|
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАДАЧІ-ТЕСТИ З ДИСЦИПЛІНИ „ЛОГІКА” | ||||||
(для студентів І курсу юридичного факультету ЛНУ ім. І.Франка) | ||||||
1. Який із наведених термінів відноситься до семантичної категорії? | ||||||
1. Предметне значення. | ||||||
2. Закон. | ||||||
3. Умовивід. | ||||||
2. Який із наведених термінів відноситься до семантичної категорії? | ||||||
1. Форма мислення. | ||||||
2. Денотат. | ||||||
3. Доведення. | ||||||
3. Який із наведених термінів відноситься до семантичної категорії? | ||||||
1. Дескрипція. | ||||||
2. Теза. | ||||||
3. Парадокс. | ||||||
4. Який із наведених термінів відноситься до семантичної категорії? | ||||||
1. Смисл. | ||||||
2. Теорія. | ||||||
3. Спростування. | ||||||
5. Який із наведених виразів відноситься до логічного терміну? | ||||||
1. Умовивід. | ||||||
2. Ім’я. | ||||||
3. Смисл. | ||||||
6. Який із наведених виразів відноситься до логічного терміну? | ||||||
1. Слово. | ||||||
2. Денотат. | ||||||
3. Спростування. | ||||||
7. Який із наведених виразів відноситься до логічного терміну? | ||||||
1. Істина. | ||||||
2. Речення. | ||||||
3. Право. | ||||||
8. Який із наведених виразів відноситься до логічного терміну? | ||||||
1. Софізм. | ||||||
2. Число. | ||||||
3. Метафора. | ||||||
9. Який із наведених виразів відноситься до логічного терміну? | ||||||
1. Теза. | ||||||
2. Знак. | ||||||
3. Речення. | ||||||
10. Який із наведених виразів відноситься до логічного терміну? | ||||||
1. Поняття. | ||||||
2. Знак-символ. | ||||||
3. Число. | ||||||
11. Яке із наведених імен не має предметного значення (денотату)? | ||||||
1. Ідеальна держава. | ||||||
2. Антична філософія. | ||||||
3. Римське право. | ||||||
12. Яке із наведених імен не має предметного значення (денотату)? | ||||||
1. Авторське право. | ||||||
2. Письменник. | ||||||
3. Філософський камінь. | ||||||
13. Яке із наведених імен не має предметного значення (денотату)? | ||||||
1. Філософська мова. | ||||||
2. Рідна мова. | ||||||
3. Мова інопланетян. | ||||||
14. Який із наведених виразів є денотатом для імені „мова”? | ||||||
1. Українська мова. | ||||||
2. Знакова система. | ||||||
3. Мовний знак. | ||||||
15. Який із наведених виразів є денотатом для імені „гроші”? | ||||||
1. Гривня. | ||||||
2. Зарплата. | ||||||
3. Стипендія. | ||||||
16. Який із наведених виразів є денотатом для імені „юридичний кодекс”? | ||||||
1. Кримінальний кодекс України. | ||||||
2. Система норм права. | ||||||
3. Книга. | ||||||
17. Яке із наведених імен має лише один смисл? | ||||||
1. „Закон”. | ||||||
2. „Логіка”. | ||||||
3. „Викладач логіки ЛНУ”. | ||||||
18. Яке із наведених імен має лише один смисл? | ||||||
1. „Право”. | ||||||
2. „Логіка Арістотеля”. | ||||||
3. „Наука”. | ||||||
19. Яке із наведених імен має лише один смисл? | ||||||
1. „Свобода”. | ||||||
2. „Влада”. | ||||||
3. „Логіка Арістотеля”. | ||||||
20. Яке із наведених імен має лише один смисл? | ||||||
1. „Право на освіту”. | ||||||
2. „Закон”. | ||||||
3. „Партія”. | ||||||
21. Яке із наведених імен має лише один смисл? | ||||||
1. „Влада”. | ||||||
2. „Лекція з античної філософії”. | ||||||
3. „Закон”. | ||||||
22. Яке із наведених імен має лише один смисл? | ||||||
1. „Сила”. | ||||||
2. „Система права України”. | ||||||
3. „Історія”. | ||||||
23. Яке із наведених імен виражає визначену дескрипцію? | ||||||
1. „Античний філософ”. | ||||||
2. „Європейська столиця”. | ||||||
3. „Діючий Президент Франції”. | ||||||
24. Яке із наведених імен виражає визначену дескрипцію? | ||||||
1. „Книга, написана українською мовою”. | ||||||
2. „Верховна Рада України VI скликання”. | ||||||
3. „Студент, котрий навчається на юридичному факультеті ЛНУ”. | ||||||
25. Яке із наведених імен виражає визначену дескрипцію? | ||||||
1. „Європейська унітарна держава”. | ||||||
2. „Держава Київської доби”. | ||||||
3. „Державна мова”. | ||||||
26. Яке із наведених імен виражає визначену дескрипцію? | ||||||
1. „Діюча Конституція України”. | ||||||
2. „Права людини”. | ||||||
3. „Закон фізики”. | ||||||
27. Яке із наведених імен виражає невизначену дескрипцію? | ||||||
1. „Столиця України”. | ||||||
2. „Федеративна держава”. | ||||||
3. „Перший закон Н’ютона”. | ||||||
28. Яке із наведених імен виражає невизначену дескрипцію? | ||||||
1. „Іноземна мова”. | ||||||
2. „Закон несуперечності”. | ||||||
3. „Діючий глава уряду України”. | ||||||
29. В якому із варіантів буде порушено принцип однозначності, якщо замінити власне ім’я описовим (дескрипцією)? | ||||||
1. Т.Шевченко; „автор Кобзаря”. | ||||||
2. Арістотель; „учень Платона”. | ||||||
3. О.Дюма.; „автор роману „Три мушкетери””. | ||||||
30. В якому із варіантів буде порушено принцип однозначності, якщо замінити власне ім’я описовим (дескрипцією)? | ||||||
1. Пекін; „місто, де відбулися XXIX Олімпійські ігри”. | ||||||
2. Земля; „планета Сонячної системи”. | ||||||
3. І.Котляревський; „автор поеми „Енеїда””. | ||||||
31. В якому із варіантів не буде порушено принцип однозначності, якщо замінити власне ім’я описовим (дескрипцією)? | ||||||
1. Б.Обама; „новообраний Президент США”. | ||||||
2. Сократ; „вчитель Платона”. | ||||||
3. Франція; „президентсько-парламентська республіка”. | ||||||
32. В якому із варіантів не буде порушено принцип однозначності, якщо замінити власне ім’я описовим (дескрипцією)? | ||||||
1. Арістотель; „давньогрецький філософ”. | ||||||
2. Т.Шевченко; „український поет XIX ст.”. | ||||||
3. Київ; „столиця України”. | ||||||
33. В якому із наведених прикладів правильно перетворена пропозиційна функція ”європейська країна Х.” в ім’я? | ||||||
1. Франція. | ||||||
2. США. | ||||||
3. Китай. | ||||||
34. В якому із наведених прикладів правильно перетворена пропозиційна функція ”сучасна унітарна держава Х.” в ім’я? | ||||||
1. Україна. | ||||||
2. Росія. | ||||||
3. Німеччина. | ||||||
35. Який із наведених термінів виражає поняття? | ||||||
1. Україна. | ||||||
2. Київ. | ||||||
3. Істина. | ||||||
36. Який із наведених термінів виражає поняття? | ||||||
1. Англія. | ||||||
2. Знакова система. | ||||||
3. Париж. | ||||||
37. В якому із варіантів наведені терміни виражають одне і те ж поняття? | ||||||
1.Софізм. Свідомо зроблена логічна помилка. | ||||||
2. Книга. Джерело знання. | ||||||
3. Право. Свобода. | ||||||
38. В якому із варіантів наведені терміни виражають одне і те ж поняття? | ||||||
1. Контракт. Домовленість. | ||||||
2. Злочинець. Правопорушник. | ||||||
3. Конституція України. Основний закон України. | ||||||
39. В якому із варіантів наведені терміни виражають одне і те ж поняття? | ||||||
1. Закон. Порядок. | ||||||
2. Злочинець. Правопорушник. | ||||||
3. Паралогізм. Несвідомо зроблена логічна помилка. | ||||||
40. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „студент” за обсягом? | ||||||
1. Загальне. | ||||||
2. Порожнє. | ||||||
3. Одиничне. | ||||||
41. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „студент” за змістом? | ||||||
1. Конкретне. | ||||||
2. Збірне. | ||||||
3. Співвідносне. | ||||||
42. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „сучасна європейська держава” за обсягом? | ||||||
1. Загальне реєструюче. | ||||||
2. Загальне нереєструюче. | ||||||
3. Одиничне. | ||||||
43. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „сучасна європейська держава” за змістом? | ||||||
1. Абстрактне. | ||||||
2. Конкретне. | ||||||
3. Заперечне. | ||||||
44. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „філософ” за обсягом? | ||||||
1. Одиничне. | ||||||
2. Загальне. | ||||||
3. Порожнє. | ||||||
45. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „філософ” за обсягом? | ||||||
1. Загальне реєструюче. | ||||||
2. Загальне нереєструюче. | ||||||
3. Одиничне. | ||||||
46. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „філософ” за змістом? | ||||||
1. Збірне. | ||||||
2. Заперечне. | ||||||
3. Конкретне. | ||||||
47. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „законність” за змістом? | ||||||
1. Абстрактне. | ||||||
2. Збірне. | ||||||
3. Конкретне. | ||||||
48. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „злочин” за змістом? | ||||||
1. Позитивне. | ||||||
2. Збірне. | ||||||
3. Абстрактне. | ||||||
49. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „безвідповідальність” за змістом? | ||||||
1. Конкретне. | ||||||
2. Заперечне. | ||||||
3. Збірне. | ||||||
50. В якому із варіантів правильно визначено вид поняття „студентство” за змістом? | ||||||
1. Заперечне. | ||||||
2. Збірне. | ||||||
3. Співвідносне. | ||||||
51. Яка помилка має місце в наведеному прикладі поділу: | ||||||
„Логічні форми мислення – це висловлювання, поняття, умовивід та уявлення”? | ||||||
1. Надто широкий поділ. | ||||||
2. Змішування підстав. | ||||||
3. Стрибок у поділі. | ||||||
52. Яке правило поділу порушено в наведеному прикладі: | ||||||
”Поняття поділяють на порівнянні, непорівнянні та сумісні.”? | ||||||
1. Поділ повинен бути співмірним. | ||||||
2. Поділ повинен здійснюватися за однією підставою. | ||||||
3. Поділ повинен бути безперервним, поетапним. | ||||||
53. Яке правило визначення понять порушено в наведеному прикладі: | ||||||
”Логіка – це наука, яка вивчає мислення людини.”? | ||||||
1. Визначення повинно бути співмірним. | ||||||
2. Визначення не повинно утворювати кола. | ||||||
3. Не можна визначати поняття через такі поняття, ознаки яких невідомі. | ||||||
54. Яка помилка має місце в наведеному визначенні: | ||||||
„Логіка – наука, яка вивчає мислення людини.”? | ||||||
1. Надто широке визначення. | ||||||
2. Тавтологія. | ||||||
3. Визначення невідомого через невідоме. | ||||||
55. Яке правило визначення порушено в наведеному прикладі: | ||||||
„Логіка – це не математика.”? | ||||||
1. Визначення повинно бути співмірним. | ||||||
2. Визначення не повинно утворювати кола. | ||||||
3. Не можна давати заперечних визначень. | ||||||
56. Яка помилка має місце в наведеному визначенні: | ||||||
„Логіка – наука про закони правильного мислення.”? | ||||||
1. Надто вузьке визначення. | ||||||
2. Коло у визначенні. | ||||||
3. Визначення невідомого через невідоме. | ||||||
57. Яке правило визначення порушено в наведеному прикладі: | ||||||
„Правильне мислення – це мислення, яке є правильним”. | ||||||
1. Визначення повинно бути співмірним. | ||||||
2. Визначення не повинно утворювати кола. | ||||||
3. Не можна визначати поняття за допомогою понять, ознаки яких невідомі. | ||||||
58. Яке правило визначення порушено в наведеному прикладі: | ||||||
„Побічним доказом називається такий доказ, у якому теза доводиться побічно.”? | ||||||
1. Визначення повинно бути співмірним. | ||||||
2. Визначення не повинно утворювати кола. | ||||||
3. Не можна визначати поняття за допомогою понять, ознаки яких невідомі. | ||||||
59. В якому із наведених прикладів дається номінальне визначення поняття? | ||||||
1. Людина – це суспільна тварина. | ||||||
2. Місяць – природний супутник Землі. | ||||||
3. Термін „логіка” походить від слова „logos”, що означає – „розум”, „слово”. | ||||||
60. Який із наведених прикладів дає визначення через „найближчий рід та видову відмінність.”? | ||||||
1. Термін „право” походить від лат. „jus”, що означає „справедливість”. | ||||||
2. Термін „кодекс” – походить від лат. „Сodex”, що означає „книга”. | ||||||
3. Логіка – наука про універсальні форми та закони правильного мислення. | ||||||
61. Який із наведених прикладів є визначенням поняття? | ||||||
1. Закон є закон. | ||||||
2. Повторення – мати навчання. | ||||||
3. Правова система – система усіх юридичних явищ, що мають місце в державі. | ||||||
62. Який із наведених прикладів є визначенням поняття? | ||||||
1. Свобода – це воля. | ||||||
2. Життя є життя. | ||||||
3. Мова – знакова система, яка є засобом виразу думок та спілкування. | ||||||
63. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „суб’єкт права”, „юридична особа”? | ||||||
1. Тотожності. | ||||||
2. Підпорядкування. | ||||||
3. Перехрещення. | ||||||
64. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „істинність”, „хибність”? | ||||||
1. Протилежності. | ||||||
2. Підпорядкування. | ||||||
3. Суперечності. | ||||||
65. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „політик”, „бізнесмен”? | ||||||
1. Тотожності. | ||||||
2. Підпорядкування. | ||||||
3. Перехрещення. | ||||||
66. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „філософ”, „давньогрецький філософ”? | ||||||
1. Тотожності. | ||||||
2. Підпорядкування. | ||||||
3. Перехрещення. | ||||||
67. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „студент”, „викладач”? | ||||||
1. Протилежності. | ||||||
2. Підпорядкування. | ||||||
3. Суперечності. | ||||||
68. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „буття”, „небуття”? | ||||||
1. Протилежності. | ||||||
2. Підпорядкування. | ||||||
3. Суперечності. | ||||||
69. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „добро”, „зло”? | ||||||
1. Підпорядкування. | ||||||
2. Суперечності. | ||||||
3. Протилежності. | ||||||
70. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „мова”, „філософська мова”? | ||||||
1. Протилежності. | ||||||
2. Суперечності. | ||||||
3. Підпорядкування. | ||||||
71. В якому із варіантів правильно вказано відношення між обсягами понять: „судова влада”, „законодавча влада”, „виконавча влада”? | ||||||
1. Перехрещення. | ||||||
2. Співпідпорядкування. | ||||||
3. Підпорядкування. | ||||||
72. В якому із варіантів правильно вказано родове поняття щодо поняття „юридичний факультет”? | ||||||
1. Університет. | ||||||
2. Факультет. | ||||||
3. Деканат юридичного факультету. | ||||||
73. В якому із варіантів правильно вказано родове поняття щодо поняття „метод пізнання”? | ||||||
1. Логічний метод пізнання. | ||||||
2. Метод. | ||||||
3. Пізнання. | ||||||
74. В якому із варіантів правильно вказано видове поняття щодо поняття „юридичний факультет”? | ||||||
1. Студент юридичного факультету ЛНУ ім. І.Франка. | ||||||
2. Юридичний факультет ЛНУ ім. І.Франка. | ||||||
3. Бібліотека юридичного факультету. | ||||||
75. В якому із варіантів правильно вказано видове поняття щодо поняття „метод пізнання”? | ||||||
1. Дедуктивний метод пізнання. | ||||||
2. Пізнання природи. | ||||||
3. Достовірне пізнання. | ||||||
76. В якому із варіантів правильно здійснено обмеження поняття? | ||||||
1. Давньогрецький філософ давньогрецький софіст. | ||||||
2. Логіка наука. | ||||||
3. Студент учень вузу. | ||||||
77. В якому із варіантів правильно здійснено узагальнення поняття? | ||||||
1. Мова знакова система. | ||||||
2. Книга підручник. | ||||||
3. Злочин покарання. | ||||||
78. В якому із варіантів правильно здійснено обмеження поняття? | ||||||
1. Моральна норма норма. | ||||||
2. Мова штучна мова. | ||||||
3. Студент студентство. | ||||||
79. В якому із варіантів правильно здійснено узагальнення поняття? | ||||||
1. Логіка наука. | ||||||
2. Халатність посадовий злочин. | ||||||
3. Злочин покарання. | ||||||
80. В якому із варіантів правильно здійснено обмеження поняття? | ||||||
1. Поняття думка про предмет. | ||||||
2. Поняття філософське поняття. | ||||||
3. Поняття – форма мислення. | ||||||
81. В якому із варіантів правильно здійснено обмеження поняття? | ||||||
1. Філософ український філософ. | ||||||
2. Психологія наука. | ||||||
3. Термін поняття. | ||||||
82. В якому із варіантів правильно здійснено узагальнення поняття? | ||||||
1. Слово речення. | ||||||
2. Поняття форма мислення. | ||||||
3. Філософ античний філософ. | ||||||
83. В якому із варіантів правильно здійснено узагальнення поняття? | ||||||
1. Знак-символ знак. | ||||||
2. Наука логіка. | ||||||
3. Мова штучна мова. | ||||||
84. В якому із наведених прикладів проведена логічна операція розчленування цілого на його складові частини? | ||||||
1. Конституційний суд України складається з 18 суддів Конституційного суду. | ||||||
2. Державний режим буває демократичним або недемократичним. | ||||||
3. Договори доручення поділяються на усні та письмові. | ||||||
85. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Потреби людей поділяються на матеріальні і духовні”? | ||||||
1. Розчленування цілого на складові частини. | ||||||
2. Дихотомічний поділ. | ||||||
3. Поділ за видозміною ознаки. | ||||||
86. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Іспити поділяються на усні та письмові.”? | ||||||
1. Розчленування цілого на складові частини. | ||||||
2. Дихотомічний поділ. | ||||||
3. Поділ за видозміною ознаки. | ||||||
87. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Кримінальний кодекс складається із Загальної та Особливої частин.”? | ||||||
1. Розчленування цілого на складові частини. | ||||||
2. Дихотомічний поділ. | ||||||
3. Поділ за видозміною ознаки. | ||||||
88. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Висловлювання як форма мислення складається із суб’єкта, предиката і зв’язки.”? | ||||||
1. Розчленування цілого на складові частини. | ||||||
2. Дихотомічний поділ. | ||||||
3. Поділ за видозміною ознаки. | ||||||
89. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Промови учасників судових дебатів поділяються на переконливі і непереконливі.”? | ||||||
1. Розчленування цілого на складові частини. | ||||||
2. Дихотомічний поділ. | ||||||
3. Поділ за видозміною ознаки. | ||||||
90. В якому із варіантів правильно вказано, яка логічна дія має місце у наведеному прикладі: „Вчинки людини можуть бути усвідомленими і неусвідомленими.”? | ||||||
1. Розчленування цілого на складові частини. | ||||||
2. Дихотомічний поділ. | ||||||
3. Поділ за видозміною ознаки. | ||||||
91. В якому із варіантів правильно утворено поняття, протилежне поняттю ”істина”? | ||||||
1. Хибність. | ||||||
2. Правильність. | ||||||
3. Логічність. | ||||||
92. В якому із варіантів правильно утворено поняття, суперечливе поняттю „законність”? | ||||||
1. Беззаконність. | ||||||
2. Безпорядок. | ||||||
3. Злочинність. | ||||||
93. Яке з наведених речень виражає висловлювання? | ||||||
1. Не помиляйся! | ||||||
2. Деякі філософи – письменники. | ||||||
3. Бережіть себе! | ||||||
94. Яке з наведених речень виражає висловлювання? | ||||||
1. Земля – планета Сонячної системи. | ||||||
2. Не розмовляти на лекціях! | ||||||
3. Не покидай мене! | ||||||
95. Яке із наведених висловлювань має значення істинності? | ||||||
1. Про „х” усі говорять. | ||||||
2. Усі люди смертні. | ||||||
3. Х. є юристом. | ||||||
96. Яке із наведених висловлювань має значення істинності? | ||||||
1.”Х.” колись був студентом. | ||||||
2. Деякі люди порушують закони суспільного життя. | ||||||
3. Ми всі десь навчались. | ||||||
97. Яке із наведених висловлювань має значення істинності? | ||||||
1. х + 4 = 10. | ||||||
2. Ніхто нічого не знає. | ||||||
3. Київ є столицею України. | ||||||
98. Якому із наведених висловлювань можна приписати лише одне із двох значень істинності – „істинне” або „хибне”? | ||||||
1. Усі студенти-філософи вивчають науку логіку. | ||||||
2. Усі філософи повинні читати першодруки. | ||||||
3. Можливо, завтра буде гарна погода. | ||||||
99. Яке із наведених висловлювань має n > 2 істиннісних значень? | ||||||
1. Держава не існувала завжди. | ||||||
2. Деякі люди є брехунами. | ||||||
3. Можливо, завтра буде дощ. | ||||||
100. До якого виду належить висловлювання: „Сонце існує.”? | ||||||
1. Атрибутивне. | ||||||
2. Реляційне. | ||||||
3. Екзистенціальне. | ||||||
101. До якого виду належить висловлювання: „Х. є братом У.”? | ||||||
1. Атрибутивне. | ||||||
2. Реляційне. | ||||||
3. Екзистенціальне. | ||||||
102. До якого виду належить висловлювання: | ||||||
„Деякі держави є унітарними за державним устроєм.”? | ||||||
1. Атрибутивне. | ||||||
2. Реляційне. | ||||||
3. Екзистенціальне. | ||||||
103. До якого виду належить висловлювання: | ||||||
„Кожна держава має свої символи державності.”? | ||||||
1. Атрибутивне. | ||||||
2. Реляційне. | ||||||
3. Екзистенціальне. | ||||||
104. Визначте, до якого виду за якістю і кількістю належить висловлювання: | ||||||
„Усі норми Конституції України є нормами прямої дії.”? | ||||||
1. Загальностверджувальне. | ||||||
2. Загальнозаперечне. | ||||||
3. Частковостверджувальне. | ||||||
105. Визначте, до якого виду за якістю і кількістю належить висловлювання: | ||||||
„Деякі студенти займаються науковою роботою.”? | ||||||
1. Частковостверджувальне. | ||||||
2. Частковозаперечне. | ||||||
3. Загальнозаперечне. | ||||||
106. Визначте розподіленість термінів в атрибутивному висловлюванні: | ||||||
„Деякі злочини здійснюються навмисно.” | ||||||
1. Суб’єкт розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
2. Суб’єкт не розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
3. Суб’єкт розподілений, предикат розподілений. | ||||||
107. Визначте розподіленість термінів в атрибутивному висловлюванні: | ||||||
„Жоден студент не є академіком.” | ||||||
1. Суб’єкт розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
2. Суб’єкт не розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
3. Суб’єкт розподілений, предикат розподілений. | ||||||
108. Визначте розподіленість термінів в атрибутивному висловлюванні: | ||||||
„Усі договори є правовими діями.” | ||||||
1. Суб’єкт розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
2. Суб’єкт не розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
3. Суб’єкт розподілений, предикат розподілений. | ||||||
109. Визначте розподіленість термінів в атрибутивному висловлюванні: | ||||||
„Деякі логічні помилки робляться свідомо.” | ||||||
1. Суб’єкт розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
2. Суб’єкт не розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
3. Суб’єкт розподілений, предикат розподілений. | ||||||
110. Визначте розподіленість термінів в атрибутивному висловлюванні: | ||||||
„Усі люди хочуть бути щасливими.” | ||||||
1. Суб’єкт розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
2. Суб’єкт не розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
3. Суб’єкт розподілений, предикат розподілений. | ||||||
111. Визначте розподіленість термінів в атрибутивному висловлюванні: | ||||||
„Висновок експерта є видом доказу.” | ||||||
1. Суб’єкт розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
2. Суб’єкт не розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
3. Суб’єкт розподілений, предикат розподілений. | ||||||
112. Визначте розподіленість термінів в атрибутивному висловлюванні: | ||||||
„Право регулює суспільні відносини.” | ||||||
1. Суб’єкт розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
2. Суб’єкт не розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
3. Суб’єкт розподілений, предикат розподілений. | ||||||
113. Визначте розподіленість термінів в атрибутивному висловлюванні: | ||||||
„Деякі злочини скоєні у стані афекту.” | ||||||
1. Суб’єкт розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
2. Суб’єкт не розподілений, предикат не розподілений. | ||||||
3. Суб’єкт розподілений, предикат розподілений. | ||||||
114. За допомогою „логічного квадрата” визначте відношення між висловлюваннями: | ||||||
„Деякі свідки дають правдиві свідчення.”; „Деякі свідки не дають правдивих свідчень.” | ||||||
1. Відношення протилежності. | ||||||
2. Відношення суперечності. | ||||||
3. Відношення підпротилежності. | ||||||
115. За допомогою „логічного квадрата” визначте відношення між висловлюваннями: | ||||||
„Жоден свідок не дає правдивих показів.”; „Деякі свідки дають правдиві покази.” | ||||||
1. Відношення протилежності. | ||||||
2. Відношення суперечності. | ||||||
3. Відношення підпротилежності. | ||||||
116. За допомогою „логічного квадрата” визначте відношення між висловлюваннями: | ||||||
„Усі договори є правовими діями.”; „Деякі договори є правовими діями.” | ||||||
1. Відношення протилежності. | ||||||
2. Відношення підпорядкування. | ||||||
3. Відношення підпротилежності. | ||||||
117. За допомогою „логічного квадрата” визначте відношення між висловлюваннями: | ||||||
„Усі норми права мають примусовий характер.”; „Жодна норма права не має примусового характеру.” | ||||||
1. Відношення протилежності. | ||||||
2. Відношення суперечності. | ||||||
3. Відношення підпротилежності. | ||||||
118. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Особа Н. є філософом і письменником.”? | ||||||
1. А В | ||||||
2. А В | ||||||
3. А В | ||||||
119. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Або Н. народився у Львові, або Н. народився в Луцьку.”? | ||||||
1. А В | ||||||
2. А В | ||||||
3. А В | ||||||
120. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Невірно, що економічна криза спричинила зростання злочинності.”? | ||||||
1. (А В) | ||||||
2. (А В) | ||||||
3. А | ||||||
121. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Якщо хочеш миру, готуйся до війни.”? | ||||||
1. А В | ||||||
2. А В | ||||||
3. А В | ||||||
122. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Злочин може бути вчинено умисно або з необережності.”? | ||||||
1. А В | ||||||
2. А В | ||||||
3. А В | ||||||
123. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Або зі щитом, або на щиті.”? | ||||||
1. А В | ||||||
2. А В | ||||||
3. А В | ||||||
124. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Неправда, що студент Н. не готувався до екзамену.”? | ||||||
1. А В | ||||||
2. А В | ||||||
3. А | ||||||
125. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Рішення суду має бути законним і обґрунтованим.”? | ||||||
1. А В | ||||||
2. А В | ||||||
3. А В | ||||||
126. Яка із наведених формул є символічним записом висловлювання: | ||||||
„Сторонами в учбовому процесі є студент і викладач.”? | ||||||
1. А В | ||||||
2. А В | ||||||
3. А В | ||||||
127. В якому із варіантів не порушено закон тотожності у випадку ототожнення наведених понять? | ||||||
1. Анархія. Свобода. | ||||||
2. Законність. Правопорядок. | ||||||
3. Конституція. Основний закон держави. | ||||||
128. В якому із варіантів не порушено закон тотожності у випадку ототожнення наведених понять? | ||||||
1. Групова злочинність. Організована злочинність. | ||||||
2. Студент. Учень вузу. | ||||||
3. Природа. Всесвіт. | ||||||
129. В якому із варіантів не порушено закон тотожності у випадку ототожнення наведених понять? | ||||||
1. Конституція. Основний закон держави. | ||||||
2. Мова. Знакова система. | ||||||
3. Книга. Джерело знання. | ||||||
130. В якому із варіантів наведені висловлювання є рівнозначиними за змістом? | ||||||
1. Він збрехав. Він сказав неправду. | ||||||
2. Усе в світі рухається. Усі в світі змінюється. | ||||||
3. Студент Н. слухав лекцію. Студент Н. прослухав лекцію. | ||||||
131. В якому із варіантів наведені висловлювання є рівнозначиними за змістом? | ||||||
1. Він співав у змішаному хорі. Він співав у хорі, де були чоловіки і жінки. | ||||||
2. Речення виражає судження. Речення є граматичною категорією. | ||||||
3. Вчений Н. не вигадував гіпотез. Вчений Н. був проти побудови гіпотез. | ||||||
132. В якому із наведених висловлювань має місце внутрішня суперечність? | ||||||
1. Деякі гриби є отруйними і деякі гриби не є отруйними. | ||||||
2. Бог любить і Бог судить. | ||||||
3. У деяких правильних міркуваннях багато логічних помилок. | ||||||
133. В якому із наведених висловлювань має місце внутрішня суперечність? | ||||||
1. Це речення коротке і це речення складне. | ||||||
2. Н. завжди пунктуальна, але іноді вона запізнюється на роботу. | ||||||
3. Гіпотези вченого Н. завжди підтверджувалися, але на цей раз не підтвердилися. | ||||||
134. В якому із наведених висловлювань має місце внутрішня суперечність? | ||||||
1. Ця дефініція не визначає змісту поняття. | ||||||
2. Це речення коротке і це речення складне. | ||||||
3. Версії слідчого Н. завжди підтверджувалися, але на цей раз не підтвердилися. | ||||||
135. Яке із наведених понять є несумісне із законом несуперечності? | ||||||
1. Вчений дурень. | ||||||
2. Вільний раб. | ||||||
3. Термін, що не має свого денотату. | ||||||
136. Яке із наведених понять є несумісне із законом несуперечності? | ||||||
1. Чесний шахрай. | ||||||
2. Поняття з порожнім обсягом. | ||||||
3. Розумний злочинець. | ||||||
137. Яке з наведених понять несумісне із законом несуперечності? | ||||||
1. Поняття з порожнім обсягом. | ||||||
2. Таємне пограбування. | ||||||
3. Вчений дурень. | ||||||
138. Яке з наведених понять несумісне із законом несуперечності? | ||||||
1. Розумний злочинець. | ||||||
2. Вічний двигун. | ||||||
3. Поняття з порожнім обсягом. | ||||||
139. Яке з наведених понять сумісне із законом несуперечності? | ||||||
1. Чесний шахрай. | ||||||
2. Розумний злочинець. | ||||||
3. Поняття без змісту. | ||||||
140. До яких пар висловлювань можна застосувати закон несуперечності? | ||||||
1. Усі свідки дають правдиві свідчення. Жоден свідок не дає правдивих свідчень. | ||||||
2. Деякі філософи – письменники. Деякі філософи не є письменниками. | ||||||
3. Деякі докази не є прямими. Жодний доказ не є прямим. | ||||||
141. До яких пар висловлювань можна застосувати закон несуперечності? | ||||||
1. Усі правопорушення є злочинами. Жодне правопорушення не є злочином. | ||||||
2. Деякі філософи – логіки. Деякі філософи не є логіками. | ||||||
3. Жодне запитальне речення не є висловлюванням. Деякі запитальні речення не є висловлюваннями. | ||||||
142. До яких пар висловлювань можна застосувати закон несуперечності? | ||||||
1. Усі свідки по справі К. є родичами потерпілого. Деякі свідки по справі К. є родичами потерпілого. | ||||||
2. Усі вікна в будинку були розбиті. Жодне вікно в будинку не було розбитим. | ||||||
3. Жоден із встановлених фактів не був спростованим. Деякі із встановлених фактів не були спростовані. | ||||||
143. До яких пар висловлювань можна застосувати закон несуперечності? | ||||||
1. Усі доручення є разовими. Жодне доручення не є разовим. | ||||||
2. Деякі прогнози не є короткотерміновими. Жоден прогноз не є короткотерміновим. | ||||||
3. Усі докази є обвинувальними. Деякі докази є обвинувальними. | ||||||
144. До яких пар висловлювань можна застосувати закон несуперечності? | ||||||
1. Жодний із встановлених наукою фактів не був спростованим. Деякі встановлені наукою факти не були спростовані. | ||||||
2. Деякі студенти – відмінники. Деякі студенти не є відмінниками. | ||||||
3. Усі злочини підлягають покаранню. Жоден злочин не підлягає покаранню. | ||||||
145. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Усі свідки дають правдиві свідчення. Деякі свідки дають правдиві свідчення. | ||||||
2. Деякі філософи – письменники. Деякі філософи не є письменниками. | ||||||
3. Деякі докази є прямими. Жодний доказ не є прямим. | ||||||
146. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1.Усі свідки по справі К. є родичами потерпілого. Деякі свідки по справі К. є родичами потерпілого. | ||||||
2. Усі вікна в будинку були розбиті. Деякі вікна в будинку не були розбиті. | ||||||
3. Жоден із встановлених фактів не був спростованим. Деякі із встановлених фактів не були спростовані. | ||||||
147. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Деякі доручення не є разовими. Жодне доручення не є разовим. | ||||||
2. Деякі прогнози є короткотерміновими. Деякі прогнози не є короткотерміновими. | ||||||
3. Усі докази є обвинувальними. Деякі докази не є обвинувальними. | ||||||
148. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Усі судові витрати складаються із державного збору. Деякі судові витрати складаються із державного збору. | ||||||
2. Деякі правові норми забороняють. Деякі правові норми не забороняють. | ||||||
3. Деякі правові норми не забороняють. Усі правові норми забороняють. | ||||||
149. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Жодний із встановлених наукою фактів не був спростованим. Деякі встановлені наукою факти були спростовані. | ||||||
2. Деякі студенти – відмінники. Деякі студенти не є відмінниками. | ||||||
3. Усі злочини підлягають покаранню. Деякі злочини підлягають покаранню. | ||||||
150. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Жоден закон не є гуманним. Деякі закони не є гуманними. | ||||||
2. Усі злочини підлягають покаранню. Деякі злочини не підлягають покаранню. | ||||||
3. Усі правила мають виключення. Жодне правило не має виключення. | ||||||
151. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Усі люди є віруючими. Деякі люди не є віруючими. | ||||||
2. Усі злочини підлягають покаранню. Деякі злочини підлягають покаранню. | ||||||
3. Деякі правила мають виключення. Деякі правила не мають виключень. | ||||||
152. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Усі люди є віруючими. Деякі люди не є віруючими. | ||||||
2. Деякі студенти вивчають логіку. Деякі студенти не вивчають логіку. | ||||||
3. Жоден лист приватного характеру не є письмовим доказом. Усі листи приватного характеру є письмовими доказами. | ||||||
153. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Усі докази є прямими. Деякі докази не є прямими. | ||||||
2. Деякі філософи є письменниками. Деякі філософи не є письменниками. | ||||||
3. Жоден свідок не дає правдивих свідчень. Деякі свідки не дають правдивих свідчень. | ||||||
154. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Деякі докази є прямими. Деякі докази не є прямими. | ||||||
2. Деякі логіки – математики. Деякі логіки не є математиками. | ||||||
3. Жоден свідок не дає правдивих свідчень. Деякі свідки дають правдиві свідчення. | ||||||
155. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Усі правопорушення є кримінальними злочинами. Деякі правопорушення не є кримінальними злочинами. | ||||||
2. Жоден філософ не є депутатом. Усі філософи є депутатами. | ||||||
3. Деякі юристи є адвокатами. Деякі юристи не є адвокатами. | ||||||
156. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Усі люди вивчали логіку. Деякі люди не вивчали логіки. | ||||||
2. Деякі злочини є навмисними. Деякі злочини не є навмисними. | ||||||
3. Деякі філософи – жінки. Деякі філософи не є жінками. | ||||||
157. До яких пар висловлювань можна застосувати закон виключеного третього? | ||||||
1. Деякі люди вивчали логіку. Деякі люди не вивчали логіки. | ||||||
2. Деякі злочини не є навмисними. Усі злочини є навмисними. | ||||||
3. Деякі книги є підручниками. Деякі книги не є підручниками. | ||||||
158. В якому із наведених прикладів перше висловлювання є підставою для другого? | ||||||
1. Усі моря мають солену воду. Чорне море має солену воду. | ||||||
2. Мислення і мова взаємопов’язані. Мислення і мова – це одне і те ж. | ||||||
3. Н. був під слідством. Н. є винним. | ||||||
159. В якому із наведених прикладів перше висловлювання є підставою для другого? | ||||||
1. Особа Н. працює адвокатом. Особа Н. закінчила юридичний факультет ЛНУ ім. І.Франка. | ||||||
2. Н. був під слідством. Н. є винним. | ||||||
3. Міркування особи Н. є невизначеними за змістом. В міркуваннях особи Н. порушено закон тотожності. | ||||||
160. В якому із наведених прикладів перше висловлювання є підставою для другого? | ||||||
1. Особа Н. вивчає англійську мову. Ця особа Н. навчається в університеті. | ||||||
2. Студент Н. розв’язав всі завдання контрольної роботи правильно. Студент Н. написав цю контрольну роботу на відмінно. | ||||||
3. Студент Н. відсутній на занятті. Студент Н. хворий. | ||||||
161. В якому із наведених прикладів перше висловлювання є підставою для другого? | ||||||
1. Його мова строго відповідає правилам граматики. Його мова прекрасна. | ||||||
2. Речення є окличним. Це речення не виражає висловлювання. | ||||||
3. Дане поняття є загальним. Це поняття є конкретним. | ||||||
162. Яке із наведених висловлювань будується на підставі закону несуперечності? | ||||||
1. Що є, то є. | ||||||
2. „Бути чи не бути – таке основне питання.” | ||||||
3. Неможливо, щоб одна і та ж річ існувала і не існувала. | ||||||
163. Яке із наведених висловлювань будується на підставі закону виключеного третього? | ||||||
1. Усе, що не заборонено законом, дозволено. | ||||||
2. Що маємо, то маємо. | ||||||
3. Ніхто не може бути заарештованим без постанови суду або без санкції прокурора. | ||||||
164. Яке із наведених висловлювань будується на підставі закону достатньої підстави? | ||||||
1. Якщо злочинець щиросердечно визнає себе винним у скоєнні злочину, то суд пом’якшить йому міру покарання. | ||||||
2. Або це в наших силах, або ні. | ||||||
3. Закон є закон. | ||||||
165. Який логічний закон порушено в даному міркуванні: | ||||||
„Якось Вольтер побачив у кімнаті одного вельможі кілька десятків перук. | ||||||
– Дивний випадок! – сказав філософ. – Стільки перук у людини без голови!” | ||||||
1. Закон несуперечності. | ||||||
2. Закон достатньої підстави. | ||||||
3. Закон тотожності. | ||||||
166. Який логічний закон порушено в даному міркуванні: | ||||||
„– Чому ви називаєте цей хор змішаним? Адже тут самі жінки! | ||||||
– Так, але одні з них вміють співати, а інші – ні.” | ||||||
1. Закон тотожності. | ||||||
2. Закон виключеного третього. | ||||||
3. Закон несуперечності. | ||||||
167. Який логічний закон порушено в даному міркуванні: | ||||||
„У звинувачувальному виступі з приводу винуватця, котрий зарізав свою тітку, знаменитий юрист А.Урусов сказав: ”Я розумію, що підсудному гроші були потрібні дозарізу. Але ж не до зарізу тітки!”. | ||||||
1. Закон достатньої підстави. | ||||||
2. Закон тотожності. | ||||||
3. Закон несуперечності. | ||||||
168. Які логічні закони порушено в даному міркуванні: | ||||||
„Шахраї сплять спокійно: оскільки гроші не пахнуть, отже, собака не візьме слід”. | ||||||
1. Закон тотожності і закон достатньої підстави. | ||||||
2. Закон несуперечності. | ||||||
3. Закон виключеного третього. | ||||||
169. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Н. міг народитися в Києві або у Львові. Неправда, що він народився в Києві. Отже, він народився у Львові.” | ||||||
1. А В 2. А В 3. А В | ||||||
------- А --------- | ||||||
А -------- А В | ||||||
В | ||||||
170. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „К. – бізнесмен і депутат. Отже, він є депутатом.” | ||||||
1. А В 2. А В 3. А В | ||||||
-------- А -------- | ||||||
А ------- А В | ||||||
В | ||||||
171. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Теорія і гіпотеза є формами наукового знання. Отже, теорія – форма наукового знання.” | ||||||
1. А В 2. А В 3. А В | ||||||
-------- А -------- | ||||||
А -------- А В | ||||||
В | ||||||
172. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Н. зробив даний вчинок свідомо або в стані афекту. Неправда, що він зробив цей вчинок у стані афекту. Отже, він зробив його свідомо.” | ||||||
1. А В 2. А В 3. А В | ||||||
-------- В -------- | ||||||
А -------- А В | ||||||
А | ||||||
173. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності і правах. Отже, усі люди є вільними у своїй гідності і правах.” | ||||||
1. А В 2. А В 3. А В | ||||||
-------- В -------- | ||||||
А --------- А В | ||||||
А | ||||||
174. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Він хворий або має поганий настрій. Неправда, що він має поганий настрій. Отже, він хворий.” | ||||||
1. А В 2. А В 3. А В | ||||||
-------- В -------- | ||||||
А -------- А В | ||||||
А | ||||||
175. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Н. є письменником. Отже, Н. є письменником або викладачем вузу.” | ||||||
1. А В 2. А 3. А В | ||||||
-------- ------- -------- | ||||||
А А В А В | ||||||
176. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Н. є студентом. Отже, Н. є студентом або спортсменом.” | ||||||
1. А В 2. А 3. А В | ||||||
-------- -------- -------- | ||||||
А А В А В | ||||||
177. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Н. композитор. Н. музикант. Отже, Н. є композитором і музикантом.” | ||||||
1. А В 2. А, В 3. А В | ||||||
-------- -------- -------- | ||||||
А А В А В | ||||||
178. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Н. добре вчиться. Н. займається спортом. Отже, Н. добре вчиться і займається спортом.” | ||||||
1. А В 2. А, В 3. А В | ||||||
-------- -------- -------- | ||||||
А А В А В | ||||||
179. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Правильний силогізм має три терміни. Отже, цей силогізм має три терміни або є скороченим.” | ||||||
1. А В 2. А 3. А В | ||||||
-------- ------- -------- | ||||||
А А В А В | ||||||
180. Визначте, за яким правилом логіки висловлювань побудовано наведений приклад: „Мислення людини вивчає логіка. Мислення людини вивчає психологія. Отже, мислення людини вивчає логіка і психологія.” | ||||||
1. А В 2. А, В 3. А В | ||||||
-------- --------- -------- | ||||||
А А В А В | ||||||
181. Визначте вид умовиводу логіки висловлювань: | ||||||
„Якщо студент не підготувався до іспиту, то він отримає негативну оцінку. Неправда, що студент отримав негативну оцінку. Отже, неправда, що він не підготувався до іспиту.” | ||||||
1. А В; А 2. А В; В 3. А В; А | ||||||
------------- ---------------- ---------------- | ||||||
В А В | ||||||
182. Визначте вид умовиводу логіки висловлювань: | ||||||
„Якщо студент підготувався до іспиту, то він отримає позитивну оцінку. Студент Н. підготувався до іспиту. Отже, він отримає позитивну оцінку.” | ||||||
1. А В; А 2. А В; В 3. А В; А | ||||||
------------ ---------------- --------------- | ||||||
В А В | ||||||
183. Визначте вид умовиводу логіки висловлювань: | ||||||
„Якщо підвищується рівень життя населення, то рівень злочинності знижується. Рівень життя населення підвищується. Отже, рівень злочинності знижується.” | ||||||
1. А В; А 2 А В; В 3. А В; А | ||||||
------------ --------------- ---------------- | ||||||
В А В | ||||||
184. Визначте вид умовиводу логіки висловлювань: | ||||||
„Якщо гіпотеза підтверджується на практиці, то вона стає теорією. Дана гіпотеза підтверджується практикою. Отже, вона перетворюється в теорію.” | ||||||
1. А В; А 2 А В; В 3. А В; А | ||||||
------------ --------------- --------------- | ||||||
В А В | ||||||
185. Визначте вид умовиводу логіки висловлювань: | ||||||
„Якщо Н. – свідок, то він говоритиме правду. Н. свідок. Отже, Н. говоритиме правду.” | ||||||
1. А В; А 2 А В; В 3. А В; А | ||||||
------------- -------------- --------------- | ||||||
В А В | ||||||
186. Визначте вид умовиводу логіки висловлювань: | ||||||
„Якщо. Н. є студентом філософського факультету, то він вивчає логіку. Н. не вивчає логіки. Отже, Н. не є студентом філософського факультету.” | ||||||
1. А В; А 2. А В; В 3. А В, А | ||||||
------------- -------------- -------------- | ||||||
В А В | ||||||
187. Визначте вид умовиводу логіки висловлювань: | ||||||
„Якщо студент здібний, то він має досягнення у науковій роботі. Якщо студент має досягнення в науковій роботі, то це поглиблює його знання. Отже, якщо студент здібний, то він має поглиблені знання.” | ||||||
1. А В 2 А В; В 3. А В, А | ||||||
В С ---------------- --------------- | ||||||
-------- А В | ||||||
А С | ||||||
188. Серед наведених логічних операцій позначте перетворення. | ||||||
1. Жодне вікно в будинку не було розбите; отже, усі вікна в будинку були не розбиті. Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 46 | Нарушение авторских прав
|