19.4 У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами цього пункту, то:
а) така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності;
б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких осіб:
на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою;
на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;
на державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.
19.5. У разі заповнення декларації іншою особою у ній має міститися інформація про таку особу на рівні інформації про платника податку.
Порядок виконання цього пункту визначає центральний орган державної податкової служби.
19.6. Перевірка достовірності даних, зазначених у декларації, проводиться у порядку, встановленому законодавством.
19.7. Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету в строки, встановлені цим Кодексом.
19.8. Сума, яка має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої декларації.
19.9. Форма декларації визначається центральним органом державної податкової служби з врахуванням таких умов:
загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи (витрати), які отримує (несе) незначна кількість платників податку;
декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;
розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат);
декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;
декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків.
Бланки декларацій мають безоплатно надаватися органами державної податкової служби платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.
19.10. Платник податку до 1 березня року, що настає за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного органу державної податкової служби з проханням надати консультацію щодо заповнення річної податкової декларації, а орган державної податкової служби зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.
19.11. Якщо нормами інших законів передбачено надання (підтвердження) фізичними особами інформації про доходи, така фізична особа має подати декларацію згідно з нормами цієї статті протягом будь-якого податкового періоду у звітному податковому році з відображенням доходів (активів) станом на день її подання.
Розділ V. Податок на додану вартість
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього розділу терміни вживаються в таких значеннях:
1.1) податок на додану вартість - непрямий податок, який додається до ціни та сплачується на кожному етапі постачання товарів (послуг);
1.2) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у випадках, визначених цим розділом;
1.3) особа - будь-яка із зазначених нижче осіб:
суб'єкт господарювання - юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;
інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання;
фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до розділу XVIII цього Кодексу), та/або ввозить товари на митну територію України;
представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби;
1.4) податок, оподаткування, платник податку, оподатковувана операція - відповідно: податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість;
1.5) постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження матеріальним активом як власником, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого майна, а також постачання товарів за рішенням суду.
З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, що охолоджене чи кондиційоване, вважаються матеріальним активом.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Постачанням товарів також вважається:
1.5.1) фактична передача матеріального активу іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріального активу згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальний актив передається не пізніше дати останнього платежу;
1.5.2) передача права власності на матеріальний актив за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
1.5.3) будь-яка з наведених дій платника податку щодо матеріального активу, якщо платник мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини: безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника, що використовується у господарській діяльності платника для його подальшого використання в цілях, не пов'язаних із господарською діяльністю такого платника; передача майна у межах балансу платника, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню;
1.5.4) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.
1.5.5) умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувались у залишках платника, який подав заяву про скасування реєстрації платником податку або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж визначеному цим розділом;
1.5.6) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;
1.5.7) передача товарів у відповідності з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю;
1.6) постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права власності на об'єкти права інтелектуальної власності та інший нематеріальний актив чи надання права користування, володіння або розпорядження ними, а також надання послуг, які споживаються в процесі вчинення певної дії або ведення певної діяльності.
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є:
1.6.1) домовленість утримуватися від певної дії або обіцянка не конкурувати з третьою особою, або дозвіл на будь-яку дію за умови укладення угоди;
1.6.2) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;
1.6.3) безоплатне постачання послуг іншій особі;
1.6.4) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;
1.6.5) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг, як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.
1.6.6) послуги з розміщення відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними, коли глядачі тільки бачать продукт або бренд, продукт чи бренд згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи бренд органічно вплітаються в сюжет і є його частиною;
1.7) супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України;
1.8) умовне звільнення від оподаткування у разі ввезення товарів на митну територію України - звільнення від сплати нарахованого податкового зобов'язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму.
Стаття 2. Платники податку
2.1. Для цілей оподаткування платником податку є:
а) будь-яка особа, що веде господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;
б) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
в) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:
особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог;
особа, на яку покладається виконання умов, за яких надається звільнення в оподаткуванні при ввезенні товарів на митну територію України (щодо цільового використання товарів), у разі порушення таких умов;
г) особа, яка купує чи придбаває у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження транспортний засіб, що був ввезений на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до пункту 19.2 статті 19 цього розділу, у разі, коли така особа не має права на звільнення в оподаткуванні.
2.2. Особою, відповідальною за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є особа, що веде облік результатів такої діяльності відповідно до договору.
2.3. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
2.4. Особи, зазначені у пунктах 2.2 та 2.3 цієї статті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законодавством для платників податку.
2.5. Особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 3.1 статті 3 цього розділу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Стаття 3. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку
3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням або місцем проживання з дотриманням вимог, передбачених статтею 5 цього розділу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
3.2. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, то такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники цього податку.
Стаття 4. Добровільна реєстрація платників податку
4.1. Якщо особа проводить оподатковувані операції та відповідно до пункту 3.1 статті 3 цього розділу не є платником податку у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій, що є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне самостійно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Стаття 5. Порядок реєстрації платників податку
5.1. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням або місцем проживання реєстраційну заяву.
5.2. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж 10 числа календарного місяця після закінчення місяця, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 3 цього розділу.
5.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
5.4. Особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, яка не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Датою переходу цих осіб на загальну систему оподаткування є дата реєстрації вказаних осіб як платника податку.
5.5 Особи, зазначені у пунктах 5.3, 5.4 цієї статті, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку проведення операцій чи даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.
5.6. У разі коли останній день строку подання заяви припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
5.7. Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто представником такої особи органу державної податкової служби. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
5.8. На вимогу органу державної податкової служби під час розгляду питання щодо реєстрації особи як платника податку така особа зобов'язана надати документи, що підтверджують наявність підстав для її реєстрації як платника податку. Перелік таких документів встановлюється центральним органом державної податкової служби. Ненадання особою таких документів або надання недостовірних даних чи документів є підставою для відмови в реєстрації особи як платника податку.
Орган державної податкової служби для прийняття остаточного рішення щодо реєстрації особи як платника податку має право здійснити дореєстраційний візит до суб'єкта господарювання для підтвердження підстав для реєстрації.
5.9. Орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не задовольняє вимогам, визначеним статтею 2, пунктом 3.1 статті 3 та пунктом 4.1 статті 4 цього розділу, або якщо є обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 6 цього розділу.
5.10. Орган державної податкової служби має право відмовити в реєстрації як платника податку особі, яка добровільно подала реєстраційну заяву, якщо за результатами проведення дореєстраційного візиту (перевірки наявності ліцензій, розташування особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання)) або за даними органів державної податкової служби, встановлена хоча б одна з таких обставин:
5.10.1) відсутність у особи ліцензій на здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;
5.10.2) відсутність особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання);
5.10.3) звільнення особи від сплати податку за рішенням суду.
5.11. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом десяти робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби.
5.12. Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 3 цього розділу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
5.13. Оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку повинен зберігатися платником, а копії свідоцтва, справжність яких засвідчена органом державної податкової служби, розміщуватися в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах.
5.14. Центральний орган державної податкової служби веде Реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
5.15. Для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щодекадно оприлюднює на своєму веб-сайті:
5.15.1) дані з Реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по-батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати його початку дії;
5.15.2) інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
5.16. Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, порядок проведення перевірки наявності ліцензій та розташування особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання), а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.
5.17. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
5.18. У разі зміни даних, що зазначаються у свідоцтві про реєстрацію платника податку, платник зобов'язаний провести заміну такого свідоцтва та подати до органу державної податкової служби заяву про перереєстрацію протягом 20 календарних днів після виникнення таких змін. Неподання зазначеної заяви є підставою для анулювання реєстрації за ініціативою органу державної податкової служби.
5.19. Якщо відповідно до законодавства визначено строк, на який утворено особу, або строк, після якого змінюються дані у свідоцтві про реєстрацію платника податку, зазначене свідоцтво видається тільки на такий строк.
5.20. Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення, до якої не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи та/або не змінюється дата державної реєстрації юридичної особи), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному цим Кодексом, в тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки із сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.
5.21. Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Стаття 6. Анулювання реєстрації платника податку
6.1. Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, коли:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 3 цього розділу, за умови погашення суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення (ліквідацію або реорганізацію) своєї діяльності відповідно до законодавства за умови погашення суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчать про відсутність оподатковуваних поставок;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, рішенням суду визнані недійсними;
д) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особа звільнена від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;
з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку;
і) органами державної податкової служби встановлено факт виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену пунктом 3.1 статті 3 цього розділу;
ї) платник податку, який є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 4.1 статті 4, але не підлягає обов'язковій реєстрації, має за останні дванадцять послідовних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені пунктом 3.1 статті 3 цього розділу та обсяг постачання товарів (послуг) платникам податку на додану вартість за останні дванадцять поточних календарних місяців є меншим від 75 % загального обсягу постачання;
й) при зміні засновника, посадових осіб (директора, бухгалтера) платника ПДВ, якщо в електронній базі даних про платників податків міститься інформація про вказаних осіб щодо їх участі в діяльності суб'єктів господарювання, щодо яких встановлено ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку таким суб'єктом господарювання чи пов'язаними із ним особами, скоєння економічних злочинів його посадовими особами чи пов'язаними із ними особами.
к) порушено провадження у справі про банкрутство платника.
6.2. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 6.1, здійснюється за заявою платника податку, а на підставі підпунктів "б" - "к" цього пункту може здійснюватись за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника.
6.3. Орган державної податкової служби анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 6.1 цієї статті, повністю сплатив суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету згідно з цим розділом, і повернув органу державної податкової служби свідоцтво про реєстрацію та всі засвідчені копії такого свідоцтва.
6.4. У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації орган державної податкової служби протягом 10 календарних днів після надходження заяви надає платникові вмотивоване письмове пояснення з цього питання.
6.5. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних, отримання бюджетного відшкодування (з урахуванням положень пункту 6.7 цієї статті).
6.6. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
6.7. Якщо в останньому звітному податковому періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до складу сум, на які надається право на віднесення сум податку до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів, необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання.
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |