник / За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В Я. Тація. – X.: Право. – 1997. – С 117-128.

4. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За ред П.С. Матишевського – К.: Юрінком Інтер, 1997 – С. 150-167.

5. Матвійчук В.К., Розенко В.І. Суб'єкт злочину: Лекція. – Київ: Українська Академія внутрішніх справ, 1994.

6. Михеев Р И. Проблеми вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток. 1983 С 118-159.

7. Орлов В.С Субъект преступления. – М, 1958

8. Устименко В.В. – Специальный субъект преступления. – Харьков: Высшая школа, 1986.

9. Голубев В. Специальный субъект преступления // Советская юстиция. – 1984. –№ 12. – С. 7.

Тема 4. СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

План. 2 години

1. Поняття і значенння суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Поняття і значення вини.

3. Умисел та його види.

4. Необережність та її види.

5. Подвійна і змішана форми вини.

6. Мотив і метод вчинення злочинів.

7. Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність.

Питання для самоконтролю:

· Поняття суб’єктивної сторони злочину та її значення. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові і факультативні. Поняття вини і її значення. Неприпустимість об’єктивного ставлення у вину

· Форми вини в кримінальному праві, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання.

· Умисел і його види. Поняття прямого і непрямого умислу, їх інтелектуальні і вольові моменти (ознаки).

· Відмінність непрямого умислу від прямого.

· Умисел в злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення.

· Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Значення мотиву і мети: 1) як конститутивних ознак складу злочину; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

· Необережність і її види. Значення боротьби з необережними злочинами.

· Злочинна самвпевненість та її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування від непрямовго умислу.Злочинна недбалість та її об’єктивний і суб’єктивний критерії, їх значення.

· Випадок (казус) як невинне заподіння суспільно небезпечних наслід-ків, його відміна від злочинної недбалості.

· Подвійна, складна (змішана) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.

· Поняття та види помилок в кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка. її види і вплив на вирішення питання про кримінальну відповідальність. Випадки, які приєднуються до помилок, і помилок щодо особи; відхилення дії чи удару.

Література:

· Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.

· Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1977.

· Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его виды. – М., 1972.

· Тарарухин С,А. Установление мотива и квалификация преступления. – Киев, 1977.

· Уголовное право. История юридической науки. – М.: Наука, 1978.

· Матвійчук В.К., Тарарухін С.А. Суб’єктивна сторона складу злочину: Лекція. – Київ: Українська академія внутрішніх справ України, 1994.

Дата добавления: 2015-10-21