24.Обмеження виключних авторських прав. Обмеження (певне звуження обсягу майнового права) полягає у тому, що особа, яка має авторське право, не може заборонити вказане у законі використання, але вправі вимагати за нього виплати винагороди. Так, обмеженням прав є встановлена ч. 2 ст. 25 Закону можливість вільно, без згоди автора, відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях твори, зафіксовані у фонограмах, відеограмах та їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники. Ця винагорода включається в ціну обладнання та матеріальних носіїв, за допомогою яких можливо здійснити відтворення твору виключно в домашніх умовах. Відрахування авторської винагороди у вигляді певних відсотків від вартості зазначених товарів провадиться виробниками та імпортерами відповідного обладнання і матеріальних носіїв організаціям колективного управління, уповноваженим Міністерством освіти і науки на збирання і розподіл зазначених коштів. Далі ці кошти розподіляються між суб'єктами авторського права, виконавцями, виробниками фонограм та відеограм. Частиною 7 ст. 42 Закону визначено відсотки, за якими організації колективного управління мають розподіляти отримані кошти між правоволодільця-ми, якщо спеціальними угодами між ними не передбачений інший порядок. Так, автори вправі отримати 50 відсотків, виконавці - 25 відсотків, а виробники фонограм чи відеограм - 25 відсотків отриманих відрахувань. Розмір відрахувань, що мають сплачуватися виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, встановлено постановою КМУ від 27 червня 2003 р. № 992.
25.Строк дії авторського права. Закон Украины Об авторском праве и смежных правах / Раздел II Авторское право / Статья 28. Строк дії авторського права1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.5. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.
8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.10. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.
26.Суміжні права. Суміжні права — це права виконавців на результати твор1 діяльності, їхніх спадкоємців та осіб, яким на законних підставі передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробниі фонограм, відеограм, їхніх спадкоємців (правонаступників) та яким на законних підставах передано суміжні майнові права що; фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їхніх праї наступників, які охороняються авторським правом. Об'єктом суміжних прав, незалежно від призначення, зміст оцінки, способу і форми виразу є:будь-які способи виконання літературних, драматичниммузичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорнихінших творів;запис будь-якого виконання на фонограмі та відеограмі;— сповіщення програм шляхом трансляції в ефір і по дротах.Слід зазначити, що суміжне право виникає внаслідок факту
виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення. Суб'єктами суміжних прав є:виконавці творів, їхні спадкоємці та особи, яким на законнихпідставах передано суміжні майнові права щодо виконання;
виробники фонограм, їхні спадкоємці (правонаступники) таособи, яким на законних підставах передано суміжні майнові праващодо фонограм;виробники відеограм, їхні спадкоємці (правонаступники) таособи, яким на законних підставах передано суміжні майнові праващодо відеограм;організації мовлення та їхні правонаступники.
Суб'єкти суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами на колективній основі організаціям, які не мають права займатися комерційною діяльністю. Такі організації діють на основі І в межах повноважень, добровільно переданих їм автором та іншими особами, які мають авторське право і суміжні права. На їх діяльність не поширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.
27.Види об'єктів суміжних прав. Об'єктами суміжних прав, незалежно від їх призначення,змісту, чинності тощо, а також способу чи форми їх вираження,без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів визнаються:виконання;фонограми;відеограми;програми (передачі) організацій мовлення.Об'єктом правової охорони є власне виконання — виступ артис-та-виконавця. Цей об'єкт нематеріальний і відрізняється від твору. Виконанням актором твору є процес реалізації твору, вже створеного автором, який включає всю сукупність елементів, що його складають. Виконавець є посередником між творцем та публікою, оскільки він передає вже сформульовану думку автора.Об'єктом охорони є фонограма — запис виконання чи інших звуків на матеріальному носії. Відповідно до континентальної концепції фонограма не визнається твором. Діяльність виробників фонограм має практичну мету — перетворити короткочасне виконання в продовжуване завдяки запису. Все це здійснюється незалежно від достоїнства музичного твору, що виконується автором. Незважаючи на те, що такий вид діяльності необхідний для розповсюдження музичних творів, він не є творчим внеском в твір, створений автором. Особливості відеограми визначаються використанням при записі відеотехпіки.Під програмою як об'єктом правової охорони розуміють послідовність звуків чи зображень або звуків і зображень в межах ефірної трансляції чи розповсюдження кабельною мережею, призначену для того, щоб бути почутою чи побаченою широкою публікоюзалежно від конкретного випадку. Передачі в ефір являють собою відтворення звуків і зображень, разом чи окремо, дротом чи без дроту, зокрема, з використанням ефірних хвиль, оптичних волокон, кабельної мережі чи супутників для їх прийому публікою.
28.Виникнення і здійснення суміжних прав. Закон Украины Об авторском праве и смежных правах / Раздел III Смежные права Статья 37. Виникнення і здійснення суміжних прав1. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.2. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.3. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах і всіх їх примірниках, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, або їх упаковках можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:латинська літера "P", обведена колом, - (зображення знака не наводиться);імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;рік першої публікації фонограми (відеограми).За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.4. Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки винагороди за використання об'єктів суміжних прав та порядок їх індексації.
29.Права виконавців. Закон Украины Об авторском праве и смежных правах / Раздел III Смежные права Ст39. 1. Майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:а) публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір);б) фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше незафіксованих виконань;в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду;
г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення;д) комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом;е) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.2. Майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.3. У разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором.
4. У разі, коли виконавець під час першої фіксації виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику відеограми її подальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику відеограми виключне право на розповсюдження фонограм, відеограм і їх примірників способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, а також способом здавання у майновий найм, комерційний прокат та іншої передачі. При цьому виконавець зберігає право на одержання справедливої винагороди за зазначені види використання свого виконання через організації колективного управління або іншим способом.
30.Права виробників фонограм та відеограм. Закон Украины Об авторском праве и смежных правах / Раздел III Смежные права / Статья 40. 1. До майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;
б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;
г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;
е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.2. Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.Майнові права виробника фонограми чи відеограми, який є юридичною особою, можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.3. Якщо фонограми, відеограми чи їх примірники введені виробником фонограми (відеограми) чи за його згодою у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (відеограми).
31.Права організації мовлення. Закон Украины Об авторском праве и смежных правах / Раздел III Смежные права Ст.41/ До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції;б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення;в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.
Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.2. Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.Майнові права організації мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.
З2.Строки охорони суміжних прав. Строки охорони суміжних прав визначаються ст. 44 Закону України „Про авторське право і суміжні права". Так, майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання, а їхні особисті немайновї права — безстрокові.Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або!х першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) Не була опублікована протягом зазначеного часу.Права організації мовлення охороняються протягом 50 років від Дати першого публічного сповіщення передачі.
Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня рої наступного за роком, в якому закінчилися передбачені цією статтеї строки захисту.До спадкоємців виконавців і правонаступників виробник фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить праї дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограї публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межг вищезазначених строків.
33.Захист авторського та суміжного права. Захист особисті майнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав може здійснюватися в адміністративному, кримінально-правовому та цивільно-правовому порядку.При захисті прав авторів значну роль відіграє спеціальний оргац виконавчої влади — установа у сфері інтелектуальної власності, установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охороні авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:-реалізує моніторинг застосування і додержання національноїзаконодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права,суміжних прав;веде облік організацій колективного управління після Цреєстрації, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їїметодичну допомогу;здійснює посередництво у переговорах і при розв'язаніконфліктів між організаціями колективного управління, а також міжорганізаціями і суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав;організує розробку нормативів І таблиць щодо розмі)мінімальної винагороди і її розподілу між авторами та іншими суб'єітами авторського права і (або) суміжних прав і подає їх для затве(дження Кабінетові Міністрів України;забезпечує відтворювачів, імпортерів І експортерів примірнюаудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними маркаївідповідно до Закону України „Про розповсюдження примірниіаудіовізуальних творів і фонограм", веде Єдиний реєстр одержувачіконтрольних марок;організує приймання і розгляд заявок на державну реєстраціїправ автора на твори науки, літератури і мистецтва, а такожреєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійсненіїх реєстрації;- забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх ржавних реєстрацій авторського права; організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав;_- забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;
— представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства та інші.Державна реєстрація авторського права І договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється установою у сфері інтелектуальної власності відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.
34.Поняття та джерела патентного права. Патент – це охоронний юридично-технічний документ, що видається уповноваженим компетентним державним органом (Державним департаментом інтелектуальної власності) і яким держава засвідчує виключне право власника на створений ним об’єкт промислової власності (винахід, корисну модель, промисловий зразок, сорт рослин). Це юридичний документ, оскільки закріплює за власником патенту визначені законом права. Водночас це технічний документ, оскільки він дає технічний опис об’єкта. Патент засвідчує від імені держави:- що заявлена пропозиція є обороноспроможним об’єктом;- встановлення права авторства на об’єкт;- визначення права власності на об’єкт;- визначення пріоритету на об’єкт.
З5.Об'єкти патентного права. Об'єктами патентного права (промислової власності у вузькому розумінніцього слова) є винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Необхідність патентного права обумовлена неможливістю прямої охорониоб'єктів промислової власності засобами авторського права. На відмінувід об'єктів авторського права об'єкти промислової власності можуть бутистворені різними особами, незалежно один від одного, тому їх охоронаприпускає попереднє формальне закріплення пріоритету увстановленому законом порядку. Найважливішими умовами патентоспроможності об'єктів промисловоївласності є їхня новизна і промислова придатність. При цьомупатентне право закріплює абсолютну (світову) новизну об'єктівпромислової власності.
З6.Винахід як об'єкт патентного права. Винаходи — це технічні рішення будь-яких проблем будь-якої галузі суспільно корисної діяльності, які є новими, мають винахідницький рівень і придатні для промислового використання.Об'єктами винаходу можуть бути продукт (пристрій, речовина,штам мікроорганізму, культура клітин, рослин і тварин тощо),спосіб; застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Результатами винахідницької діяльності найчастіше є істотне удосконалення та створення нової техніки, новітехнології, нові матеріали, а також застосування відомого винаходуза новим призначенням.Результат науково-технічної творчості визнається винаходом на підставі відповідної кваліфікації заявленої пропозиції уповноваженим державним органом у складі Міносвіти (Установою).Для визнання заявленої пропозиції винаходом вона повинна мати світову новизну, тобто ніде в світі такого рішення ще не було. Новизна пропозиції перевіряється за всіма доступними джерелами Інформації. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, — до дати її пріоритету.Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (в тому числі й міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлений пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена вище.
На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет — до дати її пріоритету.Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.Винахід визнається промислово придатним, якщо його можна використати у промисловості або в будь-якій Іншій суспільно корисній діяльності.Не визнаються винаходами: наукові відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп'ютерні програми; результати художнього конструювання; компонування інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин тощо.
37.Корисна модель як об'єкт патентного права. Корисна модель — це конструктивне виконання пристрою, якехарактеризується явно вираженими просторовими формами. Такаформа повинна характеризуватися не лише наявністю елементів ізв'язків між ними, а й формою виконання цих елементів, їх певнимвзаємним розташуванням. Якщо винахід містить сутність заявленоїпропозиції, то корисна модель — втілення цієї сутності в просторі.Корисна модель може стосуватися лише пристрою. Якщо порівняти корисну модель з промисловим зразком, то неважко помітити, щопромисловий зразок є зовнішньою формою промислового виробу(пристрою). Корисна модель — це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв'язок між ними.Корисна модель — це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим і промислово придатним.Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до подання заявки. На новизну корисної моделі також не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до Установи.Корисна модель визнається промислово придатною, якщо вона може бути використана в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності.
З8.Промисловий зразок як об'єкт патентного права. Промисловий зразок — це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом.
Суспільні відносини, що складаються у процесі створення і використання промислового зразка, регулюються Законом України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 p., із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. (далі — Закон про промислові зразки). Промисловий зразок відповідає умовам патентоздатності, якщо він новий і промислово придатний. Він визнається новим, коли сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. На визнання промислового зразка не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом шести місяців до дати подання заявки. При встановленні новизни промислового зразка до уваги береться зміст усіх заявок, що раніше надійшли до Установи.
Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо його можна використати в промисловості або в будь-якій іншій сфері доцільної суспільно-корисної діяльності. При цьому мається на увазі і придатність промислового зразка до багаторазового відтворення.
Відповідно до Закону про промислові зразки об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання. Під формою прийнято розуміти зовнішній контур, вид промислового виробу. Малюнок (рисунок) — зображення, контур на площині, який виконується за допомогою контурних ліній, штрихів, світло-тіньових плям в одному або в декількох кольорах переважно на папері, тканині та інших матеріалах. Найбільш загальною вимогою є те, що художньо-конструктивне рішення виробу має визначати його зовнішню форму. Проте зазначене рішення стосується не тільки форми виробу в точному значенні цього слова, а й малюнка, розфарбування або їх поєднання. Так, відповідно до Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок від 13 лютого 1995 р. (п. 1.2) промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі — форма), площинними (малюнки) або комбінованими. Об'ємні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої покладена об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, будь-яких машин, люстри тощо. Площинні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої покладено лінійно-графічне співвідношення елементів, яке не може бути сприйнято візуально як об'ємне, наприклад, зовнішній вигляд килима, хустки, тканини тощо.
Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, властивими об'ємним і площинним зразкам, наприклад, зовнішній вигляд інформаційного табло, виставочної конструкції композиції, будівельної оздоблювальної плитки тощо. Розрізняють однооб'єктні промислові зразки і багатооб'єктні. До перших відносяться площинні двомірні — промисловий малюнок — зображення, виконане за допомогою графічних засобів (наприклад, малюнок декоративної тканини, килима тощо); об'ємні тримірні (закінчений промисловий виріб — машина, прилад); об'ємні тримірні, які є частиною виробу, якщо вона призначена для використання з низкою виробів і має самостійну завершену композицію, наприклад, фара, різноманітні ручки). До багатооб'єктних промислових зразків відносяться: набори виробів, тобто сукупність предметів одного призначення, які в сукупності складають єдине ціле (наприклад, набір (комплект) інструментів).виробу і призначені для задоволення есте
тичних та ергономічних потреб.Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Патент є офіційним охоронним документом, що видається від імені держави уповноваженим на це органом — Державним департаментом інтелектуальної власності України (далі — Держдепартамент). Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Укрпатенту і продовжується за клопотанням власника, але не більше як на п’ять років. Патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка).
Патент України на промисловий зразок діє тільки на території України.Патент на промисловий зразок надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів, та забороняти його використання всім іншим особам без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається відповідно до Закону порушенням прав, що надаються патентом. Права, що випливають з патенту, діють з дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.
39. Субєкти патентного права. Суб'єктами права інтелектуальної власності безперечно є заявники. У переважній більшості заявники стають суб'єктами права інтелектуальної власності на результат інтелектуальної, творчої діяльності, який ними заявляється як об'єкт інтелектуальної власності. Але вони залишаються суб'єктами правовідносин у сфері інтелектуальної діяльності і в тих випадках, коли з тих чи інших причин суб'єктами права інтелектуальної власності вони не стали.Суб'єкт права на заявку свого творіння вступає у різні правовідносини з іншими суб'єктами, у тому числі і в цивільно-правові.Заявник як суб'єкт творчих відносин також фігура нова у чинному законодавстві України про інтелектуальну власність, хоча заявники як такі існували в усі часи. Заявником може бути фізична і юридична особа. Заявниками за певних умов можуть бути фізичні особи — громадяни України, громадяни зарубіжних країн і особи без громадянства. Але слід мати на увазі, що відповідно до чинного законодавства неповнолітні віком від 14 до 18 років мають право здійснювати свої авторські і патентні права. З наведеного вище випливає, що зазначені особи можуть бути заявниками на будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності. Але варто підкреслити й те, що визнання права на будь-який твір у галузі науки, літератури і мистецтва не потребує виконання будь-яких формальних вимог. Право на твір визнається самим фактом його створення і надання йому об'єктивної форми.Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути також спадкоємці, інші фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить згідно із законом чи договором, держава.Спадкоємці можуть стати суб'єктами права інтелектуальної власності згідно із законом або заповітом. До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім'я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Але при цьому слід мати на увазі, що коло і характер особистих немайнових прав і майнових прав визначається тими результатами технічної творчості, які підлягають правовій охороні. Як вже зазначалось, право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець може називати себе автором винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Усі інші особи, які використовують зазначені об'єкти, зобов'язані зазначати ім'я автора. Право авторства закріплює факт створення того чи іншого творчого результату даною конкретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як самого результату, так і особи автора. Зазначення імені автора в разі використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка обов'язкове. Чинне законодавство України про промислову власність не передбачає присвоєння імені автора чи іншої спеціальної назви винаходу, корисній моделі чи промисловому зразку. Разом з тим воно не містить прямої заборони присвоювати зазначеним об'єктам імені автора чи спеціальної назви.
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 25 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |