Система пенсійного забезпечення відіграє значну роль в економічному та суспільно-політичному житті країни. Вона органічно пов’язана з системою оплати праці, податковою системою, станом ринку праці,

Вступ

Система пенсійного забезпечення відіграє значну роль в економічному та суспільно-політичному житті країни. Вона органічно пов’язана з системою оплати праці, податковою системою, станом ринку праці, становищем на фінансовому ринку, а також з демографічною ситуацією. Проблема системи пенсійного забезпечення населення в наш час є актуальної для нашої країни. Адже демографічна криза і старіння населення спричиняють зростання соціального навантаження на ринок праці, створюючи проблеми з наповненням Пенсійного фонду, а отже рівень пенсійних виплат не може бути високим.

Зважаючи на те, що бюджет Пенсійного фонду України щороку стає більш дефіцитним, було здійснено додаткові заходи реформування пенсійної системи, які включили у себе поступове підвищення пенсійного віку, підвищення мінімального страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, а також введення обмежень для певних категорій пенсіонерів. З огляду на вищезазначене необхідним є аналіз ефективності пенсійного забезпечення населення України.

Метою дослідження є аналіз сучасного стану пенсійного забезпечення України та визначення шляхів вдосконалення пенсійного забезпечення в Україні.

Діяльність Пенсійного фонду України

Пенсійний фонд України – центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

В провідних країнах світу з розвинутою економікою і високим рівнем життя проблема ефективної зайнятості вже давно вирішена, а якщо і є, то рівень безробіття є лише фрикційним і структурним, які є обов’язковими характерними рисами будь – якої держави, навіть з досить розвинутою економікою. Для нашої ж країни це питання є досить актуальним, і, мабуть, ситуація зміниться лише за умови ефективної політики зайнятості.

З найбільшою кількістю проблем стикається Пенсійний фонд України, головне завдання якого полягає в підтримці життєдіяльності тієї категорії громадян, які досягли похилого віку чи втратили працездатність і визнані інвалідами, через що не можуть забезпечити собі мінімально необхідний рівень доходу

За даними Державного комітету статистики кількість пенсіонерів у 2011 році збільшилась на 16,9 тис. осіб, у 2012 році порівняно із попереднім періодом кількість пенсіонерів зросла на 82,5 тис. осіб (табл. 1)., а вже у 2013-2014 р.р. спостерігається тенденція до зменшення.

Таблиця 1

Зміна кількості населення України, кількості пенсіонерів та працюючих, у віці 15-70 років за 2010-2014 роки

Роки	Кількість населення, тис. осіб	Кількість працюючого населення, у віці 15-70 років, тис. осіб	Кількість пенсіонерів, тис. осіб
	45962,9	20266,0	13721,1
	45778,5	20324,2	13738,0
	45633,6	20354,3	13820,5
	45447,0	20401,1	13639,7
	42941,8	-	13533,3

При цьому чисельність населення України з кожним роком зменшувалася. У 2011 році порівняно із 2010 роком вона зменшилась на 184,4 тис. осіб, а у 2012 році порівняно із попереднім – на 144,9 тис. осіб., у 2013- на 186,6 тис. осіб, у 2014 р. – на 2505,2 тис. осіб. Кількість працюючих у 2011 році порівняно із 2010 роком збільшилась на 58,2 тис. осіб, у 2012 році – на 30,1 тис. осіб, у 2013 р. – на 46,8 тис. осіб. Дані свідчать про те, що незважаючи на збільшення чисельності працюючого населення, ситуація суттєво не змінюється, адже кількість пенсіонерів також збільшується, а останніми роками перевищує темп приросту кількості працюючого населення.

Проблема старіння населення, яка виявляється у збільшенні частки осіб похилого віку та зміні співвідношення між поколіннями, свідчить про погіршення демографічної ситуації в Україні. За період з 1959 р. до 2001 р. співвідношення осіб пенсійного віку і населення працездатного віку збільшилося майже вдвічі (з 22,7 до 41,1 %). За прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, протягом 2010 – 2025 рр. це співвідношення досягне 50 %, а до 2050 р. – 76 %. За демографічними прогнозами та оцінкою експертів, ймовірність того, що Україна в короткій чи середній перспективі досягне рівня простого відтворення, дуже мала.

Загальноприйнятим показником рівня пенсій є коефіцієнт заміщення, тобто відношення середньої пенсії до середньої заробітної платні. Відповідно до норм Міжнародної організації праці, він має становити не менш як 55 %. В Україні цей показник є значно меншим, причому із щорічною тенденцією до зниження (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка показників середньомісячної заробітної плати, пенсії за віком та коефіцієнта заміщення за 2010 – 2014 роки*

Роки
Середньомісячна заробітна плата, грн.
Темп зростання	117,47%	117,60%	114,3%	108,2%	118,9%
Середній розмір пенсії за віком, грн.	1039,57	1156,04	1252,41	1464,3	1521,6
Темп зростання	110,27%	111,20%	108,34%	126,67%	131,63%
Коефіцієнт заміщення	46,4%	43,9%	41,4%	51,1%	48,5%%

В умовах низької продуктивності праці активне трудове населення неспроможне утримувати зростаючу частку осіб пенсійного віку. Частка пенсійних видатків у валовому внутрішньому продукті країни вже перевищує 15 %. Ситуація з фінансуванням видатків Пенсійного фонду України, за рахунок яких здійснюється виплата пенсій громадянам, у подальшому також загострюватиметься. Суттєве навантаження на спроможність пенсійної системи відбувається внаслідок існування підстави для дострокового виходу на пенсію. Нині в Україні загальна чисельність осіб, які достроково вийшли на пенсію за віком, становить близько 2,3 млн.

Для оцінки ефективності державного пенсійного забезпечення необхідно проаналізувати діяльність Пенсійного фонду України.

У 2012 році Пенсійному фонду власними зусиллями вдалося зібрати коштів на суму 157980,4 млн. грн., а в 2013 році власні надходження збільшилися порівняно з 2012 роком на 5,6 % та склали 166 863,9млн. грн. (табл. 3). Дані показники показують позитивну динаміку у діяльності Пенсійного фонду України.

Кошти Державного бюджету України склали у 2012 році 64 494,2 млн. грн., а в 2013 році кошти Державного бюджету становили 83 233,6 млн. грн. Дані показники свідчить про погіршення становища Пенсійного фонду України та його неспроможність здійснювати пенсійні виплати за рахунок внесків працюючого населення.

Сума коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування була найбільшою у 2011 році та становила 180,8 млн. грн., а найменшою у 2010 і становила 24,4 млн. грн..

Таблиця 3

Динаміка доходів Пенсійного фонду України за 2010 – 2014 роки*

Показники	Роки
Власні надходження, млн. грн.	119342,7	139055,6	157980,4	166 863,9	-
Кошти Державного бюджету України, млн. грн.	64086,5	58317,2	64494,2	83 233,6	54 655,9
Кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, млн. грн.	24,4	180,8	157,2	55,4	-
Всього доходів, млн. грн.	183565,2	197553,6	222631,8	250539,3	-

Загальні доходи до Пенсійного фонду України протягом досліджуваного періоду поступово зростали і в 2010 році сума доходів склала 183565,3 млн. грн. У 2011 році надходження до Пенсійного фонду збільшилися на 7,62 % і склали 197553,6 млн. грн. У 2012 році доходи фонду становили 222631,8 млн. грн., що більше попереднього року на 12,69 % або на 25078,2 млн. грн. У 2010 році така динаміка збільшення загальних доходів в основному спричинена збільшенням надходжень з Державного бюджету України та коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. У 2011 році ми бачимо збільшення власних надходжень та надходжень з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що є позитивом у діяльності Пенсійного фонду України. У 2012 році збільшення доходів Пенсійного фонду відбулось за рахунок суттєвого збільшення власних надходжень, проте, частка коштів з Державного бюджету України також збільшилась, що підтверджує нестачу власних коштів для забезпечення пенсійних виплат Пенсійним фондом України.

У структурі доходів Пенсійного фонду України частка власних надходжень є досить нестабільною, оскільки у 2010 році вона становила 65,02 % у сумі доходів. Проте, вже у 2011 році частка власних надходжень становила 70,39 % у сумі доходів і спостерігається тенденція до збільшення і в наступних 2013-2014 р.р., що також є позитивною тенденцією.

Із коштами Державного бюджету України, що виділяються для забезпечення діяльності Пенсійного фонду також нестабільна ситуація, оскільки у 2010 році частка коштів зросла до 34,91 %, проте, вже у 2011 році надходження з Державного бюджету України зменшилися і становили – 29,52 % в структурі надходжень Пенсійного фонду, така ж тенденція до зменшення спостерігається і в 2013 р. та 2014 р.. Слід зазначити, що дана тенденція вказує на те, що Пенсійний фонд неспроможний забезпечити видаткову частину лише за рахунок власних надходжень, проте прослідковується позитивна тенденція до зменшення частки коштів Державного бюджету України у структурі доходів Пенсійного фонду.

Суми надходжень з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування є досить незначними.

Отже, у 2012 році загальні доходи Пенсійного фонду зросли за рахунок надходжень з Держбюджету України. У 2013 році зросли власні надходження та надходження з відповідних фондів, а бюджетні асигнування зменшилися. Однак, у 2012 році повторилася ситуація 2010 року: знову відбулося збільшення доходів Пенсійного фонду за рахунок надходжень з Державного бюджету України.

Як уже зазначалося вище, протягом останніх років збільшення кількості пенсіонерів та розмірів пенсій призвело до стрімкого зростання видатків Пенсійного фонду України. У 2010 році Пенсійним фондом України були здійснені видатки в розмірі 191473,00 млн. грн. Більшою мірою такі зміни відбулися за рахунок видатків із власних надходжень Пенсійного фонду. У 2011 році можемо бачити позитивну динаміку. Так, обсяг видатків збільшився на 19469,2 млн. грн. або 10,2 % і склав 210942,0 млн. грн. При цьому видатки за рахунок власних надходжень зросли на 9147,0 млн. грн., і склали 163901,9 млн. грн. Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України зросли на 10104,1 млн. грн. і склали 46400,2 млн. грн. (табл. 4).

У 2012 році було здійснено видатків на суму 233695,9 млн. грн., що більше попереднього періоду на 10,79 %. Така зміна була спричинена збільшенням видатків за рахунок власних коштів на 16,84 % та зменшенням видатків за рахунок коштів Державного бюджету на 10,04 %.

Основну частку видатків Пенсійного фонду України становили у видатки за рахунок власних надходжень фонду

Видатки Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України займають друге по величині місце у структурі видатків і їх частка протягом досліджуваного періоду коливалася в межах 19,0 % – 30,0 %.

У 2010 році з державного бюджету на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду України виділено майже 34,4 млрд. грн. У 2011 році дефіцит бюджету Пенсійного фонду становив понад 20 млрд. грн. або майже 10 % загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України. За наслідками 2012 року реальний дефіцит коштів Фонду досяг 27,2 млрд. грн., із яких 15,3 млрд. грн. покривалися за рахунок коштів державного бюджету. Це свідчить про подальше зростання дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, яке не можна подолати лише підвищенням пенсійного віку та збільшенням тривалості страхового стажу.

Рис. 1 Динаміка видатків Пенсійного фонду у 2011-2013р.р.

Отже, у досліджуваний період Пенсійний фонд не міг забезпечити виплату пенсій лише за рахунок власних надходжень. Це пояснюється, як уже зазначалося вище, одночасним зростанням кількості пенсіонерів та рівня пенсій. Разом з тим, в Україні відзначається низький рівень офіційних заробітних плат, з яких здійснюються відрахування до Пенсійного фонду, що в свою чергу призводить до низької наповнюваності Фонду.

Пенсійна система, що наразі існує в Україні, є неефективною як з точки зору економіки (дефіцит коштів для пенсійного забезпечення населення України призвів до залучення кошти з інших джерел, зокрема з Державного бюджету України), так і з погляду соціальної справедливості (має місце велика розбіжність у розмірі пенсій – від занадто великих для окремих категорій громадян до загальної зрівнялівки для всіх інших пенсіонерів; пенсія неадекватна трудовому внеску, тобто розмір трудових пенсій практично не залежить від трудового стажу і сплачених пенсійних внесків; відсутні рівноправні умови пенсійного забезпечення для всіх громадян, існує чимало різних пільг на одержання спеціальних пенсій тощо). Можна сказати, що пенсії для більшості громадян практично перетворилися на виплати із соціального забезпечення.

Як зазнає Л. Безтелесна, солідарна пенсійна система, яка базується на реалізації принципу утримання контингенту пенсіонерів наступними поколіннями працюючих, є надійною, проте ефективною лише за умов розширеного відтворення населення. Нині Україна має один із найнижчих у світі рівнів народжуваності та вкрай низькі показники очікуваної тривалості життя, що у перспективі унеможливлює забезпечення не лише рівня розширеного, але навіть простого відтворення населення.

Важливим показником, який впливає на дієвість пенсійної системи, є стан здоров’я нації. Здорове населення, з одного боку, – це активні учасники трудового процесу, з другого, – це зменшення видатків на виплату пенсій по інвалідності та у зв’язку із втратою годувальника. Останніми роками спостерігається вкрай негативна тенденція – на фоні депопуляції населення в Україні об’єктивно збільшується частка інвалідів.

Ще одним чинником, що негативно впливає на пенсійну систему, є те, що більше половини економічного обороту, а отже і заробітної плати, перебуває в тіньовому секторі економіки, з якої не сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду України. Велика частина роботодавців фіктивно декларує заробітну плату працівників на рівні мінімальної заробітної плати, що є причиною низьких надходжень до бюджету Фонду. Вже звичним явищем є заборгованість із виплати заробітної плати та зі сплати страхових внесків.

Виходячи з усього вище перерахованого, одним з найважливіших шляхів вдосконалення пенсійної системи України має бути якнайшвидше запровадження накопичувальної пенсійної системи. Проте однією з причин, що унеможливлює негайне впровадження другого рівня пенсійної системи та можливість громадян самостійно впливати на розмір пенсій є значний дефіцит Пенсійного фонду України.

Висновки. Пенсійне забезпечення є дуже важливою складовою державної політики соціального захисту населення. Збільшення частки осіб похилого віку та зміна співвідношення між поколіннями, свідчить про погіршення демографічної ситуації в Україні. Проведені реформи у пенсійному забезпеченні в Україні впродовж 2010 – 2014 років не призвели до стабілізації системи пенсійного забезпечення. Крім того, спостерігається високе фінансове навантаження на платників внесків та Державний бюджет. За таких умов особливої актуальності набуває створення ефективного механізму пенсійного забезпечення пенсіонерів.

Список використаних джерел

1. Безтелесна Л. Соціальна справедливість у солідарній системі пенсійного забезпечення України / Л. Безтелесна, Г. Юрчик // Україна: аспекти праці. – 2013. – № 5. – С. 21 – 27.

2. Коваль О. П. Проблеми становлення накопичувальної складової пенсійного забезпечення в Україні / О. П. Коваль. – К.: НІСД, 2011. – 42 с.

3. Леонов Д. Накопичувальна складова пенсійної системи України: проблеми реформування / Д. Леонов // Ринок цінних паперів України. – 2011. – № 11/12. – 77 – 88.

4. Онишко С. В. Потенціал розбудови пенсійної системи в Україні у контексті зниження ризиків державних фінансів / С. В. Онишко // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 3. – С. 248 – 257.

5. Ткаченко Л. Г. Побудова багаторівневої пенсійної системи як напрям національної пенсійної реформи / Л. Г. Ткаченко // Економіка України. – 2012. – № 8. – С. 16 – 22.

6. Пенсійний фонд України: електронний ресурс. Режим доступу: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/publish/article?art_id=201433&cat_id=201432.

7. Державна служба статистики України: електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

Дата добавления: 2015-08-29