Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема: Мікроклімат закритих приміщень



Титульнийлист

 

Назва ВНЗ

Розрахункова робота

 

 

з дисципліни „ _______________”

 

Тема: Мікроклімат закритих приміщень

 

Варіант№

 

Група

 

Факультет

Прізвище, ім’я студента. Перевірив:

(ПІБ викладача)

Змістова частина роботи:

РОБОТА №3.

МІКРОКЛІМАТ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ.

 

Мета роботи. Оцінити вплив процесів життєдіяльності людини на параметри мікроклімату закритих приміщень.

 

Завдання 1. Знайти, на скільки градусів може підвищитися температура у приміщенні об'ємом V, у якому N людей виконують роботу із невеликим фізичним навантаженням. Кратність об'єму повітря при неорганізованій природній вентиляції дорівнює К. Teплоємність повітря С = 1370 Дж/(кг К), а його густина p = 1,2 кг/м3

 

Для виконання цього завдання приймаємо, що спочатку в приміщенні була температура така ж, як і зовні (літній період), і вона піднялась до температури повітря, що видаляється із приміщення. Кількість тепла, яке виділяється у приміщенні за одну годину, дорівнює

 

Q = 3600 W= 3600 gN, (3.1)

 

де W - сумарна потужність джерел виділення тепла, Вт;

N - кількість джерел виділення тепла (кількість людей у приміщенні);

g - потужність виділення тепла однією особою, яка коливається в межах від 100 до 230 Вт залежно від фізичного навантаження.

 

Це тепло йде на нагрівання повітря, яке було у приміщенні об'ємом V, і нагрівання повітря, яке надійшло в приміщення за одну годину. Отже, за цей час об'єм повітря, яке нагрілося до температури Т2, становить V+KV.

Кількість тепла, яка йде на нагрівання повітря з теплоємністю С і масою від температури Т1 до температури Т2 визначається за формулою

 

Q = mc(T2-T1). (3.2)

 

Об'єм повітря пов'язаний з його масою формулою:

 

m = pV(1 + K), (3.3)

 

де: p - густина повітря.

 

Прирівнюючи праві частини рівнянь, що описують кількість виділеного тепла і тепла, що пішло на нагрівання повітря, знаходимо шукану різницю температур:

 

∆T = T2-T1 = 3600 gN (3.4)

Ср(К+1)V

 

Наприклад, нехай у приміщенні об'ємом 250 м3 знаходиться 20 осіб, які виконують легку фізичну роботу. Кратність обміну повітря дорівнює 0,75. Підставивши числові значення величин в останню формулу, матимемо:

 

∆T = 3600 •100 •20

370• 1,2(0,75+1)250 (3.5)

 

Індивідуальні завдання наведені в табл.3.1.

 

Таблиця 3.1

Варіанти індивідуальних завдань

з/п

Об’єм приміщення V, м3

Кількість



осіб, N

Кратність обміну повітря, К

∆Т

     

0,50

 

     

0,55

 

     

0,60

 

     

0,65

 

     

0,7

 

     

0,75

 

     

0,80

 

     

0,85

 

     

0,90

 

     

0,95

 

     

1,00

 

     

0,95

 

     

0,90

 

     

0,85

 

     

0,80

 

     

1,50

 

     

1,55

 

     

1,60

 

     

1,65

 

     

1,70

 

     

1,75

 

     

1,80

 

     

1,85

 

     

1,90

 

     

1,95

 

     

2,00

 

     

1,95

 

     

1,9

 

     

1,85

 

     

1,80

 

 

Завдання 2. За критерієм вмісту вуглекислого газу перевірити, чи достатньо неорганізованої природної вентиляції з кратністю обміну повітря К у приміщенні об'ємом V, де працює N осіб.

 

Для перевірки необхідно порівняти фактичну кратність обміну повітря К з кратністю обміну повітря, яка забезпечує належну чистоту Ко. При знаходженні величини Ко приймають, що граничнодопустима концентрація вуглекислого газу в повітрі дорівнює 2 г/м3, а його концентрація у повітрі, яке подається у приміщення - 0,7 г/м3.

Масу вуглекислого газу, що надходить у повітря в результаті дихання N осіб, визначають за формулою:

 

Q = m • N (3.6)

 

де m – маса вуглекислого газу, яку видихає одна особа за годину (г/год).

 

Наприклад, нехай у приміщенні об’ємом 30 м3 працює дві особи, а кратність обміну повітря К=0,8. Спочатку обчислюємо час, за який концентрація вуглекислого газу досягне гранично допустимої:

 

t = (2-0,7)•30 = 0,44 год.

2•44 (3.7)

 

Необхідна кратність обміну повітря становить:

 

К0 = _ 1 _ = 2,3 (3.8)

0,44

 

 

Отже, наявної кратності обміну повітря у приміщенні є недостатньо, оскільки

К ˂ К0.

Індивідуальні завдання наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

з/п

Об’єм приміщення V, м3

Кількість осіб

N

Кратність обміну повітря, K

     

0,60

     

0,70

     

0,80

     

0,65

     

0,75

     

0,85

     

0,90

     

0,95

     

1,00

     

0,50

     

0,55

     

1,05

     

0,70

     

0,95

     

0,75

     

1,60

     

1,70

     

1,80

     

1,65

     

1,75

     

1,85

     

1,90

     

1,95

     

2,00

     

1,50

     

1,55

     

2,05

     

1,70

     

1,95

     

1,75


Вивчення параметрів виробничого мікроклімату повинне проводитися паралельно з вивченням стану здоров'я і захворюваності робітників, а гігієнічна оцінка – з урахуванням результатів фізіологічних досліджень.

3. Порядок виконання досліджень.

1. Дати гігієнічну оцінку виробничого мікроклімату в навчальній лабораторії.

2. Оцінити метеорологічні умови за даними виробничих досліджень ситуаційної задачі в цеху одного з промислових підприємств (наприклад, у ливарному – машинобудівного заводу в теплий і холодний періоди року; в холодильному – холодокомбінату; в приміщеннях ОКБ, обладнаних кондиціонерами).

3. Намітити точки інструментальних вимірів параметрів мікроклімату з урахуванням особливостей технологічного процесу.

4. Визначити параметри мікроклімату (чи ознайомитися з такими даними задачі) і одночасно період року, категорію виконуваної роботи, дати характеристику приміщення по величині надлишку явного тепла.

5. Установити тип досліджуваного мікроклімату і характер його впливу.

6. Скласти план і визначити обсяг необхідних фізіологічних досліджень.

7. Отримані результати внести в зведені таблиці (див. Додатки 7, 8).

8. Параметри мікроклімату зіставити з нормованими в нормативно-технічній документації.

(1 ккал/м2 ·ч == 1,16 Вт·м2).

9. Оформити санітарно-гігієнічний висновок про метеорологічні умови в навчальній лабораторії і на промисловому підприємстві.

10. Розробити основні оздоровчі заходи.

За результатами виконаної роботи заповнюється Протокол досліджень метеорологічних факторів (форма № 336-1/0. Додаток 2).


Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тема: формування крон яблуні і груши на сильнорослих і середньорослих підщепах | Визначення фізичних характеристик шихтових матеріалів доменної плавки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.031 сек.)