Покров богоматері з портретом богдана хмельницького «покров богоматері» — один із найулюбленіших сюжетів давнього українського мистецтва XVII —XVIII століття стає особливо популярним. Саме

ПОКРОВ БОГОМАТЕРІ
з ПОРТРЕТОМ
БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
«Покров Богоматері» — один із найулюбленіших сюжетів давнього
українського мистецтва XVII —XVIII століття стає особливо популярним. Саме
тоді, в часи піднесення боротьби за національну незалежність, ідея
покровительства Богоматері земним справам, її заступництва за людей перед небом стала привабливою і співзвучною народним почуттям, сприяла поширенню культу Покрови серед українського козацтва.
Становлення цього свята, якого, до речі, не знала церква візантійська,
відбулося у Київській Русі на початку XII століття. За сюжетом свято Покрови
пов'язане з Влахернським храмом Константинополя, де зберігалась одна
з основних християнських святинь — мафорій (риза) Богоматері. Кожного
тижня в ніч з п'ятниці на суботу тут відбувалося «чудо» і тканина, що покривала
ікону Богородиці, несподівано підіймалася. Саме у Влахернах під час облоги
Константинополя турками Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній стали
свідками чудесної з'яви. Як розповідає «Житіє Андрія Юродивого», під час
служби, коли у храмі було повно народу, раптово з'явилась Богородиця. Вона
молилась за людей, а потім зняла свій омофор і «верху всіх людей просторе
стоящих ту». Цей момент і став основою образотворчих відтворень
давньоруського сюжету «Покрова Богоматері».
Серед численних українських ікон «Покрови», де зустрічається образ
Богоматері на зразок західноєвропейської мадонни-заступниці, мабуть, найвідо-
мішою є ікона з портретом Богдана Хмельницького.
1985 року на кафедрі реставрації Київського художнього інституту було
проведено оптико-фізичне дослідження цієї пам'ятки. Результат виявився
несподіваним і похитнув красиву легенду. З'ясувалось, що ікона з портретом
Б. Хмельницького була переписана: під шаром живопису знаходиться первинне
зображення.
Отже, якщо не Богдан Хмельницький, то хто? Між написанням та
поновленням ікони пройшло небагато часу і неясно, чому переписали ще добре
збережений твір. Ці питання взаємопов'язані, й відповідь на них неоднозначна.
Відомо, що ікона знаходилась в Покровській церкві села Дешки на Київщині,
збудованій 1782 року. Тобто пам'ятка не є храмовою іконою цієї церкви. Не
виключено, що мала вона богуславське походження — найближча до Дешок
Покровська церква була там же в XVII столітті. Богуслав — центр богуславсь-
кого староства — був тісно пов'язаний з визвольною боротьбою українського
народу, з ім'ям Хмельницького. У Богуславі 1654 року відбулася зустріч Б.
Хмельницького з антиохійським патріархом Макарієм, про яку докладно розповів Павло Алепський. Якщо на іконі був вміщений портрет українського гетьмана, то не виключено, що створена вона на честь цієї зустрічі, адже тоді патріарх благословив козаків на боротьбу. Можливо, в образі ієрея на іконі мався на увазі саме патріарх Макарій.
Створена у другій половині XVII століття, первинна ікона могла бути
пов'язана з ім'ям Самуся — наказного гетьмана і полковника богуславського,
який у 90-х роках XVII століття разом з полковниками Палієм, Абазїним та
Іскрою підняли повстання проти Речі Посполитої. Якщо це так, то твір був
своєрідною політичною демонстрацією полковника. Поновлення ікони,
можливо, було здійснено для нового іконостасу Покровської церкви Богуслава,— збереглися відомості, що нова церква була збудована поблизу давньої 1726 року.
Ще одна версія свідчить, що на первинній іконі зображений Іван Мазепа.
Цілком вірогідно, що це був його портрет. Тоді стає зрозумілою причина
поновлення пам'ятника. Адже після того, як Мазепу було піддано анафемі, всі
його зображення були ретельно знищені чи перемальовані.
(Ірина ПАНИЧ)

Дата добавления: 2015-09-30