Державна податкова адміністрація України

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для проведення індивідуальної роботи

з курсу: “Цивільний процес”

Тема 3.3 Порушення цивільних справ у суді, позов, поняття і суть позовного провадження.

Ірпінь – 2010р.

Укладачі

C.В. Дяченко, старший викладач

кафедри цивільно-правових

дисциплін

В.Я. Мойсеенко, старший викладач

кафедри цивільно-правових

дисциплін

Рецензент

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін, протокол №________ від “___”____________2008 р.

Зав. кафедрою Г.Г. Забарний

Програму розглянуто і схвалено на засіданні науково-методичної ради Національного університету ДПС України,

протокол №________ від “___”____________2008 р.

Заступник голови НМР

М.М.Недашківський

№ Студента за списком в журналі групи	ПіДГОТУВАТИ ВІДПОВІДНУ ПОЗОВНУ ЗАЯВУ
1.	Винокур працював на підприємстві інженером по тех­ніці безпеки. Знав справу свою і виконував її сумлінно. За його пропозицією органами державного енергетичного нагляду оштра­фували головного інженера підприємства за систематичні порушен­ня техніки безпеки проведення роботі. Директор підприємства. довідавшись про те, що Винокур не має диплома інженера, без по­годження з профкомом, звільнив його з роботи за непридатністю, мотивуючи тим, що Винокур не має відповідної освіти і не забезпечує ділянку цієї роботи. Винокур звернувся з позовом в суд про поновлення на роботі.
2.	В лютому 2001 р. Філінова закінчила Київський геологорозвіду­вальний технікум, подала заяву про зарахування її на роботу на підприємство «Промбуд», без зазначення в заяві, на яку посаду. Адміністрація «Промбуду» зарахувала її комірником, але пра­цювала Філінова у плановому відділі статистом. В червні Філінова з роботи була звільнена за скороченням штату. В серпні місяці в штат «Промбуду» була введена посада інженера-плановика. Зважаючи на це, Філінова звернулась до комісії по розгляду трудових спорів «Промбуду» з клопотанням поновити її на посаді плановика. Сторони не прийшли до згоди, і Філінова звернулась з позовом в суд до «Промбуду» про поновлення на роботі
3.	В 2000 р. Андрущенко заявив в суд позов до Андрущенко про визнання права власності на половину будинку. В по­зовній заяві Андрущенко зазначив, що 10 років тому разом з дружиною він купив в м. Золотоноші по вул. Луговій № 13 будинок. При ньому договір купівлі-продажу був вчинений на ім'я дружини. В цьому будинку він продовжує спільно з дружиною проживати до цього часу, платить всі необхідні за нього податки, проводив капітальний ремонт. Останнім часом їх взаємовідносини зіпсувались, і дружина перешкоджає йому користуватися будинком. Посилаючись на те, що будинок був куплений під час шлюбу і є спільною власністю, позивач просив суд визнати за ним право власності на половину будинку.
4.	Районна податкова інспекція наклала на бухгалтера заводу Тюкіра штраф за систематичну затримку перерахування в бюджет прибуткового податку і неточне його визначення. Оскіль­ки Тюкір добровільно відмовився внести штраф, податкова інс­пекція звернулася до суду з заявою, в якій просила стягнути з нього штраф з заробітної плати.
5.	Галкін був оштрафований Державтоінспекцією за по­рушення правил безпеки руху на автомашині. Оскільки Галкін платити штраф відмовився, Державтоінспекція звернулась в суд з заявою про примусове стягнення з відповідача цього штрафу.
6.	Пилипченко зареєструвала шлюб з Зленьком. Батько Пилипченко, який виграв по лотереї автомашину, подарував її дочці. Зленко був засуджений з конфіскацією належного йому майна. На забезпечення позову на автомашину був накладений арешт. Пилипченко пред'явила в суд позов про виключення з опису авто­машини.
7.	Працюючи техніком-будівельником, Ободковський ви­крав будівельні матеріали та продав їх, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений з позбавленням волі і конфіскацією майна. Для забезпечення позову в квартирі Ободковського було описа­но майно, в тому числі і речі, які особисто належали його брату Ободковському Є. К. — шафа під горіх, швейна машина «Верітас», мотоцикл М-72 та цегейкова шуба дружини. Ободковський Є. К. подав позов про виключення з опису на­лежного йому майна. В підтвердження обставин справи просив викликати та допитати свідків Булашенка і Зарненка.
8.	Представник заводу «Сільелектро» Долата одержу­вав на залізниці ст. Петрівці будівельний ліс, який прибув для за­воду з ліспромгоспу. Вантажні роботи проводило спеціальне вантажне управління № 6 Південно-Західної залізниці. Крановщик, який подавав ліс на автоприцеп, не побачив паровоза (належав депо), що під'їжджав збоку, і при різкому повороті впра­во вдарив краном в паровоз, внаслідок чого кран зійшов з рейок і впав. При падінні крана стрілою частково зачепило кабіну авто­машини, що рухалась і де сидів Долата, і нанесла останньому тяжкі тілесні пошкодження, внаслідок чого він став інвалідом 2 групи. Автомашину заводу знарядило автопідприємство № 8. В інтересах Долата позов був пред'явлений профкомом автопідприємства № 8.
9.	Фермер К. навантажив і відправив торговій фірмі два вагони сухофруктів. На станцію призначення — Донецьк — вагони прибули зі справними пломбами, але комерційним актом була ви­значена нестача вантажу в 102 кг. Торгова фірма заявила в суд позов до фермера К. про стягнен­ня вартості нестачі вантажу.
10.	Молодід М.. К. та її мати Молоділ М. Д. звернулися в суд з позовом до Бульбатенка про розділ житлоплощі в квартирі, яка складається з кімнат 14, 16 та 24 кв. м. з закріпленням за ними кімнати в 24 кв. м. Позивачі зазначали, що разом з ними проживають Глимнязь, з яким Молодід перебуває у фактичних шлюбних відносинах, та двоє їх малолітніх дітей. В підтвердження сроїх позовних вимог вони просили суд викликати та допитати свідків Лоденка і Валовенка.
11.	За порушення трудової дисципліни Передерій, в погод­женні з комітетом профспілки фабрики був звільнений з роботи. Оскільки він вважав своє звільнення незаконним, то звернувся з позовом в суд про поновлення на роботі і виплату зарплати за час вимушеного прогулу, заявивши клопотання перед судом допитати свідків Дем’яна, Сніжко та директора фабрики Довбиню.
12.	Горенко М., який виплачував на утримання дітей на користь Горенко С., яка проживає в м. Луганську, і Костриці М., яка проживає в м. Одесі, аліментів в розмірі 50% заробітної плати, подав позовну заяву, за місцем свого проживання (м. Васильків), до місцевого суду, в якій просив зменшити розмір аліментів.
13.	Профспілковий комітет шкіродубильного заводу домо­вився з міським В. О. «Зелений світ» провести санітарну чистку і порубку в парках міста з умовою, що за виконану роботу проф­ком для робітників забере зрубані дерева на хмиз. Для вивозу порубаного профком одержав за угодою від автопідприємства 5 автомашин. При навантаженні хмизу поставлена на гальма маши­на сповзла (в цей час була випущена ТЕЦ вода, яка підмила колеса) і придавила робітника заводу Андрієнка, який став інвалідом II групи, Андрієнко звернувся з позовом в суд про відшкодування збитків, нанесених каліцтвом, до В. О. «Зелений світ».
14.	Маховенко С. і Маховенко Д. перебували в зареєстрова­ному шлюбі. Під час сумісного життя вони побудували в м. Броварах житловий будинок на праві особистої власності, який був зареєстрований на ім'я Маховенка С. Одна з кімнат будинку була надана для проживання матері Маховенко Д., яка для цьогозасімейною домовленістю взяла на себе витрати по спорудженню будинку в розмірі 25% його вартості. В будинку проживала також повнолітня дочка Маховенків Оксана. Після розірвання шлюбу Маховенко С. пред'явив позов про розділ будинку.
15.	Пономаренко працював більше двадцяти років штур­маном, помічником капітана і капітаном в Дніпровському річ­ному пароплавстві. Має медаль ветерана праці та чотири грамоти. Постійно проходжим медичну комісію та визнавася гідним для виконуваної ним роботи. Від профспілкової організації пароплавства кожного року направлявся на санаторно-куротне лікування. В зв'язку з вібраційним захворюванням дру­гого ступеню він був переведений на іншу роботу, а потім пред'я­вив позов до судноремонтного заводу і Дніпровського пароплавства про відшкодування шкоди.
16.	При проведенні інвентаризації в інженера Землянікіна була виявлена нестача дошок 4,5 м^3. В своєму поясненні Землянікін зазначив, що 22 травня він одержав накладну № 3718 на 15 куб. метрів дошок. З завідуючим складом Костяницею вони домовились, що він розписується за одержання всіх 15 м^3, але буде брати по 1,5—2 м^3, про що щоразу на третьому екземплярі завідуючий буде робити відповідну по­мітку про кубатуру і кількість дошок, тому в дійсності він одер­жав тільки 10,5 м^3. Костяниця пояснив, що виписані по накладній № 3718 дошки Землянікін одержав повністю, що з кількістю відпущених 289 до­шок, відмічених на 3 екз. накладної, що є в Землянікіна П.,К., він згодний, а з кубатурою — ні. При перевірці дошок на складі в Костяниці ні нестачі, ні лишку не було виявлено. Комісія, яка перевіряла кубатуру 289 дошок, встановила, що вони складають тільки 10,5 м^3. При перевірці завозу дошок було встановлено, що виписані 15 м^3 були з числа завезених 50 м^3 з архангельського ліспромгоспу, які з товарної станції одержав Голота. При цьому в залізничній накладній склад товарної станції зробив помітку, що ліс був вивезений 16 автомашинами, а згідно дорожніх листів — тільки 15. Але завідуючий складом Костяниця подав до бухгалтерії прибутковий акт на всі 50 м^3. Підприємство «Маяк» заявило позов до Землянікіна, Костяниці та Голоти (з усіма ними був укладений договір на повну матері­альну відповідальнсіть) про стягнення вартості нестачі 4.5 м^3дошок.
17.	Степанову після закінчення інституту була обіцяна робота інженером в геологічне управління «Нафторозвідка», яке виплатило необхідний аванс тієї одноразової допомоги, яка йому належить згідно закону. Коли Степанов прибув по місцю роботи, то начальник управління повідомив, що вони не можуть його прийняти на роботу інженером, оскільки немає вільних посад, а можуть використати тільки техніком по бурінню. Степанов з цим не погодився і став вимагати, щоб управління або надало йому роботу за призначенням, або виплатило понесені збитки. Управління подало позов до Степанова про стягнення виданого авансу в сумі 200 грн. Степанов в письмовій заяві до суду просив стягнути з управлін­ня «Нафторозвідка» 550 грн., що складаються з вартості переїзду його і сім'ї; добових за час перебування в дорозі; з одно­разової допомоги на його самого і членів родини; з зарплати за десять днів по ставці інженера.
18.	З Матюшенко, сім'я якого складалася з трьох осіб, був укладений договір житлового найму в трьохкімнатній квартирі м. Києва на дві кімнати розміром 14 і 20 кв. м. В третій кімнаті розміром 21,8 к:в, м проживали подружжя Семенюків і двоє їх дітей. Подружжю Матюшенків пред'явило в суд позов до подружжя Семенюків про обмін квартири на інші житлові приміщення. Свої вимоги вони мотивували тим, що з відповідачами у них склалися неприязні відносини, виникли ускладнення в користуванні квартирою і що конфлікт між ними може бути вирішений лише шляхом обміну жилими приміщеннями. Матюшенко запропонували Семенюкам переселитися в двокімнатну квартиру, наймачем якої є Яцевич. В свою чергу Яцевич дав згоду переїхати в порядку обміну в однокімнатну квартиру, яку займала Сейфуліна. Сейфуліна та її сестра Проскуріна, які проживали в однокімнатній квартирі м. Одеси, виявили бажання переїхати в трикімнатну квартиру в одну кімнату, яку займали Семенюки. Яцевич, Сейфуліна і Проскуріна, які дали згоду на обмін на запропонований позивачами варіант, були залучені до участі в справі.
19.	На підставі рішення адміністрації і профспілкового ко­мітету заводу Маргус У. з сім'єю був виданий ордер на право все­лення в двокімнатну квартиру розміром 35 кв. м, наймачем якої була її мати, що померла. Маргус У. з сім'єю довгий час прожива­ла в цій квартирі, але в зв'язку з ненормальними відносинами, які склалися з її чоловіком і матір'ю, вимушена була переїхати на проживання в шестикімнатну квартиру, наймачем якої була сестра її чоловіка Маргус Л. і в якій поселилась в трьох кімнатах. При звільненні цієї житлоплощі в квартиру за згодою Маргус Л. все­лилась сім'я її дочки Логінової в складі п'яти чоловік. Прокурор пред'явив позов про визнання ордера, виданого Мар­гус У. на двохкімнатну квартиру, недійсним, і виселення її з сім'єю в квартиру, наймачем якої є Маргус Л., в три кімнати, які Її сім'я займала, мотивуючи позов тим, що ордер Маргус У. був виданий внаслідок неправомірних дій службової особи.
20.	Будинок Старостіна разом з фруктовими деревами, що були посаджені на присадибній ділянці, в зв'язку з будівництвом інституту підлягав зносу. За оцінкою комісії Старостіну належало виплатити 21900 грн., але він вважав, що оцінка вкладеної пра­ці по вирощенню дерев проведена неправильно і що йому необхід­но доплатити 500 грн., про що він і просив в позовній заяві до суду.
21.	Представник заводу «Сільелектро» Долата одержу­вав на залізниці ст. Петрівці будівельний ліс, який прибув для за­воду з ліспромгоспу. Вантажні роботи проводило спеціальне вантажне управління № 6 Південно-Західної залізниці. Крановщик, який подавав ліс на автоприцеп, не побачив паровоза (належав депо), що під'їжджав збоку, і при різкому повороті впра­во вдарив краном в паровоз, внаслідок чого кран зійшов з рейок і впав. При падінні крана стрілою частково зачепило кабіну авто­машини, що рухалась і де сидів Долата, і нанесла останньому тяжкі тілесні пошкодження, внаслідок чого він став інвалідом 2 групи. Автомашину заводу знарядило автопідприємство № 8. В інтересах Долата позов був пред'явлений профкомом автопідприємства № 8.
22.	На підставі рішення адміністрації і профспілкового ко­мітету заводу Маргус У. з сім'єю був виданий ордер на право все­лення в двокімнатну квартиру розміром 35 кв. м, наймачем якої була її мати, що померла. Маргус У. з сім'єю довгий час прожива­ла в цій квартирі, але в зв'язку з ненормальними відносинами, які склалися з її чоловіком і матір'ю, вимушена була переїхати на проживання в шестикімнатну квартиру, наймачем якої була сестра її чоловіка Маргус Л. і в якій поселилась в трьох кімнатах. При звільненні цієї житлоплощі в квартиру за згодою Маргус Л. все­лилась сім'я її дочки Логінової в складі п'яти чоловік. Прокурор пред'явив позов про визнання ордера, виданого Мар­гус У. на двохкімнатну квартиру, недійсним, і виселення її з сім'єю в квартиру, наймачем якої є Маргус Л., в три кімнати, які Її сім'я займала, мотивуючи позов тим, що ордер Маргус У. був виданий внаслідок неправомірних дій службової особи.
23.	Після смерті Сергієнка залишився будинок. Дружина по­мерлого Сергієнко Д. М. і її син від першого шлюбу Коломієць М. М. звернулись до суду з позовом про визнання їх спадкоємцями будинку, яким після смерті заволоділи його син — відповідач Сер­гієнко П. М; другий син Сергієнко С. М., який видав доручення на одержання всієї частини спадщини будинку мачусі — позивачці по справі. В позовній заяві була викладена до суду також вимога про розділ будівлі та визнання порядку користування земельною ділянкою.
24.	Член ЖБК М.Десняна займала однокімнатну квартиру. В тому ж будинку в трьохкімнатній квартирі сумісно з батьками проживала її внучка О. Десняна. Між ними був оформлений сімей­ний обмін житловими приміщеннями: за рішенням загальних зборів пайщиків О. Десняну прийняли в члени ЖБК з наданням їй одно­кімнатної квартири М. Десняної, яку з кооперативу виключили. На підставі виданих ордерів на обмін О. Десняну прописали в одно­кімнатній квартирі, а М. Десняну — в трьохкімнатній квартирі сумісно з сином і невісткою. Але фактично М. Десняна залишилась проживати в своїй однокімнатній квартирі, а О. Десняна — в квартирі батьків. Через деякий час остання одружилась з Вітрого­ном, якого прописали в однокімнатній квартирі, в якій проживала її бабуся. Через півтора року О. Десняна раптово померла. Після її смер­ті Вітрогін подав заяву на вступ в члени ЖБК і виділенні йому однокімнатної квартири, в якій був прописаний, але не проживав. М. Десняна звернулася в суд з позовом про визнання обміну жит­ловими приміщеннями недійсним і про поновлення її в правах члена кооперативу.
25.	В квартиру, яка складається з трьох кімнат, виконком Фрунзівської районної Ради народних депутатів поселив дві сім'ї — Заплітняк та Матушняк. Між Марією Заплітняк та Ольгою Матушняк виникали систематичні сварки, що приводили до бійок, в яких вже брали участь і їх чоловіки. У зв'язку з цим подружжя Заплітняк подало позов про виселення подружжя Матушняк з квратири за неможливістю дальшого спільного проживання.
26.	Автомашина підприємства «Таксі» внаслідок порушення правил вуличного руху водієм Кузнєцовим нанесла тілесні пошкод­ження Васильковій, яка переходила вулицю, повертаючись з ро­боти додому.. В довідці лікарні зазначалося, що Василькова перебувала на стаціонарному лікуванні з 10 по 30 липня цього року, куди була доставлена каретою швидкої допомоги з діагнозом: струс головно­го мозку, перелом носових кісток, вибито зуби, пошкоджено в багатьох місцях шкіру обличчя, рук, ніг. Від роботи Василькова була звільнена з 10 до 22 липня ц. р. За цей час страхова компанія видала їй допомогу в розмірі 90% зарплати. При виході з Інституту лікарі порекомендували Васильковій по­ряд з прийняттям ліків пройти обов'язково курс лікування в сана­торії загального типу та посилити і покращити харчування. Лікарсько-трудовою експертною комісією Василькова була ви­знана інвалідом її групи на один рік. Районний відділ соціального захисту призначив їй пенсію. Василькова подала до суду позовну заяву, в якій просила стягнути з відповідача щомісячну доплату різниці між зарплатою і пенсією, а також вартість пошкодженого плаття з шовкового ма­теріалу та ремонт годинника «Победа»
27.	До прокуратури району поступила заява про те, що в агропідприємстві “Прогрес” з площі 2,5 га не вивезено цукрових буряків. Кагати залишились не прикритими, через що значна кількість буряків зіпсувалась і збитки підприємству були нанесені знач­ні. Перевіркою було встановлено, що не сталося внаслідок недбайливого ставлення до своїх обов'язків бригадира, безконтрольності з боку голови агропідприємства і агронома. Бригадир свою долю збитку відшкодував добровільно. До голови агропідприємства і агронома був пред'явлений прокурором позов.
28.	Куліш, який володів будинком на праві особистої власності звернувся до суду з позовною заявою про виселення з кім­нати будинку Скрипника на час проведення капітального ремонту будинку (на 4 місяці). При розгляді справи в судовому засіданні позивач просив суд постановити рішення про виселення Скрипника зовсім. В основу своїх вимог він поклав той факт, що відпові­дач більше 4-х місяців не сплачує квартплату, і та кімната, яку він займає, тепер необхідна для його сина, який зсім'єю повернувся додому після демобілізації з військової служби.
29.	Холоденко пред'явила позов до Марусенка про встанов­лення батьківства дочки і стягнення, аліментів. Ці вимоги вона мо­тивувала тим, що з відповідачем перебувала в близьких відноси­нах і він обіцяв надавати їй матеріальну допомогу після народжен­ня дитини. Марусенко відповідав їй, що з нею знайомий декілька років за сумсіною працею, але в близьких стосунках з нею не перебував і не є батьком її дитини. Він має свою сім'ю — дружину і дитину, з якими весь час про­живає разом.
30.	Малиновська (17,5 років) пред'явила позов до Ковалевського про встановлення батьківства і стягнення аліментів на утриман­ня дочки. Позивачка зазначила, що вона перебувала з відповіда­чем у фактичних шлюбних відносинах, що з ним вела сумісне гос­подарство, що його зарплата повністю йшла на утримання сім'ї. Про ці обставини знають свідки Чорноока і Заморій, яких вона просила викликати в судове засідання.
31.	Кададова звернулася до суду з позовом до Валуйської про визнання права власності на 1/5 житлового будинку і про роз­діл його в натурі, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що він був придбаний по договору купівлі-продажу, який оформлений на ім'я матері чоловіка на спільні кошти. Вона і чоловік внесли поло­вину вартості будинку, а другу половину внесла Валуйська з доч­кою. Позов пред'явлений в зв'язку з тим, що після припинення по­дружніх відносин з чоловіком відповідачка перешкоджає їй з ма­лолітньою дочкою користуватися спірним будинком.
32.	Місцевий суд засудив до 2 років тюремного ув'язнення Виходця і на забезпечення матеріального позову наклав арешт на його майно. Коломійченко, брат дружини засудженого, який проживав з Виходцем в одній квартирі, подав до суду позов про ви­ключення з опису, проведеного в забезпечення позову, шафи для одягу з дзеркалом та буфету, посилаючись на те, що шафа нале­жить йому, він купив її в минулому році, а буфет — його дружині.
33.	Інженер Чуйкова після закінчення інституту прийнята на роботу на Херсонський текстильний комбінат. Комбінат мав надати Чуйковій квартиру, але, не маючи вільного житла у відом­чому будинку, директор комбінату звернувся з листом до райради про надання Чуйковій житлоплощі з його фонду з подальшим відра­хуванням житла з будинку, що споруджувався комбінатом. Про­хання комбінату було задоволене, і Чуйкова отримала квартиру. Через два роки вона виїхала на три роки на роботу за кордон, а в свою кімнату на прохання комбінату тимчасово на правах піднай­му поселила свою знайому по інституту Сердечну з сім'єю, яка також працювала на комбінаті. У зв'язку із звільненням з роботи Сердечної ЖЕК комбінату звернувся до суду з позовом про виселення Сердечної з квартири.
34.	Бондаренко проживала в двохкімнатній квартирі розмі­ром 33 кв. м і звернулася з заявою до ЖЕК ВО «Десна» про на­дання дозволу на обмін цього житлового приміщення на кімнату розміром 19 кв. м, яку займала її онучка Смоляк. ЖЕК відмовив у видачі дозволу на тій підставі, що внаслідок обміну Смоляк одноособово стане наймачем двохкімнатної квартири. Бондаренко звернулася до суду з позовом про визнання відмови ЖЕК необґрунтованою про видачу дозволу на обмін, посилаючись на те, що в зв'язку з похилим віком і станом здоров'я вона потребує допомоги і тому бажає поселитися разом з сином Смоляк і його дружиною, які проживають в одній квартирі з племінницею.
35.	Бригада теслярів за договором підряду з кооперативом зобов’язалась побудувати сховище для сільгосппродукції. Бригада свої обов’язки виконала в строк і якісно, кооператив же відмовився сплатити гроші, в зв'язку з тим, що кошторисом видатки на це будівництво не були передбачені. Бригада пред'явила в суд позов. В позовній заяві було також прохання забезпечити позов шляхом накладання арешту на рахунок кооперативу в банку.
36.	Секретар місцевого суду разом з іншою кореспонденцією подала судді одержану позовну заяву від швейної фабрики про стягнення з Перепелиці різного майна на певну суму надлишкової зарплати, та відшкодування матеріальних збитків у результаті нестачі матеріальних цінностей при передачі Перепе­лицею складу іншому комірникові.
37.	Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з Сичовою, Корольов в травні цього року знову зареєстрував шлюб в міськбюро РАГСу з Бровкіною. В липні місяці Сичова звернулася до суду з позовом про визнання шлюбу Корольова з Бровкіною не­дійсним. Напишіть позовну заяву від імені Сичової про визнання шлюбу Корольова з Бровкіною недійсним
38.	Совенку і Черненку належав на праві особистої влас­ності житловий будинок. Після смерті Совенка за дорученням фі­нансового відділу старший інспектор Сергієнко продав Самойличенку частину будинку (1/3) як виморочене майно. Передача бу­динку була оформлена у вигялді «акту-продажу», підписаного ін­спектором Сергієнком і Самойличенком. На підставі цього «акту-продажу» Самойличенко зареєстрував у Бюро технічної інвента­ризації куплену частину будинку на своє ім'я. Через деякий час померла Черненко. Частина будинку, яка на­лежала їй, як виморочене майно, перейшла до держави і надійшла у ведення районного управління комунального майна. Самойли­ченко звернувся до суду з позовом про розділ між ним і Управ­лінням комунального майна зазначеного будинку.
39.	Виконком сільської Ради виділив Го­ловку земельну ділянку в межах села для спорудження будинку. Головко і його сім'я проживали в двокімнатній квартирі будинку, який належав консервному комбінату. Після закінчення будівни­цтва Головко, подарував будинок своїй тещі Грищенко, яка посе­лилась у ньому з молодшим сином Головка. Сам же Головко з дру­жиною і сім'єю старшого сина залишився проживати в старій квар­тирі. Комбінат подав в суд позов, обґрунтовуючи його тим, що дого­вір дарування Головком було оформлено без наміру створити юри­дичні наслідки, а з метою залишення за своїм сином квартири в будинку комбінату, просив суд визнати цей договір недійсним і ви­селити Головка, членів його сім'ї і сім'ю старшого сина з квартири.
40.	Антонюк продав належну йому автомашину Деркачу через магазин комісійної торгівлі. Через півроку Деркач звернувся з позовом в суд до Антонюка про визнання недійсним договору ку­півлі-продажу автомашини, посилаючись на те, що у автомашини виявлено скриті дефекти, які заважають користуватися нею.

Дата добавления: 2015-09-29