Макроекономічна рівновага може бути змодельована не лише як збалансованість сукупного попиту і сукупної пропозиції, але також як відповідність між доходами і витратами економіки. Ця модель набула

Макроекономічна рівновага може бути змодельована не лише як збалансованість сукупного попиту і сукупної пропозиції, але також як відповідність між доходами і витратами економіки. Ця модель набула значного поширення в макроекономіці і отримала назву «кейнсіанський хрест».

Білль (англ. bill – законопроект) – документ, що вноситься на розгляд законодавчого органу у Великобританії, США та в деяких інших країнах; назва деяких конституційних актів, які набрали силу закону, наприклад, білль про права.

«Фабрика світу» - це період в Англії,коли в результаті промислового перевороту промисловість різко прискорила випуск продукції. У середині XIX ст. Англія виробляла половину світової промисловій продукції. Тепер вона забезпечувала своєю продукцією всі країни. Оскільки англійські товари були дешевші товарів інших країн, де панувала ще мануфактура, вони легко витісняли їх зі світового ринку.

Луддити (англ. luddites) - група англійських робітників, які протестували на початку 1800-х років проти змін, які спричинили промисловий переворот, і вважали, що їх робочих місць загрожує небезпека. Часто протест виражався в руйнуванні машин і устаткування.

Чартисти - послідовники чартизма (англ. Chartism) - політичний і соціальний рух в Англії з кінця 1830-х до кінця 1840-х років, що отримало назву від поданої в 1839 році парламенту петиції, що називалася хартією або народною хартією.

Фритредерство (англ. frее trаdе – вільна торгівля) – напрям в економічній теорії та політиці промислових кіл. Основні принципи – вимога вільної торгівлі та невтручання держави в економічне життя країни. Ф. виникло у Великобританії у XVIII ст.

Парцели -наділи у спадковому користуванні великих сімей, члени яких вели спільне господарство. Власник крихітної парцели не міг застосовувати сільськогосподарські машини та штучні добрива.

Грюндерство (нім. Grunder – засновник) – масове гарячкове заснування підприємств, акціонерних товариств, банків тощо, яке супроводжується біржовими спекуляціями, нездоровим ажіотажем та махінаціями фінансових ділків. Г. було найпоширенішим у 50–70-ті рр. XIX ст.

НТП - Науково-технічний прогрес - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Шляхта (пол. Szlachta) — суспільний, привілейований, провідний соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та на українських і білоруських землях, що входили у 14 — 18 століттях до складу Великого Князівства Литовського чи Речі Посполитої.

Рантьє (фр. rепtіеr, rепtе – рента) – особа, яка живе за рахунок доходів від цінних паперів чи на відсотки від наданого в кредит капіталу.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі. Знижує рівень життя та уповільнює економічне зростання у країні, яка впроваджує таку політику. Зазвичай просувається місцевими лобістами під приводом "захиста" національної економіки; "сприяння" розвитку власної промисловості й торгівлі.

Демілітаризація економіки — у міжнародному праві ліквідація на основі міжнародного договору військових укріплень і споруд на певній території, а також заборона мати на ній військову промисловість, військові бази і тримати збройні сили.

Продзагін,створений на основі декрету від 11 червня 1918 року,завданням яких було вилучення хліба за твердими цінами.

Формація (Суспі́льно-економі́чна форма́ція) — історичний тип суспільства, цілісний «соціальний організм», що базується на певному способові виробництва, характеризується специфічною структурою (базисом і надбудовою) і законами виникнення, функціонування й розвитку.

Земельна рента – економічна категорія, яка виражає відносини привласнення додаткового продукту власником землі через механізм орендної плати за право користуватися землею.

Економічний лібералізм ( політика laissez faire ) – політика невтручання держави в економіку; сукупність економічних свобод; вільна конкуренція, вільне підприємництво, вільні ринки, вільні ціни, вільна торгівля тощо.

Вільна конкуренція - це конкуренція, для якої характерні велика кількість конкурентів–виробників і конкурентів–покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності. Тобто це економічне суперництво між великою кількістю дрібних та середніх підприємств, які виробляють однорідну продукцію, мають рівний доступ до інформації, абсолютну мобільність матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Фактори виробництва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (вже інсуючі/вироблені засоби виробництва), а також фінансовий капітал. Четвертим чинником вважається заповзятливість, яка об'єднує попередні три фактори.

Споживча вартість – здатність речі задовольнити будь-яку потребу людини. Споживча вартість прямо залежить від споживчих властивостей, тобто визначається корисністю товару.

Мінова вартість — зовнішня форма вияву вартості у сфері обміну, пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. Визначається кількістю та якістю затраченого суспільно необхідного робочого часу на створення товарів (тобто їх вартістю), а також співвідношенням попиту і пропозиції на той чи інший товар. Оскільки М. в. є формою вияву вартості, то в ній виражаються і виробничі відносини між людьми (фірмами, акціонерними компаніями, об'єднаннями, найманими працівниками та власниками засобів виробництва і т.д.) в процесі обміну товарів.

Мануфактура (від лат. manus — рука, factura — виготовлення). 1) форма промислового виробництва, яка історично передувала машинній промисловості; характеризується ручною ремісничою технікою і поділом праці; 2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та інших країнах. Мануфактура передувала заводам і фабрикам.

Залізний закон заробітної плати – закон, згідно з яким розмір заробітної плати визначається вартістю мінімуму засобів до існування, необхідних для відтворення робочої сили. Сформульований німецьким ученим Ф. Лассалем.

Закон Сея або Закон ринку Сея (інколи: закон ринків, фр. loi des débouches) — економічний принцип, що приписується французькому економісту та підприємцю Жану Баптисту Сею (1767—1832), та який стверджує, що пропозиція (або виробництво) породжує попит на продукти виробництва.

Закон народонаселення - специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв'язок між посиленням процесу нагромадження капіталу та зростанням армії безробітних.

Кількісна теорія грошей - це не якась окрема концепція, а загальнометодологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв'язку зі зміною маси грошей в обороті (кількісним фактором).

Основний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь в кількох виробничих циклах, свою вартість переносить на створюваний продукт частинами і в процесі виробництва не змінює своєї натуральної форми (будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.).

Оборотний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь лише в одному виробничому циклі, свою вартість переносить на створюваний продукт відразу повністю і в процесі виробництва змінює натуральну форму (сировина, матеріали, паливо і робоча сила). Правда, робоча сила не переносить свою вартість на продукт, вона створює нову вартість.

Централізація банківського капіталу — це збільшення розмірів капіталу внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Типовий приклад такого об'єднання — утворення акціонерних компаній.

Анексія — це насильницьке захоплення державою території іншої держави і включення до складу своєї.

Дивіденд — платіж, що провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв'язку з розподілом частини її прибутку. До Д. не включаються виплати юридичної особи, пов'язані зі зворотним викупом акцій, часток (паїв), раніше емітованих такою юридичною особою.

Індустріалізація — процес прискореного розвитку промисловості, у першу чергу — важкої, перетворення господарства країни на індустріальне. У СРСР наприкінці 1920-их і в 1930-их роках індустріалізація проводилась форсованими темпами за рахунок надмірної експлуатації населення.

Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.
Термін “монополія” походить від грецьких слів (“mono” – один, “poleo” – продаю) – наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. Це монополія одного підприємства або продавця.

Картель — найпростіша форма монополістичного об'єднання. На відміну від інших, стійкіших, форм монополістичних структур (синдикати, трести, концерни) кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову і виробничу самостійність. Об'єктами угоди можуть бути: ціноутворення, сфери впливу, умови продажу, використання патентів, регулювання обсягів виробництва, узгодження умов збуту продукції, найм робітників. Діє, як правило, в рамках однієї галузі. Ускладнює функціонування ринкових механізмів. Потрапляє під дію антимонопольного законодавства. В одних країнах світу заборонені законом, в інших, навпаки, їх формування заохочується з метою реструктуризації промисловості, стандартизації матеріалів і комплектуючих, обмеження конкуренції між дрібними фірмами.

Синдика́т (от гр. syndikos — действующий сообща) — термин, первоначально относящийся к трейд-юнионам (профессиональным союзам). В более позднее время синдикат — это организационная форма монополистического объединения, при которой вошедшие в него компании теряют коммерческую сбытовую самостоятельность, но сохраняют юридическую и производственную свободу действий. Иными словами, в синдикате сбыт продукции, распределение заказов осуществляется централизованно.

Синдикат (фр., гр., захисник) - 1. Одна з форм монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції, характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об'єднаних підприємств і, з другого, - втратою комерційної самостійності. 2. У Франції та в деяких країнах - назва професійних спілок.

Трест - одна з форм монополістичних об'єднань, в рамках якої учасники втрачають виробничу, комерційну, а часом навіть юридичну самостійність. Трест - об'єднання підприємств, фірм, в якому його учасники, що увійшли до складу тресту, втрачають свою виробничо-торговельну самостійність, керуються в цих областях своєї діяльності рішеннями керуючого центру.

Концерн - це статутне об'єднання п-в промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи п-в. Концерни можуть бути галузевими та багатогалузевими.

Глобалізація — перетворення певного явища на світове, планетарне, те, яке стосується усієї Землі, земної кулі. Процес розповсюдження інформаційних технологій, продуктів і систем по всьому світі, що несе за собою економічну і культурну інтеграцію.

Репарація — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розв'язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

Євро (€, Euro, Ευρώ) — офіційна валюта 16 з 27 держав Європейського Союзу, відомих також як Єврозона, рідна для понад 316 мільйонів європейців.

Метрополія — у Стародавній Греції так називали місто, яке заснувало свої поселення (колонії) на інших землях. Пізніше метрополією стали називати державу, яка володіє колоніями. Часом слово метрополія використовують як синонім слову столиця.

Ринкова інфраструктура – це підсистема ринкової економічної системи, сукупність елементів якої забезпечує функціонування взаємозв’язків між господарчими суб’єктами; оптимізує рух товарно-грошових потоків і носить не обслуговуючий, а забезпечуючий характер щодо економіки країни.

Секуляризація — це процес змін у взаємовідносинах релігії з суспільством у напрямку звільнення від релігійного впливу. Також перетворення церковної власності на державну власність. А ще, вилучення чого-небудь з відання церкви (наприклад шкільної освіти)

Олігополія (англ. Oligopoly) - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.

«Відрізки» -так називалися земельні ділянки після реформи 60-х років,які давалися селянам в користування.

Кооперація — це організована виробнича взаємодія між окремими працівниками, колективами бригад, дільниць, цехів, служб у процесі праці для досягнення певного виробничого ефекту.

Криві байдужості — у теорії споживання криві, що з'єднують всі споживчі набори (комбінації кількості товарів), які перебувають у відношенні байдужості. Інакше кажучи, порівнюючи будь-які два набори, що знаходяться на тій самій кривій байдужості, споживач не надасть перевагу жодному з них. Криві байдужості є наглядним способом представлення відношення переваги у випадку двох товарів.

Еластичність попиту – здатність до зміни попиту або його величини під впливом зміни роздрібних цін або динаміки нецінових факторів.
Цінова еластичність попиту — це чутливість попиту на даний товар до зміни ціни на нього. Показником цієї чутливості є коефіцієнт цінової еластичності попиту
.

“Криві байдужості” – емпіричні криві, що відображають збереження сумарних корисностей споживаних товарів у різних комбінаціях їхнього сполучення і перевагу одних комбінацій над іншими.

"Оптимум Парето" - такий рівноважний стан, за якого ніякий перерозподіл ресурсів чи продуктів не може поліпшити становище одного раціонального суб'єкта, не погрішивши тим самим становище іншого. Парето оптимальний стан ринку означає, що за умов, коли всі учасники ринку, кожен з яких оптимізує власну цільову функцію, досягають взаємної рівноваги інтересів і вигод, сумарна функція корисності максимізується. Відтак рух до оптимуму пов'язаний з таким переміщенням ресурсів, яке підвищує добробут хоча б однієї особи, не погіршуючи при цьому становища інших. За умов досягнення економікою оптимуму Парето подальше покращання її найважливіших параметрів можливе лише на шляху глибоких структурних зрушень.

Стерлінговий блок — угруповання капіталістичних держав, що склалося на базі валютно-екон. гегемонії Великобританії внаслідок прикріплення валют країн-учасниць до англ. валюти. Див. Валютні блоки.

Колективізація — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів.

Світова інфраструктура - інфраструктура охоплює ту частину світового господарства, яка забезпечує загальні умови суспільного процесу відтворення.

Мультиплікатор - (multiplier) Формула, що встановлює відношення між початковою зміною витрат і результуючими змінами в об'ємі виробництва. Поняття мультиплікатора застосовно до умов економіки з еластичною пропозицією, так що економічна активність визначається попитом.

Недосконала конкуренція — це згідно з економічною теорією така ситуація, в якій структура ринку не відповідає умовам для існування досконалої конкуренції. Розповсюдженою є наступна класифікація форм недосконалої конкуренції.

Концентрація виробництва - об'єктивний економіч. процес зосередження вироб-ва у все більш великих розмірах у рамках одного підприємства (об'єднання) або їх підрозділів. К. п. здійснюється двома осн. методами: на основі централізації, тобто розширення рамок підприємства або об'єднання за рахунок приєднання інших підприємств (або їх злиття), і інтенсифікації, суть до-рій полягає в зростанні обсягів вироб-ва продукції на одиницю трудових, земельних та ін ресурсів за рахунок застосування більш ефективних засобів і методів вироб-ва.

Домен (фр., від лат., володіння) - 1. Спадкове земельне володіння короля у середньовічній Європі. 2. Частина вотчини феодала із самостійним господарством. 3. Державне майно, як правило, земельне. 4. фіз. Просторове включення в твердому тілі з характерними особливостями, напр., магнітний домен. 5. техн. Частина інформаційного інтернет-простору, асоційована з певним власником (державою, організацією, індивідом).

Люстрації -(пол., перевірка, від лат., податний або фіскальний період) - періодичні описи державних маєтностей з метою визначення їхньої прибутковості. Провадилися з 1562 р. до кінця 18 ст. в Польщі, а в 1778-1876 рр. російським урядом у Литві, Білорусії, на Правобережній Україні.

Реконверсія (ре... і лат., обернення) - переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво продукції мирного часу.

Домініон — держава у складі Британської імперії. Главою домініону вважається англійський король (королева). Перші британські домініони — Канада (з 1867 р.), Австралійський Союз (з 1901 р.), Нова Зеландія (з 1970 р.) та ін.

Ленд-ліз — система передачі США в позику або оренду зброї, боєприпасів, стратегічної сировини, продовольства тощо країнам антигітлерівської коаліції під час 2-ї світової війни. Поставки за Л.-л. країнам антигітлерівської коаліції значною мірою сприяли розширенню виробництва в Сполучених Штатах Америки у роки війни і збагаченню монополій за рахунок.

Реквізиція — примусове вилучення державою манна власника в державних інтересах з виплатою йому вартості майна (в СРСР у 1920-ті роки — безоплатне вилучення).

Копігольдери -(англ.) - спадкові або довічні орендарі поміщицької землі у феодальній Англії.(Феодально залежний селянин).

Фригольдери (англ., букв. - вільні державці) - категорія землевласників у середньовічній Англії, що володіли землею довічно або спадково на підставі феодального вільного держання. Земельні володіння фригольдерів могли вільно відчужуватися.

Монополія - це окремі підприємства, об'єднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного виду і таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес цінотворення, і отримують більш високі (монопольні) прибутки.

Постіндустріальне суспільство – це суспільство інтелектуалів, у якому першорядне значення надається всебічному розвитку його членів. У ньому головну роль відіграють теоретичні знання.

Соціальне ринкове господарство — саме в цей період у найбільш благополучних країнах заходу — сша, канаді, японії, великій британії, франції, західній німеччині, швейцарії, нідерландах, бельгії, скандинавських та в деяких інших країнах — склалася соціально-економічна система, яка поєднує ринкові принципи організації господарства і розвинуту систему соціальних гарантій (страхування, пенсійне забезпечення, житлове кредитування — підтримка дітей, інвалідів, реабілітація тощо).

Латифундія — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок.

Холдинг (англ. holding — утримання, зберігання)

Придбання контрольних пакетів акцій та створення холдинг-компаній.

Підприємство, фірма, акціонерне товариство, що є власником частини або всіх акцій іншого підприємства та здійснює контроль над його діяльністю.

Фізіократи (фізіо... і...крат) - французькі економісти, представники класичної політичної економії 18 ст. Визнавали землю й землеробство єдиними джерелами багатства, а землеробську працю - єдиною продуктивною працею, що створює додаткову вартість.

Васалітет - система взаємовідносин між феодалами, за якої сеньйор (більший васал) мав зверхність, що визнавалася феодалом меншим (васалом). Васал мав щодо сеньйора ряд військових, майнових, політичних, правових обов'язків.

Конверсія -Заміна раніше випущених державних позик новою, щоб подовжити строки кредиту й змінити умови позики. 2. Обмін валюти даної країни на іноземну.

Феодалізм — панівна за середньовіччя у Західній і частково у Центральній та Східній Європі суспільно-екон. система, досить контроверсійна щодо наявности в історії України і сх. слов'ян, тому що це питання різно інтерпретує зах., у тому ч. укр. несов., та марксистська іст. наука.

Тетчеризм, - в Великобритании - экономическая политика 1979-1990гг., основывавшаяся на:

- дерегулировании частного сектора экономики;

- приватизация коммерческих организаций, контролируемых государством и местными органами власти;

- монетаризме;

- переходе от прямого налогообложения к косвенному;

- перераспределении доходов в пользу "творцов общественного богатства".

М.Тэтчер - премьер-министра Великобритании

Міжнародна економічна інтеграція – це етап у процесі розвитку міжнародного поділу праці, для якого характерним є утворення однорідного, внутрішньоєдиного господарського організму, що охоплює декілька країн, виникнення цілісності відокремленого комплексу держав. Хронологічно інтеграційний тип міжнародних економічних відносин почав формуватися після другої світової війни.

Індукція (від лат. inductio — наведення, спонукання) — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від часткового, окремого до загального.

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від загального до часткового, окремого.

Метод абстракції (лат. abstractio — віддалення) — відмова від поверхових, несуттєвих сторін явища для розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв'язків, дійсної тенденції руху.

Компаративний метод — це встановлення подібності та відмінності, що ґрунтується на підставі спів падання чи не спів падання певних ознак об'єктів.

Еклектичний принцип, суть якого полягає в спробах синтезу різних теорій, їх несуперечливого тлумачення.

Метод наукової абстракції (від лат. "abstractio" - відволікання, відхилення) набуває великого значення саме в економічній теорії. Суспільне життя неможливо вивчати в лабораторних умовах. Наукова абстракція є уявне виділення найбільш суттєвих сторін досліджуваного явища і відхилення від несуттєвих сторін, властивостей, явищ. Абстрактне мислення породжує метод аналізу і синтезу.

Первісне господарство -рівень розвитку господарства, який відповідає первіснообщинному ладу. Базувалося на привласнювальних формах господарства, таких, як мисливство й збиральництво.

Неолітична революція – це перехід до відтворюючого господарства і осілості, який спричинив дальший розвиток художнього мислення.

Натуральне господарство — це низький рівень розвитку технологічного способу виробництва, який ґрунтується на ручній праці, на основі якого повільно еволюціонувала колективна трудова власність і поступово трансформувалась у здебільшого нетрудові типи економічної власності з притаманними їм методами позаекономічного примусу до праці.

Привласнююче господарство – основна форма господарської практики первісного ладу, внаслідок якої люди лише користуються природними благами і не відтворюють їх (основним чином, вирощування культурних рослин та розведення свійських тварин).

Відтво́рююче г оспода́рство — спосіб життя, який ґрунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними: хліб, овочі, фрукти, м'ясо й молоко свійської худоби.

Община — це спільнота, яка збудована на тісних внутрішніх зв'язках, часто об'єднана за територіальною або родинною ознаками.

Ра́бство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Історично це система пристрою суспільства, де людина (раб) є власністю іншої людини (пана, рабовласника, господаря) або держави. Раніше в раби брали полонених, злочинців і боржників, пізніше і цивільних осіб, яких змушували працювати на свого господаря.

Латифундія — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок.

Фільварок -велике приватне рільниче або рільничо-скотарське господарство, що виробляло продукцію переважно для збуту. Велике багатогалузеве товарне господарство, що ґрунтується на примусовій праці кріпаків.

Гомстеди -земельні надели, раздававшиеся по Гомстед-акту, прийнятому в США в 1862.

Автаркія - економічний режим країни, що передбачає її самозабезпечення і відсутність торгівельного обміну з іншими країнами; незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. Життєвий ідеал кініків і стоїків.

Колон (стан) — напівзалежні селяни в період занепаду Римської імперії, залежні селяни у Візантійській імперії.

«Домостро́й» — пам'ятник російської літератури, літературний твір в жанрі «повчань», збірка правил, і порад. Найбільш відомий в редакції середини XVI століття, ймовірно складеної протопопом Благовещинського монастиря у Москві — Сільвестром, духівником Івана Грозного. До складу «Домострою» входять поради з релігійних, суспільних, родинних, господарських й інших питань.

Еконо́міка — теорія управління господарством, суспільними господарськими системами різних розмірів (від домогосподарства до загальнолюдського глобального господарства планети Земля), різних видів (натуральне і грошове) і різних епох.

Хрематистика (від «хрема» — майно, володіння) — «наука» про господарювання, гонитва за грошима, в основі якої лежить непродуктивна діяльність, з метою задоволення потреб та отримання прибутку.

Еквівалентність обміну – це забезпечення вартісної тотожності того, що віддає учасник обміну, - тому, що він отримує (quid pro quo - послуга за послугу, лат.).

Рента - це доход від власності, який сплачують орендатори власникам матеріальних невироблених активів (землі і надр) за право використання цих активів протягом певного періоду.

Марка — дуже багатозначне слово, яке може означати міру ваги, поняття і назви монет у нумізматиці, історичні терміни, філателістичний знак, маркетингові і виробничі поняття, може виступати синонімом до слова тип, бути етнонімом тощо.

Ало́д (давньонім. Allod від al — «повний» та od – «володіння») — індивідуально-сімейна земельна власність у варварських королівствах та ранньофеодальних державах Західної Європи. Володіння «алодом» (на відміну від бенефіції, феоду) не було пов'язане з виконанням феодальної служби і повинностей.

Бенефіцій (лат. beneficium – благодіяння) – форма васального тимчасо­вого (як правило – довічного) користування маєтком (землями), обумов­лена певними обов’язками перед королем чи сеньйором (військова служба, адмініст­ративні обов’язки, сплата податків) часів раннього середньо­віччя та сам маєток, наданий на вище вказаних умовах; також бенефіцій – податкові пільги та привілеї, надані у відповідності до норм римського цивільного права окремим групам осіб в Стародавньому Римі та середньовічній Західній Європі.

Фео́д (або лен) — спадкове земельне володіння, за яке потрібно було нести службу, переважно військову. Бенефіцій, що передався у спадок.

Сеньйорія – у Західній Європі часів середньовіччя — земельне володіння, що належало сеньйору

Теорія соціальної фізики (соціального прогресу) – теорія, згідно з якою суспільство – це система. Ця ідея належить А.Ж.. Кетле на поч.. 19ст. І було підкреслено важливість соціальних законів, а всі людські дії пов’язані із дією на людини певних законів…

«Комутація» ренти -За феодалізму заміна панщини і натурального оброку експлуатованих селян грошовою рентою, що відбувалася в результаті і в міру проникнення товарно-грошових відносин у село.

Га́нза (Ганзейська унія, Любецька унія — нім. Hanse, Lübische Hanse), іноді також: «Німецька Ганза», «Любецька Ганза» — унія вільних німецьких «ганзейських міст» (нім. "Hansestädte") на чолі з Любеком та торгових ґільдій (нім. Gilde), яка підтримувала і захищала торгівлю від феодалів і піратів у Північній Європі у 14—17 століттях (формально до 1669 року).

Гільдія (нім. Gilde - об'єднання купців) - різні об'єднання людей однієї або схожих професій або цілей. Гільдії — в Західній Європі в період раннього середньовіччя різні об'єднання — взаємодопомоги, релігійні, політичні; в XII–XV століттях корпорації купців, цехи, що захищали інтереси своїх членів, які домагалися правових і митних пільг. В Росії гільдії існували з XVIII століття до 1917 року як станові об’єднання купців.

Цехи́ (нім. Zunft, також нім. Zech) — закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих фахів, поширені в містах Західної Европи починаючи з XI—XII століття.

Необхідний продукт -це та частина суспільного продукту, яку одержує працівник з метою відтворення та розвитку його робочої сили.

Додатковий продукт -це та частина суспільного продукту, яка вироблена понад необхідний продукт.

Каноністи вчені, що "пояснювали", як правило, збільшенням трудових і матеріальних витрат у процесі товарного виробництва.

"Справедлива ціна", - (англ. Fair Price) - економічна концепція, що припускає, що в ціну включені тільки економічно обгрунтовані витрати, а прибуток не перевищує середньоринкову. У сучасному економічному праві різних країн містяться різні визначення цієї концепції, досить схожі за змістом.

Лихварський капітал - особлива форма позич-кового капіталу, за якої власник грошового позичкового капіталу надає у позику грошові кошти з умовою їх повернення з великим приростом - лихварським процентом, що сягає понад 100-200 % річних.

Полюддя — це інститут прямого позаекономічного примусу населення, в якому головна роль належить відносинам панування та підкорення — початковій фазі перетворення землі у феодальну власність.

Рядовичі - селяни, що працювали на феодала за договором; економічно залежі землевласники у Давньоруській державі, які уклали ряд (договір) на один рік.

Закупи — це збіднілі селяни, яких феодали приваблювали на свої землі, даючи їм позичку грошима, необхідним реманентом, збіжжям.

Ізгої (баніти) — у стародавній Русі XI—XII століть люди, що вийшли із свого звичайного суспільного становища у зв'язку із всілякими обставинами й перебували під опікою церкви.

Холопи — назва невільних людей у давній Київської Русі вживана поряд з назвою «челядь». Холопами називали чоловіків, а жінок — рабами. Холопи – населення, що перебувало у повній власності феодала.

Революція цін — процес значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості благородних металів, що виконують функцію загального еквівалента (грошей).

Революція цін – швидке і велике підвищення цін на товари. революція цін відбулася в Західній Європі протягом XVI століття, і полягала в підвищенні цін на продукти харчування, промислові товари та знеціненні дорогоцінних металів (небувалому до того кількаразовому протягом століття), викликаному великими надходженнями золота і срібла до Іспанії та Португалії внаслідок відкриття Америки (1492) та морського шляху до Індії (1498). революція цін відбулася в останній третині ХІХ столітті. Вона полягала в підвищенні цін на товари та одночасному зниженні цін на золото і була викликана відкриттям і розробкою великих покладів золота в Каліфорнії (США) і Австралії.

Світова колоніальна система – це та система, в якій не було рівного статусу між її членами.

Колоніальна система - досить складне явище всесвітнього масштабу, що сягає корінням далекого минулого людства, воно виникло з появою держави, існувало ще в рабовласницьку і феодальну епохи. Колоніальна система вона поширювалась по всіх територія.Колоніальна система – це та система, в якій не було рівного статусу між її членами.

Аграрний переворот (лат. agrarius – земельний від лат. ager – поле) – перехід від феодального напівнатурального господарства до високотоварного фермерського чи поміщицького сільського господарства.

Девальвація — офіційне зменшення золотого вмісту грошової одиниці чи зниження курсу національної валюти щодо золота, срібла, певної іноземної валюти.

Рейганоміка - Неоконсервативна економічна політика, яку проводила адміністрація президента США Р. Рейгана. характеризувалася класичними ринковими принципами, створенням стимулів для виробництва та зменшенням податків для стимулювання приватних інвестицій та ділової активності.

Торговий баланс — це чиста вартість експорту тільки товарів за вирахуванням їх імпорту.

Грошовий баланс – складова частина народногосподарського балансу, яка характеризує формування і використання частини національного доходу, що надходить у розпорядження населення у формі грошових доходів.

Цензитарій (лат.) - середньовічний селянин, який сплачував натуральний або грошовий оброк, чинш.

Технокра́тія (грец. τέχνη, «майстерність» + грец. κράτος, «влада») — ідеологія створення мерітократичного суспільства де влада належить науково-технічним спеціалістам^[1] та суспільство, створене на її основі. Ідею технократії, як влади науково-технічних спеціалістів, описав Торстейн Веблен у соціальній утопії «Інженери та Цінова Система» (1921) та інших творах.

Шлях із варя́гів у гре́ки («Грецький шлях») — назва основного водного торгового шляху Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими землями і скандинавські країни з Візантійською імперією. Виник наприкінці ІХ — початку Х сторіччя.

Шлях мав велике значення для розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі Київської Русі. Він сприяв зміцненню зв’язків між східно-слов’янськими племенами, що пришвидшило їх етнічну консолідацію та державне об’єднання.

Економічний цикл — періодичне повторення протягом років піднесення і спаду в економіці. Складається з таких фаз: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Диференційна рента - це за своєю сутністю не що інше, як додатковий прибуток, який отримують у будь-якій сфері промислового виробництва на будь-який капітал, що функціонує в умовах вище середніх.

Просте відтворення — це відновлення виробництва з року в рік практично в незмінних масштабах і на практично незмінній техніко-технологічній основі. Таке відтворення характерне для традиційних суспільств, де темпи зростання суспільного виробництва низькі, і як наслідок — уповільнений соціально-економічний прогрес. Подібне явище має місце і нині у багатьох країнах світу.

Реформи О. Косигіна - система заходів у промисловості та сільському господарстві, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Їхня розробка та прийняття основних положень відбувалися з 1965 р. за сприянням голови ради міністрів СРСР О. Косигіна.

Індустріа́льне суспі́льство — суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

Нова́ економі́чна полі́тика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою. НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською війнами.

Воєнний комунізм — назва внутрішньої політики Радянської держави, що проводилася в кінці 1917 - 1921 роках під час Громадянської війни. Основною метою було забезпечення міст і Червоної Армії зброєю, продовольством та іншими необхідними ресурсами в умовах, коли всі нормальні економічні механізми і відносини були зруйновані війною. Рішення про припинення військового комунізму та перехід до НЕП було прийнято 21 березня 1921 року на X з'їзді РКП (б).

Бре́ттон-Ву́дська систе́ма (Bretton Woods system) — створена після Другої світової війни міжнародна валютна система, в якій регулювалися валютні курси. Міжнародний валютний фонд сприяв стабілізації валютних курсів, а золото і долар використовувалися як міжнародні валютні резерви.

Скватерство - система вільного займу земель, яка була санкціонована в 1841 p.

Юнкери – 1. у середньовічній Німеччині - молодші сини правлячих родин, пізніше також - родів знаті й шляхти; 2. вел. землевласники у Пруссії, Меклембурзі та Гольштинії (визначення, вживане з 1-ї полов. ХIX ст.); речники консерватизму; 3. в рос. армії ХVIII - середини ХIX ст. підофіцери дворянського походження, учні офіцерських шкіл.

Шляхетське землеволодіння – це дуже давній вид землеволодіння, яке веде свої початки до остатків удільно-князівських земель і до старинних володінь магнатів. Право внутрішнього розпорядку такої вотчини було дуже здоровим. Шляхтич цією землею міг розпоряджатися на свій розсуд.

Неоконсервати́зм (від грец. νεος — новий і лат. conservo — зберігаю, охороняю) — сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства і визначає урядову політику та політичний курс провідних країн Заходу останніх десятиліть (наприклад: «рейганоміка», «тетчеризм»).

Континентальна блокада – система економічних и політичних заходів, що проводилася в 1806—14 наполеонівскою Францією по відношенню до свого противника — Великобританії. Була об’явлена 21 листопада 1806 Берлінським декретом Наполеона I. Декрет про К. б. забороняв вести торгові, почтові и др. відношення з Британськими островами.

Націоналізація (від лат. natio — народ) — перехід приватної власності у власність держави. Н має різний соціально-економічний і політичний зміст залежно від того, ким, в інтересах кого і в яку історичну епоху вона проводиться.

Ост-Індська компанія — назва кількох історичних торгівельних організацій, що займалися торгівлею з країнами Азії, насамперед з Індією: Британська Ост-Індська компанія; Голландська Ост-Індська компанія; Данська Ост-Індська компанія; Французька Ост-Індська компанія; Шведська Ост-Індська компанія.

Това́рна бі́ржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які провадять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку.

Централізовна мануфактура була найбільш розвиненою формою, яка об'єднувала найманих робітників в одній майстерні. Мануфактура вела до спеціалізації працівників і розділенню праці між ними, що підвищувало його продуктивність.

У розсіяній мануфактурі підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачав їх сировиною, знаряддями виробництва. Дрібний виробник фактично знаходився на положенні найманого працівника, що отримував заробітну плату, але продовжував працювати у своїй домашній майстерні.

Сеньйораж – це серія прибутків, що одержує національний банк та держава від випуску грошей. Економісти вважають сенйоражом емісійний дохід, що центральний банк, або держава отримує завдяки можливості створення грошової бази в режимі монополію. У сучасних державах, як правило, центральний банк друкує банкноти, в той час як державний монетний двір карбує монети, і обидва мають прибуток від сеньйоражу.

Банк – (італ.banco-конторка)-фінансове підприємство,яке виконує комплекс базових функцій (акумулює грошові кошти та інші цінності,надає кредити,випускає в обіг гроші та цінні папери,здійснює грошові розрахунки та інші функції) з метою привласнення прибутку.

Ве́ксель (нім. Wechsel)— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу). Вексель виник у 12-13 ст. в Італії в результаті розвитку міжнародної торгівлі та банківництва. Прообразом векселя були ордери, позичкові листи, грошові розписки.

Ярмарок (нім. Jahrmarkt — річний ринок) — періодичні торги та місця, де відбувалася гуртова й роздрібна торгівля різними товарами; продавці й покупці з'їжджалися на ярмарок з різних сторін, у тому числі й з-за кордону.

Бюргерство – (від нім. Bürger – городянин) – термін, яким за доби середньовіччя та Нового часу в країнах Зх. Європи означали громадян (повноправних мешканців) міста (аналог терміна «міщанин»). Виник бл. 12 ст., але поширення набув лише наприкінці 16 ст. чи навіть пізніше. Загальновживаним став у 18 ст. (витіснивши словосполучення «поважна людина»), остаточно його успіх закріпила Французька революція кінця 18 століття.

Левантійська торгівля – займалася переважно продажем на західноєвропейських ярмарках східних товарів. Товари левантійської торгівлі зустрічалися на ярмарках Західної Європи, особливо у французькій провінції Шампань. Ярмарок тривав майже цілий рік. Остаточно він занепав, коли торгові шляхи у зв'язку з великими географічними відкриттями перемістилися з Середземномор'я на Атлантичний океан.

На початку ХХ ст. у розвитку земельних відносин переважав пруський шлях. Але він ускладнювався виступами селянства проти поміщиків; з іншого боку, існувала можливість вирішення аграрних проблем шляхом реформ у сільському господарстві, які передбачали створення умов для зміни селянських орієнтирів, перебудови їхніх господарств, характеру праці. Реалізація цієї можливості закладала основи подальшого еволюційного розвитку у сільському господарстві та в цілому у суспільстві.

Грошове правило Фрідмена – згідно цього правила збільшення грошової маси необхідно проводити систематично, але поступово і незалежно від кон’юктури і циклічності коливань. Отже, грошове правило М.Фрідмен ¾ це своєрідний обруч, який стягує дискретне управління попитом на гроші.

Меркантилісти - представники меркантилізму. Їхня роль в історії політичної економії складається в тому, що вони вперше виділили з конкретного хаотичного матеріалу дійсності основні абстрактні поняття, що лягли в основу пізнішої системи політичної економії.

Смерди – це сільське населення, яке займалося господарством, дістаючи землю в уділ від общини або посідаючи приватну власність, отриману за службу князю («княжі смерди»). Смерди — люди повноправні й вільні.

Дата добавления: 2015-09-30