Розділ 1. “Людський розвиток” як навчальна дисципліна і галузь наукових досліджень

Розділ 1. “Людський розвиток” як навчальна дисципліна і галузь наукових досліджень

1.1. Мета, завдання, предмет і методологія вивчення дисципліни “Людський розвиток”

1.2. Інформаційна база вивчення дисципліни “Людський розвиток”

1. 3. Структура і логіка курсу. Взаємозв’язки дисципліни “Людський розвиток” з іншими дисциплінами та науками

1.4. Людський розвиток як галузь наукових досліджень і соціального управління

1.1. Мета, завдання, предмет і методологія вивчення дисципліни “Людський розвиток”

Метою навчальної дисципліни “Людський розвиток” є формування орієнтованої на розвиток соціально-економічної культури в українському суспільстві, а також сприяння розширенню можливостей людського розвитку в Україні через поширення серед студентів прогресивних знань та ідей людського розвитку.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та розв’язання у даному навчальному посібнику комплексу завдань:

· зацікавити студентів ідеями людського розвитку, викликати у них інтерес до наукових досліджень у цій сфері;

· сформувати у студентів систему теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення людського розвитку в світі і в Україні;

· дати студентам загальні грунтовні навички наукового аналізу процесів людського розвитку на державному та регіональному рівнях, зокрема, розрахунку, аналізу й моніторингу показників людського розвитку;

· сформувати у студентів науково обгрунтовані, адекватні реальності, раціональні знання про процеси, явища й тенденції у сфері людського розвитку нашої країни: здоров’я, тривалість життя населення, освіту, культуру, інтелектуальний потенціал, рівень життя, нерівність, проблеми гендерної диференціації та ін;

· навчити студентів використовувати здобуті знання в конкретних процесах управління у галузі забезпечення ефективного формування й розвитку людського потенціалу на всіх рівнях;

· сформувати на цій основі доцільне ставлення студентів до власного людського потенціалу, вміння нарощувати й ефективно використовувати свій людський капітал, забезпечувати своїми силами власний розвиток, усвідомлено досягати реалізації своїх інтересів у соціальних відносинах.

Предметом вивчення дисципліни “Людський розвиток” є чинники, закономірності та способи забезпечення людського розвитку, методи його адекватного вимірювання і реального оцінювання, формування і продуктивного використання людського потенціалу.

Характеризуючи методологію вивчення дисципліни “Людський розвиток” слід зауважити, що слово «методологія» має два значення: 1) вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу і 2) сукупність методів дослідження, що застосовуються певною наукою відповідно до специфіки об’єкта її пізнання.

Стосовно першого значення сутність методології економіки праці - дослідження найважливіших наукових положень, обумовлених об’єктивними законами розвитку суспільства в соціально орієнтованій ринковій економіці, вибір для цього наукового методу пізнання, врахування цих положень при прийнятті рішень у сфері соціально-економічного управління. У зв’язку з цим доцільно виділити такі важливі положення:

1. Загальною методологічною основою наукового дослідження тенденцій людського розвитку є діалектичний метод, що включає такі базові положення: необхідність розглядати всі економічні й соціальні аспекти людського розвитку у взаємозв’язку та взаємообумовленості, в динаміці й оновленні; врахування закону перетворення простих кількісних змін у комплексні якісні; розгляд боротьби між старими й новими відносинами в сфері людського розвитку у властивих явищам внутрішніх протиріччях.

2. При вивченні сутності й трансформації соціальних відносин та процесів необхідно враховувати історичний аспект супільних і виробничих умов у нашій країні, а також світовий досвід гармонізації й регулювання відносин у соціальній сфері.

У другому значенні цього слова методологія стає сполучною ланкою між терією та практикою, за допомогою якої закони соціально-економічного розвитку реалізуються у політиці управління соціально-економічними процесами й відносинами на всіх рівнях. У цьому значенні методологія дослідження людського розвитку – це сукупність загальних прийомів і методів дослідження соціальних відносин та процесів і опрацювання рішень щодо їх вдосконалення з метою забезпечення людського розвитку.

Для досягнення мети і реалізації поставлених завдань при дослідженні проблем людського розвитку використовуються різні загальнонаукові й специфічні методи дослідження, взаємопов’язані та послідовно застосовані в загальній логіці аналізу. Наприклад, історико-логічний метод використано у цій книзі при дослідженні концепцій економічного зростання й розвитку від Арістотеля і до наших днів, теоретичних витоків і еволюції концепцій людського капіталу та людського розвитку, міжнародного досвіду регулювання процесів людського розвитку; класифікаційно-аналітичний метод – при дослідженні компонентів людського потенціалу, основних видів інвестицій в людський капітал, при аналізі показників і тенденцій людського розвитку в Україні і у світі та ін.; економіко-математичні методи – для виявлення взаємозв’язків між інвестиціями в людський капітал та економічними результатами людської діяльності на різних рівнях, розрахунку показників людського розвитку і т.ін; методи статистичного аналізу – для оцінки стану та динаміки змін різних показників людського розвитку, зайнятості, безробіття, рівня життя населення України тощо; графічно-аналітичний – для наочної іллюстрації досліджуваних соціально-економічних явищ та процесів рисунками та діаграмами.

Перераховані методи далеко не вичерпують арсенал методів дослідження, використаних у цій книзі і використовуваних при аналізі процесів людського розвитку загалом. При вивченні матеріалів різних тем, при виконанні творчих завдань, при пошуку відповідей на запитання та завдання для самостійної роботи Ви можете значно розширити цей перелік.

1.2. Інформаційна база вивчення дисципліни “Людський розвиток”

Характеризуючи інформаційну базу вивчення дисципліни “людський розвиток” слід передусім звернути Вашу увагу на такі основні джерела:

1) «Доповіді про людський розвиток», які починаючи з 1990 року щорічно готуються ПРООН і публікуються багатьма мовами, зокрема російською. В україні також видано друком кілька національних Звітів про людський розвиток. З 2003 року вчені Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України готують щорічну науково-аналітичну доповідь «Людський розвиток в Україні», в якій дається глибока наукова оцінка стану і динаміки показників людського розвитку не лише за методикою ПРООН, але й за багато складнішою та інформативнішою українською національною методикою. Ці книжки Ви можете почитати в бібліотеках (зокрема, у залі-депозитарії Організації Об’єднаних Націй Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського). «Доповіді про людський розвиток» доступні й у електронному вигляді – на сайті Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй http://hdr.undp.org.

2) Законодавство України теж містить багато необхідної для вивчення нашого предмета інфоормації. Назви конкретних законів та ін. документів, необхідних для вивчення конкретних тем, наведені у переліку літератури в кінці кожної теми. Зміст цих документів із змінами та доповненнями станом на поточний день Ви можете знайти на сайті http://alpha.rada.gov.ua та отримати з чисельних інших джерел інформації.

3) Важливим для вивчення багатьох тем нашої дисципліни є знайомство з документами і матеріалами Міжнародної організації праці (МОП). Найважливіші з погляду завдань нашого предмету конвенції МОП, необхідні для вивчення конкретних тем, наведені у переліку літератури в кінці кожної теми. Ці матеріали найповніше представлені в Україні у залі-депозитарії Організації Об’єднаних Націй Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Крім того, багато корисної інформації Ви можете знайти на сайті МОП www.ilo.org

4) Статистична база для дослідження процесів людського розвитку в світі і в Україні також досить багата. Передусім це загальні статистичні таблиць з показниками людського розвитку практично по всім країнам світу, які містяться у щорічних «Доповідях про людський розвиток». Для більш глибокого дослідження цих процесів в Україні Ви можете успішно скористатися даними “Статистичного щорічника України”, який містить основну інформацію про всі напрями соціально-економічного розвитку, а також даними спеціального статистичного збірника “Регіональний людський розвиток”, який починаючи з 2001 року щорічно видає Держкомстат України. Є дуже багато й інших спеціалізованих статистичних збірників, які містять корисну інформацію. Найкориснішими для дослідження наших проблем є такі щорічники: “Економічна активність населення України”, “Праця в Україні”, “Витрати і ресурси домогосподарств України”, та ін. Інформацію про друковані видання Держкомстату України, найсвіжішу статистичну інформацію Ви можете знайти за адресою http://www.ukrstat.gov.ua, попрацювати з цими збірниками можна у бібліотеках, а придбати їх – у книжковому магазині Держкомстату України.

5) Для поглибленого вивчення процесів людського розвитку в Україні і в світі, для наукових досліджень у цій сфері Вам знадобляться наукові видання – монографії, автореферати дисертацій, наукові статті, матеріали наукових конференцій з проблем людського розвитку та соціальних досліджень. Деякі з них (відповідно до специфіки конкретної теми) названі у переліку літератури в кінці кожної теми. Однак Ви повинні уміти шукати потрібні матеріали й самостійно. Зокрема, у цьому Вам допоможе електронний каталог Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, який можна переглянути за адресою: http://www.nbuv.gov.ua. Цікаву й важливу інформацію можна знайти також у періодичних виданнях, які спеціалізуються на соціальних проблемах. Передусім для вивчення нашого предмету потрібно використовувати такі з них: наукові економічні та суспільно-політичні журнали “Демографія та соціальна економіка”, “Україна: аспекти праці”, міжвідомчий науковий збірник “Зайнятість та ринок праці”, журнал “Соціальний захист”, газету “Соціальна політика” та ін.

6) Всі названі в п. 1-5 джерела інформації будуть безумовно цікаві й корисні для Вас лише після того, як Ви зрозумієте і засвоїте категорії, поняття, механізми регулювання конкретних соціальних процесів, що вивчаються у кожній темі. Тому розпочинати роботу над будь-якою темою чи питанням слід із вивчення відповідного матеріалу по цьому навчальному посібнику, а потім доповнювати і розширювати свої знання, використовуючи джерела інформації, названі вище, та ті, що наведені у переліку літератури для поглибленого вивчення відповідної теми.

Після опанування відповідної теми дисципліни “Людський розвиток”, Ви повинні знати і розуміти терміни і поняття, дати відповіді на запитання та виконати завдання для індивідуальної роботи, наведені у кінці кожного розділу цього посібника.

1. 3. Структура і логіка курсу. Взаємозв’язки дисципліни “Людський розвиток” з іншими дисциплінами та науками

Структура курсу “людський розвиток” і цього підручника обумовлена загальною логікою дослідження теоретичних і практичних проблем формування й розвитку людського потенціалу, а також їх адекватної оцінки як на макро-, так і на мезоекономічному рівнях з метою забезпечення широкої свободи вибору людей, високої якості життя та високої соціально-економічної ефективності розвитку суспільства і кожної окремої людини.

Різноманітні соціальні аспекти життєдіяльності людей, що є предметом вивчення дисципліни «людський розвиток», є водночас об”єктом дослідження багатьох наук і навчальних дисциплін. Межі цих наук, як правило, ще не мають повної однозначності, тому зараз ми коротко розглянемо основні проблеми, висвітлені нами в цьому посібнику з точки зору їх взаємозв”язку з іншими соціально-економічними науками та іншими навчальними дисциплінами (табл.1.1).

У першому розділі підручника розглядаються теоретико-методологічні засади вивчення предмета “людський розвиток”. Він характеризує людський розвиток як напрям наукового дослідження і навчальну дисципліну.

Ретроспективний огляд економічних концепцій, які передували виникненню концепції людського розвитку, щодо дослідження ними проблем взаємозв’язку економічного зростання та людського розвитку, бачення шляхів підвищення добробуту населення, задоволення матеріальних та духовних потреб, розширення можливостей вибору людини здійснено у другому розділі цієї книги. Зрозуміло, що матеріал цього розділу тісно переплітається з відповідними темами таких уже вивчених вами предметів як “Економічна теорія”, “Історія”, “Історія економічних вчень”.

Таблиця 1.1. Взаємозв”язок проблем дослідження дисципліни “людський розвиток” з іншими дисциплінами та науками

	Людський розвиток	Еконо-міка праці й соціаль-но-тру-дові від-носини	Еконо-мічна теорія	Історія, історія економічних вчень	Право	Соціальна статистика, Демо-графія	Соці-альна полі-тика	Управління трудовим потенціалом	Економі-ка освіти
Проблеми людського розвитку в економічних концепціях	+		+	+
Людський капітал	+	+	+	+			+	+	+
Концепція людського розвитку	+	+	+	+				+
Індекс людського розвитку	+	+	+			+
Здоров’я і тривалість життя	+				+	+	+	+
Освіта, культура, інтелектуальний потенціал	+				+		+	+	+
Економічне зростання, зайнятість і людський розвиток	+	+	+				+
Рівень життя, нерівність і людський розвиток	+	+	+				+	+
Гендерний розвиток	+				+	+	+		+
Сталий людський розвиток	+				+		+		+

Теорія людського капіталу науковими методами доводить ефективність, економічну доцільність інвестицій у розвиток людини. Саме тому концепція людського розвитку з’явилася й набула бурхливого розвитку у глобальному масштабі на науковій базі теорії людського капіталу. Теорія людського капіталу стала в розвинутих країнах поворотним пунктом у мотивації людського розвитку, у тенденціях ставлення до галузей соціальної сфери, які забезпечують цей розвиток, - освіти, охорони здоров’я, культури та ін., зокрема в аспекті ресурсного їх забезпечення. Доведення прибутковості інвестицій в людський капітал, зокрема, витрат на освіту, сприяло визнанню її правлячими колами багатьох країн важливим чинником економічного розвитку, а керівниками підприємств – чинником зростання продуктивності праці й ефективності виробництва. Тому у третьому розділі цього посібника розглядається теорія людського капіталу як наукова економічна основа концепції людського розвитку. Людський капітал визначається сукупністю якостей та характеристик людини (здібності, освіта, здоров”я, професіоналізм тощо), що використовуються у трудовій діяльності, впливають на її результати і, відповідно, на розмір трудових доходів. Зокрема, теорія людського капіталу дозволяє визначити доцільність витрат, наприклад, на навчання або на зміну місця роботи залежно від розміру майбутнього приросту доходів і тривалості їх одержання. Інвестиції в людський капітал здійснюються як на особистісному, так і на мікро- та макроекономічному рівнях. Тому багато проблем, які вивчаються у третьому розділі третьому розділі цього посібника і пов’язані з ефективним формуванням та використанням людського капіталу, досліджуються на межі між нашою дисципліною та такими науками, як економіка праці, економічна теорія, економіка освіти, соціальна політика, управління трудовим потенціалом.

Концепція людського розвитку стала одним з найращих гуманітарних надбань людської цивілізації. Як особлива теоретична система й орієнтована на практику державного управління методологія вона виходить з визнання неможливості звести суспільний прогрес до зростання грошового доходу чи примноження матеріального багатства. В її основі лежить принцип, згідно якого економіка існує для розвитку людей, а не люди – для розвитку економіки. Ні за яких темпів економічного зростання суспільний прогрес неможливий, якщо не реалізовані три ключові можливості для людини: прожити довге й здорове життя; набути, розширювати й оновлювати знання; мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя. Людський розвиток визначається як процес зростання людських можливостей, що забезпечується політичною свободою, правами людини, суспільною повагою до особистості, здоровим довкіллям. Матеріальне благополуччя розглядається лише як одна з базових можливостей вибору, але воно не є всепоглинаючою метою. Четвертий розділ цього посібника є ключовим у вивченні нашого предмету, оскільки знайомить вас з ідеологією концепції людського розвитку, і задання цього розділу, як і усього нашого курсу, - зробити вас активними прихильниками і провідниками цієї ідеології. Матеріали щодо концепції людського розвитку (щоправда, у менш повному вигляді порівняно з нашим посібником) Ви можете знайти також в сучасних курсах економіки праці, економічної теорії, управління трудовим потенціалом.

Для практичного використання і втілення в практику державного управління концепції людського розвитку потрібні певні конкретні показники, індикатори, орієнтири, які б адекватно відображали динаміку ключових можливостей людського розвитку. Цю роль відіграють індекси людського розвитку - інтегральні узагальнені показники, що відображають порівняльні можливості людей у різних країнах світу. Вони акумулюють в одному числовому показнику три найважливіші складові людського розвитку: тривалість життя, освіченість (грамотність та охоплення навчанням), а також ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності національної валюти. Вивченню методики розрахунку показників людського розвитку, яка запропонована Програмою розвитку ООН (ПРООН) і використовується уже 15 років для характеристики рівня розвитку майже усіх країн світу, а також оцінці динаміки індексу людського розвитку та його складових в Україні присвячено наступний, п’ятий розділ цієї книги. Цей матеріал пов’язаний з відповідними темами економіки праці, економічної теорії, соціальної статистики і демографії.

Продумана, виважена і зрозуміла методика обрахування індексу людського розвитку та його складових, яка використовується ПРООН, стала принципово новим інструментом управління й вивчення суспільного прогресу. Разом з тим, для розрахунку показників людського розвитку в Україні можна і варто застосовувати ширшу національну статистичну базу, за допомогою якої вітчизняними вченими розроблено хоча і складніші, але виваженіші та інформативніші показники. Шостий розділ цієї книги присвячено ознайомленню з національною методикою розрахунку показників, що характеризують людський розвиток, використанням їх для оцінки рівня й динаміки людського розвитку регіонів України, для розробки виваженої науково обгрунтованої політики соціально-економічного розвитку країни.

Наступні розділи посібника присвячені поглибленому дослідженню конкретних аспектів людського розвитку – здоров’я і тривалості життя, освіти, культури, інтелектуального потенціалу, рівня життя, нерівності, гендерної диференціації, взаємовпливу зайнятості, економічного зростання й людського розвитку, проблемам забезпечення сталого людського розвитку як мети соціально-економічної політики.

Стан здоров’я і довголіття населення - одна з найважливіших характеристик людського розвитку. Хоча одного фізичного довголіття недостатньо для всебічного розвитку людини, проте довге і здорове життя відкриває для такого розвитку значно більші можливості. Тому сьомий розділ цієї книги присвячено визначенню ролі здоров′я і тривалості життя у розширенні можливостей людського розвитку, формуванню пріоритетів здорового способу життя в українському суспільстві, сприянню поширенню знань щодо дії чинників, які впливають на стан здоров′я та рівень смертності населення. Матеріали цього розділу можуть бути доповнені вами за рахунок використання знань з предметів соціальна політика, соціальна статистика, право, управління трудовим потенціалом.

Освіта, культура, інтелектуальний потенціал є активними і дуже важливими чинниками людського розвитку з багатьох причин. Вони є, з одного боку, могутнім фактором вирішення важливих соціальних завдань, пов’язаних з досягненням ефективної самореалізації населення у всіх аспектах людської життєдіяльності – трудовій, громадській, особистій. З іншого боку, ці сфери набувають першочергового значення у забезпеченні економічного зростання (за рахунок підвищення продуктивної сили праці), справедливого розподілу національного доходу, зменшення злочинності, зростання рівня культури виробництва і споживання, підвищення якості життя взагалі, розширення можливостей вибору і т.ін. - що, власне, і є суттю процесу людського розвитку. В зв’язку з цим восьмий розділ цієї книги присвячено з’ясуванню значення освіти, культури, інтелектуального потенціалу в процесі людського розвитку, їх системи та механізму їхнього впливу на формування людського капіталу, зайнятість населення та економічне зростання, підвищення якості життя та розширення можливостей людей на всіх рівнях. Ці проблеми вивчаються також у межах дисциплін економіка освіти, соціальна політика, управління трудовим потенціалом, право.

Людський розвиток розглядається як основна мета та критерій суспільного прогресу, а економічне зростання - як потенційно дуже важливий його інструмент. Водночас досягнення в людському розвитку роблять критичний вклад в економічне зростання. Економічне зростання відкриває широкі можливості для розвитку людського потенціалу і розширення для людини спектра вибору. Основною сполучною ланкою між досягненням економічного зростання і створенням можливостей для розвитку людини є можливість займатися продуктивною працею, забезпечення зайнятості, тому процеси, що відбуваються в трудовій сфері, і параметри, які їх характеризують, необхідно з точки зору людського розвитку розглядати не лише як одну з позицій, що описує життєві стандарти людини, але і як важливий елемент системи, яка забезпечує цей розвиток. Без трудової діяльності для суспільства не може бути людського розвитку, тому що зникають матеріальна основа цього розвитку і стимули, що забезпечують у майбутньому затребуваність результатів цього розвитку. Саме з таких міркувань наступний, дев’ятий розділ цієї книги присвячено дослідженню економічного зростання як фактору можливостей для розвитку людського потенціалу, ключового значення в даному контексті політики повної продуктивної зайнятості як потужного, позитивного чинника і економічного зростання країни, і розширення можливостей людського розвитку. Ці аспекти нашого предмету переплітаються з інформацією, яку ви маєте від вивчення предметів економіка праці, економічна теорія, соціальна політика.

Однією з найважливіших соціально-економічних категорій, що характеризує становище людини в суспільстві, можливості реалізаціїї її потреб, можливості людського розвитку є рівень життя. З позицій концепції людського розвитку рівень життя — це комплексна соціально-економічна категорія, що відображає рівень розвитку фізичних, духовних і соціальних потреб, ступінь їхнього задоволення й умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб. Підвищення рівня життя виступає водночас метою та пріоритетним напрямом суспільного розвитку й асоціюється з соціальним прогресом суспільства. З погляду завдань людського розвитку розширенню можливостей людей і підвищенню рівня добробуту сприяє не лише зростання рівня доходів, але й справедливий їх розподіл. Рівність і її протилежність - нерівність є складними багатомірними категоріями, що суттєво впливають на можливості людського розвитку. Однією з головних проблем людського розвитку, що продовжує залишатися невирішеною, незважаючи на значні успіхи в економічному розвитку за останні десятиліття, є бідність. Тому десятий розділ цієї книги присвячено дослідженню рівня життя населення, добробуту, економічної нерівності в контексті можливостей людського розвитку; вивченню проблем бідності як головної перешкоди людському розвитку та визначенню основних напрямів державної політики в сфері боротьби з бідністю населення. Матеріал цього розділу тісно переплітається з матеріалом відповідних тем економіки праці, економічної теорії, соціальної політики.

Для сприяння людському розвитку важливе значення має комплексна оцінка ситуації з ґендерної рівністю. Ідеал гендерної рівності означає, що жінки та чоловіки повинні користуватися однаковим суспільним статусом, мати однакові умови для реалізації всіх прав людини, однакові можливості робити внесок у національний політичний, економічний, соціальний розвиток та користуватися його результатами. Гендерна рівність – одна з головних цілей розвитку, сформульованих в декларації тисячоліття. Прояви ґендерної нерівності в соціально-економічній сфері не лише суперечать настановам демократії та принципу справедливості щодо рівного ставлення до особи незалежно від статі, а й мають наслідки для добробуту та соціального розвитку всього суспільства, знижуючи можливості економічного зростання на основі ефективного використання людського потенціалу. Саме тому наступний, одинадцятий розділ цієї книги присвячено формування гендерної соціально-економічної культури в українському суспільстві, сприянню поширенню гендерних знань, ідей гендерної рівності у соціально-трудовій сфері та розширенню можливостей людського розвитку. Ці проблеми частково вивчаються також в курсах соціальна політика, соціальна статистика, право.

Для забезпечення можливостей людського розвитку великого значення набувають проблеми руйнування природного середовища та людської моральності. Екологічні проблеми, що досягали масштабів і гостроти криз, стали постійним супутником економічного зростання. В контексті концепції людського розвитку проводиться пошук методів інтеграції екологічних чинників в економічне управління, включаючи міжнародну торгівлю, оподаткування, міжнародні екологічні стандарти, систему національних рахунків, вимірювання суспільного багатства. Пропонується не просто доповнити програми економічного розвитку конкретними соціальними завданнями, але інтегрувати гуманітарні параметри в нову комплексну стратегію розвитку. В ході реалізації цих ідей була розроблена концепція сталого розвитку, під яким розуміється процес розбудови держави на основі узгодження і гармонізації соціальної, економічної та екологічної складових з метою задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь. Сталий розвиток — це таке економічне зростання, за якого ефективно вирішуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля. З огляду на це завершальний, дванадцятий розділ цієї книги. присвячена вивченню сталого людського розвитку як мети соціально-економічної політики.

Навчальні плани підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів з багатьох економічних спеціальностей не включають вивчення деяких предметів, вказаних в таблиці 1.1. Тому в цьому посібнику ми старалися окреслити й ті проблеми, які, власне, не повністю відносяться до предмету “Людський розвиток”, а знаходяться на межі цієї науки з іншими соціально-економічними науками. Завдання цього параграфу - зорієнтувати студентів у міжпрежметному взаємозв”язку дисциплін, що вивчаються у вищому навчальному закладі, і підказати, в яких галузях знань можна отримати повнішу інформацію про проблеми людського розвитку, якщо виникне така потреба.

Література для поглибленого вивчення теми

1. Доклад о развитии человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире. По заказу ПРООН. М.: Издательство “Весь мир”, 2004. – 312 с.

2. Доклады о развитии человека за 1994 - 2003 годы: http://hdr.undp.org

3. Людський розвиток в Україні: 2003 рік (колектив авторів) / Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е.М.Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 290 с.

4. Людський розвиток в Україні: 2004 рік (колектив авторів) / Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е.М.Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 266 с.

5. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки і сучасний стан / Лібанова Е.М., Власенко Н.С., Власюк О.С. та ін. К.: 2002 — 110 с.

6. Основы изучения человеческого развития: Учебн. / под ред. Баркалова Н.Б. и Иванова С.Ф.- М.: «Права человека», 1998.-168с. - Глава 1.

7. Україна: звіт з людського розвитку 2003.Сила децентралізації. ПРООН. Київ, 2003.

8. Человеческое развитие: новое измерение социально-экономического прогресса. Учебное пособие под ред. В.П.Колесова и Т.Маккинли. – М.: Права человека, 2000. – 464 с. - Главы 1, 2.

Дата добавления: 2015-08-27