Задачі з невідкладних станів

ЗАДАЧІ З НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ

ЗАДАЧА

Дитина 10 міс. захворіла гостро о 4 годині ночі: підвищилась температура до 38,7⁰С, а через годину – 40⁰С, стала неспокійною. Лікар невідкладної допомоги ввів жарознижуючі засоби, після чого температура дещо знизилась, а потім знов піднялась до 39,6⁰С. Через 6 годин на сідницях, внизу живота, на стегнах з’явився плямисто-папульозний висип. Був викликаний дільничний лікар.

При огляді: температура 39,9⁰С, дитина збуджена, відмічається тремор рук та підборіддя, значне потовиділення. Шкірні покриви бліді, кінцівки холодні. На сідницях, внизу живота, на стегнах рясний плямисто-папульозний висип, поодинокі гморагічні висипання 1-3 мм в діаметрі, неправильної форми. АТ-100/60 мм рт.ст.. Тони серця ритмічні, ЧСС-180/хв.. В легенях везикулярне дихання, ЧД-52/хв.. Живіт м’який, безболісний. Менінгеальних симптомів немає.

1.Поставте діагноз.

2.Складіть план невідкладної допомоги на дошпитальному етапі та в стаціонарі.

Еталон відповіді:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ

I ст..

2.Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 5 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200 мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

ЗАДАЧА

Дитина 1 року 4 міс. Захворіла о 6 годині ранку: підвищилась температура до 38,5⁰С, а через годину до 39,7⁰С, стала неспокійною. Лікар невідкладної допомоги ввів жарознижуючі засоби. Температура знизилась до 38,2⁰С, але стан дитини не покращився. Через 4 години на ногах, сідницях з’явився плямисто-папульозний, а потім геморагічний висип. Була викликана карета швидкої допомоги.

При огляді лікарем швидкої допомоги виявлено: температура – 36,5⁰С, стан дуже тяжкий. Дитина загальмована, свідомість потьмарена. Шкіра блідо-сірого кольору, холодна та волога, акроціаноз. АТ – 60/30 мм рт. Ст.. Тони серця послаблені, ЧСС – 180/хв., пульс слабкий. В легенях везикулярне дихання, ЧД – 54/хв.. Живіт м’який, неболючий. Менінгеальних симптомів немає. Олігоурія.

1.Поставте клінічний діагноз.

2.Складіть план невідкладної допомоги на дошпитальному етапі та в стаціонарі.

Еталон відповіді:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..

2..Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) – 5-25 мкг/кг/хв. Для підтримки гемодинаміки.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200 мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

ЗАДАЧА

Дитина 1 рік 3 міс., вага 11 кг, захворіла гостро з підвищення температури тіла до 39,5⁰С., відмови від їжи, млявості, неспокою, одноразової блювоти. Протягом 6 годин стан дитини погіршився, з`явилась на стегнах та нижних кінцівках геморагічна висипка. При огляді стан тяжкий. Дитина неспокійна. Шкіра бліда, на сідницях, нижніх кінцівках – поодинокі зірчастої форми геморагічні елементи, неправильної форми, несиметричні. Кінцівки на дотик- холодні. Ps – 140 в хв., ЧД- 42 в хв., АТ – 130/90 мм. Рт. Ст., t – 38,6<sup>0</sup>С. Тони серця ослаблені. Дихання в легенях везикулярне. Живіт м`який. Гіперестезія. Менінгеальних симптомів немає.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1.Менінгококова інфекція, менінгококцемія, ІТШ І ст.

2..Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 5 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) – 5-25 мкг/кг/хв. Для підтримки гемодинаміки.

В стаціонарі: 1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200 мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

ЗАДАЧА

Дитина 3 роки (вага 16 кг.), захворіла гостро з підвищення температури до 39,3⁰С, головного болю, млявості. Стан дитини поступово погіршився, дитина стала сонливою, відмовляється від їжи, 5 разів була блювота. Оглянута лікарем швидкої допомоги. Стан дуже тяжкий, дитина загальмована, t – 37,6⁰С, Ps – 156 в хв., слабкий. Тони серця ослаблені. АТ – 80/40 мм. Рт. Ст., ЧД – 42 в хв. Шкіра бліда, акроціаноз, на сідницях, кінцівках, тулубі виявляється геморагічний висип неправильної форми, щільний на дотик, d до 3-8 мм. Менінгеальних симптомів немає.

1.Поставте клінічний діагноз.

2.Складіть план невідкладної допомоги на дошпитальному етапі та в стаціонарі.

Еталон відповіді:

1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..

2..Лікування на дошпитальному етапі:

1.Забезпечення венозного доступу.

2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.

4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5.Інотропи (допамин) – 5-25 мкг/кг/хв. Для підтримки гемодинаміки.

Лікування в стаціонарі:

1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.

2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200 мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).

3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.

4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).

ЗАДАЧА

Дитина К., 4 роки, захворіла гостро. Відмічалось підвищення температури тіла до 38,6⁰С, закладеність носу, сухий неглибокий кашель, зниження апетиту, головний біль, стала в”ялою, сонливою. Ввечері стан дитини погіршився. Під час огляду лікарем невідкладної допомоги: температура тіла – 40,1⁰С, дитина в свідомості, шкіра бліда, на дистальних відділах кінцівок холодна на дотик. Носове дихання затруднене, незначні серозні виділення з носових ходів, у ротоглотці – гіперемія та зернистисть задньої стінки, в легенях вислуховується жорстке дихання, ЧСС – 142/хв., ЧД – 28/хв., АТ – 115/65 mm Hg.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Визначте синдром, що потребує невідкладної допомоги.

3. Яку невідкладну допомогу слід надати.

Еталон відповіді:

1.ГРВІ (грип?), ринофаринготрахеїт, середній ступінь тяжкості.

2.Гіпертермічний синдром (“біла” лихоманка).

3. Жарознижуючі препарати: парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен

5-10 мг/кг внутрішньо чи метамізол 50% р-н 0,1 мл/рік життя в/м чи в/в

+ папаверин 2% р-н 0,5 мг/кг або діазепам 0,2-0,3 мг/кг в/м.

ЗАДАЧА

Дитина К., 4 роки, захворіла гостро. Відмічалось підвищення температури тіла до 38,6⁰С, закладеність носу, сухий неглибокий кашель, зниження апетиту, головний біль, стала в’ялою, сонливою. Наступного дня спостерігалось зростання температури до 39,7⁰С, дитина втратила свідомість, спостерігались короткочасні судоми. Під час огляду у хворого температура тіла – 39,9⁰С, свідомість сплутана (загальмованість), шкіра чиста, носове дихання затруднене, незначні серозні виділення з носових ходів, у ротоглотці – гіперемія та зернистисть задньої стінки, в легенях вислуховується жорстке дихання, ЧСС – 142/хв., ЧД – 28/хв., АТ – 115/65 mm Hg.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Визначте синдром, що потребує невідкладної допомоги.

3. Яку невідкладну допомогу слід надати.

Еталон відповіді:

1. ГРВІ (грип?), ринофаринготрахеїт, тяжка форма. Судомний синдром.

1. Гіпертермічний та судомний с-м.

3. Жарознижуючі препарати: парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен

5-10 мг/кг внутрішньо чи метамізол 50% р-н 0,1 мл/рік життя в/м чи в/в + нейролептики – діазепам 0,2-0,3 мг/кг в/м,

дегідратаційна терапія (фуросемід 2-3 мг/кг в/м чи в/в).

ЗАДАЧА

Дитина 3,5 років захворіла гостро з підвищення температури до 38,5⁰С, появи сухого кашлю. Вночі дитина прокинулась, стала неспокійною, кашель “гавкаючий”, дихання стало шумним. Через деякий час шумне дихання посилилось, стало поверхневим, з’явилась інспіраторна задишка, яка спостерігалась і в стані спокою. Шкіра дитини “мармурова”, вкрита холодним потом, ціаноз носо-губного трикутника та кінчика носа. Дитина збуджена, часом втрачає свідомість, при диханні спостерігається втягнення всіх поступливих місць грудної клітини. Виражена тахікардія, ЧСС – 132 уд/хв..

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. ГРВІ, ГСЛТ, стеноз гортані III ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

- викликати реанімаційну бригаду;

- до її приїзду налагодити постійне постачання кисню;

- ввести в/в преднізолон в дозі 3-5 мг/кг;

- ввести седуксен 0,1 мл/кг;

- спазмолітики;

- антигістамінні засоби.

В стаціонарі:

- катетеризація підключичної вени для інфузійної терапії;

- дитина постійно знаходиться в паракисневій палатці, одночасно проводиться інгаляція з травами (4-6 разів на добу);

- для дезинтоксикації – інфузійна терапія;

- з метою корекції в системі зсідання крові – гепарин 200-400 ОД/кг та пентоксифілін 5 мг/кг х 4 рази на добу;

- преднізолон 10 мг/кг;

- седативні препарати;

- серцеві глікозиди;

- корекція метаболічного ацидозу – 4% бікарбонат натрію 5 мл/кг на добу;

- інгібітори протеолізу;

- при неефективності вище перерахованих заходів – назотрахеальна інтубація

Етіотропна терапія:

- протигрипозний імуноглобулін 2 дози в/м.

- антибіотики.

ЗАДАЧА

Дитина 5 років захворіла гостро з підвищення температури до 39,8⁰С, млявості, головного болю, болю в м’язах, утруднення носового дихання.

Обличчя та тіло дитини гіперемійовані, ін’єкція судин склер, кінцівки гарячі на дотик, вологі. Слизова оболонка задньої стінеи глотки яскраво гіперемійована з гіпертрофією фолікулів. Тахікардія – 134 уд/хв. При аускультації – в легенях везикулярне дихання. Над симетричними ділянками легень ясний легеневий звук. Тони серця звучні. Живіт м’який, безболісний. Менінгеальні симптоми не виявлені.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. ГРВІ, гіпертермічний синдром, “червона” лихоманка.

2. Застосовують фізичні методи охолодження: дитину роздягають, обтирають тіло прохолодною (22-24⁰С) водою або напівспиртовим розчином, ставлять резервуар з льодом на магістральні судини та використовують прохолодні очисні клізми.

ЗАДАЧА

Дитина 3 міс., хворіє 2-й день. Захворювання почалось з підвищення температури до 38,5⁰С, появи рідких водянистих випорожнень, 2-разової блювоти. При огляді стан дитини середньої тяжкості. Шкіра бліда, тургор тканин помірно знижений. П`є рідину охоче. Слизові оболонки сухуваті. Тони серця ритмічні, звучні. В легенях – дихання везикулярне. Живіт здутий, помірно виражений метеоризм. Печінка і селезінка не збільшені. Маса до захворювання – 5500 г, на момент огляду – 5200 г. Випорожнення рідкі водянисті жовтого кольору 5 разів на добу. Діурез достатній.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2.Призначте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит, токсико-ексокоз І ст.

2.Оральна дегідратація глюкозо-сольовими розчинами об`ємом до 400 мл

на добу дробно, часто.

ЗАДАЧА

Дитина 6 міс., захворіла взимку гостро з підвищення температури тіла до 39⁰С, блювоти, неспокою, рідких випорожнень. На другу добу – повторна блювота, випорожнення до 8 разів на добу малокалові водянисті, жовті.

Госпіталізований на 3 день хвороби. Дитина млява. Шкіра помірно суха, тургор тканин знижений. Слизові оболонки сухі, язик обкладений білим нальотом. Велике тім`ячко дещо запале. Голос послаблений. Маса тіла при госпіталізації – 6 кг 500 г (напередодні захворювання була – 7 кг). Тони серця приглушені, помірна тахікардія. Виражена спрага. Живіт здутий, кишечник гурчить. Випорожнення водянисті жовтого кольору кожну годину. Діурез знижений.

1 Сформулюйте діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит, токсико-ексикоз ІІ ступеню.

2 Регідратаційна терапія (оральна, при погіршенні стану або неможливості оральної регідратації – парентеральна).

Регідратація проводиться глюкозо-сольовими розчинами об`ємом до 1 л на добу.

ЗАДАЧА

Дівчинка 3-х років захворіла гостро. Стала млявою, знизився апетит, з`явився головний біль, підвищення температури до 39,5<sup>0</sup>С, незначні виділення з носових ходів. Вночі дитина прокинулася від грубого “гавкаючого” кашлю, вираженої інспіраторної задишки в спокої за участю допоміжної мускулатури. Об`єктивно: дитина збуджена, блідість шкіри, періоральнйи ціаноз, гіперемія слизової оболонки ротоглотки, тахікардія. В легенях жорстке дихання. Із анамнезу відомо, що дитина страждає на алергічний дерматит.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надати невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий

ларинготрахеїт, стеноз ІІ ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

1. Відволікаюча терапія (гірчичники на литкові м`язи).

2. Тепле лужне пиття.

3. Содова інгаляція теплою парою.

4. Антигістамінні препарати.

5. Спазмолітичні препарати.

6. Жарознижуючі засоби (при t>38⁰С).

7. Глюкокортикоїди (1-2 мг/кг за преднізолоном в/в).

8. Інгаляція 100% кисню.

В стаціонарі:

1. Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню.

2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.

3. Глюкокортикоїди 10 мг/кг на добу в розрахунку по преднізолону.

Доза розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного

ритму.

4. Антигістамінні препарати у віковій дозах.

5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики,

муколітики. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеоброн-

хіального дерева впродовж декількох годин.

6. Зменшення маси тіла дитини на 3-4%, що досягається стимуляцією

діурезу зі скороченням добових надхождень рідини до 80% фізіоло-

гічної потреби.

2. Санація трахеобронхіального дерева і годування дитини перед наступним черговим введенням седативних препаратів.

ЗАДАЧА

Дитина 2-х років захворіла гостро з підвищення температури до 38,5⁰С, незначних катаральних проявів з боку верхніх дихальних шляхів. Раптово вночі з`явився “гавкаючий” кашель, осиплість голосу, інспіраторна задишка при неспокої.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий

ларинготрахеїт, стеноз І ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

1. Відволікаючі процедури (гірчичники на литкові м`язи).

2. Тепле лужне пиття.

3. Содова інгаляція теплою парою.

4. Спазмолітичні препарати.

5. Десенсибілізуючі препарати.

Лікування в стаціонарі:

1. Інгаляції протинабряковою сумішшю, парові інгаляції.

2. Відволікаюча терапія (загрівання міжлопаткової ділянки, литкових

м`язів, п`ят).

3. Антигістамінні засоби.

4. Спазмолітики.

5. Глюкокортикоїди (2-3 мг/кг за преднізолоном).

6. Муколітики.

7. Седативні засоби.

8. Антибіотикотерапія (дітям до 2-х років та пізньому стенозі).

ЗАДАЧА

Дитина 2,5 років хворіє другий день. Захворювання почалося гостро, температура 38⁰С, нежить, сухий “гавкаючий” кашель, сиплий голос. Сьогодні вночі дитина прокинулася, неспокійна, шумне дихання, виражена інспіраторна задишка. В акті дихання беруть участь допоміжні м`язи. Аускультативно в легенях жорстке дихання, утруднення вдиху. З боку інших органів патології не виявлено.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий ларинго-

трахеобронхіт, стеноз ІІ ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

-Заспокоїти дитину, забеспечити доступ свіжого повітря, зволожувати

повітря,

-провести содову інгаляцію теплою парою (1ч. л. На 1 склянку),

-поїти дитину теплим чаєм чи молоком з содою (0,5 ч. л. На 1 склянку),

-гірчичники на литкові м`язи,

-закапати в ніс судинозвужуючі краплі,

-при t> 38⁰С – жарознижуючі засоби,

-спазмолітики,

-протигістамінні засоби,

-глюкокортикоїди (1-2 мг/кг за преднізолоном в/м).

В стаціонарі:

1. Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню.

2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль.

3. Глюкокортикоїди 10 мг/кг на добу в розрахунку по преднізолону.

Доза розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного

ритму.

4. Антигістамінні препарати у віковій дозах.

5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики,

муколітики. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеоброн-

хіального дерева впродовж декількох годин.

6. Зменшення маси тіла дитини на 3-4%, що досягається стимуляцією

діурезу зі скороченням добових надхождень рідини до 80% фізіоло-

гічної потреби.

3. Санація трахеобронхіального дерева і годування дитини перед наступним черговим введенням седативних препаратів.

ЗАДАЧА

Дитина 2-х років хворіє другий день. Захворювання почалось гостро,

t-37,5-37,8⁰С, симптоми інтоксикації виражені помірно, нежить, сухий “гавкаючий” кашель. Об`єктивно: стан дитини середньої тяжкості, t-37,8⁰С. Відмічається незначний ціаноз носогубного трикутника, помірне роздування крил носа. Голос гучний, кашель “гавкаючий”. При збудженні відмічається інспіраторна задишка. В легенях жорстке дихання. З боку інших органів без патології.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий ларинго-

трахеобронхіт, стеноз І ступеню.

2. На догоспітальному етапі:

-Заспокоїти дитину, забеспечити доступ свіжого повітря, зволожувати

повітря.

-Провести содову інгаляцію теплою парою (1ч. л. на 1 склянку).

-Поїти дитину теплим чаєм чи молоком з содою (0,5 ч. л. на 1 склянку).

-Гірчичники на литкові м`язи.

-Закапати в ніс судинозвужуючі краплі.

-При t> 38 ⁰ С – жарознижуючі засоби.

-Спазмолітики.

-Протигістамінні засоби.

-Глюкокортикоїди (1-2 мг/кг за преднізолоном в/м).

Лікування в стаціонарі:

-Інгаляції в паракисневій палатці проводяться по 2 години 5-6 разів на

добу.

-Глюкокортикоїди (3-5 мг/кг маси коротким курсом 2-3 дні).

-Бронхолітики.

-Інфузійна терапія з розрахунку 40-50мг/кг.

-Антигістамінні засоби.

-Муколітики.

-Протигрипозний імуноглобулін.

-Антибіотикотерапія.

ЗАДАЧА

Дитина 2 міс, хворіє 5 днів. Захворювання почалося з кашлю, температура тіла 36,7^ОС. Оглянутий лікарем, діагноз ГРВІ. Кашель наростав, більше відмічався у нічні години. Призначене симптоматичне лікування не ефективно.

На 6 день кашель набув нападоподібний характер до 20 разів на добу, обличчя хворого червоніло, відмічався цианоз носогубного трикутника. Дитина приймала вимушене положення, язик висунутий. Відмічілася сльозотеча. Після нападу кашлю відходило в`язке харкотиння. При повторному огляді лікарем, під час огляду у дитини відмічається типовий напад спазматичного кашлю, під час якого дитина посиніла, перестала дихати. В легенях жорстке дихання, хрипів не має. Тони серця ритмічні, звучні.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Кашлюк типовий, період спазматичного кашлю, тяжка форма, апное.

2. Невідкладна допомога для виведення із стану апное:

- Звільнити дитину від всього, що може заважати диханню (одяг, пелюшки тощо).

- Звільнити ротову порожнину від слизу, харкотиння, блювотних мас за допомогою електровідсмоктувача, гумового балону або пальця, на який намотати марлю.

- Надавити на корінь язика для виникнення блювотного рефлексу та зняття збудження з дихального центру.

- Фіксація язика та підготовка до проведення штучного дихання (голова хворого трохи відкинути назад).

- Штучне дихання методом “рот до рота” або “рот до носа”.

- Дача зволоженого кисню.

- При відсутності ефекту – штучна вентиляція легенів (ШВЛ), інтубація трахеї.

ЗАДАЧА

Дитина 6 місяців (8кг) захворіла гостро. Відмічалось підвищення температури тіла до 39,3­­⁰С, дитина стала в”ялою, сонливою. Дитині давали жарознижуючі препарати на фоні яких температура не знижувалась. Через 3 години у дитини на шкірі нижніх кінцівок з”явилася геморагічно-некротична висипка. Під час огляду лікарем невідкладної допомоги: температура тіла – 37,1⁰С, дитина без свідомості, шкіра бліда, дистальні відділи кінцівок ціанотичні, холодні на дотик, дифузно на шкірі нижніх та верхніх кінцівках, ягодицях - неправильної форми геморагічно-некротична висипка. АД- 60/20 мм Hg, Ps-130 за 1 хв.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Визначте синдром, що потребує невідкладної допомоги.

3. Яку невідкладну допомогу слід надати.

Еталони відповідей:

1. Менінгококкова інфекція, генералізована форма, менінгококцемія, ІТШ 3 ст.

2. Інфекційно-токсичний шок 3 ст.

3. -Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів

-оксигенотерапія (за умов спеціалізованих бригад ШМД та наявності показань – забезпечення штучної вентиляції легень)

-в/в левоміцетину сукцинат з розрахунку 25мг/кг (200мг)

-глюкокортикостероїди 15-20 мг/кг (розрахунок по преднізолону), преднізолон – від 40 до 80 мг, найкращим препаратом вибору є гідрокортизон для в/в введення – 100 мг.

Початок інфузійної терапії – ізотонічними сольовими кристалоїдами в

обсязі 20 мл/кг маси тіла за 20 хвилин.

Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії та реанімації.

ЗАДАЧА

Дитина В., 9 років, захворіла 4 доби тому, коли відмічалось закладенність носу, субфебрильна температура до 37,2⁰С. Сьогодні температура тіла підвищилась до 38,6­­⁰С, з”явилось зниження апетиту, різкий головний головний біль, дитина стала в”ялою, сонливою, через добу дитина втратила свідомість, спостерігалися короткочасні судоми. Під час огляду у хворого температура тіла – 39,9⁰С, свідомість сплутана (загальмованість), шкіра чиста, носове дихання затруднене, незначні гнійні виділення з носових ходів, у ротоглотці – гнійний фарингит, дитина лежить на боку з привединими до тулуба ногами та запрокинутою головою, відмічається багаторазова блювота.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1.Менінгіт, набряк головного мозку.

2.- При наявності показів – підтримка життєво важливих функцій щільно до серцево-легеневої реанімації;

- Підвищене положення верхньої частини тулуба під кутом 30°;

- Забезпечення надійного доступу до венозного русла;

- Запобігання дій які можуть привести до підвищення ВЧТ, таких як струс тулуба і голови. Виконувати ретельний нагляд за хворим;

- Запобігання і термінове лікування судом (бензодіазепіни, барбітурати, діфенін), блювоти і нудоти (церукал), лікування больового синдрому.

- Корекція порушень водно-електролітного балансу, кислотно-лужного стану, метаболічних розладів.

- Рання інтубація для зниження ЦВТ і обов’язкова штучна вентиляція легень в режимі помірної гіпервентиляції з підтримкою рСО₂ = 30 мм рт.ст., РаО₂ = 100 мм рт.ст..

- Внутришньовенно капельно 20% розчин манітолу на протязі 10 - 20 хв. (1,5 - 2 г/кг/на добу в 2 - 3 введення); для збільшення эфекту манітолу фуросемид – 1 - 3 (до 10) мг/кг декілька разів на день.

Допамін (2 – 8 мкг/кг/хв) препарат вибору.

Дексаметазон - 0,5 мг/кг через 6 год. на протязі 3-х діб с послідуючим зниженням за рахунок подовження інтервалу введення через 8 - 12 - 24 год. на протязі наступних 6 діб.

ЗАДАЧА

Дитина 5 років, захворіла гостро з підвищення температури тіла до 38,9^ОС, стала млявою, сонливою. Через декілька годин стан дитини погіршився, температура тіла підвищилася до 40,2^ОС, відмічалася повторна блювота, стілець малокаловий із слизом і прожилками крові. Під час огляду лікарем дитина втратила свідомість, були короткочасні генералізовані клоніко-тонічні судоми, при пальпації живота відмічається болюча, ущільнена сигмовидна кишка.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу хворому.

Еталон відповіді:

1. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?) - дистальний коліт, тяжка форма, нейротоксикоз (гіпертермічний, судомний синдром).

2.Фізичні методи охолодження.

Жарознижуючі: парацетамол 15 мг/кг або ібупрофен 10 мг/кг, або 50% розчин метамізолу 0,1 мл/рік життя.

Протисудомні: діазепам 0,3-0,5 мг/кг парентерально.

ЗАДАЧА

Хвора 3 роки 10 міс. надійшла у відділення реанімації в дуже тяжкому стані в 2 години ночі з дому з діагнозом:ГРВІ з явищами менінгізму, гіпертермічний синдром. Захворіла гостро, біля 16.⁰⁰ – гіпертермія до 40⁰С, загальний неспокій, блювота. В подальшому стан дитини погіршився: млявість, порушення свідомості, генералізовані клоніко-тонічні судоми, з`явився геморагічний висип по всьому тілу.

Об`єктивно: стан край тяжкий, свідомість відсутня, тотальний ціаноз, кінцівки холодні. По всьому тілу рясний геморагічний висип, зливний, фіолетово-ціанотичного кольору, обширні некрози. АТ 60/20 мм. рт.ст. Тахіпноє, тахікардія. Сечі не було з 20⁰⁰ годин.

1. Поставте діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу на дошпитальному етапі.

Еталон відповіді:

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма – менінгококцемія,

тяжка форма ІТШ ІІІ ст.

2. Невідкладна допомога:

1.Забезпечення венозного доступу.

2. Антибактеріальна терапія –лєвоміцетин сукцинат натрію - 25 мг/кг

разово.

3. Гормонотерапія (по преднізолону 15-20 мг/кг).

4. Інфузійна терапія сольовими розчинами 20мл/кг маси тіла.

5. Протисудомна терапія – седуксен 0,5% - 0,5 мг/кг (сібадон).

ЗАДАЧА

Хворий 1 рік 6 міс., надійшов до відділення реанімації о 8.⁵⁵ з діагнозом: ГРВІ, отит, менінгіт у дуже важкому стані. Захворів гостро, 3 дні тому, t-38,8⁰ С, вночі t-40,5⁰ С. На другий день з`явилися гнійні виділення з лівого вуха. Оглянута дільничим педіатром, призначено місцеве лікування – краплі в вуха, компрес. На слідуючий день стан погіршився: в 4.<sup>00</sup> на фоні t 40<sup>0</sup> С з`явилися судоми, порушення свідомості, стогнуче дихання, блювота. При надходженні: свідомость порушена – сопор, стогнуче дихання, акроціаноз, мармуровий малюнок шкіри тулуба, ціаноз слизових оболонок, кровоточивість місць ін`єкцій. Різко виражені менінгеальні симптоми, правобічний птоз, анізопорія, зіниці d>s, фотореакція слаба. Судоми. Проведена люмбальна пункція: ліквор мутний, витікав під тиском 400 мм Н₂О ст., зеленого кольору, білок – 4,0 г/л,

р. Паледі (++++), нейтрофіли густо покривають поле зору.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

Еталон відповіді:

1. Гнійний менінігіт (пневмококовий?), тяжка форма, набряк головного

мозку ІІ-ІІІ ст.

2. Невідкладна допомога на дошпитальному етапі:

1.Дексаметазон 0,15 мг/кг в/м або в/в.

2.Фуросемід (лазікс 1-2 мг/кг).

В стаціонарі:

1.Антибактеріальна терапія: цефотаксим– 200 мг/кг/добу + ампіцилін 300 мг/кг/добу.

2.Інфузійна терапія глюкозо-сольовими розчинами 50мл/кг з введенням сечогінних препаратів (маніт + лазікс).

3.Дексаметазон 0,15 мг/кг кожні 4 години.

4.Протисудомні препарати.

Дата добавления: 2015-09-30