Це можуть бути таблетки еуфіліну, атропіну, іздаріна або теофедрин, які для прискорення ефекту приймають під язик в дозі від 0,5 до 1 таблетки. Але найчастіше застосовуються кишенькові інгалятори,

Це можуть бути таблетки еуфіліну, атропіну, іздаріна або теофедрин, які для прискорення ефекту приймають під язик в дозі від 0,5 до 1 таблетки. Але найчастіше застосовуються кишенькові інгалятори, при використанні яких прямо в бронхи за 2-4 вдиху надходить необхідна доза бронхорасширяющего препарату, і напад припиняється протягом 1-2 хвилин. Такими препаратами є аерозолі Беротек, Алупент, Астмопент, еуспірана, салбутамол, альбутерол, Тербуталін, Метапротенол та інші. Необхідно допомогти хворому скористатися його препаратом: дістати його, вийняти з упаковки, надіти насадку, перевернути аерозоль і зробити 1-2 натискання таким чином, щоб препарат під час розпилення потрапив на область задньої стінки глотки. У цей час хворий зробить кілька вдихів, і діюча речовина потрапить у дихальні шляхи.

Крім того, можна дати хворому 1-2 таблетки одного з антигістамінних препаратів (супрастин, тавегіл, піпольфен або димедрол).

Для прийняття екстрених заходів, спрямованих на швидке зниження АТ в укладаннях мається препарати для внутрішньовенного (дуже повільного!) Введення:
1. Клофелін (гемитон);
2. Гангліоблокатори (бензогексоній);
3. Фуросемід (лазикс), особливо показано введення при мозкових симптомах;
4. Дибазол (у літніх людей різко знижує серцевий викид і має здатність різко підвищити, а потім вже знижувати АТ);
5. Розчин сірчанокислої магнезії (особливо ефективний при наявності ознак енцефалопатії).

Барбітурати Невідкладна допомога. Якщо хворий перебуває у свідомості, необхідно викликати блювання або промити шлунок через зонд підсоленою водою, ввести активоване вугілля і сольовий діуретик. При комі - промивання шлунка після попередньої інтубації. Показано повторне промивання кожні 3-4 год до відновлення свідомості.

Нейролептики Невідкладна допомога. Промивання шлунка водою з додаванням кухонної солі або ізотонічним розчином натрію хлориду. Сольове проносне і активоване вугілля. Оксигенотерапія. При пригніченні дихання - ІВ Л; при колапсі - в / в введення рідин і норадреналіну. При аритмії - лідокаїн і дифенін. При судомах - діазепам, 2 мл 0,5% р-ра.

Транквілізатори Невідкладна допомога. Повторне промивання шлунка кожні 3-4 год протягом першої доби. Сольове проносне і активоване вугілля. При пригніченні дихання - ШВЛ.

Отруєння наркотиками Опіати Невідкладна допомога: повернути постраждалого на бік або на живіт, очистити дихальні шляхи від слизу і блювотних мас; піднести до носа ватку з нашатирним спиртом; викликати швидку допомогу; до прибуття лікарів стежити за характером дихання, при зниженні частоти дихання менше 8-10 разів на хвилину приступити до штучного дихання.
Повторні промивання шлунка з активованим вугіллям або перманганатом калію (1:5000), форсований діурез, сольове проносне. Оксигенотерапія, ШВЛ. Зігрівання. Препарат вибору - антагоніст морфіну - налоксон, в / м 1мл (для відновлення дихання); за відсутності - налорфин, 3-5мл 0,5% р-ра в / в. При брадикардії - 0,5-1мл 0,1% р-ра атропіну, при ОЛ - 40мг лазикса.
Етиловий спирт У медичній допомоги потребують пацієнти, які перебувають у непритомному аж до коматозного стані.

Причинами летального результату є порушення дихання (найчастіше - механічна асфіксія), о.

При попаданні отрути на кон'юнктиву найкраще промити око чистою водою або молоком так, щоб промивні води із ураженого очі не потрапили в здоровий.

При надходженні отрути через шкіру слід уражене місце обмити струменем водопровідної води протягом 15-20 хвилин. Якщо це неможливо, слід видалити отруту механічно за допомогою ватного тампона. Не рекомендується інтенсивно обробляти шкіру спиртом або горілкою, терти її ваткою або мочалкою, так як це призводить до розширення шкірних капілярів і посиленому всмоктуванню отрути через шкірні покриви. Для промивання шлунка краще використовувати тільки чисту теплу воду.

Беззондовий промивання шлунка (воно описано вище) малоефективно, а при отруєнні концентрованими кислотами і лугами небезпечно. При отруєннях кислотами, лугами, солями важких металів потерпілому дають випити обволікаючі засоби. Це кисіль, водна суспензія борошна чи крохмалю, рослинне масло, збиті в кип'яченій холодній воді яєчні білки (2- 3 білка на 1 літр води). Вони частково нейтралізують луги і кислоти, а з солями утворюють нерозчинні сполуки. При подальшому промиванні шлунку через зонд використовують ці ж кошти. Для видалення отрути з товстого кишечника у всіх випадках показані очисні клізми.

Отруєння гепарином.
Симптоми отруєння: головний біль, блювання, артралгії, підвищення температури тіла, свербіння тіла, висипи на шкірі, набряк Квінке, кровотечі, тромбоцитопенія, набряк мозку, гематурія.
Допомога при отруєнні: внутрішньовенно вводять протаміну сульфату 1% - 5 мл, кальцію хлорид, кислоту аскорбінову, антигістамінні засоби (димедрол 1%- 1 мл), сечогінні засоби (внутрім'язово фуросемід 1% - 1 мл, всередину - дихлотіазид таблетки по 50 мг).

Невідкладна допомога
1. Профілактика порушень із боку дихальної системи: санація ротоглотки, відсмоктування вмісту з верхніх дихальних шляхів, введення повітроводу, проведення інтубації трахеї зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ) (при підозрі на аспірацію).
2. Промивання шлунка водою чи фізіологічним розчином до «чистих» промивних вод після попередньої інтубації трахеї.
3. Ентеросорбенти (ентеросгель по 15 г 3 рази на добу, активоване вугілля в дозі 1-2 г на кг маси тіла на добу).
4. Форсований діурез завжди проводять у три етапи:
• попереднє водне навантаження (сольові розчини, 3-4% гідрокарбонат натрію, 10% глюкоза в об’ємі 1,5-2,0 л);
• швидке введення діуретиків (маннітол – 1-1,5 г/кг, а потім фуросемід – 40-80 мг) із попереднім уведенням катетера в сечовий міхур;
• замісна інфузія розчинів електролітів (0,9% розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, глюкозо-калій-магній-інсулінова суміш, хлорид кальцію).
5. Прискорити окислення етанолу, ацетальдегіду та ацетату: 40% розчин глюкози в дозі 20-40 мл в/в, тіамін (кофермент піруватдегідрогенази, альфа-кетоглутаратдегідрогенази та транскеталази) у дозі 200-250 мг на добу в/в перед уведенням глюкози (профілактика синдрому Гайє-Верніке), піридоксин (кофермент глутаматдекарбоксилази, аспартат декарбоксилази, кінуренази – синтез нікотинової кислоти, гідрокситриптофандекарбоксилази – синтез серотоніну та ін.) у дозі 150 мг на добу в/м, аскорбінова кислота в дозі 500-1000 мг на добу в/в.

Дата добавления: 2015-09-30