Характеристика гістологічних елементів

Характеристика гістологічних елементів

Вид	Ключові морфологічні ознаки	Механізми утворення	Приклади
Клітина	3 структурних елемента: - плазмолема; - цитоплазма; - ядро.	клітина з клітини (постулат КТ): утворюється шляхом мітотичного (або мейотичного) поділу іншої клітини	- лейкоцит; - бластомер; - яйцеклітина (сперматозоїд). - епітеліоцит; - фібробласт.
Надклітинні структури	Синцитій	наявність цитоплазматичних містків між клітинами	результат незавершеного поділу à повний поділ ядра, але неповний -цитоплазми	оогонії та сперматогонії
Симпласт	- оточений плазмолемою; - містить декілька або багато ядер в одному цитоплазматичному просторі.	злиття декількох клітин	- міосимпласт скелетних посмугованих м'язів; - остеокласт; - симпластотрофобласт плаценти.
Постклітинні структури	- позбавлені ядра, - не мають більшості (або и усіх) органел (крім цитоскелету); - мають плазмолему й гіалоплазму.	утворюються шляхом диференціації клітин-попередниць (автоліз органел і ядра) àнабуття особливих пристосувань для виконання специфічних функцій	- корнеоцит (рогова лусочка); - еритроцит; - тромбоцит.
Міжклітинна речовина	основна аморфна речовина. гомогенна, як правило базофільна волокна: фібрилярні, як правило оксифільні	компоненти синтезуються в клітинах (фібробласти, хондроцити і хондробласти, остеобласти, гліальні клітини) à виділяються у позаклітинний простір à об'єднуються у кінцеві структури	- еластичні/колагенові/ ретикулярні волокна; - протеогліканові комплекси; - базальна мембрана; - еластична мембрана (стінка судин); - кісткові пластинки.

Типи клітин за ступенем диференціації

Типи клітин	Характеристика	Приклади
1. Тотипотентні	- мають здатність під впливом тих чи інших сигналів давати початок будь-яким клітинним лініям	- бластомери (до стадії 8 бластомерів); - зигота.
2. Поліпотентні (або мульти-, плюрипотентні)	- мають деяку диференціацію; - дають початок декільком визначеним клітинним лініям.	стовбурові та напівстовбурові клітини крові
3. Уніпотентні	- детерміновані клітини (на останній стадії диференціації); - можуть давати початок лише певній визначеній клітинний лінії.	- остеобласт; - фібробласт; - лімфобласт, еритробласт і промоноцит; - спермато- і оогонії; - стовбурові клітини епідермісу.

Гістогенез (розвиток тканин)

Процеси	Характеристика	Коментарі
1. Комітування	- в результаті спеціалізації втрачається здатність до «перекваліфікації» клітини; - поступове обмеження можливих напрямів розвитку клітин; - механізм постійна репресія одних і дерепресія інших генів (зміна спектру функціонально активних генів).	Тотипотентна клітина à поліпотентна (плюри-, мульти-) à олігопотентна àуніпотентна
2. Детермінація	- кінцевий етап диференціації клітини; - поява у клітини генетичної запрограмованості лише на один шлях розвитку.	Лише уніпотентна клітина є детермінованою
3. Диференціація	- процес спеціалізації клітини, в результаті якого вона видозмінюється (набуває специфічних рис і властивостей) для виконання особливих функцій і втрачає здатність до інших трансформацій (в інші клітинні типи).	Диферон - сукупність клітинних форм (від стовбурових клітин до високоспеціалізованих), що складають певну лінію диференціювання

Складові частини тканин

Складові	Компоненти	Характеристика	Значення
І. Елементи, що утворюють тканини	1. Клітини	- типова будова (плазмолема+ядро+цито плазма).	- є структурним елементом будь-якої тканини; - елементарна одиниця живого
2. Надклітинні структури:	похідні клітин
- симпласти;	- багатоядерні структури, що утворились в результаті злиття інших клітин;	- концентрація ресурсів; - збільшення синтетичних процесів тощо.
- синцитії.	- структури, що утворилися в результаті незавершення цитотомії; - клітини з'єднані між собою цитоплазматичними містками.	- поліпшення взаємодії (комунікація, транспорт, синхронізація роботи -поперечнопосмуговані скелетном'язові волокна); - рівний розподіл ресурсів (оо- і сперматогонії).
3. Постклітинні структури (похідні клітин)	- структури, що втратили ядро або і всі клітинні органели в результаті диференціації.	- результат спеціалізації - для кращого виконання якоїсь конкретної функції (еритроцити, тромбоцити, корнеоцити).
4. Міжклітинна речовина	- є продуктом синтезу клітини; - за хімічним складом є розчином глікопротеїнів; - структурні компоненти: волокнисті структури і основна аморфна речовина.	- фіксуючий апарат (базальна мембрана); - підвищення пружності (еластична мембрана у стінці артерій); - підвищення щільності і міцності (кісткова пластинка у кістці).
II. Камбіальні клітини - джерело оновлення тканин	- локалізований камбій	розташований в певному визначеному локусі тканини (епідерміс - базальний шар; епітелій шлунку - шийка залоз шлунку)
	- дифузний камбій	клітини камбію розподілені рівномірно по всьому об'єму тканини (сполучні тканини, епітелій гіпофіза, щитоподібної залози).
	- винесений камбій	клітини розміщені за межами тканини (хрящова тканина - охрястя, кісткова - окістя).
	- безкамбіальні тканини	містять лише диференційовані клітини (в залежності від того, чи можлива клітинна регенерація діляться на 2 типи)

Філогенетична (гістогенетична) класифікація епітеліальних тканин

(за М.Г. Хлопіним)

Тип епітелію	Джерело	Будова	Локалізація
1. Епідермальний (шкірний)	ектодерма	багатошаровий чи псевдобагатошаровий (захисна функція)	- шкіра; - піхва; - ротова порожнина; - стравохід; - відхідник - рогівка ока.
2. Ентеродермальний (кишковий)	ентодерма	одношаровий призматичний (функція всмоктування)	- шлунок, - тонка і товста кишка.
3. Нефродермальний (нирковий)	проміжна мезодерма	одношаровий кубічний (функція реабсорбції речовин з первинної сечі у кров)	- ниркові канальні.
4. Целомічний (мезотелій)	вентральна мезодерма	одношаровий плоский (розмежувальна функція)	- серозні оболонки (плевра, епі-та перикард, очеревина).
5. Епендимогліальний	нервова трубка	одношаровий	вистелення порожнин мозку
6. Ангіодермальний (ендотелій)	мезенхіма	одношаровий плоский (вистелення кровоносних і лімфатичних судин і серця)	- кровоносні судини; - лімфатичні судини; - серце.

Морфофункціональна характеристика епітеліальних тканин

Ознаки	Характеристика	Значення
1. Розміщення клітин (епітеліоцнтів) пластами	- щільно прилягають один до одного; - майже відсутня міжклітинна речовина.	- бар'єр; - захист
2. Мінімальна кількість міжклітинної речовини	представлена БМ	підвищення щільності прилягання і фіксації
3. Наявність різноманітних міжклітинних контактів	- десмосоми, і нтердагітації, нексуси, щільні контакти (між клітинами); - напівдемосоми (з БМ).	- забезпечення щільності прилягання (опора, фіксація); - регуляци транспорту речовин.
4. Пограничне розміщення	розміщені на межі середовищ	захисна і бар'єрна функції
5. Полярна диференціація клітин (виключення: клітини ендокринних залоз)	розрізняють базальний (обернений до БМ) і апікальний, верхівковий (обернений до зовнішнього середовища) полюси; - базальний: містить ядро, мітохондрії (утв. базальну посмугованість); - апікальний: містить мікроворсинки, щіточкову облямівку, війки.	полюси мають різну будову і різне призначення (спеціалізація тканини).
6. Розміщення на базальній мембрані (виключення: клітини ендокринних залоз і епендими)	- БМ складається з фібрилярних структур і аморфної речовини (представлена протеогліканами і глікопротеїнами); - між БМ і епітеліоцитами утворюється напівдесмосома; - БМ розміщена між епітелієм і рихлою волокнистою сполучною тканиною.	- фіксація; - бар'єр (забезпечує обмеження чи регуляцію обміну макромолекулами); - визначає клітинну полярність; - регулює проліферацію і диференціацію клітин.
7. Відсутність кровоносних судин (виключення: судинна стрічка у внутрішньому вусі)	живлення забезпечує: - власна пластинка, утворена сполучною тканиною; -БМ; - омиваюча рідина (кров, лімфа) через апікальну поверхню епітеліоцнтів.	посилення розмежування (ізоляції) середовищ
8. Висока здатність до регенерації	- дуже швидко і часто мітотично діляться; - здійснюється за рахунок стовбурових клітин епітелію.	швидке оновлення (фізіологічне і через дефект тканини)
9. Цитокератинові проміжні філаменти цитоскелета (виключення: клітини епендими та ендотелію).	проміжні філаменти представлені білком кератином (є біохімічним маркером епітеліальних тканин)	забезпечують формування ряду міжклітинних контактів (як-то: десмосома, нексус тощо)

Типи покривних епітеліїв

Назва епітелію	Ознаки	Локалізація	Функції
одношаровий покривний епітелій
Однорядний	Плоский	- висота менша за ширину; - практично відсутня міжклітинна речовина; - ядра видовжені по ширині.	- ендотелій; - мезотелій; - епітелій канальців нирок.	- захист і бар'єр; - розмежування середовищ.
Кубічний	- висота дорівнює ширині; - ядра сферичні.	- епітелій канальців нирок; - вивідні протоки залоз; - бронхіоли легень.	реабсорбція
Циліндричний:	- ядра в базальному полюсі; - висота більша за ширину.	епітелій канальців нирок	реабсорбція
- облямований	- наявна оксифільна щіточна облямівка, - є мікроворсинки.	- тонка і товста кишка; - ниркові канальні; - жовчний міхур; - вивідні протоки печінки і підшлункової залози; - шлунок.	- всмоктування; - реабсорбція речовин.
- миготливий	клітини мають війки	- порожнина матки і яйцеводів.	просування яйцеклітини
Багаторядний (псевдобагатошар)	Призматичний миготливий	складається з клітин (всі фіксовані до бм), ядра котрих розміщені в декілька рядів: 1) короткі інтерстиційні (базальні) клітини - стовбурові; 2) довгі інтерстиційні; 3) миготливі клітини (на апексі мають війки).	- повітряпровідні шляхи; - статеві шляхи (двухрядний).	рух речовин навколо клітин
багатошаровий покривний ештеліи
Плоский	- зроговілий	має 5 шарів клітин	- епідерміс (кератиноцити).	захист і бар'єр
- незроговілий	має 3 шари клітин: 1) базальний шар (стовбурові клітини); 2) остистий (полігональні клітини з остистими відростками); 3) шар плоских клітин (ядра паличковидні).	- рогівка ока; - кон'юнктива; - порожнина рота; - стравохід; - піхва; - анальна частина прямої кишки.	захист і бар'єр
Кубічний	- висота дорівнює ширині; - ядра сферичні; - клітини розміщуються в декілька шарів.	- стовпчаста зона відхідника; - вивідні протоки слинних, потових і сальних залоз; - оболонка фолікулів.	захист і бар'єр
Циліндричний	-ядра в базальному полюсі; -висота більша за ширину; - клітини розміщуються в декілька шарів.	порожнина рота і стравохід	захист і бар'єр
Перехідний	1) базальний шар (невеликі клітини з овальними ядрами, розміщені на бм); 2) проміжний шар (клітини полігональної форми); 3) поверхневий шар (крупні двохядерні клітини).	- сечовий міхур, - сечовивідні шляхи.	збільшення ефективної площі органу для утримання більшості кількості сечі

Морфофункціональна характеристика базальної мембрани

Шари	Хімічний склад	Функціональне значення
1. Світла пластинка	колаген IV типу, ламінин, ентактин, протеоглікани (гепарансульфат - перлекан)	1) фіксація, опора, бар'єр; 2) регуляція обміну речовин; 3) визначення полярності клітин; 4) регуляція проліферації і диференціації клітин.
2. Темна пластинка
3. Ретикулярна пластинка	ретикулярні волокна

Структурно-функціональна характеристика шарів перехідного епітелію

Шар	Клітинний склад	Ключові ознаки	Функціональне значення
1.Базальний шар	невеликі округлі клітини	- мають овальне ядро; - лежать на БМ.	є джерелом оновлення тканини (камбієм)
2.Проміжний шар	клітини полігональної форми	—	попередники клітин поверхового шару
3. Поверховий шар	великі клітини куполоподібної форми	- мають «резерв мембран»- велику кількість інвагінацій плазмолеми і мембранні пухирці, - ядра округлої форми.	забезпечують розтягення органа (сечового міхура)

Структурно-функціональна характеристика шарів багатошарового плоского зроговілого епітелію

Шар	Клітинний склад	Ключові ознаки	Функціональне значення
1. Базальний шар	1) стовбурові епітеліоцити; 2) меланоцити; 3) клітини Лангерганса (дендритні макрофаги); 4) клітини Меркеля (механорецептори).	- мають овальні ядра, що розміщені ближче до БМ; - в клітинах є небагато пучків кератинових тонофібрил.	є джерелом інших клітин (камбіальний, ростковий шар)
2. Остистий шар	клітини полігональної форми з відростками	- між клітинами - десмосоми; - тонофібрили розташовані концентрично навколо ядра.	разом з базальним шаром утворюють зону Мальпігі
3. Зернистий шар	клітини сплощеної форми	зерна фібрилярного білка кератогіалїну (представляють собою агрегати кератинових тонофібрил на поверхні гранул філагрину)	одна з стадій диферону
4. Блискучий шар	сплощені без 'ядерні кератиноцити, які мають товсту оболонку з кератолініну	гомогенна блискуча смужка: елеїдин (комплекс кератогіаліну з тонофібрилами)	попередники корнеоцитів
5. Роговий шар	містить рогові лусочки (корнеоцити)	заповнені кератиновими тонофібрилами і пухирцями повітря	шар, що постійно злущується (захисна функція)

Структурно-функціональна характеристика шарів багатошарового плоского незроговілого епітелію

Шар	Клітинний склад	Ключові ознаки	Функц. значення
1. Базальний шар	стовбурові клітини епітелію	- ядра мають овальну форму і розташовані перпендикулярно до БМ; - лежать на БМ.	є джерелом оновлення тканини (камбієм)
2. Остистий шар	клітини полігональної форми	- мають округлі ядра; - мають численні короткі відростки, якими прикріплюються до таких же відростків інших клітин за допомогою десмосоми.	забезпечують функціональні взаємозв'язки між шарами епітелію
3. Шар плоских клітин	сплощені клітини	- ядра вузькі, паличкоподібні, орієнтовані паралельно до пласта клітин	захисна роль (з часом злущуються)

Класифікація залоз

Тип класифікації	Види залоз	Характеристика	Приклади
За місцем виведення секрету	1. ендокринні	- не мають вивідних проток; - виробляють гормони, які відразу потрапляють в кровоносні капіляри; - відсутня БМ.	щитоподібна, епіфіз, гіпофіз, наднирники
2. екзокринні	- мають вивідні протоки і кінцеві (секреторні) відділи; - виділяють секрет в просвіт кінцевого відділа.	сальні, потові, слинні, молочні залози
	3. змішаної секреції	мають і екзокриноцити, і ендокриноцити	статеві залози, підшлункова залоза
За відношенням до епітеліального пласта	1. екзоепітеліальні	- багатоклітинні; - розташовані за межами епітеліального пласта (зв'язані з епітелієм вивідною протокою).
2. ендоепітеліальні	- одноклітинні; - розташовані в епітеліальному пласті, не виходячи за його межі.	келихоподібні клітини
За кількістю клітин	1. одноклітинні	складаються з однієї клітини	келихоподібні клітини
2. багатоклітинні	складаються з групи клітин	паращитовидні залози
За будовою вивідної протоки	1. прості	вивідні протоки не розгалужуються	сальні, маткові залози
2. складні	вивідні протоки розгалужуються	підщелепна слинна залоза
За будовою кінцевих відділів	1. нерозгалужені	кінцеві відділи не розгалужуються	маткові залози
2. розгалужені	кінцеві відділи розгалужуються	- сальні залози; - підщелепна слинна залоза.
За формою кінцевих відділів	1. трубчаті	кінцеві відділи мають форму трубочки	маткові залози
2. альвеолярні	кінцеві відділи мають форму мішечка (пухирця)	сальні залози
3. альвеолярно-трубчаті	є обидва типи кінцевих відділів	підщелепна слинна залоза
За хімічним складом секрету	1. слизові	виділяють слиз	маткові, дихальні, стравохідні, щічні, губні залози
2. серозні (білкові)	виділяють ферменти чи гормони білкової природи	підшлункова залоза
3. білково-слизові (змішані)	виділяють секрети обох типів (і слизовий, і білковий)	язикові залози
4. сальні, потові і стероїдпродукуючі	виділяють особливий секрет (гормони стероїдної природи, піт, сало)	наднирники, статеві залози
За типом секреції (способом виведення секрету)	1. мерокриновий тип	секрет виділяється без порушення цілісності клітин	слинні залози
2. апокриновий тип	супроводжується частковим руйнуванням апікального відділу секреторних клітин	молочна залоза і потові залози
3. голокриновий тип	супроводжується повним руйнуванням секреторних клітин	сальні залози

Морфофункціональна характеристика гландулоцита, що секретує білок,

в різні фази секреторного циклу

Фаза секреторного циклу	Структурні елементи, залучені до її реалізації	Функціональне значення
1. Поглинання вихідних речовин	базальна поверхня залозистої клітини	накопичення необхідних для синтезу секрету речовин
2. Синтез та нагромадження секрету	гранулярна або гладка ЕПР; комплекс Гольджі	накопичення всередині клітини секрету
3. Виведення секрету (екструзія)	залежно від типу секреції (везикули, апікальна частина чи вся клітина)	виділення назовні секрету і виконання ним спеціальної функції
4. Відновлення вихідного стану гландулоцита	вся клітина	відновлення синтетичної активності гландулоцита

Структурно-фукціональна характеристика екзокринних залоз

Структурні компоненти	Ключові морфологічні ознаки	Взаємозв'язок між структурою та функцією
1. Кінцеві (секреторні) відділи	утворені залозистим епітелієм - складаються з 3-х типів клітин: 1) камбіальних себоцитів - невеликі клітини на периферії кінцевого відділу, які здатні до диференціювання; 2) секреторних себоцитів - не контактують з БМ, великі, містять численні гранули секрету; 3) міоепітеліальних клітин →скорочуючись, сприяють виділенню секрету.	- на периферії розташовані камбіальні клітини, ближче до центру - секреторні; - містять скоротливі елементи.
2. Вивідні протоки	утворені покривним епітелієм	проводять секрет від кінцевих відділів до відповідної порожнини тіла чи на його поверхню

Дата добавления: 2015-08-28