Міністерство охорони здоров’я України 1 страница

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ф А Р М А К О Л О Г І Я

Робоча програма навчальної дисципліни

для студентів вищих медичних закладів освіти

ІІІ-ІV рівнів акредитації

Одеса – 2013

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково-педагогічної роботи ОНМедУ,

проф.____________Бажора Ю.І.

«___» _______________ 2013 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

їз загальної та клінічної фармакології

за спеціальністю “7.12010001 – Лікувальна справа”, “7.12010002 - Педіатрія”, “7.12010003 - Медико-профілактична справа”

Факультет – медичний, денна форма навчання

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них:	Вид контролю
Всього годин/кредитів	Аудиторних	СРС
Лекцій	Практ. зан.
210/7,0
Розділ I. Лікарська рецептура. Змістовних модулів - 1	8/0,3	–		–	Рубіжний контроль (1)
Розділ II. Загальна фармакологія. Змістовних модулів - 1	16/0,5				Рубіжний контроль
Розділ III. Спеціальна фармакологія. Змістовних модулів - 8	186/6,2				Рубіжний контроль (5)
В кінці поточного року Підсумковій модульний контроль

Робочу програму складена на підставі Типової програми з фармакології (МОЗ України, Київ, 2010).

Програму обговорено на засіданні кафедри «27» травня 2013 р. (протокол
№ 10).

Завідувач кафедри,

чл.-кор. НАМНУ, проф. Кресюн В.Й.

Програму ухвалено на засіданні предметно-циклової методичної комісії з медико-біологічних дисциплін «____» _____________ 2013 р. (протокол № 5).

Голова предметно-циклової

методичної комісії Протченко П.З.

Програму перезатверджено на засіданні Центральної координаційно-методичної ради університету «____»_____________ 201__ р. (протокол №____).

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з фармакології для вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей «7.12010001 – лікувальна справа», «7.12010002 – педіатрія», «7.12010003 - медико-профілактична справа»напряму підготовки 1101 “Медицина” відповідно освітньо-кваліфікаційним характеристикам (ОКХ) і освітньо-професійним програмам (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН молодь спорту України від 16.04.03 р. № 239 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 "Медицина», а також навчальним планом підготовки даних фахівців, затвердженим наказом МОЗ України від 19.10.2009 р. № 749 зі змінами від 08.07.2010 р. № 539. Термін навчання за даними спеціальностями здійснюється протягом 6 років, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з фармакології для зазначених спеціальностей на підставі “Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”, що затверджені наказом МОЗ України від 24.03.2004 р. № 152 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”.

Згідно навчальному плану вивчення фармакології здійснюється на 3 курсі продовж V-VI семестру. Лікар, незалежно від спеціалізації, повинен знати основи фармакології, тому підготовка кваліфікованого лікаря неможлива без поглибленого і разом з тим конкретизованого вивчення фармакології.

Згідно затвердженому плану студентами медичного факультету заплановано 210 год (7 кредитів), з них 130 год аудиторних і 80 год самостійної роботи.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

Фармакологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, нормальної та патологічної фізіології, латинської мови та інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосування знань з фармакології в процесі подальшого навчання і у професійній діяльності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів, описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту). Фармакологія як дисципліна структурована в 1 модулі.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції;

б) практичні заняття;

в) самостійна робота студентів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів фармакології.

Навчальні заняття за методикою їх організації є практичними, бо передбачають таку організаційну структуру:

1. Підготовчий етап (організаційний, постановка навчальних цілей та їх мотивація, контроль вихідного рівня знань).

2. Основний етап (формування професійних вмінь та навичок щодо визначення загальних принципів фармакокінетики, фармакодинаміки, виписування рецептів, розв’язання типових фармакотерапевтичних задач та тестових завдань, проведення дослідів на тваринах та ін.).

3. Заключний етап – контроль кінцевого рівня знань та вмінь (розв’язання нетипових задач, виписування рецептів, тестових завдань). Підведення загальних підсумків. Завдання на наступні заняття.

У лекційному курсі передбачено висвітлення проблемних питань відповідних розділів фармакології – історію фармакології, сучасні досягнення фармакологічної науки, залежність дії препаратів від хімічної структури та інших факторів з боку лікарських засобів, особливості їх фармакокінетики і фармакодинаміки, сучасні механізми дії, показання та протипоказання до застосування, побічні ефекти, симптоми передозування, допомогу при отруєнні.

Під час лекцій і практичних занять необхідно використовувати аудіовізуальні засоби навчання: мультимедійні презентації, колекції лікарських препаратів, навчальні фільми, таблиці та ін.

На кожному практичному занятті студенти повинні вести короткий протокол, в якому виписувати рецепти, записувати відповіді на ситуаційні задачі та ін.

Кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екології та господарської діяльності (в межах 15 %), але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

Навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях під час поточного контролю відповідно до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентом. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: тести, розв’язування ситуаційних задач, виписування рецептів, визначення належності препаратів до фармакологічної групи згідно міжнародної класифікації, можливі показники до застосування; аналіз і оцінка результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують зміни функції організму тварин під впливом препаратів.

Підсумковий контроль засвоєння кожного модулю, контроль практичних навичок здійснюється по його завершенню.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

2. Мета вивчення навчальної дисципліни

Мета вивчення фармакології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Мета вивчення фармакології включає визначення групової належності лікарських засобів, їх фармакокінетики, фармакодинаміки, проявів можливої побічної дії та симптомів передозування, головних показань до призначення і взаємодії з іншими медикаментами.

Кінцеві цілі дисципліни:

- Визначити групову належність лікарських засобів згідно сучасних класифікацій;

- Визначати фармакодинаміку і фармакокінетику препаратів та їх механізм дії;

- Визначати прояви можливої побічної дії та симптоми передозування, методи їх попередження і лікування;

- Обґрунтовувати головні показання до призначення, адекватну лікарську форму, шляхи введення і взаємодії з іншими медикаментами.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Розділ I. ЛІКАРСЬКА РЕЦЕПТУРА

Змістовий модуль 1

Конкретні цілі:

- узагальнити та проаналізувати характеристику лікарських форм, особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах;

- оцінити значення правильно виписаної сигнатури;

- узагальнити та проаналізувати характеристику твердих та м’яких лікарських форм, особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах;

- узагальнити та проаналізувати характеристику рідких лікарських форм, особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах;

- узагальнити та проаналізувати характеристику настоянок, мікстур, крапель всередину, особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах;

- узагальнити та проаналізувати характеристику нових лікарських форм (кахети, пастилки, глосити, карамелі) особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах.

Тема 1. Вступ в лікарську рецептуру. Правіла виписування рецептів. Тверді дозовані лікарські форми.

Поняття про лікарську рецептуру, лікарську сировину, речовину, засіб, форму, препарат. Рецепт: структура та правила виписування рецептів для дорослих та дітей, види рецептурних бланків. Аптека. Визначення фармакопеї, види фармакопей. Поняття про офіціальні лікарські засоби.

Тверді лікарські форми (порошки, присипки, таблетки, капсули, кахети, глосети, пастилки, карамелі, драже, мікродраже, спансули, гранули, супозиторії). Правила прописування. Типові помилки, які зустрічаються у лікарських рецептах та їх аналіз.

Тема 2. Рідкі дозовані лікарські форми: настої та відвари, настоянки та рідкі екстракти, мікстури.

Рідкі лікарські форми (настої, відвари, мікстури, настоянки, рідкі екстракти). Правила прописування. Типові помилки, які зустрічаються у рецептах та їх аналіз.

Тема 3. Рідкі дозовані лікарські форми: розчини, краплі, суспензії, аерозолі, лікарські форми для ін’єкцій.

Рідкі лікарські форми (розчини, краплі, суспензії, аерозолі, лікарські форми для ін’єкцій). Правила прописування. Типові помилки, які зустрічаються у рецептах та їх аналіз.

Тема 4. М’які дозовані лікарські форми. Недозовані лікарські форми. Рубіжний контроль «Лікарська рецептура».

М’які дозовані лікарські форми (супозиторії, плівки та ін.) Новітні лікарські форми та системи доставки лікарських речовин (трансдермальні терапевтичні системи, спинхалери, спейсери, небулайзери та ін). Недозовані лікарські форми (присипки, мазі, пасти, лініменті і розчини для зовнішнього застосування). Правила прописування. Типові помилки, які зустрічаються у рецептах та їх аналіз.

Розділ II. ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ

Змістовий модуль 2

Тема 5. Фармакологія та ії задачі. Загальна фармакологія. Фармакокінетика.

Конкретні цілі:

- узагальнити та проаналізувати основні фармакологічні терміни;

- оцінити значення фармакології як фундаментальної дисципліни для розвитку інших дисциплін та напрямків в медицині;

- проаналізувати основні етапи розвитку фармакології як науки та внесок вчених на кожному з її етапів становлення.

Визначення фармакології. Фармакологія в системі медичних та біологічних наук. Основні розділи фармакології: теоретична, експериментальна, фізико-хімічна, біохімічна, фізіологічна, клінічна. Нові напрями розвитку фармакології: педіатрична, геріатрична, радіаційна, імунофармакологія, психофармакологія, фармакогенетика, хронофармакологія. Роль вітчизняних та зарубіжних учених в становленні та розвитку фармакології, як науки (Н.Максимович-Амбодик, В.І.Дибковський, Р.Бухгейм, О.Шмідеберг, Ю.О.Петровський, М.П.Кравков, С.В.Анічков, В.В.Закусов, А.В.Вальдман, О.І.Черкес, П.В.Родіонов, Я.Б.Максимович, М.С.Харченко, Г.О.Батрак, М.І.Луганський, Н.С.Шварсалон, С.Г.Закривидорога, А.А.Гаврилюк, С.І.Хрустальов, Ю.І.Іванов, Р.В.Рудий). Сучасний розвиток фармакології в Україні. Основні досягнення вітчизняних фармакологів.

Фармакокінетика лікарських засобів. Шляхи введення лікарських засобів (ентеральний і парентеральний, їх різновиди). Види всмоктування і їх основні механізми (активний транспорт, пасивна і полегшена дифузія, фільтрація, піноцитоз). Поняття про біодоступність та біоеквівалентність. Зв’язування лікарських засобів з білками плазми крові та іншими біолігандами. Розподіл ліків і організмі. Проникнення через гістогематичні бар’єри: плацентарний, гематоенцефалічний та інші. Депонування ліків.

Біотрансформація ліків, її види. Роль цитохрому Р-450. Шляхи екскреції ліків з організму.

Поняття про основні фармакокінетичні параметри (константа швидкості всмоктування, період напівелімінації, стаціонарна концентрація, кліренс препарату). Вікові особливості фармакокінетики (у дітей перших років життя та у осіб похилого віку).

Тема 6. Загальна фармакологія. Фармакодинаміка. Фармакотоксикодинаміка.

Фармакодинаміка лікарських засобів. Поняття про рецептори, в тому числі специфічні, агоністи, антагоністи. Синергізм, потенціювання, антагонізм ліків. Види дії лікарських засобів (пряма, непряма, рефлекторна, місцева, резрбтивна; селективна; оборотна, необоротна; специфічна, неспецифічна; основна і побічна). Типи і способи дії ліків. Обмін речовин (білків, ліпідів, вуглеводів, електролітів) як об’єкт впливу лікарських засобів.

Фактори, що впливають на фармакодинаміку і фармакокінетику. Залежність фармакологічного ефекту від властивостей лікарських засобів (хімічна структура, фізико-хімічні властивості, їх дози і кратність застосування), а також від факторів, пов’язаних з біологічним об’єктом (вік, генотип, фенотип, стать, маса тіла, етнічний фактор, біоритми), кліматичними та антропогенними факторами (сезонність, температура, забруднення токсичними речовинами), патологічним станом (захворювання нирок, печінки, інфекції, серцево-судинна патологія, метаболічні та інші порушення), фізіологічними особливостями (вагітність, пологи та ін.).

Визначення виду доз: разова, добова, курсова, порогова, ударна, роздрібнена, підтримуюча, профілактична, лікувальна, середня і вища терапевтична, токсична і смертельна. Широта терапевтичної дії. Концентрація лікарського засобу в лікарській формі або біологічній рідині. Значення залежності “концентрація (доза) – ефект” у фармакології.

Особливості дії ліків при їх повторному застосуванні. Поняття про матеріальну і функціональну кумуляцію. Толерантність або звикання (як різновид тахіфілаксія), залежність від дії ліків (психічна, фізична). Поняття про синдром відміни та віддачі. Медичні та соціальні аспекти боротьби з лікарською залежністю. Комбінована дія ліків – синергізм (сумація, потенціювання), антагонізм (як різновид антидотизм). Несумісність лікарських речовин.

Поняття про безпеку ліків. Побічна дія лікарських засобів. Види побічної дії. Передозування абсолютне і відносне (токсичні ефекти). Непереносимість. Ідіосинкразія. Алергічні реакції. Мутагенність, тератогенність, ембріотоксичність, фетотоксичність, канцерогенність. Система фармакологічного нагляду у світі і Україні.

Основні принципи і види взаємодії лікарських засобів. Характеристика фізико-хімічної (фармацевтичної), фармакокінетичної і фармакодинамічної взаємодії ліків.

Поняття про хронофармакологію. Залежність дії лікарських препаратів від фактора часу. Циркадні та сезонні особливості фармакодинаміки, фармакокінетики, токсичності та застосування ліків.

Фармакокінетика. Спадкові дефекти ферментних систем, що виявляються при застосуванні ліків. Атипові реакції на ліки при спадкових захворюваннях обміну речовин. Фармакогенетичні підходи до прогнозування терапевтичної ефективності та токсичності лікарських препаратів.

Розділ III. СПЕЦІАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ

Змістовий модуль 3

Лікарські засоби, які впливають на периферичну нервову систему

Тема 7. Холінергічні засоби. Холіноміметики.

Конкретні цілі:

- узагальнити та проаналізувати фармакологічну характеристику основних фармакологічних засобів, пояснювати механізми дії;

- інтерпретувати показання до застосування лікарських засобів відповідно знань фармакодинаміки;

- оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарських засобів, що впливають на периферичну нервову систему;

- вміти створювати алгоритм допомоги пацієнтам при гострому отруєнні мускарином, антихолінестеразними засобами, атропіноподібними речовинами, нікотином. Розуміти можливості застосування антидотів у кожному конкретному випадку;

- пояснювати залежність дії лікарських засобів, що впливають на периферичну нервову систему від особливостей фармакокінетики у пацієнтів різного віку, супутніх захворювань та їх терапії;

- винести судження про можливість виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання;

- вміти виписати та аналізувати рецепти на препарати, що впливають на функції еферентної нервової системи.

Анатомо-фізіологічні властивості вегетативної нервової системи. Сучасні уявлення про нервові синапси, медіатори та рецептори. Класифікація засобів, що впливають на вегетативну нервову систему. Лікарські засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів. Поняття про холінергічні рецептори. Класифікація засобів, що впливають на функцію холінергічних нервів. Фармакологічні ефекти, що виникають при збудженні та пригніченні холінорецепторів. Холіноміметичні лікарські засоби М- та Н-холіноміметичні лікарські засоби. Фармакологія карбахоліну. М-холіноміметики. Фармакологічна характеристика пілокарпіну гідрохлориду. Вплив на орган зору, гладенькі м’язи внутрішніх органів, секрецію залоз, серцево-судинну та сечостатеву системи. Показання до застосування. Гостре отруєння мускарином. Заходи допомоги, антидотна терапія. Антихолінестеразні лікарські засоби та реактиватори холінестерази. Класифікація холінестеразних засобів. Механізм дії, фармакологічні ефекти, показання до застосування, побічна дія. Порівняльна характеристика антихолінестеразних препаратів (прозерин, галантаміну гідробромід, піридостигміну бромід). Особливості дії фосфорорганічних сполук (ФОС). Гостре отруєння ФОС та надання допомоги. Фармакологія реактиваторів ФОС (алоксим). Холіноблокуючі лікарські засоби. М- та Н-холіноблокатори. Фармакологія циклодолу. Показання до застосування. Побічні ефекти. М-холіноблокуючі лікарські засоби. Фармакологічна характеристика атропіну сульфату. Показання до застосування. Гостре отруєння атропіном та рослинами, що його містять. Заходи допомоги. Платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, екстракт беладонни, іпратропію бромід (атровент), пірензепін (гастроцепін). Порівняльна характеристика. Показання до застосування. Побічні ефекти.

Н-холіноміметики. Фармакологічні ефекти нікотину. Куріння як медична та соціальна проблема. Лікарські засоби, що використовуються для боротьби з палінням тютюну. Н-холіноблокатори (міорелаксанти та гангліоблокатори). Класифікація гангліоблокаторів. Механізм дії. Фармакологічні ефекти, показання до застосування, побічна дія. Характеристика препаратів: бензогексоній, гігроній, пентамін. Класифікація міорелаксантів. Фармакокінетика, фармакодинаміка тубокурарину хлориду. Показання до застосування, побічна дія. Порівняльна характеристика міорелаксантів піпекуронію бромід, рокуронію броміду. Клінічні симптоми при передозуванні та надання допомоги. Фармакологічна характеристика деполяризуючих (дитилін). Показання до застосування. Допомога при передозуванні.

Тема 8. Холіноблокатори.

Холіноблокуючі лікарські засоби. М- та Н-холіноблокатори. Фармакологія циклодолу. Показання до застосування. Побічні ефекти. М-холіноблокуючі лікарські засоби. Фармакологічна характеристика атропіну сульфату. Показання до застосування. Гостре отруєння атропіном та рослинами, що його містять. Заходи допомоги. Платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, екстракт беладонни, іпратропію бромід (атровент), пірензепін (гастроцепін). Порівняльна характеристика. Показання до застосування. Побічні ефекти.

Тема 9. Адренергічні засоби. Адреноміметики.

Лікарські засоби, що впливають на адренергічну іннервацію. Сучасні уявлення про адренергічні рецептори, їх види та локалізація. Класифікація засобів, що впливають на адренергічну іннервацію. Адреноміметичні лікарські засоби. Фармакологічна характеристика адреноміметиків. Фармакокінетика, фармакодинаміка епінефрину (адреналіну гідрохлорид). Показання до застосування. Порівняльна характеристика адреноміметиків (норепінефрин /норадреналіну гідротартрат/, ефедрину гідрохлорид, фенілефрин/мезатон/, нафтизин, ксилометазолін, сальбутамол, фенотерол).

Тема 10. Антиадренергічні засоби.

Фармакологічна характеристика адреноблокаторів та симпатолітиків. Фармакологічна логіка в механізмі дії та особливостях фармакодинаміки адреноблокаторів та симпатолітиків. Поняття про кардіоселективність та внутрішню симпатоміметичну активність адреноблокаторів. Зв'язок між фармакодинамікою та показаннями, побічною дією та протипоказа­ннями до застосування адренотропних лікарських засобів. Порівняльна характеристика адреноміметиків та симпатоміметиків, адреноблокаторів та симпатолітиків.

Поняття про кардіоселективність та внутрішню симпатоміметичну активність адреноблокаторів. Зв'язок між фармакодинамікою та показаннями, побічною дією та протипоказаннями до застосування адренотропних лікарських засобів. Порівняльна характеристика адреноміметиків та симпатоміметиків, адреноблокаторів та симпатолітиків.

Вивчити міжнародні назви основних представників груп.

Тема 11. Дофамінотропні, серотонінотропні,гістамінотропні, ГАМК-ергічні засоби.

Механізм дії та фармакодинаміка препаратів з позиції фармакологічної ролі дофаміну, гістаміну, серотоніну та простагландинів в організмі людини. Класифікація та фармакологічна характеристика дофамінотропних лікарських засобів: стимуляторів та блокаторів дофамінових рецепторів. Особливості використання в акушерстві, неврології.

Серотонінотропні лікарські засоби: стимулятори та блокатори серотонінових рецепторів. Особливості використання в онкології, алергології, гематології. Фармакологічна характеристика антимігренозних засобів. Фармакологічна характеристика стимуляторів гістамінових рецепторів. Класифікація та номенклатура сучасних препаратів на основі простагландинів. Фармакологічна характеристика препаратів, що містять простагландини. Логічний зв'язок між фармакодинамікою та показаннями до застосування, побічними ефектами та проти­показаннями лікарських засобів, які містять простагландини.

Тема 12. Засоби, що подразнюють рецептори.

Конкретні цілі:

- узагальнити та проаналізувати основні шляхи фармакологічної корекції (впливу) порушень функції аферентної нервової системи;

- проаналізувати основні класифікації лікарських засобів, що впливають на аферентну нервову систему;

- пояснювати фармакологічну характеристику основних фармакологічних засобів, пояснювати механізми дії;

- інтерпретувати показання до застосування лікарських засобів відповідно знань фармакодинаміки;

- оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарських засобів, що впливають на аферентну нервову систему;

- вміти створювати алгоритм допомоги пацієнтам при гострому отруєнні кокаїном, іншими місцево анестезуючими засобами. Розуміти можливість застосування антидотів у кожному конкретному випадку;

- пояснювати залежність дії лікарських засобів, що впливають на периферичну нервову систему від особливостей фармакокінетики у пацієнтів різного віку, супутніх захворювань та їх терапії;

- винести судження про можливість і виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання;

- вміти виписати та аналізувати рецепти на препарати, що впливають на функції периферичної нервової системи.

Загальні принципи дії лікарських речовин, які подразнюють чутливі нервові закінчення. Використання ефекту дії лікувальною метою. Класифікації, механізми дії, побічні ефекти, показання і протипоказання до застосування гіркот, подразнюючих, проносних, блювальних, відхаркувальних, жовчогінних засобів.

Тема 13. Засоби, що захищають рецептори.

Класифікація ліків, які діють переважно в області аферентних нервів (засоби пригнічуючого типу дії). Засоби, що пригнічують периферичні рецептори: місцеві анестетики (МА), обволікаючі, адсорбуючі, в`яжучі, пом`якшувальні лікарські препарати. Класифікація МА за хімічною будовою. Види місцевої анестезії. Вимоги до МА. Фармакологічні та фармацевтичні аспекти комбінування МА з препаратами інших груп в різних лікарських формах. Фармакологічна характеристика МА, обволікаючих, адсорбуючих, в`яжучих, пом`якшувальних лікарських препаратів. Побічна дія МА. Класифікація та фармакологічна характе­ристика сорбентів. Принципи гемо-, плазмо- та ентеросорбції.

Тема 14. Рубіжний контроль. Засоби, які впливають на еферентну та аферентну інервацію.

Змістовий модуль 4

Лікарські засоби, що впливають на функції центральної нервової системи

Конкретні цілі:

- узагальнити та проаналізувати основні шляхи фармакологічної корекції (впливу) порушень функції центральної нервової системи;

- пояснити та проаналізувати основні класифікації лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему;

- вміти пояснювати фармакологічну характеристику основних фармакологічних засобів, пояснювати механізми дії;

- відрізнити показання до застосування препаратів з нейротропним та психотропним механізмом дії;

- інтерпретувати показання до застосування лікарських засобів відповідно знань фармакодинаміки;

- оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему;

- вміти створювати алгоритм допомоги пацієнтам при гострому отруєнні снодійними, морфіном та іншими наркотичними анальгетиками. Розуміти можливість застосування антидотів у кожному конкретному випадку;

- пояснювати залежність дії лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему від особливостей фармакокінетики у пацієнтів різного віку, супутніх захворювань та їх терапії;

- винести судження про можливість виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання;

- вміти виписати та аналізувати рецепти на препарати, що впливають на функції центральної нервової системи.

Тема 15. Наркозні засоби. Алкоголі.

Фармакодинаміка і фармакокінетика неінгаляційних і інгаляційних засобів для наркозу. Переваги і недоліки груп. Елементи сучасного наркозу. Поняття про премедикацію, вводний та базисний, комбінований і змішаний наркоз, нейролептаналгезія, транквіланалгезія.

Фармакокінетика, фармакотоксикодинаміка спирту етилового та метилового. Застосування в медичній практиці. Гостре та хронічне отруєння, заходи допомоги. Медико-соціальні аспекти алкоголізму, методи лікування.

Дата добавления: 2015-09-29