У певний момент світ став настільки глобалізований, що у темношкірих батьків почали народжуватися білі діти із вузькими очима, а у світлошкірих людей – чорні із кучерявим волоссям. Держави практично

У певний момент світ став настільки глобалізований, що у темношкірих батьків почали народжуватися білі діти із вузькими очима, а у світлошкірих людей – чорні із кучерявим волоссям. Держави практично зникли, вони на папері, тому що кожна держава світу входить у союз із усіма державами своєї частини світу, а між усіма цими великими союзами підписані договори. Світ реально став наче макове зерня. Війни практично зникли, тому що нації асимілювалися, а територія стала нікому не потрібна, ну хіба що могла б відбутися глобальна війна всіх за Антарктиду, але кому вона потрібна? Рівень життя, звісно, виріс усюди, навіть в Африці, а от умови з кожним днем тільки погіршуються. Завдання медиків стає дедалі складнішим, адже заводи ніхто не зупиняє, із засміченням не бореться, а атмосфера забруднена ще й важкими металами від автомобільних газів. Звісно, це справа не рук Європи, США та Японії - вони давно всі свої заводи перенесли в Африку, Китай та Індію і перейшли на електромобілі. У такій системі координат матеріальні цінності почали втрачати свою ціну, їх ставало забагато, а користі від них було мало. Знання тепер стало основною цінністю, оскільки люди, маючи прямий доступ до інтернету силою своєї думки, були у пошуку нових розумних книжок з усіх галузей. Найкрутіше – це вирішення проблеми мов: кожен може купити за певну суму модуль мови, після чого в мозок закачуються тони інформації. Це дозволяє людині вільно читати, але не розмовляти, бо артикуляційний апарат до кожної мовної системи не пристосований.

Кримінал у таких умовах вимер, але поліція все одно мала роботу: по-перше, боротьба з інтернет-піратством, по-друге, сепаратистські настрої, по-третє, чорнокнижники. Чорнокнижниками почали називати людей, які викладали в інтернет літературу, що не подобалася владі, не хотіли працювати на благо цього світу, шукали способів, як жити без паспорту і контролю влади, як не підкорятись законам. Зазвичай чорнокнижники могли просто мандрувати світом, але у кожному великому мегаполісі - чи то Нью-Йорку, чи Лондоні, чи Москві - були їхні зустрічі, де вони проводили звичайний пікнік у якому-небудь непримітному парку. Єдиною відмінністю були книги - друковані книги. Більшість книжок людство використало як паливо, і тільки деякі з них потрапили в музей. Бібліотеки перетворилися на гігантські сервери з йоттабайтами інформації в них. Чорнокнижники ж користувалися тільки піратськими друкованими книгами, які вони друкують, не знати де, і збирають там найнебезпечнішу для влади інформацію. Інколи вони пропагують анархію, націоналізм, тоталітаризм чи взагалі соціалізм, тому їх варто переслідувати і саджати в психлікарні або в’язниці. Зазвичай вони є ще й художниками, поетами, музикантами і фотографами, бо матеріальні цінності у них відійшли на задній план.

Одного з них звали Люцифер. Він був внуком якогось забутого письменника, всі книги якого давно спалили. Але його мати зберегла одну книгу, а писалось там таке: «Впорядкованість? Так, це круто. Але хаос – це щось таке, що дано розуміти Богом. Одна людина, побачивши або відчувши хаос, просто почне його впорядковувати, розділяти на елементи, а потім складати їх, неначе пазл чи головоломку, інша ж візьме його і зліпить з нього небо чи світло, чи зорі, чи птаха, чи руки, чи звуки, чи зиму, чи осінь, чи спеку, чи холод, чи правду, чи зраду, чи страх, чи пораду. Просто є такі люди, які, беручись за будь-що, навіть за те, що інші вважають сміттям, можуть зробити з цього щось вартісне. Так от, хаос є річчю, з якої таким людям найкраще вдається виготовляти свої продукти. А якщо узагальнити, то з хаосу постали ми, люди, творіння Боже, і в хаосі ми пропадемо, бо ентропія росте і росте, і тоді Бог, маючи знову хаос, зможе знову творити. Він придумає нові закони фізики, він дасть людям крила або ж відбере мозок, він подарує нові емоції і нові органи чуття. Скоріш за все, це буде те, що ми називаємо надлюдина. Водоспади будуть текти вгору, а підводні човни літатимуть у небі. Він дасть їм нові запахи, смаки, кольори, мінерали, хімічні елементи, а з ними й речовини. Також дасть нових тварин, рослин, планети, середовища існування, межі толерантності, можливості тіла. Можливо, він взагалі відмовиться від ідеї давати тіло, а будуть народжуватися тільки душі. Можливо, він придумає нову структуру для людини із новими функціями, які нам зовсім незнані. Наркотики стануть зайвими. Він подарує нові хвороби: хвороба свободи, вірус помпілус, паличка дурості, ніжнофобності кок. У тому світі людина від радості буде відчувати біль, а від суму усмішку, від холоду насолоду, а від тепла злобу. Щастя стане рудиментом, а смерть - бажаним явищем. Совість і мораль будуть не потрібні, бо вони будуть безробітні в тому світі. Рівень екології душі буде набагато вищим, ніж у нашому світі. Нові мешканці отримають новий час, який буде йти не так, як наш. Наприклад, не буде добового, тижневого, місячного, квартального, річного, високосного циклу. Врешті-решт, Він створить нове кохання, яке не буде схожим на нинішнє, або ж кохання буде так багато, що кожна людина буде кохати іншу, і не буде війни через це. Це все Він приправить новими спокусами і новими враженнями. А потім, створивши це все, Він сяде і скаже: “Настав час чекати нового хаосу, а зараз відпочину трохи і помилуюсь своїм творінням ентропії”. І все це я кажу для того, щоб показати тобі, наскільки привабливим є хаос, і це дуже добре, коли людина вміє користуватися ним, бо коли не вміє, то це особиста біда для неї - мати хаос і не використовувати його. Я мав дуже маленький хаос – це була купа пластиліну, фарб, музичних інструментів і книжок усіх калібрів. Але, сприймаючи це, як середовище існування і в очікуванні моментів натхнення, можна створити найнеочікуваніші для себе речі”.

Начитавшись цього, він почав просувати свої ідеї в маси: ”Світ занадто впорядкований і невпорядкований водночас. Ентропія нашого середовища росте, в той час, як ми впорядковуємо наші життя в шаблон. Це неправильний процес, його треба змінити. Тільки зміна теперішньої системи зможе змінити це”. Спершу крики його ніхто не слухав, але більшість чорнокнижників підтримували його. Вони почали займатися дійсно криміналом: підривати інтернет вежі, що дають зв’язок між людьми і книгами, ламати роботів, які працюють у забруднених місцях, роблячи їх ще більш забрудненими. Влада не знала, як спіймати цю банду, бо більшість із її членів не мало паспортів. Тому вона проголосила їх інформаційними терористами, але було вже пізно. Механізм деструкції системи настав, бо шизофренічний читач вирішив зупинити те, що неможливо зупинити. Звісно ті, хто були не в стані зрозуміти ці ідеї, підтримували владу. Але на людей, які можуть думати, ці ідеї накотились, наче пандемія через інтернет. Почався масовий безлад і протести за те, щоб влада дозволила користуватися паперовими книжками і записувати інформацію на папері. Влада висувала проти повстанців роботів-полісменів, котрі вмить ранили їх і забирали в психлікарню. Міста почали палати у вогні, адже повстанці спалювали гігантські сервери і виробництва, котрі забруднюють атмосферу. Атомні електростанції зупинилися, тому що ядерні фізики відмовилися наповнювати світ ізотопами. Через це почалася реальна проблема з усіма надбаннями людства. За допомогою електрики дистилювалася морська вода, котру потім пили люди. У теплих краях почалась посуха, і люди всі вирушили туди, де вода. Мегаполіси наповнювались сотнями тисяч біженців від посухи, в той час як на вулицях текла кров повсталої інтелігенції. Люцифер проголосив себе диктатором світу, мотивуючи це тим, що при демократії сотні проблем залишаються невирішеними через мільярди тупих людей, котрі не здатні підтримати хороші ідеї. Ніхто не знав, де він, тому влада не могла його знищити. Хаос продовжувався, а запаси водних ресурсів падати. Через антисанітарію і переповнені мегаполіси почались спалахи забутих людством епідемій. Світ почав тонути у громадянській війні, обираючи між Люцифером та чинною владою, а потім це все вилилося у війну за питну воду та їжу. Цивілізовані мегаполіси перетворювалися на згарища і попіл. Почався реальний хаос. Прихильники Люцифера вже не слухали його, вони просто шукали тепер спосіб для виживання. Цивілізація гинула на очах, а Люцифер радів із того, що виконав свою місію. Він як імператор Землі проголосив, що чорнокнижники вважають за потрібне очистити землю від людства, тому що ресурсів на всіх не вистачає, а війна за ресурси – це дуже жорстока річ. І ось о шостій годині шостого червня мала відбутися страта людства. Про це було оголошено на твітері Люцифера. Влада шукала його, як тільки могла, але не знайшла. У зазначеній годині відбулося декілька ядерних вибухів, і цивілізація померла. Земля стала просто кулею, забрудненою залишками людської цивілізації у вигляді хаосу. Може, Бог створить із цього щось краще.

Дата добавления: 2015-08-27