Мінпромомполітики України проведено комплексний аналіз стану виробництва продукції підприємствами усіх форм власності радіоелектронної промисловості та приладобудування виключно за номенклатурою

ВСТУП

Мінпромомполітики України проведено комплексний аналіз стану виробництва продукції підприємствами усіх форм власності радіоелектронної промисловості та приладобудування виключно за номенклатурою продукції та її обсягами. Номенклатура продукції радіоелектронної промисловості та приладо-будування має широкий спектр і власні технологічні особливості виробництва. Продукцію радіоелектроніки та приладобудування випускають понад 42 тис. підприємств, а для 566, серед яких 59 державних, це є основним видом діяль-ності. Загальна чисельність працюючих у галузі складає біля 150 тис. Осіб. Українська продукція радіоелектроніки та приладобудування займає стале положення на вітчизняному ринку, також додає оптимізму й те, що частка експорту продукції у зовнішньоекономічному торговельному балансі поступово збільшується. Але, незважаючи на позитивну динаміку експорту продукції галузі, його обсяг залишається на незначному рівні. Для збільшення обсягів експорту одним із заходів слід вважати звільнення від ПДВ операцій з експорту високотехнологічної продукції, при цьому необхідно визначити економічні критерії за якими промислова продукція матиме статус високотехнологічної.З урахуванням економічних та технологічних можливостей галузі у середньостроковій та довгостроковій перспективі пріоритетний характер матиме виробництво обладнання для отримання крупногабаритних моно-кристалічних матеріалів; кристалів для виготовлення інтегральних мікросхем та електронних паспортів; елементів та систем для сонячної електроенергетики; світлодіодів на основі нанотехнологій та екологічно чистих джерел світла; цифрових телекомунікаційних систем; високоінтелектуальних ЕОМ і систем; компонентів та систем бортової апаратури різного призначення та інше. Дана курсова робота присвячена економічному обгрунтуванню виробництва блоку рахівника з пам`яттю як пристрою, необхідному для виробництва засобів обчислювальної техніки.

1. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ВИРОБУ, ЩО ПРОЕКТУЄТЬСЯ, ТА ЙОГО АНАЛОГА

ATtiny2313 - низькоспоживаючий 8 бітний КМОП мікроконтролер з AVR RISC архітектурою. Виконуючи команди за один цикл, ATtiny2313 досягає продуктивності 1 MIPS при частоті генератора, що задає 1 МГц, що дозволяє розробнику оптимізувати ставлення споживання до продуктивності. AVR ядро об'єднує систему команд і 32 робочих регістра загального призначення. Всі 32 регістра безпосередньо пов'язані з арифметико - логічним пристроєм (АЛП), що дозволяє отримати доступ до двох незалежних регістрів при виконанні однієї команди. У результаті ця архітектура дозволяє забезпечити в десятки разів більшу продуктивність, ніж стандартна CISC архітектура. У режимі Power- down регістри зберігають своє значення, але генератор зупиняється, блокуючи всі функції приладу до наступного переривання або апаратного скидання. У Standby режимі задаючий генератор працює, в той час як інша частина приладу не діє. Це дозволяє дуже швидко запустити мікропроцесор, зберігаючи при цьому в режимі бездіяльності, потужність.

Прилад виготовлений на високощільній енергонезалежній технології виготовлення пам'яті компанії Atmel. Вбудована ISP Flash дозволяє перепрограмувати пам'ять програми в системі через послідовний SPI інтерфейс або звичайним програматором енергонезалежній пам'яті. Об'єднавши в одному кристалі 8 - бітове RISC ядро з самопрограмуюємою, в системі Flash, пам'яттю. Внутрішня програма мікроконтролера AVR може читати і записувати будь-який байт EEPROM пам'яті. Залежно від типу мікроконтролера сторінки EEPROM пам'яті мають різний розмір. EEPROM - електрично стираємо перепрограмоване ПЗУ (ЕСППЗУ), один з видів енергозалежної пам'яті. Пам'ять такого типу може стиратися і заповнюватися даними до мільйона разів. У багатьох пристроях побутової техніки та промислової автоматики порівняно недавніх років випусків встановлені механічні лічильники. Багато мікроконтролерів мають особливу область пам'яті - EEPROM. Записані в неї (у тому числі під час виконання програми) дані, наприклад, поточний результат рахунку, зберігаються і після відключення живлення. Вбудований в мікроконтролер аналоговий компаратор, використаний для своєчасного виявлення зменшення напруги живлення. Лічильник запам'ятовує результат рахунку при відключенні живлення, відновлюючи його при включенні, і аналогічно механічному лічильнику забезпечений кнопкою обнулення показань. Як уже сказано, детектором зниження напруги живлення служить вбудований в мікроконтролер аналоговий компаратор. У разі припинення роботи програма встигає записати поточний результат рахунку в EEPROM мікроконтролера. При подальшому включенні програма прочитає число, записане в ЕЕРРОМ, і виведе його на індикатор. Рахунок буде продовжений з цього значення.

На сьогоднішній день класична двухтранзисторна технологія EEPROM практично повністю витіснена Флеш- пам'яттю типу NOR. Однак назва EEPROM міцно закріпилося за сегментом пам'яті малої ємності незалежно від технології. Принцип роботи EEPROM заснований на зміні та реєстрації електричного заряду в ізольованій області (кишені) напівпровідникової структури. Зміна заряду («запис» і «стирання») проводиться додатком між затвором і витоком великого потенціалу щоб напруженість електричного поля в тонкому діелектрику між каналом транзистора і кишенею виявилася достатня для виникнення тунельного ефекту. Для посилення ефекту тунелліровання електронів в кишеню при записі застосовується невелике прискорення електронів шляхом пропускання струму через канал польового транзистора. Читання виконується польовим транзистором, для якого кишеню виконує роль затвора. Потенціал плаваючого затвора змінює порогові характеристики транзистора що і реєструється ланцюгами читання. Основна особливість класичної осередку EEPROM - наявність другого транзистора, який допомагає керувати режимами запису і стирання. Деякі реалізації виконувалися у вигляді одного трьохзатворного польового транзистора (один затвор плаваючий і два звичайних). Ця конструкція забезпечується елементами які дозволяють їй працювати у великому масиві таких же осередків. З'єднання виконується у вигляді двовимірної матриці, в якій на перетині стовпців і рядків знаходиться одна клітинка. Оскільки осередок EEPROM має третій затвор то крім підкладки до кожної комірки підходять 3 провідника (один провідник стовпців і 2 провідника рядків).

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА СТАДІЇ ПРОЕКТУВАННЯ

2.1.1 Трудомісткість розробки конструкторської документації виробу

Для визначення трудомісткості виконання проектних робіт перш за все складається перелік усіх етапів і видів робіт, які повинні бути виконані. Трудомісткість виконання проектних робіт оцінюється експертним шляхом (у чол./днях (доба), чол./годинах) і має ймовірний характер, оскільки залежить від багатьох чинників. Базовою величиною розрахунку трудомісткості розробки КД приймається норма трудовитрат, що встановлена на підставі аналізу експертних оцінок трудомісткості конструкторських розробок реального конструкторського бюро підприємства, що є базовим по випуску аналогічних виробів. Рівень витрат праці на розробку конструкції за проектом приймається за 10 людино-годин, тобто дорівнює 50% загальної трудомісткості розробки КД виробу. Тоді загальна трудомісткість розробки КД виробу складатиме 60 людино-годин. За пропорційним розрахунком визначаються фактичні витрати часу на окремі види конструкторських робіт.

Трудомісткість розробки КД виробу Τ розраховується за формулою:

Τ = Т_атз+Т_рес+Т_рк +Т_рт +Т_окд,

де Т_атз- витрати праці на аналіз технічного завдання (ТЗ), люд/годин

Т_рес - витрати праці на розробку електричних схем, люд / годин

Т_рк - витрати праці на розробку конструкції, люд / годин; Трт - витрати праці на розробку технології, люд / годин;

Т_окд - витрати праці на оформлення КД, люд / годин;

Витрати на розробку КД представляють собою оплату праці розробників схеми електричної принципової, конструкторів і розробників технології виробництва.

Розрахунок витрат на КД здійснюється методом калькуляції витрат, в основу якого покладено трудомісткість і заробітну плату розробників.

Дані розрахунку заносяться до таблиці 1.

Таблиця 1. Розрахунок зарплати розробників на КД

Види робіт	Умовні позна- чення	Годинна тарифна ставка ГТС, грн.	Фактичні витрати часу, люд-годин	Зарплата, грн.
1. Аналіз ТЗ	Татз	15,50	3,375	52,31
2. Розробка електричних схем	Трес	15,50	13,5	209,25
3. Розробка конструкції	Трк	15,50	22,5	348,75
4. Розробка технології	Трт	15,50	4,5	69,75
5. Оформлення КД	Токд	15,50	2,25	34,88
Разом				925,34

Заробітна плата на розробку КД виробу визначається за формулою:

З_кд = ГТС×Τ

де ГТС - годинна тарифна ставка розробника, грн

Τ - трудомісткість розробки КД виробу, люд-годин

2.1.2. Розрахунок матеріальних витрат на розробку КД

Матеріальні витрати М_в, які необхідні для розробки (створення) КД, наведені в таблиці 2. Норми витрат на створення КД приймаються на основі практичного досвіду роботи по проектуванню КД із розрахунку визначення матеріальних витрат на КД на один виріб.

Таблиця 2. Розрахунок матеріальних витрат на розробку КД

Матеріал	Норма витрат, шт.	Факт, кількість	Ціна за одиницю, грн.	Сума, грн.
1.CD - RW			7,00	7,00
2. Папір			0,25	62,50
3. Інші матеріали	-	-	-	70,00
Разом	-	-	-	139,50
ТЗР (4%)	-	-	-	5,58
Разом	-	-	-	145,08

2.1.3. Витрати на використання ЕОМ при розробці КД.

Витрати на використання ЕОМ при розробці КД розраховуються виходячи з витрат роботи однієї години ЕОМ за формулою:

В = С_г×(Т_рес +Т_рк+Т_рт+Т_окд), грн

де С_г - вартість роботи однієї години ЕОМ, грн.

Т_рес - витрати праці на розробку електричних схем, чол./ годин

Т_рк - витрати праці на розробку конструкції, чол/ годин;

Т_рт - витрати праці на розробку технології, чол./ годин;

Т_окд - витрати праці на оформлення КД, чол./ годин

Вартість роботи однієї години ЕОМ Сг визначається за формулою:

С_г = Т_е/е+С_аморт+З_перс+Т_рем, грн.

де Т_е/е - витрати на електроенергію, грн.;

С_аморт - величина 1 години амортизації ЕОМ, грн

З_перс - погодинна зарплата обслуговуючого персоналу, грн.

Т_рем - витрати на ремонт, купівлю деталей, грн.

Вартість однієї години амортизації С_аморт при 40 годинному робочому тижні визначається за формулою, грн:

С_аморт = С_тз×Н_а/100×1/ (К_т×Г_т)

де С_тз - вартість технічних засобів, грн.;

Н_а - норма річної амортизації (%);

К_т - кількість тижнів на рік (52 тижні /рік);

Г_т - кількість робочих годин на тиждень (40 годин/тиждень)

С_аморт = 5000×0,20×1/(52×40) = 0,48 грн

Погодинна оплата обслуговуючого персоналу З_перс розраховується за формулою, грн.:

З_перс = (О_кл /Ч_рг)×(Н_рем. /100)

де: Окл - місячний оклад обслуговуючого персоналу, грн.

Ч_рг - кількість робочих годин на місяць, (160 - 176год /місяць);

Н_рем - витрати на оплату праці ремонту ЕОМ, (6 - 15% Окл).

З_перс = (3000 / 170)×(10/100) = 1,765 грн

Витрати на ремонт, купівлю деталей для ЕОМ Т_рем визначаються за формулою,

Т_рем= С_тз×Н_рем / 100×1/(К_т×Г_т),грн.

де С_тз - вартість технічних засобів, грн.

Н_рем - процент витрат на ремонт, купівлю деталей, (6 -15%);

К_т - кількість тижнів на рік, (52 тижня/рік);

Г_т- кількість робочих годин на тиждень,(36 -168 годин/тиждень).

Т_рем = 5000×(10/100)×1/(52×40) = 0,24 грн

Витрати на використання електроенергії ЕОМ і технічними засобами

Т_е/е визначаються за формулою:

Т_е/е = С_е/е×W_noT_p,грн.

де С_е/е - вартість однієї кВт/год електроенергії, грн.;

W_noT_p - потужність комп'ютера, принтера й сканера (за 1 годину), (кВт/годин).

Т_е/е = 1,60×0,5 = 0,8 грн

Вартість однієї години роботи ЕОМ при розробці КД складатиме:

С_г = С_аморт+З_перс+Т_рем+Т_е/е, грн.

С_г = 0,48+1,765+0,24+0,8 = 3,285 грн

Витрати на використання ЕОМ при розробці КД, грн.:

В_еом = С_ч×(Т_рес+Т_рк+Т_рт+Т_окд)

В_еом = 60×3,285 = 197,1 грн

2.1.4. Розрахунок технологічної собівартості створення КД

Таблиця 3. Калькуляція технологічних витрат на створення КД виробу

№	Найменування статей	Витрати, грн
	Матеріальні витрати	145,08
	Основна зарплата	925,34
	Додаткова зарплата 10%	92,5
	Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (для підприємств по виробництву та обслуговуванню ЕОМ 30 класу професійного ризику виробництва ЄСВ = 37,6%)	342,38
	Накладні витрати підприємства 10%	92,5
	Витрати на використання ЕОМ	197,1
	Собівартість КД виробу	1794,9

2.2 Розрахунок витрат на стадії виробництва

2.2.1 Розрахунок матеріальних і трудових витрат на виробництво

2.2.1.1 Розрахунок матеріальних витрат

У ході розрахунку собівартості виробу як вихідні дані використовують специфікації матеріалів, покупних комплектуючих виробів та напівфабрикатів, що використовуються при виробленні одного виробу.

Таблиця 4. Розрахунок витрат на сировину та основні матеріали на один виріб

Матеріали	Норма витрат (одиниць)	Оптова ціна грн./кг.	Фактичні витрати, (одиниць)	Сума, грн.
Склотекстоліт, кг	0,21		0,21	36,54
ПОС -61,кг	0,12		0,12	4,8
Флюс, кг	0,11		0,11	8,8
Разом				50,14
Транспортно-заготівельні витрати				4,01
Разом				54,15

Розмір транспортно-заготівельних витрат приймається у відсотках від загальної суми витрат на сировину та матеріали. Аналогічним чином транспортно-заготівельні витрати при визначенні розміру витрат на покупні комплектуючі на один вироб визначають у відсотках від сумарної вартості купівельних комплектуючих виробів та напівфабрикатів.

Таблиця 5. Розрахунок витрат на покупні комплектуючі на один виріб

Найменування матеріалів	Одиниця виміру	Норма витрат на 1 виріб	Ціна одиниці, грн	Фактичні витрати на 1 виріб	Сума,грн
Мікроконтролер Attiny 2313	шт		41,75		41,75
Мікроконтролер HD44780	шт		162,5		162,5
Резистор X7R1206-47кОМ	шт		4,20		4,2
Резистор Х7R1206 10кОМ	шт		0,70		2,1
З’єднувач РВD	шт		4,00		4,00
Разом					214,55
Транспортно-заготівельні витрати					17,16
Разом					231,71

2.2.1.2 Розрахунок трудових витрат

Розрахунок трудомісткості виробу

Трудомісткість - це витрати робочого часу та виконання встановленого обсягу робіт або на виробництво одиниці продукції, визначається за формулою:

Т = Н_ч×n,

де Н_ч- норма часу на дану операцію, год;

n- кількість даних операцій.

Загальна трудомісткість виробу дорівнює сумі трудомісткостей окремих операцій. Трудомісткість необхідна для розрахунку кількості робітників, які приймають участь у виготовленні одиниці продукції.

Таблиця 6. Розрахунок трудомісткості виробу

Найменування робіт	Од.вим	Обсяг	Норма часу, люд/год	Трудомісткість, н-год
1. Підготовчі 1.1.Підбір комплектуючих та напівфабрикатів.	шт		0,005	0,04
1.2.Підготування матеріалів та інструм.	шт		0,01	0,11
2. Монтажні 2.1.Підготування виводів елементів	шт		0,01	0,04
2.2. Установлення елементів на платі	шт		0,01	0,05
2.3. Паяння елементів	шт		0,005	0,48
3.Збиральні 3.1.Збирання вузла	шт		0,02	0,02
4.Налагоджувальні 4.1.Налагоджування вузла	шт		0,04	0,04
5.Випускні 5.1.Контроль якості	шт		0,08	0,08
5.2. Пакування	шт		0,03	0,03
Разом			0,21	0,89

Чисельність робітників розраховується за формулою:

Ч_р = Т_заг / Н_{ч заг},

де Т_заг- загальна трудомісткість виготовлення виробу, н-годин

Н_{ч заг}- загальна норма часу на виготовлення виробу, люд/год.

Розрахунок трудомісткості виробу зводиться до таблиці 5,7.

В умовах промислового виробництва робітники, що задіяні у випуску даного виробу, формуються у комплексну бригаду, яка виконує певний ряд робіт, зумовлених технологією виробництва конкретного вузла.

Для виробництва, що проектується, чисельність робітників визначається наступним чином:

Чр = ≈ 4 чол.

Розрахунок розміру заробітної плати основних виробничих робітників здійснюється на основі норм трудомісткості по видах робіт та годинних тарифних ставок робітників-відрядників та має вигляд таблиці 7.

Таблиця 7. Розрахунок основної зарплати основних виробничих робітників

Найменування операції	Розряд	Чисельність персоналу, чол.	Годинна тарифна ставка,грн.	Норма часу,люд-годин	Зарплата Основних вир. робітників,грн.
Заготівельна	ІV		15,10	0,03	0,45
Штампувальна	V		16,20	0,13	2,10
Збирання	V		16,20	0,42	6,80
Монтаж	V		16,20	5,40	87,48
Разом					96,83

2.2.2 Складання калькуляції собівартості виробу

Калькуляція собівартості виготовлення виробу наводиться за формою таблиці 8.

Таблиця 8. Калькуляція собівартості виробу по новій КД

Найменування статей витрат	Витрати,грн
Сировина та матеріали	54,15
Покупні комплектуючі вироби	231,71
Основна зарплата робочих	96,83
Додаткова зарплата (10%)	9,68
ЕСВ (37,6 %)	41,34
Накладні витрати (120% по даним підприємства) (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, цехові та загальновиробничі витрати)	116,19
Виробнича собівартість	549,9
Загальногосподарські витрати (2 %)	10,99
Загальна собівартість	560,89
Прибуток (15%)	84,01
ПДВ (20%)	128,98
Ціна проектуємого блоку	773,88
Ціна базового блоку	800,00

2.3. Розрахунок планового прибутку та ціни виробу.

Для розрахунку планового прибутку використовується норматив рентабельності виробу:

Р = ,

де Р – рентабельність виробу за умовами розрахунку, %;

П – прибуток, грн;

С - повна собівартість виробу,грн.

Виходячи з прийнятого нормативу рентабельності, визначаємо норму прибутку:

П = , грн.

Тоді ціна виробу визначатиметься:

Ц=С+П+ПДВ,

де С-повна собівартість виробу, грн;

П- норматив прибутку, грн;

ПДВ – податок на додану вартість, грн;

ПДВ = (С+П)×0,2.

Розраховуємо розмір податку на додану вартість:

ПДВ = (560,89+84,01)×0,2 =128,98 грн

Розраховуємо розмір ціни виробу:

Ц = 560,89+84,01+128,98=773,88 грн

Розраховуємо розмір прибутку:

П = (15×560,89)/100=84,13 грн

2.4 Розрахунок річних поточних витрат споживача при використанні приладу.

2.4.1. Розрахунок капітальних витрат споживача

При придбанні нового виробу до складу каптальних витрат підприємства – споживача включають единочасні витрати, пов’язані з придбанням та монтажем виробу, а також супутних витрат:

К = К_п+К_с,

де К - капітальні витрати,грн;

К_п - витрати на придбання виробу, грн;

К_с - супутні витрати, грн.

Єдиночасні витрати на придбання виробу визначаються:

К_п = Ц+ТЗВ,

де Ц - ціна виробу, грн;

ТЗВ - транспортно-заготівельні витрати, грн.

Розрахунок проводиться паралельно для виробу, що проектується, та аналога. Супутні витрати – це витрати на демонтаж старого обладнання, монтаж та налагоджування, здавання до експлуатації нового виробу.

Розмір супутних капітальних витрат визначається у відсотках від єдиночасних витрат на придбання виробу (за умов проектування 10%) як для проектного виробу, так і для аналогу.

Єдиночасні витрати на придбання виробу за проектом:

К_єд.пр = 773,88+61,91 = 835,79, грн.;

Єдиночасні витрати на придбання виробу для аналогу:

К_єд.ан=800,00+64=864,00 грн.

Супутні витрати за проектом:

К_с.пр = 835,79×0,1 = 83,58 грн.

Супутні витрати для аналогу:

К_с.ан = 864,00×0,1 = 86,40 грн.

Капітальні витрати підприємства –споживача за проектом:

К_пр = 835,79+83,58 = 919,37 грн.

Капітальні витрати підприємства – споживача для аналогу:

К_ан = 864,00+86,40 = 950,4 грн

Таблиця 9.Капітальні витрати споживача

Найменування витрат	Розмір витрат за проектом,грн	Розмір витрат забазовим варіантом,грн
1.Прямі капітальні витрати	835,79	864,00
2. Супутні витрати	83,58	86,40
Разом	919,37	950,4

2.4.2. Розрахунок поточних витрат під час експлуатації виробу

До складу поточних витрат при використанні включаються:

¾ заробітна плата обслуговуючого персоналу з нарахуваннями;

¾ амортизаційні відрахування;

¾ витрати на електроенергію, що споживається;

¾ витрати на ремонт;

¾ витрати на допоміжні матеріали.

Заробітна плата визначається таким чином:

ЗП = Ч_об×Т_об×Т_год×(1+ )×(1+ ),

де Ч_об - чисельність обслуговуючого персоналу, люд;

Т_об - час обслуговування, год;

Т_год – годинна тарифна ставка робітника, що обслуговує виробництво, грн.;

Н_д – норматив додаткової заробітної плати, (10-25%);

Н_ЄСВ – норматив єдиного соціального внеску для даної групи підприємств,%.

Для виробництва,що проектується:

ЗП_пр = 1×40×16,20×(1+0,1)×(1+0,376) = 900,56 грн/рік.

Для виробництва аналогічного:

ЗП_ан = 1×50×16,20×(1+0,1)×(1+0,376) = 1125,71 грн/рік.

Амортизаційні відрахування визначаються за формулою:

А = ,

де С_поч – початкова вартість виробу (приймаємо як ціну виробу), грн

С_лік – ліквідаційна вартість виробу (дорівнюється до нуля), грн;

Н_а – норма амортизації, % за умов проектування

Для виробництва,що проектується:

А_пр=(773,88×20)/100=154,78грн.

Для виробництва аналогічного:

А_ан=(800,00×20)/100=160,00грн.

Витрати на енергію, що споживається,визначаються за формулою:

S_ел = W×Т_д×Т_ел

де W – потужність, що споживається, кВт-год;

Т_д- дійсний фонд часу роботи виробу на протязі року,год.

Т_д = (365 – Т_вих – Т_свят)×8×К_зм–Т_рем=

=(365 - 104 - 10) ×8×1 – 30 = 1978 год.

Дійсний фонд часу роботи приймається однаковим для проекту та базового варіанту.

Для виробництва,що проектується:

S _{ел пр} =0,5×10 ^-3×1978×0,97 = 0,96 грн

Для виробництва аналогічного:

S_{ел ан} = 0,52×10 ^-3×1978×0,97 = 0,99 грн

Витрати на допоміжні матеріали:

В _доп = С_поч×Н_доп,

де Н_доп – норматив витрат на допоміжні матеріали (для проекту та базового варіанта він складатиме 3-10% вартості технічних засобів).

Для виробництва,що проектується:

В_{доп пр.} =773,88×0,03 = 23,22 грн

Для виробництва аналогічного:

В_{доп ан} =800,00×0,03 = 24 грн

Витрати на ремонт:

В _рем = С_поч×Н_рем,

де Н_рем - норматив витрат на ремонт (для базового варіанту, та для проекта він однаковий, дорівнює 15% вартості технічних засобів).

Для виробництва,що проектується:

В_{рем пр.} = 773,88×0,15 = 116,08 грн

Для виробництва аналогічного:

В_{рем ан} = 800,00×0,15 = 120 грн

Таблиця 10. Річні поточні витрати споживача при використанні приладу

Найменування витрат	Значення для аналога, грн	Значення для проекту, грн
1. Заробітна плата обслуговуючого персоналу з ЄСВ	1125,71	900,56
2. Амортизаційні відрахування	160,00	154,78
3. Витрати на електроенергію	0,99	0,96
4. Витрати на допоміжні матеріали	24,00	23,22
5. Витрати на ремонт	120,00	116,08
Разом	1430,7	1195,6

2.5. Розрахунок річного економічного ефекту

У більшості випадків визначити вартісну оцінку під час випуску та запровадженні нового виробу досить складно, тому розрахунок економічного ефекту зведено до розрахунку зниження витрат на виробництво та експлуатацію виробу, що проектується, у порівнянні з аналогом:

Е_р = В_ран – В_рпр,

де Е_р – річний економічний ефект,грн,

В_ран, В_рпр – витрати річні на виробництво та експлуатацію аналога та виробу, що проектується, відповідно,грн.

В_р = В_екс+(Е_н+К_р)×К,

де В_екс- річні експлуатаційні витрати, грн.;

Е_н = 0,15 – норматив ефективності капітальних вкладень;

К_р- коефіцієнт реновації (для терміну служби 5 років К_р = 0,1638), для аналогу та проекту однаковий;

К – капітальні витрати споживача (С_поч), грн.

Річні експлуатаційні витрати для аналога:

В_ран=1430,7+(0,15+0,1638)×800,00=1681,74грн.

Річні експлуатаційні витрати для проекту:

В_рпр.= 1195,6+(0,15+0,1638)×773,88=1438,44грн.

Річний економічний ефект від впровадження у виробництво проектного виробу:

Ер=1681,74–1438,44=243,3грн на 1 виріб.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗРАХУНКУ

В курсовій роботі здійснено економічне обґрунтування виробництва блоку контролерів, яке має такі техніко-економічні показники, що свідчать про доцільність запровадження його у виробництво в умовах реального промислового підприємства.

Зокрема, пристрій, що проектується, має певні резерви до зниження витрат як на виробництво та реалізацію продукції, так і витрат, що виникають під час безпосередньої експлуатації.

Результати розрахунку свідчать про те, що виробництво за проектом є більш ефективним, ніж виробництво реальне.

ЛІТЕРАТУРА

1. "Економіка підприємства" І.М.Бойчик, П.С.Харів, М.І.Хопчан.- К.:Атіка, 2002

2. "Економіка підприємств України" В.В.Бойко.- Дніпропетровськ, Національна гірнича академія України, 2002

3. "Економіка підприємства" Рижиков В.С та ін. Навч.посібник для студентів ВНЗ: К.:Видавничий Дім "Слово",2004

4. «Економіка праці» Г.Т.Завіновська. Навч.посібник.-К.КНЕУ, 2000

5. «Організація виробництва» Навч.посібник –вид.2-ге – К.-КНЕУ, 2008

6. «Планування діяльності підприємства» О.І.Яковлев, А.О.Усич Навчальний посібник.- Харків: Консум, 2005

7. «Економіка підприємства» І.М.Бойчик: Навч.посібник.- вид.2-ге доповн. та переробл.- К. Атіка,2007

8. «Економіка підприємства» О.О.Гетьман, В.М.Шаповал - Навчальний посібник для студентів ВНЗ.- Київ, Центр навчальної літератури.,2006

9. Л.І.Шваб «Економіка підприємства»: Підручник. - Каравела,2011.

Дата добавления: 2015-09-29