Робота з дісципліни Історія та культура України..

Робота з дісципліни Історія та культура України.....

На тему: Утворення Київської Русі. Норманська та антинорманська теорії утворення Київської держави. Походження назви “Русь”.

Студентів группи ФТТ-15-1....... Кундель Є., Жеведь Е.,

Шерстяк В., Подтикан О.

Викладач дисципліни: Сараєва Ольга Віталієвна

м. Маріуполь, 2015 р.

................................

У заголовку «Повісті минулих літ» літописець Нестор поставив декілька запитань:

«Откуда есть пошла Русская земля?

Ктов Киеве начал первее княжить?

И откуда русская земля есть?»

Намагаючись відповісти на це питання історики сформулювали декілька теорій походження Київської Русі. Так, Російська феодальна історіографія XIV - XVII ст. штучно пов'язувала історію раннього періоду Київської держави з відо­мими давніми народами Східної Європи - скіфами, сарматами, аланами. Вва­жалося, що ім'я "Русь" походить від сарматського племені роксоланів.

Історіографія XVIII ст. висувала дві основні теорії походження Русі:

· Норманська теорія (авторами виступали німецькі вчені - Готліб Байєр, Герхард Міллер, Август-Людвіг Шлепер) - вони не вивчали джерел, а літописи визнавали недостовірними. Проте визнавали, що на Київський престол були запрошені варязькі князі - Рюрик, Синеус, Трувор. Вважали, що слов'янські племена були дикими, не знали ні зе­млеробства, ні скотарства, ні ремесла. Всю культуру Київської Русі во­ни приписували варягам, саме ім'я "Русь" пов'язували тільки з варягами (відомі також під назвами - вікінги, нормани).

зображення Велікого Князя Рюрика

На захист своєї теорії «норманісти» висували такі аргументи:

1. Русь отримала назву від «Руотси». Так у середині XI ст. фіни називали шведів;

2. Більшість імен руських послів, що зафіксовані в договорах з Візантією (911р., 944р.), мають скандинавське походження - Карл, Інегельд, Фарлоф, Веремуд та ін.;

3. Візантійський імператор Констянтин Багрянородний у своїй книзі «Про управління імперією» наводить як слов'янські, так і руські назви дніпровських порогів. Більшість руських назв мають давньонорманське походження;

4. Ісламські географи та мандрівники IX-X ст. завжди чітко розділяли «русів» і «слов'ян».

* Антинорманська теорія (автор - Михайло Васильович Ломоно­сов) - у ході історичного розвитку слов'янські племена прийшли до створення держави. Проте аж до XX століття більша частина буржуа­зної історіографії не визнавала цю теорію.

На противагу «антинорманісти» стверджували:

1. Назва «Русь» слов'янського походження, оскільки тісно пов'язана з назвами річок Рось, Руса, Роставиця у Центральній Україні;

2. Жодного племені чи народу під назвою «руси» не було відомо у Скандинавії і про нього не згадує жодне давньонормандське джерело, включаючи саги;

3. Один з найдавніших ісламських письменників Ібн-Хордадберг чітко називає русів слов'янським племенем;

4. Археологічні матеріали із міст та торговельних шляхів Східної Європи свідчать про обмежений, фрагментарний вплив «варязького чинника».

На сьогоднішній день не існує остаточної версії, яка б розкривала таємницю утворення Київської Русі. Але відомо, що процес виникнення і становлення Руської держави відбувався з І пол. ІХ по кінець Х ст.

Давньоруська Київська держава - ранньофеодальна держава ІХ - по­чатку XII століття, що охоплювала територію від Балтики до Волго-Окського ме­жиріччя. Досить швидко Київська Русь стала посідати чільне місце у старому світі. У письмових джерелах візантійських, скандинавських, французьких авто­рів багато написано про Русь як про могутню державу, що посідала важливе мі­сце у системі європейських політичних і економічних відносин.

Наприкінці VІІІ у Х ст. відбулося об’єднання східнослов’янських союзів плеен (полян, древлян, сіверян, уличів, тиверців, дулібів, бужан, волинян тан.) навколо Києва, йшов подальший процес зміцнення ранньофеодальної Наприкінці VІІІ- у Х ст. відбулося об’єднання східнослов’янських союзів племен (полян, древлян, сіверян, уличів, тиверців, дулібів, бужан, волинян та ін.) навколо Києва, йшов подальший процес зміцнення ранньофеодальної держави – Київської Русі......................................................................................
Передумовами утворення державності були:

а) економічні (розвиток продуктивних сил, землеробства, скотарства, ремесел, торгівлі, зростання міст);

б) соціально-політичні (розклад родоплемінних відносин, відокремлення правлячої верхівки – князів, дружинників, старшин).

Проіснувала ця держава, як відносно єдина структура, приблизно 250 років (з 882 по 1132 р.). Київська Русь була історично першою організованою формою об’єднання українців.…………………………………..
Держава східних слов’ян охоплювала значну територію. Її простори простягалися від Балтійського моря до Чорного моря, та від Закарпаття до Волгодонського межиріччя, що становило 800 тис. кв. км (майже половина її – у межах сучасної України) із чисельністю населення від 3 до 12 млн. осіб. Київська Русь була могутньою державою, відповідала загальноєвропейському рівню тогочасної цивілізації. Провідну роль у її творенні відіграв слов’янський люд, а не чужинці – варяги (нормани), як намагаються трактувати творці та прихильники “норманської теорії”
За політичною формою правління Русь – це ранньофеодальна монархія. На чолі держави стояв великий київський князь, він також був володарем усієї землі Руської. Залежні від великого князя “світлі князі” та бояри володіли князівськими і удільними вотчинами. Дрібніші феодали, які перебували у їхній залежності, були власниками окремих міст та сіл у Київській Русі. Власність була спадковою.……………………………………………………..
За допомогою дружини великий київський князь завойовував нові землі, із підвладних земель щорічно збирав данину – полюддя. Найбільш знатні дружинники разом із придворною аристократією становили боярську раду, яка була постійним дорадчим органом при великому князеві.
Основною категорією населення Київської Русі були феодально-залежні селяни – смерди, які вели власне господарство, працювали на феодала, сплачували князеві данину, виконували інші повинності.
У феодальній державі існували різні ступені залежності смердів. Закупи – це селяни, які потрапили у залежність через позику. Сплативши, або відробивши позику, вони ставали вільними. Мешкали у дворі феодала і працювали холопи, “челядь”, тобто раби, але поширення класичного рабства у Київській Русі не простежується, оскільки воно було на той період вже економічно невигідним.………………………………………………………….
Соціально-економічні відносини у державі регулювалися “Руською правдою” – збірником судових законів, укладеним за князя Я.Мудрого. Цей нормативний кодекс забезпечував недоторканість феодальної власності, відображав правові норми у державі. Так, обмежувалась кровна помста, а у пізніших редакціях смертна кара взагалі була відсутня. Відомо понад 100 списків “Руської правди”, складених у XIII–XVIII ст. “Руська правда” мала великий вплив на подальший розвиток феодального права України, Росії, Білорусі, Литви і Польщі.………………………………………………………..
Всі князі Київської Русі, згідно норм феодального права, як нащадки великого київського князя, мали рівні права на спадщину предка. Рівні права накладали відповідальність всіх за долю держави, це призводило також до феодальної міжусобної боротьби, щоб зрівнятись у правах із великим київським князем.…………………………………………………………………
Поступово домінуючою стає друга тенденція, що призводить у середині ХІІ ст. до феодальної роздробленості та занепаду Київської Русі.
Велич та сила Київської Русі, зростання її авторитету на міжнародній арені примножувалося зусиллями багатьох великих князів, які управляли державою протягом 250 років.

Причини формування ранньофеодальної держави у східних слов'ян:

v неухильне зростання продуктивних сил;

v майнова диференціація;

v прискорення процесу класоутворення внаслідок успішних воєнних походів;

v захоплення громадських земель і початок формування феодальних відносин;

v необхідність відбиття зовнішньої агресії і захисту торгових інтересів.

Отже, період становлення давньоруської держави пов’язаний з правлянням останніх представників династії давноруських князів – Діра та Аскольда і початком князювання в Києві династії Рюриковичів. Вивчаючи історію походження Рюриків науковці дійшли підсумків, що ймовірніше за все у 862 році варяг на ім’я Рюрик із братами Синеусом та Труваром осіли у Новгороді. Вони і почали собою довгу низку українсько-руських князів. Пояснюючи походження Рюрика, автор літопису «Повість минулих літ» Нестор стверджував, що близько 862 р. слов’янські та фінські племена Псково-Новгородської землі закликали на князювання Рюрика (817-879) – представника скандинавської аристократії, який започаткував княжіння династії Рюриковичів. Фактично мова йшла про укладення ряду – усного договору між аристократом зі Скандинавії та елітою слов’янсько-фінських племен.

У дружині Рюрика, як оповідає літопис, були ватажки Аскольд і Дір, які спочатку залишилися в Новгороді, а пізніше почали засвоювати нові землі по Дніпру. Допливши до Києва, вони пристали до полян, наложили на них данину та лишилися боронити місто від хозарів. Таким чином, Аскольд (860-867 рр.) і Дір (кінець 880-х рр.) стали першими князями на Русі.

За князювання Аскольда відбулась перша спроба прийняти хрещення на державному рівні. Правда, хрестилися тільки князь Аскольд і частина верхівки суспільства – князі, дружинники і бояри, а народ не схвалив і не підтримав цієї ініціативи.

Загинув Аскольд через підступність Олега, який замаскувавши свою дружину під купецький караван, без перешкод підійшов до Києва, виманив князя Аскольда і Діра за місто, убив їх і захопив Київ. З цього моменту фактично розпочинається формування кордонів Київської держави.

Дата добавления: 2015-09-29