О. М. Пазяк О. А. Сербенська М. І. Фурдуй Л. Ю. Шевченко 1 страница

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

ЛЕКСИКОГРАФІЯ

ФОНЕТИКА

ОРФОЕПІЯ

О. М. Пазяк О. А. Сербенська М. І. Фурдуй Л. Ю. Шевченко

УКРАЇНСЬКА МОВА

ПРАКТИКУМ

Допущено Міністерством освіти і науки України

Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти

КИЇВ

<ЛИБІДЬ»

ББК 81 2УКР-923 У 45

Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу вилавнинтиа заборонено

Р е ц с н з е и т и: д-р філол наук Н. 1. Тоцька,

канд. філол наук Г. О. Козачук

Головна редакція літератури з гуманітарних наук Головний редактор С. В. Головко Редактор Л. Л. Щербатенко

Допущено Міністерством освіти і науки України (лист № 2/236 від 23.02 2000)

У45 Українська мова: Практикум: Навч. посібник/ Пазяк О. М., Сербенська О. А., Фурдуй М. І., Шев­ченко Л. Ю. — К.: Либідь, 2000. — 384 с.

І8ІШ 966-06-0144-1.

У посібнику розглядаються складні питання основних розділів програми з української мови — лексикології, лексикографії, фра­зеології, фонетики, орфографії та пунктуації. Для глибшого за­своєння теоретичного матеріалу подаються вправи — практичні завдання, що допоможуть студентам на семінарських заняттях.

Для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіта.

„ 4602020100-008

------ 2000-------- ^{ББК 81} ‘ ^2УКР’⁹²³

І8І^ 966-06-0144-1 © О. М. Пазяк,

О. А Сербенська,

М. І. Фурдуй,

Л. Ю. Шевченко, 2000

ПЕРЕДМОВА

Здобуваючи вишу освіту, не кожен студент усвідомлює, що з усіх наук.найперше йому слід опановувати мову, якою б він вільно, легко, точно, грамотно міг викладати свої думки. Усім відома теза про те, що основна функція мови — бути засобом спілкування. Проте не менш важливою функцією є її призначення виступати зна­ряддям мисленнєвої й м о в н о ї д і я л ь- н о с т і. Тому кожному варто замислитися, чи на належ­ному рівні в нього, як майбутнього фахівця, знаряддя праці, тобто його мова. Адже наше мовлення — це вираження нашої особистості.

Цей посібник автори уклали так, щоб у процесі навчання можна було удосконалити свої знання й уміння з кожного мовного рівня. Слід пам ^уятати, що майстрами стають не тільки завдяки знанням, а й завдяки практиці й навичкам.

Формуючи себе як фахівця в галузі розумової праці й уявляючи, що така діяльність неминуче вимагатиме спіл­кування, слід відточити техніку свого усного мовлення. Цьому допоможе розділ з фонетики та орфоепії пропоно­ваного посібника. Теоретичний матеріал та відповідні вправи дадуть можливість затренувати необхідні вимовні навички.

Як відомо, досконало володіти мовою означає вправно користатися різними стилями мовлення, вміти добирати до кожного стилю й жанру відповідну лексику, зсередини відчувати дієвий вплив на комунікацію окремих лексичних одиниць та мовних фігур. Лексичний розділ посібника вміщує завдання з текстами, які сприяють виробленню мовного чуття в мовця, спрямовують його до постійної роботи зі словниками (а така праця вдумливої, високоосвіченої людини триває протягом усього життя).

Передмова

Другий бік фахової комунікації — писемне мовлення. Оскільки письмо вторинне щодо усного мовлення, тобто створене людиною штучно, то в нього є свої умовності (норми), володіння якими засвідчує високу культуру комуні- канта.

Норми писемного мовлення автори викладають у розді­лах з графіки, орфографії та пунктуації. Теоретичний і практичний матеріал враховує найскладніші граматичні випадки. Даються рекомендації, яким формам варто відда­вати перевагу, щоб не скидатися в мовленнєвій діяльності па ретрограда, як розрізняти питомі українські форми та форми-кальки з інших мов, у першу чергу з російської. У розділі з пунктуації привертається увага не лише до кодифі­кованих правил, а й до авторських можливостей пунктуа­ційного, а отже й змістового, увиразнення тексту без розхитування при цьому самої системи розділових знаків мови.

Ілюстративний матеріал дібрано так, аби була пред­ставлена широка палітра художніх, публіцистичних і на­укових текстів, створених українськими митцями слова від давніх часів до сьогодення.

Розділи написали: О. А. Сербенська — «Лекси­кологія», «Фразеологія», «Лексикографія»; О. М. П а з я к — «Фонетика», «Орфоепія», «Вживання великої літери», «Словотвір»; М. І. Фурдуй — «Графіка та орфогра­фія», «Частини і частки мови»; Л. Ю. Шевченко — «Основи пунктуації».

Лексикологія — це розділ мо­вознавства, що вивчає словниковий склад мови в цілому як систему, а також основні типи лексичних значень слів, їхні структур­но-семантичні розряди, групує слова за походженням і за стилістичним вживанням, досліджує шляхи розвитку і оновлення лек­сичної системи мови.

Існують інші галузі науки про слово, які вивчають окремі питання лексикології: семасіологія (наука про значення слова і пов’язані з ним питання багатознач­ності, омонімії, синонімії, антонімії), етимологія (наука про походження слів, їх первісне значення, спорідненість з іншими словами), а також окремі групи слів: ономастика (вчення про власні назви), топоніміка (вчення про власні географічні назви, назви населених пунктів, гір, полів, вулиць тощо), гідро- н і м і к а (вчення про власні назви водних артерій), антропоніміка (вчення про власні назви істот — прізвища, імена, клички), термінологія (вчення про терміни).

Приступаючи до вивчення лексичного складу мови, слід передусім з’ясувати, що являє собою слово як одинице мовлення, уміти визначити поняття лексичне значення слова, пізнати закони розвитку і зміни значень слова, усвідомити,

Лексикологія

що в слові співіснують зовнішнє (звуковий склад) і внутрішнє (лексичне, а також частиномовне, словотвірне, граматичне) значення. Важливо зрозуміти, в яких відношеннях між собою є слово і поняття, адже в процесі мовлення слово може розширювати або звужувати своє значення, набирати різноманітних емо- ційно-вольових, експресивних відтінків. Часто людина вкладає в слово таке значення, яке зумовлене набутим життєвим досвідом. Певну роль виконують також інтона­ція, міміка, жести. У спілкуванні чимало непорозумінь виникає через те, що люди по-різному тлумачать слова.

Засвоєння питань, пов’язаних з багатознач­ністю слова (полісеміє ю), вимагає з’ясування причин і умов її виникнення, практичного розмежовуван­ня прямих і переносних значень слова, його загальномов- ного та індивідуально-авторського вживання.

Вивчаючи омонімію, слід звернути увагу на різницю між омонімами та багатозначними словами, орієнтуватися в тому, як полісемія і омонімія відображені в загальномовних словниках, визначати омофони, омо­форми, омографи, пізнати, які можливості омонімії як засобу увиразнення мови. Важливо навчитися бачити відмінності у значенні міжмовних омонімів, виявляти помилки при їх використанні, а також аналізувати слова, подібні за звучанням, але різні за зна­ченням, — пароніми, орієнтуватися в довідковій літературі, де вони описані.

Синонімія безпосередньо пов’язана з науковим осмисленням семантичних категорій — лексичного зна­чення слова, полісемії — та стилістичних явищ у мові. Важливо пізнати різні шляхи розвитку синонімії, навчитися визначати у словах-синонімах відтінки значен­ня, стилістичне забарвлення. Бажано ознайомитись з такими понятгями, як перифраза й евфемізм, простежити, яку функцію у тексті такі фігури виконують.

Аналізуючи антоніми, потрібно звертати увагу на те, що не всяке протиставлення є антонімією. Антоніми називають логічно протилежні поняття, які об’єднує спільна, найбільш загальна ознака.

Розгляд питань, пов’язаних з історичним формуванням української лексики, вимагає передусім знання історії народу. Слова, що виникли в різні історичні епохи, неоднакові за походжен­

Лексикологія

ням. Розрізняють корінну українську лексику і запозичену. Першу групу станов­лять слова, які витворив український народ і його предки. Це слова індоєвропейської мовної спільності (мати, сестра, брат, три, море), спільнослов’янського походження (іотець, віл, вікно, мило, сонце), а також специфічно українські (жовтень, мрія, гопак, метелик, намисто, майже, голіруч). Відповідні довідки про поход­ження слів можна знайти в етимологічних словниках. Надзвичайно важливо засвоїти наукове тлумачення термі­на «давньоруська мова», критично підходити до праць, в яких автори на догоду панівній ідеології примітивізували розгляд багатьох питань, зокрема й мовних, пов’язаних з формуванням української нації.

Зі слов’янських мов до складу української ввійшли старослов’янізми, полонізми, а також деякі слова з росій­ської, чеської та інших мов. Аналізуючи запози­чення з інших мов, слід з’ясувати, з яких мов і в зв’язку з чим такі слова проникають в українську мову, приходять з мови-джерела безпосередньо чи за посе­редництвом інших мов, усним чи книжним шляхом. Сту­дент повинен знати основні фонетичні, морфологічні особливості ряду найбільш поширених грецьких, латин­ських, французьких, німецьких, англійських слів. Важли­во зрозуміти, що іншомовні слова, які проникають у нашу лексику, підпорядковуються законам української мови, фонетично і морфологічно освоюються. Однак їх засилля не є ознакою гарного стилю.

Значну групу запозичень становлять інтерна- ц і о н а л і з м и. Тому так важливо з’ясувати, які сфери суспільного життя вони обслуговують, що являють собою з погляду походження, утворення. Менш продуктивний спосіб запозичення — калькування. Це пере­клад слів іншомовного походження засобами рідної мови зі збереженням їх структури і порядку розташування скла­дових частин.

Важливим завданням лексикології є вивчення лексики зп огляду вживання. Йдеться про взаємини літературної мови та діалектів (територіальних і соціальних), про місце, яке займають діалектизми, арготизми, жарго­нізми в національній мові, як їх подають у тлумачних та спеціальних словниках, у яких сферах вони вживаються.

Лексикологія

Під час вивчення спеціальної лексики необхідно засвоїти такі поняття, як термін і професіоналізм, серйозну увагу приділити про­блемі використання спеціальної лексики в різних мовних стилях.

Лексику української мови потрібно уміти розглядати з погляду її сучасності, виділяючи: 1) активну лексику і 2) пасивну. Серед застарілих слів треба навчитися чітко розрізняти історизми і архаїзми, знати головні семантичні групи істориз­мів, спосіб розробки застарілих слів у тлумачному та істо­ричному словниках, звернути увагу на їх функції у мові. Вивчаючи неологізми, слід вчитися практично розрізняти загальномовні та індивідуально-стилістичні неологізми, бачити причини їх виникнення, визначати способи утво­рення.

Важливе теоретичне і практичне значення має пробле­ма стилістичних категорій лексики української літературної мови. Ознайомлюючись зі стилями літературної мови, необхідно враховувати, що літературна мова існує у двох формах — писемній і усній, знати, які слова входять до загальновживаної лексики, а які —до лексики вузького стилістичного при­значення, уміти охарактеризувати різні її групи (с п е- цифічно побутову, суспільно-полі­тичну, науков о-т ермінологічну, виробничо-професійну, адміні­стративно-ділову, емоційно-за- барвлену, поетичну, просторіччя). Обов’язково треба знати, як саме відбивають стилістичну харакгеристику слів у сучасних словниках.

Вправа 1

Поясніть значення слова земля. Використайте тлумачний словник.

1. Дай землі, то й вона тобі дасть. 2. Земля багата — народ багатші. 3. Колос повний до землі гнеться, а пустий вгору дереться. 4. На чиїй землі живеш, того й воду п’єш. 5. Не випускай землі з рук, бо діти проклянуть. 6. Чия земля, того й хліб. 7. Доглядай землю плідну, як матір рідігу. 8. Держись землі, то не впадеш. 9. На чорній землі біла пшениця родить.

Які ви ще знаєте приповідки про землю?

Лексикологія

•о- Вправа 2

Напишіть міні-твір на тему «Слово-симвод земля в українській куль­турі». Використаите закріплені в історії нашої культури вислови: зем,ія свята (багата, годувальниця, всеплодющая мати, шідна, хоч може бути лиха, ледача, я.юва, осквернена); земля може бути легкою, пухом, але може лягати тяжким каменем; вона не лише родить, годує, а й говорить; треба вміти прислухатися до землі й чути її поклик; земля має владу, може когось покарати; землею могли свідчити, могли бити до землі чолом.

Вправа З

Величезне багатство лексики носії української мови сприймають по- різному. Поет із Пряшівщини Я. Павуляк написав вірш, який подаємо нижче. Як ви оцінюєте таку спробу?

Село сувоєм сну сповите, Садок сумирно спочиває, спокою статуї стоять, спроквола стихли солов’ї,

старому стовбурові стиха сюди спроваджую сурміти суглоби стиха скреготять. слова стривожені свої.

Напишіть міні-оповідання, використовуючи слова, що починаються на ту саму літеру.

Довідка: «Словник української мови» найбільшу кількість слів подає під літерами П (близько 20 тис.), З (понад 11 тис.), чимало слів на Н (понад 8 тис.), а також на О, Р, К.

Вправа 4

В яких значеннях уживається російське слово следующииі Якими українськими відповідниками можна перекласти кожне з них? Використайте тритомний «Російсько-український словник».

Вправа 5

У тритомному «Російсько-українському словнику» уважно прочитайте статті отношение, счет, считать. Перекладіть на українську мову: внимате.іьное отношение к матери, бьіть в иашіучших отношениях с товарищами, іто не имеет от ношеним к делу; с читать своим долгом, считать зто нарушением закон а, он считает себя вправе, первьій по счету, каждая мину та на счету, жить на чужой счет, на зтот счет мьі еще поговорим, зто не в счет.

Використовуючи «Словник-довідник з культури української мови», з’ясуйте, які помилки допускають, уживаючи слова біія, відносини, відношення, міра, нервувати, рахувати, сила, стаття, якість, ясний, ящик?

Вправа 6

Запишіть українські відповідники до російського слова переводить. Перекладіть словосполучення: переводшпь разговор на что, перевести деньги по почте, перевести на другой язьік, перевести рисунок, пере­вести время, перевести дух.

Слова для довідок: перевести, передихнути, змарнува­ти, промарнувати, переказати, переробити, звести, перекіасти.

Лексикологія

•* Вправа 7

Уважно прочитайте газетні матеріали на політичні теми та на теми міжнародного життя. Перевірте, чи значення всіх слів зрозумілі вам. Випишіть десять—п’ятнадцять речень, у яких є слова, малозрозумілі чи незрозумілі для вас. Використовуючи «Словник української мови» та «Словник іншомовних слів», поясніть значення цих слів.

У якому значенні вживаються слова альтернатива, авторитарний, конструктивний, дилер, ківері

Як змінили своє значення слова націоналісту націоналістичний?

Вправа 6

У поданих текстах простежте, яким чином автори розкривають значення малозрозумілих і незрозумілих для читача слів.

1. Державний секретар заявив представникам преси, що в ході сесії вдалося домогтися загального взаєморозуміння відносно формули для зняття ембарго, тобто відміни полі­тики економічної блокади країни. 2. Протягом останніх кількох місяців у політичному лексиконі СШЛ найбільш поширеним стало слово «Імпічмент»... Що ж означає це слово? Один з найавторитетніших тлумачних словників англійської мови — словник американського філолога минулого століття Вебстера — так визначає його значен­ня: звинувачення в злочинних чи навмисних діях, пред’я­влене особі, яка займає офіційний державний пост. Відо­мий англійський тлумачний словник «Чемберз твентіс сенчері дікшенері»... дає таке пояснення цього слова: виняткова форма процесу, яку здійснює парламент по звинуваченню мерів і міністрів у здійснених ними великих злочинах або вчинках, які караються судом. Таким чином, імпічмент — це ніби своєрідна і надзвичайна форма во­туму недовір’я, яка передбачає ганебне скинення тієї чи іншої особи з високого поста і можливі наступні у відно­шенні до неї санкції. 3. На цій же виставці представлені голубувато-сірі базальги. Назву каменя запозичено від ефіопського слова «кип’ячений». Він народжений у вулка­нічних викидах, що бурлять і клекотять. 4. Те, що ми називаємо словом «спорт», зрозуміле, очевидно всім. Слово «спорт» увійшло до нашого лексикону з англійської мови, але мало хто знає його походження і первинне зна­чення. У книзі «Життя цезарів» Гая Сетонія Транквілла згадується про виникнення слова, яке нас цікавить. Рим­ський цезар Клавдій (10 років до н. е. — 54-й рік н. е.) вирішив встановити поряд з боями гладіаторів понадпрог- рамові ігри. Він назвав їх «спортула». Цим словом нази­вають кошичок із ласощами, щоб привабити до нового

Лексикологія

виду змагань. Клавдій через герольдів сповістив, що під час ігор публіку запрошують на частування. 5. Л школа, точніше інститут тамади в Грузії існував здавна (гой, хто стоїть на чолі «стола», — так у перекладі звучить це слово), згадується у письмових джерелах V століття (з газ.).

•» Вправа 9

Запишіть словосполучення, добираючи з дужок відповідні за значенням слова.

Валютна сума (поступить, надійде), (хресні, хрещені) батьки, (потратив, витратив) час, (посвятили, освятили) пам’ятник, (прийшов, настав) час, (взято, прийнято) до уваги, (застосовували, приміняли) силу, збори (прийняли постанову, ухвалили), мені (приходилось, доводилось) про це вже чути, (багаточисельні, численні) документи, (знає, розбирається) глибоко, (провідна, ведуча) організація, факти (збігаються, схожі), порушення (чинних, існуючих) законів.

Діло (добре йде, спориться), я про це (дізнався, узнав), (тягнув, зволікав) із вирішенням, енергія (руйнуюча, руйнівна), (поліпшення, покращення) справ, книгу (відкриємо, розгорнемо), лічильник (включено, увімкне­но), закон (вступив у силу, набув чинності), пристрасті (вляглися, вгамувалися), висновки (витікають, виплива­ють), ціна (виросла, зросла) в десять (раз, разів), (вдягати, надягати) прикраси, мені (видається, здається), (цільне, незбиране) молоко.

Запорука (цьому, цього), (шерстяна, вовняна) хустка, (якісна, хороша, добра) організація праці, (кінцевий, остаточний) вибір, це (зайвий раз, ще раз) гіідкресшоє, (довгий, тривалий) час грабували, (дійсна, справжня) не­залежність, (братські, братні) народи, (жильці, мешканці) будинку, (відношення, ставлення) до справи, завідувач (відділом, відділу), випустили (з виду, з уваги), діти (батраків, наймитів), (підписка, передплата) газет.

Вправа 10

З одинадцятитомного «Словника української мови» випишіть п’ять- шість прикладів вживання слів у переносному значенні.

•©> Вправа 11

Складіть словосполучення, в яких слова кінець, кров, лінія, курс уживались би в різних значеннях. Поясніть роль контексту для виявлен­ня лексичного значення слова.

Лексикологія

•о Вправа 12

Поєднуючи прикметник із поданими в дужках іменниками, простежте, яких значень та відтінків набуває слово. Виявіть прямі і переносні значення.

М'який (мох, волосся, хліб, вола, меблі, рука, тони, кольори, голос, кроки, характер, душа, погляд, вирок, іронія, клімат, знак), круглий (місяць, листя, сирота, рік, дужки, відмінник, сума, доба).

Що може бути твердим, м'яким, довгим, рівним, кам’яним, сірим, чистим, легким, білим, червоним, заячим, ведмежим?

Вправа 13

З поетичного твору (вкажіть якого) випишіть десять—п’ятнадцять прикладів переносного значення слова. Поясніть, на основі яких ознак закріплюється переносне значення.

•> Вправа 14

У реченнях, виписаних із художніх текстів, виявіть метафори. Розкрийте їх художньо-естетичну функцію.

І. Бо горе вірить тільки самоті (В. Стус). 2. Ці скромні квітки (сині проліски] сміялись йому маленькими прапор­цями великого життя (В. Підмог.). 3. Тішуся сясвом сонця, темними тінями лісу, ніжним дотиком повітря, міцною відпори істю грунту, тишею рослинного царства, різкими криками птахів. Зливаюся єством з сим безмежним житіям, розпростираюся в безмежні простори, п’ю сонце й вогкість, врізуюся невидним корінням глибоко в лоно матері-землі і з її глибин тягнуся в світяну далечінь, щоб зв’язати в один міцний вузол сю сиру, повну родючої сили масу з сонцем, повітрям, безкраїми хмарами, з джерелом світу, життя, огпя і руху (М. Груш.). 4. Міх хмар із зорями, мов з житом, бере на плечі ніч і йде. 5. Ось бубон ранку — кругле сонце до маршу будить вояків. 6. Вітри на кленах грають, вітри — світанку сурмачі. 7. Сонна тиша, лиш перо дзвінке й крилате по папері, мов стріла, дзиігчить (/>.-/. А/іт.).

•> Вправа 15

У текстах, підібраних із наукових праць І. Франка, виявіть політичні метафори. Поясніть їх значення та особливості вживання.

1. Народ єсть тая родима скала, на око холодна і пасивна. Але во впутрі її дрімають іскри великого огню. Треба доброї сталі, треба смілої і совісної праці, щоб з того каменю викресати іскру. Такою сталлю повинна бути інтелігенція. 2. Політика — це гра сил, що в ній мало

Лексикологія

місця для сентиментальних почуттів і прагнень. 3. А між тим анархія, котрої поборення диктатор поставив зада­чею, якраз під його владою розрослась і пожерла всі здорові зароди і ширші задуми революції. 4. Сварки, що досі клекотіли усно, переллялися на сторінки газет; полилися з усіх боків потоки брудота — підозрінь, демас­кувань, лайок, оборон та протестів —одна з найпоганших калюж, які зазнав XIX вік. Та се була лише частина того бруду, в якім купалася тодіпшя польська еміграція; го­ловні його хвилі булькотіли на сеймиках, що звалися секційними засіданнями. 5. Урядники були, так сказати, цісарські очі, вуха й руки, і вся держава була по закону цісарська власність. 6. Холодна тверезість осуду, строга об'єктивність... тут послужили дуже добре при змалюванні млявої перехідної доби, де не було визначних індивідуаль­ностей, де серед сутінків завмирало струпішіле старе, а свіже та блискуче нове ще не здужало сформуватися. 7. Треба нам твердо тямити, що політика рахування на яку-небудь чужу, случайну поміч не єсть політикою розумних людей, але десгіератів, котрі, тонучи, хапаються за трісочку, хоч знають, що трісочка не здужає їх вряту­вати. 8. Вони |політичні верховоди] можуть зрубати най­краще дерево, закаламутити найчистішу воду, але не мо­жуть наказати рости й найменшій травці. 9. Конститу­ція — це тільки ґрунт, гірше або краще оброблений, який сам, без пильної праці й боротьби, не дасть хліба. 10. В ній [революції 1848 р.| не лише сходило те, що посіяно в попередніх часах важкого гніту, але й сіяно з гарячковим поспіхом багато таких зерен, що мали посходити аж геть пізніше. В Австрії, що до марта 1848 р. дрімала, мов замерзлий ставок, під корою бюрократичного германізму нараз розбурхалися хвилі національних і соціальних супе­речностей. 11. Цісар не обчшцував уже паніцизняне дере­во з хробаків та гусільниць, не відтинав сухі гілки та погані парості, а прикладав сокиру до самого кореня.

12. Та думки його [Драгоманова] мають то до себе, що раз пустивши коріння, не гинуть, а ростуть і корепягься чимраз далі; вони, мов той квас, котрого кришка, вкинена до тіста, будить в нім внутрішню працю, котра поти йде, поки все тісто не прокисне.

Вправа 16

Підготуйте повідомлення на тему «Спостереження над використанням

слів у переносному значенні». Дайте приклади вживання метафори,

метонімії, синекдохи.

Лексикологія

•* Вправа 17

У тексті відзначте слова, ужиті в переносному значенні. Обґрунтуйте доцільність використання таких слів у тексті. Користуючись тлумачним словником, розкрийте їх пряме і переносне значення.

Василь Симоненко

Серед літераторів трапляються такі, без яких їхня доба могла й спокійно обійтись, нічого істотного не втратив­ши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи, — її кровообіг проходить крізь них. Є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаєм, і тих ландшафтів, що нас чару­ють, і помислів, що ними живем. Симоненко такого типу поет. По таких читач вивіряє свої емоції, свої заповітні думи.

Полтавець родом, він закінчив свій короткий життєвий шлях у Черкасах, в Шевченковім краю. 8 січня 1935-го — 14 грудня 1963-го... Ці дати обрамляють його життя. І не тільки біографічно пов’язаний він з самою серцевиною української землі: для співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна. І він за прикладом найкращих наших поетів синівською відданістю їй віддячив, напруженим, чесним горінням душі.

Не випадково шевченківські інтонації, мотиви народ­ної пісні гак часто озиваються, відлунюють у поезіях Василя Симоненка. Непідробна глибока народність орга­нічно притаманна його творчості, його поглядам на світ і на життя, на своє покликання в ньому. Перед нами мо­лода людина, яка до важливих істин здобувалась сама, жила своїм розумом, непозиченими уявленнями, перед нами образ людини, для якої етичною нормою стала сувора, майже аскетична вимогливість до себе, прагнення самовдосконалюватись, готовність взяти будь-який труд на себе ради щастя народу, Батьківщини, людства.

Не якимись формальними новаціями вразив він нас, не умільським мереживом слів, а тією внутрішньою кра­сою, істинністю почуття, інтелектуальною наповненістю, щирим, юнацьким поривом, що властиві його найкращим поезіям.

Кораблі! Шикуйтесь до походу!

Мрійництво! Жаго моя! Живи!

Лексикологія

В океані рідного народу Відкривай духовні острови!

Лицарськість, безперечно, притаманна була його вдачі, його безкомпромісній вольовитій натурі. Обдарованість його була щедра, яскрава, однак почуттями, безоглядною відданістю народові гіоет не був винятком, він висловив характерне для багатьох, спраглими вустами виспівав він юність свого покоління, став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників, і в цьому особлива сила і зваба його поезій (О. Гонч.).

Вправа 18

Випишіть слова, вжиті в переносному значенні. Визначте, до яких

частин мови належать виписані слова. Яку функцію вони виконують у

тексті?

Розмова з лісом

Другий день уже йшли ми лісами — я і пес. Вчора я ще потрохи стріляв, але за сьогодні не вистрілив ані разу. Пес переконався нарешті, що я не буду стріляти, і при кожній новій оказії вже тільки злегка оглядався на мене й ішов далі, силкуючись удавати, що він також не зважає на дичину.

На нічлігу я востаннє бачив людей. За сьогоднішній день не показався ніхто навіть поблизу. І я тішився, що людське лице, людське слово, людський звук не пере­биває моєї тихої розмови з лісом, що ніхто третій не стає між мною і життям. Воно розмовляє зі мною тихим шумом лісу, мурмотінням потоку, криком птахів, подає знаки світлотінями хмар, ледве помітними рухами трави й гілляк. Все се, не приглушене, не перебите крикливим голосом чоловіка, промовляє так виразно, так незвичайно вимовно усій моїй істоті.

Іду й прислухуюся тихому шамотінню дерев, їх верхів, не видних мені знизу з-за гілляк. їх похитує там угорі вітрець, непомітний туг в долині, тихим шумом наповнює ліс. Але від часу до часу, ніби рука пересувається по струнах, — пролітає удар вітру, видобуваючи сильніші звуки, які зливаються в енергійну фугу. Вона звучить іще хвилю йому вслід, поки не розпадеться знову на окреміш­ій мелодії, які веде кожне дерево зокрема, і місце розбуд­женого рокочу заступить знову цей монотонний, тихомир­ний шум.

Лексикологія

Сонячне проміння врізується в прогалини незвичайно ясними, яскравими ударами, від яких запалюється лиску­чим блиском усе, що стрічає воно на дорозі, — зелена хвоя ялиць, сіра кора гілляк, червона стара хвоя на землі, а краплі роси й зерна піску світять посеред того сяйва самоцвітів — горять, згорають і гаснуть, поки я проходжу коло них.

Мені незвичайно радісно, і я спочатку виявляв цю радість;іуже галасливо. Кричав і прислухався до свого голосу. Стукав гіллякою по сухих стовбурах, відповідаючи старому дятлові на його солідний, діловий стук.

Але перший хміль цього стану минув. Я йду мовчки, солідно, не окликаючи навіть пса. Я тихий і стриманий, як саме оце життя, що оточує мене. І тільки радість, тиха бе гмсжна радість заповнює усе моє єство.

Тішуся сясвом сонця, темними тінями лісу, ніжним дотиком повітря, міцною відпорністю ґрунту, тишею рослинного царства, різкими криками птахів. Зливаюся сством з сим безмежним життям, розпростираюся в без­межні простори, п’ю сонце й вогкість, врізуюся невидним корінням глибоко в лоно матері-землі і з її глибин тягнуся в світяну далечінь, щоб зв’язати в один міцний вузол сю сиру, повну родючої сили масу з сонцем, повітрям, бе жраїми хмарами, з джерелом світу, життя, огня і руху (М. Груш.).

Вправа 19

Якими частинами мови можуть бути наведені слова? Введіть їх у речення чи словосполучення. Визначте тип омонімії.

Край, дати, став, долі, ключ, п’яти, три, звір, війни, поза, пила, насип, сталі, ніж, грози, коли, справа, бурі, вартою, гори, світла, літа, коти, цілі.

•ф Вправа 20

Як відображені в тлумачному словнику омонімія і полісемія? Поясніть різницю між ними. Зі «Словника української мови» випишіть п’ять- шість слів-омонімів.

•о Вправа 21

Із сатиричного журналу випишіть лексичні омоніми, омофони, омо­форми, омографи, багатозначні слова, які використані з метою іронії, сарказму, для створення каламбурів.

Вправа 22

Слово міна «Словник української мови» подає в шести словникових статтях. Чому? Випишіть зі словника значення іменників.

Лексикологія

•* Вправа 23

Користуючись «Українсько-російським словником», поясніть значення наведених слів, що помилково можуть сприйматися як однакові за значенням. Як називаються такі слова? Наведіть подібні приклади.

Укр. свита — рос. свита; чинний — чинньїй; баня — баня; любий — любой; жалувати — пожаловать, слабий — слабьій; врсшіивий — уродливьій, вклонитися — укло­ниться, дитина — детина, дурно — дурно, калитка — калитка, лишитися — лишиться, наказати — наказать, питати — ньггать, помішати — помешать, рожа — рожа, стирати — стирать, орати — орать, мешкати — мешкать, місто — месго.

•о- Вправа 24

Користуючись «Словником паронімів української мови», поясніть зна­чення наведених слів. Поєднайте їх з поданими словами, утворюючи, де потрібно, відповідну форму.

а) Абонемент//абонент... міжбібліотечний,... між­міський, виклик..., скринька..., продаж..., постійний..., обов’язки...;

б) адресат//адресант прізвище...,...постійний,... кон­кретний, місце проживання..., доходити до..., вручати...;

в) діалектний//діалектичний//діалектологічний... взаємо­зв’язок,... метод,... нарада,... словник,... експедиція,... спостереження,... лексика,... словотвір,... процес,... залежність,... територія,... інститут,... джерела,... зако­номірність,... мислення,... програма;

г) етика//естетика... судова,... лікарська,... оформ­лення,... еволюційна,... дипломатичних відносин, за­кон...;

ґ) культурний//культурологічний... середовище,... жур­нал,... освіта,... завдання,... концепції,... людина;

д) завдання//задача... конструктивне,... чергове,... з математики,... режисера,... секретне,... різнотипні;

е) музичний//музикальний... родина,... народ,... пальці, редакція,... освіта,... керівник,... голос,... мова,...

училище,... школа;

є) пам'ятка//пам'ятник... гранітні, товариство..._у спо­рудити..., вивчати..., охороняти...;

ж) державний//державницький... муж,... гідність,. змагання,... бюджет,... кошти.

Вправа 25

Поясніть значення близькозвучних слів. Складіть з ними речення чи словосполучення.

Лексикологія

Фронтовий — фронтальний — фронтонний; функ­ціональний — функціонуючий; програмний — програ­мовий — програмований; класний — класовий — кла­сичний; фамільний — фамільярний; соціальний — соціалістичний; тріумфуючий — тріумфальний; телевізій­ний — телевізорний; формувати — формулювати; куль­турний — ку;п>турницький — культурологічний; печать — печатка.

Вправа 26

Визначте, до якої частини мови можуть належати подані слова. Оха­рактеризуйте їх граматичну форму, розкрийте лексичне значення.

Поле-поле, коли-коли, друга-друга, раді-раді, парі- иарі, сталі-сталі, долі-долі, цілі-цілі, дні-дні, бурі-бурі, буду-буду, їм-їм, карі-карі, перли-перли, хижі-хижі, видру-видру, звір-звір, кризі-кризі, лік-лік, біс-біс, рік- рік, ясна-ясна, зір-зір, краю-краю, милі-милі, рота-рота.

•» Вправа 27

Прочитайте поезії-двовірші Богдана Кравцева, які автор назвав тав- торимами. Як називаються мовні засоби, які використовує поет? У дужках подається назва двовірша.

1. Було колись, ще давньою добою, Що лицарі за правду йшли до бою (Бувальщина). 2. На зло і негідь примикав повіки, Негідником лишаючись повіки (Фари­сей). 3. Чинив бешкет, налившися вина — І потім клявся: не моя вина (Святенник). 4. Найгірше, ставши на най­вищій грані, Вчувати знов мелодії вже грані (Натхнення). 5. В полуднє лежневі світило сонце — І він не знав, чи справді це, чи сон це (Пробудження). 6. Осяяла його ідея світла: літати, наче нетля, вколо світла (Відкриття). 7. Залізла жаба у песячу буду І репетує: собакою буду (Претензії). 8. Хвалився, у довги загрузнувши по шию: Із парчі й золота жупан собі пошию (Оптиміст). 9. На­стирливо теребив вірші і пісні, Такі ж, як він, стерильні і пісні (Графоман). 10. Рубала криком, словом злющим крила, Аж у сердеги підрубала крила (Ксантіппа). 11. Не китицю, кулак під ніс 3 похмілля милій він підніс (Роз­ставання). 12. Неславив ближніх — і, забувши втому, був наполегливий в тому (Наклепник). 13. Возводив мури, грати й огорожі, Щоб лиш для нього квігли його рожі (Егоїзм). 14. Казати в тузі звик: Не хліб, а серце краю! — До розкоші звикавши у чужому краю (Емігрант). 15. Зби­рався в далеку він дорогу — й доплентався з хати лиш до

Лексикологія

роїу (Неміч). 16. З села до міста хтіли прокладати міст, І вийшли з сіл, та не дійшли до міст (Півдороги). 17. Ще за життя над ним шакали хижі вили, Тягли його чорти, зашпигнувши на вили (Пекло). 18. Під ближніми весь час глибокі ями гріб, Поки не викопав собі самому гріб (Ре­зультат). 19. За владу над людьми змагався він запекло, сильніш за жертви всі, за людський жах, за пекло (Тиран). 20. Не тільки Ной, із люті й Хам синів За хамські вчинки, за поглуми синів (Хамове насліддя). 21. Запитую тебе, тремка далека зоре, Хто поле слів моїх під рунь озиму зоре (До музи).

•> Вправа 28

Складіть двовірші, римуючи слова і де я — ідея, за мету — замету, з міни — зміни, з води — зводи, в тих — втих, до волі — доволі, з ради — зради, на Русі — в русі, в тому — втому, з Риму — зриму, з віт — звіт, не суть — несуть.

•е Вправа 29

У реченнях виявіть повтори близьких звукових комплексів. Як їх кваліфікувати?

1. Усесвіт твій німує і німіє {В. Стус). 2. Мучено. Мічено. В дуліу нас мічено. 3. І фермери посадять помідо­ри на шуканій ошуканій землі. 4. Любіть травинку і тваринку. 5. Диви, дива! — дивується трава. 6. Час пролітає з реактивним свистом, жонглює будень святістю і свинством. 7. Моє життя потрощене мов жито і так нам вільно, так повільно. 8. Сам Орфей не був корифей. 9. А хай їй грець, тій Греції. 10. Загартований, загратований, прикиданий землею. 11. Те, що принижує, — пронизує. Душа образ не забува. 12. Не треба все валити на Прок- руста, коли не маєш дару Златоуста (з творів Л. Кост.).

13. Цей пихатий жаб, ропух, розпух (Ю. Тарн.). 14. Порода наша мудра від природи (В. Сим.). 15. Чорний біль Чор­нобиль (В. Вовк). 16. Співати будем, пута забудем, славу здобудем (Б. Рубчак).

Як розуміти вислови «паронімічна атракція», «подолання звукової нейтральності тексту», «консонантна паронімія»?

•о Вправа ЗО

Зі «Словника-довідника з культури української мови» випишіть по два- три приклади розробки слів-паронімів та слів-синонімів.

Вправа 31

Поясніть відтінки у значенні слів-синонімів панорама, обрій, видноколо, виднокруг.

Лексикологія

•о* Вправа 32

Використовуючи тритомний «Російсько-український словник»:

запишіть українські слова-синоніми, які є відповідниками до російського вислову по всем правилам;

перекладіть на українську мову російські вислови бурное море, бурная радость, бурньїе аплодисменти. Випишіть до них синоніми;

запишіть українські слова-синоніми, які є відповідниками до російського прислівника кругом. Які із слів-синонімів уживаються рідше? Які з них діалектні? Як це позначено у словнику?;

запишіть українські слова-синоніми, за допомогою яких можна перекласти російське слово вьюга. Які із слів-синонімів уживаються рідше? Як це позначено у словнику?

•о- Вправа 33

Використовуючи «Словник-довідник з культури української мови»: поясніть значення слів квиток і білет;

випишіть словосполучення із словами дружний і дружній. Поясніть їх значення і особливості вживання;

поясніть, які відтінки у значенні слів та висловів батько — тато — отець; олива — оліфа — олія; поширювати — розповсюджувати, яка година — котра година.

•о- Вправа 34

Є різні назви закладів харчування, серед них: кафе, бар, кав^уярня, кафе-бар, гриль-бар, фест-фуд, міні-бар, бістро. Які назви ви ще знаєте? Як розцінюєте їх появу?

•о- Вправа 35

Якими дієсловами-синонімами можна перепрошувати когось, просити пробачення? Які синонімічні вислови вживають, коли вітаються, проща­ються? Поясніть значення кожного з них, беручи до уваги особливості жанрового і стилістичного характеру.

Які мовні формули вживають журналісти, вітаючись чи прощаючись з телеглядачами чи радіослухачами? Яка програма вам подобається? А які формули ви вживали б?

Чи нормативним є вислів вибачаюсь?

•©> Вправа 36

У мікротекстах, виписаних із творів Григора Тютюнника, підкресліть синоніми. У які гнізда можна їх об’єднати? Перевірте, які слова словники не фіксують.

1. Я прожогом кидаюся в садок, нагрібаю п’ятірнями сякого-такого труску і розкладаю вогонь. 2. Я цілими днями никаю там [на річці] і знаю кожну шпарочку. 3. А після дзвінка [учитель], гримаючи залізними замками на протезі, пошкандибав додому. 4. [Хлопчик Микола] пова­гом натяг на голову шапку, став у чоботи і пошкрьобав у сіни. 5. Бери, сержант Курпела, сімдесят тягачів, сам во главу колони і паняй в тундру за лісом. 6. Складає Данило

Лексикологія

у лаіпух своє добро, замикає сторожку, руїнницю в руки і гайда. 7. |листоноша] чимчикує в село. 8. Старі сунули помалу, спираючись па ціпки. 9. Устам цибав широко, розбризкуючи великими чобітьми руді калюжки. 10. Отак помацки прошкуючи, натраплю на загороду і дядькову їгорову сторожку. 12. Олесь нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько і, вирішивши, що тепер сосна не впаде, погицав через намети до школи.

1. Там [у верболозах] він блукав до самого вечора.

2. Біля школи грюкнули двері. Діти товпами посунули по домівках. 3. |Дід Данило] встав рано, покликав Кузьку, і вони почимчикували до річки. 4. Заклавши руку за спину, Андрій Волох швендяв по хаті — од столу до дверей і назад. 5. Антін знову зашмарував по хаті, розмірковуючи про складні господарські справи. 6. [Мотря, Василькова мати| рипала з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє листя, човпла до хвіртки. 7. Потім по долівці зачовгали босі материні ноги. 8. Одягнеться, оббере на собі кожну пушинку і чебряє до контори. 9. | Мотря] ще дівчатком забилася у двадцяті роки в Чернечу Слободу з Катерино­слава, коли там неврожай був. 10. Слідом за ним [їжаком], поклавши вудочки на плече, дотупцяв і Арсен.

•е> Вправа 37

Доповніть синонімічний ряд. Розкрийте відтінки у значеннях слів- синонімів. Використайте синонімічні словники.

Белькотів, бубонів, буркнув, бурмотів, варнякав, воркує, гмикнув, гомонів, джеркотів, затараторив, мимрив, мовив, рече.

Вправа 38

З релігійних текстів (Святого Письма, молитов, колядок) та з текстів художньої літератури випишіть перифрази до біблійних назв Бог, Ісус Христос, Мати Божа.

Вправа 39

Перекладіть з російської мови на українську уривок із виступу акад. О. Богомолова. Визначте, яку роль у ньому виконують евфемізми.

Для обозначений реально существующих явлений не нужно, по-моему, каждьій раз искать подходящий звфе- мизм, а то вместо забастовок у нас появляются «трудовьіе конфликтьі», вместо инфляции и развала внутреннего рьінка — его «разбалансированность», вместо частной собственности — «собственность граждан» или «собст- венность трудового хозяйства» (з газ.).

Лексикологія

•* Вправа 40

З газет (вкажіть яких) випишіть вісім—десять речень, у яких ужито перифрази. Поясніть їх значення та художньо-естетичну функцію.

•о Вправа 41

Подаємо українські вислови на позначення поняття «вмирати». Як їх кваліфікувати?

Відійти від нас, піти в інший світ, піти в останню путь, навіки заснути, покинув нас.

Доповніть ряд.

Вправа 42

Перепишіть речення і підкресліть антоніми. Охарактеризуйте їх. Визначте словникові і текстуальні антоніми.

Слово — найтонше доторкання до серця, — воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово має радість, неро­зумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породи­ти віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати силу душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину (В. Сухомл.). 2. Новий і давній вік у час один сплелись, Софокла мудрого старий і юний хори (М. Рил.).

3. І в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалось — рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні береже. 4. І кожний фініш — це, по суті, старт. 5. Я в мантіях дощу, прозора, як скляна, приходжу до живих і згадую про мертвих (Л. Кост.).

Вправа 43

Із збірника українських прислів’їв та приказок випишіть десять речень, у яких використано антоніми. Розкрийте їх функцію,

Вправа 44

Запишіть назви публіцистичних і художніх творів, поетичних збірок, кінофільмів: а) побудованих на антонімії; б) у яких влучно використано оксиморон.

Вправа 45

Прочитайте уривки з творів Г. Сковороди. Яку функцію виконують у них антоніми? Випишіть їх.

1. Змій, що тримає в роті свій хвіст, одкриває, що безмежний Початок і безначальний Кінець, починаючи

Лексикологія

кінчає і кінчаючи починає. 2. Брехливий, але й правди­вий. Безумний, але й мудрий. Злий, але він саме і благий.

3. Бог є у плоті людській. Є справді він у плоті видимій нашій, нематеріальний у матеріальній, вічний у тлінній, єдин у кождому з нас і цілий в усякому. 4. Непотрібне з часом псується в серці і гине, а нове росте. Сіється загниле, встає запашисте; сіється жорстке, встає ніжне; сіється гірке, встає солодке; сіється стихійне, встає Боже; сіється нерозумне і сліпе, воскресає премудре і провидче

Тексти зі Святого Письма порівняйте з поданими вище.

1. Правдиво, правдиво кажу вам: якщо пшеничне зерно, впавши на землю, не помре, то залишиться само, а як помре, то принесе багато плоду 2. [при воскресінні мертвих) сіється у тлінні, возстас в нетлінні; сіється в пригнобленні, возстає у славі; сіється у немочі, возстає у силі; сіється тіло душевне, возстає тіло духовне.

Зі Святого Письма випишіть п’ять-шість речень, у яких вжито

антоніми.

Вправа 46

У поезії М. Вороного використані мовні засоби, пов’язані з антонімією.

Виявіть їх. Охарактеризуйте.

8ЕЇЧТЕІЧТІА

І сміх і плач — з одного джерела.

Вони бринять в однім акорді

З глибин таємності Добра і Зла,

Де бережуть їх душі горді.

І сміх і плач — се рідні два брати,

Коли від болю серце рветься.

Будь гордим же, не зраджуй серця ти,

Як плаче сміх, як плач сміється.

Вправа 47

Охарактеризуйте виділені вислови.

1. Гукала тиша рупором печальним (Л. Кост.). 2. Хіба не кричав ти німо, що солодко стебла в’януть від запаху матіоли (Л. Слюсак). 3. Смутком тоді щасливим повниться серце людини (М. Рил.). 4. Вже з самого ранку я прокли­наю, лютую і німим криком кричу до себе. 5. Маланка вся скипала лихою радістю і жбурляла йому в лице всю отруту (М. Коц.).

Лексикологія

•* Вправа 48

У текстах, виписаних із газет, допущені відхилення від норм у вживанні слів. Визначте: а) слова, ненормативні для сучасної української літературної мови; б) слова, використані у невластивому для них зна­ченні; в) спільнокореневі слова, вживання яких нічим не вмотивоване; г) неправильно сполучувані слова.

1. Широкого поширення дістала заочна форма навчан­ня. 2. Прогулом рахується неявка на роботу. 3. Дякуємо за чуйне відношення до самотніх людей. 4. Не раз чуємо звинувачення в адрес нашої молоді. 5. Ця провідна думка була сконцентрована в лекції-діалозі, яку зробив кандидат філософських наук. 6. Гості познайомились з підприєм­ством. 7. Це кидається в вічі кожному. 8. Він співставляв різні випадки. 9. У клубі світилося, висвітлюючи на подвір’ї групки молоді. 10. Із-за запізнення весни збіглися строки багатьох польових робіт. 11. Тільки спільними зусиллями медпрацівників і населення можна попередити серцево- судинні захворювання. 12. Це не вартує нашої уваги.

•» Вправа 49

Вивчіть напам’ять фрагмент із поеми «Марія» Т. Шевченка. Виявіть старослов’янізми, поясніть їх значення.

Все упованіє моє Щоб хрест-кайдани донесли

На Тебе, мій пресвітлий раю, До самого, самого краю.

На милосердіє Твоє, Достойно пітая! благаю!

Все упованіє моє Царице неба і землі!

На Тебе, Мати, возлагаю. Вонми їх стону і пошли

Святая сило всіх святих, Благий конець, о Всеблагая!

Пренепорочная, Благая! А я, незлобний, воспою,

Молюся, плачу і ридаю: Як процвітуть убогі села,

Воззри, Пречистая, на їх, Псалмом і тихим, і веселим

Отих окрадених, сліпих Святую доленьку Твою.

І Іевольників. Подай їм силу А нині плач, і скорб, і сльози Твойого мученика Сина, Душі убогої — убогій

Остатню лепту подаю.

Випишіть синоніми (перифрази).

Зверніть увагу на вживання великої літери в словах.

Вправа 50

Складіть словничок іншомовних слів, які можна використати в матеріалах на теми «Міжнародне становище України», «Економічне життя мого регіону», «У музеї українського мистецтва», «Метро», «У друкарні», «Прем’єра».

Вправа 51

Доберіть тексти, в яких вживаються інтернаціоналізми (десять— п’ятнадцять прикладів). Використовуючи словники, поясніть їх значен­ня, вкажіть на походження.

Лексикологія

Із газет випишіть десять—п’ятнадцять слів (у словосполученнях) іншомовного походження, значення яких незрозуміле чи малозрозуміле для вас. Використовуючи словники, поясніть їх.

Доберіть слова, що з’явилися порівняно недавно, з компонентом теле-у радіо-, супер-, шоу, бізнес.

Вправа 52

До наведених слів доберіть іншомовні відповідники, подані в дужках.

Промисловість, продажність, обмін, рішення, всесвіт, відсоток, краєвид, кіннота, лаштунки, льотчик, водій, во­ротар, кріпость, уподібнення, півники, чиряк, сухота, обрій, кількісний, окислення, показовий, недокрів’я, описовий, розумовий (космос, бартер, ландшафт, пілот, ірис, аси­міляція, резолюція, фортеця, голкіпер, шофер, оксидація, анемія, процент, індустрія, кавалерія, фурункул, кванти­тативний, експоненціальний, куліси, туберкульоз, дескрип­тивний, інтелектуальний, горизонт, корупція).

•ь Вправа 53

Наведіть приклади слів-англіцизмів у сучасній українській мові. Яке ваше ставлення до них?

•ь Вправа 54

Зробіть коротке повідомлення на тему «Використання слів іншомовного походження в пресі». Проаналізуйте дві газетні статті (на теми між­народного життя, економіки, мистецтва), даючи відповіді на запитання: 1) які групи слів іншомовного походження вжито в аналізованих мате­ріалах, 2) з яких мов запозичені ці слова, 3) чи зрозуміле Тх значення, 4) який відсоток іншомовних слів містить проаналізований текст.

Вправа 55

Вкажіть, яке місце на шпальтах газет займають екзотизми й вар­варизми. Проілюструйте вирізками з газет.

•о Вправа 56

Поясніть, яку функцію в поданому уривку виконують виділені слова. Як контекст допомагає розкрити Тх значення.

На четвертий день Сулеймана оточували улеми, його колишні вчителі, наставники його синів... Танцювали кечеки — хлопчики в жіночому вбранні. Блазні веселили люд. Меддахи розповідали смішні історії. Карагйозники показували свої вистави про пригоди витівника Кара- Гйоза... Борці —пехлевани показували свою силу. Маме­люки влаштовували кінні ігрища. Увечері засяяли вогнями півтисячі стамбульських джамій (Я. Загр.).

•о Вправа 57

Зробіть повідомлення про лексичні особливості а) реклами в пресі; б) реклами на радіо.

Лексикологія

•» Вправа 58

Ознайомтесь із працею (посібником, монографією на вибір) про українське ділове мовлення, випишіть два-три зразки ділових паперів.

Випишіть з газети оголошення як зразок ділового мовлення; оха­рактеризуйте лексику, властиву цьому стилю.

Виявіть помилки в оголошеннях, що розклеєні по вашому місту.

Вправа 59

Підберіть тексти, в яких є науково-технічні терміни (вісім—десять прикладів). Використовуючи словники, поясніть їх значення, походжен­ня та функції.

•с> Вправа 60

Охарактеризуйте виділені слова. Поясніть їх значення і стилістичну функцію у творі. Перевірте, чи зафіксовані вони в словниках.

1. Але найдужче впомку мені зимові вечори. 2. А живи собі смирно та вштиво. 3. Чого це ви схарапудилися?

4. — То чий же ти будеш? — Нічий. Всіхній. 5. Пхаюся до вогнища, простягаю до нього збуряковілі руки. 6. Ми того гада полосатого в тюрму упечемо! 7. Крізь нього [сніг] сям і там видніються силуети хат, машин, підвід (Гр. Тют.).

1. Група готує на радість фанів новий альбом. 2. Адже це хіт турецького Майкла Джексона Таркана. 3. Потім на них [викрадених лімузинах] шикували «круті» чернівецькі хлопці. 4. Забамбуленого, очманілого від безгрошів’я люду.

5. Споглядати їхні ситі фізії. 6. Клієнт віддає мені «бакси», а я йому «ляльку» замість грошей. 7. Я волію, аби мою роботу оцінювали профі. 8. Той, хто стверджує протилеж­не, блейфує. 9. Як це не дивно, «кидали» мають свої закони і навіть моральні принципи. 10. Реальний проект бюджету, запропонований Кабінетом Міністрів, неоліваки відкинули. 11. Відбудуться лекції з древньо індійської філософії, а також роздача халави [індійські солодощі] на халяву (з газ.).

•ь Вправа 61

Зі «Словника української мови» (т. З, с. 7—19) випишіть десять діалектизмів. Дайте їм характеристику, вкажіть на значення, функції у мові. Наведіть інші приклади.

Вправа 62

Вкажіть, які різновиди діалектизмів (лексичні, фонетичні, словотвірні) можна виділити серед поданих українських назв картоплі.

Бульба, бараболя, буля, бульмани, мандибурка, крумп- лі, ріпа, біб, картохлі, карчохі, картофель, картошка.

Лексикологія

Які діалектні назви на позначення продуктів харчування вживають у вашій місцевості?

Підготуйте повідомлення на тему: «Спостереження над використан­ням діалектизмів у мові ЗМІ».

Вправа 63

Проаналізуйте функції жаргонізмів в уривку з твору «Хлопська комісія»

1. Франка.

Е, що то ви, молоді яндруси, говорите!.. По місту тротуарами ходять та ходаки з долин висмикують — велика штука! А зловлять хатраки, то також що? Заведуть на дідівню, кобзнуть там чи й не кобзнуть, та й по всій історії... Ремесла ніякого не вмію, ні поля, ні ролі не маю, до роботи ніхто мене не прийме, тілько одно й лишаєсь, що бухацька кумпанія.

Слова для довідок: хлопець, злодій; красти з кишень; витягати портмоне; поліціянти; поліція; вдарити; злодійський.

Вправа 64

В уривку з твору «Лель і Полель» І. Франка виявіть слова стилістично марковані. Охарактеризуйте їх.

— Владку! Начку! де вас дідько носить? — Лізуть собі, як той лелюм-полелюм. — Поросюки! Сказали, що прийдуть сюди о першій, а вже скоро другу будуть бити! — Дати їм у карк по разові, хай вчаться дотримувати слова!

— Попсувати їм фронт! — Закобзити попід щаблі! — Заїхати обом межи липки, щоб їм войтик закапував! Такі вигуки й делікатні пропозиції чулися посеред великої галасливої юрби вуличних дітей.

Слова для довідок: битимуть іншу людину; дати їм по пиці; поштурхати попід ребра; ударити їх межи очі, щоб їм аж місяць засвітив.

Вправа 65

Запишіть десять речень з молодіжного жаргону.

Вправа 66

Із одинадцятитомного «Словника української мови» випишіть по п’ять слів із позначкою істзаст. З’ясуйте значення виписаних слів. На основі ілюстрацій, що подані в словникових статтях, укажіть на особливості функціонування таких слів.

З історичного словника української мови випишіть десять слів- архаїзмів. Поясніть їх значення.

Вправа 67

У текстах з творів П. Тичини та Остапа Вишні визначте авторські неологізми. Вкажіть на їх функцію та спосіб утворення.

Лексикологія

1. Ти узорами узорсь, до глибші переирозорсь. 2. Ра­дійте, гори, в синій піднебесності. Радійте, ріки й давнії ліси. Такої ж не було ще. в нас чудесносності — воістину казкової краси. 3. Згадавсь чомусь Іван Франко і вічно- думна Леся Українка. 4. Всі про них читають, всі про них знають, і всі чекають, хто ж кого перехазяйнує: чи Федір Іванови¹! Дубковецький Макара Онисимовича Посміт- ного «перефедорить», чи Макар Онисимович Федора Івановича «перемакарить». 5. От ви знайдете, у кого з наших колгоспників більше трудоночей, трудопразників, трудобазарів і взагалі трудопрогулів, ніж трудоднів. 6. Га­гара думає, що ви пудритесь чи взагалі туалетитесь.

Вправа 68

Випишіть антоніми — лексичні і контекстуальні. З’ясуйте, як у різних словниках, енциклопедіях пояснюють слова націоналіст, націоналізм, націоналістичний. Прокоментуйте вислів «український буржуазний націоналізм», який широко використовувала тоталітарна система.

Націоналізм і шовінізм

Націоналізм — це філософія виживання і буття нації, тоді як шовінізм — це філософія поневолення і гноблен­ня інших націй. В основі націоналізму — національна ідея, в основі шовінізму — великодержавно-імперський інтерес. Націоналізм починається з любові до свого, шовінізм —із ненависті до чужого. Мета націоналізму — свобода своєї нації, мета шовінізму —поневолення іншої. Націоналізм трактує інтернаціоналізм як міжнаціональні взаємини на засадах рівності націй, шовінізм перетворює інтернаціоналізм у засіб денаціоналізації народів і підпорядкування їх Імперській чи великодержавницькій ідеї. Для націоналістів національні ознаки інших, їхні святині, символи, традиції тощо —об’єкт поваги й поша­нування; для шовініста — це те, що необхідно негайно знищити, викорінити і замінити своїм. Націоналізм обла­городжує членів своєї нації, шовінізм веде свій народ до морального звиродніння. Націоналізм народжує подвиж­ників, -мучеників і героїв; шовінізм — убивць, грабіжни­ків, яничарів, холуїв. Опора націоналізму — найбільш свідомі, чесні і порядні люди; опора шовінізму —людська підлота. Націоналіст завжди бореться, щоби відстояти своє; шовініст, щоб загарбати чуже. Націоналізм зацікав­лений у зростанні добробуту своїх громадян — це

Лексикологія

зміцнює національну державу; шовініст зацікавлений у протилежному, бо ситих важче нацьковувати на інші народи, а без цього послабиться диктат держави, розпа­деться Імперія. Націоналізм породжує демократію — сто­сунки рівних; шовінізм веде до диктатури, бо ділить суспільство на гнобителів і гноблених. Відсутність чи брак націоналізму губить націю; відсутність чи хоч послаблен­ня шовінізму розкріпачує народи... (В. Іван.).

Вправа 69

Із тексту випишіть слова на позначення негативних рис людини та ТТ дій.

Доповніть цей тематичний ряд. До десяти слів доберіть антоніми.

Випишіть три слова і підберіть до них синоніми. Користуйтеся

«Практичним словником синонімів» С. Караванського.

Сізіф

Ніхто в усій Греції не міг зрівнятися підступністю, хитрістю і спритністю з Сізіфом. Хитрість допомогла Сізіфові зібрати незліченні багатства у себе в Корінфі; далеко йшла слава про його скарби.

Коли прийшов до нього бог смерті, похмурий Танат, щоб звести його в сумне царство Аїда, то Сізіф, який уже раніш відчув наближення бога смерті, підступно обманув бога Таната і закував його в кайдани. Перестали тоді на землі вмирати люди. Ніде не справляли більше пишні похорони; перестали приносити й жертви богам підзем­ного царства. Порушився на землі лад, заведений Зевсом. Тоді громовержець Зевс послав до Сізіфа могутнього бога війни Ареса. Він звільнив Таната з кайданів, а Танат вирвав душу Сізіфа і відвів її в царство тіней померлих.

Але й тут зумів зарадити собі хитрий Сізіф. Він сказав дружині своїй, щоб вона не ховала його тіла і не приносила жертви підземним богам. Послухала чоловіка дружина Сізіфа. Аїд і Персефона довго чекали похо­ронних жертв. Усе нема їх! Нарешті наблизився до трону Аїда Сізіф і сказав володареві царства померлих, Аїду:

— О володарю душ померлих, великий Аїде, рівний могутністю Зевсові, відпусти мене на світлу землю. Я звелю дружині моїй принести тобі багаті жертви і повер­нусь назад у царство тіней.

Так обманув Сізіф владику Аїда, і той відпустив його на землю. Сізіф не повернувся, звичайно, в царство Аїда. Він залишився в пишному палаці своєму і весело бенке­

зо

Лексикологія

тував, радіючи, що один з усіх смертних зумів вернутись з похмурого царства тіней.

Розгнівався Аїд, знову послав він Таната по душу Сізіфа. З’явився Танат до палацу найхитрішого з смертних і застав його за розкішним бенкетом. Вирвав душу Сізіфову богам і людям ненависний бог смерті; назавжди відлетіла тепер душа Сізіфа в царство тіней.

Тяжку кару відбуває Сізіф у загробному житті за^всю підступність, за всі обмани, які вчинив він на землі. Його засуджено викочувати на високу, круту гору величезний камінь. Напружуючи всі сили, працює Сізіф. Піт заливає йому очі від тяжкої праці. Все ближче вершина, ще зусилля, і скінчена буде праця Сізіфа, але виривається з рук його камінь і з шумом котиться вниз, здіймаючи хмару пилу. Знову береться Сізіф до роботи.

Так вічно котить камінь Сізіф і ніколи не може до­сягти мети — вершини гори (за Овідієм).

Вправа 70

З поданого тексту: а) випишіть антоніми, покажіть засоби творення

антитези. Поясніть їх функцію у тексті; б) випишіть архаїзми.

Використовуючи історичні словники, поясніть їх значення.

Не забувайте

Насамперед не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б то не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі...

Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів...

При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вби­рати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору.

В домі своєму не ледачкуйте, а за всім приглядайте самі, не покладайтесь на тіуна або на отрока, щоб не посміялися люди ні над домом вашим, ні над вашим обідом. На війну вирушивши, не лінуйтесь, не сподівай­тесь на воєвод; ні їжі, ні питпо не віддавайтесь без міри, ні солодкому сну.

Лексикологія

---

Дата добавления: 2015-08-28