1.1. Цей Порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, зазначених Європейською системою залікових кредитів

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цей Порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, зазначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання, а також методику переведення показників академічної успішності студентів КНЕУ в шкалу ECTS. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:

- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи протягом усього періоду навчання, переорієнтацію їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

- систематизацію знань та активне їх засвоєння упродовж навчального року;

- недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться на контроль, та програмою дисципліни;

- забезпечення відкритості контролю через ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з її навчальною програмою, формами контрольних заходів і критеріями оцінювання знань;

- подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань;

- забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів шляхом їх розмежування за змістом й у часі;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу.

II. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності, екзаменів та заліків.

Оцінювання знань студентів з нормативних дисциплін здійснюється, як правило, на основі результатів поточної успішності та екзаменів.

Оцінювання знань студентів з вибіркових дисциплін здійснюється, як правило, у формі заліку (або диференційованого заліку) на основі результатів поточного контролю.

2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені.

2.2.1. Об’єктом поточного оцінювання є знання окремих складових робочої програми навчальної дисципліни:

- матеріалу, викладеного на лекціях;

- питань, розглянутих та обговорених на семінарських і практичних заняттях;

- матеріалу опрацьованого самостійно.

Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за виконання контрольних робіт, за роботу на семінарських та практичних заняттях, підготовку рефератів та інших завдань, передбачених робочою програмою дисципліни.

2.2.2. Об’єктом підсумкового оцінювання є знання програмного матеріалу дисципліни в повному обсязі.

На екзамені оцінюванню підлягають:

- володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

- здатність творчо мислити та синтезувати знання;

- уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань;

- точність виконання розрахунків тощо.

Підсумкова оцінка з нормативної дисципліни складається, як правило, з оцінки за поточну успішність та оцінки за екзамен.

2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам.

За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за екзамен також 50 балів.

2.4. Знання програмного матеріалу вибіркових дисциплін, також оцінюються максимально в 100 балів.

2.5. Якщо дисципліна вивчається протягом 2-х і більше семестрів з підсумковим контролем у формі екзамену, то в підсумковій оцінці враховуються середній бал за результатами поточної успішності в усіх семестрах, в яких вивчалася дисципліна, та результати екзамену. Поточна успішність в усіх семестрах оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів. Результати поточної успішності студентів у кожному семестрі фіксуються у відомості обліку поточної і підсумкової успішності дисципліни, яка викладається протягом 2-х і більше семестрів (Додаток 3).

2.6. Якщо дисципліна вивчається протягом 2-х і більше семестрів з підсумковим контролем у формі заліку, то для визначення підсумкової оцінки розраховується середній бал за результатами поточної успішності в усіх семестрах, в яких вивчалася дисципліна (Додаток 4).

III. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

3.1. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів як правило є¹:

а) систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійної роботи;

в) виконання контрольних робіт.

3.1.1. Під час контролю систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес - контролю, участь у тренінгах, ділових іграх та інші форми роботи, розроблені кафедрою.

3.1.2. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; виконання розрахунків; підготовка рефератів, ессе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

3.1.3. Під час виконання контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо.

З однієї навчальної дисципліни не повинно бути більше 2-х контрольних робіт за семестр [2].

3.2. Кафедри розподіляють загальну кількість балів за поточну успішність наступним чином:

ДЛЯ НОРМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН)поточна успішність – 50 балів):

а) систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – не менше 20 балів;

б) виконання завдань для самостійної роботи – за рішенням кафедри;\

в) виконання контрольних робіт – за рішенням кафедри;

г) інші об’єкти контролю – за рішенням кафедри.

ДЛЯ ВИБІРКОВИХ ДИСЦИПЛІН (поточна успішність – 100 балів):

а) систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – не менше 50 балів;

б) виконання завдань для самостійної роботи – за рушенням кафедри;

в) виконання контрольних робіт – за рішенням кафедри;

г) інші об’єкти контролю – за рішенням кафедри.

3.3. Шкала оцінювання завдань під час поточного контролю критерії оцінювання знань та форми проведення контрольних заходів визначаються кафедрою з урахуванням вимог, викладених у п.3.2, включаються до робочих навчальних програм, методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю знань і доводяться до відома студентів на початку семестру.

3.4. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у поза навчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів для нормативних дисциплін та 100 балів для вибіркових дисциплін.

3.5. Оцінки (з кратністю до одного бала) за різні види поточної роботи студентів на семінарських (лабораторних і практичних) заняттях, за виконання контрольних робіт та інших індивідуальних завдань фіксуються викладачами в журналах академічних груп відповідно до чинного порядку.

3.6. На останньому семінарському (практичному, лабораторному) занятті сумарна оцінка в балах за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість обліку поточної та підсумкової успішності (див. додатки).

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

3.7. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні заняття або контрольні роботи, що виконуються в аудиторії під контролем викладача, інші види завдань, відображені у робочій програмі дисципліни.

3.8. Запроваджується такий порядок видачі, підготовки до виконання та контролю виконання індивідуальних завдань:

3.8.1. Індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання видаються під час установчої сесії (начитки лекцій). Такі завдання можуть включатися до навчально-методичних посібників для самостійного вивчення дисциплін, розміщуватись на сайті університету або видаватись безпосередньо студентам. Студент повинен мати можливість отримати індивідуальні завдання і по закінченні сесії.

3.8.2. У міжсесійний період проводяться групові чи індивідуальні консультації за графіком кафедри, доведення до студентів під час начитки лекцій.

3.8.3. За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру виконані домашні роботи. Дата надходження робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі.

3.8.4. Роботи студентів мають бути перевірені кафедрою у семиденний термін, і в разі їх негативної оцінки, повернені студентам для доопрацювання.

3.8.5. Під час сесії студенти, як правило, захищають свої домашні роботи в ході співбесіди з викладачем.

3.8.6. Виконання і перевірка аудиторних контрольних робіт проводиться в сесійний період згідно з розкладом.

Під час поточного контролю може бути проведена одна аудиторна контрольна робота, завдання якої охоплюють ключові теми курсу. Завдання для контрольної роботи затверджуються в установленому порядку.

IV. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумкове оцінювання за результатами успішності та екзамену

4.1. Оцінювання знань студентів з нормативних навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену.

4.2. Екзамен проводиться у письмовій формі.

4.3. На екзамен виносяться вузлові теоретичні питання, задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх для вирішення практичних задач тощо.

4.4. Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни та методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю і доводяться до студентів на початку семестру.

4.5. Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою від 2 до 5 балів залежно від рівня знань. Для переведення результатів екзамену до 100 - бальної шкали, набрані бали множаться на 2 (крім незадовільної оцінки).

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінювання за4-ри бальною шкалою [3], передбаченою чинним положенням МОН України [4]	Рівень знань	Оцінка за 100-бальною шкалою
	Відмінний
	Добрий
	Задовільний
	Незадовільний

4.6. Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно.

У разі, якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів (до 60%), він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

4.7. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку (див. п. 4.6), загальна підсумкова оцанка включає лише оцінку за поточну успішність.

4.8. У відомості обліку поточної та підсумкової успішності (Додаток 1) записується сумарна оцінка в балах за результатами поточної успішності та екзамену.

Підсумкове оцінювання поточної успішності студентів у формі заліку

4.9. Поточна успішність з вибіркових навчальних дисциплін оцінюється, як правило, у формі заліку (диференційованого заліку) за шкалою від 0 до 100 балів включно.

4.10. Залік оформлюється під час останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття у відповідному семестрі, а на заочній формі навчання – за розкладом сесії.

4.11. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість (Додаток 2).

4.12. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «не зараховано» (або «незадовільно» за диференційованого заліку) з даної дисципліни.

4.13. У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, виконати їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

V. УМОВИ ПЕРЕВЕДЕННЯ ДАНИХ 100-БАЛЬНОЇ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ В 4-Х БАЛЬНУ ШКАЛУ ECTS

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін)	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	зараховано	А
80-89	добре	зараховано	В
70-79	С
60-69	задовільно	зараховано	D
60-65	E
30-59	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано – з можливістю повторного складання заліку	FX
1-29	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано – з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

[2] Викладачі повинні завчасно доводити до відома студентів терміни проведення контрольних робіт й інформувати їх про зміст контрольних завдань.

[3] «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджено Наказом МОН України № 161 02.06.1993р. п. 3.12.2.3.

[4] Для приведення в 100-бальну шкалу множиться на 2, крім «двійки».

Дата добавления: 2015-09-29