1. Призначення ціни з орієнтацією на витрати. Визначаємо роздрібну ціну міксера, яка забезпечить фірмі річну норму прибутку 24% на інвестований капітал при плановому обсязі продажів 8 тис.

Розв’язок задачі А-4:

1. Призначення ціни з орієнтацією на витрати. Визначаємо роздрібну ціну міксера, яка забезпечить фірмі річну норму прибутку 24% на інвестований капітал при плановому обсязі продажів 8 тис. одиниць.

1.1. Цільова сума чистого прибутку:

тис. грн.

Цільова сума прибутку від реалізації:

тис. грн.,

де - ставка податку на прибуток (в нашому прикладі 19%).

Оптова ціна виробника:

грн.,

де AVC – змінні витрати на одиницю продукції (у нас 80 грн.); FC – постійні витрати на плановий випуск (у нас 500 тис. грн.); Q0 – плановий випуск (у нас 8 тис. одиниць).

1.4. Роздрібна ціна:

грн.,

де ПДВ,% - ставка ПДВ у відсотках (у нас 20%); СТН,% - сумарна торгова націнка у відсотках (у нас 25%).

2. Призначення ціни з орієнтацією на конкуренцію. Знаходимо ціну, яку можна призначити з урахуванням співвідношення споживчих параметрів нашого товару та товарів-конкурентів.

2.1. Знаходимо середньозважені оцінки основних споживчих параметрів нового міксера та його найближчого конкурента (за даними таблиці):

;

.

2.2. Ціна нового міксера призначається виходячи з ціни міксера-конкурента пропорційно співвідношенню споживчих параметрів:

грн.

Оптова ціна:

280 / 1,25 / 1,2 = 186,67 грн.

Розв’язок задачі Б-4:

1. Визначаємо роздрібну ціну міксера при плановому обсязі продажу 8 тис. одиниць і плановій рентабельності 20%.

Повна собівартість одиниці:

= 80 + = 80 + 62,5 = 142,5 грн.

Оптова ціна виробника:

= 142,5 * (1+ ) = 171 грн.

Роздрібна ціна:

= 171 * (1+ * (1+ = 256,5 грн.

2. Знаходимо ціну, яка забезпечить максимальний прибуток.

Висхідні дані для побудови кривої попиту:

Роздрібна ціна 240 грн. відповідає оптовій ціні підприємства 240 / 1,25 / 1,2 = 160 грн. (); при цьому очікуються продажі 10 тис. одиниць ().

Роздрібна ціна 279 грн. відповідає оптовій ціні підприємства 279 / 1,25 / 1,2 = 186 грн. (); при цьому очікуються продажі 8 тис. одиниць ().

Рівняння попиту:

-0,077*(186 – Р) = 8 – Q

-14,322 + 0,077 * Р = 8 – Q

Q = 22,322 – 0,077 * Р

Рівняння прибутку:

= ( = (Р – 80) * (22,322 – 0,077 * Р) – 500 =

= 22,322 * Р – 1785,76 + 6,16 * Р – 0,077 * Р – 500 =

= – 0,077 * Р + 28,482 * Р – 2285,76.

Прибуток максимальний, якщо похідна від рівняння прибутку дорівнює 0:

’ = (– 0,077 * Р + 28,482 * Р – 2285,76)’ = – 0,154 * Р + 28,482 = 0, звідки

Р = 28,482 / 0,154 = 184,95 грн. (це оптова ціна).

Роздрібна ціна з урахуванням ПДВ та торговельної націнки:

Р = 25 * 1,2 * 1,25 = 227,43 грн.

За цією ціною можна продати:

Q = 22,322 – 0,077 * 184,95 = 8,081 тис. од.

Обсяг продажу 8,081 тис. од. менше виробничої потужності (10 тис. од.), отже, цей обсяг є реальним для фірми.

Розв’язок задачі В-4:

1. Визначаємо, якою має бути беззбиткова зміна випуску в разі підвищення оптової ціни на 10%.

,

де - зміна маржинального прибутку на одиницю продукції внаслідок цінового рішення; - маржинальний прибуток на одиницю продукції після прийняття цінового рішення.

В нашому прикладі при оптовій ціні 300 грн. і змінних витратах на одиницю продукції 140 грн. маржинальний прибуток складав 350 – 180 = 170 грн. Після підвищення ціни на 10% (350* = +35 грн., зміна маржинального прибутку також +35 грн.) ціна становитиме 350 + 35 = 385 грн., маржинальний прибуток = 385 – 180 = 205 грн. Тоді беззбиткова зміна продажів:

.

Отже, в разі підвищення ціни на 10% продажі мають скоротитися не більше ніж на 17,1%, або в натуральному вимірі

одиниці.

За новою ціною 385 грн. фірмі потрібно продавати не менше ніж 600 – 103 = 497 плащі за місяць, інакше підвищення ціни буде невигідним.

Після зниження ціни на 10% (350* = -35 грн., зміна маржинального прибутку також -35 грн.) ціна становитиме 350 – 35 = 315 грн., маржинальний прибуток = 315 – 180 = 135 грн. Тоді беззбиткова зміна продажів:

.

Отже, в разі зниження ціни на 10% продажі мають зрости не менше ніж на 25,9%, або в натуральному вимірі

одиниць.

За новою ціною 315 грн. фірмі потрібно продавати не менше ніж 600 + 155 = 755 плащів за місяць, інакше зниження ціни буде невигідним.

2. Будуємо криву беззбитковості (точки (497; 385); (600; 350); (755;315)) та на тому ж рисунку криву попиту за висхідними даними.

385 550 Крива попиту

350 Крива беззбитковості

497 600 700 755

В нашому випадку крива попиту на ділянці, що відповідає підвищенню ціни, знаходиться вище кривої беззбитковості, тобто вигідним є підвищення ціни.

Розв’язок задачі Д-4

1. Групові індекси споживчих та комунікаційних параметрів розраховані в таблиці.

А В С

0,4	0,8	0,10	0,9	0,32	0,4	0,36
0,3	0,10	0,8	0,6	0,3	0,24	0,18
0,1	0,6	0,9	0,7	0,06	0,09	0,07
0,2	0,8	0,6	0,7	0,16	0,12	0,14
			Спожив	0,84	0,85	0,75
0,3	0,6	0,8	0,5	0,18	0,24	0,15
0,5	0,5	0,8	0,6	0,25	0,4	0,3
0,2	0,6	0,7	0,5	0,12	0,14	0,1
			Комунік	0,55	0,78	0,55

За даними таблиці (враховуючи, що коефіцієнт вагомості споживчих параметрів = 0,5 за умовою) визначаємо чисельник формули конкурентоспроможності:

Ча = 0,5 * 0,84 + (1-0,5) * 0,55 = 0,695

Чв = 0,5 * 0,85 + (1-0,5) * 0,78 = 0,815

Чс = 0,5 * 0,75 + (1-0,5) * 0,55 = 0,650

Максимальне значення у товару В (0,815), його приймаємо за еталон.

Групові індекси економічних параметрів визначаємо, поділяючи ціни товарів на ціну товару-еталону:

Іе.п.а = 390 / 420 = 0,929

Іе.п.в = 420 / 420 = 1,000

Іе.п.с = 350 / 420 = 0,833

2. Індекси конкурентоспроможності: чисельник ділемо на індекс економічних параметрів.

Іа = 0,695 / 0,929 = 0,748

Ів = 0,815 / 1,000 = 0,815

Іс = 0,650 / 0,833 = 0,780

Найбільш конкурентоспроможним є товар В.

Дата добавления: 2015-08-27