39. Що таке землетрус? Види землетрусів. Заходи захисту людини при землетрусі.
Землетруси ¾ це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, що виникають у результаті раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії й передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.Проблема захисту від землетрусів стоїть дуже гостро. У ній необхідно розрізняти дві групи антисейсмічних заходів:
а) запобіжні, профілактичні заходи, здійснювані до можливого землетрусу;
б) заходи, здійснювані безпосередньо перед, під час та після землетрусу, тобто дії у надзвичайних ситуаціях.
До першої групи відноситься вивчення природи землетрусів, розкриття його механізму, ідентифікація провісників, розробка методів прогнозу тощо.На основі досліджень природи землетрусу можуть бути розроблені методи запобігання та прогнозу цього небезпечного явища. Дуже важливо вибрати місця розташування населених пунктів та підприємств із урахуванням сейсмостійкості району. Захист відстанню ¾ найкращий засіб при вирішенні питань безпеки під час землетрусів. Якщо будівництво все-таки доводиться вести у сейсмонебезпечних районах, то необхідно ураховувати вимоги відповідних норм і правил (БНіП), що зводяться загалом до підсилення будівель та споруд.Ефективність дій в умовах землетрусів залежить від рівня організації аварійно-рятувальних робіт та рівня навчання населення щодо цього питання а також ефективності системи повідомлення.
41. Що таке селі, обвали? Заходи захисту людини при селях, обвалах? Заходи попередження селів, обвалів?
Селі ¾ короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що мають характер грязекам’яних потоків. Причинами селів можуть бути землетруси, сильні снігопади, дощі, інтенсивне танення снігу.Основна небезпека ¾ велика кінематична енергія грязьових та водяних потоків, швидкість руху яких може досягати 15 км/год.За потужністю селеві потоки поділяють на групи: потужні (винесення більше 100 тис. м3 селевої маси), середньої потужності (від 10 до 100 тис. м3), слабкої потужності (менше 10 тис. м3).Селі прогнозуються за результатами спостережень за минулі роки та за метеорологічними прогнозами.До профілактичних заходів проти селів відносяться: гідротехнічні споруди (для затримки селів, для спрямування селів тощо), спускання талої води, закріплювання рослинного шару на гірських схилах, лісосадильні роботи, регулювання рубки лісу та ін. У селенебезпечних створюються автоматичні системи повідомлення про селеву загрозу та розроблюються відповідні плани заходів.За механізмом зсувного процесу виділяють такі типи зсувів (обвали): зсув, видавлювання, гідравлічне винесення та ін.За глибиною залягання поверхневого ковзання розрізняють зсуви: поверхневі ¾ до 1 м, дрібні ¾ до 5 м, глибокі ¾ до 20 м, дуже глибокі ¾ більше 20 м.За потужністю залученої до процесу маси гірських порід зсуви поділяють на малі ¾ до 10 тис. м3, середні ¾ від 11 до 100 тис. м3, великі ¾ від 101 до 1000 тис.м3, дуже великі ¾ більше 1000 тис. м3.За швидкістю руху зсуви бувають швидкі (час розвитку вимірюється секундами або хвилинами), середньої швидкості (хвилини, години), повільні (дні, роки).Зсуви формуються, як правило, на ділянках, що складаються із водотривких та водоносних порід грунту, які чергуються між собою. Зсуви виникають внаслідок порушення рівноваги порід. Коли сили зчеплення на поверхні ковзання стають меншими складової сили тяжіння, маса починає рух. Небезпека зсувів полягає в тому, що величезні маси грунтів, що несподівано зсуваються, можуть призвести до руйнування будівель та споруд і великих жертв.Збудниками зсувних процесів є землетруси, вулкани, будівельні роботи тощо. Попередження та захист від зсувів передбачає ряд пасивних та активних заходів.До першої групи відносять заходи охоронно-обмежувального виду: заборона будівництва, виконання вибухових робіт, надрізання зсувних схилів. До активних заходів відносять улаштування різних інженерних споруд, підпірних стінок, рядів паль тощо. У небезпечних місцях передбачається система спостереження та повідомлення населення, а також дії відповідних установ з організації аварійно-рятувальних робіт.
40. Повені. Заходи захисту людини при повенях. Небезпеки, які можуть визвати повені.
Повінь ¾ значне затоплення водою місцевості у результаті підйому рівня води у річці, озері або морі, який може бути викликаний різними причинами. Повінь відбувається через різке збільшення кількості води в річці, внаслідок танення снігу або льодовиків, розташованих у її басейні, а також у результаті випадання сильних опадів. Спеціалісти вважають, що людям загрожує небезпека, коли шар води досягає 1 м, а швидкість потоку перевищує 1 м/с. Підйом води на 3 м вже призводить до руйнування будівель. Повені на річках за висотою підйому води, площі затоплення та величині збитків поділяються на 4 категорії: низькі (малі), високі (середні), видатні (великі) та катастрофічні. Захист людей в умовах повеней включає повідомлення, евакуацію людей та інші заходи відповідно до планів боротьби із повенями та захисту населення. Низькі повені повторюються через 5¾10 років, високі ¾ через 20¾25 років, видатні ¾ через 50¾100 років, катастрофічні не частіше одного разу на 100¾200 років. Тривалість повеней від кількох до 80¾90 днів. Найефективніший спосіб боротьби із річковими повенями ¾ регулювання річкового стоку шляхом створення водосховищ.
42. Урагани, тайфуни, смерчі, буревії. Коротка характеристика, міри захисту людини при ураганах, тайфунах, смерчах та буревіях.
Ураган ¾ це циклон, у якого тиск у центрі дуже низький, а вітри досягають великої і руйнівної сили. Швидкість вітру може досягати 25 км/год. Іноді урагани на суходолі називають бурею, а на морі ¾ штормом, тайфуном. Урагани являють собою явище морське і найбільші руйнування від них бувають поблизу узбережжя. Але вони можуть проникати і далеко на суходіл. Урагани можуть супроводжуватися сильними дощами, повенями, у відкритому морі утворюють хвилі висотою більше 10 м, штормовими нагонами. Особливою силою відрізняються тропічні урагани, радіус вітрів яких може перевищувати 300 км.Урагани ¾ явище сезонне. Щорічно на Землі розвивається у середньому 70 тропічних циклонів. Середня тривалість урагану близько 9 днів, максимальна ¾ 4 неділі. Буря ¾ це дуже сильний вітер, який призводить до великого хвилювання на морі і до руйнувань на суходолі. Буря може спостерігатися під час проходження циклону, смерчу.Швидкість вітру біля земної поверхні перевищує 20 м/с і може досягати 100 м/с. У метеорології застосовується термін «шторм», а за швидкості вітру більше 30 м/с ¾ ураган. Короткочасні посилення вітру до швидкостей 20-30 м/с називаються шквалами. Смерч ¾ це атмосфернийвихор, що виникає у грозовій хмарі а потім поширюється у вигляді темного рукава або хоботу за напрямком до поверхні суходолу та моря. У верхній частині смерч має схоже на лійку розширення, що зливається з хмарами. Коли смерч спускається до земної поверхні, нижня частина його теж іноді стає розширеною, нагадуючи перекинуту лійку. Висота смерчу може досягати 800-1500 м. Повітря у смерчі обертається і одночасно піднімається по спіралі уверх, втягуючи пил або воду. Швидкість обертання може досягати 330 м/с. У зв’язку з тим, що всередині вихору тиск зменшується, відбувається конденсація водяної пари. За наявності пилу та води смерч стає видимим.Діаметр смерчу над морем вимірюється десятками метрів, над суходолом ¾ сотнями метрів.Смерч виникає звичайно у теплому секторі циклону і рухається разом із циклоном зі швидкістю 10¾20 м/с. Смерч проходить шлях завдовжки від 1 до 40¾60 км. Супроводжується грозою, дощем, градом та, якщо досягає поверхні Землі, майже завжди робить великі руйнування, усмоктує у себе воду і предмети, що зустрічаються на його шляху, піднімає їх високо уверх і переносить на великі відстані. Так само як урагани, смерчі розпізнають із супутників погоди.
1. 32, 33, Біологічні засоби ураження людей. Їх характеристика. Захворювання, які виникають в результаті дії простіших, грибів та мікроорганізмів. Інфекційні захворювання, які викликають мікроорганізми
Біологічними (біо від грец. bios - життя) називаються небезпеки, що походять від живих об’єктів. Носіями, або субстратами, біологічних небезпек є всі середовища життя (повітря, вода, грунт), рослинний і тваринний світ, самі люди, штучний світ, створений людиною та інші об’єкти.Біологічні небезпеки можуть справляти на людину різну дію ¾ механічну, хімічну, біологічну та ін.Наслідком біологічних небезпек є різні хвороби, травми різної важкості, у тому числі смертельні. Знання біологічних небезпек ¾ це одна з умов успішного захисту людини від небезпек взагалі та біологічних, зокрема. Мікроорганізми ¾ це найменші, здебільшого одноклітинні істоти, яких можна побачити тільки у мікроскоп, характеризуються величезною різноманітністю видів, здатних існувати у різних умовах. Деякі види мікроорганізмів є хвороботворними, або патогенними. Вони викликають хвороби рослин, тварин та людини. Такі хвороби як проказа, чума, тиф, холера, малярія, туберкульоз та багато інших. Серед патогенних мікроорганізмів розрізняють бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, найпростіші. Найпростіші складаються із однієї клітини. Трипаносоми мають розмір 12 ¾ 100 мкм, є паразитами крові й тканин людини та хребетних тварин. Переносники ¾ кровосисні комахи (муха цеце). Викликають захворювання трипаносомоз, на яке хворіють люди і тварини (лихоманка, ураження лімфатичних вузлів та ін.). Захворювання людей називають сонною хворобою (африканський трипаносомоз) або хвороба Шагаса (американський трипаносомоз). Бактерії ¾ типові представники мікроорганізмів. Бактерії, що мають форму правильних кульок, називають коками. Групи коків називають стафілококами або стрептококами. До коків відносять збудників різних інфекційних хвороб. Дуже багато бактерій мають форму паличок, наприклад кишкова паличка, що мешкає в нашому організмі (Eschericha coli), ¾ збудник тифу (Salmonella typhi), дизентерії (Shigella dysenteriae). Бактеріальними захворюваннями є чума, туберкульоз, холера, правець, проказа, дизентерія, менінгіт та ін. Віруси (від лат. virus ¾ яд) ¾ найдрібніші неклітинні частинки, що складаються із нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) та білкової оболонки (кансиду). Віруси ¾ внутрішньоклітинні паразити: розмножуючись тільки у живих клітинах, вони використовують їх ферментативний апарат і перемикають клітину на синтез зрілих вірусних частинок ¾ віріопів. Віруси здатні «нав’язати» свою генетичну інформацію спадковому апарату ураженої ним клітини. Віруси заражають клітину і заставляють її допомагати їх розмноженню. Вірусними захворюваннями є віспа, сказ, грип, енцефаліт, кір, свинка, краснуха, гепатит та ін. Рикетсії (за ім’ям американського вченого Ricketts) ¾ мілкі хвороботворні бактерії, розмножуються у клітинах хазяїна (так само як віруси). Збуджують рикетсіози (висипний тиф, ку-лихоманку та ін.) у людини та тварин.
Рикетсіоз, те саме, що й ку-лихоманка. Ку-лихоманка (рикетсіоз Q) ¾ гостре інфекційне захворювання людини та тварин, викликане рикетсіями. Гриби ¾ відокремлена група нижчих рослин, що позбавлені хлорофілу і живляться готовими органічними речовинами. Існує більше 100 тисяч видів грибів.
38. Рівні надзвичайних ситуацій. Надати коротку характеристику.
Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класицікується як державного,регіонального,місцевого або об'єктового рівня. Державного рівня визнається надзвичайна ситуація: · яка поширилась або може поширитися на територію інших держав; · яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням); · яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі – особи, яким внаслідок дії уражальних чинників джерела надзвичайної ситуації завдано тілесне ушкодження або які захворіли, що призвело до втрати працездатності, засвідченої в установленому порядку) чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби); · внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати; · збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати; · яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.
Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:
¨ яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням); ¨ яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати; ¨ збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
· яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта; · внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати; · збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.
19. Нормування допустимих доз опромінення.
Радіаційний ризик ¾ це імовірність того, що у людини в результаті опромінювання виникає який-небудь конкретний шкідливий ефект. Норми встановлюють наступні категорії осіб, що зазнають опромінення: персонал та все населення. Персонал - особи, що працюють з технічними джерелами (група А або ті особи, що перебувають за умовами роботи у сфері дії технічних джерел (груба Б). Границя індивідуального ризику для техногенного опромінювання осіб із персоналу приймається такою, що дорівнює 1 × 10-3 на рік, для населення 5,0×10-5 на рік. Рівень ризику, яким можна знехтувати, приймається таким, що дорівнює 10-6 на рік. Для категорій осіб, що зазнають опромінювання, встановлюються три класи нормативів:
¨ основні границі дози, приведені в таблиці 3.6.
Нормовані величини | Границі дози | |
особи з персоналу (група А) | особи з населення | |
Ефективна доза | 20 мЗв на рік в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв на рік | 1 мЗв на рік в середньому за будь-які послідовні 5 років але не більше 5 мЗв на рік |
Еквівалентна доза за рік у кришталику, шкірі, кистях та стопах |
150 мЗв 500 мЗв 500 мЗв |
15 мЗв 50 мЗв 50 мЗв |
¨ допустимі рівні монофакторної (для одного радіонукліда або одного виду зовнішнього випромінювання, шляхи надходження) дії, що є похідними від основних границь дози: границі річного надходження, допустимі середньорічні об’ємні активності (ДОА) та питомі активності (ДПА) тощо;
¨ контрольні рівні (дози та рівні). Контрольні рівні встановлюються адміністрацією установи за узгодженням із органами Державного санітарного епідеміологічного нагляду. Їх чисельні значення повинні враховувати досягнутий в установі рівень радіаційної безпеки та забезпечувати умови, за яких радіаційна дія буде нижча допустимої.
27. Дати визначення пожежі. Що таке пожежна небезпека? Надати коротку її характеристику.
Пожежа ¾ це неконтрольоване горіння, яке супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей. Пожежа, погашена у самій початковій стадії розвитку, називається загорянням. Залежно від місця виникнення розрізняють пожежі: на транспортних засобах, степові та польові, підземні у шахтах та рудниках, торф’яні та лісові, а також у будівлях і спорудах (зовнішні та закриті).Припинення горіння досягається дією на гарячі поверхні охолоджуючими засобами, що гасять вогонь, розбавленням гарячих речовин або повітря, яке надходить у зону горіння, негорючими парами або газами; створенням між зоною горіння та горючим матеріалом ізолюючого шару із засобів, що гасять вогонь. У якості основного засобу, що гасить вогонь, використовують воду. Крім води, використовуються хімічні та повітряно-механічні піни, вуглекислий газ, азот, порошки, водяну пару, інгібітори.Засоби для гасіння вогню подають у вогнище пожежі за допомогою пожежної техніки стаціонарними установками гасіння пожежі, пожежними автомобілями, поїздами, кораблями, мотопомпами, вогнегасниками. Заходи з пожежної безпеки поділяються на пожежну профілактику та гасіння пожеж.
36. Методи захисту НПС. Надати коротку характеристику методів.
Захист середовища життєдіяльності людини ¾ це комплексна проблема, що потребує зусиль вчених багатьох спеціальностей. Найактивнішою формою захисту навколишнього середовища від шкідливої дії викидів промислових підприємств є повний перехід до безвідходних технологій та виробництв. Це буде вимагати вирішення цілого комплексу складних технологічних, конструкторських та організаційних завдань, заснованих на використанні найновіших науково-технічних досягнень. Важливими напрямками екологізації промислового виробництва потрібно вважати: удосконалення технологічних процесів та розробку нового обладнання з меншим рівнем викидів домішок та відходів у навколишнє середовище; екологічну експертизу усіх видів виробництв та промислової продукції; заміну токсичних відходів на нетоксичні; заміну неутилізованих відходів на утилізовані; широке застосування додаткових методів та заходів захисту навколишнього середовища.У якості додаткових заходів захисту застосовують: апарати і системи для очищення газових викидів, стічних вод від домішок; глушники шуму при скиданні газів в атмосферу; віброізолятори технічного обладнання; екрани для захисту від ЕМП тощо. Ці заходи захисту постійно удосконалюються та широко впроваджуються у технологічні та експлуатаційні цикли у всіх галузях народного господарства.Додаткові заходи захисту навколишнього середовища застосовують на транспорті та пересувних енергоустановках. Це - глушники, уловлювачі сажі, нейтралізатори відпрацьованих газів ДВЗ, глушники шуму компресорних установок та ГТДУ, віброізолятори рейкового транспорту тощо.Важливу роль у захисті навколишнього середовища відведено заходам з раціонального розташування джерел забруднень: винесення промислових підприємств із великих міст у малонаселені райони з непридатними та малопридатними для сільськогосподарського використання землями; оптимальне розташування промислових підприємств із урахуванням топографії місцевості та рози вітрів; встановлення санітарно-захисних зон навколо промислових підприємств; раціональне планування міської забудови, яке забезпечує оптимальні екологічні умови для людини та рослин; організація руху транспорту з метою зменшення викиду токсичних речовин у зонах житлової забудови.В охороні довкілля потрібні служби контролю якості навколишнього середовища, які повинні вести систематизовані спостереження за станом атмосфери, води та грунту для отримання фактичних рівнів забруднення навколишнього середовища. Отримана інформація про забруднення дає змогу швидко виявляти причини підвищення концентрацій шкідливих речовин та активно їх усувати.На реалізацію комплексу заходів з охорони довкілля у всіх розвинутих країнах світу виділяються асигнування, що досягають 2¾4 % національного доходу. В Україні витрати на охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів нині практично відсутні.Орієнтовно, на прикладі США, відносні затрати мають складати, %: охорона атмосфери ¾ 35,2, охорона водоймищ ¾ 48,0, ліквідація твердих відходів ¾ 15,0, зменшення шуму ¾ 0,7, інше ¾ 1,1.
34,35 Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Дати визначення забрудненню. Матеріальне забруднення НПС. Енергетичні забруднення. Перелічити та надати коротку характеристику.
Под з агрязнением окружающей среды понимают любое внесение в ту или иную экологическую систему не свойственных ей живых или неживых компонентов, физических или структурных изменений, прерывающих или нарушающих процессы круговорота и обмена веществ, потоки энергии со снижением продуктивности или разрушением данной экосистемы.
Различают природные загрязнения, вызванные природными, нередко катастрофическими, причинами, например извержение вулкана, и антропогенные, возникающие в результате деятельности человека (рис. 13.22).
Антропогенные загрязнители делятся на материальные (пыль, газы, зола, шлаки и др.) и физические, или энергетические (тепловая энергия, электрические и электромагнитные поля, шум, вибрация и т. д.). Материальные загрязнители подразделяются на механические, химические и биологические. К механическим загрязнителям относятся пыль и аэрозоли атмосферного воздуха, твердые частицы в воде и почве. Химическими (ингредиентами) загрязнителями являются различные газообразные, жидкие и твердые химические соединения и элементы, попадающие в атмосферу, гидросферу и вступающие во взаимодействие с окружающей средой — кислоты, щелочи, диоксид серы, эмульсии и другие. Биологические загрязнители — все виды организмов, появляющиеся при участии человека и наносящие ему вред — грибы, бактерии, сине-зеленые водоросли и т. д.
Последствия загрязнения окружающей среды представлены на рис. 13.23 и кратко сформулированы следующим образом.
1. Ухудшение качества окружающей среды.
2. Образование нежелательных потерь вещества, энергии, труда и средств при добыче и заготовке человеком сырья и материалов, которые превращаются в безвозвратные отходы, рассеиваемые в биосфере.
3. Необратимое разрушение не только отдельных экологических систем, но и биосферы в целом, в том числе воздействие на глобальные физико-химические параметры окружающей среды.
29. Небезпечні фактори пожежі. Система запобігання пожежі. Навести приклади.
30. Система протипожежних заходів. Навести приклади.
31. Організаційно – технічні протипожежні заходи.
Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура,токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд. Основною характеристикою, що характеризує руйнуючу дію пожежі, є температура, яка розвивається під час горіння. У житлових будинках та громадських будівлях температури всередині приміщень досягають 800¾900 0С, але розподіляються нерівномірно. Найвищі температури виникають під час зовнішніх пожеж і в середньому складають 1200¾1300 0С.Тепло, що утворюється в зоні горіння, виділяється у навколишнє середовище у процесі конвекції, променистого теплообміну й теплопровідності.Вогнище оточує зона теплової дії, тобто територія, на якій температура повітря та газоподібних продуктів згоряння не менша 80 0С.Зона задимлення складається з азоту, кисню, оксиду карбону, вуглекислого газу, парів води, тепла та інших речовин. Багато продуктів, що входять у склад диму, мають підвищену токсичність, особливо токсичні продукти горіння полімерів. Іноді продукти неповного згоряння, наприклад СО, можуть утворювати з киснем вибухонебезпечні суміші. Система попередження пожежі - це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на усунення умов виникнення пожежі (ДСТУ 2272-93).Основним принципом цієї системи є положення про те, що горіння (пожежа) можливе тільки за певних умов. Такою умовою є наявність трьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела займання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до певної температури і перебувала у відповідному співвідношенні з окислювачем, а джерело займання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (займання).До окислювачів належать хлор, окисли азоту та інші речовини. Однак з практичної точки зору найбільший інтерес становить вивчення процесу горіння, що виникає при окисленні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі гальмується швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% (норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Окислювач разом з горючою речовиною утворює так зване горюче середовище.Система попередження пожежі включає, перш за все, два основних напрямки: 1) попередження формування горючого середовища; 2) запобігання виникненню в цьому середовищі (або привнесення в нього) джерела займання.Попередження формування горючого середовища або вибухонебезпечної суміші досягається за рахунок:• максимально можливого використання неспалимих та важко-спалимих матеріалів (облицювання, оштукатурювання, просочення антипіренами та ін.);• обмеження маси і (або) об'єму горючих речовин та вибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також забезпечення безпечного способу їх розміщення (зонування територій з урахуванням рельєфності);• надійна ізоляція та герметизація горючого середовища та вибухонебезпечної суміші, розміщення в кабінах, камерах, відсіках, попередження витікання, контроль відкладень вибухонебезпечного пилу;• підтримання концентрацій горючих газів, пари і вибухонебезпечних сумішей за межами їх спалахування (відведення, видалення горючих та вибухонебезпечних речовин, робоча й аварійна вентиляція, конструкційні та технологічні рішення; контроль повітряного середовища);• застосування інертних (флегматизуючих) домішок (азот, вуглекислий газ, водяна пара), які роблять середовище негорючим, та інгібуючих (хімічно активних компонентів), які сприяють припиненню горіння;• підтримання в горючому середовищі температури,, тиску, а також концентрації небезпечних компонентів за межами спалаху суміші (герметизація та інші конструктивні й технологічні рішення).Попередження виникнення у горючому середовищі (або принесення в нього) джерела займання досягається за рахунок:• використання обладнання та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел займання;• застосування електрообладнання, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпечності приміщень і зон, групі й категорії вибухонебезпечної суміші;• виконання вимог спільного зберігання речовин і матеріалів;• використання обладнання, яке задовольняє вимоги електростатичної іскронебезпечності;• улаштування молнієзахисту;• організації автоматичного контролю параметрів, виявлення джерела займання;• заземлення обладнання подовжених металоконструкцій;• використання при роботі з легкозаймистими рідинами інструменту, який виключає іскроутворення;• ліквідації умов самозаймання речовин і матеріалів.Згідно зі статтею 4 Закону України "Про пожежну безпеку" (далі - Закон) державні органи виконавчої влади й органи самоврядування всіх рівнів у межах своєї компетенції організовують розробку й упровадження у відповідних галузях 1 регіонах організаційних й науково-технічних заходів щодо запобігання пожеж, їх гасіння, о також забезпечення пожежної безпеки населених пунктів та об'єктів.Згідно з чинним законодавством відповідальність за утримання промислового підприємства у належному протипожежному стані лягає безпосередньо на керівника (власника).Власники підприємств, закладів та організацій, а також орендарі зобов'язані:• розробити комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;• згідно з нормативними актами пожежної безпеки розробляти й затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, які діють у межах підприємств, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;• забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог постанов органів державного пожежного нагляду;• організувати навчання працівників правилам протипожежного захисту й зв'язку та пропаганду заходів з їх забезпечення;• створювати у разі необхідності підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;• надавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів та вироблюваної ними продукції;• здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;• своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;• проводити службові розслідування випадків пожеж.Згідно зі статтею 6 Закону громадяни України, іноземні громадяни та особи, які не мають громадянства, що перебувають на території України, зобов'язані:• виковувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які належать їм на правах особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем;• сповіщати пожежній охороні про виникнення пожежі і вживати заходи з її ліквідації, спасіння людей та майна. 7. Демографический кризис — невысокие показатели рождаемости, смертности и соответственно естественного прироста. Под демографическим кризисом может пониматься как убыль населения, так и перенаселение.
8.К физическим факторам опасности относятся факторы, взаимодействие которых с человеком и окружающей средой основано на преобразовании энергии. К ним относятся факторы:
- механические (характеризуются потенциальной или кинетической энергией),
- термические (характеризуются тепловой энергией),
- электрические (характеризуются электрической энергией),
- электромагнитные (характеризуются энергией электромагнитных колебаний).
Механические воздействия на тело человека возникают при взаимодействии тела человека с вещественными объектами (механическими конструкциями, материалами, элементами земной поверности, избыточным давлением воздуха и др.). Механические воздействия могут быть динамическими и статическими, активными и пассивными.
Возможные последствия механического воздействия - это механические повреждения тела человека (травмы различной тяжести).
9. Микроклимат. Состояние человека определяется тепловым обменом с окружающей средой. Условие теплового равновесия имеет вид:
(3.1)где Qk - количество тепла, образованного человеком, Qe - количество тепла, поступившего извне к человеку, Qv - количество тепла, отданного человеком в окружающую среду.
Пути теплообмена:
При нарушении теплового равновесия "включаются" защитные системы человека:
химической теплорегуляции - изменяются обменные процессы и физической теплорегуляции
- изменяются физические параметры тела (поверхность кожи, температура верхней части
кожи и др.).
Теплообмен, а следовательно состояние человека в системе «Ч-М-С», определяется сочетанием температуры, влажности, скорости движения воздуха v и температуры окружающих поверхностей. Тогда микроклимат может быть записан в следующем виде:
(3.2.)
С точки зрения БЖД определяющими параметрами микроклимата являются температура и влажность воздуха. Температура окружающих человека поверхностей существенна только при высоких значениях. Что касается подвижности воздуха, то при температуре воздуха менее 35°С подвижность - это фактор, влияющий на отвод тепла от человека, при температуре 35...40°С влияние подвижности на тепловой обмен незначительно, при температуре свыше 40°С - подвижность играет отрицательную роль в тепловом обмене.
10. Шум. С точки зрения БЖД шум - это любой нежелательный звук или совокупность звуков, оказывающих неблагоприятное воздействие на организм человека. Шум возникает при соударении, трении или скольжении твердых тел, истечении жидкостей и газов.
Частотный диапазон слышимого шума - 16...20000 Гц. Для частотной характеристики шума применяется спектр, состоящий из октавных полос. Октава - полоса частот, верхняя и нижние границы которой различаются в 2 раза. По спектру шумы делятся на узкополосные (полоса до 1 октавы), широкополосные (полоса более 1 октавы), тональные (имеются дискретные тона).
Воздействие шума на организм человека зависит от уровня шума, времени воздействия, индивидуальной чувствительности к шуму, функционального состояния вегетативной нервной системы и других факторов.
Основные параметры шума:
- уровень звукового давления L - переменная составляющая, возникающая при прохождении через воздух звуковых волн, (измеряется в "децибелах"),
- интенсивность звука J - мощность, передаваемая в направлении распространения звуковых волн через единицу площади; определяемая в свободном звуковом поле через звуковое давление P, плотность среды и скорость распространения звука c,
- доза шума Д - применяется для оценки акустической энергии, воздействующей на человека за определенный период времени
где P - звуковое давление (н/кв.м), P0 - звуковое давление, соответствующее порогу слышимости на частоте 1000 Гц, н/кв.м;
Возможные последствия воздействия шума:
Инфразвук. Инфразвуком являются колебания до 16 Гц. Источники инфразвука - технологическое оборудование.
Возможные последствия воздействия инфразвука:
11. Ультразвук. Частотный диапазон - колебания свыше 20000 Гц. Источниками ультразвука являются генераторы колебаний, используемые для производственных целей, в медицине, для научных исследований, а также производственное оборудование, имеющее в спектре шума высокочастотные составляющие.
Возможные последствия воздействия ультразвука:
при малом уровне воздействия (80…90 дБ) и небольших дозах ультразвук имеет эффект микромассажа (ускоряются обменные процессы);
увеличение уровня воздействия ультразвука приводит к изменению функционального состояния ЦНС и снижению артериального давления;
воздействие с уровнем более 120 дБ дает поражающий эффект.
Вибрации. Под вибрацией понимаются механические колебательные движения системы с упругими связями. Источниками вибраций являются машины ударного, ударно-вращательного и вращательного действия. Вибрация характеризуется относительными (логарифмическими) уровнями виброскорости Lv и виброускорения Lw, выраженными через абсолютные уровни виброскорости v и виброускорения w:
Здесь нулевые уровни виброскорости и виброускорения соответствуют среднеквадратичной колебательной скорости и ускорению при стандартном пороге звукового давления.
Вибрации обладают значительной биологической активностью. Характер, глубина и направленность функциональных сдвигов различных систем организма человека определяются уровнем, спектральным составом и дозой вибрационного воздействия, а также резонансными явлениями человеческого тела.
При частоте:
· 0,1…0,8 Гц - происходит укачивание,
· 1…10 Гц - затрудняется дыхание,
· 0,9…15 Гц -влияние на зрение,
· 6…650 Гц - влияние на сердечно-сосудистую систему,
· 103…106 Гц - происходит нагревание тканей и разрушение клеток.
Области резонанса:
· тело в положении сидя - 4...6 Гц,
· голова в положении сидя: 20...30 Гц при вертикальных вибрациях,
1,5...2 Гц при горизонтальных вибрациях,
· органы зрения 60...90 Гц.
Возможные последствия воздействия вибраций:
вестибулярные расстройства (головокружения, головные боли);
при длительном воздействии возникает вибрационная болезнь, характеризующая расстройством чувствительности, сосудистыми расстройствами, появлением (преимущественно по ночам и во время отдыха) ноющих, ломящих, тянущих болей в верхних конечностях.
12. Освещение. Под освещением понимается использование световой энергии солнца и искусственных источников света для обеспечения зрительного восприятия окружающего мира [1]. Свет является естественным условием жизнедеятельности человека. Обеспечивая непосредственную связь организма человека с окружающей его средой, свет является сигнальным раздражителем для организма в целом: достаточное освещение улучшает протекание основных процессов высшей нервной деятельности, стимулирует обменные и иммунологические процессы, оказывает влияние на формирование суточного ритма физиологических функций организма.
На видимом участке спектра длина волны составляет 380…760 нм. Основные светотехнические единицы: световой поток, сила света, освещенность, яркость, цветность.
Если показатели фотометрии в системе «Ч-М-С» не соответствуют определенным требованиям, то возможно возникновение следующих отрицательных последствий:
физиологические: при недостаточном освещении развиваются утомление и близорукость, а при чрезмерной освещении - ослепление, раздражение и резь в глазах, головокружение, снижение остроты зрения;
психологические: недовольство и раздражение;
инициирующие - это последствия, способствующие возникновению несчастных случаев, например за счет малой освещенности и др.
Ультрафиолетовое излучение (УФИ). УФИ занимает промежуточное положение между видимым светом и рентгеновским излучением. Источниками УФИ являются температурные излучатели (горелки, ртутно-кварцевые лампы, светокопировальные аппараты).
По биологическому воздействию УФИ имеет три диапазона:
область А (315...400 нМ) - характеризуется слабым воздействием;
область В (200...315 нМ) - промежуточная область;
область С (180...200 нМ) характеризуется активным воздействием.
Влияние УФИ зависит от уровня и продолжительности воздействия:
- при недостатке УФИ наблюдаются авитаминоз, ослабление иммунологических реакций, обострение хронических заболеваний, функциональное расстройство нервной системы;
- при малых дозах и уровне УФИ наблюдается положительное воздействие: нормализуется артериальное давление, интенсивно выводятся из организма многие ядовитые химические вещества (например, свинец), повышается иммунологический статус;
- при значительных дозах и уровне УФИ - отрицательное воздействие:
- поражение глаз - фотоофтальгия (острый коньюктевит);
- кожные поражения: местные и общетоксические (солнечный ожог);
- хронические изменения кожных покровов (атрофия эпидермиса);
- изменение воздушной среды: образуются озон, оксиды азота. 13. Электромагнитные поля (ЭМП). Источниками ЭМП являются антенные системы и непреднамеренные излучатели (электротранспорт, высокочастотные установки, линии электропередачи и подстанции, газоразрядные лампы, устройства проводной связи, теле-, радиоприемники и др.).
Среди ЭМП следует выделить:
· поля неподвижных зарядов,
· поля тока промышленной частоты,
· низкочастотные импульсные поля,
· поля радиочастот, которые делятся на принятые в гигиенической практике диапазоны волн: длинные (10…1 км), средние (1 км…100 м), короткие (100…10 м), ультракороткие (10…1 м) и микроволны (1 м…1 мм).При рассмотрении ЭМП необходимо различать:
поглощение ЭМП, характеризующее физико-химические процессы, служащие причиной поглощения ЭМП в живых тканях;
воздействие ЭМП, характеризующее изменения, происходящие в организме в результате поглощения его тканями энергии ЭМП.
Для описания биологического воздействия ЭМП на человека применяются теория ионной проводимости и теория молекулярной поляризации.
Ионная проводимость применяется при малых частотах ЭМП. Под воздействием ЭМП происходит движение ионов, из-за их трения выделяется тепло и клетки живой ткани переходят в состояние возбуждения. Основной проводящей средой в тканях является межклеточная жидкость.
Внутриклеточная жидкость окружена тонкой непроводящей мембраной, сопротивление которой изменяется с частотой.
Молекулярная поляризация применяется для СВЧ диапазона. Молекулы под воздействием поля начинают колебаться и возможны резонансные колебания. Увеличение энергии молекул приводит к химическим реакциям и их перестройке. ЭМП проникают на большую глубину в ткани.
При поглощении энергии ЭМП происходят следующие явления:
энергия поглощается неравномерно, разные слои тканей обладают неодинаковой проводимостью и неодинаковой диэлектрической проницаемостью;
происходит микронагрев тканей и переход электромагнитной энергии в нетепловую форму, например, в химические превращения;
с увеличением частоты ЭМП тепловой эффект возрастает и происходит более полное поглощения энергии.
Биологическое действие ЭМП зависит от:
· поглощенной энергии;
· физических параметров поля;
· продолжительности пребывания человека в поле;
· площади облучаемой поверхности тела (находящейся в поле);
· анатомического строения органа (ткани), находящегося в поле;
· отражательной способности тела (определяется, прежде всего, содержанием воды в тканях).
Возможные последствия воздействия ЭМП на человека показаны в табл.3.1, а клинические проявления отрицательного влияния - в табл. 3.2 (в таблицах знаком Y обозначена возможность воздействия поля на человека).
Таблица 3.1 - Возможные последствия воздействия ЭМП на человека
Последствия воздействия ЭМП | ||||
1. Функциональные нарушения нервной деятельности | Y | Y | Y | Y |
2. Функциональные нарушения сердечно-сосудистой системы | Y | Y | Y | Y |
3. ЦНС | - | - | Y | Y |
4. Обменные процессы | - | - | Y | Y |
5. Состояние крови и иммунологические реакции | - | - | - | Y |
6. Эндокринная система (гормоны) | - | - | - | Y |
Обозначения: 1 - поле неподвижного заряда и постоянного тока, 2 - ЭМП тока промышленной, 3 - низкочастотные импульсные ЭМП, 4 - ЭМП радиочастот
Таблица 3.2 - Клинические проявления воздействия ЭМП на человека
Клинические проявления | ||||
1. Головная боль, раздражительность, расстройство сна | Y | Y | Y | Y |
2. Угнетенное настроение, апатия, депрессия | - | Y | Y | Y |
3. Повышенная утомленность | - | Y | Y | Y |
4. Ухудшение памяти | - |
| Y | Y |
5. Ухудшение зрения | Y |
Обозначения: 1 - поле неподвижного заряда и постоянного тока, 2 - ЭМП тока промышленной, 3 - низкочастотные импульсные ЭМП, 4 - ЭМП радиочастот
15.Эффект ионизирующего облучения зависит от:
поглощенной дозы;
размеров облучаемой поверхности тела;
индивидуальных особенностей организма;
вида излучения, периода полураспада.
При воздействии ионизирующего излучения происходит разрыв молекулярных связей и изменяется химическая структура соединений. В живых тканях происходит распад воды на ионы Н+ и Н-, эти продукты расщепления имеют высокую химическую активность и вступают в соединения, образуя вещества, не свойственные живой ткани. Также нарушается обмен веществ.
Возможные поражения:
· острые - проявляющиеся при больших дозах за короткий промежуток времени;
· хронические - развивающиеся при воздействии малых доз в течение длительного времени.
При воздействии ионизирующего излучения может возникнуть лучевая болезнь, имеющая признаки: 1 стадия - головная боль, вялость, слабость, нарушение сна, аппетита, 2 стадия - происходят сердечно-сосудистые изменения, нарушается обмен веществ, 3 стадия - происходят изменения в ЦНС.
Таблица 3.3 - Отдаленный токсический эффект
Действие | Характеристика |
1.Гонадотронное действие | Нарушение репродуктивной функции человека - овогенеза у женщин, сперматогенеза у мужчин |
2.Эмбриотронное действие | Нарушения в развитии плода, при этом токсический эффект у матери может не проявляться (например, действие никотина) |
3.Мутагенное действие | Происходят изменения наследственных свойств организма, проявляющиеся у потомства |
4. Старение организма | Происходит ускорение процесса старения сердечно-сосудистой системы человека |
Таблица 3.4 - Комбинированное воздействие химических веществ
Действие | Характеристика |
1.Аддитивное действие | Суммарный эффект равен сумме эффектов действующих компонент: Э = Э1 + Э2 +...+ Эn |
2.Потенцированное действие | Эффект комбинированного действия более ожидаемого при простом суммировании: Э > (Э1 + Э2 +...+ Эn) |
3.Антогонистическое действие | Эффект комбинированного действия менее ожидаемого при простом суммировании: Э < (Э1 + Э2 +...+ Эn) |
4.Независимое действие | Эффект наиболее токсичного вещества Э = max (Э1, Э2,..., Эn) |
Обозначение Э - эффект комбинированного действия вещества;
20. Химические факторы опасности - это токсические вещества различного агрегатного состояния, способные вызвать какие-либо виды общего, местного или отдаленного неблагоприятного воздействия на организм человека. Классифицируются:
- по характеру воздействия на человека:
- по пути проникновения в организм:
· Через органы дыхания вещества проникают в организм в виде газов, паров, аэрозолей и всасываются через слизистые оболочки дыхательной системы. Это наиболее быстрый путь поступления веществ в организм, что объясняется большой поверхностью легочных альвеол (100...120 кв.м.) и постоянным током крови по легочным капиллярам.
· Через желудочно-кишечный тракт вещества всасываются в полости рта, желудке, кишечнике, поступая непосредственно в кровь. Кислая среда желудочного сока может значительно увеличить токсичность веществ, которые плохо растворяются в воде, но хорошо растворяются в желудочном соке. В тонком кишечнике особенно хорошо всасываются вещества, близкие по строению к природным соединениям (как питательные вещества).
· Через кожные покровы и слизистые оболочки вещества проникают через волосяные фолликулы, выводные протоки сальных и потовых желез и через слизистые оболочки. Как правило, это вещества, имеющие раздражающее действие.
· В организме происходит распределение химических веществ по тканям организма, их превращение, накопление в организме, выделение из организма. Действие веществ зависит от скорости выделения из организма.
· Химические вещества выделяются через:
· - легкие с выдыхаемым воздухом (летучие вещества, например, аммиак, хлор);
· - желудочно-кишечный тракт (во рту со слюной, с желчью в кишечник и далее с калом, в основном - это металлы, с мочей, в основном - это кислоты, щелочи),
· - кожу посредством пота (например, ацетон, фенол, сероуглерод).
21. Токсичность - это мера несовместимости вещества с жизнью, способность вызывать отрицательный физиологический эффект, заключающийся в нарушении отдельных (многих) функций организма или деятельности организма в целом [1]. Различают ингаляционную, перроральную и кожную токсичность (по путям поступления веществ в организм).
Токсичность определяется через токсический эффект, который классифицируется:
- по частоте воздействия:
· проявляется после однократного воздействия;
· проявляется при многократном воздействии;
- по времени проявления:
· проявляется в период воздействия или сразу после воздействия;
· проявляется в отдаленные сроки жизни или в жизни последующих поколений (отдаленный токсический эффект, табл. 3.3).
22.Токсический эффект зависит от:
· строения, физико-химических свойств вещества;
· количества вещества, попавшего в организм;
· интермиттирующего воздействия;
· комбинированного действия нескольких веществ (табл. 3.4);
· объекта воздействия (пола, возраста, чувствительности);
· внешней среды (температура, влажность и другие показатели);
· физической нагрузки объекта воздействия.
Таблица 3.3 - Отдаленный токсический эффект
Действие | Характеристика |
1.Гонадотронное действие | Нарушение репродуктивной функции человека - овогенеза у женщин, сперматогенеза у мужчин |
2.Эмбриотронное действие | Нарушения в развитии плода, при этом токсический эффект у матери может не проявляться (например, действие никотина) |
3.Мутагенное действие | Происходят изменения наследственных свойств организма, проявляющиеся у потомства |
4. Старение организма | Происходит ускорение процесса старения сердечно-сосудистой системы человека |
Таблица 3.4 - Комбинированное воздействие химических веществ
Действие | Характеристика |
1.Аддитивное действие | Суммарный эффект равен сумме эффектов действующих компонент: Э = Э1 + Э2 +...+ Эn |
2.Потенцированное действие | Эффект комбинированного действия более ожидаемого при простом суммировании: Э > (Э1 + Э2 +...+ Эn) |
3.Антогонистическое действие | Эффект комбинированного действия менее ожидаемого при простом суммировании: Э < (Э1 + Э2 +...+ Эn) |
4.Независимое действие | Эффект наиболее токсичного вещества Э = max (Э1, Э2,..., Эn) |
Обозначение Э - эффект комбинированного действия вещества; Эj - эффект изолированного действия j-го вещества
23.Количество вещества, попавшего в организм, зависит от:
· концентрации вещества или плотности заражения;
· времени воздействия вещества на организм.
Дозой называется количество вещества, попавшего в организм человека.
Количественно токсичность вещества определяется через показатели токсичности. Токсичность нельзя определить одним показателем, поэтому применяется группа показателей, главными из которых являются:
- показатели смертельного действия, которые характеризуют действие вещества со смертельным исходом; к ним относятся:
· абсолютная или средняя смертельные концентрации в воздухе, вызывающие гибель соответственно 100% или 50% индивидов при 2-х, 4-х часовом ингаляционном воздействии;
· абсолютная или средняя смертельные дозы на килограмм веса, вызывающие гибель соответственно 100% или 50% индивидов при однократном введении в желудок или другим путем;
- показатели порогового действия, которые характеризуют "начальное" действие веществ; к ним относятся:
· порог однократного вредного действия, под которым понимается минимальная концентрация (доза) вещества, при однократном воздействии которой в организме возникают изменения, выходящие за пределы физиологических приспособительных реакций, или возникает скрытая патология;
· порог хронического вредного действия, под которым понимается минимальная концентрация (доза) вещества, при, длительном воздействии которых в организме возникают изменения, выходящие за пределы физиологических приспособительных реакций, или возникает скрытая патология;- показатели опасности - характеризуют опасность (вероятность) возникновения негативных эффектов в реальных условиях воздействия, показатели делятся на две группы: показатели потенциальной опасности и показатели реальной опасности;- предельно-допустимая концентрация (ПДК) - это концентрация веществ в воздухе, которая не может вызывать заболеваний или отклонений в состоянии здоровья, обнаруживаемых современными методами исследований, в том числе в отдаленные сроки жизни настоящего или последующих поколений.Величина ПДК устанавливается где Kз - коэффициент запаса, учитывающий кумулятивные свойства вещества, вариабельность видовой чувствительности и специфическое действие вещества.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Автоматизированная Система Управления бизнес-процессом транспортной логистики на ОАО «Северсталь» | | | 1. Наведіть рівняння стану системи. |