426. Котрі з поданих числівників не відмінюються?
1. Один. 2. Перший. 3. Півтора. 4. Третя. 5. Півтораста. 6. Дві треті. 7. Одна ціла і п’ять десятих. 8. Півтори. 9. Мільйон.
427. Котрі з поданих числівників є простими?
1. П’ять. 2. П’ятеро. 3. Сьомий. 4. Сім. 5. Сто сімнадцятий. 6. Два. 7. Дві тисячі сорок два. 8. Дві тисячі. 9. Вісімдесят чотири. 10. Вісім. 11. Четверо.
428. Котрі з поданих числівників є складеними?
1. Двісті шостий. 2. Сорок один. 3. Сорок перший. 4. Шіст-надцять. 5. Двадцять. 6. П’ятдесят. 7. П’ятдесят три. 8. Три четверті. 9. Десять цілих і двадцять сотих. 10. Сто дев’яносто п’ять. 11. П’ятнадцять. 12. Одна сьома. 13. Один. 14. Мільйон.
429. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника.
Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч (Л. Костенко).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
430. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника?
Сім струн я торкаю, струна по струні (Леся Українка).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
431. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника.
Тільки хто ж то погасить зуміє Перші мрії, перші поривання? (Д. Павличко).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
432. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника.
Був собі чоловік і мав шестеро синів та одну дочку (Народ-на творчість).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
433. Визначити синтаксичну роль підкресленого числівника.
Один у полі – не воїн (Народна творчість).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
434. Скільки займенників у поданому реченні?
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко).
435. Скільки в поданому тексті займенників?
Я знаю: десь у місті чи, може, в гаю шукаєш мене. Шукаєш оту єдину, оту свою. Шукаєш. Я вірю в це (Є. Божик).
436. Скільки в поданому тексті займенників?
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність (Л. Костенко).
437. Скільки займенників у поданому тексті?
Під темним небом затривожився, загудів ліс, закипіло листя на ньому, деревам чогось захотілося бігти, але вони не знали, куди податися й, стогнучи, металися на всі боки. Знову мигнула блискавка раз і вдруге, ліс і зверху, і зсередини про-світився недобрим блакитним огнем, а грім, як навіжений, лупнув у кілька ціпів, неначе хотів обмолотити землю. І вона під ударами грози почала злякано кренитись у безвість. Тепер і мені стало лячно (М. Стельмах).
438. Скільки в поданих реченнях займенників?
1. Був собі батько та мати та був у них син (П. Тичина).
2. Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! (Леся Українка).
3. Надходить пароплав. Зиґзаґами хисткими Огні відбилися у чорній глибині. Я знову вгадую: приїдеш ти чи ні? – І марно людську тьму прорізую очима (М. Рильський).
439. Котрі з поданих займенників змінюються за відмінками, числами й родами?
1. Себе. 2. Мій. 3. Наш. 4. Цей. 5. Увесь. 6. Хто. 7. Котрий. 8. Ніщо. 9. Ніякий. 10. Який. 11. Якийсь. 12. Мене. 13. Хтось. 14. Казна-хто. 15. Скільки. 16. Скількись.
440. Котрі з поданих займенників змінюються тільки за відмінками?
1. Хто. 2. Що. 3. Скільки. 4. Дещо. 5. Чийсь. 6. Який-небудь. 7. Щось. 8. Себе. 9. Цей. 10. Увесь. 11. Стільки. 12. Вся-кий. 13. Той. 14. Весь. 15. Ніякий.
441. У якому відмінку в займенниках ІІІ особи з’являється приставний -н- за обов’язкової наявності прийменника?
1. Називному. 2. Родовому. 3. Давальному. 4. Знахідному. 5. Орудному. 6. Кличному.
442. У якому відмінку в займенниках ІІІ особи з’являється приставний -н-, що не залежить від наявності прийменника?
1. Називному. 2. Родовому. 3. Давальному. 4. Знахідному. 5. Орудному. 6. Кличному.
443. Визначити відмінкову форму підкресленого слова.
Чується... Шум океану, Луною котрого ця річка воркоче (М. Рильський).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
444. Визначити відмінкову форму підкресленого займенника.
Твій біль беру на себе. Печаль твоя в мені (Л. Костенко).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
445. Визначити відмінкову форму підкресленого займенника.
Аркадій добре розумів, що такі вчинки, на які сьогодні зважився Турбай, даються людині нелегко (В. Собко).
1. Називний. 2. Родовий. 3. Давальний. 4. Знахідний. 5. Орудний. 6. Місцевий. 7. Кличний.
446. Знайти в тексті займенники й визначити їхню відмінкову форму.
Прощай, Волинь! прощай, рідний куточок!
Мене від тебе доленька жене,
Немов од дерева одірваний листочок… (Леся Українка).
1. Називний і родовий. 2. Кличний і знахідний. 3. Родовий. 4. Знахідний і родовий. 5. Орудний. 6. Родовий і місцевий.
447. Визначити синтаксичну роль підкресленого займенника.
Нині знову шовкову, ніжну ласку твоїх великих рук згадав я, нене... (Д. Павличко).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
448. Визначити синтаксичну роль підкресленого займенника.
Але чому я думаю про Вас? (Л. Костенко).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Прямий додаток. 4. Непрямий додаток. 5. Узгоджене означення. 6. Неузгоджене означення. 7. Обставина.
449. Знайти у реченні займенник і визначити його синтак-сичну функцію.
Хтось не кінчив листа, бо раптом узявся до писання давно початої поеми драматичної з часів французької революції (Леся Українка).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
450. Скільки в поданому реченні дієслів і дієслівних форм (слововживань)?
За теорією лінгвістів Сепіра та Уорфа, кожен народ відображає дійсність через свою мову і культуру, тому дійсність у кожній мові різниться між собою, тому дійсність, відображена в українській мові, є унікальною у порівнянні з іншими мовами
(В. Голобородько).
451. У котрому рядку подані тільки дієслова й дієслівні форми?
1. Радіти, ненавидіти, турбуватися, знатимуть, малювання.
2. Перечитувати, написавши, зроблений, допоможеш, співаючи.
3. Змагатися, сміючись, хід, ходиш, виходячи.
452. У котрому рядку подані тільки дієслова й дієслівні форми?
1. Читати, боліти, говоріння, накреслити, журитись.
2. Думати, крокувати, кликати, мріяти, спати.
3. Блищати, сконструйований, танути, сміючись, котити.
453. У котрому рядку серед дієслівних форм є неозначена форма дієслова?
1. Прокидається, дихаєш, співав, працюватимуть, працюй.
2. Несімо, біжать, збирати, розповідайте, виростити.
3. Літала б, заснеш, б’ють, стоятимуть, світять.
454. Котрі з указаних граматичних ознак властиві неозна-ченій формі дієслова?
1. Час. 2. Вид. 3. Перехідність. 4. Особа. 5. Число.
455. У котрому рядку подано дієслова одного виду?
1. Привести, прибивати, пролазити, розібрати, викидати.
2. Вибігa′ти, вино′сити, заважати, розливати, співчувати.
3. Жовтіти, викида′ти, сказати, пити, зупинятися.
456. Який вид властивий дієсловам теперішнього часу?
1. Недоконаний. 2. Доконаний.
457. Скільки з поданих дієслів мають форму теперішнього часу?
1. Їмо. 2. Приніс. 3. Попрацюю. 4. Писати. 5. Співав. 6. Ви-п’є. 7. З’їв. 8. Співаю. 9. Пішли. 10. Принесемо. 11. Купалися. 12. Приймають. 13. Вчилася. 14. Будуть. 15. Сміється.
458. У котрому рядку подано дієслова тільки минулого часу?
1. Дякував, думала, чекав, прагнули, рятуєш.
2. Турбуємося, сіяв, почніть, об’єдналися, йдуть.
3. Прибирала, розмовляв, росло, сміялися, купав.
459. Котрі з поданих дієслів мають форму минулого часу?
1. Вивчиш. 2. Стояла. 3. Пишу. 4. Сказали. 5. Сиди. 6. Приїхав. 7. Прийде. 8. Танцювати. 9. Усміхаються. 10. Бігала. 11. Принесу. 12. Їси. 13. Мовчить. 14. Розмовляємо. 15. Зацвітуть.
460. Яку форму майбутнього часу мають дієслова недокона-ного виду?
1. Просту. 2. Складену.
461. Котрі з поданих дієслів майбутнього часу мають просту форму недоконаного виду?
1. Буду чекати. 2. Шануватиму. 3. Приклею. 4. Говори-тимеш. 5. Зберігатимемо. 6. Виростеш. 7. Котитимете. 8. Будемо шанувати. 9. Виходитиме. 10. Годуватимуть. 11. Повішу. 12. Зла-мають.
462. Яку форму майбутнього часу мають дієслова доконаного виду?
1. Просту. 2. Складену.
463. Котрі з поданих дієслів мають форму майбутнього часу?
1. Приніс. 2. Прийде. 3. Будуть їсти. 4. Їстиме. 5. Під’їхала. 6. Турбуватимуть. 7. Відповіси. 8. Зорали. 9. Сидимо. 10. Віддаси. 11. Була. 12. Переказати. 13. Хочуть. 14. Сідайте. 15. Їдуть.
464. У скількох рядках подано дієслова одного часу?
1. Стоїть, пише, зайдуть, кричимо, ідеш.
2. Половіє, працюватимуть, їжте, відпочиваю, сидиш.
3. Поїдемо, танцюєш, скажеш, цвіте, прийде.
465. Дієслова якого способу змінюються за часами?
1. Умовного. 2. Наказового. 3. Дійсного.
466. Котрі з підкреслених дієслів у реченні вжиті в формі дійсного способу?
Я глибоко вірю (1) у велике майбутнє українського слова, у його велику красу і силу і вважаю (2) за велике для себе щастя бути в фалангах тих піонерів, які дбають (3) за високий розвиток нашого чарівного слова… Чари цього слова я помічав (4) на людях (С. Васильченко).
467. У котрому рядку подані всі дієслова дійсного способу?
1. Біжи, нехай танцюють, качаєш, тесатимуть, ревучий.
2. Дозрівають, танули, старієш, пожовтів, кипітимуть.
3. Кришили, чавиш, рубаю, потоптавши, відчиняти.
468. Котрі з підкреслених дієслів у реченні вжиті в формі умовного способу?
Хотіла (1) б я вийти (2) у чистеє поле,
Припасти (3) лицем до сирої землі
І так заридати (4), щоб зорі почули (5),
Щоб люди вжахнулись (6) на сльози мої (Леся Українка).
469. Котрі з підкреслених у реченні дієслів ужиті в формі наказового способу?
Не співайте (1) мені сеї пісні,
Не вражайте (2) серденька мого!
Легким сном спить (3) мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити (4) його? (Леся Українка).
470. Скільки з поданих дієслів мають форму наказового спо-собу?
1. Озеленимо. 2. Пишіть. 3. Навчить. 4. Летімо. 5. Збережі-мо. 6. Зворушить. 7. Зліпімо. 8. Лящить. 9. Зворушіть. 10. Зліпи-мо. 11. Зачепить. 12. Сушіть. 13. Озеленімо. 14. Зліпіть. 15. Ви-вчімо. 16. Скажімо. 17. Вийди. 18. Вивчимо.
471. У котрому рядку в усіх дієсловах наказового способу вживається м’який знак?
1. Стан...мо, сяд...те, кин...мо, не чван...ся, буд...мо.
2. Постав...мо, виход...те, учіт...ся, ріж...мо, удар...мо.
3. Слав...ся, повір...те, їд...те, клич...мо, трат...те.
472. Котрі з поданих дієслів у другій особі однини наказового способу пишуться в кінці з м’яким знаком?
1. Збільшити. 2. Перевірити. 3. Входити. 4. Стати. 5. Озву-чити. 6. Попередити. 7. Передбачити. 8. Ужалити. 9. Наси'пати. 10. Плавити. 11. Звузити. 12. Відрізати. 13. Зважити. 14. Переглянути. 15. Підставити.
473. Які є три основні прості форми вираження наказового способу дієслів?
1. 1-а особа однини. 2. 1-а особа множини. 3. 2-а особа однини. 4. 2-а особа множини. 5. 3-я особа однини. 6. 3-я особа множини.
474. У котрому з поданих речень наказовий спосіб ужитий у значенні дійсного?
1. А хтось візьми та й пусти чутку... (М. Стельмах).
2. Вже б покласти кінець всім незгодам (П. Тичина).
3. Прийди Тарас вчасно, все було б добре (Д. Косенко).
4. Линьте, хмари, Ой, прилиньте, хмари, – ясний день... (П. Тичина).
475. У котрому рядку подано дієслова одного способу?
1. Читаємо, дай, переказала, відповідаємо, йде.
2. Приїхали, читатимемо, принеси, став би, сидіть.
3. Винесіть, скажімо, заспівай, устань, ляж.
476. Котрі з поданих дієслів мають форму 2-ї особи множини?
1. Називають. 2. Хворіємо. 3. Співчуваєте. 4. Виростає. 5. Жаліють. 6. Годуєте. 7. Гріє. 8. Їздите. 9. Ділимо. 10. Кричите.
477. Котрі з поданих дієслів мають рід?
1. Думала. 2. Живе. 3. Знатимуть. 4. Радів. 5. Буде грати. 6. Блищать. 7. Опадало. 8. Розквітне. 9. Дорожать. 10. Згоріло. 11. Записуйте. 12. Кохав. 13. Нехтувала. 14. Сидіть. 15. Збира-тимеш.
478. Котрі з поданих дієслівних форм мають значення роду?
1. Писати. 2. Обгорів. 3. Відкланявшись. 4. Співають. 5. При-несла. 6. Варений. 7. Побачивши. 8. Дай. 9. Слухали. 10. Іду. 11. Читаймо. 12. Обкрадений. 13. Обважнілий. 14. Витиратися. 15. Піти б.
479. Котрі з поданих дієслів пишуться з не разом?
1. (Не)казати. 2. (Не)терпіти. 3. (Не)покоїтися. 4. (Не)чека-ти. 5. (Не)хтувати. 6. (Не)вивчати. 7. (Не)волити. 8. (Не)зчутися. 9. (Не)слухати.
480. У котрому з поданих речень не з дієсловами пишемо окремо?
1. Не/здужає Катерина, ледве, ледве дише (Т. Шевченко).
2. Рук не/здужаю здійняти, бо й не їла й не пила (П. Ти-чина).
3. І не/має маленьких людей – є лиш душі малі (В. Коро-тич).
4. Хто нічого не робить, той ніколи не/має часу (Народна творчість).
5. От вона поневіряється із своїм старим в убогій хатині, не/доїдає й не/досипає (І. Нечуй-Левицький).
6. А я, молоденька, вже горя зазнала, вечероньки не/доїла, нічки не/доспала (Народна творчість).
481. Яким членом речення виступають безособові дієслова?
1. Підметом у двоскладному реченні. 2. Присудком у дво-складному реченні. 3. Головним членом односкладного речення, співвідносним з підметом. 4. Головним членом односкладного речення, співвідносним з присудком. 5. Другорядним членом ре-чення. 6. Усіма названими членами речення.
482. У котрому з поданих речень ужито безособові дієслова?
1. Сніг замів дороги. 2. Снігом замело дороги. 3. Вода за-лила всі луки. 4. Водою залило всі луки. 5. Дощ покропив землю. 6. Дощем покропило землю. 7. Сьогодні я не спав. 8. Сьогодні я погано спав.
483. Яке загальне значення виражає дієприкметник?
1. Ознаку предмета. 2. Дію. 3. Додаткову дію. 4. Ознаку дії, предмета чи ознаки. 5. Ознаку предмета за дією. 6. Не має жод-ного з названих значень.
484. Які дієслівні ознаки властиві дієприкметникові?
1. Вид. 2. Час. 3. Відмінок. 4. Спосіб. 5. Особа.
485. Які прикметникові ознаки властиві дієприкметникові?
1. Рід. 2. Число. 3. Відмінок.
486. Котрі з поданих слів є дієприкметниками?
1. Оновлювати. 2. Пожовклий. 3. Сидячи. 4. Завершено. 5. Випечений. 6. Літаючий. 7. Ідучи. 8. Оповитий. 9. Викупаний. 10. Діяти.
487. Котрі з поданих слів є дієприкметниками?
1. Діючий. 2. Дійовий. 3. Дієвий. 4. Гарантований. 5. Гаран-тійний. 6. Обрубаний. 7. Колючи. 8. Гнилий. 9. Колений.
488. У котрому з поданих словосполучень дієприкметник слід поставити у формі орудного відмінка?
1. (Посивілий) батькові. 2. (Погаслий) вогнів. 3. (Ораний) полем. 4. (Стиглий) яблуком. 5. (Пожовтілий) листям. 6. (За-горілий) хлопцеві. 7. (Сконструйований) моделлю. 8. По (ско-шений) траві. 9. (Розквітлий) айстру. 10. У (киплячій) воді.
489. У котрому з поданих речень не з дієприкметником пи-шеться окремо?
1. Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки й мав талант до віршів (не)позичений, а власний (Леся Українка).
2. Мені поля задумливо шептали свої ніким (не)співані пісні (В. Симоненко).
3. Синьо-рожева хмарка вгорі пливла над (не)міряним степом (Ю. Яновський).
4. Біла і німа спить за вікном (не)займана зима (М. Рильсь-кий).
490. Яким членом речення виступає дієприкметник у пода-них реченнях?
1. Свіжо пахне в лісі перед ранком зволоженою землею (О. Кобилянська).
2. Від землі йде духмяний аромат зів’ялих трав (Я. Баш).
3. І листя пожовкле вітри рознесли (Т. Шевченко).
1. Присудок. 2. Додаток. 3. Означення. 4. Обставина. 5. Підмет. 6. Головний член односкладного речення.
491. У котрому з поданих речень відбувся перехід дієприк-метника в іменник?
1. Ходить рідна мелодія, в юності знана мені (А. Малишко).
2. Атакуючі прорвались до самого Перекопського валу (О. Гончар).
3. Визволені не можуть забути своїх визволителів (О. Гон-чар).
4. Він тяжко поранений, це правда (О. Довженко).
5. Пряди, пряди – ниток багато білих зарученій потрібно на весілля (Леся Українка).
492. Яка дієслівна форма означає додаткову дію?
1. Дієприкметник. 2. Дієприслівник. 3. Дієслівні форми на -но, -то. 4. Особові форми дієслова. 5. Неозначена форма дієслова.
493. Котрі з названих ознак споріднюють дієприслівник з прислівником?
1. Близьке лексичне значення. 2. Спільна основа. 3. Одна-ковий вид (доконаний чи недоконаний). 4. Наявність залежного слова. 5. Невідмінюваність. 6. Синтаксична роль обставини в реченні.
494. Які дієслівні ознаки властиві дієприслівникам?
1. Спосіб. 2. Вид. 3. Перехідність. 4. Особа. 5. Час.
495. У котрому рядку всі слова є дієприслівниками?
1. Бажаючий, радіючи, почорнівши, знесилений, битий.
2. Встаючи, організований, синіючий, стукнувши, трима-ючись.
3. Малюючи, розважаючись, стрибнувши, підбігши, сидячи.
496. Котрі з поданих дієприслівників мають доконаний вид?
1. Аплодуючи. 2. Прилетівши. 3. Ховаючись. 4. Виборов-ши. 5. Перемігши. 6. Одержуючи. 7. Терплячи. 8. Здолавши. 9. Сховавшись. 10. Лишаючи.
497. Котрі з поданих дієприслівників мають форму докона-ного виду?
1. Читаючи. 2. Вставши. 3. Перемігши. 4. Плентаючись. 5. Мандруючи. 6. Спостерігаючи. 7. Повернувшись. 8. Повер-таючись. 9. Пізнаючи. 10. Привізши. 11. Досліджуючи. 12. Пока-зуючи. 13. Даруючи. 14. Навчившись. 15. Відпочиваючи.
498. Котрі з поданих дієприслівників мають форму недоко-наного виду?
1. Аплодуючи. 2. Стерпівши. 3. Зберігши. 4. Люблячи. 5. Сказавши. 6. Побачивши. 7. Танцюючи. 8. Гніваючись. 9. По-чувши. 10. Втративши. 11. Винісши. 12. Притишивши. 13. Дивля-чись. 14. Замкнувши. 15. Проливши.
499. У котрому рядку подано дієприслівники одного виду?
1. Лежачи, стоячи, сміючись, сидячи, встаючи.
2. Присівши, скачучи, повернувшись, переганяючи, віта-ючись.
3. Кинувши, зайшовши, вставши, передаючи, принісши.
500. Яким членом речення, як правило, виступає дієприслівник?
1. Присудком. 2. Додатком. 3. Означенням. 4. Обставиною. 5. Підметом. 6. Головним членом односкладного речення.
501. У котрому рядку всі слова є прислівниками?
1. Швидко, голосно, хоч-не-хоч, навмисне, по-козацьки.
2. Помилково, по-перше, ввечері, здавна.
3. Змолоду, тут, наперекір, вниз, спересердя.
502. У котрому рядку всі слова є прислівниками?
1. Надзвичайно, вгорі, там, змалку, додому.
2. З року в рік, навздогін, неначе, всюди, спочатку.
3. Зранку, біля, зóпалу, віч-на-віч, гуртом.
503. У котрому рядку неправильно утворені ступені порів-няння прислівників?
1. Зручніше, краще, ближче, найгірше, ясніше.
2. Веселіше, привітніше, найбільше, дорожче, найголосні-ше.
3. Сумніше, найяскравіше, найдужче, вижче, тепліше.
504. У котрому рядку правильно утворено ступені порівнян-ня прислівників?
1. Більш досконало, найбільш досконаліше, досконаліше, найдосконаліше.
2. Вагоміше, найвагоміше, якнайвагоміше, більш вагомо, найбільш вагомо.
3. Вдаліше, більш вдало, менш вдало, найменш вдало, найбільш вдало.
505. Від яких прислівників можна утворити форми ступенів порівняння?
1. Весело. 2. Добре. 3. Надвечір. 4. Стократ. 5. Забагато. 6. Трохи. 7. Голо. 8. Тихо. 9. Довго. 10. Здалеку. 11. Далеко. 12. Ледве. 13. Щільно. 14. Височенько. 15. Високо.
506. Визначити синтаксичну роль підкресленого прислівника.
Вранці, зі сходом сонця, Ждан і Любава по кризі пе-ребралися через Дніпро (В. Малик).
1. Підмет. 2. Присудок. 3. Додаток. 4. Означення. 5. Обставина.
507. Скільки в поданому тексті службових частин мови?
Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози мої (Леся Українка).
508. Яка зі службових частин мови у сполученні з непрямими відмінками іменників, займенників, числівників означає напрям, місце, час, причину та ін. і вказує на залежність слів у словосполученні та реченні?
1. Частка. 2. Прийменник. 3. Сполучник. 4. Усі названі частини мови. 5. Жодна з названих частин мови.
509. Котрі з поданих службових слів є прийменниками?
1. Але. 2. Від. 3. Тільки. 4. Ніби. 5. До. 6. З-поміж. 7. Нехай. 8. Через. 9. Поза. 10. Тому що.
510. Скільки в поданому тексті прийменників?
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється (Леся Українка).
511. Скільки в поданому тексті прийменників?
Україно! плачу слізьми над тобою…
Недоле моя! що поможе ся туга?
Що вдію для тебе сією тяжкою журбою?
Гай-гай, невелика послуга! (Леся Українка).
512. Котрі з поданих прийменників є непохідними?
1. На. 2. Навколо. 3. З-за. 4. Поміж. 5. Посеред. 6. До. 7. Під. 8. З-над. 9. За. 10. Понад. 11. Попід. 12. Із-за. 13. Про. 14. Край. 15. Обабіч.
513. Котрі з поданих прийменників є похідними?
1. З-поміж. 2. Над. 3. Під. 4. На. 5. Між. 6. В. 7. Від. 8. Коло. 9. Через.
514. У котрому рядку всі прийменники є похідними?
1. Без, в(у), до, для, з, за, об, від, під, при.
2. З-за, з-над, з-під, поза, понад, проміж, край, коло.
3. Над, по, навколо, круг, о, про, попід, кінець, близько.
515. Який відмінок завжди вживається з прийменниками?
1. Давальний. 2. Родовий. 3. Знахідний. 4. Орудний. 5. Міс-цевий. 6. Усі. 7. Жоден.
516. Який відмінок завжди вживається без прийменників?
1. Називний. 2. Родовий. 3. Знахідний. 4. Орудний. 5. Міс-цевий. 6. Кличний.
517. З яким відмінком поєднуються прийменники завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, навстріч, вслід, навперейми?
1. Називним. 2. Родовим. 3. Давальним. 4. Знахідним. 5. Орудним. 6. Місцевим. 7. Кличним.
518. З якими відмінками вживається прийменник з у поданих словосполученнях?
1. Вийти з кімнати. 2. Минуло років з п’ятнадцять. 3. Роз-мовляти з другом.
1. Родовим, знахідним, орудним. 2. Родовим, давальним, оруд-ним. 3. Давальним, родовим, знахідним. 4. Давальним, знахід-ним, орудним. 5. Місцевим, знахідним, родовим.
519. У котрому з речень замість прийменника в слід уживати його варіант у?
1. У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний).
2. Одягнена в хвою, шумить дрімуча тайга.
3. В присмерку літають ластівки так низько.
4. Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко).
520. У котрому реченні потрібно вживати прийменник із замість з?
1. Плугатарі (із,з) плугами йдуть (Т. Шевченко).
2. Гнат запріг коні і так їх гнав, що вони (із, з) шкури вилазили (М. Стельмах).
3. (Із,з) стріх вода капле (Народна творчість).
4. (Із, з) її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка).
5. Я (із,з) тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї (М. Нагнибіда).
521. Які службові слова служать для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення?
1. Прийменники. 2. Сполучники. 3. Частки.
522. У котрому рядку всі слова є сполучниками?
1. Зате, проте, однак, і, за, не.
2. Бо, а, але, й, тому що, та.
3. Крізь, щоб, нехай, чи, то.
523. Котрі з поданих слів є сполучниками?
1. Щоб. 2. Попід. 3. Коло. 4. Біля. 5. Лише. 6. Але. 7. Або. 8. Проте. 9. Через.
524. Котрі з поданих слів є сурядними сполучниками?
1. Чи…чи. 2. Однак. 3. Наче. 4. Немов. 5. Якби. 6. Але. 7. Неначе. 8. Тому що. 9. Та. 10. Щоб. 11. Проте. 12. Дарма що. 13. Хоч…хоч. 14. Зате. 15. Через те що.
525. Котрі з поданих слів є підрядними сполучниками?
1. Ні…ні. 2. Але. 3. Бо. 4. Зате. 5. Тому що. 6. Не то…не то. 7. Аби. 8. Однак. 9. Проте. 10. Якщо. 11. Та. 12. Якби. 13. Або. 14. Чи…чи. 15. Хоч…хоч.
526. У котрому рядку подано лише підрядні сполучники?
1. Або, та, зате, поки, хоч, і, якщо, мов.
2. Тільки, чи, а, начебто, й, дарма що, але.
3. Щоб, бо, як, наче, що, коли б, тому що.
527. Котрі з поданих сполучників є складеними?
1. Якби. 2. Дарма що. 3. Начебто. 4. Так що. 5. Щоб. 6. Не-наче. 7. Хоч. 8. Через те що. 9. Немов. 10. Зате. 11. Незважаючи на те що. 12. Якщо. 13. Проте. 14. Тому що. 15. Для того щоб.
528. Скільки часток серед поданих частин мови?
Хіба, попід, але, лиш, з-над, же, однак, нехай, через, би, не.
529. Скільки в поданому тексті часток?
Якби оті проміння золоті
у струни чарами якими обернути,
я б з них зробила золотую арфу,–
в ній все було б ясне – і струни, й гуки,
і кожна пісня, що на інших струнах
бринить, мов голос вітряної ночі,
бриніла б на моїй золотистій арфі
тим співом, що лунає тільки в снах
дітей щасливих (Леся Українка).
530. Скільки часток ужито в поданих реченнях?
Хай вам буде все до речі, Нехай вас сонце не пече, І дощ буйненький ваші плечі Не полива і не січе (М. Зеров).
Невже не можна ради дати серцю, страждання втихоми-рити нестримні? (Д. Павличко).
Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і сріб-новода Вісла (М. Рильський).
531. Котрі з поданих слів є частками?
1. Зате. 2. Не. 3. Але. 4. Через. 5. Же. 6. Тому що. 7. Коло. 8. Ні. 9. Проте. 10. Хіба. 11. Або. 12. За. 13. Лише. 14. Під. 15. Доки.
532. У котрому рядку всі слова є частками?
1. Ані, би, хіба, хай, тільки.
2. Атож, аж, невже, проте, що за.
3. Еге, навіть, ж, якби, біля.
533. У котрому рядку є частки, що служать для творення умовного й наказового способів дієслів?
1. Невже, от, може, саме, не.
2. Ні, лише, майже, все, ані.
3. Хай, нехай, б, би.
534. Котрі з поданих часток служать для творення наказового способу дієслів?
1. Хай. 2. Тільки. 3. Би. 4. То. 5. Бо. 6. Нехай. 7. Же. 8. Б. 9. Таки.
535. Котрі з поданих часток з попереднім словом пишуться через дефіс?
1. Б. 2. Бо. 3. Же. 4. Би. 5. Но. 6. Вже. 7. То. 8. Ж. 9. От. 10. Таки.
536. Котрі з поданих вигуків виражають волевиявлення, спо-нукання до дії?
1. О. 2. Гей. 3. Ох. 4. Ай. 5. Агей. 6. Марш. 7. Ага. 8. Стоп. 9. Ех. 10. Тпру.
537. У котрому з поданих речень вжито звуконаслідувальні слова?
1. Коли це гусак як закричить: – Ґе-ґе-ґе! Та крилами по во-ді ляп-ляп-ляп (Остап Вишня).
2. Тпру, стій, моя люба, прив’яжу тебе до дуба! (Народна творчість).
3. А з степу, з долини, як відгук: – Му-у (А. Головко).
4. Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі (І. Франко).
5. – Гу-у! – диким звіром вило надворі, гуло в комині (С. Васильченко).
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 26 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |