У сучасному харчуванні, особливо в умовах малорухливого способу життя і не-великих затрат, найбільшу увагу в структурі харчування слід приділяти співвідно-шенню між тваринними і рослинними продуктами. Важливими характеристиками харчування є харчова й біологічна цінність їжі, макро- і мікроелементний склад та безпечність.
Охорона здоров’я від негативних впливів — пріоритетне завдання, яке може розв’язати харчова комбінаторика. З її допомогою можна проектувати і конструю-вати харчові продукти не лише безпечні для людини, але й захищати її генетичні структури від негативного впливу зовнішнього середовища за допомогою продук-тів функціонального призначення.
В цілому харчова комбінаторика — це науково-технічний процес створення но-вих харчових продуктів шляхом формування заданих органолептичних, фізико-хімічних, енергетичних і лікувальних властивостей, завдяки введенню харчових й біологічно активних добавок.
Створення нових видів харчових продуктів складається із двох зв’язаних проце-сів — проектування і конструювання.
Проектування харчових продуктів — процес створення раціональних рецептур й/або структурних властивостей, які забезпечують заданий рівень адекватності.
Конструювання харчових продуктів — створення продукту як єдиного цілого із окремих елементів, які індивідуально ці властивості не забезпечують.
За ступенем відповідності структури й складу проектованого й конструйованого продукту адекватної моделі або еталону харчові продукти ділять на дві основні групи:
• індустріальні харчові продукти другого покоління — це продукти, в яких, за-вдяки їх багатокомпонентному складу, забезпечується заданий рівень відповідності харчових речовин статистичному обґрунтованому еталону, враховуючи специфіку метаболізму у конкретних груп населення, об’єднаних національними, віковими або іншими ознаками;
• індустріальні харчові продукти третього покоління — це харчові продукти, масові частки компонентів в яких підібрані таким чином, що вони гарантують ці-льове й функціональне харчування визначених груп населення.
Проектування харчових продуктів третього покоління складається із кількох основних етапів:
• на першому етапі, наприклад, у випадку білоквмісного харчового продукту, моделюють амінокислотний склад білка проектованого продукту і вибирають зна-чення білоквмісних рецептурних інгредієнтів, які найбільше відповідають еталону;
• на другому етапі оцінюють жирнокислотний або вуглеводний склад продукту. За результатами цієї оцінки підбирають таке співвідношення компонентів, яке за-безпечує необхідне фізіологічне співвідношення між насиченими, моно- й поліне-насиченими жирними кислотами або відповідний вуглеводний склад;
• на третьому етапі розраховують енергетичну цінність проектованих продуктів харчування, яку порівнюють із контрольною або еталонною. Залежно від поставле-ної мети її знижують або підвищують з допомогою вуглеводо- чи жиромістких продуктів.
Проектування харчових продуктів третього покоління передбачає також вра-хування харчової або біологічної цінності з метою досягнення поставленого за-вдання.
На сучасному етапі розвитку все частіше застосовують терміни «функціональні продукти харчування», «збагачені продукти харчування», «фізіологічно функціона-льний харчовий інгредієнт», «пробіотичний харчовий продукт», «пробіотик», «пре-біотик», «синбіотик».
Функціональні — це продукти харчування, які підвищують опірність людського організму захворюванням, здатні поліпшувати фізіологічні процеси в організмі лю-дини і дозволяють йому тривалий період зберігати активний спосіб життя.
До цього часу не існує загальноприйнятого терміну «функціональний продукт». Найбільш типовими визначеннями терміну «функціональний продукт» є:
$9
«Функціона- Продукти, які володіють харчовою цінністю, включають ком-
льні продук- поненти, які забезпечують медичні або фізіологічні позитивні
ти» впливи
«Функціона- Продукти, які сприятливі для здоров’я, крім того впливу, який льні продук- мають наявні в них харчові речовини ти»
«Функціона- Продукти, які включають в себе бактерії, рослинні й тваринні
льні продук- продукти, які містять фізіологічно-активні речовини, корисні
ти» для здоров’я і знижують ризик розвитку хронічних хвороб
«Функціона- Харчові продукти, призначені для систематичного споживання
льні продук- у складі харчових раціонів всіма віковими групами здорового
ти» населення, знижують ризик розвитку захворювань, пов’язаних
із харчуванням, зберігають і зміцнюють здоров’я за рахунок на-явності в складі фізіологічно функціональних харчових інгреді-єнтів
Функціональні продукти харчування можна поділити на наступні групи:
— продукти збагачені з відповідним вмістом макро- і мікронутрієнтів;
— дієтичні і лікувального спрямування — направлені на усунення аліментарно-залежних захворювань людини;
— лікувально-профілактичного призначення — направлені на профілактику розповсюджених захворювань;
— спеціалізовані — вузьконаправлені на відповідні функції організму (радіоза-хисної, детоксикаційної, імуномоделюючої та інших дій або харчування в екстре-мальних умовах);
— дитячого і геронтологічного харчування.
Функціональні продукти досить поширені у багатьох країнах світу. В деяких
країнах Європи передбачені державні дотації на збагачення продуктів харчування вітамінами і мікронутрієнтами. В Японії активне вивчення про- й пребіотиків поча-лося у 80-х роках. Зараз ця країна займає перше місце за довготривалістю життя, що спеціалісти пов’язують саме з використанням пробіотичних і пребіотичних продуктів. Ринок функціональних продуктів в Японії досяг близько 6,8 млрд дол. США.
Споживання функціональних продуктів масового вжитку, у тому числі збага-чених ессенціальними мікронутрієнтами, вважається одним із найбільш діючих і економічно обґрунтованих шляхів корекції наявного дефіциту необхідних ре-човин. Проблема дефіциту мікронутрієнтів може бути розв’язана з допомогою розробки і включення в раціон функціональних продуктів, у тому числі збагаче-них незамінними нутрієнтами і біологічно активними добавками. Важливо здій-снювати комплексну товарознавчу оцінку продуктів харчування, збагачених мі-кронутрієнтами.
Японські дослідники виділяють три основні групи властивостей функціональ-них продуктів:
— висока харчова цінність;
— приємні органолептичні властивості;
— позитивна функціональна дія. Відомості про функціональні продукти, які розроблені і використовуються в
Японії, представлені в табл. 3.2.
9°
Таблиця 3.2
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ В ЯПОНІЇ
FOSHU-продукти* Функціональний інгредієнт
1. Поліпшують роботу кишечника і попереджують захворювання шлунково-кишкового тракту Клітковина. Олігоцукриди. Молочнокислі бактерії
2. Знижують вміст холестерину Соєві білки. Хітозан.
3. Знижують вміст нейтральних жирів Діацилгліцин.
4. Гіпоглікемічні Декстрини, пшеничні альбуміни.
5. Поліпшують засвоєння мінеральних речовин Фосфопептиди, олігоцукриди.
FOSHU* (Foods for specified health use) — абревіатура, яка прийнята в Японії для позначення функціональних продуктів.
Розробка нових функціональних продуктів зростає (табл. 3.3), хоча методологі-чні питання розробки і впровадження функціональних продуктів висвітлено явно недостатньо.
Таблиця 3.3
ПЕРСПЕКТИВНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ*
Функціональні продукти Запропонований механізм дії
1. Забезпечують профілактику онкологічних за-хворювань Антиоксидантний/антимутагенний і імуномоде-люючий, регулюючий апоптоз
2. Забезпечують профілактику серцево-судинних захворювань Антиоксидантний, судиннозміцнюючий, по-ліпшуючий кровообіг
3. Антидіабетичні Гіпоглікемічний
4. Для профілактики ожиріння Нормалізує обмін і поступлення ліпідів
5. Для поліпшення пам’яті Поліпшує кровопостачання мозку
6. Перешкоджають старінню Антиоксидантний, апоптоз-регулюючий
Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів
наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
від 7 вересня 2011 р. N 942
Відповідно до статті 5 Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року (далі - напрями), згідно з додатком.
Головним розпорядникам бюджетних коштів враховувати напрями під час формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1084 (1084-2004-п) (Офіційний вісник України, 2004 р., N 34, ст. 2252).
Міністерству економічного розвитку і торгівлі враховувати напрями під час розроблення проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України.
Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації:
забезпечити проведення системного моніторингу реалізації напрямів головними розробниками бюджетних коштів;
інформувати Кабінет Міністрів України щороку до 15 червня про результати зазначеного моніторингу.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 7 вересня 2011 р. N 942
ПЕРЕЛІК
пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень
і науково-технічних розробок на період до 2015 року
Фундаментальні наукові дослідження з найбільш
важливих проблем розвитку науково-технічного,
соціально-економічного, суспільно-політичного,
людського потенціалу для забезпечення
конкурентоспроможності України та сталого розвитку
суспільства і держави
Найважливіші проблеми фізико-математичних і технічних наук
Фундаментальні проблеми сучасного матеріалознавства
Найважливіші проблеми хімії та розвитку хімічних технологій
Фундаментальні проблеми наук про життя та розвиток
біотехнологій
Фундаментальні дослідження з актуальних проблем суспільних та
гуманітарних наук
Інформаційні та комунікаційні технології
Нові апаратні рішення для перспективних засобів
обчислювальної техніки, інформаційних та комунікаційних технологій
Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні
технології. Інтегровані системи баз даних та знань. Національні
інформаційні ресурси
Суперкомп'ютерні програмно-технічні засоби, телекомунікаційні
мережі та системи. Грід- та клауд-технології
Технології та засоби розробки програмних продуктів і систем
Технології та засоби математичного моделювання, оптимізації
та системного аналізу розв'язання надскладних завдань державного
значення
Технології та інструментальні засоби електронного урядування.
Інформаційно-аналітичні системи, системи підтримки прийняття
рішень. Ситуаційні центри
Технології та засоби захисту інформації
Енергетика та енергоефективність
Технології ефективного енергозабезпечення будівель і споруд
Технології електроенергетики
Технології атомної енергетики
Технології енергетичного машинобудування
Технології використання нових видів палива, скидних
енергоресурсів, відновлюваних та альтернативних джерел енергії.
Теплонасосні технології
Нанотехнології створення нового покоління мастильних
матеріалів для промисловості. Технології та засоби
експертно-аналітичного контролю якості моторних палив
(автомобільних бензинів та дизельного палива згідно з вимогами
"Євро-4"," Євро-5"; скрапленого нафтового газу і біопалива)
Способи застосування сучасного енергоменеджменту. Технології
забезпечення енергобезпеки
Раціональне природокористування
Технології сталого використання, збереження і збагачення
біоресурсів та покращення їх якості і безпечності, збереження
біорізноманіття
Технології моделювання та прогнозування стану навколишнього
природного середовища
Технології утилізації та видалення побутових і промислових
відходів
Технології раціонального водокористування, підвищення
ефективності очищення стічних вод та запобігання забрудненню
водних об'єктів
Технології очищення та запобігання забрудненню атмосферного
повітря
Технології раціонального використання ґрунтів і збереження їх
родючості
Технології виявлення і оцінки корисних копалин, їх
раціонального екологічно безпечного видобування
Перспективні технології агропромислового комплексу та
переробної промисловості
Науки про життя, нові технології профілактики
та лікування найпоширеніших захворювань
Цільові дослідження з питань гармонізації системи "людина -
світ" та створення новітніх технологій покращення якості життя
Створення стандартів і технології запровадження здорового
способу життя, технології підвищення якості та безпеки продуктів
харчування
Проблеми розвитку особистості, суспільства, демографія та
соціально-економічна політика
Геномні технології в біомедицині та сільському господарстві
Молекулярні біотехнології створення нових організмів та
продуктів для сільського господарства, фармацевтичної та харчової
промисловості
Конструювання та технології створення нових лікарських
засобів на основі спрямованого дизайну біологічно активних речовин
та використання наноматеріалів
Технології створення молекулярно-діагностичних систем та
терапевтичних засобів, ферментних та бактеріальних препаратів
Нові речовини і матеріали
Цільові дослідження щодо отримання нових матеріалів, їх
з'єднання і оброблення
Створення та застосування технологій отримання, зварювання,
з'єднання та оброблення конструкційних, функціональних і
композиційних матеріалів
Створення та застосування нанотехнологій і технологій
наноматеріалів
Створення та застосування технологій отримання нових речовин
хімічного виробництва
Харчування і здоров'я людини
Харчування - один з факторів зовнішнього середовища, який впливає на здоров'я, працездатність і тривалість життя людини.
Правильне харчування - основа здоров'я людини. Саме їжа, яку ми приймаємо, забезпечує розвиток і постійне оновлення клітин і тканин організму, є джерелом енергії, яку наш організм витрачає не тільки при фізичних навантаженнях, але і в стані спокою.
Продукти харчування - джерела речовин, з яких синтезуються ферменти, гормони і інші регулятори обмінних процесів. Обмін речовин, що лежить в основі життєдіяльності людського організму, знаходиться в прямій залежності від характеру харчування.
Зв'язок харчування і здоров'я була помічена ще в давнину. Люди бачили, що від неправильного харчування діти погано ростуть і розвиваються, дорослі хворіють, швидко втомлюються, погано працюють і гинуть. У XVII столітті адмірал англійського флоту Джордж Ансон в боях з іспанською флотилією не втратив жодного солдата, а від спалахнула на кораблях цинги у нього загинуло 800 чоловік з 1000. Відсутність вітамінів у їжі виявилося сильніше і небезпечніше зброї ворогів.
Після того, як на Алеутські острови в 1912 році були завезені рафіновані продукти (цукор, борошно, консерви), у дітей швидко поширився карієс зубів і вже в 1924 році майже все молоде населення Алеути, що вживали нову завезену їжу, страждало від карієсу. Історія рясніє подібними випадками. Спостереження показують залежність виникнення виразок, пухлин та інших захворювань шлунково-кишкового тракту та інших систем організму від якості їжі, недостатності в ній вітамінних комплексів.
Одночасно з цим можна навести приклади і зворотній залежності, коли з поліпшенням харчування значно знижувався захворюваність населення. Основні порушення в харчуванні, що спостерігаються в різних вікових та професійних групах зазвичай однакові. Це, в першу чергу, надлишок у їжі вуглеводів та жирів тваринного походження і дефіцит овочів, фруктів і ягід, а також найбільш страшне наслідок зміни ритму життя - порушення режиму харчування. Кожне з цих порушень, навіть окремо взяте, може впливати на стан здоров'я людини.
Таким чином, харчування безпосередньо забезпечує всі життєво важливі функції організму. Склад їжі, її властивості і кількість визначають зростання і фізичний розвиток, працездатність, захворюваність, нервово-психічний стан, тривалість життя. Нормальна, повноцінна діяльність людини, її ріст і розвиток залежать від харчування і можливі лише за умови постійного надходження в організм у необхідній кількості поживних (органічних і неорганічних) речовин. Харчування має бути збалансованим і раціональним, тобто містити в оптимальному співвідношенні компоненти їжі (білки, жири і вуглеводи). У харчовий раціон повинні обов'язково включатися м'ясо, риба, молоко (джерела жирів і білків), овочі і фрукти (джерела вуглеводів).
Раціональне харчування
З їжею в наш організм повинна поступати достатня кількість необхідних речовин: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин, але не надмірне. І в правильних пропорціях.
Суть раціонального харчування становлять три основних принципи:
- Рівновага між енергією, що надходить з їжею, і енергією, що витрачається людиною в процесі життєдіяльності
- Задоволення потреби організму в певній кількості, якісному складі та співвідношенні харчових речовин;
- Дотримання режиму харчування.
Важливе значення в живленні грають вітаміни, що містяться в м'ясі, яйцях, молоці, дріжджах, овочах, фруктах, крупах, а також мінеральні речовини (калій, натрій, магній, кальцій, фосфор, цинк, мідь, фтор, йод і ін)
Питаннями повноцінного і раціонального харчування займається гігієна харчування.
Основні компоненти харчування
Рекомендований набір харчових продуктів у раціоні дорослої людини
Всі продукти можна розділити на дві великі групи: тваринного і рослинного походження. У раціоні харчування людини частки харчових продуктів тваринного і рослинного походження мають становити приблизно 40 і 60%. Тільки в цьому випадку досягається повноцінне, збалансоване харчування.
Отримувана організмом кількість енергії
Рекомендована кількість енергії, білків, жирів і вуглеводів для дітей і підлітків.
Життєдіяльність організму протікає нормально тільки тоді, коли він отримує ззовні достатню кількість енергії (у вигляді білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів і води) і при цьому дотримується їх суворе співвідношення.
Калорійність їжі
Організм людини витрачає протягом доби дуже багато енергії. У вашому віці, наприклад, більше 2500 кілокалорій. Отже, організм з їжею повинен отримати стільки ж енергії, скільки він витратив протягом доби. Харчування, що відповідає цій умові, називається збалансованим. Звідси правило: кожен має споживати стільки калорій, скільки він їх витрачає. І тоді його маса буде перебувати на постійному рівні довгі роки. Ця стабільність - показник доброго здоров'я.
Кратність і режим харчування
Вкрай важлива кратність харчування, тобто розподіл раціону протягом дня. Найбільш правильним є чотириразове харчування - воно підтримує рівень поживних речовин в крові на оптимальному рівні. Дуже велике значення має дотримання режиму харчування. Необхідно прагнути до того, щоб час прийому їжі було постійним.
Працює з харчових продуктів
Особливу увагу необхідно звертати на сумісність якісно різнорідних продуктів. Наприклад, багаті білками продукти треба використовувати під час сніданку і обіду, так як білок підвищує життєвий тонус, стимулює діяльність нервової системи, прискорює обмін речовин. Харчування можна вважати нормальним тільки тоді, коли їжа в повній мірі відповідає потребам організму, забезпечує сталість маси тіла і сприяє нормальній роботі всіх органів і систем організму. Неправильно організоване харчування викликає серйозні порушення в стані здоров'я людини. Отже, основні правила харчування:
- Дотримання правильного режиму харчування.
Оптимальним вважається чотириразовий прийом їжі з інтервалами в 4-5 годин, в один і той же час. При цьому сніданок повинен складати 25% добового раціону, обід - 35%, полуденок - 15% і вечеря - 25%. Вечеряти рекомендується не пізніше ніж за 3 год до сну.
- Достатня, але не надмірна калорійність раціону.
Кількість споживаних калорій повинна покривати енерговитрати людини (які, у свою чергу, залежать від статі, віку і способу життя, в тому числі від характеру праці). Шкодить здоров'ю як недостатня, так і надмірна калорійність раціону.
- Правильне співвідношення основних компонентів харчування (білків, жирів, вуглеводів). У середньому співвідношення кількості вживаних білків, жирів і вуглеводів повинно складати 1:1:4, при великих фізичних навантаженнях - 1:1:5, для працівників розумової праці - 1:0.8:3.
- Повинна покриватися (але, знову ж таки, без надлишку) потреба організму в основних харчових речовинах (в першу чергу - незамінні амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, мікроелементи, мінеральні речовини, вода), забезпечуватися їх правильне співвідношення.
З вищесказаного можна зробити висновки. Фактор харчування є одним з найважливіших у профілактиці захворювань, збереження здоров'я і підвищення працездатності.
Характеристика стану харчування населення України.
Харчування - один із найголовніших факторів, що визначає здоров'я населення. Згідно оцінкам експертів ВООЗ здоров'я населення на 70 % залежить віл способу життя, найважливішим чинником якого є харчування.
Раціональне харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, подовженню тривалості життя, підвищенню працездатності, створює необхідні умови адаптації організму до змін навколишнього середовища.
Збереження здоров'я і працездатності населення, збільшення тривалості та підвищення якості життя - пріоритетне завдання держави, як у масштабах країни, так і для кожної людини зокрема.
Протягом останніх років спостерігається стійке порушення в структурі харчування населення України. Наукові дослідження та данні статистики свідчать про різке зниження споживання біологічно цінних продуктів: м'яса і м'ясопродуктів на 37%, молока і молочних продуктів на 34.8%, яєць на 37.5%, риби на 81%, овочів і фруктів на 49% при одночасному стабільно високому рівню споживання хлібопродуктів, тваринного жиру, зернобобових продуктів, картоплі. У населення України також спостерігається так званий "прихований голод" внаслідок дефіциту в харчовому раціоні вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- і мікроелементів (йоду, заліза, кальцію, фтору, селену). Дефіцит вітамінів, макро- і мікроелементів, тваринного білка став масовим постійно діючим негативним чинником.
Нераціональне, розбалансоване, полідефіцитне харчування сприяє розвитку і різкому зростанню у населення хронічних неінфекційних захворювань: (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, хвороб обміну, онкологічних), які набувають епідемічного характеру. Поширюється соціальне зумовлені інфекційні хвороби такі, як туберкульоз, який також пов'язаний з недостатнім, в першу чергу білковим, харчуванням. "Прихований голод" загрожує фізичному і інтелектуальному здоров'ю нації. В останні роки стан здоров'я населення України на стільки погіршився, що проблема виросла до загрози національної безпеки. Демографічна ситуація в країні оцінюється як кризова. Катастрофічне скорочення термінів життя, ріст смертності населення, перевищення на 7 % показників смертності над народжуваністю, різке зниження якості життя окремої людини та індексу здоров'я нації вцілому при значному порушенні харчового статусу населення обумовлює необхідність підняття питань харчування населення України на державний рівень.
Досвід багатьох країн світу свідчить, що послідовна комплексна державна політика в галузі харчування, спрямована на забезпечення всіх груп населення повноцінним, раціональним харчуванням дає позитивні результати в зниженні рівня захворюваності і поліпшення показників здоров'я населення.
Виробництво харчових продуктів:
удосконалення біотехнологічних процесів переробки сільськогосподарської сировини, враховуючи одержання нових видів продуктів загального та спеціального призначення з використанням ферментних препаратів та біологічно активних речовин;
використання побічної сировини харчової промисловості для виробництва повноцінних продуктів харчування і високоякісних кормів для тваринництва;
створення технології виробництва якісно нових харчових продуктів з направлено зміненим хімічним складом, відповідаю до потреб організму людини в тому числі:
а) продуктів харчування масового вжитку для різних вікових груп населення, особливо для дітей та осіб похилого віку;
б) продуктів лікувально-профілактичного призначення для профілактики захворювань і підвищення стійкості організму до негативного впливу чинників навколишнього середовища з різними видами забруднювачів;
в) продуктів харчування для спортсменів з різних видів спорту;
г) продуктів харчування для військовослужбовців та певних груп населення, що перебувають в екстремальних умовах;
створення вітчизняного виробництва вітамінів, мінеральних речовин та інших харчових речовин в об'ємах необхідних для повного забезпечення населення, зокрема шляхом збагачення ними продуктів масового вжитку, а також розширення виробництва біологічно активних добавок до раціону харчування;
організація крупнотонажного виробництва харчового білку і білкових композицій для збагачення харчових продуктів;
удосконалення системи зберігання продовольства на всьому шляху пересування сировини і готової продукції від поля або ферми до споживача, що забезпечує максимальне зберігання якості та зниження втрат біологічної цінності продуктів. Canada Ukraine Legislative & Intergovernmental Project
ВСТУП
Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем. Із довкілля людина споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні енергії і тканинних елементів, необхідних для росту, розвитку і функціонування організму, забезпечення обмінних процесів, нормального стану здоров'я і працездатності. Саме завдяки харчуванню забезпечується безперервність перебігу двох протилежних і взаємопов'язаних процесів асиміляції і дисиміляції.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |