Інструкція: «На початку роботи кожному із членів групи пропонується оформити власну візитку, де він вказує тренінгові ім’я. При цьому ви вправі взяти собі будь-яке ім’я: своє власне, яким вас

1. Вправа «Представлення»

Інструкція: «На початку роботи кожному із членів групи пропонується оформити власну візитку, де він вказує тренінгові ім’я. При цьому ви вправі взяти собі будь-яке ім’я: своє власне, яким вас назвали батьки, ігрове, ім’я свого друга чи знайомого, літературного героя та т.п. Вам надається повна свобода вибору та фантазії. Ваше ім’я повинно бути написане розбірливо досить великими літерами. Візитки кріпляться так, щоб могли прочитати нове ім’я. У подальшому протягом всього заняття ми будемо звертатися один до одного цим іменем. Час на оформлення візитки – 3 хвилини. Після оформлення візитки і їх закріплення на видному місці знайдіть собі партнера, з яким протягом 5 хвилин ви повинні підготувати представлення всієї групи. Основна задача представлення – підкреслити індивідуальність СВОГО ПАРТНЕРА, розповісти про нього так, щоб всі учасники одразу його запам’ятали. Ми об’єднаємося у велике коло, і ви по черзі розповісте про свого партнера, підкреслюючи його особливості (звички, якості, уміння т.п.). Майте на увазі, що ви повинні настільки добре володіти інформацією

про свого партнера, щоб без зупинки не тільки розповідати про нього, але й відповісти на запитання інших членів групи, якщо вони виникнуть. Він буде говорити про вас».

2. Встановлення правил

Рекомендації ведучому. У кожній тренінговій групі можуть бути особливі правила.

довірливе спілкування;

спілкування по принципу «тут і тепер»;

персоніфікація висловлювань;

щирість у спілкуванні;

конфіденційність всього, що відбувається в групі;

не можна безпосередньо оцінювати особистість;

активність учасників у подіях, які відбуваються в групі;

повага до товариша.

3. Конкретизація очікувань від тренінгу

(Додаток 2).

4. Вправа «Зум»

Учасники сідають в коло. Інструкція: «Зараз ми знаходимося на трасі, де з великою швидкістю проїжджають машини. А їдемо ми так: я різко повертаю голову до правового сусіда і передаю йому звук «зум», він передає його своєму правому сусіду і т.п. Якщо хтось хоче призупинитись, зупинитись, то він трохи відхиляється назад та видає звук «тормозу», а «зум» передається у зворотну сторону». Ця вправа ефективно використовується в тому випадку, коли вам потрібно створити із окремих членів групи «єдиний організм». Вона проходить на досить високому емоційному рівні, тому не рекомендується використовувати її перед серйозним заняттям. Обговорення. Які відчуття у вас виникли при виконані цієї вправи? Що на вашу думку вам вдалося, а що ні?

5. Вправа «Комплімент» Мета заняття: розвиток умінь обмінюватися інформацією, концентрувати увагу на власних особливостях взаємодії з людьми.

Ведучий: «Уміння побачити сильні сторони, позитивні якості будь-якої людини і, головне, знайти потрібні слова, щоб сказати їй про це, - ось що необхідно для приємного і продуктивного спілкування. Давайте спробуємо перевірити, наскільки ми доброзичливі один до одного, чи вміємо бачити хороше в інших і говорити про це, не соромлячись своїх слів, не відводячи сором’язливо очі у бік. А як ми уміємо приймати компліменти, які нам говорять наші знайомі? Що ми при цьому відчуваємо? Які почуття викликають компліменти, сказанні в нашу адресу? Почуття задоволення чи бажання стати кращим, роздратування від «безтактної» людини, яка вам сказала декілька слів? Так, давайте спробуємо і говорити, і слухати, доброзичливо приймати їх у свою адресу».

Рекомендації ведучому. Учасники сидять у колі. Кожен повинен уважно подивитися на партнера, який сидить зліва, і подумати, яка риса характеру, яка звичка цієї людини йому найбільше сподобається, і він хоче сказати про це, таким чином зробить комплімент. Починає будь-який учасник групи, який готовий сказати приємне слово своєму партнеру, що сидить зліва від нього. Під час висловлювання всі останні учасники повинні уважно слухати виступаючого. Той учасник, якому було зроблена комплімент, повинен як мінімум подякувати, а потім, встановивши контакт з партнером, сидячим з ліва від нього, зробити свій комплімент і т.п. по колу, до тих пір, доки всі учасники тренінгу не скажуть щось приємне партнеру.

Під час висловлювання учасника ви повинні спостерігати за тим, щоб всі останні діти не заважали йому говорити. Необхідно їх налаштувати на тактовне ставлення один до одного, на розвиток уміння слухати і чути того, хто говорить, звертаючи увагу на його манери, встановлювати контакт. Якщо хтось із учасників не готовий до того, щоб робити комплімент, він має право пропустити хід і сказати після всіх.

Обговорення. Наскільки важко було зробити комплімент? Які відчуття були у вам під час того як ви говорили комплімент, і коли вам говорили? Четверте заняття

6. Вправа «Посмішка» Мета заняття: розвиток емпатійних здібності, уважності при спілкуванні з іншими людьми, розвиток довірливих стосунків.

Ведучий: «На жаль, сьогодні рідко можна зустріти людину, яка просто посміхнеться, йдучи на зустріч нам. Ми уже звикли до похмурих облич навколо і – саме страшне – самі перестали посміхатися. Давайте введемо у традицію групи посмішку. Це означає, що першою ознакою привітання, звертання повинна бути бажана посмішка. З якими б словами не підходили один до одного, починаємо наш діалог з посмішкою. І не тільки в групі, нехай це стане вашою доброю новою звичкою при спілкуванні з іншими людьми.

А тепер підійдіть один до одного і посміхніться. Скажіть декілька приємних слів. Зверніть увагу на свої відчуття. Що ви відчули, коли посміхалися іншій людині? Важко було посміхнутися всім членам групи? Виникли почуття незручності, натягнутості м’яз обличчя? А що ви відчули, коли посмішка була адресована вам? Приємно було вам? Чи виникло почуття, що зараз про щось попросять?

7. Вправа «Айсберг»

Ведучий: «Отже, спілкування людині вкрай потрібне! А тепер подумаймо, що нам допомагає, а що заважає у спілкування. Для цього я вам роздам аркуші рожевого і блакитного кольору (рожевий колір - що допомагає, блакитний - що заважає), на яких запишете, що вам допомагає у спілкуванні. На бланках аркушах зазначене, що вам заважає у спілкуванні. На підготовку ви маєте 3 хвилини».

Учасники, закінчивши писати, підходять до прикріпленого ватману, на якому зображений айсберг. У верхній частині прикріплюють аркуші рожевого кольору, тобто на яких записано, що їм допомагає у спілкуванні, зачитують їх. А в нижній частині айсбергу вони прикріплюють аркуші блакитного кольору. Тобто на яких записано, що їм заважає спілкуватися, зачитують їх.

8. Вправа – рефлексія «А що далі?»

Учасники стоять у колі. Тренер дає інструкцію: «Зараз ми ходитимемо по кімнаті, і той, чиє ім’я я назву, має запропонувати продовження ситуації, яку я представлю, або ж запропонувати власний варіант «А що далі?» Усі повинні імітувати те, про що розповідає кожен учасник. Я розпочинаю: «Ми заходимо в гущавину лісу….». Далі, через кожні 20-30 секунд, тренер називає ім’я наступного учасника, котрий пропонує своє продовження, іншу ситуацію, яку імітують усі учасники».

Обговорення. Які стани у вас виникли у різних ситуаціях? Що найбільше сподобалося у вправі?

9. Вправа «Ярлик» Мета: розвиток комунікативних умінь та визначення якостей необхідних для спілкування; розвиток соціальної спостережливості; невербальної

взаємодії.

Обладнання: набори розрізаних карток за кількістю груп, набори «корон» (Додаток 14).

Тренер об’єднує учасників у групи 5-7 осіб. Кожному він надіває на голову «корону» таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано («корони» виготовляють з двох смужок білого паперу, склеєних на боках). Після цього кожній групі дається завдання протягом 10 хвилин скласти цілу картину з розрізнених фрагментів (типу «пазл»), але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні». Через 10 хвилин усі учасники по черзі (не знімаючи «корон») відповідають на запитання тренера: «Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?» Після того, як усі висловляться, тренер пропонує учасникам зняти «корони» і вийти із своїх ролей.

Обговорення. Чим у реальному житті можуть бути «корони»? Як впливають наявність подібних ярликів на спілкування? Як часто ми стикаємось із ситуаціями навішування ярликів? Як ви почувалися у реальному житті, коли хтось навішує на вас ярлики? Як можна змінити уявлення про вас? Звідки ми беремо наші уявлення про інших? Чи легко позбутися ярлика, коли його вже навішено? Як це зробити?

10. Рефлексія "Сонячний промінь"

Учасники сидять у колі. Ведучий дае інструкцію: "Сядьте, будь ласка, у зручну для вас позу, закрийте очі і розслабтеся. Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається зверху вниз і повільно, поступово освічує і зігріває ваше лице, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслаблюючим світлом. По мірі руху променя на вашому обличчі зникають затиски, вільно спадають брови, повіки стають важкими, послаблюються затиски в кутках губ, опускаються плечі, звільняється шия і розслабляється все тіло. Внутрішній промінь вселяє у вас спокій, задоволеність власним станом, звільненість від усього, що напружує, мир і гармонію з власним тілом. Ви повні світла, сонця і позитиву! Ви оновились і наповнились життєвою силою та енергією. Ви стали новою людиною. Після сигналу ведучого учасники відкривають очі і включаються до обговорення вправи-релаксації.

Обговорення. Як ви себе зараз почуваєте? Які враження від вправи?

11. Вправа «Світ емоцій» Мета: навчити учасників адекватно реагувати на емоційний стан співрозмовника; розвиток емпатійних здібностей.

Учасники сидять у колі. Кожен учасник отримує окреме завдання у конверті. Наприклад: показати жестом певну емоцію: радість, захоплення, подив тощо. Кожному потрібно за допомогою жестів та міміки зобразити задану емоцію чи психоемоційний стан людини. Решта учасників повинна відгадати. Захоплення виражається сплеском рук. Мовне спілкування забороняється. Обговорення ефективності проведення вправи, виявлення учасниками тих труднощів, з якими вони стикнулися в ході виконання завдання.

12. Вгадай емоцію Мета заняття: закріплення навичок соціальної спостережливості, емпатійних здібностей, адекватне розуміння емоційного стану партнера по спілкуванню за зовнішніми ознаками.

Один учасник виходить за двері, інші школярі вирішують, яку емоцію будуть зображати. Після того учасник заходе, і останні зображають умовну емоцію, використовуючи обличчя та пози. Задача того хто відгадує – впізнати яку емоцію було задумано.

Обговорення. До яких наслідків може призвести ситуація, якщо людина думає, що зображає емоцію, а оточуючі бачать зовсім інше? А якщо людина говорить, а його вид говорить зовсім про інше (наприклад, говорить «Мені цікаво», а на обличчі сум)? Уміння конструктивно виражати емоції – умова того, що не приносить шкоди.

13. Прощання. Уявіть, що ви їдете до своїх рідних, друзів, знайомих. Складаєте валізу. Що ви покладете в неї після нашого тренінгу? Які емоції та знання візьмете з собою?

Діти стоять у колі, і прощаючись, говорять один одному компліменти.

Дата добавления: 2015-08-27