Дивіденд – частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, відповідно до закону.
Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року.
У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства (не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу) або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.
Рішення про виплату дивідендів у розмірі більше 30 відсотків за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.{Діяло до 1 січня 2011 року}
Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.
Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.
Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.
У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.
Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
АТ може здійснювати розміщення акцій двох типів – простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права.
Прості акції надають їх власникам однакову сукупність прав: право на участь в управлінні акціонерним товариством, право на отримання дивідендів, право на отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості, право на отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства, а також інші права, передбачені актами законодавства та статутом АТ.
Кожною привілейованою акцією одного класу її власнику надається однакова сукупність прав (в статуті АТ визначається обсяг прав, які надаються акціонеру): розмір і черговість виплати дивідендів; ліквідаційна вартість і черговість виплат у разі ліквідації товариства; випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери; порядок отримання інформації, а також інші права, передбачені актами законодавства та статутом АТ.
Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.
Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери АТ.
Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу АТ не може перевищувати 25 відсотків.
АТ в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, залишивши без зміни статутний капітал.
АТ має право здійснити консолідацію всіх розміщених ним акцій, внаслідок чого дві або більше акцій конвертуються в одну нову акцію того самого типу і класу.
Якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію АТ не має зобов’язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами у черговості, визначеній ст. 89 ЗУ «Про акціонерні товариства».
В інакшому випадку, у разі ліквідації платоспроможної ю. о., майно АТ, що ліквідується, розподіляється між кредиторами та акціонерами у такій черговості (ст.89 ЗУ «Про акціонерні товариства»):
У першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу - вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу – вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів); у четверту чергу – виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями; у п’яту чергу – виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст. 68 ЗУ «Про АТ»; у шосту чергу – виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій; у сьому чергу – виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст. 68 ЗУ «Про АТ»; у восьму чергу – розподіл майна між акціонерами - власниками простих акцій т-ства пропорційно до кількості належних їм акцій; у дев’яту чергу – всі інші вимоги.
Розподіл майна кожної черги здійснюється після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.
У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами – власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства.
У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно сумам вимог (кількості належних їм акцій) кожного кредитора (акціонера) цієї черги.
Акціонери ПАТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
Статутом ПАТ може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. У разі, якщо статутом ПАТ передбачено таке переважне право, воно реалізовується наступним чином:
Акціонери ПАТ мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.
Статутом ПАТ може бути передбачено переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій.
Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, може бути реалізовано протягом 10 днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.
Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх АТ та самого товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.
Акціонер ПАТ, який має намір продати свої акції третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов’язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства.
Якщо акціонери ПАТ та/або товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого цим законом або статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам.
У разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право на придбання акцій товариством, має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізналися або повинні були дізнатися про таке порушення, вимагати у судовому порядку переведення на них прав та обов’язків покупця акцій.
Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається.
Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.
У разі виникнення права звернення стягнення на акції у зв’язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на такі акції.
Кожний акціонер – власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;
2) вчинення товариством значного правочину;
3) зміну розміру статутного капіталу.
Кожний акціонер – власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства;
2) розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства.
Акціонерне товариство у вищевказаних випадках зобов’язане викупити належні акціонерові акції.
Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій
До інших майнових корпоративних правовідносин відносять:
1) правовідносини, які виникають у зв’язку з переважним правом акціонерів та самого товариства на придбання акцій у разі її продажу іншим акціонером цього ж товариства (Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.
Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій.
Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, може бути реалізовано протягом 10 днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства).
2) правовідносини, які виникають, у зв’язку з переважним правом на придбання акцій додаткової емісії; (Переважним правом акціонерів визнається:
- право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;
- право акціонера – власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу).
3) правовідносини, які виникають у зв’язку з обов’язковим викупом акцій (пит 44) (Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов’язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. (У вимозі акціонера про обов’язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов’язкового викупу яких він вимагає.) Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство здійснює сплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру. Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати).
За загальним правилом припинення корпоративних правовідносин за критерієм волі засновника (акціонера) товариства можна поділити на дві групи:
1) припинення правовідносин з волі засновника (акціонера) АТ (вихід з товариства шляхом відчуження акції тощо);
2) припинення корпоративних правовідносин незалежно від волі засновника (акціонера) товариства.
Друга група підстав припинення у свою чергу за характером підстав припинення поділяється ще на види: 1) припинення корпоративних прав з ініціативи АТ (виключення з товариства, ліквідація товариства за рішенням вищого органу управління тощо);
2)припинення корпоративних прав з ініціативи третіх осіб (накладення стягнення на корпоративні права за вимогами кредиторів) (за судовим рішенням).
До первинних належать такі підстави:
1) участь у створенні повного та командитного товариства;
2) вступ до повного та командитного товариства.
Участь у створенні повного або командитного господарського товариства не менше двох осіб.
При створенні повного або командитного господарського товариства його засновники вчиняють такі дії:
1. Укладають засновницький договір у письмовій формі, який підписується всіма учасниками;
Засновниками (учасниками) повного та повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва, тобто фізичні і юридичні особи – ч.7 ст. 80 ГК).
Особа може бути учасником лише одного повного товариства та повним учасником лише одного командитного товариства.
Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства.
Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього ж товариства.
Засновником командитного товариства може виступити один повний учасник (ч.3 ст. 134 ЦК). Установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені для командитного товариства.
На момент державної реєстрації у заснуванні повинна взяти участь ще одна особа – вкладник, яка не підписує меморандум, однак робить вклад до складеного капіталу.
У засновницькому договорі повного та командитного товариства, крім інших відомостей, вказуються:
1) розмір та склад складеного капіталу;
2) розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі повного товариства та кожного із повних учасників у складеному капіталі командитного товариства;
3) розмір, склад та строки внесення вкладів;
4) сукупний розмір вкладів вкладників.
2. Формують складений капітал повного та командитного товариства (вносять вклади).
Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати 50 відсотків складеного капіталу повного товариства (ч.3 ст. 135 ЦК).
Ч.2 ст. 80 ЗУ «Про господарські товариства» встановлює не більше 50 відсотків майна командитного товариства.
На момент державної реєстрації командитного товариства кожен з вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого вкладу.
3. Можуть скликати установчі збори.
4. Подають необхідні документи для державної реєстрації товариств.
Установчим документом повного та командитного товариств є засновницький договір, а для командитного товариства, яке створюється одним повним учасником – одноосібна заява (меморандум).
До похідних (вторинних) підстав виникнення належать:
1) передання третій особі учасником частки (її частини) у складеному капіталі;
2) вступ до повного та командитного господарського товариства правонаступника юридичної особи;
3) вступ до повного та командитного господарського товариства спадкоємця фізичної особи.
Передання третій особі учасником частки (її частини) у складеному капіталі.
Учасник повного товариства та вкладник командитного товариства має право передати свою частку (її частину) у складеному капіталі товариства третій особі.
У повному товаристві передання відбувається за згодою інших учасників (ст. 127 ЦК).
У командитному товаристві передання відбувається з дотриманням права на переважне придбання частки іншими вкладниками (зміст переважного права на придбання частки відповідає переважному праву у товаристві з обмеженою відповідальністю).
Вступ до повного та командитного товариства правонаступника ю. о. або спадкоємця ф. о.
Відповідно до ч.3 ст. 69 Закону «Про господарські товариства» при реорганізації юридичної особи або смерті громадянина, учасника повного та повного учасника командитного товариства правонаступник (спадкоємець) має переважне право вступу до товариства за згодою решти учасників.
До особистих немайнових корпоративних прав належить:
1) право кожного учасника повного товариства діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що справи ведуться:
а) спільно усіма учасниками;
б) ведення справ доручено окремим учасникам
2) кожен учасник повного товариства має один голос (якщо засновницьким договором не передбачено інше).
3) Випадки прийняття рішень більшістю голосів (засновницький договір)
4) вчинення правочинів іншими учасниками лише на підставі довіреності, виданої їм учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
5) дії учасника повного товариства у спільних інтересах без відповідних повноважень.
6) припинення повноважень учасників повного товариства за рішенням суду у разі виникнення спору між учасниками.
7) заборона на вчинення однорідних правочинів з тими, які становлять предмет діяльності товариства.
8) право кожного учасника повного товариства незалежно від того, чи уповноважені вони на ведення справ товариства, на ознайомлення з усією документацією щодо ведення справ товариства.
9) інші особисті немайнові права учасників повних товариств.
Корпоративні правовідносини, які виникають у зв’язку з участю в управлінні діяльністю товариства.
1. Спільна згода всіх учасників повного та повних учасників командитного товариства.
а) випадки прийняття рішень більшістю голосів (засновницький договір).
б) вкладники не беруть участі в управлінні командитним товариством.
2. Кожний учасник повного та повний учасник командитного товариства має один голос (якщо засновницьким договором не передбачено інше).
3. Право кожного учасника повного товариства та повного учасника командитного товариства діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що справи ведуться:
а) спільно усіма учасниками;
б) ведення справ доручено окремим учасникам.
4. Вчинення правочинів іншими учасниками лише на підставі довіреності, виданої їм учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
5. Дії учасника повного товариства та повного учасника командитного товариства у спільних інтересах без відповідних повноважень.
6. Припинення повноважень учасників повного товариства або повних учасників командитного товариства за рішенням суду у разі виникнення спору між учасниками.
7. Вкладники можуть діяти від імені командитного товариства лише за довіреністю.
8. Заборона на вчинення однорідних правочинів з тими, які становлять предмет діяльності товариства.
До майнових корпоративних правовідносин в повному товаристві належать:
1. Право приймати участь у одержанні частини прибутку товариства всіма учасниками та отримувати її частку (у формі дивідентів) пропорційно до розміру частки в складеному капіталі.
2. Право на виділення частки у майні у зв’язку з переданням своєї частки (її частини) іншими учасниками товариства (зміст переважного права на придбання частки відповідає переважному праву у товаристві з обмеженою відповідальністю) або третім особам у повному товаристві передання відбувається за згодою інших учасників.
3. Право на одержання коштів і майна, що залишилися після розрахунків у разі виходу учасника, виключення та вибуття з товариства:
а) виплачується вартість частини майна товариства відповідно до балансу, складеного на день виходу, якщо інше не встановлено засновницьким договором; право на повернення вкладу в натуральній формі;
б) виплачується належна частина прибутку, одержаного товариством у даному році.
4. Право приймати участь у розподілі активів у разі ліквідації в командитному товаристві вкладник має першочергове право на повернення вкладу.
Підставами припинення корпоративних правовідносин у повному та командитному товариствах є:
1) ліквідація повного та командитного товариства;
2) вихід учасника зі складу товариства з власної ініціативи;
3) передання учасником частки (її частин) у складеному капіталі товариства;
4) виключення зі складу учасників;
5) вибуття із складу учасників з причин, що не залежать від учасника:
а) смерть учасника або оголошення його померлим;
б) ліквідація юридичної особи – учасника товариства;
в) призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи – учасника товариства;
г) звернення стягнення на частину майна товариства.
До майнових корпоративних правовідносин в командитному товариствах належать:
1. Право приймати участь у одержанні частини прибутку товариства всіма учасниками та отримувати її частку (у формі дивідентів) пропорційно до розміру частки в складеному капіталі.
2. Право на виділення частки у майні товариства у зв’язку з переданням своєї частки (її частини) іншими учасниками товариства за згодою інших учасників (переважне право у командитному) або третім особам У командитному товаристві передання відбувається з дотриманням права на переважне придбання частки іншими вкладниками (зміст переважного права на придбання частки відповідає переважному праву у товаристві з обмеженою відповідальністю).
3. Право на одержання коштів і майна, що залишилися після розрахунків у разі виходу учасника, виключення та вибуття з товариства:
а) виплачується вартість частини майна товариства відповідно до балансу, складеного на день виходу, якщо інше не встановлено засновницьким договором; право на повернення вкладу в натуральній формі;
б) виплачується належна частина прибутку, одержаного товариством у даному році.
4. Право приймати участь у розподілі активів у разі ліквідації в командитному товаристві вкладник має першочергове право на повернення вкладу.
]
До особистих немайнових корпоративних прав належить:
1) право кожного учасника повного учасника командитного товариства діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що справи ведуться:
а) спільно усіма учасниками;
б) ведення справ доручено окремим учасникам
2) кожний учасник повного командитного товариства має один голос (якщо засновницьким договором не передбачено інше).
3) Випадки прийняття рішень більшістю голосів (засновницький договір)
4) вчинення правочинів іншими учасниками лише на підставі довіреності, виданої їм учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
5) дії учасника повного учасника командитного товариства у спільних інтересах без відповідних повноважень.
6) припинення повноважень учасників повного учасника командитного товариства за рішенням суду у разі виникнення спору між учасниками.
7) вкладники можуть діяти від імені командитного товариства лише за довіреністю
8) заборона на вчинення однорідних правочинів з тими, які становлять предмет діяльності товариства.
8) право кожного учасника повного учасника командитного товариства незалежно від того, чи уповноважені вони на ведення справ товариства, на ознайомлення з усією документацією щодо ведення справ товариства.
9) інші особисті немайнові права учасників повних товариств.
Первинні і вторинні підстави виникнення корпоративних правовідносин.
До первинних належать:
1) участь у створенні повного та командитного товариства: не менше двох осіб вчиняють такі дії:1. Укладають засновницький договір у письмовій формі, який підписується всіма учасниками; 2. Формують складений капітал повного та командитного товариства (вносять вклади). 3. Можуть скликати установчі збори. 4. Подають необхідні документи для державної реєстрації товариств.
2) вступ до повного та командитного товариства: у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені ЦК або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов’язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.
До вторинних належать:
1) передання третій особі учасником частки (її частини) у складеному капіталі: відбувається за згодою інших учасників та з дотриманням права на переважне придбання частки іншими вкладниками
2) вступ до повного та командитного господарського товариства правонаступника юридичної особи;
3) вступ до повного та командитного господарського товариства спадкоємця фізичної особи.
1. Створення або участь у створенні товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.
Відповідно до ч.2 ст. 114 ЦКУ товариство з обмеженою або з додатковою відповідальністю може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.
Якщо засновником ТзОВ або ТзДВ є одна особа, то вона вважається такою, що створює його. Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦКУ ТзОВ та ТзДВ не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа.
Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.
Якщо засновниками ТзОВ або ТзДВ є дві або більше особи, то вони вважаються такими, що беруть участь у створенні товариства. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦКУ законом встановлюється максимальна кількість учасників ТзОВ та ТзДВ. При перевищенні цієї ТзОВ та ТзДВ підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку – ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.
2. При створенні ТзОВ однією особою вона в односторонньому порядку:
1) приймає рішення про створення товариства (в усній або письмовій формі);
2) розробляє і затверджує статут товариства;
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 19 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |