Тема. Поняття про метали та їхні властивості.

УРОК № __

Тема. Поняття про метали та їхні властивості.

Мета: ознайомити учнів із металами, їх призначенням та вико­ристанням; сформувати поняття про їхні основні властивості як конструкційних матеріалів, уміння розпізнавати види ме­талів, характеризувати властивості металів (міді, алюмінію, сталі); ви­ховувати чіткість і акуратність під час виконання робіт.

Основні поняття: чорний метал, кольоровий метал, сплав, механічні властиво­сті, деформація, міцність, пружність, твердість, сплющення.

Обладнання: слюсарний або комбінований верстак, правильна плита, мо­лоток, кернер, слюсарна лінійка.

Структура уроку

I................................................................................ Організаційний момент, З хв

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів 7 хв

III. Вивчення нового матеріалу.......:...................................................................... 10 хв

1. Властивості металів.

2. Види металів.

3. Листовий метал та дріт.

IV. Лабораторно-практична робота «Визначення видів листового металу

за їхніми механічними властивостями та зовнішніми ознаками» 17 хв

V.Закріплення нових знань і вмінь учнів...................................................... З хв

VI. Підсумки уроку......:............................................................................................ З хв

VII. Домашнє завдання.............................................................................................. 2 хв

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Проблемне запитання.

Яка різниця між поняттями «метал», «сплав», «залізо», «сталь», «чавун»? У вигляді бесіди учитель з'ясовує рівень розуміння понять. При цьому, як правило, учні плутають деякі з наведених понять або ототожнюють їх.

III, ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Властивості металів.

Зміна форми або розмірів предмета під дією докладених сил нази­вається деформацією. Деформація є однією з механічних властивос­тей металів.

Прояв цієї властивості можна продемонструвати на прикладі ме­ханічної дії на предмети, виготовлені з матеріалів, що мають різні властивості. Для цього вчитель закріплює на штативі слюсарну ліній­ку й таких же розмірів зразки листових металів (алюмінію або міді). Підвісивши до лінійки та кожного зразка однакові важки, учитель звертає увагу учнів на величину відхилення одного з кінців кожного зразка від початкового положення.

— Чому сталева лінійка приймає попереднє положення, а інші зразки змінили своє попереднє положення?

Пружність — це здатність предмета відновлювати свою форму після припинення дії докладеної сили, тобто чинити їй опір.

—У яких механізмах чи пристроях використовують пружини?

—Із яких матеріалів їх виготовляють?

Учитель демонструє розтягання, стискування, скручування пру­жини.

Гнучкість (пластичність) — це властивість металу легко згинатися, змінювати свою форму під дією докладених сил.

Твердість — це здатність матеріалу зберігати свою форму й розміри та протидіяти проникненню інструментів або інших предметів, тобто він важко піддається згинанню, різанню, стискуванню тощо. Чим твердіший матеріал, тим важче його обробляти, тобто матеріал більше протидіє інструменту ніж м'який.

(Учитель демонструє ці властивості на порівнянні зразків м'яких та твердих металів.)

Усі ці властивості належать до механічних. Фізичні властивості (блиск, колір, вага)вивчатимете на фізиці а хімічні властивості – на хімії.

2. Види металів.

Розвиток сучасних технологій та виробництва значною мірою за­лежить від використання металів.

Метали міцні, піддаються ручній і механічній обробці, добре про­водять тепло та електричний струм.

Чисті метали одержують із застосуванням обладнання високої вартості, тому й процес одержання таких металів має високу вар­тість. Але у виробництві для виготовлення різних деталей та ме­ханізмів необхідні матеріали з властивостями, яких не мають чисті метали. Тому на спеціальних підприємствах, наприклад плавиль­них, одержують сплави з наперед заданими властивостями. Сплави утворюються способом змішування двох або більше розплавлених металів чи металів з неметалами. Отримана речовина повинна мати металічні властивості. До найпоширеніших сплавів на­лежать сталь і чавун (сплави заліза з вуглецем), бронза (сплав міді з оловом), та дюралюміній (сплав алюмінію та міді).

Для виготовлення багатьох виробів використовують сталі. Вони поділяються на конструкційні та інструментальні. Ми будемо використовувати лише заготовки з конструкційні сталі.

Латунь — це сплав міді з цинком. Це найпоширеніший у природі легкий кольоровий метал. Основним його недоліком є невисока міц­ність. У техніці найчастіше використовують дюралюміній — сплав алюмінію з міддю, марганцем, магнієм та іншими речовинами.

3. Листовий метал та дріт.

Листовий метал одержують зі зливків сталі або кольорових ме­талів на спеціальних машинах — прокатних станах.

На прокатних станах такі зливки, нагріті до високої температури, пропускають між циліндричними сталевими або чавунними валками, що обертаються в протилежних напрямах. Протиснутий між валками зливок стискується і набуває форми листа. Прокатування листового ме­талу відбувається за кілька прийомів між валками з різною відстанню між поверхнями, від найбільшої до найменшої необхідної товщини. Листовий метал поділяється на два види: покрівельну листову сталь і жерсть. Покрівельна листова сталь завтовшки від 0,25 мм до 2 мм має чорний колір поверхні, тобто без захисного покриття, та оцинкована. Жерсть має товщину від 0,2 до 0,5 мм. Розрізняють чор­ну (без покриття) й білу (з обох боків покривається тонким шаром олова) жерсть. Покриття цинком і оловом запобігає корозії металу (іржавінню).

Способи виготовлення дроту та листового металу мають спільні ознаки. Насамперед, в обох випадках використовують нагрітий до високої температури метал і, по-друге, їх отримують пропусканням між вальцями, що обертаються.

Дріт виготовляють на металопереробних підприємствах шляхом волочіння або прокатування. Волочіння — це спосіб обробки металів тиском, коли розпечену заготовку протягують крізь отвір. При цьо­му діаметр отвору менший за діаметр заготовки. Для надання дроту більш точних розмірів і гладкості під час протягування застосовують оправки.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

У яких галузях промисловості застосовують метали?

Учитель узагальнює відповіді учнів і повідомляє, що властивості металів обов'язково враховуються під час проектування та конструю­вання виробів. Наприклад, слюсарні лінійки виготовляють зі сталі, яка має більшу твердість і пружність, ніж сталь, із якої виготовля­ють віконні кутники, а залізо рубанка має меншу твердість, ніж рі­зальна частина свердла, тощо.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель оцінює результати практичної роботи та вміння колек­тивної роботи, аналізує типові помилки.

VІІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Підготувати повідомлення про професії робітників, які виготов­ляють або обробляють метал.

2) Опрацювати конспект.

Урок №__

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Мета. Виявити рівень знань по темі «Проектування виробів»

Методичне забезпечення. Роздатковий матеріал із завданнями.

Тип уроку: контроль знань та умінь.

Хід уроку

I. Організаційний етап

ІІ. Проведення контрольної роботи.

Контрольні завдання видаються кожному учневі окремо. Завдання тестове.

ІІІ. Обговорення завдань контрольної роботи.

ІV. Підбиття підсумків.

Ми з вами розглянули та вивчили основи конструювання, деякі відомості з креслення які допоможуть вам виготовляти вироби більш складні ніж раніше, розглянули властивості металів та технологію виготовлення заготовок.

V. Домашнє завдання. Підготувати відомості про історію розвитку техніки.

Тематична атестація по темі

«Проектування виробів»

6 клас

1. За допомогою якого методу проеціювання виконують креслення предметів?

а - паралельне, б - паралельне косокутне, в - паралельне прямокутне, г - центральне.

1. Чим відрізняється проекція від креслення?

а – відсутністю розмірів, б – начертанням ліній, в – розміром чисел та букв, г – нічим.

1. Яку назву має площина проеціювання, якщо вона позначена літерою Н?

а – вертикальна, б - фронтальна, в - горизонтальна, г - проекційна.

1. В якому випадку необхідно виконувати два зображення на двох площинах проеціювання?

а – для зручнішого нанесення розмірів, б – для повного з'ясування форми деталі, в – для заповнення пустого місця на форматі, г – для плоского предмета з отворами.

1. Яка вісь між горизонтальною та фронтальною площиною проекцій?

а – х, б – у, в – z, г – h.

1. Яка з властивостей не притаманна металам?

а – металічний блиск, б – електропровідність, в – теплопровідність, г – волокнистість.

1. Міцність, твердість, пластичність, пружність – належать до … властивостей металів.

а – механічних, б – хімічних, в – технологічних, фізичних.

1. Сплав заліза з вуглецем (до 2.14%) називають…

а – сталь, б - чавун, в – сплав, г – металом.

1. В якому варіанті перераховані лише метали?

а – залізо, сталь, чавун; б – залізо, мідь, алюміній; в – чавун, нержавіюча сталь; г – золото, срібло, нержавіюча сталь.

1. Як розміщують горизонтальну проекцію відносно фронтальної?

а – під нею, б – зліва, в - справа, г – зверху.

1. Для зображення на кресленні невидимого контуру предмета застосовують…

а - штрихову лінію; б - штрихпунктирну лінію; в - штрихпунктирну лінію з двома точками, г – суцільну основну.

1. Який знак використовують для позначення розмірів дуги?

а – R, б – s, в – Ø, г - □.

Дата добавления: 2015-09-28