Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Кафедра економіки та підприємництва

Розрахункова робота

з дисципліни: «Організація та планування енергетичного виробництва»

на тему: «Побудова режимної карти машинного залу ТЕЦ»

Виконав студент

Групи ТС-81

ТЕФ, V курс

Бабаєв Р. Р.

Перевірила:

Скловська Є.Г.

Київ 2012

ПОБУДОВА РЕЖИМНОЇ КАРТИ МАШИННОГО ЗАЛУ ТЕЦ

Режимну карту машинного залу ТЕЦ будують у координатах Q_w - N. Вона дає залежність витрати тепла на виробіток електроенергії від електричного навантаження турбогенераторів при заданому навантаженні відборів турбін і представляє собою номограму з великою кількістю ліній.

В учбових цілях її будують для одного навантаження виробничого відбору, що вказане в завданні, і кількох значень навантаження опалювального відбору, у тому числі максимального, мінімального (літнього) і середнього навантаження.

Технологічне навантаження D_вир приймаємо постійним на протязі року, хоча воно залежить і від температури зовнішнього повітря, і від зовнішнього навантаження (хімічна промисловість), і рівним значенню, яке задане в завданні.

Середнє навантаження опалювального відбору (це значення треба округлити) визначається як:

В основу режимної карти машинного залу покладено енергетичні характеристики турбін, встановлених на ТЕЦ. Ці характеристики у загальному випадку мають вигляд [1]:

Побудову режимної карти машинного залу звичайно починають із характеристики ділянки, що відповідає теплофікаційній потужності, яка виробляється парою виробничого відбору, тобто при одночасній роботі, в першу чергу завантажуються виробничі відбори турбін в такому порядку: турбіни типу Р; турбіни типу ІІТ: турбіни типу П.

Завдання

Побудувати режимну карту машинного залу з турбіною типу Р-50-130/13 і однією турбіною типу Т-50-130, якщо виробниче навантаження D_вир = 300 т/год; - 107,5 МВт від турбіни Т-50-130 і 10 т/год (або 7,55 МВт) на пікові бойлери з протитиску турбін Р-50-130/13, усього = 107,5+7,55=115,05 МВт;

= 26,6 МВт; а = (115,05+26,6)/2 =70,825 МВт ~ 70МВт.

Характеристики турбін [1]:

Р-50-130/13:

Т-50-130:

Так як було сказано вище, побудову режимної карти машинного залу починають із характеристики ділянки, що відповідає теплофікаційній потужності, яка виробляється парою виробничого відбору. В даному випадку всі турбіни Р-50-130/13 знаходяться в роботі і несуть задане технічне навантаження, яке постійне на протязі року. Тобто, задане навантаження виробничого відбору покривають турбіни одного типу і це навантаження представляє собою відрізок, розрахунок координат якої представлений у таблиці 1. Далі весь розрахунок координат режимної карти зводимо у таблицю 1.

Специфіка одночасної роботи турбін типу Р та Т полягає в тому, що при максимальному режимі для забезпечення крім опалювального навантаження, що покривається турбінами типу Т, ще додатково враховується пара на мережний підігрівач від турбіни типу Р. Якщо для покриття заданого теплового навантаження достатньо меншої кількості турбін, то інші працюють в конденсаційному режимі, а додаткове опалювальне навантаження відсутнє.

Таблиця 1 - Розрахунок координат режимної карти машинного залу ТЕЦ з двома турбінами типу Р-50-130/13 та однією турбіною типу Т-110/120-130

Номер точки	Абсциса, МВт	Ордината, МВт
Розрахунок	Усього	Розрахунок	Усього
Максимальний режим: Dвир = 300 т/год, Qоп = 115,05 МВт
Холостий хід двох турбін Р-50-130/13
N = 0	Qw = n^p-Q^рxx, де n^р - кількість турбін типу Р, що беруть участь у покритті навантаження виробничого відбору
			1*1,164=1,164	1,164
Теплофікаційна потужність на парі виробничих відборів двох турбін Р-50-130/13
при що дорівнює заданому виробничому відбору плюс додаткова кількість пари на мережний підігрівач від турбіни типу Р	Qw при зазначеній потужності , тобто
	0,287*(300*0,755+7,55)-14,5=52,67	52,67	1,01*52,67=53,2	54,364
Холостий хід однієї турбін Т-50-130
	де n^Т - кількість турбін типу Т, що беруть участь у покритті навантаження виробничого відбору
		52,67	1*7=7	61,36
Теплофікаційна потужність на парі опалювальних відборів однієї турбіни Т-50-130
До отриманої раніше точки, що відповідає навантаженню виробничого відбору турбін типу Р та холостому ходу турбін типу Т, пристроюють по осі абсцис ділянку прямої, що відповідає теплофікаційній потужності, яку виробляє пара опалювального відбору турбін типу Т:	Qw при зазначеній потужності , тобто
	0,525*107,5-6,5*1=49,94	102,6	(2,58-1,59)*49,94=49,44	110,8
Конденсаційна потужність однієї турбіни Т-50-130
Після того, як побудована частина характеристики, що відповідає максимальній теплофікаційній потужності, перевіряють можливість довантаження турбін типу Т до максимальної потужності за рахунок конденсаційного виробітку електроенергії: Якщо > 0, то до отриманого раніше кінця характеристики 3 абсцисою додають по осі абсцис величину
	1*50-49,94=0,06	102,66	2,58*0,06=0,15	110,95

Продовження Таблиці 1

Середній режим: Dвир = 300 т/год. Qоп = 70 МВт
Будуємо гілку характеристики, що відповідає середній величині опалювального навантаження, аналогічно гілці Qmax, враховуючи, що і її початок, який відповідає роботі турбін зі виробничим відбором, і ділянка, що відповідає роботі з опалювальним відбором турбін, змінюється.
				1,164
Теплофікаційна потужність на парі виробничих відборів двох турбін Р-50-130/13
при що дорівнює заданому виробничому відбору (без врахування додаткової кількості пари на мережний підігрівач від турбіни типу Р )	Qw при зазначеній потужності , тобто
	0,287*300*0,755-14,5=50,5	50,5	1,01*50,5=51,005	52,169
Холостий хід однієї турбіни Т-100-130
	де n^Т - кількість турбін типу Т, що беруть участь у покритті навантаження виробничого відбору
		50,5	1*7=7	59,169
Теплофікаційна потужність на парі опалювальних відборів однієї турбіни Т-50-130
До отриманої раніше точки, що відповідає навантаженню виробничого відбору турбін типу Р та холостому ходу турбін типу Т, пристроюють по осі абсцис ділянку прямої, що відповідає теплофікаційній потужності, яку виробляє пара опалювального відбору турбін типу Т:	Qw при зазначеній потужності , тобто
	0,525*70-6,5*1=30,25	80,75	(2,58-1,59)*30,25=29,95	89,119
Конденсаційна потужність однієї турбіни Т-50-130
До побудованої частини характеристики, що відповідає максимальній теплофікаційній потужності, перевіряють можливість довантаження турбін до максимальної потужності за рахунок конденсаційного виробітку електроенергії:
	1*50-30,25=19,75	100,5	2,58*19,75=50,955	140,074
Літній режим: Рт =250 т/год, Ож = 26,6 МВт
Будуємо гілку характеристики, що відповідає мінімальній (літній) величині опалювального навантаження, аналогічно гілці Qmax, з тією лише різницею, що її початок, який відповідає роботі турбін зі виробничим відбором, залишається старим, а змінюється лише ділянка, що відповідає роботі з опалювальним відбором турбін
		50,5		59,169
Теплофікаційна потужність на парі опалювальних відборів
	0,525*26,6-6,5=7,465	57,965	(2,58-1,59)*7,465=7,316	66,485
Конденсаційна потужність
	1*50-7,465=42,535	100,5	2,58*42,535=109,74	176,225

Режимна карта показана на рис. 2.

Дата добавления: 2015-10-21