На грані тіней, або сезон вдалого полювання

"На грані тіней, або сезон вдалого полювання"

Я вже давно обіцяв викласти цей запис, повідомивши про нього я влаштував голосування, підсумком якого стало моє розчарування... Були ті кому те що я пишу подобалось, але було значно більше тих кому було байдуже на чужу думку, на чужу душу, правильно, своєї ж вони не мають, от і бісяться на всіх, самі не знаючи причини. Це і є тіні і у кожної такої тіні є своя власна грань. От про це я і хочу вам повідати, про грань, яка є у кожному з нас і коли вона зломиться, залишається молитися, щоб людина зуміла успішно її подолати.
Доволі ідіотським є рішення не переймати чужого досвіду, я це розумію, а ти ні. Мені байдуже, що кричить натовп, мною керує та тиша й рівновага, які з недавніх володіють мною. Я не прагну до популярності, але мені є що сказати. Сильна людина завжди буде йти проти натовпу, мало того, вона ще буде навіть полювати на його, разом з тим вести його вперед. Так, давай присядь і послухай, як полюю на нього я, як здолав я свою власну грань. Леді й джентельмени, вашій увазі представляю: Михайлевський Василь - На грані тіней, або сезон вдалого полювання.

Все розпочалося після мого не вдалого першого любовного досвіду, хд так зазвичай починається латино-американський серіал довжиною у 150 тисяч серій, але зараз не про нього. Розчарований в стосунках, я почав шукати причину у собі, чому я такий нікчемний, що не можу те-то, те-то, те-то... Так я знайшов безліч причин, які робили мене не хорошою людиною, але я не знайшов причини, через яку мене можна було б викинути у чужому місті після 23.00. І це зробила та яку я любив... Ось не бачив я її, тієї причини. Тому і вирішив зайнятися самовдосконаленням.
Розумієте, я мав свою грань, яка сковувала мене і не давала мені можливості рухатись далі. Як я і сказав, кожна людина має свою грань і для кожної людини вона різна. Візьмемо мене наприклад, я любив перший раз і тому не міг знайти у собі великого й брутального такого грубого мужика, який іноді так потрібен, для мене все було у рожевих тонах, а яким може бути світ через рожеві окуляри? Я не міг міркувати, я лише жив моментом і це мене привело до тієї грані, яку я і здолав. Перший крок мені допомогла зробити вона, так саме вона взяла і зникла і це послужило першим поштовхом, після чого я почав ставати просто зовсім іншою людиною і мені зараз соромно, навіть дуже за свою поведінку, мені бридко стає коли я згадую, що дарував рози по одній, не мав фізично засобів для існування, вів себе, як розбазюрене дівчисько і цей список може бути продовжений до нескінченності... Так, мені дуже і дуже соромно за ту людину, яка вже давно похована під плином мінливого часу...
Я почав змінюватись через те, що крокував через самого себе разом з жорстоким душевним болем. Саме у цьому вогні страждання був викуваний новий я, грань було порушено і я мав два шляхи, перший - це стати сильною, волевою особистістю, пройшовши через вогонь і воду, чи просто згаснути, як та свічка, на яку подув порив проблемного й болючого вітру... Я пішов першим шляхом і він почав приносити свої дарунки значно швидше ніж я їх очікував отримати. З моральним аспектом самого себе я розібрався і вже знав чого я від життя хочу і куди йду, а хочу самого простого задоволення, тому можна було рухатись й далі.
Наступний крок я вирішив почати з тіла, так як зараз люди цінують перш за все твою обгортку. Я зайнявся спортом, покращився власний зовнішній вигляд, труляля-труляля.... Такс, обгортку отримав і тоді я наткнувся на книжку, яка змінила все моє життя. Вашій увазі представляю: Алекс Лесли - Жизнь без трусов. Це більше як просто книга, це посібник, який умістив в собі сотні правил жіночої поведінки та тисячі уроків, які допоможуть любому влаштувати своє особисте життя з гірчичкою пікантності.
В цій книзі я знайшов відповіді, чому жіночий рід в певних ситуаціях веде себе так, а не інакше. Скажете, що у всіх нас є інстинкти, але скажу вам більше, ми всі дуже різні люди й чим далі розвивається наш вид то тим більше з'являється таких, як я - винятків. Підібравши правильну пару, люди чудово доповнюють одне одного, тому і притягуються протилежності. Жіноча логіка не один раз викликала у мене здивування з посмішкою на обличчі. Читання цієї книги було самим справжнім задоволенням, з кожним днем я ставав іншим, але я перестав бачити у дівчатах особистість, я бачив лише їх як засіб задоволення моїх чоловічих потреб. Їх було безліч, але з кожною з них у мене є маленька любовна історія, нажаль, кожна з трагічним кінцем...
Життя хлопця стрімко змінюється коли у нього приходять жінки. По-перше це значний успіх, це просте банальне везіння, це піднесення і не важливо куди, бо цей рух буде успішним. Ці факти не є секретом. Задумайся, як піде на зріст рівень життя чоловіка чи хлопця, це без різниці, коли колективом його стане жіноче царство. Так, мій друже, жінки - це успіх для чоловіка і чим їх більше то тим краще!)
Рік часу пройшло з моменту мого нового життя, покращеного такого, 2.0 якщо простіше) Рік часу і я підвожу підсумки. Я був зовсім не хорошою людиною, я руйнував чужі стосунки, за що прошу дуже сильно вибачити мене, я влазив у життя дівчат, хотіли вони того чи ні, спочатку прив'язував їх до себе, а потім їздив по них, аж поки вони не витримували, а потім завжди була ще одна, їх ж безліч. Я грався чужими долями, я був другим хлопцем, який бував у тій чи іншій дівчині, я ставив під загрозу стосунки п'ятирічного строку існування, я був такою ось проблемкою не високого росту для хлопців й для дівчат й для всіх на світі, хто ставав колом мого спілкування. Я не цінував людей, які були поряд зімною, я робив людям боляче, так як колись зробили боляче мені...
Я пам'ятаю вас всіх, я пам'ятаю ту самотню й з розбитим серцем вовчицю на аватарі, яка іноді не дає мені по ночах спати, я пам'ятаю ту нашу душевну близькість, яка у нас була, я пам'ятаю чудові часи, які ми проводили по телефону, але яка любов, коли міста різні.... Інколи мені сниться сон, я в залі, а на сцені дивовижно грає скрипка, а я не можу від неї відірватися. Після концерту я пробираюсь на сцену і дарую великий букет чорних роз і тут наша скрипка зникає... Її більше не має.... Сни, які не дають спокою...
Я б хотів особисто вибачитись перед кожною з вас, але це не можливо, тому, прочитаєш ти це чи ні, знай, що я жалкую і кажу вибач...
Всі підсумки особистого життя я підвів, тепер у мене є кохана людина і я офіційно оголошую грань зломленою а сезон полювання закритим, спи спокійно й цінуй тих хто поряд, не повторюй моїх помилок, головне це якість, а не кількість. Я зрозумів цей урок і чудово його засвоїв, тому йду з чистою душею у нове життя, яке я побудує вже на нових принципах і цінностях. Тому, ти, саме ти, будь щасливим і хай щастить. До нових зустрічей...

Опубликовано 28th December 2012 пользователем Василь Михайлевський

Дата добавления: 2015-09-29