Для більшості людей до цих пір не зрозуміло, що в основі Соціологічних досліджень лежить використання закону великих чисел.

Для більшості людей до цих пір не зрозуміло, що в основі Соціологічних досліджень лежить використання закону великих чисел.

Одні вважають: оскільки особисто мене не опитували, результати дослідження будуть неправильними.

Інші: навіщо проводити дослідження, якщо я і так все знаю.

Висновок > перенесення сфери індивідуального на сферу соціального.

Умова> абстрагування від особи. Людей необхідно розглядати як носіїв певних ознак. Усередині груп, що створюються по ознаках, індивіди розглядаються як рівноцінні, взаємозамінні і анонімні.

Таким чином, лише через соціологічні дослідження можна отримати відповідь на питання соціальної практики.

соціологічне дослідження система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, зв'язаних між собою єдиною метою: отримати достовірні знання (дані) про явище, що вивчається, або процес, про тенденції і протиріччя їх розвитку, аби ці знання (дані) могли бути використані в практиці управління різними сферами суспільної життєдіяльності.

соціологічне дослідження — це науковий процес вироблення нових соціологічних знань на основі теоре­тичних або емпіричних даних, один з видів пізнавальної діяльності соціолога.

соціологічне дослідження включає чотири етапи:

1) підготовку дослідження;

2) збір первинної соціологічної інформації (отримані в різній формі неузагальнені відомості, що підлягають подальшій обробці і аналізу);

3) підготовку зібраної інформації до обробки і її обробку;

4) аналіз отриманої інформації, підведення підсумків дослідження, формулювання виводів і рекомендацій.

Конкретний вид со­ціологічного дослідження завжди обумовлений характером по­ставлених в ньому цілей і завдань. Саме відповідно до них і розрізняють три види соціологічного дослідження: розвідувальне, описове і аналітичне.

Розвідувальне дослідження (зондажне) використовується, для попереднього обстеження певного про­цесу або явища.

Потреба в нім - коли проблема або мало вивчена, або зовсім не вивчена. Наприклад, для здобуття додаткової інформації про предмет і об'єкт, для уточнення і коректування гіпотез і завдань, інструмен­тарія і кордонів обстежуваної сукупності в поглибленому, широко­масштабному дослідженні, а також для виявлення труднощів, які можуть зустрітися в подальшій роботі.

Описове дослідження — більш складний вид соціологі­чного дослідження, який дозволяє сформувати відносно ці­лісне уявлення про явище або процес, що вивчається. Слід пам'ятати, що даний вид дослідження проводиться, як правило, по повній, досить детальний розробленій програмі і на базі методично апробованого інструментарію.

Звичайне описове дослідження застосовується в тих випадках, коли об'єктом служить порівняно велика спільність людей з різними характеристиками. Це може бути колектив крупної фірми або підприємства, де працюють люди різних професій і вікових категорій, що мають різний стаж роботи, рівень освіти, сімейний стан і так далі, або населення міста, району, області, регіону, країни в цілому.

Аналітичне соціологічне дослідження ставить своєю за мету найбільш поглиблене вивчення явища, коли потрібно описати не лише структуру, але і взнати, що визначає його основні кількісні та якісні параметри. Так, якщо в ході описового дослідження встановлюється, чи є зв'язок між характеристиками явища, що вивчається, то в ході аналітичного дослідження з’ясовується, чи носить виявлений раніше зв'язок причинний характер. Наприклад, якщо в першому випадку фіксується наявність зв'язку між задоволеністю змістом виконуваної праці та її продуктивністю, то в другому випадку розглядається, чи є задоволеність змістом праці основною або неосновною причиною, тобто чинником, що впливає на рівень її продуктивності.

Важливо запам'ятати, що підготовка аналітичного дослідження, як правило, вимагає значних часових витрат, ретельно роз­робленої програми і інструментарію. Тим самим аналітичне дослідження істотно відрізняється від раніше розглянутих видів не лише складністю і змістом свого підготовчого етапу й етапу збору первинної інформації, але і підходом до аналізу, узагальнення і пояснення отриманих результатів.

Різновидом аналітичного дослідження можна вважати експеримент – це перевірка гіпотез, результати яких мають вихід на практику, а також управлінських рішень. Його проведення передбачає створення експеримен­тальної ситуації шляхом зміни в тій або іншій мірі звичайних умов функціонування соціального об'єкту. В ході експери­менту особлива увага приділяється вивченню "поведінки" тих фак­торів, які додають об'єкту нових рис і властивостей. Підготовка і проведення будь-якого експерименту — справа досить трудомістка, така, що вимагає спеціальних знань і методичних навиків.

Виділяють за характером: - польовий експеримент; - лабораторний (для перевірки гіпотез дослідження); за структурою: - лінійний; - паралельний експеримент

Залежно від потреби в здобутті інформації про ста­тику або динаміку соціальних явищ і процесів емпіричні соціологічні дослідження бувають разові (точкові) або по­вторні. Разове (точкове) дослідження дає можливість полу­чить знання з проблеми на даний теперішній момент. Повторне дослідження розглядає об'єкт вивчення в динаміці, зміні, розвитку. Повторне дослідження — це дослідження одного й того ж або різних контингентів, що проводиться кілька разів, через певні проміжки часу в однакових або різних умовах. Основними вимогами до повторних досліджень є порівнянність досліджень, а також обгрунтованість істотності відмінностей за порівнянними показниками. Аби забезпечити порівнянність досліджень, повторне дослідження проводять за єдиною програмою і інструментарієм.

Повторні дослідження, у свою чергу, діляться на трендові, панельні і лонгітюдні.

Трендові дослідження здійснюються на аналогічних вибірках або в рамках єдиної генераль­ної сукупності з інтервалами в часі з метою вивчення змі­н на рівні певної групи. Розрізняють когортні тренди і історичні тренди.

Об'єктом когортних трендових досліджень є певна вікова група (когорта), яка залишається постій­ною під час досліджень. На різних етапах досліджень ви­бірка не обов'язково повинна складатися з одних і тих же індивідів, важлио лише, аби респонденти були представниками тієї самої когорти, що вивчалася.

Об'єктом історичних трендових досліджень є певна вікова група, яка обстежується через певні проміжки часу. В цьому випадку постійною залишається вікова група, а когорта і час обстеження змінюються. Дан­і отримують при обстеженні сукупностей, що знаходяться в од­накових соціальних умовах.

Ні когортні, ні історичні тренди не дають можливості аналізувати індивідуальні долі людей, їх зміни в різних часових відрізках під впливом соціальних обставин. Для цього проводяться панельні і лонгітюдні дослідження.

Панельні дослідження — це дослідження одних і тих же осіб через однакові тимчасові інтервали. Частота повторнос­ті і загальна тривалість панельного дослідження можуть бути різними, часові інтервали між дослідженнями є похідними. У даному виді досліджень головним є, аби одні і ті ж особи досліджувалися по однаковій методиці. У панельному дослідженні моменти кожного наступного обстеження встановлюються по зовнішніх для контингенту, що вивчається, чинниках (через певне число років, при здійсненні певних соціальних заходів).

Якщо ж момен­ти повторного обстеження вибираються залежно від внутріш­ніх чинників розвитку сукупності, що вивчається, у міру досягнення нею певній стадії свого розвитку, то таке дослідження називається лонгітюдним. Якщо в панельному дослідженні об'єктом обстеження можуть бути представники будь-яких вікових груп, то в лонгітюдних дослідженнях досліджується і вивчається лише молодь як вікова група, що динамічно розвивається. Коректність лонгітюдного дослідження обумовлюється єдністю програми і інструментарію дослідження, збереженням вибірки в перебігу всього часу дослідження і відповідності цієї вибірки генеральній сукупності.

Метод опитування, коли джерелом первинної соціологічної інформації є безпосередньо учасник дослідження соціологічних процесів (респондент).

Найбільш поширеним методом збору соціологічної інформації є опитування. Опитування передбачає, по-перше, усне або письмове звернення дослідника до визначеної сукупності людей — респондентів з питаннями, зміст яких представляє проблему, що вивчається, на рівні емпіричних ін­дикаторів, по-друге, реєстрацію і статистичну обробку отриманих відповідей, а також їх теоретичну інтерпретацію. По формах і умовах спілкування соціолога з респондентом розрізняються письмові (анкетування) і усні (інтерв'ю) опитування, за місцем проживання, за місцем роботи і в цільових аудиторіях (глядачі в кінотеатрах, пацієнти в клініках і т. д.), очні (особисті) і заочні (анкетування через газету, телебачення, телефоном), гру­пові і індивідуальні і так далі

Розрізняють два різновиди соціологічного опиту: анке­тування і інтерв'ювання.

Найпоширенішим методом здобуття соціологічної інформації є анкетне опитування, яке здійснюється за допомогою добре відпрацьованого інструменту — анкети.

Анкета — це об'єднана єдиним дослідницьким задумом система питань, направлених на здобуття інформації від респондентів про соціальні факти, явища і процеси. Достовірність і надійність інформації в анкетному опитуванні залежить від форми і типа питань, а також послідовності, в якій вони задаються.

Питання – відкриті і закриті, прямі і непрямі, основні і неосновні (питання-фільтри і контрольні питання).

Анкета має певну структуру, пов'язану з основни­ми фазами опитування: адаптацією (формування загальної позитивної установки до опитування), досягненням мети дослідження (збором необхідної інформації), завершенням опиту (зняттям напруги). Відповідно до цих цілей анкета зазвичай складається з трьох частин: ввідної, основної і завершальної.

Ввідна частина є безпосереднім зверненням до респондента. У ній коротко говориться про цілі і завдання дослідження, повідомляється, як будуть використані її результати. Тут же роз'яснюються правила заповнення анкети.

Основна частина містить питання, направлені на отримання необхідної інформації. Оскільки в дослідженні, як пра­вило, ставиться декілька завдань, то рішенню кожного із завдань повинен відповідати свій блок питань.

У завершальній частині міститься так звана паспортичка, де з'ясовуються соціально-демографічні характеристи­ки опитуваного: його стать, вік, сімейний стан, освіта, соціальне походження, професія, місце роботи і так далі Тут же, як правило, респонденту пропонується висловити свою думку по темі опитування і виражається вдячність за участь у дослідженні.

При анкетуванні опитуваний сам заповнює запитальник (ан­кету) у присутності анкетера або без нього. За формою проведення воно може бути індивідуальним або груповим. У останньому випадку за короткий час можна опитати значну кількість людей. Анкетування буває також очним і заочним. Найбільш розповсюджені форми заочного: поштовий опит; пресовий опит (че­рез газету або журнал).

У соціології відпрацьовані певні правила складання анкети:

• анкета має бути максимально компактною. Час її за­повнення не повинен перевищувати 30-40 хвилин. Інакше респондент втомлюється, і останні питання залишаються зазвичай без повно­цінних відповідей;

• питання мають бути чіткими, ясними, зрозумілими, в них не повинна міститися двозначність;

• питання повинні відповідати вимогам логіки: спочатку мова повинна йти про встановлення того або іншого факту (події), а вже потім про його оцінку;

• поважно, аби інтерес до предмету опиту, що міститься в анкеті, не знижувався, а поступово підвищувався. Тому більш складні за змістом питання повинні слідувати за простішими;

• перше питання не має бути ні дискусійним, ні провокуючим. Краще всього, якщо воно буде нейтральним;

• важкі питання доцільно помістити в середину, аби, відповідаючи на них, респондент зумів «включитися» в тему дослідження.

Інтерв'ювання передбачає особисте спілкування з респондентом, при якому дослідник (або його представник) сам ставить питання і фіксує відповіді. За формою проведення воно може бути прямим, як мовиться, "лицем до лиця", і опосередкованим, наприклад по телефону.

Крім того, залежно від джерела (носія) первинної со­ціологічної інформації розрізняють опити масові і спеціа­лізовані. У масовому опитуванні основним джерелом інформації виступають представники різних соціальних груп, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з предметом аналізу. У спеціалізованих опитах головне джерело інформації — компетентні особи, чиї професійні або теоретичні знання, життєвий дослід дозволяють робити авторитетні заяви. Учасниками таких опитувань є експерти, здатні дати компетентну і зважену оцінку з питань, що цікавлять дослідника. Звідси ще одна широко поширена назва таких опитувань — експертні опитування, або експертні оцінки.

Існують три форми експертного опитування: Прогнози (довгострокові, середньо- і короткострокові, нормативні); Атестації; Оцінки міри достовірності опитувань, документів і так далі.

У соціологічному дослідженні під спостереженням розуміється метод збору первинних емпіричних даних, який полягає в навмисному, цілеспрямованому, систематичному безпосередньому сприйнятті і реєстрації соціальних фак­тів, що піддаються контролю і перевірці. Форми і прийоми фіксації можуть бути різними: бланк або щоденник спостереження, фото-, теле- або кіноапарат і інші технічні засоби.

Залежно від положення дослідника розрізняють спостереження просте і побічне. При простому (або невключен­ому) спостереженні дослідник фіксує події як би з боку, не втручаючись в процес або діяльність соціального об'єкту. І навпаки, при побічному (або включеному) спостереженні дослідник імітує входження в соціальне середовище, адаптується в ній і аналізує події як би зсередини, беручи безпосередню участь в діяльності соціального об'єкту. У обох випадках спостереження може здійснюватися відкритим способом або інког­ніто, коли дослідник маскує свої дії.

Крім того, за умовами організації виділяють польове спостереження, що проводиться в природній обстановці; лабораторне спостереження, здійснюване в експериментальній ситуації, і, нарешті, випадкове спостереження, тобто спостереження заздалегідь не запланова­ного явища, діяльності або соціальної ситуації.

Залежно від методів збору первинної соціологічної ін­формації можливе вживання і різних прийомів її оброб­ки і аналізу. Так, якщо певна частина інформації витягується з документальних джерел, то використовуються два основних мето­да аналізу документів: традиційний (неформалізований) і контент-анализ (формалізований).

Неформалізований метод передбачає використання розумових операцій, спрямованих на виявлення єдиних за змістом документів. Це метод якісного аналізу документів. Неформалізований аналіз заснований на сприйнятті, розумінні, осмисленні та інтерпре­тації змісту документів відповідно до мети дослідження. При його здійсненні існує велика можливість суб’єктивістського підходу.

Як альтернатива, а може бути і доповнення способу якіснного аналізу документів був розроблений формалізований ме­тод кількісного аналізу або контент-аналіз. Цей метод розрахований на витягання соціологічної інформації з великих мас­ивів документальних джерел. Він заснований на виявленні деяких кількісних статистичних характеристик текстів. При цьому передбачається, що кількісні характеристики змісту документів відображають деякі істотні риси соціальних явищ, що вивчаються, і процесів.

Контент-анализ заснований на стандартизації процедури пошуку інформації. Текстова інформація переводиться в кількісні показники. Це можуть бути імена людей, назви, суспільні події, теми публікацій і так далі Одиниці рахунку — кількісна міра взаємозв'язку текстових і інших інформативних явищ. Вони визначаються залежно від цілей соціологічного дослідження і пов'язані з частотою згадуваних в тексті одиниць аналізу.

У свою чергу при обробці і аналізі інформації, отриманої методом опитування, застосовуються ме­тоди ранжирування, шкалювання, кореляції та інші. Будь-яке соціологічне дослідження завершується зазвичай формулюва­нням висновків, підготовкою відповідних пропозицій і розробкою практичних рекомендацій, які завжди повинні носити конкретний, реалістичний характер, мати необхідне обгрунтування в матеріалах дослідження, а також підтверджуватися докумен­тальними і статистичними даними.

Дата добавления: 2015-08-28