ТЕМА: «Оздоровче та виховне значення режиму для дітей раннього та дошкільного віку»

ТЕМА: «Оздоровче та виховне значення режиму для дітей раннього та дошкільного віку»

1.4.1 Оздоровче та виховне значення режиму

Фундамент здоров’я людини закладається ще в ранньому дитинстві. Тому для виховання здорової людини, правильного формування особистості велике значення мають умови його життя, особливо в період дошкільного дитинства. Організм дитини знаходиться в стані безперервного росту і розвитку. Ці процеси в різні вікові періоди проходять з різною інтенсивністю. Серед багатьох умов, які забезпечують необхідний рівень фізичного та психічного розвитку дитини, раціональному режиму належить одне з провідних місць.

Правильний або раціональний режим – раціональна тривалість і чітке чергування різних видів діяльності та відпочинку дітей протягом доби.

Значення раціонального режиму:

- сприяє нормальному функціонуванню внутрішніх органів і фізіологічних систем організму;

- забезпечує врівноважений, бадьорий стан у дитини;

- охороняє нервову систему від перевтоми;

- формує здатність адаптуватися до нових умов та стійкість до впливу негативних факторів.

Діти, які звикли до встановленого розпорядку дня, що відповідає їх віку, як правило,

відзначаються дисциплінованістю, вмінням працювати, товариськістю, врівноваженою поведінкою, вони активні, рідко страждають на відсутність апетиту. Все це є показником міцного здоров’я та правильного розвитку дитини.

Правильно організована трудова та навчальна діяльність, що містить різні посильні навантаження в раціональному співвідношенні з відпочинком, не тільки забезпечує зберігання стійкої працездатності і високу продуктивність занять, але й виховує у дітей звичку і потребу працювати, посидючість, прагнення до знань, допитливість. Регулярність харчування сприяє гарному апетиту, тому, що у дитини через певний час з’являється потреба в їжі, а це впливає на повноцінне засвоєння всіх її компонентів. Денний і нічний сон, організований в одні і тіж години, формує у дитини звичку засинати швидко, без будь яких додаткових діянь, що є однією з найважливіших умов спокійного, глибокого сну, в процесі якого відбувається відновлення сили і наступної активності дитини.

Отже, раціональний режим сприяє зміцненню здоров’я і має позитивний виховний вплив на дитину.

Для дітей віком від 3 до 7 років рекомендують режим дня, при якому максимальна тривалість безперервного неспання досягає 5,5-6 годин; загальна тривалість добового сну складає 12-12,5 год., з яких 2-2,5 год. відводиться денному сну;харчування здійснюється 4 рази на день з інтервалами 3,5-4,5 год. Проте, крім часових показників, для правильної реалізації режиму велике значення має і якісний рівень проведення кожного з його елементів. Якщо ж окремі режимні процеси, в першу чергу такі, як прогулянка, сон, заняття, проводити недостатньо якісно, у вихованців до кінця дня виникає втома, емоційний спад, що в кінцевому результаті негативно впливає на їх здоров’я і розвиток.

Критеріями оцінку режиму, його відповідність віковим можливостям потребам дитячого організму є: стан здоров’я і рівень розумового і фізичного розвитку дошкільника, характер його поведінки, спілкування з однолітками і дорослими, емоційний стан, сон. Дитина, яка живе в умовах, де режим дня відповідає всім вимогам, як правило, відрізняється своєчасним розвитком, рідко хворіє, добре адаптується до нових умов, змін режиму. Поведінка її характеризується врівноваженістю, вона вміє самостійно грати, бере участь у спільних іграх з іншими дітьми, не вередує, добре засвоює навчальний матеріал на заняттях, активна.

1.4.2 Основні принципи побудови режиму для різних вікових груп

Для зміцнення здоров’я і нормального розвитку дитини важливо, щоб режим дня виконувався протягом всього періоду виховання дітей в дошкільному закладі, починаючи з раннього віку, зберігаючи постійність та послідовність в проведенні режимних процесів.

Основним принципом правильної побудови режиму дня є його відповідність віковим психофізіологічним особливостям дошкільника. Ця відповідність зумовлюється задоволенням потреби організму у сні, відпочинку, їжі, діяльності, руховій активності тощо. Для кожної вікової групи передбачений свій режим дня, який містить різні види діяльності, посильні для дітей розумові і фізичні навантаження, відпочинок.

Для організації правильного режиму необхідно будувати його в залежності від ритмічних фізіологічних процесів. Відомо, що всі живі механізми мають «внутрішній годинник», здатний вимірювати час. На його основі виробляються добові і місячні ритми, зумовлені коливанням обмінних процесів, пов’язаних їз циклічністю впливів навколишнього середовища і регулюючим впливом нервової системи.

Правильно побудований режим враховує:

- оптимальне співвідношення періодів неспання і сну протягом доби;

- чергування різних видів діяльності і відпочинку в процесі неспання;

- певну тривалість різних видів діяльності та раціональне співвідношення їх з відпочинком;

- регулярне харчування;

- повноцінний сон;

- достатнє перебування на повітрі.

Режим дня дітей різного віку містить приблизно одні й ті ж для всіх дошкільних груп види діяльності і відпочинку. З року в рік змінюється лише зміст і обсяг навантажень, тривалість сну і неспання.

Основні режимні процеси – прийняття їжі, перебування на свіжому повітрі, сон, ігри, трудова діяльність, навчальні заняття, розваги в усіх групах – чітко визначені вимогами програми виховання і навчання. Прийнятий такий віковий поділ на групи:

- ясельні – перша і друга групи раннього віку (від 2-х міс. до 1-го року і від 1-го до 2-х років);

- дошкільні групи – перша молодша (від 3-х до 4-х років), друга молодша (від 3-х до 4-х років), середня (від 4-х до 5-ти років), старша (від 5-ти до 6-ти років).

Правильна організація режиму дня дітей дошкільного віку передбачає як урахування

морфофункціональних і психофізіологічних особливостей дітей, так і використання на кожному віковому етапі відповідних педагогічних прийомів і методів.

У молодшому дошкільному віці вміння та навички в різних видах діяльності і самообслуговування сформовані у дітей ще недостатньо, тому вихователь постійно допомагає дитині і контролює виконання багатьох дій. Поступово дітей залучають до нових видів діяльності, змінюється характер організації режимних процесів, а відповідно підхід до дитини з боку дорослих – вихованцю висувають нові, більш високі вимоги, які активізують самостійність.

У старшому дошкільному віці навички у дітей стають міцнішими, що дозволяє виділити багато часу для гри, розвитку рухів, творчої діяльності. Виховання старших дошкільників опирається на більш свідоме ставлення дитини до дій, які вона виконує, уміння контролювати свою поведінку, оцінювати свої вчинки та вчинки однолітків.

1.4.3 Гігієнічна організація сну

Для правильної організації режиму дня важливе значення має попередження втоми та перевтоми у дітей. Діти втомлюються від тривалого перебування у великому колективі, вони щоденно виконують обов’язкові завдання, які вимагають великих зусиль, зібраності, відчувають емоційні навантаження. Все це може сформувати передумови для перенапруження нервової системи, що може призвести до її розладів. Причиною втоми, крім порушення режиму, можуть бути і такі фактори, як невідповідність розумових і фізичних навантажень фізіологічним можливостям організму, підвищені вимоги до дитини в процесі виховання, недостатня тривалість сну, негативні емоції.

Втома в різних дітей проявляється неоднаково. Частіше за все вона виявляється в зниженні активності дитини, послабленні уваги, надмірному збудженні чи в’ялості. У дітей можуть з’являтися негативні поведінкові реакції, примхи, що призводять до виникнення конфліктів при спілкуванні їх з однолітками та з дорослими, порушуються сон та апетит. На фоні втоми та перевтоми знижуються захисні функції організму і підвищується схильність до захворювань.

Саме тому, вихователь повинен так організувати педагогічний процес, щоб втома у дітей, яка виникла в результаті їх діяльності усувалась своєчасним відпочинком, зміною дій і положень. Одне з провідних місць у попередженні втоми належить фізіологічно повноцінному сну.

Сон – найважливіша потреба організму людини. Задоволення цієї потреби сприяє гарному самопочуттю і працездатності. Для дошкільнят повноцінний сон складає основу міцного здоров’я і правильного розвитку. Потреба у сні пов’язана з умовами навколішнього середовища, з функціональним станом організму і залежить від багатьох факторів. Тому, щоб створити умови для повноцінного сну дитини, вихователь повинен знати вікові й індивідуальні особливості сну дошкільника та володіти педагогічними прийомами, що впливають на його якість.

Видатний фізіолог І.П. Павлов довів, що сон – це гальмуючий стан нервових клітин, який виникає після їх активної діяльності. Сон відновлює функції нервових клітин кори великих півкуль головного мозку. Сон, як фізіологічний процес, протягом життя людини проходить складний шлях формування від поверхневого, уривчастого на першому місяці життя до більш глибокого в наступні роки. Для формування повноцінного сну у дітей важливо на всіх вікових етапах створювати необхідні для нього гігієнічні та педагогічні умови, усувати причини, що заважають засинанню.

У дитячому закладі потрібно забезпечити достатню для кожної вікової групи тривалість сну, швидке засинання, міцний сон і спокійне пробудження дітей.

Частота і тривалість сну для дошкільнят

Вік дітей	Частота денного сну	Тривалість сну в годинах денного	Тривалість сну в годинах нічного	Тривалість сну в годинах за добу
3-6 міс		7,5	9,5
6-10 міс
10 міс-1,5 р.			10,5	14,5
1,5 – 3 р.			10,5	13,5
3-5 р.			10-11	12-13
5-7 р.			9,5-10	11,5-12

Педагог має обов’язково враховувати індивідуальні особливості кожного вихованця. Дитину, яка вперше вступила в дошкільний заклад і ще не встигла звикнути до нових умов, потрібно вкладати в останню чергу, щоб вона бачила, як лягають інші діти. Укладання дітей – найбільш складний і відповідальний момент в організації сну. Доброзичливе, але в той же час наполегливе ставлення в процесі укладання дітей, спокійні умови, які створюють загальний позитивний настрій перед сном, а також тиша в спальні будуть сприяти глибокому, спокійному сну.

Під час сну вихователь повинен стежити, щоб діти не вкривались ковдрою з головою; на подушці повинна розташовуватись тільки голова, а не корпус. Тривале перебування тіла дитини в одному положенні може призвести до деформації черепа, грудної клітки, хребта, таза.

Під час сну стан теплового комфорту досягається шляхом відповідного підбору одягу. Вихованці при вкладанні та підйомі переодягаються в групових приміщеннях або спальнях. Діти здорові, раніше загартовані, можуть одягатися після сну при температурі повітря 16-18°С, приймаючи при цьому повітряні ванни. В теплу пору року діти сплять у легкій білизні з короткими рукавами, а влітку в жаркі дні – в самих трусах. Після їх вкладання вихователь відкриває кватирки, вікна, які залишають відкритими впродовж сну лише х однієї сторони і закривають за 20-30 хв. до підйому дітей. Щоб дитина швидко засинала і міцно спала, вкладати її потрібно в один і той же час. Це сприяє виробленню умовного рефлексу і тоді сон буде спокійним і наставатиме швидко.

За даними фізіологічних досліджень, сон проходить різні фази: після засинання одразу настає глибокий сон, потім він змінюється більш поверхневим і знову глибоким. Під час нічного сну така циклічна зміна фаз може відбуватися до 8-10 разів, якщо він не перерветься. Загальна тривалість одного циклу, який складається з фази глибокого і неглибокого сну, дорівнює приблизно 1 год. Вдень повноцінний сон дитини забезпечується 2-3 періодами глибокого сну. Дослідженнями доведено, що під час денного сну у багатьох дітей повне гальмування настає тільки в другій, а іноді і в третій період глибокого сну. Тому необхідно стежити за тим, щоб сон дітей був безперервним.

Для бадьорого, гарного самопочуття дітей велике значення має і правильний їх підйом. Самостійне їх пробудження є найбільш сприятливим. Якщо дитину розбудити, особливо у фазі глибокого сну, то вона не відразу просинається, довго залишається загальмованою, буває в’ялою і пасивною, тривалий час не може включитися в рухову діяльність, тому що її фізіологічні системи функціонують на низькому рівні. Тому рекомендують, щоб дитина, прокинувшись самостійно, ще 5-10 хвилин спокійно полежала в ліжку, тому що різкий перехід від сну до неспання може негативно позначитися на стані її здоров’я.

Перед сном дітям не можна давати їсти і пити, особливо міцний чай, каву, какао, розповідати їм страшні казки, гратися в рухливі ігри. Дуже важливо, щоб в домашніх умовах батьки дотримувалися всіх вимог, які висуваються до сну. Бажано, щоб дитина маля індивідуальне ліжко і не спала разом з іншими дітьми або з батьками, тому це не створює умов для спокійного відпочинку.

1.4.4 Організація ігрової діяльності

Чим старшою стає дитина, тим більше часу впродовж дня вона проводить у стані активного неспання. Дошкільнята можуть не спати до 5-6 годин безперервно. Тому дуже важливо правильно організувати їх діяльність у цей період.

У дитячому садку період неспання складається з різноманітної діяльності. Це - організовані заняття, праця, самостійна рухова і ігрова діяльність, розваги. Як відомо, грі належить провідна роль у розумовому і фізичному розвитку дитини, вихованні у неї почуття колективізму, самостійності, формуються і вдосконалюються необхідні корисні навички, закріплюється та поглиблюється їх уявлення про навколишній світ.

Ігри дошкільнят різноманітні за характером і змістом: сюжетно-рольові, дидактичні, рухливі, спортивні. Організовуючи і направляючи ігри дітей, треба обов’язково враховувати характер попередньої і наступної діяльності в режимі дня. Наприклад, рухливі ігри, пов’язані з великою інтенсивністю рухів, не повинні проводитися перед денним чи нічним сном дітей, а також після прийняття їжі. Під час прогулянки, на якій можна організовувати різні ігри, треба враховувати погодні умови. В жарку літню погоду перевагу віддають іграм малої та середньої рухливості, а ігри, які пов’язані з бігом, стрибками, які потребують інтенсивних рухів, краще проводити в другій половині дня, коли спека спаде.

Для проведення повноцінної гри важливо, щоб одяг дозволяв дітям вільно рухатись і відповідав погоді.

1.4.5 Роль прогулянки в режимі дня

Перебування на свіжому повітрі зміцнює здоров’я і загартовує організм, всебічно розвиває дітей, активізує їх рухливу діяльність. Тому, навіть в зимову пору року необхідно їх проводити 2 рази на день у спеціально відведений для цього час. Прогулянки в дошкільних закладах проводяться з дітьми від 1,5 років і старше. З дітьми до 1,5 років в зимовий час прогулянки не проводяться, оскільки організація їх в умовах великого дитячого колективу дуже складна. Діти після 1,5 років гуляють у певні години: перший раз – після ігри і занять, які проводяться після сніданку (до 2-х годин); другий раз – після полуденку (2 години). Загальна тривалість прогулянок у зимовий час – 3-4 години, в теплу пору року більше, а влітку діти майже весь день проводять на дворі.

Дитина дошкільного віку повинна гуляти (навіть в холодну пору року) до 4-5 годин на день. Влітку ж уся діяльність дітей може проходити на повітрі.

Протягом дня в дитячому садку дитина виконує багато завдань, які стосуються режиму і програм з навчання. На самостійну діяльність у дошкільнят залишається порівняно мало часу. В цьому відношенні прогулянка особливо важлива і необхідна, тому що дітям надається можливість проявити свої творчі здібності, пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання ігрової ділянки, іграшки та ін.

Вихователь планує зміст кожної прогулянки. Відповідно до «Програми виховання і навчання в дитячому садку» правильна організація прогулянки передбачає використання рухливих і спортивних ігор, фізичних вправ, спостережень, праці, самостійної діяльності, а ефективність реалізації всіх компонентів прогулянки цілком залежить від вихователя.

В залежності від віку дітей, кліматичних і погодних умов, можливостей дитячого закладу, під час прогулянок з дітьми необхідно організовувати різні ігри, гімнастичні вправи, працю на ділянках, у садку, катання на велосипедах, педальних автомашинах, а в зимовий час – на санках і лижах. Майданчики повинні мати пісочниці, фізкультурне обладнання, іграшки.

Прогулянка повинна проводитьсь в будь-яку погоду. Якщо іде дощ, її можна організувати в відкритому павільоні під навісом. В таких випадках з дітьми проводять бесіди, читають їм казки, організовують спокійні ігри, які не потребують великого простору. Іноді при поганій погоді тривалість прогулянки можна скоротити, але повністю відміняти її не треба. Для того, щоб не хворіти на простудні захворювання, діти не повинні сідати на землю, особливо восени та взимку. Найкращім засобом запобігання захворюванням є загартовування та дотримання гігієнічних навичок.

Важливим моментом в організації прогулянки є одягання дітей і вихід їх на ігровий майданчик. Як тільки частина дітей одягнеться, вихователь, щоб не затримувати цих дітей у приміщенні, виходить з ними на вулицю, інші продовжують одягатися під наглядом няні, яка виводить їх гуляти пізніше. З трирічного віку можна використовувати фронтальний метод одягання дітей, коли вони одночасно одягають спочатку штани, взуття, кофти, шапки, потім пальто.

1.4.6 Режим харчування

Повноцінний фізичний і нервово-психічний розвиток дитини можливий дише при забезпеченні раціонального харчування, що передбачає використання необхідного набору продуктів, в яких містяться вся необхідні харчові компоненти, мінеральні солі, вітаміни в співвідношенні згідно вікових потреб організму, що росте. Крім того, раціональний режим передбачає приймання їжі у встановлений час, що сприяє виробленню у дітей умовного рефлексу, що в свою чергу призводить до збудливості травних залоз і виділенню травних соків ще до того, як їжа надійде до шлунка. У дитини з’являється апетит і вона охоче з’їдає запропоновану їжу. А харчові речовини швидше перетравлюються в шлунково-кишковому тракті.

Важливо протягом дня правильно розподіляти енергетичну цінність їжі. При чотириразовому харчуванні рекомендується під час сніданку використовувати 25% калорійності денного раціону; під час обіду – 35-40%; на полуденок – 10-12%; ввечері – 20-25%. В літній час, коли рухова активність дітей збільшується, калорійність щоденного раціону повинна бути на 10-15% збільшена за рахунок молочних продуктів, фруктів.

Необхідно також дотримуватись і норми об’єму порцій готових блюд для дітей різного віку, які у відповідності з методичними рекомендаціями повинні складати за добу: для дітей 1,5-3 років – 1200-1400г. для дітей 3-4 років – 1700-1800 г, для дітей 5-6 років – 1900-2100 г.

Регулярність харчування і створення сприятливих умов під час прийому їжі і доброзичливе ставлення вихователів - це запорука гарного апетиту і кращого засвоєння їжі. За столом не варто підганяти дітей, силою їх годувати, умовляти. Це може викликати стійку негативну реакцію на прийом їжі або на певні страви, яка в кінцевому результаті стане звичкою. Кожний прийом їжі треба використовувати як момент для виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок і навичок по самообслуговуванню. Вихованці старшого дошкільного віку повинні вміти користуватися всіма столовими приборами, серветкою, старанно і безшумно пережовувати їжу, їсти акуратно, правильно сидіти за столом. Необхідно привчити дітей мити руки перед їжею з милом, насухо їх витерти, а після закінчення прийому їжі – полоскати рот питною водою.

Важливим моментом в організації харчування в дошкільному закладі є чергування дітей. Вони допомагають няні сервірувати столи, роздавати хліб і деякі страви. Це виховує в дітях працелюбність і самостійність.. Але треба пам’ятати про те, щоб у чергових не порушувався режим дня, щоб їх допомога дорослим була посильною і не скорочувала б час на прогулянку або підготовку до сну. На чергових повинні бути надіті чисті фартухи та косинки.

1.4.7 Організація проведення занять

Важливим моментом режиму дня для дітей дошкільного віку є обов’язкові заняття, в процесі яких у дітей формуються якості, необхідні для заняття в школі: активність, ініціативна творчість, уміння спокійно сидіти за столом протягом певного проміжку часу, оволодіння елементами письма, навичками читання.

Організоване навчання створює умови для нормального психічного розвитку дошкільнят і від того на скільки раціонально і ефективно реалізується цей вид діяльності, залежить рівень розвитку дітей.

Заняття помітно впливають на фізіологічні функції організму дитини, тому що потребують від нього певних зусиль, обмеження природної рухової активності, концентрації уваги. Тому проводити заняття треба в сприятливих гігієнічних та психологічних умовах, які запобігають появі втоми.

Організація навчальної діяльності в дитячому садку суттєво відрізняється від системи шкільного навчання. Заняття з дітьми раннього віку здійснюються переважно в індивідуальній формі і носять ігровий характер. Поступово, з віком, дітей об’єднують у невеличкі підгрупи, а потім переходять до групових занять.

Одночасно збільшується і тривалість занять – від 8-10 хвилин у ранньому віці до 25-35 хвилин у старшій групі.

Видатним фізіологом М.Є. Введенським були сформовані основні принципи або умови, що визначають продуктивність розумової праці. Ці принципи універсальні, вони базуються на фізіологічних закономірностях зміни працездатності людини і тому можуть використовуватись для організації праці як дорослих так і дітей:

- поступовість входження в роботу – від більш легкої частини до більш складної;

- чергування різних видів діяльності і своєчасне переключення з одного виду праці на інший;

- організація відпочинку, пауз, спрямованих на попередження втоми;

- чітка регламентація діяльності в відповідності з фізіологічними можливостями того, хто працює;

- створення позитивних гігієнічних умов.

Чим молодша дитина, тим менш виражена у нього здатність до тривалої концентрації уваги, яка необхідна для виконання різноманітних завдань на заняттях. Наприклад, так звану задану позу діти молодшої групи можуть зберігати не більше 1,5-2 хвилин; діти старшого дошкільного віку -3-4 хвилини.

Правильна організація навчальної діяльності в дитячому садку передбачає виконання таких вимог:

- відповідність об’єму, змісту і методики занять віковим психологічним особливостям і пізнавальним можливостям дітей. Навантаження повинно бути посильним для дітей, а зміст матеріалу та наочні посібники цікавими і нескладними для сприйняття;

- раціональний розподіл навчального матеріалу протягом всього навчального року, правильне планування змісту навчальної програми, поєднання легких та важких предметів, розумових та рухових навантажень з урахуванням природної зміни рівня працездатності дітей протягом дня, тижня, року.

Кількість навчальних занять в молодшій та середній групах -10, старшій -15, підготовчій -19. Тривалість одного заняття в молодшій групі не більше 10-15 хвилин, середній – 20 хвилин, старшій – 20-25 хвилин, підготовчій – 25-30 хвилин. Існують більш важкі заняття (знайомство з природою, розвиток мови, математика) та легкі (малювання, аплікація, ліплення), які необхідно чергувати. Доцільне також поєднання одного заняття з статистичним напруженням (ліплення, малювання), а другого з динамічним (музичне виховання, фізична культура). Заняття повинні бути різноманітними з використанням наглядних посібників, дидактичних ігор та ін.

Велике значення у навчанні дошкільнят має трудове навчання. Види дитячої праці різноманітні. В молодших групах трудове навчання полягає у формуванні навичок самообслуговування, елементарної допомоги дорослим у сервіровці столу, підготовці до занять, догляду за рослинами. В середній групі діти можуть накривати на стіл, витирати пил, виконувати посильну роботу на городі. Діти старшої та підготовчої груп можуть застеляти за собою постіль, саджати на клумбі рослини, сервірувати стіл. Тривалість такої роботи складає 10 хвилин у молодшій групі та 20 хвилин у старшій та підготовчій. Тривалість перерви між заняттями повинна бути 10-12 хвилин.

У всіх групах протягом тижня є динамічні заняття (музичне та фізкультура). Не дозволяється заняття з фізичного виховання проводити першим заняттям, що призводить до кисневої нестачі, яка зумовлює значну втомлюваність дітей. У всіх групах у середині заняття проводиться фізкультхвилинка, яка триває 1,5-2 хвилини. Домашні завдання дітям не задаються. Два рази на рік влаштовуються канікули. Діти відвідують навчальні заклади, але заняття (крім музичних ті фізичного виховання) не проводяться. В такі дні можна проводити спортивні змагання, збільшити тривалість прогулянок.

Відомо, що на початку року, протягом, приблизно 4-5 тижнів, рівень працездатності дошкільнят відносно невисокий (період адаптації). Різкий перехід з літніх канікул, коли режим дитини відрізнявся від режиму дошкільного закладу, організм переживає, як стрес. Особливо, ранковий стрес, пов’язаний з підйомом по будильнику, задає, як вважають психологи нервовий настрій на весь день. Тому батькам радять полегшити ранкові підйоми, враховуючи наступне:

- краще будити дитину на п’ять хвилин, раніше але не ривком, а лагідно. Наприклад, за декілька хвилин до пробудження, яке заплановано, відкрийте двері в дитячу кімнату, увімкніть світло в коридорі, нехай неголосні ранішні звуки підготують дитину до того, що день вже почався;

- не використовуйте будильники з різким дзвінком, а краще з тихим, мелодійним. Оптимально, щоб дитина прокидалася під улюблену пісню;

- одразу після пробудження нагадайте дитині про якісь приємні події, які чекають його вдень – наприклад, екскурсії, похід в басейн чи на каток.

Певні закономірності виявлені і в зміні працездатності дітей протягом тижня: найбільш високий її рівень відмічається у вівторок, середу і четвер; до кінця тижня вона знижується. Протягом одного дня найбільш високий рівень працездатності припадає на період між 9 і 11 год. – це перше підвищення; друге підвищення, більш короткочасне, спостерігається у дітей між 16 і17 год.

Також динаміку працездатності у дошкільнят можна спостерігати протягом одного заняття: на його початку діти малоактивні, потім поступово їх увага стає більш зосередженою. Тому починати заняття треба з полегшеного матеріалу (4-7 хвилин) і поступово підводити до основного розділу. Найбільш складний матеріал доцільно давати в середині заняття, після цього проводять фізкультхвилинку.

Важливий вплив на працездатність і самопочуття дітей мають гігієнічні умови, в яких навчаються діти. Недостатнє освітлення, душне приміщення, неправильно підібрані меблі можуть викликати у дитини ранню втому, спричинити порушення зору, постави та ін.

Діти дошкільного віку значно швидше, ніж дорослі втомлюються в недостатньо провітреному приміщенні. Це пов’язно з тим, що посиленими процесами росту і розвитку організму, збільшується потреба в кисні, а опірність несприятливим факторам навколішнього середовища нижча, ніж у дорослих. Тому приміщення, де проводяться заняття, потрібно добре провітрювати, температура повітря повинна бути 20-21°С, відносна вологість – 30-60%.

Для формування правильної постави та невимушеної, прямої посадки з легким нахилом голови, кожній дитині потрібно правильно підібрати меблі. При правильній посадці дитина повинна сидіти прямо, спираючись спиною до спинки стільця, передпліччями – на стіл, ноги розташовані на підлозі так, щоб стегна по відношенню до гомілок були під прямим кутом; 2/3 стегна – на сидінні стільця. Пряма посадка менше втомлює дитину, ніж посадка з нюхалом тулуба вперед, тому що центр ваги тіла знаходиться над точками опори і положення тулуба є більш стійким, яке не потребує значної наруги м’язів.

Висота сидіння стільця над підлогою дорівнює довжині гомілки того, хто сидить разом зі ступнею (вимірювання проводять від підколінної ямки, додаючи 1-1,5 см на висоту каблука).Якщо сидіння стільця занадто високе, то положення тіла стає нестійким, тому що ноги не дістають до підлоги. У разі занадто низького сидіння стільця доводиться ноги або відводити в сторону, що призводить до порушення пози та формування неправильної постави, або підбирати їх під сидіння, що може викликати оніміння ніг, оскільки судини, що розташовані у підколінній ямці, затискаються.

Висота стола над сидінням стільця називається диференція. В нормі диференція повинна бути такою, щоб дозволяти тому, хто сидить, вільно, без підняття та опускання плечей розташовувати передпліччя на столі. Якщо диференція занадто велика, той, хто сидить вимушений піднімати плечі (особливо праве), якщо ж вона мала – згинатися, та наближати очі до предметів на столі. Якщо меблі не відповідають зросту, під ноги дитині кладуть підставку, а під сідниці і в ділянку поперекового вигину – валики.

Щоб під час занять дитина опиралася спиною на спину стільця, дистанція спинки – це відстань між спинкою стільця та краєм стола, який обернений до того, хто сидить, повинна на 3-5 см перевищувати передньо-задній діаметр його грудної клітини. Тобто, відстань між переднім краєм стільця і заднім краєм столу по горизонталі – це називається дистанція сидіння – стає негативною, тобто край стільця на 3-4 см заходить під край столу. Дистанція може бути нульовою – у разі відсутності відстані між краєм столу та краєм сидіння стільця. Якщо стілець відсунути від краю столу – дистанція стає позитивною. При нульовій і позитивній дистанціях, будь-яка робота стає неможливою.

Для дитячих ясел, садків, шкіл, розроблені міблі різних розмірів. Розміри столів і стільців повинні відповідати вимогам МДСТУ 19301.1-94 та 19301.2-94 «Меблі дитячі дошкільні. Функціональні розміри» (в якості державного стандарту України введений в дію наказом держстандарту України від 05.02 1996 р. № 52.)

Існують спеціальні таблиці, в яких наводяться номери та розміри меблів, які прийняті Міністерством освіти України, у відповідності до віку та зросту дітей. Для визначення номерів стільця та столу, достатньо за допомогою сантиметрової стрічки виміряти їх висоту на підлогою та порівняти її з розмірами стільців та столів, які вказані в таблиці.

Стільці та столи повинні стояти на такій відстані один від одного, щоб вихователь під час занять міг вільно підходити до кожної дитини, а дитина мала можливість, відсунувши стілець, вийти з-за столу, не заважаючи сусіду. Найбільш зручними для занять в дитячому садку є двомісні столи, які ставлять в три ряди так, щоб природнє освітлення було з лівої сторони. Взимку столи присувають ближче до вікон, але не більш, ніж на 50 см від зовнішньої стіни; восени для захисту очей від яскравих променів сонця столи відсувають вглибину приміщення.

Дітей саджають в залежності від зросту таким чином: менших за зростом – за перші столи, з дефектами зору – ближче до джерела світла і вихователя; з пониженим слухом – ближче до вихователя. Перший ряд столів повинен бути розташованим не ближче, ніж на 1,5 м, а останній – не далі, ніж на 6 м від дошки.

В приміщенні, де проводяться заняття, пов’язані з напруженням зору, освітлення, по можливості має бути природнім. Освітлення на робочих місцях -150 лк. Якщо природного освітлення недостатньо – використовують штучні його джерела. В групових приміщеннях норма штучного люмінесцентного освітлення – 200 лк.

Важливо під час занять діти дотримувалися правильної посадки, особливо, якщо це пов’язано з посиленою діяльністю зорового аналізатора, тобто під час малювання, письма, розгляданні картинок. Коли вихователь читає дітям, пояснює новий матеріал або проводить з ними бесіду, поза дітей може змінюватися. Однак, діти не повинні сидіти, опираючись на грудну клітину, закладати ногу на ногу, лягати на стіл, відводити ноги в сторону або підбирати їх під сидіння.

1.4.8 Організація трудової діяльності.

У дитячому садку відповідно до програми виховання і навчання, використовують різноманітні форми трудового виховання дошкільнят. В кожній віковій групі дітям потрібно прищеплювати трудові навички.

Молодших дошкільнят вчать правильно одягатися, доглядати за іграшками, підтримувати порядок у куточку з іграшками, допомагати старшим доглядати за рослинами та тваринами як в приміщенні, так і на ділянці.

В старшому віці, крім перелічених видів праці, додаються чергування: діти допомагають дорослим і їдальні, прибирають приміщення; на ділянці прибирають сухе листя, сніг, поливають квіти. А також діти вчаться вишивати, робити аплікації, сувеніри з природного матеріалу. Діти 6-7 років працюють з деревом: розпилюють, збивають, фарбують різні деталі, привчаються правильно користуватися молотком, пилкою. Вихователі повинні пильно стежити затим, як діти виконують той чи інший вид роботи, чи дотримуються вони гігієнічних вимог. Праця за своїм змістом і тривалістю повинна відповідати як віковим так і індивідуальним можливостям кожної дитини.

Праця на ділянках (скопування грядок, полив рослин, прибирання сухого листя, снігу та ін) повинна тривати не більш, ніж 7-10 хвилин для дітей 5-6 років.

Господарсько-побутова праця (прибирання приміщень, миття іграшок, праця в куточку природи організовується під час ігрової діяльності дітей і триває впродовж 25-30 хвилин.

Стіл для праці з деревом (висота його має бути нижче пояса дитини) розміщують так, щоб світло падало з лівої сторони. До столу приєднують підставну дошку, оббиту тканиною для праці з молотком.

Для роботи дітям дають дерев’яні заготовки (бруски, прямокутники, рейки), сухі, добре вистругані. Заготовки роблять з м’якої породи дерев (липа, вільха, сосна) та зберігають в ящиках з відділеннями, які розташовані поряд з робочим столом. В ході роботи дорослі слідкують затим, щоб діти не залишались в одній позі, не напружувались, не піднімали тяжкі предмети, дотримувались правил техніки безпеки.. Предмети для праці повинні бути зручними, мати привабливий вигляд, відповідати анатомо-фізіологічним особливостям дитини, виготовлятися з легких, міцних матеріалів. Не дозволяється давати дітям для праці несправні інструменти.

Для догляду за приміщенням і речами в розпорядженні дітей повинні бути фартухи: білі, кольорові та клейончасті. Білі використовуються для чергуванні в їдальні; кольорові по догляду за приміщенням; в клейончастих діти миють іграшки, перуть лялькову білизну, працюють у куточку природи.

У старших групах є шафа для зберігання предметів господарсько-побутової праці. У відкритій частині шафи зберігаються фартухи для чергування в столовій; в закритій – на крючках підвішують щітки, совки для сміття, клейончасті фартухи.; в спеціальному відділенні шафи на полках розміщуються тази для прибирання, миття іграшок, прання лялькової білизни. Щітки для чищення одягу і взуття знаходяться в приймальній кімнаті біля дзеркала.

Для сільськогосподарської праці повинні бути лопати, совки металеві з дерев’яними ручками, відра металеві або пластмасові, ноші, тачки ті ін.

Для ручної праці в дошкільному закладі повинен бути тонкий і щільний папір, картон такої щільності і розміру, щоб дитина могла різати; різноманітні коробки, катушки, пробки для виготовлення іграшок, сувенірів, промислові відходи, пінопласт, різноманітний природній матеріал

(шишки, жолуді, листя, кора, коріння, пір’я), клей, ножиці, фарби, пензлики та ін. матеріал.

Але трудове виховання в дитячому садку не буде успішним, якщо вдома дітей відгородять від посильної роботи. Дитина повинна знати, що в неї є певні обов’язки в сім’ї, що вона може допомогти близьким. Головне, щоб дитина бачила результат своєї праці і те, який гідно оцінений дорослими.

Дата добавления: 2015-08-27