Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

Імені Юрія Кондратюка

Кафедра організації й технології будівництва та охорони праці

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту

«Технологічна карта на комплексний процес цегляної кладки стін багатоповерхового будинку»

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

(денної та заочної форм навчання)

Полтава 2013

Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Технологічна карта на комплексний процес цегляної кладки стін багатоповерхового будинку»для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» денної та заочної форми навчання

Полтава: Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2013. – 24 с.

Укладачі: Л.Г. Єрісова проф., Т.В. Подолян ст. викладач.

Відповідальний за випуск: в.о. зав. кафедрою організації й технології будівництва та охорони праці Л.Г. Щербынына, доц. канд. техн. наук

Затверджено науково-методичною

радою університету

Протокол № від 2013р.

Коректор Є.В. Найчук

Загальні положення

Мета курсового проекту: набуття студентами досвіду самостійного розв’язання інженерно-технологічних питань при розробці технологічної документації виконання комплексного процесу кам’яної кладки.

Завдання курсового проекту: розробка технологічної карти на комплексний процес цегляної кладки стін багатоповерхового будинку на основі варіантного проектування.

Курсовий проект виконують відповідно до індивідуального завдання, яке видає кафедра ТБВ і ОП кожному студентові у визначений графіком навчального процесу термін.

Завдання містить схематичний план типового поверху та поперечний розріз будинку. Для завдання можна використовувати раніше виконаний студентом курсовий проект з архітектури або відповідний типовий проект, а також замовлення будівельної організації на реальне технологічне проектування.

У завданні вказують умови будівництва (літній або зимовий період, місце виготовлення розчину тощо). Ці умови мають бути відображені у відповідних розділах проекту.

Закінчений курсовий проект перевіряється керівником і в разі якісного виконання підписується до захисту.

Зміст проекту

Зміст проекту: виконання комплексного процесу цегляної кладки стін прийнято відповідно до вимог і включає розрахунково-пояснювальну записку та графічний матеріал.

У розрахунково-пояснювальній записці передбачені дві частини: «Варіантне проектування» і «Технологічна карта».

Варіантне проектування передує розробці технологічної карти і здійснюється для вибору економічного варіанта виконання будівельного процесу з числа тих, що розглядались із необхідним техніко-економічним обґрунтуванням для прийнятого варіанта. Обсяг розрахунково-пояснювальної записки становить 20-25 сторінок рукописного тексту на папері формату А4 /210*297мм/. Записка містить титульний аркуш; завдання на проектування; зміст; текстову частину з чітким визначенням усіх розділів, що передбачені цими методичними вказівками; список нормативної та навчальної літератури.

Оформлюється розрахунково-пояснювальна записка за діючими стандартами і вимогами контролю.

Графічну частину виконують олівцем на аркуші ватману формату А1 /594*841мм/ або на 4 аркушах формату А3 /420*297мм/, чи на комп’ютері.

На аркуші креслень виконують усі графічні побудови за вимогами типової технологічної карти[15], а саме:

- схему розвитку потоку комплексного процесу цегляної кладки стін багатоповерхового будинку в межах одного типового проекту з членуванням на захватки і яруси (масштаб 1:500);

- схему організації робіт кладки стін типового поверху з визначенням захваток, ділянок, розміщення помостів, вантажопідйомних машин для подачі матеріалів на робочі місця, складів матеріалів біля об’єкта, площадок для приймання розчину тощо (масштаб 1:200­ –1:500);

- технологічні схеми виконання окремих процесів у складі комплексного процесу цегляної кладки стін (подача цегли та розчину, організація робочого місця мулярів тощо) в масштабі 1:50 –1:100;

- схеми обладнання і пристроїв, що характеризують окремі технологічні процеси й операції (інвентарні помости, захвати для подачі цегли в пакетах, бункери для розчину, пристосування для встановлення шнура-причалки, система перев’язки швів кладки тощо) в масштабі 1:25 –1:50;

- схеми допустимих відхилень геометричних розмірів цегляної кладки зі СНиП 3.03.01-87 у масштабі 1:50;

- лінійний графік або циклограму комплексного процесу цегляної кладки стін у межах типового поверху;

- вказівки до виконання робіт із техніки безпеки (необхідні зони, огорожа тощо);

- таблиця потреб матеріально-технічних ресурсів (вантажопідйомних машин та пристосувань);

- техніко-економічні показники комплексного процесу.

Зразок компонування аркуша креслення показано на рис.1. Оформлення креслення та розрахунково-пояснювальної записки виконується за діючими стандартами і вимогами норм контролю.

1 Варіантне проектування

Рекомендується такий склад і послідовність виконання варіантного проектування.

1.1Характеристика конструктивних елементів

Стисло описують об’ємно-конструктивне рішення об’єкта, конструкцію зовнішніх і внутрішніх стін та збірні конструкції, що пов’язані з цегляною кладкою стін. Для збірних конструкцій складають специфікацію (табл.1).

Таблиця 1

Назва елементів	Марка	Ескіз	Кількість, шт	Маса елементів, т
одного	усіх

Організаційно-технологічна схема кладки стін типового поверху (у плані), масштаб 1:200 – 1:500	Схема розвитку потокового процесу цегляної кладки стін у межах одного поверху
Лінійний графік або циклограма комплексного процесу цегляної кладки стін у межах типового поверху
Технологічні схеми виконання окремих процесів у складі комплексного процесу цегляної кладки стін, масштаб 1:50 – 1:100	Таблиця потреб матеріально-технічних ресурсів для типового поверху (вантажопідйомних машин та пристосувань)
Схеми допустимих відхилень геометричних розмірів цегляної кладки стін згідно ДБН (СНиП), масштаб 1:50	Схеми обладнання і пристроїв, масштаб 1:25 – 1:50	Вказівки до виконання робіт та з техніки безпеки	Техніко-економічні показники на типовий поверх
Штамп

Рис.1 – Зразок компонування аркуша креслення

1.2 Структура комплексного процесу й обсяг робіт

Структуру комплексного процесу цегляної кладки стін визначають за складовими робочими процесами в одиницях виміру згідно з відповідними збірниками ЕНиР (Е1,Е2, Е3, Е4, Е6, Е11, Е22). Зразок структури цього комплексного процесу наведено в табл. 2.

Таблиця 2 – Структура комплексного процесу кладки стін і встановлення збірних елементів типового поверху

Складові процеси	Одиниці виміру	Збірник та випуск ЕНиР
1. Подача цегли на робочі місця мулярів	1000 шт.	Е1
2. Подача розчину на робочі місця мулярів	м^3	Е1
3. Кладка зовнішніх стін	м^3	Е3
4. Кладка внутрішніх стін	м^3	Е3
5. Встановлювання плитного утеплювача в цегляній кладці зовнішніх стін	м^2	Е11
6. Укладання брускових перемичок	1 проріз	Е3
7. Встановлення шарнірно-панельних або блочних помостів	1 блок або 10 м^3кладки	Е3
8. Укладання збірних елементів покриття	шт.	Е4-1
9. Встановлення сходових площадок та маршів	шт.	Е4-1
10. Електрозварювання стиків сходових площадок та маршів	10 м шва	Е22-1
11. Антикорозійне покриття зварних з’єднань	10 стиків	Е4-1
12. Заливання швів плит покриття механізованим способом	100 м шва	Е4-1
13. Приймання розчину з кузова автосамоскида	100 м^3	Е4-1

Згідно з визначеною структурою комплексного процесу для типового поверху, вказаного в завданні об’єкта, підраховують обсяг робіт і записують у такій послідовності.

Спочатку визначають обсяг цегляної кладки для кожного виду товщини стін, ураховуючи виступаючі частини (карнизи, пілястри, пояси) та відкидаючи віконні й дверні прорізи, як наведено у табл. 3.

Таблиця – Підрахунки обсягу цегляної кладки

Вид стін	Довжина стін, м	Запис підрахунку площі стін, м^2	Площа прорізів, м^2	Площа стін за винятком площі прорізів, м^2	Товщина стін, м	Обсяг кладки, м^3
віконних	дверних	разом
Зовнішні стіни
Внутрішні стіни
Разом

Після цього складають відомість обсягів робіт за формою табл.4, згідно з визначеною структурою комплексного процесу для типового поверху вказаного в завданні об’єкта, підраховують обсяг робіт і записують у наступній послідовності.

Таблиця 4 – Відомість обсягів робіт

Назва процесу	Одиниці виміру	Запис підрахунку	Обсяг робіт

1.3 Вибір організаційно-технологічної схеми цегляної кладки стін багатоповерхового будинку

Як правило, зведення багатоповерхового будинку відбувається потоковим методом, окремими поверхами, з членуванням на захватки. Захваткою може бути одна чи дві секції будинку.

У межах кожної захватки окремого поверху стіни кладуть кількома ярусами, кількість яких визначається залежно від висоти поверху і прийнятої висоти ярусу, керуючись рекомендаціями, викладеними в навчальній літературі [12,16].

На рис. 2 подані можливі варіанти членування стін типового поверху на яруси, а на рис. 3 можлива послідовність кладки ярусів.

На основі аналізу, наведеного на малюнках схем, визначають прийнятий для складання технологічної карти варіанта.

1.4 Вибір вантажопідйомних машин

Процес цегляної кладки вимагає організації безперервної подачі на робочі місця мулярів цегли та розчину, яка здійснюється вантажопідйомними машинами. Для багатоповерхових будинків для цього, звичайно, використовують баштові крани. Ці крани також використовують для монтажу збірних елементів покриття, сходових площадок, маршів та ін., що необхідно врахувати при їх виборі, дотримуючись такої послідовності.

1.4.1 Вибір вантажопідйомних пристосувань

Для кожного виду вантажу треба вибрати підйомні захватні пристосування (стропи, траверси, захватки). Технічні характеристики вантажозахватних пристосувань і обладнання для подачі вантажів наведено в додатку А.

Необхідні дані, що характеризують вибрані вантажопідйомні пристосування, записують до табл. 5

Таблиця 5 – Вантажопідйомні пристосування

Призначення пристосування

Назва

Принци- пова схема

Вантажо- підйомність т

Власна маса, т

Розра- хункова висота, м

Поси- лання на джерело

1.4.2 Визначення розрахункових параметрів

Спочатку треба визначити на схемі розміщення крана біля будинку та розташування приоб’єктного складу матеріалів і збірних конструкцій, дотримуючись нормативних габаритів [12,18]. Щоб підібрати необхідний баштовий кран визначають такі розрахункові параметри (12):

- розрахункову масу вантажу – , т;

- розрахункову висоту, яка визначається потрібною висотою піднімання крюка крана – , м;

- потрібний виліт крюка крана, який визначається глибиною подачі вантажу від осі крана – , м.

Розрахункова маса вантажу визначається як сума власної маси вантажу і вантажних пристосувань

,

де – власна маса вантажу, т;

, – маса вантажних пристосувань, т.

Рис.2 – Членування стін типового поверху на яруси: а – на два яруси; б, в – на три яруси; 1 – перше положення шарнірно-панельних (блоків) помостів; 2 – підставка; 3 – друге положення шарнірно-панельних (блоків) помостів

Рис.3 – Схеми розвитку процесу кладки двох ярусів стін; а – розвиток у горизонтальному напрямку по захватках; б – розвиток у вертикальному напрямку в межах одної захватки

Розрахункова висота піднімання крюка містить такі складові:

, м,

де – висота опори на яку встановлюється вантаж відносно рівня стоянки крана, м;

– запас по висоті між опорою і низом вантажу (приймають 0,5-1м/);

– висота вантажу, м;

– розрахункова висота вантажного пристосування, м.

Потрібний виліт крюка – дорівнює горизонтальній проекції стріли від осі обертання крана до осі крюка, що знаходиться над центром ваги елемента, при подачі найбільш віддаленого від осі крана елемента.

Рекомендується для визначення розрахункових параметрів спочатку накреслити вантажну схему (рис.4). На цій схемі визначають для окремих вантажів потрібну висоту підйому крюка, потрібний виліт крюка і розрахункову масу вантажу.

Оскільки одним і тим же краном піднімають, звичайно, всі вантажі і монтують збірні конструкції, його вибирають за найбільшими показниками розрахункових параметрів. Тому на вантажній схемі треба визначити розрахункові параметри для усіх вантажів, а саме: пакетів цегли, що подаються на робочі місця відповідними підхватами; розчину в подавальних бункерах або в інвентарних ящиках; збірних елементів перекриття та сходів.

1.4.3 Визначення варіантів кранів

Згідно з розрахунковими параметрами з довідників [18] вибирають найбільш доцільні варіанти кранів. Цей попередній вибір кранів записують в табл. 6.

Таблиця 6 – Попередній вибір кранів за розрахунковими параметрами

Назва вантажу	Розрахункові параметри	Параметри крана	Посилання на джерело
Розра-хункова маса ван- тажу , т	Розра- хункова висота підйому гака крана , м	Потріб- ний виліт гака крана , м	Тип і марка	Ванта жопідйомність,	Висота підйому гака,	Виліт Гака , м

Рис.4 – Вантажна схема подачі цегли в пакетах на робочі місця

1.4.4 Економічне обґрунтування вибору кранів

Основним показником економічності механізованого процесу подачі вантажів для цегляної кладки на робочі місця мулярів є собівартість.

Критерієм оптимальної подачі вантажів є мінімум приведених затрат, який визначається для можливих варіантів за формулою

--------- min,

де – приведені затрати, грн.;

С – собівартість, грн.;

– нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (0,12);

К – капітальні вкладення у виробничі фонди, грн.

, грн,

де – собівартість машино-зміни крана (додаток Б), грн.;

– тривалість роботи крана на подачі вантажів, яка визначається за нормами ЕНиР (Е1) та з урахуванням підготовчих робіт (додаток В), змін;

– вартість підготовчих робіт (додаток В), грн;

– заробітна плата робітників на подачі вантажів, яка визначається за ЕНіР (Е1), грн.

Капітальні вкладення у виробничі фонди (крани), враховуючи тривалість робіт на об’єкті визначається за формулою

, грн,

де – інвентарно-розрахункова вартість крана (додаток Б), грн.;

– тривалість роботи крана на подачі вантажів, змін;

– тривалість роботи крана за рік, змін (приймається для баштових кранів вантажопідйомністю до 5т – 285 змін, більше 5т – 345 змін).

Після розрахунків складається порівняльна таблиця 7.

Таблиця 7 – Порівняльна таблиця варіантів

Назва показників	Од. виміру	варіанти
1. Тривалість роботи крана 2. Собівартість робіт 3. Капітальні вкладення 4. Приведені затрати	зміна грн грн грн	+ + + +	+ + + +

Приймається варіант з меншими приведеними витратами.

Для орієнтованого визначення економічності прийнятого крана може бути використана осереднена собівартість його машинозміни (додаток Б).

1.5 Вибір транспортних засобів

Відповідно до вибраного способу перевезення вантажів, їх габаритів і маси вибирають відповідні транспортні засоби, керуючись довідковими даними [17,19]

Відомості про вибрані транспортні засоби записують до таблиці 8.

Таблиця 8 –Вибрані транспортні засоби

Назва вантажів, які перевозять	Маса вантажу, т	Габаритні розміри вантажу /довжина, висота, ширина/, м	Характеристика транспортних засобів
Назва і марка	Ванта- жопід- йомність, шт.	Кількість навантажених елементів	Загальна маса вантажу, т	Коефіцієнт використання вантажопідйомності

1.6 Визначення складу бригади мулярів та організація їх праці

Якщо в межах поверху захватки і яруси кладки за своєю трудомісткістю однакові, то комплексний процес кладки буде ритмічним та тривалість роботи на ярусозахватці буде однаковою.

Ця тривалість, або модуль циклічності, приймається не менше однієї зміни.

Виходячи з цього, кількісний склад мулярів у бригаді визначається за формулою

,

де: N – кількість мулярів у бригаді, чол.;

– загальна трудомісткість цегляної кладки одного поверху, яка визначається із калькуляції (табл.12), люд.-змін;

– кількість захваток у межах одного поверху;

– кількість ярусів цегляної кладки в межах одного поверху;

К – модуль циклічності (ритм потоку), змін;

– запланований коефіцієнт виконання норм.

Ураховуючи особливості кладки, треба вибрати кількісний склад ланок, який може бути від 2 до 6 чол. [12].

Відповідно до прийнятого складу ланок обчислюють для них необхідну довжину ділянок – фронт робіт на одну зміну.

Довжина фронту робіт для ланки на одну зміну обчислюється за формулою

, м,

де: N – кількісний склад ланки, чол.;

– тривалість робочої зміни, год;

– запланований коефіцієнт виконання норми;

– коефіцієнт який ураховує наявність прорізів у стіні і визначається відношенням площі стіни загальної до площі стіни за винятком прорізів;

– норма часу на 1 м³ кладки за даними ЕНиР (збірник Е3);

В – товщина стіни, м;

h – висота яруса кладки, що зводиться протягом однієї зміни, м.

Якщо трудомісткість цегляної кладки на захватках та ярусах неоднакова і цей процес різноритмічний, то при технологічних розрахунках можна орієнтовно визначити тривалість процесу, виходячи з тривалості роботи вантажопідйомних машин, що подають матеріали на робочі місця мулярів.

Тривалість роботи вантажопідйомних машин (кранів) становить

,

де: Т – тривалість роботи вантажопідйомних машин, змін;

М – машиномісткість вантажопідйомних процесів, яка визначається із калькуляції (табл.12), маш.-змін;

- прийнята кількість вантажопідйомних машин (кранів). За цієї умови кількість мулярів у бригаді визначається за формулою

.

Обчислений склад бригади мулярів треба перевірити, виходячи з необхідного фронту робіт у межах захватки, на якій працює бригада. При недостатньому фронті робіт чисельність бригади зменшується, а тривалість робіт збільшується.

1.7 Формування часткових (елементарних) потоків

Для забезпечення потокової організації комплексного процесу цегляної кладки стін виконують технологічні розрахунки, на основі яких складають графік або циклограму виконання робіт.

При цьому окремі робочі процеси об’єднують у часткові (елементарні) потоки, виконання яких планують окремими ланками. Вихідними даними є обсяг робіт (табл. 4) і калькуляції затрат праці (табл. 12). Остання є складовою частиною технологічної карти.

Окремими, частковими (елементарними) потоками можуть бути такі об’єднання процесів;

- подача цегли і розчину на робочі місця мулярів;

- кладка зовнішніх стін і внутрішніх цегляних стін, установлення плитного утеплювача в зовнішніх стінах, укладання брускових перемичок, облаштування димових і вентиляційних каналів;

- установлення шарнірно-панельних (блочних) помостів в перше та друге положення, встановлення в окремих місцях неінвентарних помостів і настилу між інвентарними помостами;

- укладання збірних залізобетонних плит перекриття та сходових кліток із електрозварюванням стиків.

Частковий потік кладки стін визначають окремо для кожного ярусу кладки. Кількість ярусів приймають за вибраною організаційно-технологічною схемою (див. розд. 1.3).

2 Технологічна карта

2.1 Галузь застосування

У цьому розділі вказують призначення технологічної карти. Стисло характеризують проектне рішення об’єкта, цегляну кладку стін і конструктивних елементів, які встановлюють у процесі кладки. Описують умови виконання комплексного процесу згідно з одержаним завданням.

2.2 Організація і технологія виконання робіт

Цей розділ розкриває основний зміст технологічної карти, а саме:

- вимоги до завершення підготовчих робіт, які передують цегляній кладці кожного поверху;

- рекомендований склад машин та механізмів за прийнятим варіантом із технічною характеристикою їх у табличній формі, що виноситься на аркуш креслення (табл. 10)

Таблиця 10 – Машини і механізми для комплексного процесу кладки цегляних

стін

Назва машин і механізмів	Марка	Технічна характеристика машин, механізмів	Кількість, шт.

- рекомендації щодо виконання комплексного процесу в цілому в межах багатоповерхового будинку, одного поверху, а також організації і технології виконання окремих технологічних операцій;

- графічний матеріал до організації і технологічного виконання комплексного процесу кладки стін, який виносять на аркуш креслення.

2.3 Вимоги до якості виконання робіт

Для забезпечення якісного виконання робіт і дотримання вимог діючих нормативів у процесі робіт здійснюється операційний контроль. У цьому розділі подається перелік робочих процесів, які підлягають контролю, їх періодичність, спосіб контролю, відповідального за контроль і технічні критерії оцінки нормативами (ДБН, ДСТУ). Ці дані зводять у табл. 11 і подають у пояснювальній записці.

Таблиця 11 – Схеми операційного контролю якості цегляної кладки стін

Назва процесу, що підлягає контролю	Предмет контролю	Інструмент і спосіб контролю	Періодичність контролю	Від- повіда- льний за контроль	Технічні критерії оцінки якості

Технічні критерії оцінки якості, що визначаються відхиленням фактичних розмірів виконаної конструкції порівняно з проектним, у вигляді схеми допусків розміщують на аркуші креслення з посиланням на відповідні СНиП 3.03.01-87.

2.4 Калькуляція затрат праці, машинного часу і заробітної плати на комплексний процес цегляної кладки стін

Калькуляція складається на весь обсяг робіт, передбачений технологічною картою (табл. 4), тобто на комплексний процес кладки стін одного типового поверху багатоповерхового будинку. Записують калькуляцію в пояснювальній записці (табл. 12).

Таблиця 12 – Калькуляція затрат праці, машинного часу і заробітної плати на комплексний процес цегляної кладки стін типового поверху

Назва процесу

Одиниця виміру

Обсяг робіт

Обґрунтування

Норма часу люд.-год

Розцінка часу люд.-год

Затрати праці часу люд.-год

Заробітна плата, грн.- коп

Склад ланки

Ро-біт-ників

Ма-ши-ніс- тів

Ро-біт-ників

Ма-ши-ніс- тів

Ро-біт-ників

Ма-ши-ніс- тів

Ро-біт-ників

Ма-ши-ніс- тів

2.5 Графік виконання робіт

На основі таблиці технологічних розрахунків (табл. 9), складають графік виконання робіт за формою, показаною на рис. 5, або циклограму, наведену на рис. 6 при горизонтальному напрямку розвитку процесу, а на рис. 7 і 8 – при вертикальному напрямку (за вказівкою викладача).

2.6 Матеріально-технічні ресурси

Підрахунки матеріально-технічних ресурсів подають у пояснювальній записці на весь обсяг робіт, передбачений технологічною картою.

Потребу в інструменті, інвентарі та пристосуваннях визначають, користуючись нормативними (2), типовими технологічними картами і довідниковою літературою [17,19]. Відомість складають за формою табл. 13.

Таблиця 13 – Відомість потреби в інструменті, інвентарі і пристосуваннях

Інструменти, інвентар, пристосування	Марка, технічна характеристика, ДСТ, номер креслення	Кількість	Призначення

Потребу в матеріалах, напівфабрикатах і конструкціях визначають за робочими кресленнями та нормами. Відомість складають за формою табл. 14.

Таблиця 14 – Відомість потреби в конструкціях, матеріалах і напівфабрикатах

Найменування робіт	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Потреба в конструкціях, матеріалах, напівфабрикатах
найменування	одиниця виміру	норма витрат на одиницю	кількість

2.7 Техніка безпеки

У цьому розділі з посиланням на СНиП III-4-80* у пояснювальній записці описують інженерно-технічні рішення щодо забезпечення безпечних умов праці при виконанні робочих процесів, передбачених у даній технологічній карті, а саме:

- застосування надійних пристроїв та їх огородження;

- захисні огородження від падіння цегли при кладці поверхів;

- визначення небезпечних зон;

- правила експлуатації машин, механізмів, механізованого інструменту;

- заходи з електрозабезпечення;

- індивідуальні захисні засоби працівників;

- освітлення робочих місць.

Графічний матеріал, який визначає захисні зони, огородження тощо, виносять на аркуш креслень.

2.8 Техніко-економічні показники

За даними калькуляції та графіком виконання робіт визначають такі техніко-економічні показники на прийнятий обсяг готової продукції (один типовий поверх):

1. Затрати праці, люд.-зм.,

нормативні (за калькуляцією);

2. Затрати машинного часу, маш.-зм.,

нормативні (за калькуляцією);

3. Заробітна плата робітників (за калькуляцією), грн-коп;

4. Заробітна плата машиністів (за калькуляцією), грн-коп;

5. Тривалість робіт (за графіком, циклограмою), змін;

6. Виробіток одного робітника за зміну, .

Нормативний, який визначається діленням обсягу готової продукції (м³ цегляної кладки) на нормативні затрати праці за калькуляцією в люд.-зм.;

7. Затрати на механізацію на весь обсяг робіт, які визначаються сумою добутків виробничої собівартості машино-змін кожної машини, що використовується в комплексному процесі, на тривалість її роботи за графіком, грн-коп;

8. Сума затрат на заробітну плату та механізацію (п.3 і п.7), грн-коп.

Техніко-економічні показники підраховують у пояснювальній записці і виносять на аркуш креслень у правому нижньому куті над штампом.

Додаток А

Таблиця – Технічні характеристики вантажозахватних пристосувань

№ п/п	Назва пристосування	Схема	Вантажо-підйомність, т	Маса, кг	Розра-хункова висота, м
	Піддон для укладання цегли в пакети (160 – 200 шт.)		0,75		0,12
	Підхоплювач підйому одного пакета цегли		1,0		2,2
	Підхоплювач для пакетів цегли	1,5		2,1
	Автоматичний кліщовий підхоплювач для підйому одного пакета цегли в «ялинку» без піддона (200 шт.)		0,8		2,07
	Автоматичний кліщовий підхоплювач для підйому цегли пакетами в «ялинку» без піддонів (400 шт.)	Така сама, (ширина 940)	1,6		2,07
	Бункер для подачі розчину в інвентарні ящики мулярів місткістю 0,75 м^3		-		1,35
Продовження таблиці
	Інвентарний ящик контейнер для розчину місткістю 0,2		-		0,35
	Траверса для підйому трьох інвентарних ящиків із розчином		1,5		2,37
	Строп чотиривітковий для підйому залізобетонних виробів та інших вантажів				4,2

Додаток Б

Таблиця – Техніко-економічні показники баштових кранів (18)

Марка	Вантажопідйомність, т	Собівартість маш.-зм., грн	Інвентарна розрахункова вартість, тис.грн
КБ-60 МКС-3-5-2с 5К-300Д БК-400С БКСМ-5-5А БКСМ-5-10 БКСМ-14М КБ-100,0 КБ100,3 КБ-309 МКС-5-20А МКС-5-20-45 МКС-5-30 МКС-100 Т-2269 КБ-308 КБ-405 КБк-160,2 КБ-504,3 БТК-5/8 КБ-160,2 КБ-160,4 КБ-306-С-981/ КБ-401А КБ-401Б КБ-402Б КБ-403 КБ-503,3 КБ-504-1 КБ-405-2 БКСМ-7-5 МКС-7-5-20 КБ-503-2 КБ-405-1 КБ-503 КБ-160-1М МКС-5-5Б КБК-250 КБ-406 КБ-504-2 КБ-504 КБ-503-1 МКС-10-20	3-5 3-5 5-8 4, 5-8 4, 5-8 4, 5-8 4, 5-10 5-8 5-8 5-8 5-8 5-8 5-8 5-8 5-8 4, 7-10 6, 2-10 6, 3-9 7,5 7, 5-9 7, 5-10 7, 5-10 8-10 8-10 8-10 9-10	17,22 17,63 35,01 30,03 21,39 26,73 30,42 17,55 18,78 22,03 18,70 23,04 25,83 21,57 28,70 18,78 24,68 25,99 35,59 28,29 23,45 26,24 21,81 21,40 23,86 23,45 26,90 34,19 35,18 32,31 19,02 19,11 35,92 25,26 28,86 26,24 20,75 34,11 26,40 35,42 30,59 33,78 28,29	18,4 17,8 49,3 46,9 23,8 40,4 47,2 17,4 24,0 30,0 21,1 31,1 41,1 29,0 40,5 24,3 37,2 43,0 70,6 49,0 33,0 31,0 25,0 35,6 36,2 35,9 43,0 65,4 69,0 53,0 18,8 18,0 65,1 41,7 42,3 45,6 28,2 65,7 33,3 70,1 47,4 64,4 35,0

Примітка: собівартість та інвентарно-розрахункову вартість множимо на 8.

Додаток В

Таблиця – Вартість і витрати праці на влаштування і розбирання підкранових колій під баштові крани на одну ланку довжиною 12,5 м

Ширина колій, мм	Вартість, грн	Затрати праці, люд.-год	Склад бригади, чол.
До 4500	174,1 265,4 274,94 316,78

Література

Нормативна

1 ДБНА. 3.1-5-96. Організація будівельного виробництва (СНиП 3.01.01-85).

2 ДБНГ. 1-5-96. Нормативна база оснащення будівельних організацій (бригад) засобами механізації, інструментом і інвентарем. Держкоммістобудування України. – К., 1997.

3 ЕНиР. Общая часть. – М.: Стройиздат, 1987.

4 ЕниР. Внутрипостроечные транспортные работы. Сборник Е1.- М.: Стройиздат, 1987.

5 ЕНиР. Монтаж сборных и устройство монтажных железобетонных конструкций. Сборник Е4, выпуск 1. – М.: Стройиздат, 1987.

6 ЕНиР. Монтаж металлических конструкций. Сборник Е 5, выпуск. – М.: Стройиздат, 1987.

7 ЕНиР. Сварочные работы. Сборник Е 22, выпуск. – М.: Стройиздат, 1987.

8 ЕНиР. Такелажные работы. Сборник Е 25. – М.: Стройиздат, 1988.

9 Справочник. Расход материалов на общестроительные работы. (Сборник 1 издания 1996 года).

10 СНиП 3.03.01- 87. Несущие и ограждающие конструкции.

11 СНиП ІІІ- 4- 80*. Техника безопасности в строительстве.

Навчальна

12 Драченко Б.Ф., Ерисова Л.Г., Горбенко П.Г. Технология строительного производства. – М.: Агропромиздат, 1990.

13 Ермоленко М.И. Определение объемов строительно-монтажних работ: Справочник. К.: Будівельник, 1981.

14 Ищенко И.И. Технология каменних и монтажных работ. – М.: Высш.школа, 1988.

15 Методические указания по разработке типовых технологических карт в строительстве [ЦНИИОМТП. –] М.: Cтройиздат, 1987.

16. Сборник задач по технологии и организации строительного производства / А.Н. Анюховский, В.Н. Влев, В.Д. Григоренко и др. – М.: изд. лит. по строительству, 1987.

17 Справочник строителя. Каменные конструкции и их возведение / С.А. Воробьев, В.А. Камейко, И.Т. Котов и др. – М.: Стройиздат, 1989.

18 Справочник. Строительные краны / В.П. Станевский, В.Г. Моисеенко, Н.П. Колесник и др. / под ред. В.П. Станевского. – К.: Будівельник, 1989.

19 Технологія спорудження сільських виробничих будівель. Навчальний посібник / Л.Г. Ерісова, Б.І. Завалій, М.Л. Зоценко та ін. – К.: Урожай, 1994.

20 Хамзин С.К., Карасев А.К. Курсовое и дипломное проектирование. – М.: Высш. шк., 1989.

Дата добавления: 2015-08-28