Тема не 3. 5. Засоби фiксації знань дiтей про природу

ТЕМА НЕ 3.5. ЗАСОБИ ФIКСАЦІЇ ЗНАНЬ ДIТЕЙ ПРО ПРИРОДУ

ПЛАН:

1. Ведення календарів природи і погоди.

2. Складання гербаріїв, колекцій, букетів.

3. Діяльність дітей у кіточку природи.

4. Свята та розваги природознавчого змісту.

Література:

1.Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою.- К.: Вища школа, 1993.-С.224 -232.

Література (додаткова):

1. Базовий компонент дошкільної освіти.-К., 1999.

2. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / За ред. З.П. Плохій. - К., 1999..

3. Яришева Н.Ф. Ознайомлення дітей з природою. - К., 1980.

4. Яришева Н.Ф Основи природознавства. Природа України.- К.: Вища школа, 1995.

Потреба фiксацiї знань дiтей про природу викликається своєрiднiстю дитячої психiки: дошкiльники досить швидко запам’ятовують, але без повторення так само швидко i забувають. У зв’язку з цим слiд органiзовувати дiяльнiсть дiтей, щоб повертатися до матерiалу, засвоєного ними пiд час спостережень, працi, iгор тощо. В дитячих садках використовується кiлька способiв фiксації знань: ведення калеадарiв природи i погоди, складання гербаріїв, колекцiй, букетiв, малювання, аплiкацiя, виготовлення поробок з природного матерiалу, повсякденнi спостереження, праця, пошукова дiяльнiсть у кутку природи, проведення свят та розваг на природничому матерiалi.

1. ВЕДЕННЯ КАЛЕНДАРIВ ПРИРОДИ І ПОГОДИ

Потреба ведення календарiв природи i погоди зумовлюється своєрiднiстю пiзнання закономiрностей сезонних змiн дошкiльниками. Пора року – досить значний промiжок часу. Вiдсутнiсть рiзкої межi мiж порами року створює у дiтей неправильнi уявлення про деяку постiйнiсть навколишнього середовища. Наприклад, наприкiнцi осені дiти часто забувають, що на її початку було тепло, було багато квiтiв, лiтали гарнi метелики, бджоли, джмелi i т. д. Неправилънi уявлення часто бувають пов’язанi i з рiзкими змiнами в погодi — раптовими вiдлигами або похолоданнями. Ведення календаря природи розвиває спостережливiсть, привчає уважно приглядатися до навколишньої природи, встановлювати взаємозв’язки і послiдовнiсть явищ, їх причини.

Ведення календаря погоди починається з другої модшої групи. Найпоширенішою формою календаря для дiтей 4 і 5 рокiв життя є календар-картинка «Яка сьогоднi погода». Це листок картону 30Х50 см завбiльшки, подiлений на чотири частини, на якi наклеюються малюнки з зображенням вiдповiдного типу погоди для певної пори року. Наприклад, для календаря-картинки «Осiнь» це може бути зображення яскравої сонячної, вiтряної, холодної, дощової, хмарно або без дощу погоди. Посерединi картону прикрiплюється стрiлочка, якою пiсля повернення з прогулянки вiдмiчають, який сьогоднi тип погоди.

Є iнша форма ведення календаря погоди для молодшої і середньої груп. Це набiр картинок, на яких зображено рiзний стан погоди у певну пору року, i пiдставка, на яку вони викладаються пiсля повернення з прогулянки. В середнiй групi можна виставляти не одну, а двi картинки, що зображують погоду i дiяльнiсть дiтей, їх одяг.

Формування уявлень про закономірностi сезонних змiн у старшому дошкiльному вiцi будується на базi конкретних знань, набутих у попереднiх групах. Діти повиннi знати характерні ознаки, послiдовнiсть змiн, причини сезонних змiн (зменшення сонячного тепла призводить до змiн у неживiй природi, з ними пов’язанi змiни у рослинному, тваринному свiтi).

У зв’язку з ускладненням завдань змiнюється i форма ведення календаря природи i погоди.

Календар природи для старшої групи — це листок картону чи цупкого паперу, вiдповiдно оформленого малюнками, що вiдображають ту чи iншу пору року. Наприклад, навеснi календар природи оформлюють малюнками весняних ефемероїдiв, перших весняних метеликiв, дерев, що цвiтуть, тощо. На календарі наклеюють двi кишеньки, в яких збирають малюнки протятом усiєї пори року. Наприкiнці кожного мiсяця малюнки переглядають, дiти згадують про характернi змiни в природi — стан погоди, життя рослин, тварин. Наприкінці сезону найбiльш виразнi малюнки, в яких вiдображено вiповiдну пору року, наклеюють на ширмочку і використовують пiд час бесiди.

Бiльш складний вид календаря для старшої групи – календар погоди; На листку картону вмiщують календар на всi мiсяцi сезону. Внизу прикрiплюють кишеньки для малюнкiв. Календар погоди оформлюють яскравими малюнками, що вiдображують певну пору року. Наприклад, дерева з плодами в осiнньому вбраннi, осiннi квiтковi рослини, зимуючi або вiдлiтаючi птахи. Дiти щоденно фiксують стан погоди пiсля денної прогулянки. Позначення, якими користуються дiти, можуть бути рiзними. Напочатку вони повиннi мати реалiстичний характер, наприклад; вiтер – гiлка, що похилилася вбiк, снiг — графiчне зображення снiжинки, сонячний, ясний день — зображення сонечка, хмарний — зображення хмаринки. Пiзнiше можна розповiсти дiтям, що в школi погоду позначають iнакше. Запропонувати їм скористуватися умовними позначеннями.

Щомiсяця результати спостережень у природi i їх фiксацiя у календарi обговорюється з дiтьми. Бесiду можна побудувати за такими запитаннями: Який мiсяць закiнчився? Якими умовними позначеннями ви вiдмiчали погоду? Скiльки було яскравих, сонячних днiв? Чому стає прохолоднiше? Якими стали рослини на ділянцi? Чого їм не вистачає для росту? Якi птахи залишилися на дiлянцi? Чому вони не вiдлетiли?

Малюнки, зiбранi в кишеньцi, можуть бути використанi на заключнiй бесiдi.

Отже, ведення календарiв природи, погоди унаочнює процес поступових змiн певних сезонiв, сприяє формуванню iнтересу, кращому засвоенню знань про них.

2. СКЛАДАННЯ ГЕРБАРІЇВ, КОЛЕКЦІЙ, БУКЕТIВ

Пiд час використання цих засобiв фiксацiї слiд додержувати таких вимог:

1. Складання гербарiїв, колекцiй, букетiв повинно бути пiдпорядковане виконанню педагогiчних завдань: розширенню i закрiпленню знань, розвитку художнього смаку тощо.

2. Складання гербаріїв i колекцiй не повинно завдавати шкоди природi. Не слiд збирати гербарiї дикорослих рослин, тим бiльше — рiдкiсних, не можна збирати колекції комах.

3. Збирання колекцiй карток, марок не повинно вимагати матерiалъних затрат.

Гербарiї в дитячому садку треба складати на певнi теми: «Квiти нашого майданчика», «Осiннє листя дерев нашого дитячого садка». Засушувати рослини можна двома способами: площинним i об’ємним. Слiд пам’ятати, що i при площинному, i при об’ємному способах засушування рослини краще зберiгає колiр, якщо саме засушування вiдбувається досить iнтенсивно. Зривати рослини слiд уранцi, коли у них добрий тургор. Для площинного засушування використовують спецiальний прес, який складається з рамок з натягнутою сiткою, що забезпечує циркуляцiю повiтря. Рослину вкладають мiж кiлькома шарами паперу, якi слiд щодня мiняти.

Осiннє листя добре засушувати праскою.

Пiсля того як рослини висохли, їх прикрiплюють до листка картону, який покривають целофаном або полiетиленовою плiвкою, i запаюютъ. Такi гербарії можуть бути використанi як наочний матерiал пiд час проведення бесiд про рослини, пори року, в дидактичних iграх.

Для проведення об’емного засушування слiд пiдготувати добре промитий рiчковий пiсок i коробку за розмiрами рослини. Щойно зiрвану вранці рослину обережно кладуть у коробку i починають поволi засипати пiском, щоб вiн умістився в усi порожнини. Засушування проводять у суху, жарку погоду. Коробку з рослиною доцiльно поставити на сонці. Через тиждень-два пiсок обережно видаляють, пензликом зчищають пiсок з пелюсток і рослини ставлять у вази. Добре засушуються такi рослини, якi мають синiй колiр,— дельфініуми, волошки, наперстянка тощо.

Якi ж колекцiї доцiльно збирати в дитячому садку? Це колекцiї з камінців, черепашок молюскiв, поштових карток, картинок з поштових конвертiв.

Колекцiя з камiнцiв збирається в тих випадках, коли дитячий садок розташований у такiй мiсцевостi, де є достатньо камiнцiв для вибору цього матерiалу. Наприклад, на Пiвденному березi Криму — збирають колекцію обкатаних морем камiнцiв з рiзними вiзерунками, рiзного кольору. Камiнцi, рiзнi за формою, можна зібрати на берегах рiчок, що протiкають по місцевостi, де є виходи мiцних порід. Через такi колекцiї дiти краще пiзнають природу рiдного краю.

Пiд час цiльових прогулянок до водойм неважко зiбрати колекцiю черепашок молюскiв: у морськiй мiсцевостi це рiзноколiрнi гребiнці, мiдії, устриці, серцевидки, лопатоноги, наси, ропани, в прiсноводних водоймах — перлiвницi, беззубки, дрейсени, шарiвки, горошинки, ставковики, котушки, мулянки. Розмiщують колекцію найчастiше у коробках. Дiти повинні вiльно користуватися ними, розглядати, обмiнюватися думками. Якщо дiти ознайомленi iз способом життя відповідних молюскiв, можна органiзовувати iгри «Вiдгадай за описом».

Слiд щирше практикувати використання в дитячих садках колекцiй з поштових картОк із зображенням квiтiв, метеликiв, жукiв, пташок, звiрiв, а також малюнкiв з поштових конвертiв з вiдповiдними зображеннями.

Старшi дошкiльники виявляють значний iнтерес до створення колекцiй, i завдання вихователя — пiдтримати iнтерес, навчити їх першим навичкам систематизації.

Розглядання колекцiй повинне супроводжуватися спогадами про мiсце життя, особливостi поведiнки тварини, значення її для природи і життя людини. Доцiльно залучати до збору колекцiй батькiв, а також давати дiтям колекції додому для розглядання їх разом з батьками. Для кращого зберiгання картинки наклеюють на картон і запаюють у полiетиленову плiвку.

Складання букетiв з живих або сухих квiтiв — цiкавий вид дiяльностi, в якій закрiплюються знання дiтей про рослини, формується естетичний смак, умiння прикрашати побут.

Слiд сформувати у дiтей знання про те, що букети складаються з З–5–7–9 квiток, якi повиннi вiльно розмiщуватися у вазi, щоб кожна квiтка проглядалася окремо. Для бiльшої виразностi можна навчити дiтей додавати лучнi злаки, оригiнальнi корчi, мох тощо.

Дiтям слiд показати, що квiти гарно виглядають не тiльки у традицiйних високих вазах, але й у низьких, керамiчних. Доцiльно у присутностi дiтей в рiзнi пори року зробити кiлька композицiй. Дуже гарно виглядають композицiї iз сухих трав i квiтiв об’ємного засушування. Оригiнальний букет можна скласти з початкiв рогозу у поєднаннi з фiзалiсом i макiвками. Проте найбiльше можливостей для складання букетiв у весняну, лiтню пору з квітiв, вирощених на дiлянцi дитячого садка.

Малювання, аплiкацiя розглядаються як дiяльнiсть, що сприяє закрiпленню вражень вiд спостережень. Своєрiдними є аплiкацiї з природного матерiалу: осiннє листя з рiзних дерев, кущiв, рiзноманiтнi плоди. Використовуючи клей ПВА, дiти складають i наклеюють рiзнi квiти, кошики, метелики, закрiплюючи знання про рiзне насiння, листя, навчаючись помiчати красиве i корисне навколо себе.

Враховуючи те, що дiти, за словами К. Д. Ушинського,— пристраснi малювальвики, слiд ефективніше використовувати теплу пору року для надання їм можливостi вiдтворення вражень вiд спілкування з природою на прогулянках. Доцiльно, щоб кожна дитина мала маленький блокнот, в якому окресленi контури побутових предметiв, наприклад серветок, тарiлок, чашок, рукавичок, рушничкiв тощо. Пiсля спостережень, наприклад, за мишачим горошком можна запропонувати розмалювати круглу серветку або тарiлку узором з цiєї чудової, витонченої рослинки. Така дiяльнiсть вносить рiзноманiтнiсть у життя дiтей, дає поштовх до використання вражень вiд природи в прикрашаннi побуту.

3. ПОВСЯКДЕННІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ПРАЦЯ І ПОШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКІВ У КУТКУ ПРИРОДИ

Дiти щоденно спiлкуються з рiзноманiтними об’єктами кутка природи в процесi виконання доручень, чергувань, самостiйних спостережень, а також колективних спостережень, якi органiзуються вихователем у зв’язку з появою нових об’єктiв.

Завдання вихователя — через пiдтримання у дiтей iнтересу до об’єктiв кутка природи закрiплювати знання, навички догляду за його мешканцями.

Важливу роль у пiдтриманнi iнтересу дiтей вiдiграє введення нових об’єктiв i органiзацiя пошукової дiяльностi з ними.

Восени в куток природи пересаджують сальвiї, чорнобривцi, помiдори. Вихователь пропонує дiтям висловити припущення, що буде з рослинами, якi залишилися у квiтнику i городi, i з тими, що будуть мешкати у кутку природи. Пiсля проведених спостережень дiти роблять висновки про вплив на розвиток рослин основних факторiв середовища — тепла, свiтла.

Узимку пошукова дiяльнiсть органiзовується зi зрiзаними гiлками, якi ставлять у рiзнi умови — в бiльш теплому i у прохолодному мiсцi.

Навеснi проводять дослiди з пророщуванням насiння, яке вмiщують у рiзнi умови. Вихователь пропонує частину насiння залишити у сухому блюдцi, частину залити водою, частину пророщувати у зволоженiй тканинi. Дiти висловлюють припущення, а потiм роблять висновок про потребу вологи i повiтря для проростання насiння. Таку ж пошукову роботу можна провести пiд час пророщування насiння за умов рiзної температури.

Цiкаву пошукову дiяльнiсть влiтку можна пов’язати з годуванням пташки, хом’ячка в кутку природи. З прогулянки дiти приносять 2—З види рослин. Вихователь пропонує дiтям висловити припущення, яку рослину найпершу почне дзьобати пташка. У такiй дiяльностi закрiплюються знання про рослини, їх значення.

4. СВЯТА ТА РОЗВАГИ НА ПРИРОДНИЧОМУ МАТЕРТАЛІ

Гуманiзацiя педагогiчного процесу в дитячих садках потребуЄ використання таких засобiв у роботi з дошкiльниками, якi б найбiльшою мiрою забезпечили єднiсть емоцiонального i рацiонального у формуваннi знань про природу і ставлення до неї. Саме такими засобами є свята i розваги на природничому матерiалi. Їх високо цiнили видатнi педагоги. К. Д. Ушинський вважав, «що свята приносять дiтям радiсть, розкривають красу народних традицiй, прилучають до народно поезії.

Свята та розваги на природничому матерiалi урізноманiтнюють життя дiтей, дають змогу органiчно поєднати враження дiтей вiд спiлкування з природою з емоцiйно-художнiми засобами мистецтва. Оперування знаннями в процесi пiдготовки до свят їх проведення сприяє їх закрiпленню, формуванню правильного ставлення до природних об’єктiв, а отже, і екологiчному вихованню дошкiльникiв.

Основним концептуальним положенням пiд час розробки сценарiїв свят повинно бути використання знань, набутих дiтьми пiд керiвництвом вихователя в процесi ознайомлення їх з природою вiдповiдно до програми. Так, навеснi спостереження за явищами в неживiй природi (пiдвищення температури повiтря, танення снiгу, льоду), за цвiтiнням перших весняних квiтiв у куточку лiсу, за розвитком дерев i кущiв, декоративних квiткових рослин, за першими комахами та птахами, що повертаються з вирiю, є основою для свята весни. Поетичний матерiал, який буде використано на святi, вихователь кожного разу включає у спостереження для їх емоцiйного насичення. Наприклад, пiд час спостереження за пролiскою: «Подивiться, що це у нас розцвiло у куточку лiсу. Так, це пролiска. А як можна назвати таких смiливцiв, що не бояться весняних холодiв? Це маленькi розвiдники, посланi весною. Чому ж усiм людям подобається ця маленька квiтка? Справдi, вона нiжна i гарна. У кожної квiтки є шiсть тендiтних пелюсток, голубих, мов весняне небо, тонке стебельце, вузькi зеленi листки. Послухайте, який гарний вiрш склала про пролiсок поетеса Марiя Познанська:

Я — перша квiточка весни,

Я — пролiсковий цвiт.

Я пережив зимовi сни

i знов родивсь на свiт.

У мене очi голубi,

Такi, як неба синь.

Росту мiж кленiв, мiж дубiв,

Люблю i сонце, й тiнь.

А знаете, чому пролiска так рано розцвiтає, який у неї секрет? Тому, що ще з минулої весни вона вiдкладає у своїй цибулинi поживнi речовини, а тепер за рахунок них так рано розцвiла. Голубоокi пролiски є окрасою весни, до них прилiтають поласувати нектаром першi бджiлки, джмелi, що прокидаються від сну, тому пролiсками треба милуватися i берегти їх».

У подальшiй роботi вихователя по закрiпленню знань про веснянi рослини шляхом розглядання картинок, iгор вiдбувається i закрiплення поетичного матерiалу. Важливе значення у пiдготовцi до свят i засвоєннi знань має малювання. Вихователь малює контури наголовникiв (квiти, метелики та iн.), а дiти за допомогою вихователя розмальовують їх фарбами. Пiд час цiєї роботи вихователь розповiдає, для чого їм потрiбнi наголовники, домовляється з дiтьми, хто буде на святi виконувати тi чи iншi ролi, повторює рядки вiршiв.

Під час побудови сценарiю свята важливо обрати головний персонаж, який вiдiграватиме роль об’єднуючого ланцюжка, що дає змогу невимушено, без зайвих репетицiй або з їх мiнiмальною кiлькiстю провести свято. Це може бути сонячний промiнець який за ходом сценарiю торкається весняних рослин, комах, пробуджуючи їх i повертаючи до дiяльностi. Часто це буває Весна, Красне Літо, iнколи Вiтрець грайливий, Мороз, Хурделиця тощо. Це може бути i казкова подорож на потязi, який прямує у Весну. Дiти, що взяли на себе роль квiтiв, комах, птахiв, займають мiсця по маршруту чарiвного потяга. Решта дiтей пасажири потяга. Починаючи свято, вихователь говорить поетичнi рядки І.Франка:

Надiйшла весна прекрасна,

Многоцвiтна, тепла, ясна,

Наче дiвчинка в вiнку,

Ожили луги, дiброви,

Повно гомону, розмови

І пiсень в чагарнику.

«Сьогоднi, дiти, ми відправляємося у чарiвну подорож. Сiдайте у вагони, потяг рушає». Пiд музику потяг пiд’їжджає до першої зупинки «Пiдснiжник» i зупиняється. Дитина у наголовнику пiдсніжника розповiдає про себе вiрш, звертається до дiтей з проханням любити i бережно ставитися до цієї чарiвної квiтки. Потяг рушає далi по країнi «Весна», зупиняючись на станцiях «Пролiска», «Ряст», «Сон», «Медунка», «Кропив’янка», «Шпак» та iн. Пiсля завершення маршруту діти об’єднуються у спiльному танку дружби рослин, тварин i дiтей, проводяться iгри з елементами змагання на розрiзняння перелiтних i зимуючих птахiв, дикорослих і декоративних весняних квiтiв.

Літо — пора розквіту природи — створює надэвичайно сприятливi умови для роботи з дітьми у природі. Збiльшення обсягу спостережень за рослинами, комахами, птахами дає багатий матеріал для свят. Можна організувати свято квітiв, свято метеликів. Підготовка i проведення їх сприятиме поглибленню знань про рiдну природу, встановленню бiльш тiсного контакту з батьками, яких запрошують на свято, для вирішення спільних завдань екологічного виховання.

Осінні свята в природi найчастіше пов’язанi зi збором урожаю. Серед дійових персонажів тут можуть виступати сонечко, дощик, зернини пшениці, кукурудзи, рiзні городні, садовi рослини, птахи — захисники рослин. У сценарії проводиться зв’язок про роль Сонця, вологи, догляду людини, корисних комах, птахiв для одержання доброго врожаю. Діти читають вірші, виконують танки («Соняшники, бджоли і джмелі», «Рослини і їх захисники»). Організовуються ігри, наприклад «Вершки і корiнці», «Плутанина», в яких команди змагаються в тому, хто скорiше складе коренеплiд або плід з відповідним йому «вершком» (стеблом з листками) та iн.

У святi «Зимонька-зима» основними ідеями у побудовi сценарiю повиннi виступати краса зимових явищ і милосердне ставлення до братiв наших менших, якi часом терплять лихо вiд морозiв, нестачi кормiв. Основними персонажами тут виступають Зима, Хурделиця, Мороз, а також рослини, тварини.

Складання сценарiю свята — це творча робота, в якiй обов’язково повинен вiдбиватися краєзнанчий пiдхiд, адже природнi умови України досить рiзнi.

Основними критерiями при побудовi сценарiю мають бути такi:

1. Матерiал свят повинен бути пiдпорядкований змiсту програми. У сценарії свята слiд використати знання, що їх отримали дiти в процесi навчально-виховної роботи.

2. В матерiалi свята має проводитися iдея розумного, дбайливого ставлення до природи.

3. Лiтературний матерiал свята повинен бути високохудожнiм.

Розваги на природничому матерiалi вiдрiзняються вiд свят бiльш локальним змiстом, видовищнiстю, що не спрямована на показ iншим. Як правило, розваги проводяться з однією групою.

Цiнними у навчально-виховному процесi є розваги з використанням технiчних засобiв навчання: телебачення, дiафiльмiв, дiапозитивiв. Перегляд окремих телепередач «Дiтям про звiрят» приносить дiтям багато цiкавих знань радостi.

Великий iнтерес викликають у дiтей дiафiльми про природу: «Хто живе в теплому морі», «Хто живе в холодному морі за сценарiєм Г. Снігєрьова, «Звiрина лiкарня», «Мавпенятко Френд» та iн.

Цiкавi розваги можна органiзувати з використанням дiапозитивiв, знятих любительським шляхом на мiсцевому матерiалi. Пiд час розваги «Золота осiнь» слiд показати кадри iз зображенням осiннiх краєвидiв, осiннi квiти. Показ дiапозитпвiв сполучити із звучанням «Осiнньої пiсні» П. І. Чайковського. Цiкаво організувати розвагу «Спогади про лiто», пiд час якої продемонструвати кадри iз зображенням квiтiв квiтника, чудових лiтнiх краєвидiв пiд тихе звучання «Баркароли». П. І. Чайковського. Цiкаво проходить розваги «Загадки» на матерiалi природи. На дошцi розкладають картинки iз зображенням вiдгадок. Команда, що набирає бiльше картинок-вiдгадок, перемагає.

Отже, свята, розваги на природничому матерiалi, вносячи емоцiйний заряд в роботу з дiтьми, сприяють закрiпленню знань, здiйсненню екологiчного виховання дошкiльникiв.

Дата добавления: 2015-08-27