Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

І. Особливості роботи у мікробіологічній лабораторії



Практична робота № 2.

 

Теоретичні відомості

 

І. Особливості роботи у мікробіологічній лабораторії

Основною особливістю професійної діяльності мікробіолога є постійний контакт із мікроорганізмами. Деякі з них можуть бути потенційно небезпечними для здоров'я людини. Тому всі працівники мікробіологічної лабораторії забов’язані дотримуватись певних правил роботи, які забезпечують стерильність і попереджують можливість зараження. Ці правила є загальними і обов'язковими до виконання студентами, які працюють у навчальних мікробіологічних лабораторіях:

 

  1. Для роботи у лабораторії одягайте відповідний одяг – халат та взуття, що закриває ноги. Воно захистить шкіру від уламків скла чи реактивів. При виготовленні фарбованих препаратів використовуйте одноразові латексні рукавички!!!!
  2. Забезпечте зручність особистого робочого місця (розташуйте на столі лише потрібні зошити чи підручники);
  3. Не починайте роботи без дозволу викладача, уважно ознайомтесь із завданням;
  4. Перед початком роботи бажано помити руки, обробити робочу поверхню деззасобом (р-ном хлорного вапна, етиловим спиртом);
  5. Якщо під час роботи ви опеклися чи поранились, розбили пробірку чи чашку з культурою, поставте до відома викладача;
  6. Відпрацьовані матеріали (пробірки, предметні скельця, папір) складайте у спеціальний контейнер;
  7. У лабораторії заборонено вживати їжу чи напої, робити макіяж;
  8. Якщо користуєтесь пальниками, спиртівками чи іншими джерелами вогню, заколіть волосся чи заховайте його під косинку;
  9. Після закінчення роботи приберіть робоче місце, продезинфікуйте поверхню робочого стола, вимийте руки;
  10. Не виносьте з лабораторії посуд, культури, препарати. У зовнішньому середовищі вони можуть бути небезпечними!!!!

 

ІІ. Мікроскоп та техніка мікроскопіювання

За допомогою мікроскопа вивчають морфологію та деякі особливості будови і фізіології мікроорганізмів, їхній ріст і розвиток, проводиться їхня первинна ідентифікація тощо.

а) Будова світлового мікроскопа

                       
   

окуляр

   

тубус

 
 
   
     

штатив

 
 
   

предметний столик

 
 
   
 
 
   

база


 


Механічна частина мікроскопа складається зі штатива, предметного столика і тубуса. Під предметним столиком на штативі закріплений кронштейн конденсора, який пресувається за допомогою спеціального гвинта. Верхня частина штатива може рухатися за допомогою макрогвинта і мікрогвинта, призначених для грубого і точного фокусування. При обертанні гвинтів за годинниковою стрілкою тубус опускається в напрямку до препарату, при обертанні проти неї – від препарату.



Предметний столик, на який поміщають препарат, може рухатися у взаємоперпендикулярних площинах за допомогою гвинтів. В його центрі знаходиться отвір для освітлення препарату. На столику вмонтовані два затискачі для закріплення препарату.

До освітлювальної системи, яка знаходиться під предметним столиком, входять ламповий освітлювач (дзеркало) і конденсор. Конденсор призначений для фокусування паралельних променів, які йдуть від джерела світла, в площині препарату. Для регулювання інтенсивності освітлення у конденсор вмонтована ірисова (пелюсткова) діафрагма, яка складається зі сталевих серпоподібних пластинок. Для отримання чіткішого зображення досліджуваного об’єкту важливо відрегулювати ступінь розкриття діафрагми. Зафарбовані препарати краще розглядати при майже повністю відкритій діафрагмі, незафарбовані – при зменшеному отворі діафрагми.

Оптична частина мікроскопа складається з об’єктивів і окуляра.

Кожний об’єктив мікроскопа - це багатолінзова система, яка забезпечує збільшення зображення об’єкта у певну кількість разів. Таку ж функцію має окуляр. Сумарне збільшення об’єкта дорівнює добутку збільшень об’єктива і окуляра.

Під час роботи із сухими об’єктивами (х8, х40) між фронтальною лінзою і препаратом знаходиться повітря. При роботі з імерсійною системою (х90) об’єктив занурюється у краплю рідкого однорідного середовища. Використання імерсійної системи дає можливість спостерігати дрібніші об'єкти, отримуючи досить чітке зображення. Імерсійні об’єктиви мають на оправі чорне кільце або інше спеціальне маркування.

 

б) Правила роботи з мікроскопом

Пам’ятайте, мікроскоп –– точний прилад, який потребує бережного ставлення!

  1. Переконайтесь, що на оптичній частині немає пилу, освітлювач мікроскопа увімкнений, діафрагма відкрита (у окуляр видно світло);
  2. Встановіть предметне скельце на предметний столик, покривним скельцем вверх, закріпіть його затискачами, якщо вони є;
  3. Поставте у робоче положення револьвера об'єктив х8 (мале збільшення). Контролюючи процес збоку, опустіть об'єктив (обертаючи макрогвинт) максимально низько. Повільно піднімайте об'єктив, поки не побачите зображення;
  4. Коли зображення знайдено, замініть об'єктив х8 на х40 чи х90 (імерсійний). Принцип пошуку зображення такий же. Чіткість зображення досягається рухами мікрогвинта.
  5. При роботі з об'єктивом х90 слід використовувати імерсійну олію (крапають на поверхню препарата, об'єктив занурюють у краплю);
  6. Якщо з-під покривного скельця виходить надлишок рідини, відберіть її фільтрувальним папером;
  7. Після закінчення роботи переведіть мікроскоп на мале збільшення, витріть предметний столик та об'єктив.

ІІІ. Типи мікробіологічних препаратів

Всі мікробіологічні препарати поділяються на два типи:

  1. Препарати живих мікроорганізмів – для їхнього дослідження використовують пряму мікроскопію або вітальне (прижиттєве фарбування) мікроорганізмів для дослідження морфології, характеру руху тощо;
  2. Фіксовані препарати – містять вбиті мікроорганізми, профарбовані різними барвниками (фуксин, комплекс барвників для фарбування за Грамом). Використовуються для дослідження деяких морфологічних наявність капсул, типу клітинної стінки) та фізіологічних (характер включень, кислотостійкість) властивостей.

 

ІV. Виготовлення живого препарату “роздавлена крапля”

Цей метод використовують для виявлення рухливості клітин, спостереження за розмноженням, утворенням і проростанням спор тощо. У цьому випадку проводиться “вітальне” фарбування. Можливі барвники – метиленовий синій, нейтральний червоний. Препарат виготовляють таким чином:

  1. На чисте предметне скло наносять краплю води.
  2. Прожареною і охолодженою петлею (голкою) беруть досліджуваний матеріал і розподіляють його рівномірно у краплі води.
  3. На краплю суспензії накладають чисте покривне скло так, щоб під ним не було бульбашок повітря. Надлишок рідини відтягують смужкою фільтрувального паперу.
  4. Розглядають препарат при збільшенні спочатку х8, потім х40. Якщо використовують імерсійну систему (х90), на покривне скло наносять краплю кедрової олії чи гліцерину.

 


Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Ви маєте створити таблицю репертуару театру, використавши дані, які наведено у таблиці. | Після проходження тесту і визначення свого результату необхідно оформити звіт (на окремому листочку, який обов’язково треба підписати) і здати вчителю.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)