Все різноманіття законодавчих актів, заходів та засобів, що включені в визначення охорони

10 ОХОРОНА ПРАЦІ

Все різноманіття законодавчих актів, заходів та засобів, що включені в визначення охорони

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

праці, направлено на створення сприятливих умов для високоефективної праці, поліпшення санітарно-гігієнічних умов та техніки безпеки, підвищення культури виробництва. З цією метою при дипломному проектуванні виконується даний розділ.

10.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

При аналізі взаємовпливу та взаємодії людського, промислового і природного факторів, виробниче середовище розглядають як систему сукупних матеріально-просторових умов діяльності людей в виробничій сфері, які складаються з наявних промислових будівель, споруд, устаткування та інших матеріальних компонентів. При взаємодії працюючих з виробничим середовищем виділяють негативні фактори, що впливають на людину. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШПФ) можна класифікувати таким чином [1]: фізичні, хімічні, бiологiчнi, психофізiологічні. Перерахуємо НШВФ, які діють на людину при ремонті електромедичної апаратури.

а) Поразка електричним струмом

Джерелами являються: електромедичні апарати, електричне обладнання, освітлювальні прилади, електроінструменти, електронагрівачі. Вражаючий фактор: підвищена напруга в мережі. Результати дії фактора на людину: електричні удари, опіки, травми.

б) Аномальний мікроклімат

Джерела: середовище усередині приміщення (електромедичне обладнання, електричне обладнання, люди в приміщенні, сонячна радіація, що проникає крізь вікна, освітлювальні прилади). Вражаючий фактор: підвищена або знижена температура, вологість, рухливість повітря в робочій зоні. Результат:

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

підвищене потовиділення, головна біль, задуха.

в) Шум

Джерела: працюючі прилади та устаткування, люди. Вражаючий фактор: підвищений рівень шуму в робочiй зоні. Результати: головний біль, швидка утомленість, м

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

ала зосередженість на праці, що виконується.

г) Недостатній рівень освітлення

Джерела: недостатня потужність освітлювальних приладів, невелика площа віконних прорiзiв. Вражаючий фактор: відсутність чи недостатнiсть природного світла. Результати: швидке зорове стомлення, запаморочення, знижена працездатність.

10.2 Умови праці на робочому місці

10.2.1 Організація робочого місця

Приміщення, де проводиться ремонтелектромедичного обладнання відносяться до ремонтних майстерень, що можуть знаходитись як на території закладів охорони здоров’я так і в окремих виробничих будівлях або приміщеннях.

Вимоги до проектування нових і реконструк

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

цію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я викладені в [2].

Виробничі будівлі та приміщення споруджуються згідно з вимогами будівельних і санітарних норм [3]. Об’єм виробничих приміщень на одного працівника складає 15 м³, а площа приміщень — не менше 4,5 м³.

Інтер’єр приміщень має відповідати [4], гама кольорів витримуватися в спокійних тонах з незначним їх контрастом залежно від орієнтації вікон відносно сторін світу.

10.2.2 Мікроклімат виробничих приміщень

Виконання робіт, пов'язаних з ремонтомелектромедичного обладнання, відноситься до Iа, Iб або IIа категорії робіт за ступенем важкості [5]. Для забезпечення нормальних умов мікроклімату слід дотримуватися оптимальних величин, що наведені в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 - Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість,%	Швидкість руху, м/с
Холодний період року	Легка Іа	22-24	60-40	0,1
Теплий період року	Легка Іа	23-25	60-40	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату згідно з [6] виробничі приміщення обладнуються опал

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

енням, природною та штучною вентиляцією відповідно до вимог [7]. Системи опалення можуть бути повітряними, водяними або паровими з опалювальними приладами у вигляді ребристих труб, радіаторів та конвекторів при температурі теплоносія води 150°С, пари 130°С.

10.2.3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

Джерелом виділення шкідливих речовин у при проведенні ремонтних робіт є пайка ручними електропаяльниками з використанням олов'яно-свинцевих припоїв типу ПОС, які окрім свинцю та олова можуть містити кадмій, мідь, калій, сурму або цинк для створення легко- або тугоплавких припоїв. Флюсом служать каніфоль або хлористий цинк. Для очищення та знежирювання поверхонь перед пайкою використовують ацетон, бензин або етиловий спирт.

Пари шкідливих речовин потрапляючи в атмосферу, конденсуються і перетворюються в аерозолі - частинки, які потрапляють на шкірний покрив, слизову оболонки рота, очей, верхніх дихальних шляхів.

Дія шкідливих речовин проявляється в наступному:

- кадмій: спостерігається ураження печінки, легенів, нирок, системи кровообігу, статевої та репродуктивної функцій;

- мідь: ураження органів дихання, шлунково-кишкового тракту, печінки, ни-рок, анемія, пневмосклероз;

- олово (оксид): ураження бронхі

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

в, проліферативно-кліткова реакція в легенях. При тривалій дії можливий пневмоконіоз;

- свинець: ураження нервової системи, крові, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, статевої системи;

- сурма: ураження дихальних шляхів, травного тракту, нервової системи, серцевого м'язу;

- цинк: ураження дихальної та травної систем, нирок, серця;

- каніфоль: частки абієтинової кислоти можуть викликати алергічну реакцію організму, що згодом може перейти в астму;

- ацетон, бензин, етиловий спирт: виявляють наркотичну дію на центральну нервову систему та токсичну дію, яка проявляється в отруєнні організму.

Враховуючи шкідливість перерахованих вище речовин, до приміщень, де проводиться паяння, пред'являються особливі вимоги щодо концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони (таблиця 10.2).

Таблиця 10.2 - Гранично - допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони [6] при виконанні паяльних робіт (а – аерозоль, п – пара або гази, О – речовини з гостро направленим механізмом дії; якщо у графі ГДК приведені дві величини, то це означає, що в чисельнику максимальна, а у знаменнику середньозмінна ГДК)

Найменування речовини	Величина ГДК, мг/м^3	Переважний агрегатний стан в умовах виробництва	Клас небезпеки	Особливості дії на організм
Цинка оксид	0,5	а	ІІ
Хлор	1,0	п	ІІ	О
Хлор двооксид	0,1	П	І	О
Сурма	0,3	п+а	II
Спирт етиловий		П	IV
Свинець і його неорганічні сполуки	0,01/0,005	а	I
Олово			ІІІ
Мідь	1/0,5	а	II
Кадмій	0,05/0,01	а	І
Бензин (розчинник)		п	IV
Ацетон		п	IV

При проведенні паяльних робіт обов’язковим є наявність вентиляційних систем, які повинні вмикатися перед проведенням робіт і після їх закінчення [8]. Місцеві витяжні пристрої на робочих місцях повинні забезпечувати швидкість руху повітря безпосередньо на місці пайки не менш 0,6 м/с. Застосування рециркуляції повітря в приміщенні пайки не допускається. Приміщення необхідно забезпечувати припливним повітрям, що подається у верхню зону в кількості приблизно 90 % об’єму витяжки.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

10.2.4 Освітлення

Норми освітлення в майстернях з ремонту електромедичної/дозиметричної апаратури повинні відповідати вимогам до освітлення приміщень промислових підприємств [9], які визначаються на основі розряду та характеристики зорової роботи. Роботи в майстернях відносяться до наступних характеристик зорової роботи: середньої точності, ІVа або IVб розряд.

В приміщенні має використовуватися комбіноване освітлення: природне через вікна та загальне штучне, представлене світильниками з люмінесцентними лампами. Виробниче освітлення в робочому приміщенні повинно відповідати встановленим санітарним нормам згідно [9] і складати 200 лк при системі загального освітлення.

При установленні штучного освітлення рекомендується використовувати люмінесцентні лампи із-за їх високої світлової віддачі (від 30 до 105 лм/Вт), невелике енергоспоживання і значний термін служби (до 42 тис. годин за умови використання електронних пускорегулювальних пристроїв), малої яскравості поверхні, що світиться, економічності і природнішого спектру (в порівнянні з лампами розжарювання). Найбільш прийнятними є люмінесцентні лампи ЛБ (білого світу)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

і ЛТБ (тепло-білого світла).

10.2.5 Шум та вібрація

Середній рівень шумів визначається згідно [10] і [11], де визначені допустимі еквівалентні рівні звукового тиску і залежить від розташування робочого місця.

Для робіт, пов’язаних з ремонтом електромедичної

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

апаратури, рівень звуку в приміщенні майстерень повинен не перевищувати 80 дБ.

За спектральним складом цьому рівню звуку відповідають частоти октавних смуг, що приведені в таблиці 10.3.

Таблиця 10.3 – Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот

Рівень звукового тиску, дБ	Еквівалентний рівень звуку, дБА
Середньо геометричні частоти октавних смуг, Гц
31,5

При наявності обладнання, що є джерелом загальної або локальної вібрації гігієнічну оцінку та нормування слід проводити [12].

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

10.2.6

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Небезпека ураження електричним струмом

Ремонт, монтаж, наладка та обслуговування електромедичного обладнання виконується в приміщеннях, куди підведена електромережа трифазна, чотирипровідна з глухозаземленим режимом нейтралі змінного струму напругою 220/380 В, частотою 50 Гц. За ступенем небезпеки ураження електричним струмом майстерня або лабораторія відповідно до [17] мають відноситися до категорії приміщень без підвищеної небезпеки з відсутністю ознак підвищеної або особливої небезпеки (сухе, без пилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів). Електробезпека приміщення забезпечується відповідно до [17, 18]. Небезпечна і шкідлива дія на людей електричного струму, електричної дуги і електромагнітних полів виявляється у вигляді електротравм і професійних захворювань. Міра небезпечної і шкідливої дії на людину електричного струму, електричної дуги і електромагнітних полів залежить від:

– роду і величини напруги і струму,

– частоти електричного струму,

– шляху струму через тіло людини,

– тривалість дії на організм людини.

До основних прич

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

ин поразки від електричного струму персоналу при ремонті електромедичної апаратури відносяться наступні [14]:

а) випадковий дотик без захисних засобів або небезпечне наближення до струмоведучих частин, що знаходяться від напругою;

б) дотик до не струмоведучих металевих частин електрообладнання, що опинилися під напругою внаслідок пошкод

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

ження ізоляції чи захисних пристроїв;

в) порушення правил технічної експлуатації електроустановок та правил техніки безпеки.

Для захисту від ураження електричним струмом при проведенні ремонтних робіт електромеханік повинен дотримуватись окрім наведених нижче правил та вказівок щодо заходів безпеки в експлуатаційній та ремонтній документації на апарат, що ремонтується.

Для зменшення величини струму, що протікає крізь тіло людини при дотику до струмоведучих частин електроустановок, що знаходяться під напругою, необхідно штучно збільшувати сумарний опір організму людини за рахунок застосування ізолюючих захисних засобів.

Для ремонту та регулювання електромедичної апаратури і окремих вставних блоків стаціонарних апаратів та інших цілей необхідно організувати робоче місце: спеціально обладнаний робочий стіл достатньої площі та міцності, виготовлений з діелектричного матеріалу (деревина, пластик) та з наявністю полиць для розміщення контрольно-вимірювальної апаратури, джерел живлення, окремий електрощіток із загальним вимикачем, запобіжниками (автоматами), сигнальною лампою (вольтметром), штепсельними гніздами та розетками, а також затискачем загального заземлення. Регулювання може проводитися одним регулювальником в присутності другої особи, що має групу з техніки безпеки не нижче ІІІ.

Робочі місця електромеханіків мають бути відокремлені друг від друга перегородкою, добре освітлені і мати додаткове освітлення з можливістю підсвічування монтажу.

Електроживлення робочих місць має бути роздільним із запобіжниками на кожному столі. Забороняється вмикати апарат в розетку за допомогою оголених дротів без вилки.

Заземлені предмети, наприклад, металеві труби водопроводу, опалення чи каналізації, що знаходяться в приміщенні, де проводяться роботи з електромедичною апаратурою, що знаходиться під напругою, повинні бути захищені дерев’яними щитами (недоступними до дотику під час роботи).

Для підготовки робочого місця при проведенні ремонту електромедичної апаратури повинні бути виконані наступні технічні заходи:

а) проведені необхідні відключення та прийняти міри, що перешкоджають помилковому або самові

мн.

рк.

докум.

ідпис

Дата

рк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУНАЗВА ДОКУМЕНТУ

льному ввімкненню комутаційної апаратури;

б) вивішені заборонні плакати «Не вмикати – працюють люди» на дротах ручного та на ключах дистанційного управління комутаційної апаратури, при необхідності повинні бути встановлені огорожі;

в) перед початком робіт перевірити відсутність напруги на струмопровідних частинах перевіреним покажчиком напруги або переносним вольтметром. Перевірка справності приладу та відсутності напруги повинна проводитися в діелектричних рукавичках.

Основою організації безпечної роботи електромеханіків являються їх висока технічна грамотність та свідома дисципліна, оволодіння безпечними та раціональними прийомами роботи, суворе виконання організаційних та технічних заходів щодо забезпечення безпеки робіт.

Ремонт електромедичної апаратури, наприклад, заміна запобіжників, радіоелементів, ламп, пайка та монтаж в схемі апарата, підключення блоків, вимірювальних приладів, розбирання апарата і т.п. повинні виконуватися при відключеному від мер

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

ежі живлення апараті і знятому заряді з конденсаторів, фільтрів випрямлячів та з електронно-променевої трубки. Забороняється ремонтувати електромедичну апаратуру від час її роботи.

При регулюванні електромедичної апаратури, що знаходиться під напругою, необхідно для забезпечення безпеки робіт виконувати наступні заходи:

- струмопровідні частини, що знаходяться під напругою, повинні розташовуватися або перед регулювальником або тільки з однієї бокової сторони;

- організовувати постійний нагляд за регулювальником при роботі;

- регулювальник повинен застосовувати придатні ізолюючі захисті засоби та застосування.

Регулювання електромедичної апаратури, що знаходиться під напругою, повинна здійснюватися особою, яка має достатню виробничу кваліфікацію і кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ при роботі з апаратурою до 1000 В під наглядом другої особи, що володіє безпечними прийомами звільнення постраждалого від дії електричного струму та правилами надання першої допомоги при попаданні під напругу [19].

До початку регулювання електромедичної апаратури необхідно перевірити наявність та справність інструменту й захисних засобів:

а) електропаяльника – на відс

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

утність замикання на корпус (жало заточувати тільки при вимкненому паяльнику);

б) наявність інструмента з ізольованими рукоятками і стан ізоляції;

в) огляд діелектричних рукавиць перед кожним використанням на відсутність проколів і наявність тавра, що засвідчує їх придатність;

г) відсутність механічних пошкоджень і строк придатності по штампу діелектричного гумового килимка;

д) живлючі дроти – на відсутність пошкодження ізоляції.

При регулюванні електромедичної апаратури під напругою необхідно використовувати інструмент з ізольованими ручками, працювати, при необхідності (мережева напруга і вище) в діелектричних рукавичках, під ногами регулювальника повинен бути діелектричний килимок. Регулювальник повинен працювати однією рукою, в одязі з довгими рукавами або в нарукавниках. Застосування захисних ізолюючих засобів і пристосувань (наприклад, екрану з оргскла) має виключати

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

випадковий дотик регулювальника до неізольованих струмоведучих частин, що знаходяться під високою напругою.

Всі підключення і відключення контрольно-вимірювальних приладів при проведенні пошуку несправностей (зміна режимів роботи складових частин виробу), що потребують розриву електричних ланцюгів, що знаходяться під напругою, повинні виконуватися при повному знятті напруги.

При вимірюваннях (без розриву електричних ланцюгів) напруги до 1000 В дозволяється підключати і відключати вольтметр без зняття напруги в ланцюзі, що вимірюється, застосовуючи при цьому дроти з підвищено. Ізоляцією зі спеціальними ізолюючими наконечниками, які розраховані на робочу напругу з металевими електродами довжиною не більше 1 см. Прилад розташовується на робочому столі, полиці. Забороняється тримати вимірювальний прилад на руках або колінах. Вимірювання слід проводити в діелектричних рукавичках, захисних окулярах і стоячи на діелектричному килимку.

Необхідно брати до уваги, що після зникнення напруги на електромедичному апараті, воно може з’явитися раптово. Ні при яких умовах неможна торкатися струмопровідних частин при знятих корпусах апарата, не вимикаючи апарат від мережі.

Забороняється водночас регулювати електромеханіку під напругою декілька апаратів (блоків).

До подання напруги при регулюванні металеві корпуси електромедичної апаратури класу захисту І, 0І ті вимірювальних пристроїв мають бути заземлені (занулені) у відповідності до [20]. При відключенні апаратури дріт захисного заземлення від’єднувати в останню чергу.

Апарат при регулюванні необхідно розташовувати так, щоб електролітичні конденсатори напругою вище 100 В не знаходилися навпроти обличчя регулювальника і не бу

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

ли спрямовані в бік сусідніх робочих місць. При неможливості виконання даних умов слід застосовувати з боку сусідніх робочих місць огородження, а регулювальник повинен бути в масці з оргскла, яка захищає його від опіків електролітом конденсатора, що вибухнув.

10.3 Пожежна безпека приміщення

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно проводити низку заходів, направлених на запобігання пожежі, запобігання поширенню вогню в разі виникнення пожежі і створення умов, сприяючих ліквідації пожежі.

Приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою має відноситься до категорії Д згідно [21]. За класом пожежонебезпеки приміщення майстерень або лабораторій відноситься до нормального згідно [17]. Будівля за ступенем вогнестійкості - II ступеню відповідно до [22].

З метою зведення до мінімуму вірогідності виникнення пожежі необхідно виконувати наступні заходи [23]:

- силовий щит має бути виконаний в закритому корпусі;

- встановлювати світильники закритого типу;

- стежити за станом захисної ізоляції;

- не використовувати відкритий вогонь в приміщенні;

- не вставляти перемички замість запобіжників;

- не палити в приміщенні;

- співробітників, що знову прийняті на роботу, повинні в обов'язковому порядку проходити інструктаж щодо дотримання заходів пожежної безпеки,

- робочі місця не можна захаращувати, також як і проходи до устаткування, включаючи виходи для людей;

- у прим

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

іщенні має бути схема евакуації.

При закладах охорони здоров’я майстерні для ремонту електротехнічних пристроїв дозволяється розміщувати в цокольних поверхах будівель та споруд при наявності відособлених виходів назовні та відділення їх від інших приміщень протипожежними перегородками. В зазначених приміщеннях заборонено зберігати горючі гази, ЛЗР та ГР [24]. Приміщення електромеханічних майстерень повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією з автоматичним пожежним сповіщувачем теплового типу [2].

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

Необхідність обладнання приміщення майстерні автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації визначається згідно [25]. Однак, виробничі приміщення, що не входять до складу закладів охорони здоров’я і які за пожежною небезпекою відносяться до категорії Д, не підлягають обладнанню установками пожежогасіння та пожежної сигналізації [25].

Вибір типу вогнегасників та визначення їх необхідної кількості для оснащення виробничих, складських, лабораторних, адміністративних та побутових будинків, приміщень об'єктів різного призначення, громадських будинків та споруд зазначених об'єктів здійснюється згідно [26] з урахуванням наступних критеріїв вибору: клас пожежі горючих речовин та матеріалів [27]; вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу; категорія приміщення за вибухопожежною або пожежною небезпекою; площа об'єкта. У приміщеннях, у яких обслуговуючий персонал перебуває постійно, вогнегасники потрібно розміщувати всередині приміщення, запобігаючи створенню перешкод для евакуації людей [26].

10.4 Розрахункова частина

При проведенні ремонту електроапаратури паяльні роботи являються основним джерелом забруднення повітря робочої зони. Забруднене повітря повинно видалятися системою вентиляції. Визначимо об'єм повітря, що вилучається з робочої зони при проведенні паяльних робіт. Довжина частини стержня паяльника, що виступає, складає 2 см.

При паяльних роботах застосовую

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ДП.13.5.05080201.31.000ПЗ

ть вбудовані забірники [28]. Вбудовані в інструмент (паяльники) забірники можуть бути кільцевими або верхніми. Верхній забірник являє собою металеву трубку, забірний отвір якої розташований над кінцем паяльного стержня. Кількість повітря, що виводиться від паяльника при діаметрі стержня до 6 мм, становить 3 м³/год. Приєднання відсмоктувача до інструмента забезпечує максимально можливе наближення всмоктуючого отвору до зони шкідливих виділень. Це дає змогу зменшити витрати на вентиляцію у 9 разів.

Для кільцевого відсмоктувача паяльника необхідну кількість повітря, (м³/год), визначають за формулою [28]:

, (10.1)

де - довжина частини стержня паяльника, що виступає за кільцевий отвір, м;

- швидкість повітряного потоку біля кінця стержня (приймають не
менше 0,5 м/с).

Необхідна кількість повітря складає:

(м³/год).

Розрахована система видалення шкідливих відділень забезпечує виконання нормативних вимог.

10.5 Висновки

В розділі «Охорона праці» були викладені вимоги до робочого місця техніка-електроніка з ремонту електромедичного обладнання. Дотримання норм по кожном

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

у з розглянутих НШВФ забезпечують комфортну роботу.

Проведено розрахунок системи видалення шкідливих виділень.

Проаналізовані можливі причини виникнення пожежі. Приведений перелік заходів, що необхідно проводити для профілактики виникнення пожежі. Описані вживані засоби пожежогасіння та пожежної сигналізації.

1. ГОСТ 12.0.003-74^*. ССБП. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Класифікація

2. ДБН В.2.2-10-2001. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я

3. СНиП 2.09.02-85*. Виробничі будівлі

4. СН 181-70. Вказівки по проектуванню колірної обробки інтер’єрів виробничих будівель промислових підприємств

5. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

6. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря у робочій зоні

7. СНиП 2.04.05-91. Опалення, вентиляція і кондиціонування

8. СП 952-72 (ДНАОП 0.03-1.02-72) Санітарні правила організації процесу паяння дрібних виробів сплавами, які містять свинець

9. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

10. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

11. ГОСТ 12.1.003-89. ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки

12. ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

13. ГОСТ 12.1.006-84 (1999). ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на рабочих місцях та вимоги до проведення контролю

14. Правила техники безопасности при монтаже, техническом обслуживании и ремонте изделий медицинской техники. Утверждены Министерством здравоохранения СССР 11.03.1982 г.

15. ГОСТ 12.4.123-8

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

3 ССБТ. Засоби колективного захисту від інфрачервоних випромінювань. Загальні технічні вимоги

16. НАОП 0.03-3.17-88 / ДНАОП 0.03-3.17-88 / СН 4557-88 Санітарні норми ультрафіолетовог

Змн.З

Арк.А

№ докум.№

ПідписП

Дата

Арк.А

НАЗВА ДОКУМЕНТУНАЗВА ДОКУМЕНТУ

о випромінювання у виробничих приміщеннях

17. НПАОП 40.1-1.01-97. Правила безпечної експлуатації електроустановок

18. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення. Занулення

19. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

20. ДНАОП 9.1.50-5.10-73 Інструкція по захисному заземленню електромедичної апаратури в установах системи міністерства охорони здоров'я СРСР

21. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

22. ДБН В.1.1.7–2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва

23. ГОСТ 12.1.004-91. Пожежна безпека

24. ППБО 07-91. Правила пожежної безпеки для закладів охорони здоров'я

25. НАПБ Б.06.004-2005. Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації

26. НАПБ Б.03.001-2004. Типові норми належності вогнегасників

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

НАЗВА ДОКУМЕНТУ

27. ГОСТ 27331-87. Пожежна техніка. Класифікація пожеж

Дата добавления: 2015-08-29