Питання до кандидатського іспиту з філософії

ПИТАННЯ ДО КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

1. Філософія і світогляд. Структура світогляду.

2. Основні історичні форми світогляду та їх специфіка: міфологічний, релігійний, філософський.

3. Філософія як специфічна форма суспільної свідомості. Основне коло філософських проблем. Предмет та функції філософи.

4. Основне питання філософії як філософська проблема: історія і сучасність.

5. Основні методи філософського пізнання. Діалектика і метафізика.

6. Основні способи і форми буття філософії. Філософія і філософування. Західна та східна парадигми філософії і філософування.

7. Морально-етичний характер філософської думки Стародавньої Індії: ортодоксальні і неортодоксальні течії і школи.

8. Соціально-етичний характер філософської думки Стародавнього Китаю: конфуціанство і даосизм.

9. Етичний раціоналізм Сократа. Основні сократівські школи (кініки, кіренаїки).

10. Система об'єктивного ідеалізму Платона.

11. Філософська система Аристотеля.

12. Атомістичний матеріалізм (Левкіпп, Демокріт, Еігікур, Лукрецій Кар).

13. Суперечки про природу універсалій в середньовічній філософії: номіналізм і реалізм.

14. Тома Аквінський як систематизатор схоластичної філософії. Принцип гармонії віри та розуму.

15. Провідні ідеї, основні проблеми і специфічні риси філософської думки Київської Русі (Іларіон, Нестор, Володимир Мономах, Кирило Туровський, Клим Смолятич, ДанГш Заточник).

16. Характерні риси і основні течії натурфілософії епохи Відродження (МКузанський, Дж. Бруно).

17. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм (Ф.Бекон, Р. Декарт).

18. Проблема субстанції у філософи Нового часу (Р. Декарт, Б.Спіноза, Г.В Лейбніц).

19. Матеріалістичний сенсуалізм Д.Локка та ідеалістичний сенсуалізм Дж.Берклі у філософії Нового часу.

20. Провідні ідеї, осфвні проблеми і характерні риси філософії Просвітниціва (деїсти: ШЛ.Монтеск’є, Вольтер, Ж.-Ж.Руссо; матеріалісти: Ж.Ламетрі, Д.Дідро, П.Гольбах, КА.Гельвецій).

21. І.Кант - засновник німецької класичної філософії. Основні проблеми й характерні риси гносеології та етики Канта. Категоричний імператив.

22. Діяльнотворча основа буття у філософії Й. Г.Фіхте, сутність його діалектики.

23. Філософія “тотожності” Ф.В.Й. Шешіінга. Метод інтелектуальної інтуїції.

24. Філософська системи і метод Г.В.Ф. Гегеля.

25. Соціокультурні передумови і джерела виникнення і становлення марксистської філософії. Історична доля марксизму.

26. Провідні ідеї, характерні риси і основні проблеми діалектико-матеріалістичної філософії.

27. Провідні ідеї, специфічні риси і основні проблеми філософії ірраціоналізму (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше): порівняльний аналіз.

28. Виникнення позитивізму, основні етапи його розвитку. Вчення О.Конта про три стадії у розвитку пізнання. Класифікація наук за Контом.

29. Проблема буття людини у філософії екзистенціалізму.

30. Ідея несвідомого у класичному психоаналізі 3.Фрейда. Структура психіки людини за Фрейдом. Еволюція ідеї несвідомого у неофрейдизмі (К.Г.Юнг, Е.Фромм).

31. Провідні ідеї, специфічні риси і основні проблеми філософської концепції Г.С.Сковороди.

32. Теософська та антропологічна проблематика в українській та російській релігійній філософії: П.Юркевич, В.Соловйов, М. Бердяєв.

33. Еволюція сучасної релігійної філософії: неотомізм, персоналізм, тейярдизм

34. Основні методологічні концепції мови науки і природный мови у неопозитивізмі: логічний позитивізм, лінгвістичний позитивізм

35. Концепція розвитку наукового знання за К. Поппером і теорія наукових революцій за Т.Куном у філософії постпозитивізму.

36. Культурологічні концепції філософії історії (М. Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойтбі, П.Сорокін).

37. Специфічні риси і коло проблем сучасної герменевтики як теорії розуміння, методу гуманітарних наук, мистецтва тлумачення текстів та інших досягнень культури людства (Х.-Г.Гадамер).

38. Ідея суспільного прогресу: історія і сучасність. Проблема критеріїв суспільного прогресу.

39. Походження людини як філософська проблема. Специфіка та основні проблеми людського буття.

40. Поняття методу і методології. Класифікація методів.

41. Рівні, форми і методи наукового пізнання.

42. Чуттєве та раціональне пізнання. Співвідношення їх форм.

43. Основні проблеми сучасної гносеології. Основні види і принципи пізнання.

44. Наука як феномен культури і об’єкт філософського дослідження. Специфіка і основні функції науки.

45. Проблема істини у філософії. Співвідношення абсолютної та відносної істини в процесі пізнання. Конкретність істини

46. Суб’єкт, об’єкт і предмет пізнання.

47. Практика як критерій істини. Структура та основні форми практики.

48. Поняття закону. Класифікація законів.

49. Філософський зміст категорії буття. Основні форми буття.

50. Матерія як філософська категорія. Основні форми руху матерії.

51. Спосіб і форми існування матерії (рух, простір і час).

52. Генеза свідомості як філософська і наукова проблема. Відображення та його форми.

53. Сутність і структура свідомості. Мислення і мова.

54. Суспільна свідомість та її структура: рівні і форми.

55. Сутність і значення творчості у діяльності людини. Основні форми творчості.

56. Зміст, методологічне значення і світоглядний аспект основних законів діалектики.

57. Специфічні риси та методологічне значення категорій діалектики у процесі пізнання.

58. Альтернативи діалектики як концепції розвитку (метафізика), як логіки (софістика та еклектика), як гносеології (релятивізм і догматизм).

59. Предмет соціальної філософії. Специфіка соціального пізнання.

60. Суб’єкти суспільного розвитку. Місце та роль культурно-історичного суб’єкта у соціальній структурі суспільства та проблема його формування в умовах побудови в Україні громадянського суспільства.

61. Платон (Арістокл). Гішпй Більший (ідея прекрасного).

62. Арістотель. Метафізика (вчення про основні принципи буття).

63. Аврелій Августин (Блаженний). Сповідь (вчення про створіння Всесвіту, поняття часу та основні ознаки його вимірювання).

64. Тома Аквінський. Сума теології (вчення про буття Бога).

65. Ніколас Кузанський. Про учене незнання (пантеїстична тенденція та її зв’язок з діалектичною ідеєю взаємодії всього сущого, вченням про збіг протилежностей, про згорнення світу у богові і розгортанні бога у світі).

66. Бекон Ф. Новий Органон (вчення про індукцію як істинний метод (шлях) пізнання, поняття чотирьох видів ідолів, які обсідають уми людей).

67. Декарт Р. Міркування про метод (вчення про основні правила методу пізнання з позицій раціоналізму).

68. Спіноза Б. Етика, доведена геометрично (пантеїстичне розуміння Бога як субстанції, поняття атрибуту і модусу. Свобода як пізнанна необхідність).

69. Сковорода Г.С. Наркісс (вчення про світ, що складається з двох натур); Потоп змїїн (вчення про три світи).

70. Кант І. Критика чистого розуму (переворот у теорії пізнання).

71. Гегель Г.В.Ф. Енциклопедія філософських наук (філософська система гегеля: 1) логіка; 2) філософія природи; 3) філософія духу)

72. Фейербах Л.А. Сутність християнства (аналіз релігії як соціокультурного феномена).

73. Шопенгауер А. Світ як воля і уявлення (світова (космічна) воля воля як підвалина буття, єдність волі і духу, домінуюча роль волі над розумом, ірраціоналізм і песимізм, основний спосіб пізнання - метод художньої інтуїції).

74. Конт О. Курс позитивної філософії (фрагмент; вчення про три теоретичні стани у розвитку пізнання - теологічний або фіктивний; метафізичний або абстрактний; науковий або позитивний).

75. Маркс К Економічно-філософські рукописи 1844 року... (поняття комунізму та його типів; проблема відчуження людини та шляхи її розв’язання).

76. Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець класичної німецької філософії (співідношення між класичною німецькою філософією і маркисистською філософією; визначення основного питання філософії та двох його сторін).

77. Юркевич П.Д. Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого (поняття серця як осередку духовного життя людини, яке визначає сутність особистості).

78. Соловйов В.С. Оправдання добра Моральна філософія (вчення про моральність, пізнання добра і зла).

79. Джеме У. Прагматизм (поняття прагматизму, прагматичного методу та істини).

80. Вітгенпігейн Л. Філософські дослідження (філософія як активність, спрямована на прояснення мовних виразів).

81. Франко І.Я. Що таке поступ? (розуміння поступу з позиції еволюціонізму)

82. Фрейд 3. Я і Воно (поняття свідомого і несвідомого у психіці людини як основа психоаналізу).

83. Бердяев МО. Про призначення людини (специфіка філософії як дослідження людини з людини і в людині як належної до царства духу).

84. Вернадський В.І. Наукова думка як планетне явище (біосфера як основна галузь наукового знання; біогеохімічна енергія та її нова форма: енергія людської культури, яка створює ноосферу).

85. Тейяр де Шарден П. Феномен людини (характерною рисою є панпсихізм, що стверджує наявність духовного начала, яке присутнє у Всесвіті і спрямовує його розвиток).

86. Фромм Е. Втеча від свободи (основна ідея: ідеологія і культура взагалі коріняться в соціальному харакіері; сам соціальний характер формується устроєм життя суспільства).

87. Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм - це гуманізм (християнських і атеїстичних екзистенціалістів об’єднує лише переконання в тому, що існування передує сутності).

88. Камю А. Сіф про Сізіфа. Есе про абсурд (точка зору: абсурд не в людині і не в світі, а в їх спільній пристуності. Сізіф - абсурдний герой).

89. Гадамер Х.-Г. Істина і метод. Основи філософської герменевтики (герменевтика є філософіпо «тлумачення» під тлумачення текстів до тлумачення людського буття, знання про світ і бутгя).

90. Кун Т. Структура наукових революцій (концепція історичної динаміки наукового знання розкриває значення поняття наукової спільноти; парадигма як домінантна модель або «дисциплінарна матриця»)

Дата добавления: 2015-09-29