Мезолі́т (грец. μέσος - середній і λίθος - камінь), Середня кам'яна доба – епоха кам’яної доби (12,000-7,000 до РХ), що була перехідною між

Мезолі́т (грец. μέσος - середній і λίθος - камінь), Середня кам'яна доба – епоха кам’яної доби (12,000-7,000 до РХ), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт.

Господа́рство привла́снююче — перша в історії форма господарювання, коли люди споживали готові продукти природи: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили.

Това́рне господа́рство — господарство, за якого вироби призначалися для продажу на ринку та обмінювалися за посередництва грошей.

Поліс (грец. πόλις, лат. civitas) — місто-держава, міська громада, особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.

Порт-Ві́ла (англ. Port Vila) — столиця й економічний центр держави Вануату — знаходиться на південно-західному узбережжі острова Ефате в Тихому океані. Місто-космополіт із сучасними будинками й прекрасною природною бухтою є головним портом країни. Близькість до Австралії дозволила місту стати великим центром туризму. Однією з головних визначних пам'яток Порт-Віли є Культурний центр Віла, в якому виставлена безліч експонатів, присвячених Вануату і її культурі. В місті знаходиться Національна бібліотека Вануату. Недалеко від міста розташований міжнародний аеропорт Бауерфілд. При населенні 29 356 осіб у Порт-Вілі налічується сім з половиною тисяч автомобілів.

Латифу́ндія — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок.

Фео́д (також - фьеф, лен,^[1] лат. feudum, від давньонімец. fe - "вірність" і od - "володіння") — спадкове земельне володіння в епоху феодалізму, за яке потрібно було нести службу (переважно військову), та інші повинності.^[1] Бенефіцій, що передався у спадок.

Закуп — у Київській державі — раб борговий, тобто такий, що отримав від боярина (феодала) позичку (купу) і до її повернення повинен працювати у господарстві кредитора, тобто виконувати феодальні повинності. Права закупів були юридично оформлені в «Руській правді». За цим документом феодал мав право застосовувати фізичну кару до закупів, але не міг їх продавати. У разі втечі міг перетворити закупа на холопа^[1].

Ізгої (баніти) — у стародавній Русі XI—XII століть люди, що вийшли із свого звичайного суспільного становища у зв'язку із всілякими обставинами й перебували під опікою церкви.

Гри́вня (₴, код — UAH) — національна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочена назва — грн

Баналітет (від banal – той, що належить сюзерену) — у середньовічній Західній Європі монопольне право феодалів, які володіли млинами, печами, виноградними пресами, вимагати від залежних селян, щоб вони обов’язково користувалися їх інвентарем. При цьому селяни змушені були платити за це продуктами чи грошима. За порушення баналітету сеньйор міг оштрафувати селянина чи забрати його продукти, наприклад спечений не в панській печі хліб чи витиснуте не його пресом вино. Баналітет був одним з найтяжчих та найненависніших людям феодальних привілеїв знаті.

Магдебу́рзьке пра́во (німе́цьке (тевтонське) міське́ пра́во) — одна з найпоширеніших правових систем міськогосамоврядування у Центральній Європі у середні віки.

Хрематистика (от др.-греч. χρηματιστική — обогащение) — термин, которым Аристотель обозначал науку об обогащении, искусство накапливать деньги и имущество, накопление богатства как самоцель, как сверхзадача, как поклонение прибыли

Дата добавления: 2015-09-29