Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема: Розрахунок штучного освітлення приміщень адміністративних і громадських будівель



Практична робота № 2.

Тема: Розрахунок штучного освітлення приміщень адміністративних і громадських будівель

Мета роботи: вивчити методи вимірювання і розрахунку штучного освітлення приміщень адміністративних і громадських будівель.

Загальні відомості

Штучне освітлення передбачається в усіх приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення у темний час доби.

Джерелом штучного освітлення є лампи розжарювання та газорозрядних (люмінесцентні) лампи. Основними характеристиками ламп є: номінальна напруга, електрична потужність, світловий потік, світлова віддача та термін служби.

Лампи розжарювання мають просту конструкцію, відносно низьку вартість, широкий діапазон напруг і потужностей. Однак поряд з перевагами є й суттєві недоліки: характеризуються переважанням жовто-червоних променів у випромінюваному світлі, коефіцієнт корисної дії цих ламп низький – усього 3–4%, світловіддача також мала – 8–18 лм на 1 Вт енергії, крім того, мають відносно невеликий термін експлуатації.

Перевагами люмінесцентних ламп є: їх тривалий строк експлуатації, значно більша (в 2–4 рази) світловіддача порівняно з лампами розжарювання, що дозволяє для забезпечення необхідного рівня освітленості використовувати менш потужні лампи, крім того, вони здатні забезпечувати світловий потік практично будь-якого спектра, що створює найбільш оптимальні умови для виконання зорової роботи. Основним недоліком люмінесцентних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту – явища спотворення зорового сприйняття об’єктів, які рухаються, обертаються чи змінюються в пульсуючому світлі [8]. Це може призвести до нещасного випадку, тому що об’єкт, який рухається, буде здаватися нерухомим.

Лампа разом з освітлювальною арматурою – світильник. Основне призначення світильників полягає в перерозподілі світлового потоку убік робочої поверхні; захист очей людини від засліплювальної дії джерела світла; запобігання лампи від механічних ушкоджень і забруднення.

Метод вимірювання штучного освітлення приміщень

Для визначення рівня освітленості в приміщенні інструментальним методом використовується об’єктивний люксметр Ю-116, який складається з вимірника люксметра й окремого фотоелемента з насадками. На передній панелі вимірника є кнопки перемикача й табличка зі схемою, що зв’язує дію кнопок і використовуваних насадок з діапазонами вимірів. Прилад має дві шкали: 0 … 100 і 0 … 30. На кожній шкалі точками відзначений початок діапазону вимірів: на шкалі 0 … 100 точка перебуває над оцінкою 20, на шкалі 0…30 – над оцінкою 5. Прилад має коректування для установки стрілки в нульове положення.



На бічній стінці корпуса вимірника розташована вилка для приєднання селенового фотоелемента. Для зменшення погрішності застосовується насадка на фотоелемент, яка представляє півсферу, виконану з білої світлорозсіючої пластмаси. Насадка позначена буквою К і застосовується відповідно з однієї із трьох інших насадок, що мають позначення М, Р, Т. Кожна із цих насадок разом з насадкою К утворює три поглиначі із загальним номінальним коефіцієнтом ослаблення 10, 100, 1000 і застосовується для розширення діапазонів вимірювань.

Люксметр градуюється без насадок в основному діапазоні вимірів (5…30; 20…100) і має найбільшу припустиму погрішність вимірів – 10%.

Процес вимірювання такий: фотоелемент установлюють у необхідній площині, підбирають необхідну «шкалу», починаючи із застосування більш «грубої» шкали, і відраховують освітленість.

У приміщенні визначають середню освітленість, для чого вимірювання проводять у декількох точках. Отримане значення середньої освітленості в приміщенні порівнюють із нормативними.

Методи розрахунку штучного освітлення

Для розрахунку штучного освітлення приміщень можна використовувати три методи: світлового потоку, точковий і питомої потужності.

Точковий метод застосовується для розрахунку локалізованого й комбінованого освітлення, а також освітлення горизонтальних і похилих поверхонь, коли відбитим світловим потоком можна зневажити.

Метод питомої потужності є найбільш простим, але й найменш точним із усіх методів розрахунку штучної освітленості, тому він застосовується для орієнтованих розрахунків. Цей метод дає можливість визначити потужність кожної лампи для забезпечення в приміщенні нормованої освітленості:

 

, (1.1)

 

де Р – питома потужність, Вт/м2;

S – площа приміщення, м2;

N – кількість ламп в освітлювальній установці, шт.

Метод коефіцієнта використання світлового потоку використовують при розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь з урахуванням відбитих від стін, підлоги і стелі світлових потоків. Метод не можна застосовувати при розрахунках локалізованого та місцевого освітлення, а також освітлення похилих поверхонь.

Розрахункова формула методу коефіцієнта використання світлового потоку має вигляд:

 

, (1.2)

де N – число світильників, шт.;

Е – мінімальна освітленість робочого місця згідно з нормативними вимогами (додаток Е), лк;

n – число ламп у світильнику, шт.;

S – площа освітлюваного приміщення, м2;

z = 1,15 – коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп;

К3 – коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення й старіння лампи (додаток Ж);

– коефіцієнт використання світлового потоку.

Для визначення необхідно знати тип світильника, індекс приміщення та коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі стін і підлоги (додаток П). Індекс приміщення i визначають за формулою:

 

, (1.3)

 

де L і B – відповідно, довжина й глибина приміщення, м;

hп – висота підвісу світильника, яку можна визначити за формулою:

 

hп = H – hс – hр. (1.4)

де Н – висота приміщення, м;

hс – відстань від стелі до нижньої частини світильника, м;

hр – висота робочої поверхні, м.

На підставі одержаних даних за додатком Р можна визначити коефіцієнт використання світлового потоку .

Метод коефіцієнта використання світлового потоку дозволяє:

визначити потужність ламп, які використовуються для освітлення приміщення, якщо відомий їх тип. У цьому випадку розраховану величину світлового потоку лампи округляють до найближчого стандартного значення для вказаного типу лампи (додатки С, Т), і на підставі цього визначають потужність;

визначити кількість ламп, яка необхідна для освітлення приміщення, якщо заздалегідь відомі їх тип і потужність. У такому разі, спочатку, за додатками С, Т визначають світловий потік обраної лампи, а потім за перетвореною формулою (1.2) визначають загальну необхідну кількість ламп:

 

,

 

де nзаг – загальна кількість ламп у приміщенні, шт.

Порядок виконання роботи

1. Зробіть розрахунок світлового потоку лампи, який забезпечить нормативну штучну освітленість в офісному приміщенні. Стіни та стеля в приміщенні пофарбовані у світло зелений колір, на підлозі – керамічна плитка світлого кольору. На вікнах світлі жалюзі. Інші дані, необхідні для розрахунку, наведені в табл. 1.1 (номер варіанта видає викладач).

2. За розрахованим значенням світлового потоку визначте потужність лампи.

3. Зробіть розрахунок необхідної кількості ламп за умови, що в офісному приміщенні для створення штучного освітлення буде використано лампи типу ЛБ потужністю 40 Вт кожна.

Таблиця 1.1 Вихідні дані

№ з/п

Геометричні параметри приміщення

Характеристика світильників

Висота робочої поверхні, hp

Висота приміщення, H

Довжина приміщення, L

Глибина приміщення, B

Кількість ламп

Тип ламп

Кількість світильників

Тип світильників

Відстань від стелі до нижньої частини світильника, hс

 

3,7

6,0

4,5

 

ЛД

 

ЛОУ

0,1

0,8

 

3,0

6,0

3,0

 

ЛД

 

ЛОУ

0,1

0,9

 

3,5

6,0

6,0

 

ЛДЦ

 

ЛОУ

0,2

0,8

 

3,0

6,0

2,5

 

Г

 

Люцета

0,15

0,7

 

3,5

9,0

5,5

 

Б

 

Астра

 

0,7

 

4,0

9,0

6,0

 

ЛД

 

ОД

0,1

0,7

 

3,5

9,0

5,0

 

Г

 

Люцета

0,1

0,8

 

2,7

6,0

2,6

 

ЛД

 

ОД

0,2

0,7

 

2,7

6,0

3,0

 

ЛД

 

ОД

0,15

0,7

 

3,0

6,0

3,5

 

ЛД

 

ОД

0,2

0,8

 

3,0

6,0

4,0

 

Г

 

Люцета

0,1

0,8

 

3,5

6,0

4,5

 

Б

 

Астра

0,2

0,7

 

3,5

6,0

4,2

 

ЛДЦ

 

ЛОУ

0,15

0,8

 

3,5

6,0

3,0

 

ЛДЦ

 

ЛОУ

0,2

0,8

 

4,0

6,0

4,5

 

ЛД

 

ЛОУ

0,1

0,8

 

3,0

9,0

5,0

 

ЛДЦ

 

ОД

0,15

0,8

 

3,2

9,0

6,0

 

ЛД

 

ОД

0,2

0,7

 

3,2

6,0

3,2

 

Г

 

Люцета

0,1

0,7

 

2,7

6,0

3,0

 

Г

 

Люцета

0,2

0,8

 

2,5

6,0

3,2

 

ЛДЦ

 

ОД

0,1

0,8

 

4,0

9,0

5,0

 

ЛД

 

ЛОУ

0,15

0,7

 

4,0

9,0

4,0

 

ЛД

 

ЛОУ

0,1

0,8

 

4,5

9,0

5,5

 

БК

 

Астра

0,2

0,7

 

3,5

9,0

6,0

 

БК

 

Астра

0,1

0,8

 

4,0

9,0

6,0

 

ЛД

 

ОД

0,2

0,8

 

Додаток С

Світловий потік ламп розжарювання загального призначення

Потужність Вт

Тип лампи

Світловий потік, лм

Потужність, Вт

Тип лампи

Світловий потік, лм

 

В

   

Б

 
 

В

   

Г

 
 

Б

   

Б

 
 

Бк

   

Г

 
 

Б

   

Г

 
 

Бк

   

Г

 
 

Б

   

Г

 
 

Бк

   

Г

 
 

Г

 

 

 

 

 

Додаток Т

Номінальний світловий потік люмінесцентних ламп

Номінальна потужність, Вт

ЛДЦ

ЛД

ЛХБ

ЛТБ

ЛБ

           
           
           
           
           
           

Умовні позначення: ЛД – денного світла, ЛДЦ – денного світла з поліпшеною передачею кольору, ЛХБ – холодного білого кольору, ЛБ – білого кольору, ЛТБ – теплого білого кольору.

Контрольні запитання

1. Назвіть основні характеристики ламп.

2. Назвіть переваги та недоліки ламп розжарювання.

3. Назвіть переваги та недоліки люмінесцентних ламп.

4. Розкрийте суть метода вимірювання штучної освітленості.

5. Назвіть методи розрахунку штучного освітлення приміщень. Дайте їх стислу характеристику.

 

 

Додаток Е

Нормовані значення КПО при природному й суміщеному освітленні та освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні для приміщень житлових, громадських і допоміжних будівель

Приміщення

Плоскість (Г – горизонтальна, В – вертикальна) нормування освітленості і КПО, висота плоскості над підлогою, м

Штучне освітлення

Природне освітлення

Освітленість робо роб поверхонь, лк

Циліндрична освітленість, лк

Показник дискомфорту, не більше

Коефіцієнт пульсації освітленості, %, не більше

КПО еНІІІ, %

При верхньому або верхньому й бічному освітленні

При бічному освітленні

у зоні з стійким сніжним покровом

на іншій території СРСР

                 

Будинок керування, конструкторських і проектних організацій, науково-дослідних установ

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Кабінети і робочі кімнати, проектні кабінети.

Г – 0,8

300*

   

0,8

 

2. Проектні зали й кімнати, конструкторські, креслярське бюро.

Г – 0,8

500*

     

1,6

 

3. Машинописні й машино-рахункові бюро.

Г – 0,8

400*

     

1,2

1,5

4. Читальні зали.

Г – 0,8

300*

       

0,8

 

5. Приміщення запису й регістрації читачів.

Г – 0,8

300*

     

0,4

0,5

6. Читацькі каталоги.

В - фронт карток

 

     

0,4

0,5

7. Лінгафонні кабінети.

Г – 0,8

 

     

1,6

 

8. Приміщення тематичних виставок книг.

Г – 0,8

     

9. Книгосховища й архіви, приміщення фонду відкритого доступу.

В – 1 (на стелажах)

 

 

 

10. Палітурно-брошуру-вальні.

Г – 0,8

200*

     

0,4

0,5

11. Приміщення для мікрофотографування.

Г – 0,8

     

12. Приміщення офсетного друкування:

а) редакційно-оформлю-вальне відділення;

Г – 0,8

 

     

1,6

 

б) відділення підготовки і виготовлення друкувальних форм;

Г – 0,8

 

     

1,2

1,5

в) друкувальне відділення.

Г – 0,8

 

     

1,2

1,4

13. Макетні, столярні й ремонтні майстерні.

Г – 0,8

300*

     

1,2

1,5

14. Приміщення світлокопіювання.

Г – 0,8

 

   

15. Конференц-зали, зали засідань.

Г – 0,8

         

0,4

0,5

16. Кулуари (фойє).

Підлога

     

17. Лабораторії органічної і неорганічної хімії, препараторські.

Г – 0,8

300*

   

1,2

1,5

18. Аналітичні лабораторії.

Г – 0,8

400*

   

1,2

1,5

19. Вагові.

Г – 0,8

300*

   

1,2

1,5

20. Термостатні, лабораторії: термічні, фізичні, спектрографічні, стилометричні, фотометричні, мікроскопні, рентгеноструктурного анализу, механічні радіовимірювальні, електронних обладнань.

Г – 0,8

300*

   

1,2

1,5

21. Фотокімнати, дистиляторні, склодувні.

Г – 0,8

200*

   

22. Архіви проб, зберігання реактивів.

В – 1

 

 

23. Мийні

Г – 0,8

 

   

0,4

0,5

Загальноосвітні школи і школи-інтернати, професійно-технічні, середні спеціальні й вищі навчальні заклади

 

 

 

 

 

 

 

 

24. Класні кімнати, аудиторії, навчальні кабінети, лабораторії, лаборантські.

В - на середині

дошки

 

Г–0,8 на столах і партах

 

     

1,2

1,5

25. Кабінети технічного креслення й малювання.

В – на дошці

 

 

Г – 0,8 на столах

 

     

1,6

 

26. Майстерні з обробки металів і деревини.

Г – 0,8

200*

     

0,8

 

27. Інструментальна, кімната майстра, інструктора.

 

 

 

 

 

 

 

 

28. Кабінети обслуговуючих видів праці для дівчат:

 

 

 

 

 

 

 

 

а) з обробки тканин (шиття);

Г – 0,8

 

     

1,2

1,5

б) кулінарія.

Г – 0,8

 

     

0,8

 

29. Спортивні зали.

Підлога,

 

     

0,8

 

В - на рівні 2 м від підлоги з обох сторін на продовжній вісі приміщення

 

30. Снарядні, інвентарні, господарські комори.

Г – 0,8

 

31. Криті басейни.

Г - на поверхні води Підлога

 

   

0,8

 

32. Актові зали, кіноаудиторії.

В – 1,5

     

33. Естради актових залів.

Г – 0,8

 

34. Кабінети й кімнати викладачів.

Підлога

200*

   

0,8

 

35. Рекреації.

 

 

 

 

0,8

 

Театри, кінотеатри, клуби

 

 

 

 

 

 

 

 

36. Зали, призначені для заходів республіканського і союзного значення.

Г – 0,8

       

37. Зали для глядачів театрів, концертні зали.

Г – 0,8

     

38. Зали для глядачів клубів, фойє театрів.

Г – 0,8

     

39. Виставкові зали.

Г – 0,8

     

 

0,4

0,5

40. Зали для глядачів кінотеатрів.

Г – 0,8

 

 

41. Фойє кінотеатрів, клубів.

Підлога

     

42. Кімнати гуртків.

Г – 0,8

300*

 

   

0,8

 

43. Кіноапаратні, звукоапаратні, регулювальні сцени.

Г – 0,8

 

   

44. Артистична, гримувальня

На обличчі людини біля дзеркала

 

   

Дитячі дошкільні установи

 

 

 

 

 

 

 

 

45. Приймальні.

Г – 0,8

 

   

0,8

 

46. Роздягальні.

Підлога

 

   

0,8

 

47. Групові, гральні, їдальні, кімнати для музичних і гімнастичних занять.

Г – 0,5

 

   

1,2

1,5

48. Спальні, веранди.

Г – 0,5

 

   

1,2

1,5

49. Ізолятори, кімнати для захворілих дітей

Г – 0,5

 

   

1,2

1,5

Санаторії, будинку відпочинку

 

 

 

 

 

 

 

 

50. Палати і спальні кімнати

Г – 0,8

75***

   

0,4

0,5

Підприємства громадського харчування

 

 

 

 

 

 

 

 

51. Обідні зали, буфети.

Г – 0,8

         

0,4

0,5

52. Роздавальні.

Г – 0,8

 

     

0,8

 

53. Гарячі цеха, холодні цеха, доготовчі і заготовчі цеха.

Г – 0,8

 

     

0,8

 

54. Мийні кухоного і столового посуду, приміщення для різання хліба, приміщення завідуючого виробництвом.

Г – 0,8

 

     

0,4

0,5

55. Кондитерські цеха і приміщення для борошняних виробів.

Г – 0,8

 

     

0,8

 

56. Мийні тари напівфабрикатів.

Г – 0,8

 

   

57. Приміщення для персоналу.

Г – 0,8

 

   

0,4

0,5

58. Завантажувальні, коморні тари.

Г – 0,8

 

59. Експедиції

Г – 0,8

100*

 

0,8

 

Магазини

 

 

 

 

 

 

 

 

60. Торговельні зали магазинів: книжкових, готового плаття, білизни, взуття, тканин, хутряних виробів, головних уборів, парфумерних, галантерейних, ювелірних, електро- і радіотоварів, продовольчих без самообслуговування.

Г – 0,8

         

0,4

0,5

61. Торговельні зали продовольчих магазинів з самообслуговуванням.

Г – 0,8

         

0,4

0,5

62. Торговельні зали магазинів: посудних, меблевих, спортивних товарів, будматеріалів, електропобутових машин, іграшок канцелярських товарів.

Г – 0,8

         

0,4

0,5

63 Примірювальні кабіни.

В – 1,5

 

 

64. Зали демонстрації нових товарів.

Г – 0,8

В – 1,5

       

65. Приміщення відділів замовлень, бюро обслуговування.

Г – 0,8

200*

   

0,4

0,5

66. Приміщення для підготовки товарів до продажу: а) розрубувальні, фасувальні, комплектуючи відділу заказів;

Г – 0,8

 

     

0,4

0,5

б) приміщення для нарізки тканин, гладильні майстерні, майстерні в магазинах радіо- і електротоварів.

Г – 0,8

 

     

0,8

 

67. Приміщення головних кас

Г – 0,8

 

     

0,8

 

68. Майстерні припасування готового плаття.

Г – 0,8

 

   

1,2

1,5

69. Рекламно-демонстраційні та ремонтні майстерні.

Г – 0,8

300*

   

1,2

1,5

70. Кімнати матері і дитини.

Г – 0,8

150*

   

0,3

0,5

71. Приміщення пожежно-сторожової охорони.

Г – 0,8

150*

   

72. Пункти приймання посуду.

Г – 0,8

 

73. Камери зберігання.

В – 1

 

74. Майданчики біля ліфтів, приймальні.

Підлога

 

 

75. Розвантажувальні приміщення.

»

 

 

76. Транспортні тунелі

»

 

 

 

 

 

 

 

77. Приміщення для зберігання пакувальних матеріалів, реманенту й обмінного фонду контейнерів.

Г – 0,8

 

78. Комори продовольчих товарів.

Підлога

 

79. Комори непродовольчих товарів

Підлога

 

Підприємства побутового обслуговування населення

 

 

 

 

 

 

 

 

80. Лазні:

а) передбанник;

Г – 0,8

 

 

б) роздягальні;

Г – 0,8

 

0,2

0,3

в) мийні, душові;

Підлога

 

г) басейни;

»

 

д) парильні.

»

75*

81. Перукарні.

Г – 0,8

400*

   

0,8

 

82. Фотографії:

а) салони прийому й видачі замовлень;

Г – 0,8

200*

   

0,8

 

б) знімальний зал фотоательє;

Г – 0,8

100*

 

в) фотолабораторії, приміщення для приготування розчинів і регенерації срібла;

Г – 0,8

200*

   

0,8

 

г) приміщення для ретушування:

загальне освітлення (в системі комбінованого освітлення);

Г – 0,8

 

   

загальне + місцеве освітлення робочого місця (ретушування фотографії).

Г – 0,8

100*

 

83. Пральні:

а) відділ прийому і видачі білизни:

 

 

 

 

 

 

 

 

прийому з міткою й облік, видача,

Г – 0,8

 

   

0,2

0,3

зберігання білизни;

В – 1

 

 

б) пральні відділення:

прання механічне і готування розчинів,

Підлога

 

   

прання ручне,

»

 

   

0,2

0,3

зберігання пральних матеріалів;

»

 

в) сушильно – гладильні відділення:

 

 

 

 

 

 

 

 

механічні,

Г – 0,8

 

   

0,2

0,3

ручні.

Г – 0,8

 

   

0,2

0,3

г) відділення розбирання, лагодження й упакування білизни.

Г – 0,8

 

   

0,2

0,3

84. Пральні із самообслуговуванням.

Підлога

 

   

0,2

0,3

85. Ательє хімічного чищення одягу:

 

 

 

 

 

 

 

 

а) салон приймання й видачі одягу;

Г – 0,8

200*

   

0,2

0,3

б) приміщення хімічного чищення;

Г – 0,8

 

   

0,2

0,3

в) відділення виведення плям;

Г – 0,8

 

   

0,2

0,3

г) приміщення для збереження хімікатів.

Г – 0,8

 

86. Ательє з виготовлення і ремонту одягу й трикотажних виробів:

а) пошивні цехи;

Г – 0,8

750*

-

     

1,2

1,5

б) закрійні відділення і відділення ремонту одягу;

Г – 0,8

500*

-

   

1,2

1,5

в) відділення підготовки прикладних матеріалів;

Г – 0,8

300*

   

0,8

 

г) відділення ручного і машинного в'язання;

Г – 0,8

750*

   

1,2

1,5

д) утюжні, декатирні.

Г – 0,8

300*

   

0,8

 

87. Пункти прокату:

а) приміщення для відвідувачів;

Г – 0,8

200*

   

0,8

 

б) комори.

Г – 0,8

 

88. Ремонтні майстерні:

а) виготовлення і ремонт головних уборів, кушнірські роботи;

Г – 0,8

 

   

1,2

1,5

б) ремонт взуття і галантереї, металовиробів, виробів із пластмаси, побутових електроприладів;

Г – 0,8

 

   

1,2

1,5

в) ремонт годинників, ювелірні й гравірувальні роботи:

загальне освітлення (у системі комбінованого) загальне + місцеве

Г – 0,8

300*

   

1,2

1,5

г) ремонт фото-, кіно-, радіо- і телеапаратури:

Г – 0,8

 

загальне висвітлення (у системі комбінованого)

Г – 0,8

300*

   

1,2

1,5

загальне освітлення + місцеве.

Г – 0,8

200*

 

89. Студії звукозапису:

а) приміщення для запису, перезапису і прослуховування;

Г – 0,8

 

   

б) фонотеки

В – 1

 

Готелі

 

 

 

 

 

 

 

 

90. Бюро обслуговування.

Г – 0,8

200*

   

0,3

0,5

91. Приміщення чергового обслуговуючого персоналу.

Г – 0,8

150*

   

0,3

0,5

92. Кімнати для чищення одягу, взуття і прасування.

Г – 0,8

 

93. Вітальні.

Г – 0,8

100*

0,4

0,5

94. Номери.

 

 

 

 

 

 

 

 

Житлові будинки

 

 

 

 

 

 

 

 

95. Житлові кімнати

Г – 0,8

100*

0,4

0,5

96. Кухні.

Г – 0,8

100*

0,4

0,5

97. Коридори, ванни, туалети

Підлога

 

Допоміжні будинку й приміщення

 

 

 

 

 

 

 

 

98. Санітарно-побутові приміщення:

 

 

 

 

 

 

 

 

а) умивальні, туалети, приміщення для годівлі грудних дітей, кімнати для куріння;

»

 

0,2

0,3

б) душові, гардеробні, приміщення для сушіння, зняття пилу і знешкодження одягу і взуття, приміщення для обігрівання робітників.

»

 

0,2

0,3

99. Пункти охорони здоров’я:

 

 

 

 

 

 

 

 

а) очікувальні;

Г – 0,8

 

 

0,4

0,5

б) реєстратура, кімнати чергового персоналу, кабінет завідувача;

Г – 0,8

200*

   

0,4

0,5

в) кабінети лікарів, перев’язувальні;

Г – 0,8

300*

   

0,8

 

г) процедурні кабінети;

Г – 0,8

150*

   

0,4

0,5

д) автоклавні, комори, лікарських і перев'язних засобів.

Г – 0,8

 

100. Інгаляторії.

Г – 0,8

 

   

0,4

0,5

101. Фотарії.

Підлога

 

102. Приміщення для особистої

гігієни жінок.

»

 

0,2

0,3

103. Червоні куточки, кабінети політичного освіти.

Г – 0,8

300*

   

0,4

0,5

Інші приміщення виробничих, допоміжних і суспільних будинків

 

 

 

 

 

 

 

 

104. Вестибюлі й гардеробні вуличного одягу:

а) у вузах, школах, театрах, клубах, гуртожитках, готелях і головних входах у великі промислові підприємства і будинки загального призначення

Підлога

 

0,3

0,4

б) в інших промислових, допоміжних і будинки загального призначення.

»

 

105. Сходи:

 

 

 

 

 

 

 

 

а) головні сходові клітки;

Підлога

 

0,2

0,2

б) інші сходові клітки.

«

 

0,1

0,1

106. Ліфтові холи.

Підлога

 

107. Коридори, проходи і переходи:

 

 

 

 

 

 

 

 

а) головні коридори і проходи;

»

 

0,1

0,1

б) інші коридори і проходи;

»

 

0,1

0,1

108. Машинні відділення ліфтів і приміщення для фреонових установок.

Г – 0,8

30*

109. Горища

Підлога

5*

                     

* Для місцевого освітлення слід передбачати штепсельні розетки. ** При використанні ламп розжарювання норму освітленості слід знижувати на один щабель шкали освітленості. *** Нормується середня освітленість при спільній дії всіх світильників (крім настільних), установлених у приміщенні. **** Норма дана для ламп розжарювання.

Примітки: Допускається не передбачати природне освітлення для приміщень, перерахованих у поз. 15, 39, 80б, 83б, 83в, 98, 99а, 102, 107, а також для приміщень, зазначених в інших нормативних документах.

Для ламп розжарювання норму освітленості слід знижувати на два щаблі шкали освітленості, крім норм, від позначених у таблиці виноскою «**».

Для приміщень, зазначених у поз. 45, 47, 48, 49, 94, 95, 96, норма КПО відноситься до рівня підлоги.

У ванних кімнатах повинне передбачатися місцеве освітлення, що створює освітленість у вертикальній площині над умивальником 100 лк.

 


Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 424 | Нарушение авторских прав




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тема: Використання табличного процесора MS Excel для автоматизованої обробки економічної інформації в управлінських інформаційних системах за допомогою технології кореляційно-регресійного аналізу | Практична робота 5. Розрахунок якісного показника категорування виробничих приміщень.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.552 сек.)