ФП: Чи відомо вам щось про футбол на теренах Попільнянського району Житомирської області – можливо певні персоналії чи щось з історії футболу на Попільнянщині?

ФП: Чи відомо вам щось про футбол на теренах Попільнянського району Житомирської області – можливо певні персоналії чи щось з історії футболу на Попільнянщині?

С: Не можу сказати, що я великий знавець Попільнянського футболу, але якісь «базові» знання у мене є. Наприклад, знаю, що лідером місцевого ногом`яча останніх років є ФК «Макарівка». Мої колеги навіть встигли зробити на сторінках «Українського футболу» інтерв’ю з президентом цього клубу. Мені відомо, що є у районі ще один дуже сильний клуб - «Новоселиця». На чемпіонаті емблем, який ми проводимо на сторінці своєї спільноти у ВК https://vk.com/ukrfootball_vk я познайомився ще з АФК «Лисівка», «Миролюбівка» та «Андрушки». Як бачите, дещо знаю…

ФП: В загальному про аматорський футбол України – чи матиме він розвиток найближчим часом або в довготривалій перспективі з зв’язку з подіями на Сході України?

С: Про аматорський футбол можна говорити годинами. Так, він зараз перебуває у стані стагнації. Однак, на моє переконання, це відбувається у меншій мірі через війну, хоча вона залишає свій страшний відбиток на всьому, починаючи від економіки і закінчуючи тим же футболом, а значно в більшій - через бездіяльність тих організацій, котрі за статутними засадами і за логікою мали б його підтримувати, розвивати, популяризувати і навіть частково фінансувати. Я маю на увазі Федерацію футболу України і Асоціацію аматорського Футболу України. У мене складається таке враження, що у цих «органів» поняття про аматорський футбол обмежується лише 3-4 змаганнями – Кубок регіонів УЄФА «Шкіряний м’яч – Coca-Cola», «Кубок націй Danone» і чемпіонат України серед аматорів. Чому так? Все дуже просто. Перший з названих турнірів фінансується «вищестоящим органом» і ФФУ зобов’язана на нього делегувати нашого представника, щоб не впасти в немилість і не залишитись без фінансування, яке виділяється УЄФА на розвиток аматорського футболу в нашій країні. Два інших турніри – дитячі змагання на призи клубу «Шкіряний м’яч», зрозуміло через присутність у титульній назві «Coca-Cola» і «Danone», теж наразі тримаються, як кажуть «на плаву». Щодо аматорського чемпіонату України. Якщо говорити відверто, це аморфний і малоцікавий проект, але його потрібно проводити, бо він визначає представника від України у Кубку регіонів УЄФА. Правда, не знаю як тепер з цим буде, бо подейкують, що в тенетах ФФУ з’явилася ідея проведення чемпіонату України серед областей. Переможець цього «геніального ноу-хау», кажуть, тепер і представлятиме нашу країну на європейських аматорських перегонах. Чому я так скептично ставлюся до цього можливого нововведення? По-перше, це не щось нове, а добре забутий «совок». Пам’ятаєте спартакіади народів СРСР і УРСР? Це з тієї ж опери. Колись мав розмову з уже, на жаль, покійним заслуженим тренером України Віктором Носовим, який в радянський період тренував «Шахтар». Так от, Васильович називав ці змагання «штучною вставною щелепою» у календарі, від якої великого толку у ігровому плані не було, але «галочку» потрібно було поставити. По-друге, мене напевно зрозуміють голови обласних федерацій. Тепер їм доведеться мізкувати як ту збірну і із чого «зліпити». Зрештою, думаю, будуть найсильніші обласні клуби перевдягатися у «кольори» збірної. Може, навіть у повному складі, бо я не думаю, що якісь інші клуби захочуть відпускати своїх футболістів у змагальний період в якісь збірні. Власне, наразі це проект. Навіщо він? Яка його мета? Мені не зрозуміло. Я уважаю, що краще було б довести до пуття те, що вже маємо, але це моя думка. Про що думають в ФФУ і ААФУ, мені невідомо. І чи думають там взагалі.

ФП: В футболі існує таке поняття як «легіонер». В сільському футболі легіонер – це гравець, який не народився в певному районі, проживає в іншому населеному пункті і часто отримує грошову винагороду за гру в матчі. Яке особисто ваше відношення до легіонерів в любительських чемпіонатах – вони діють згубно, не даючи грати місцевій молоді, чи навпаки – вони приносять нових досвід в чемпіонат?

С: Моє відношення до легіонерів, думаю, мало цікавить когось. Головне, як до них ставляться ті, хто сьогодні утримує аматорські клуби. Ці люди витрачають свої гроші на футбол і мають право отримати від футболу якусь віддачу, бодай моральне задоволення. Мені зараз почнуть закидати, що от, мовляв, зараз легіонерів у район запрошують, а місцеві футболісти сидять і гріють лавку запасних. Люди! Беріть клуб, фінансуйте його, ремонтуйте стадіон, оплачуйте суддівство, платіть заявкові внески у федерацію, а потім випускайте місцевих футболістів і програвайте 0:7, 1:9, 0:11 і т.д. Скільки ви ще витримаєте таких «капіталовкладень» у футбол? Думаю не довго. Це один приклад. Є й інші, де приходять 2-3 легіонери, підтягують майстерність місцевих(місцеві самі зацікавлені у зростанні вміння і майстерності), а потім ідуть з клубу, а в клубі лишаються виключно свої футболісти, перед якими можна ставити високі завдання. Зрештою, в кожному регіоні, в кожному районі по різному. Десь регламентом легіонери заборонені, десь лімітовані, а десь - дозволені у великих кількостях. Де тут золота середина? Моя особиста думка така: у той час, коли багато найкращих місцевих футболістів захищає країну на Сході, скористатися послугами хороших легіонерів абсолютно не зайве. Проте легіонери мають бути дійсно дуже хорошими, в яких молодим можна чогось навчитися.

ФП: В любительський футбол грають люди, які в буденному житті мають сім’ю, роботу та різні побутові клопоти. На вашу думку,чи можуть гармонійно існувати 8-годинний робочий день 5 разів на тиждень та всього лиш близько 3 годин ігрової практики за цей час?

С: Я теж свого часу грав у аматорському футболі, а потім був президентом любительського ФК, в якому футболісти отримували кошти за перемогу і нічию. Це було наприкінці 80-их на початку 90-их. У мене в команді грали ливарники, міліціонери, вчителі, водії, трактористи, лікарі… Було 2 тренування на тиждень + неділя - ігровий день. Грали, вигравали. Інколи хтось не міг з поважних причин вийти на поле, інколи на виїзд шукали по місту охочих посидіти в запасі, бо всього зібралося 11. Всяке було. Я гадаю, що зараз до аматорського футболу дуже багато зайвих вимог. Ми ж самі їх і породжуємо. От скажіть: чи багато людей в попільнянських командах, у кого 5 денний 8 годинний графік роботи? Коли Ви порахуєте, то виявиться, що не так і багато – великий відсоток «з’їдять» студенти і школярі, чималий - легіонери, якісь % дістануться безробітним і комерсантам, котрі самі господарі свого робочого часу. Тому, перед тим як говорити про гармонійність, спочатку варто подивитися статистику. Зрештою, кожен сам для себе вирішує, чи потрібен йому футбол після 5 днів роботи. Якщо говорити про якість футболу, то так, це впливає на якість. Проте не забувайте, що назва у нього АМАТОРСЬКИЙ, а не ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ,

ФП: Питання про такий ресурс, як «Український Футбол». Нашим дописувачам хотілось би детальніше знати – що це за ресурс, як часто він видається, що описано в статтях «УФ»; де можна прочитати газету онлайн або виписати газету? Яка вартість підписки?

С: Ви так модно висловились - ресурс. «Український Футбол» це не ресурс, це всеукраїнська футбольна газета, якій у серпні виповниться 25 років. Вона старша на 1 рік за Федерацію Футболу України. І свого часу, ще в СРСР, наполягала в своїх публікаціях на виході України зі складу федерації футболу СРСР. Наполягала, лаялась з тодішніми українськими футбольними очільниками, нещадно їх критикувала. Але свого добилася! Потім, по суті, з цієї газети почався український футбол. Кращі гравці України визначалися референдумом «УФ», уся статистика чемпіонатів рахувалася за звітами «УФ», кращі журналісти працювали в «УФ». Це зараз популярність газет стала нижчою, але скажімо в 1998 році наклад «Українського футболу» був більшим за кількість відвідувачів, котрі сьогодні заходять на два найпопулярніші футбольні інтернет-портали України. Але то все минуле. Я живу за принципом: вчора вже не повернеш, а завтра ще не настало. Тому є тільки сьогодні. А сьогодні ми боремося з російськомовними конкурентами, з інтернет-ресурсами, які порушують елементарні норми авторського права, з економічною кризою, з дибільним законодавством, нахабними хабарниками з державних установ і ще з величезною купою усякого… Не будемо про це. Газета живе, виходить двічі на тиждень. У великих містах і обласних центрах її можна купити, її можна передплатити у будь-якому відділенні Укрпошти. Ціна на місяць – 42 гривні. Зовсім скоро на нашому сайті http://www.ukrfootball.ua/ з’явиться опція, де можна буде оформити передплату на електронну версію газети. Вона буде така сама, як і паперова тільки матиме пару-трійку переваг: не варто бігти на пошту, щоб передплатити (достатньо буде зробити кілька кліків на сервісах електронних грошей або Приват-24), газета буде приходити на електронку передплатнику вчасно і вартуватиме дешевше. Це дуже хороший варіант для сьогоднішнього онлайн покоління. Так що підтримуйте УКРАЇНСЬКЕ! Читайте 100% перевірену ексклюзивну інформацію! В нашій газеті є місце всьому футболу, навіть аматорському.

ФП: Зараз в спільноті «Український Футбол» триває конкурс емблем. Незабаром розпочнеться його фінальна частина. Дайте будь-ласка коротку статистику – скільки команд прийняло участь в конкурсі, який регіон мав найбільше представництво, чи були якісь випадки порушення конкурсного регламенту та хто виступив спонсором даного змагання?

С: Всього на старт вийшло 176 команд з усіх регіонів України, окрім Криму і Луганщини. Ще 50-60 команд подали заявки запізно і їм було відмовлено. Найбільше представництво мала Львівщина – більше 30 команд. За нею йшли Київщина, Житомирщина і Волинь. Випадки порушень були. 4 команди за це довелося навіть дискваліфікувати, але все рівно команди шукали можливості (і знаходили) обійти вади і недосконалість регламенту. Він дійсно був недосконалим, бо ми не могли навіть уявити, який резонанс буде від цього чемпіонату і які виклики нас чекають. Тепер я реально уявляю масштаби. Спонсором чемпіонату була моя «заначка», яку я 4 місяці збирав і ховав від дружини.

ФП: Чи планує «УФ» введення нових конкурсів для громади? Так, наприклад в нашій групі сезонно функціонують:

- конкурс вболівальниць «Міс Футбольна Попільнянщина» (2 сезон);

- «Конкурс прогнозистів» - прогнози громади стосовно матчів нашого чемпіонату (3 чемпіонат);

- футбольний турнір «Кубок Футбольної Попільнянщини» (в міжсезонні плануємо провести 1 сезон).

Якщо плануються нові конкурси, то якого характеру вони будуть?

ФП: Плануємо. І проводимо. І знову плануємо. Головне, що буде другий сезон чемпіонату емблем – з іншою назвою, з іншим і досконалим регламентом, з іншою формулою змагань і умовами участі, з іншими, значно коштовними, призами. Все має бути добре. Слава Україні!

Дата добавления: 2015-09-28