Тема: Мікроклімат закритих приміщень

Титульнийлист

Назва ВНЗ

Розрахункова робота

з дисципліни „ _______________”

Тема: Мікроклімат закритих приміщень

Варіант№

Група

Факультет

Прізвище, ім’я студента. Перевірив:

(ПІБ викладача)

Змістова частина роботи:

РОБОТА №3.

МІКРОКЛІМАТ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ.

Мета роботи. Оцінити вплив процесів життєдіяльності людини на параметри мікроклімату закритих приміщень.

Завдання 1. Знайти, на скільки градусів може підвищитися температура у приміщенні об'ємом V, у якому N людей виконують роботу із невеликим фізичним навантаженням. Кратність об'єму повітря при неорганізованій природній вентиляції дорівнює К. Teплоємність повітря С = 1370 Дж/(кг К), а його густина p = 1,2 кг/м³

Для виконання цього завдання приймаємо, що спочатку в приміщенні була температура така ж, як і зовні (літній період), і вона піднялась до температури повітря, що видаляється із приміщення. Кількість тепла, яке виділяється у приміщенні за одну годину, дорівнює

Q = 3600 W= 3600 gN, (3.1)

де W - сумарна потужність джерел виділення тепла, Вт;

N - кількість джерел виділення тепла (кількість людей у приміщенні);

g - потужність виділення тепла однією особою, яка коливається в межах від 100 до 230 Вт залежно від фізичного навантаження.

Це тепло йде на нагрівання повітря, яке було у приміщенні об'ємом V, і нагрівання повітря, яке надійшло в приміщення за одну годину. Отже, за цей час об'єм повітря, яке нагрілося до температури Т₂, становить V+KV.

Кількість тепла, яка йде на нагрівання повітря з теплоємністю С і масою від температури Т₁ до температури Т₂ визначається за формулою

Q = mc(T₂-T₁). (3.2)

Об'єм повітря пов'язаний з його масою формулою:

m = pV(1 + K), (3.3)

де: p - густина повітря.

Прирівнюючи праві частини рівнянь, що описують кількість виділеного тепла і тепла, що пішло на нагрівання повітря, знаходимо шукану різницю температур:

∆T = T₂-T₁ = 3600 gN (3.4)

Ср(К+1)V

Наприклад, нехай у приміщенні об'ємом 250 м³ знаходиться 20 осіб, які виконують легку фізичну роботу. Кратність обміну повітря дорівнює 0,75. Підставивши числові значення величин в останню формулу, матимемо:

∆T = 3600 •100 •20

370• 1,2(0,75+1)250 (3.5)

Індивідуальні завдання наведені в табл.3.1.

Таблиця 3.1

Варіанти індивідуальних завдань

№ з/п	Об’єм приміщення V, м^3	Кількість осіб, N	Кратність обміну повітря, К	∆Т
			0,50
			0,55
			0,60
			0,65
			0,7
			0,75
			0,80
			0,85
			0,90
			0,95
			1,00
			0,95
			0,90
			0,85
			0,80
			1,50
			1,55
			1,60
			1,65
			1,70
			1,75
			1,80
			1,85
			1,90
			1,95
			2,00
			1,95
			1,9
			1,85
			1,80

Завдання 2. За критерієм вмісту вуглекислого газу перевірити, чи достатньо неорганізованої природної вентиляції з кратністю обміну повітря К у приміщенні об'ємом V, де працює N осіб.

Для перевірки необхідно порівняти фактичну кратність обміну повітря К з кратністю обміну повітря, яка забезпечує належну чистоту К_о. При знаходженні величини К_о приймають, що граничнодопустима концентрація вуглекислого газу в повітрі дорівнює 2 г/м³, а його концентрація у повітрі, яке подається у приміщення - 0,7 г/м³.

Масу вуглекислого газу, що надходить у повітря в результаті дихання N осіб, визначають за формулою:

Q = m • N (3.6)

де m – маса вуглекислого газу, яку видихає одна особа за годину (г/год).

Наприклад, нехай у приміщенні об’ємом 30 м³ працює дві особи, а кратність обміну повітря К=0,8. Спочатку обчислюємо час, за який концентрація вуглекислого газу досягне гранично допустимої:

t = (2-0,7)•30 = 0,44 год.

2•44 (3.7)

Необхідна кратність обміну повітря становить:

К₀ = _ 1 _ = 2,3 (3.8)

0,44

Отже, наявної кратності обміну повітря у приміщенні є недостатньо, оскільки

К ˂ К₀.

Індивідуальні завдання наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

№ з/п	Об’єм приміщення V, м^3	Кількість осіб N	Кратність обміну повітря, K
			0,60
			0,70
			0,80
			0,65
			0,75
			0,85
			0,90
			0,95
			1,00
			0,50
			0,55
			1,05
			0,70
			0,95
			0,75
			1,60
			1,70
			1,80
			1,65
			1,75
			1,85
			1,90
			1,95
			2,00
			1,50
			1,55
			2,05
			1,70
			1,95
			1,75

Вивчення параметрів виробничого мікроклімату повинне проводитися паралельно з вивченням стану здоров'я і захворюваності робітників, а гігієнічна оцінка – з урахуванням результатів фізіологічних досліджень.

3. Порядок виконання досліджень.

1. Дати гігієнічну оцінку виробничого мікроклімату в навчальній лабораторії.

2. Оцінити метеорологічні умови за даними виробничих досліджень ситуаційної задачі в цеху одного з промислових підприємств (наприклад, у ливарному – машинобудівного заводу в теплий і холодний періоди року; в холодильному – холодокомбінату; в приміщеннях ОКБ, обладнаних кондиціонерами).

3. Намітити точки інструментальних вимірів параметрів мікроклімату з урахуванням особливостей технологічного процесу.

4. Визначити параметри мікроклімату (чи ознайомитися з такими даними задачі) і одночасно період року, категорію виконуваної роботи, дати характеристику приміщення по величині надлишку явного тепла.

5. Установити тип досліджуваного мікроклімату і характер його впливу.

6. Скласти план і визначити обсяг необхідних фізіологічних досліджень.

7. Отримані результати внести в зведені таблиці (див. Додатки 7, 8).

8. Параметри мікроклімату зіставити з нормованими в нормативно-технічній документації.

(1 ккал/м² ·ч == 1,16 Вт·м²).

9. Оформити санітарно-гігієнічний висновок про метеорологічні умови в навчальній лабораторії і на промисловому підприємстві.

10. Розробити основні оздоровчі заходи.

За результатами виконаної роботи заповнюється Протокол досліджень метеорологічних факторів (форма № 336-1/0. Додаток 2).

Дата добавления: 2015-09-29