Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Міністерство охорони здоров'я шепетівське медичне училище



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ШЕПЕТІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

Лекція для студентів

відділення „Стоматологія" *

предмет

,Хірургія зубів та щелепно-лицева травматологія'

тема:

„Передракові стани"

Викладач: Дем'яненко В.В.

м. ШепетівіШ


 

 

ПЕРЕДРАКОВІ СТАНИ

Передрак - патологічний стан, який може перейти в рак. По H.H. Петрову - де дистрофічні, але не стійкі проліферати, які ще не стали пухлинами; отже передрак, поняття динамічне, а не статичне. Оскільки передрак - це і е стабільна патологічна форма, то він немає характерної клінічної симптоматики, а відображує клініку передуючого стану. На відповідних етапах свого розвитку процес е зворотнім, а своєчасне і правильне лікування навіть незворотнього передраку попереджує розвиток злоякісної пухлини. ХВОРІ з передраної знаходяться на диспансерному обліку в стоматолога.

Основні гістологічні особливості, на яких базується діагностика передракових станів дозрівання епітеліальних клітин. Розрізняють передракові стани окремо ШКІРИ обличчя, червоної обвідки губ і слизової оболонки ПОРОЖНИНИ рота.

До передраків шкіри відносять:

Облігатні - хвороба Боуена і пігментну ксеродерму, факультативні - актинічний кератоз, радіаційний дерматоз, передраковий меланоз. Серед ПЄРЄДРаКІВ червоної Облігатні: /обвідки губ: /Вузликовий/ обмежений передраковий ГІПЄРКЄРАТОЗ і абразивний хейліт Манганотті;Факультативні - такі як на слизовій оболонці порожнини рота

До облігатних ПЄРЄДРАКІВ слизової оболонки ПОРОЖНИНИ рота відносять хворобу у Боуена, еритроплакію; До факультативних - ерозивну і верукозну ФОРМИ лейкоплакії ерозивно-виразкову і ГІПЄРКЄРататичну форми червоного вовчака І плоского лишая, після променевий стоматит.

КРІМ передракових захворювань е ще РЯД патологічних станів, які е "фоновими" захворюваннями на основі яких деколи розвивається рак. СЄРЄД них - хронічна НОРИЦЯ, тріщини, трофічна виразка, рубці після перенесеного туберкульозного вовчака, термічного і хімічного опіку.

Облігатні:

Хвороба Боуена. По клінічній картині ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ РІЗНОманітністю. Частіше проявляються у вигляді бляшки, край якої підвищується над шкірою, поверхня II ущільнена за рахунок атрофії і рубцювання і покрита КІРКОЮ. Зустрічається у людей після 20 років. Захворювання тягнеться довго. Процес захоплює всю товщу епідерміса. Відмінним від раку е відсутність Інфільтративного розростання. Лікування хірургічне - висікання в межах здорових тканин.



Пігментна ксеродерма. ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ частіше у дітей. Поштовхом до захворювання сонячний опік. Після чого виникають пігментовані плями, які знаходяться вище шкіри і зливаються в одну. Потім розвивається кератоз, мокнуча ерозія. Захворювання спадкове. Прогноз неблагоприемний - малігнізація; лікування хірургічне. Рекомендовано захист від сонячного світла.

Факультативні.

Актинічний кератоз - ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ у вигляді одиночних, плоских, сухих, лускоподібних бляшок на ШКІРІ.

Часто зустрічається у старих людей. Лікування хірургічне - висікання ураженої ділянки. Рекомендовано виключити Інсоляцію.

Радіаційний дерматоз - виникає в результаті дії ііонізуючого випромінювання. РІЗНІ стадії захворювання характеризуються випаданням волосся, появою на шкірі ТРІЩИН, виразок, гіперпігментацій.

Лікування консервативне, масляними розчинами вітамінів групи А, Д, мазями з антибіотиками, кортикостероїд. Довготривалі ТРІЩИНИ, виразки лікуються хірургічно. Протипоказано припікаючі речовини та Інсоляції.

Передраковий меланоз. Являється пігментованим утворенням, яке повільно збільшується. ПРИ локалізації у виличній ділянці в людей похилого віку називають меланотичною плямою. Гетченсона. У молодих людей розвиватися на Інших ділянках і часто переходити в злоякісну форму.

Облігатні ФОРМИ:

Бородавчатий /вузликовий/ передрак червоної обвідки губ.

Розвивається частіше на нижній губі. У молодих та середнього віку людей, частіше у чоловіків, як правило локалізується збоку від центра губи і захоплює лише червону обвідку не переходячи на шкіру І слизову оболонку. Росте швидко, за 1-2 місяці може досягнути 1 см. Перетворюється в злоякісну більш як в половині випадків, Інколи на ПРОТЯЗІ перших 2-4 місяців після виникнення. Клінічно ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ у вигляді обмеженого вузла напівкулястої ФОРМИ, поверхня якого покрита РОГОВИМИ лусочками. По кольору відрізняється більш темним забарвленням в порівнянні з навколишніми тканинами. ПРИ пальпації основа не ущільнена, безболюча. Лікування хірургічне, проводять зразу ж після виявлення ураження Висікають в межах ЗДОРОВИХ тканин.

Обмежений передраковий гіперкератоз ЧЄРВОНОІ обвідки губ.

Розвивається частіше у молодих та середнього віку людей, частіше в чоловіків. Частіше уражується нижня губа. На відміну від бородавчастого пєредраку РІСТ його повільніший, на протязі декількох РОКІВ патологічне вогнище росте до 1 см. Перетворення в злоякісну наступає в І/З ХВОРИХ. Клінічно - це ділянка неправильної ФОРМИ, поверхня якої розміщується нижче РІВНЯ червоної обвідки, сірувато-білого кольору, Інколи поверхня покрита лусочками. Основа не іінфільтрована, не болюча. Лікування як і бородавчатого передраку, хірургічне в ранні терміни.

Абразивний преканцерозний хейліт Манганотті.

Зустрічається, головним чином у чоловіків у віці 50 РОКІВ. Процес локалізується на ЧЄРВОНІЙ обвідці, переважно нижньої губи. Протікання повільне, роками. ПРИ цьому спостерігається періодичне спонтанне загоєння, з виникненням рецидивів. У половині випадків спостерігається озлоякіснення з переходом в рак. Клінічна картина хейліта манганотті досить характерна. На червоній обвідці губи з'являється у вигляді одного чи декількох вогнищ ерозій неправильної ФОРМИ з гладкою поверхнею червоного кольору, які не кровоточать. Вони переважно не болючі, основа без ущільнення 3 часом на поверхні ЄРОЗІІ з'являються кірки, зняття яких приводить до кровотечі. Ерозії можуть самовільно епітелізуватися, тоді поверхня набуває сірувато-рожевого кольору. Через 1-3 тижні знову утворюється ерозія, інколи навіть на іншій ділянці червоної обвідки. Лікування прекарцинозного абразивного хейліта починають з консервативних методів, Місцево застосовують аплікації масляним розчином вітамінів А, Д, обліпіховим маслом. Внутрішньо назначають комплекс вітамінів В, рибофлавін, тіамін, нікотинової кислоти, перідоксіна. Проведене лікування нерідко приводить до загоєння ерозії однак через деякий час можливий рецидив. При частому рецидивуванні показане хірургічне висікання у межах здорових тканин з обов'язковим гістологічним дослідженням матеріалу. Деякі автори використовують кріодеструкцію вогнища ураження.

Елитроплакія - ураження слизової оболонки рота у вигляді досить чітко обмеженого вогнища яскравочервоного кольору з бархатистою поверхнею на якій зустрічаються ділянки помутніння, У такому стані захворювання може стабілізуватися на визначений час, потім на поверхні з'являються ерозії, виразки і процес озлоякіснюється. Переважно вогнища еритроплакіі не піддаються виліковуванню при усуненні подразнюючих місцевих Факторів. Лікування показано електровисікання у межах здорових тканин.

Лейкоплакія - захворювання, яке характеризується ороговінням слизової оболонки і наявністю запального компонента. Виникнення зв'язане з тривалим хронічним подразненням. Для плоскої лейкоплакії характерні ділянки сірувато-білого кольору, які не підвищується над оточуючою слизовою оболонкою. При верукозній лейкоплакії /лейкокератозі/ ділянки ураження виступають над оточуючою слизовою оболонкою, поверхня шершава, інколи з бородавчатими розростаннями. У випадках ерозивної

лейкоплакії спостерігається на фоні плоскої чи верукозної лейкоплакії ТРІЩИНИ, ерозії. Спостерігається так як лейкоплакія курця з локалізацією на твердому піднебінні. При появі інфільтрації біля основи лейкоплакії можна думати про озлоякіснення. Лікування лейкоплакії консервативне. Необхідно усунути подразнюючі фактори в першу чергу, паління І алкоголь, комплекс вітамінів А і В аплікації масляними розчинами вітамінів та Інше. У випадках ерозивної, верукозної лейкоплакії застосовують хірургічне висікання вогнища ураження.

Червоний вовчак. Уражає переважно шкіру лиця, ПРИ цьому визначається висипання на щоках і ПЄРЄНОСИЦІ у ФОРМІ метелика. У частині випадків процес локалізується на червоній обвідці губ і слизової оболонки рота у вигляді спочатку яскраво-червоної плями, поверхня якої поступово Атрофується і виявляються множинні телеектазіі. ПРИ пальпації вогнище ураження дещо інфільтроване, нерідко болюче. При ерозивно-виразковій ФОРМІ поверхня вогнища виразкуеться, тривало не загоюється, Інколи КРОВОТОЧИТЬ.

ГІперкератртична Форма відрізняється наявністю щільного ороговілого нальоту на поверхні, який не знімається ПРИ зіскобі навколо вогнища спостерігається зона ЄРІТЄМИ.

Лікування. Широко застосовують протималярійне лікування. Внутрішньо:- нікотинову кислоту і вітамінотерапію. Місцево використовують мазі, які містять кортикостероїди. ПРИ ерозивно-виразновій і гіперкератотичній ФОРМІ висікають вогнища ураження з гістологічним дослідженням.

Плоский лишай /челвноний плоский лишай/ - ХРОНІЧНЄ захворювання шкіри, слизової оболонки рота, супроводжується ороговінням поверхневого шару шкіри. Нерідко уражається ізольовано тільки слизова оболонка рота, при цьому частіше всього щік, рідше язика, ще рідше ясен, піднебіння, губ. В початковій стадії виникають папули, у вигляді червоних крапок, потім вони стають сіро-білого кольору, зливаються одна з одною іутворюють подібність мережива, яке складається з напівкілець і дугоподібних смуг. Часто у вогнищі ураження утворюються ерозії і виразки. Наявність останніх з вогнищами гіперкератоза, а також інфільтрації основи ураження озлоякіснення процесу.

Лікування консервативне, У спеціалістів дерматолога, терапевта, стоматолога. Призначають ін"екціі нікотинової кислоти, полівітамінів /А, Д,/, кортикостероїдів. Необхідно усунути подразнюючі місцеві фактори, відказ від гострої і гарячої їжі, також алкоголю. Хірургічне лікування застосовують при неуспішності медикаментозного.

Плоскоклітчата папілома - доброякісна епітеліальна пухлина. На слизовій оболонці порожнини рота спостерігається у вигляді одиночного утворення на ніжці з білуватою поверхнею, часто травмується, може малігнізуватися. Лікування - висікання у межах здорових тканин.

Сосочкова гіперплазія - пухлиноподібне пораження з локалізацією на твердому піднебінні. Виявляється у вигляді невеликих м'яких виростів на ШИРОКІЙ основі покритих гіперемійованого слизовою оболонкою. Часто виявляється під знімними пластинчатими протезами. Рекомендується спостереження, виготовлення протеза з Іншого матеріалу, по показам висікання.

Інтерепітеліальна карцинома. Клінічна картина не характерна, РІЗНОВИДНІСТЮ являється хвороба Боуена і еритроплакія. Діагноз встановлюють шляхом патоморфологічного дослідження, при якому епітеліальні клітини виявляють ознаки малігнізації, але базальна мембрана не ушкоджена, лікування хірургічне, краще електровисікання.

Плоскоклітинний рак - широко поширене злоякісне новоутворення, яке має свої клініко - патологічні особливості, зв'язані з локалізацією в слизовій оболонці порожнини рота. Пухлини одного і того ж гістологічного типу різні за поведінкою в залежності від топографе - анатомічного розміщення, При розвитку пухлини в передньому відділі рота. Прогноз більш сприятливий в ПОРІВНЯННІ з пухлинами, які виникають в задній його

частині. Стадія розвитку пухлини також має арогностичнє значення. Пухлина розміром до 1 см. менш небезпечна чим більша, зрівнена з першою у всіх Інших відношеннях.

Екзофітна форма рака протікає сприятливіше в ПОРІВНЯННІ з виразковою і інфільтративною. Крім того має значення гістологічна ступінь озлоякіснення /І, П, ПІД ведучими характеристиками якої являються проліферація І диференціація епітеліальних клітин. Проліферація характеризується гіперкератоматозом, мітозами, клітинним І ядерним поліморфізмом. Для диференціації типовим являється наявність епітеліальних містиків І продукування кератина чи в окремих клітинах, чи у вигляді епітеліальних перлин. Невиражена проліферація І висока ступінь диференціації являється сприятливою прогнозуючою ознакою.

Рак Органів ПОРОЖНИНИ рота ПОШИРЮЄТЬСЯ в основному шляхом Інфільтрації оточуючих тканин метастазування в регіональні лімфатичні вузли зустрічається в більш ранніх стадіях раку язика, у порівнянні з раком губи І верхньої щелепи. Метастазування КРОВОНОСНИМ шляхом спостерігається РІДКО,

Клінічні стадії рано визначаються по системі ТНМ. Рак органів ПОРОЖНИНИ рота включає рак губи, язика, щоки, дна ПОРОЖНИНИ рота твердого і м'якого піднебіння, верхньої І нижньої щелепи.

Лікування раку органів порожнини рота як правило комбіноване І заключається в передопераційній променевій терапії і хірургічному втручанні. Інколи застосовують лише хірургічне /рак губи І, П стадії/ чи променеві методи І кріодію за показами, проводяться операції на лімфатичному апараті шиї у вигляді:

І/ Верхнього фасціально-футлярного висікання клітковини шиї / верхня шийна ексцизія/;

2/ Фасціально-футлярного висікання клітковини шиї;

З/ Операції Крайля.

III. ОдонтогєннІ пухлини, пухлиноподібні ураження І кісти щелеп,

Утворення цієї групи відносяться до органоспецифічних і зустрічаються лише в щелепових кістках. Гістогенез пухлин, пухлиноподібних уражень і одонтогенних кіст зв'язаними з тканинами, з яких формується зуб.

Омелобластома - доброякісна, епітеліальна одонтогенна пухлина, яка може Інвазивно рости, має злоякісний аналог. Спостерігається в основному в осіб середнього віку у 80% випадків на нижній щелепі, локалізується частіше в тілі щелепи відповідно КОРІННИМ зубам І ПОШИРЮЄТЬСЯ на кут і гілку. Розвивається повільно, без болі приводить до деформації лиця. Клінічні ПРОЯВИ мало характерні, виявляється нерідко випадково ПРИ рентгенологічному обстеженні чи у випадку приєднання запального процесу. Рентгенологічна картина омелобластоми характеризується наявністю однієї чи багатьох ПОРОЖНИН, виділених між собою кістковими перегородками. В ПОРОЖНИНІ може розміщуватись не прорізаний зуб, діагностика базується на клініко-рентгенологічній картині.

Діагностика і лікування передракових станів е одночасно засобом профілактики розвитку раку. Передракові стани досить багаточисельні і різноманітні по клінічній картині. Розвитку передраку сприяють різні неблагоприемні фактори: метеорологічні /холод,сонце, вітер/, хронічна механічна травма зубами, їжею, протезом і т.д., приймання подразнюючої гострої гарячої їжі, алкоголю, куріння, погані звички /кусання губ і т.д./, професійні шкідливості.

Передрак ділять на дві основні форми: облігатний і факультативний. Облігатний передрак рано чи пізно переходить в рак, тоді як факультативний перетворюється І рак значно рідше. Передрак розвивається переважно у людей похилого віку, частіше у чоловіків. Після консервативного лікування передрак в більшості випадків рецидиву.

До облігатних передраків відноситься бородавчатий /вузликовий/ передрак і обмежений передраковий гіперкератоз червоної обвідки губ, абразивний /преканцерозний/ хейліт Манганотті, хворобу Боуена, еритроплакію, до факультативних- лейкоплакію, червоний вовчак, плоский лишай, після променевий стоматит.

Крім передраків існують патологічні стани, що є» фоновими" захворюваннями на основі яких деколи розвивається рак. До них можна віднести хронічну норицю, тріщину, трофічну виразку, рубці після перенесеного туберкульозного вовчака, термічного і хімічного опіку.

БОРОДАВЧАТИЙ /Вузликовий/

ПРЕДРАК ЧЕРВОНОЇ ОБВІДКИ ГУБ

Розвивається на нижній губі, переважно у чоловіків. Росте порівняно швидко, за 1 -2 місяці може досягти розміру до одного сантиметра. Озлоякіснюється більш ніж І половині випадків, деколи на протязі перших 2-4 місяців після виникнення. Клінічно проявляється у вигляді обмеженого вузлика, поверхня якого покрита роговими лусочками. Колір більш темний і порівнянні з оточуючими тканинами. При пальпації основа не ущільнена і не болюча.

Лікування хірургічне. Проводять безвідкладно при виявленні ураження. Полягає у висіченні в межах здорових тканин з подальшим ГІСТОЛОГІЧНИМ ВИВЧЄЖНЯМ.

Прогноз благоприемний при своєчасному лікуванні.

ОБМЕЖЕНИЙ ПРЕДРАКОВИЙ ГІПЕРКЕРАТОЗ Ч'ЕРВОНОІ ОБВІДКИ

ГУБ

Переважно вражає червону обвідку нижньої губи. На відміну від вузликового передраку росте значно повільніше, на протязі декількох років досягає розмірів до одного сантиметра. Озлоякіснюється майже у третини хворих. Клінічно являє собою обмежену ділянку неправильної форми, яка розміщується якби нижче рівня червоної обвідки губ, сіровато- білого кольору, деколи поверхня покрита лусочками. Основа не інфільтрована, без болюча. У випадку озлоякісненя процесу спостерігається інфільтрація, виразкування чи посилення ороговіння ділянки ураження.

Лікування те ж що й при вузликовому передракові.

АБРАЗИВНИЙ ПРЕКАНЦЕРОЗНИЙ

ХЕЙЛІТ МАНГАНОТТІ.

Процес розташовується на червоній обвідці губ, переважно нижньої. Протікання повільне, роками, при цьому відмічається періодичне заживлення з виникненням рецидивів. В половині випадків спостерігається озлоякіснення з переходом в рак. Проявляється у вигляді одного або кількох вогнищ ерозії і неправильної форми з гладенькою поверхнею червоного кольору, вони не кровоточать, неболючі, основа не ущільнена. Поступово на поверхні з'являються кірочки, зняття яких приводить до кровотечі. Ерозії можуть самовільно епітелізуватися, але через 1-3 тижні утворюються знову, деколи навіть на іншій ділянці червоної обвідки. Поступово збільшуючись в розмірах, ерозія може захоплювати більшу частину червоної обвідки. Лікування. Аплікації масляними розчинами вітамінів А,Д,обліпіховим маслом, внутрішньо-комплекс вітамінів А, рибофлавін, тіамін, нікотинову кислоту, пірідоксін. Це нерідко приводить до заживлення ерозії, але можливі рецидиви. При частих рецидивах показане хірургічне ви­січення, чи кріодиструкція вогнища ураження.

ХВОРОБА БОУЕНА І ЕРИТРОПЛАКІЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОН'КИ ПОРОЖНИНЙ РОТА.

Обидва захворювання протікають подібно і є різновидом внутрішньо-епітеліального раку, зустрічається рідко. Протікання довгострокове до переходу в рак деколи проходить кілька років. Хвороба Боуена характеризується бляшкою, краї якої здіймаються.. Еритроплакія проявляється у вигляді достатньо чітко обмеженого вогнища яскраво- червоного кольору з бархатистою поверхнею, на якій зустрічаються ділянки помутніння у вигляді сіро-білого нальоту. При довготривалому існуванні відмічається атрофія слизової оболонки. Вражена ділянка має неправильну форму, підлежача тканина не ущільнена. Регіональні лімфатичні вузли не збільшуються. Як правило еритроплакія не зникає при усуненні подразнюючих місцевих факторії. Захворювання може стабілізуватися на деякий час, потім на поверхні з'являються на твердого і м'якого піднебіння, верхньої і нижньої щелепи.

Лікування органів порожнини рота як правило комбіноване і заключається в передопераційній променевій терапії і хірургічному втручанні. Інколи застосовують лише хірургічне /рак губи І,П стадії/ чи променеві методи І колодію, а показами, проводяться операції лімфатичному апараті шиї у вигляді:

І/Верхнього фасціально-футлярного висікання клітковини шиї

/верхня шийна ексцизія/;

2/Фасціально-футлярного висікання клітковини шиї;

З/Операція Крайля.

III. ОДОНГОГЕННІ пухлини,ПУХЛИНОПОДІБНІ УРАЖЕННЯ І КІСТКИ ЩЕЛЕП.

Утворення цієї групи відносяться до органоспецифічних І зустрічаються лише в щелепових кістках.Гістогенез пухлин, пухлиноподібних І одонтогенних кіст зв'язаними з тканинами, з яких формується зуб.

Омелобластома - доброякісна, епітеліальна одонтогенна пухлина, яка може інвазивно рости, має злоякісний аналог. Спостерігається в осіб середнього віку у 80% випадків на нижній щелепі,локалізується частіше в тілі щелепи відповідно корінним зубам і поширюється на кут і гілку. Розвивається повільно, без болі приходить до деформації прояви мало харарактерні, виявляється не рідко випадково при рентгенологічному обстеженні чи у випадку приєднання запального процесу. Рентгенологічна картина омелобластоми характеризується однієї чи багатьох порожнин, виділених між собою кістковими перегородками.В порожнині може розміщуватись не прорізаний зуб, діагностика базується на клініко-рентгенологічній картині, Д, обліпіховим маслом. Внутрішньо назначають комплекс вітамінів В„ рибофлавіна, тіаміна, нікотинової кислоти, перідоксіна. Проведена лікування нерідко приводить до загоєння ерозії однак через деякий можливий рецидив. При частому рецидивуванні показане хірургічне висікання у межах здорових тканин з обов'язковим гістологічним дослідженням матеріалу. Деякі автори використовують кріодеструкцію вогнища ураження.


Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Раскрась котёнка, который сидит в корзинке, оранжевым карандашом; котёнка около корзинки -серым. Клубочки в корзинке - синим, около корзинки -красным. | Руководитель департамента 1 страница

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.019 сек.)