Гігієна дітей та підлітків

Гігієна дітей та підлітків

План

1. Анатомо-фізіологічні особливості ясельного віку.

2. Анатомо-фізіологічні особливості дошкільного віку.

3. Анатомо-фізіологічні особливості шкільного віку.

4. Режим дня дошкільника.

5.Режим дня школяра.

Гігієна дитячого віку - галузь гігієнічної науки, що вивчає вплив різних факто-рів зовнішнього середовища на організм дитини в процесі його життєдіяльності, ви-ховання й навчання і розробляє заходи, необхідні для створення таких умов, які мак-симально сприяли б зміцненню здоров'я й найкращому фізичному й духовному роз-витку підростаючого покоління.

Щоб домогтися успіхів у зміцненні здоров'я, вихованні й навчанні дітей, необ-хідно знати їх вікові особливості і розвивати їх сили, виходячи із потреб і можли-востей зростаючого організму. З моменту народження дитина проходить ряд вікових періодів, протягом яких міняються як її анатомо-фізіологічні особливості, так і ор-ганізаційні форми, у яких вона виховується й навчається. Із практичною метою роз-різняють три основних періоди дитячого віку: ясельний - від народження до 3 років; дошкільний - від 3 до 7 років; шкільний - від 7 до 18 років.

Анатомо-фізіологічні особливості та етапи розвитку дитини як основа гігієни дитячого віку.

1.

Ясельний вік. Перший рік життя характеризується дуже бистрим ростом і роз-витком організму. В організмі немовляти лише починають розвиватися пристосу-вальні механізми до нового для нього зовнішнього середовища, внаслідок чого він відрізняється недосконалістю своїх захисних реакцій у відношенні мікрокліматич-них і інших впливів.

Недотримання гігієнічних вимог у цьому віці може обумовити затримку роз-витку дітей, рахіт, шлунково-кишкові захворювання, катари дихальних шляхів, пневмонії, захворювання середнього вуха. Такі інфекційні дитячі хвороби, як кір і скарлатина, у грудному віці зустрічаються рідко. Це пояснюється тим, що дитина разом з молоком матері одержує імунні тіла, що забезпечують відносну неспорий-нятливість до цих хвороб.

З кінця першого місяця життя обов’язковим елементом розпорядку дня повинен стати масаж, що поліпшує процеси розвитку дитини. Для попередження захворю-вань проводять імунізацію проти віспи, дифтерії й туберкульозу.

З 2-го року життя дитина починає ходити й бігати. Рухальні функції стимулю-ють фізичний і психічний розвиток дітей. Розвивається мова. Пасивний материнсь-кий імунітет грудного віку губиться, але завдяки розвитку функцій нервової системи підсилюються захисні механізми у відношенні мінливих умов зовнішнього середо-вища. Удосконалюється функція терморегуляції. Завершується прорізування молоч-них зубів і тривають процеси окостеніння кістяка.

Діти ясельного віку повинні не менше 4-5 г. у день перебувати на відкритому повітрі. Харчування повинне бути повноцінним, а для цього необхідно, щоб їжа міс-тила можливо більший асортимент продуктів, до якого поступово привчають дітей. Слабкість ферментативної й моторної діяльності травного тракту вимагає, щоб хар-чові продукти були бездоганної якості й піддавалися гарній механічній обробці з ме-тою здрібнювання. З 2 років починають догляд за зубами. Основними видами фізик-ного виховання в цей період є ігри, вільні вправи, прогулянки, сон на відкритому по-вітрі.

2.

Дошкільний вік. У вищий нервовій діяльності дітей дошкільного віку процеси збудження переважають над процесами внутрішнього гальмування й легко поширю-ються по корі головного мозку. З цим пов’язана нестійкість уваги дитини і бистре виснаження його нервової системи.

У дошкільний період удосконалюється мова дитини й виявляються її дефекти, які вимагають відповідного лікування. Гострота тонального слуху мало відрізняєть-ся від гостроти слуху в шкільному віці й дозволяє приступити до музикального нав-чання дітей. Око дитини вже досить розвинене, але усе ще дуже чутливе до неспри-ятливих впливів. При малюванні, ліпленню, а в старшій групі при письму потрібно створити достатню освітленість у приміщенні. Уже в цьому віці необхідний профі-лактичний огляд у окуліста з метою раннього виявлення дефектів зору, прогресуван-ня яких можна призупинити.

Хребет ще гнучкий і податливий. Тонус мишці які згинають переважає над то-нусом які розгинають. Внаслідок цього дитина часто сутулитися, а неправильне по-ложення тіла легко може привести до скривлення хребта. Тому вже в дітей дошкіль-ного віку необхідно виховувати правильну поставу, що сприяє правильному дихан-ню, кровообігу й нормальному розвитку грудної клітки.

Необхідною умовою для розвитку нервово-м'язової системи є систематичні фі-зичні вправи, у яких провідне місце займають рухливі ігри.

Більш удосконалена, чим у ясельному віці, терморегуляція дозволяє в дошкіль-ному віці підсилити інтенсивність процедур, що гартують. Всі ці види фізичних вп-рав бажано проводити на свіжому повітрі.

Серед захворювань дітей дошкільного віку на першому місці перебувають рес-піраторні, інфекційні та травми.

3.

Шкільний вік. До 7 років будова мозкової тканини майже така ж, як і у дорос-лих. Підсилюються процеси внутрішнього гальмування і концентрація коркових процесів. Завдяки цьому збільшується контроль кору головного мозку над емоцій-ними реакціями. Діти стають більше зосередженими, уважними та дисципліновани-ми. Поліпшується координація рухів, а окостеніння кісток зап'ястя й розвиток нер-вово-м'язового апарата кисті досягають такого ступеня, що дозволяють приступити до навчання дитини письму.

З метою фізичного виховання школярів проводять ранкову гімнастику, уроки фізичної культури, заняття спортом. Для розвитку грудної клітки й виховання пра-вильної постави рекомендуються ігри із підкиданням м'яча, волейбол, дихальна гімнастика, плавання, веслування, катання на ковзанах і ходьба на лижах. Фізичне виховання поліпшує розвиток таза в дівчат. До речі, в 25% випадків вузький таз у дівчат є наслідком перенесеного в дитинстві рахіту. Мала рухливість (гіпокінезія) визиває застій крові й порушення живлення тканин таза, а це затримує розвиток і окостеніння тазових кісток. Гіпокінезія в сполученні з переїданням веде до патоло-гічного ожиріння, що в останні роки зустрічається все частіше. Якщо вимірювати рухову активність у кроках, то в день школяр молодшого й середнього віку повинен робити від 20000 до 30000 кроків.

У віці між 6 і 12 роками більшість молочних зубів замінюється постійними. У цей час особливо необхідний періодичний контроль стоматолога за станом порож-нини рота, а також здійснення всіх заходів попередження карієсу зубів.

Важним етапом розвитку дітей шкільного віку є період полового дозрівання. Він починається в дівчинок в 10-11 років, у хлопчиків - в 12-13 років. Для цього періоду характерний посилений розвиток полових і інших ендокринних залоз, гор-мони яких впливають на обмінні процеси і коркові реакції. Збільшується обмін ре-човин і посилюється сповільнений до цього ріст тіла в довжину і процеси окосте-ніння кістяка. Зростає збудливість центральної нервової системи, а психіка відріз-няється нестійкістю емоціональних процесів - діти нерідко стають замкнутими, об-разливими, у них буває бурхлива реакція на незначні по силі подразники і ін. Розви-ток серця і судин відстає від росту маси тіла. Ця анатомічна особливість і підвище-на збудливість серця можуть обумовити функціональні відхилення в діяльності сер-цево-судинної системи й зниження працездатності. Захворювання дитячими інфек-ціями в цей період різко знижується.

У школярів старших класів значно збільшуються нервово-психічне навантажен-ня й об’єм зорової роботи. Раціональний режим дня повинен уберегти дітей від пе-ренапруги. Необхідно відводити досить часу для перебування на свіжому повітрі й фізичному вихованні. Заходи щодо охорони зору потрібно дотримуватися не тільки в школі, але й дома.

Оскільки окостеніння кістяка наближається до завершення, то в цьому віці, ко-ли хребет ще податливий, дуже важливо попередити фіксацію наявних недоліків по-стави й скривлень хребта. Тому велике значення мають фізичні вправи, що сприя-ють виправленню постави, а також заходи, що забезпечують правильну робочу позу при заняттях у школі, дома і в учбових майстернях. В 12-13 років у дівчаток почина-ються менструації. У період менструацій їх необхідно звільнити від занять фізичною культурою.

4.

Гігієнічні основи режиму дня й навчання дітей

Режим дня будується на 24 год. і охвачує час перебування дитини в дитячих ус-тановах і в родині. Найважливішими елементами режиму дня дитини є різні види ді-яльності, відпочинок, сон, приймання їжі.

Режим дня дошкільника. Нижче приводиться примірний режим дня дошкільни-ка середньої цілодобової групи дитячого садка.

Елемент режиму дня Години

Підйом, туалет, гімнастика 8 ч

Сніданок 9 ч

Заняття (перше 20 хв, друге 15 хв) 9 ч 30 хв

Прогулянки, ігри на повітрі 10ч30 хв

Обід 12 ч 45 хв

Денний сон 13 ч 30 хв

Ігри 15 ч 20 хв

Полудень 16 ч

Прогулянки, ігри на повітрі 16 ч 30 хв

Вечеря 19 ч

Відхід до сну 20 ч

Нічний сон повинен тривати близько 12 год., а денний - близько 2 год. Заняття малюванням, ліпленням, співом, гімнастикою проводять по 15-30 хв із 10-минутним переривом і по можливості на відкритому повітрі. Режим харчування чотирьохразо-вий. Бажано, щоб добова калорійність була по можливості більш рівномірно розпо-ділена між прийомами їжі.

5.

Режим дня школяра. Найважливішим елементом розпорядку дня школяра, від якого залежать і інші режимні моменти, є навчання. При побудові навчального режиму враховують вік школяра. З віком поступово збільшується навчальне навантаження в школі, домашні завдання й зменшується тривалість сну, перебування на відкритому повітрі й час, затрачуваний на туалет і прийом їжі. При плануванні режиму дня треба враховувати біологічний ритм, властивій людині. Протягом дня у дитини відзначаються два піки підвищеної працездатності: 8-12 і 16-18 годин.

Навчальний день у школі, як правило, починають із 8 г. 30 хв -.9 г. Тривалість уроку 45 хв (у першому класі 30-35 хв). У процесі уроку школярі утомлюються від розумової діяльності та від статичної роботи м'язів при сидінні. Ознаками стомлен-ня є знижена увага й рухове занепокоєння учнів. Тому в другій половині уроку до-цільно перемінити вид занять, перейшовши, наприклад, від письма до читання. Крім того, корисно провести фізкультпаузу.

Незважаючи на використовувані вчителем педагогічні й гігієнічні міри, в останній чверті уроку працездатність учнів всіх класів починає знижуватися. Для відновлення працездатності учнів і провітрювання приміщення класів, у яких за час уроків накопичуються забруднене повітря, улаштовують перерви: малі по 10 хв і більшу на 30 хв (або 2 перерви по 20 хв).

Незважаючи на відпочинок під час перерв, в учнів протягом навчального дня накопичується стомлення. У більшості випадків працездатність школярів старших класів досягає максимуму на 2-м і 3-м уроці, а на 4-м вона приблизно така ж, як на 1-м, а на 5-м і 6-м уроці знижується до мінімуму. У школярів молодших класів стомлення вже значно виражене на 4-м уроці. Тому кількість уроків у молодших класах не повинне перевищувати чотирьох, а в старших - п'ятьох.

По даним спеціально проведених досліджень, працездатність школярів неоднакова протягом тижня. У понеділок, після недільного відпочинку, вона значно вище, ніж у суботу, але лише у вівторок і середу вона досягає максимуму, у четвергу й п'ятницю - уже трохи нижче, ніж у понеділок, а в суботу падає до мінімуму. Важливо, щоб ці коливання працездатності протягом дня й тижні малися на увазі при складанні розкладу з урахуванням труднощів уроків. До речі, порівняльна гігієнічна оцінка показала, що в початковій школі скісне письмо віддає перевагу прямому (менше напруга ока, менше сколіозів і ін.).

Продовженням шкільних занять є виконання домашніх завдань. Необхідно, щоб обсяг домашніх завдань викладачі рівномірно розподіляли по днях тижня, а готування уроків повинне займати щодня для 1-го класу не більше 1 ч, а для 9-10-х класів - не більше 3-4 ч. При більше тривалих заняттях доводиться скорочувати перебування на повітрі й сон, а це веде до стомлення й зниження працездатності.

Сон є головним фізіологічним механізмом, що забезпечує відновлення працездатності дитячого організму. Багаторічними спостереженнями встановлено, що мінімальна тривалість сну для здорових дітей у віці 7-9 років повинна становити 10,5 г, а 10 років -10 г, 11-13 років - 9 г, 14-17 років – 8,5 г. Спокійні заняття перед сном, регулярне виконання перед сном правил особистої гігієни, добре провітрювана перед сном кімната, не занадто м'яка постіль, постійний час для відходу до сну і відсутність таких подразників, як світло, розмови й шум, забезпечують дітям спокійний, глибокий сон. Як можна довше треба спати при відкритому вікні чи кватирці.

Дата добавления: 2015-08-29